Постанова

від 09.05.2025 по справі 440/13695/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 травня 2025 р. Справа № 440/13695/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.01.2025 р. (ухвалене суддею Костенко Г.В.) по справі № 440/13695/24

за позовом Головного управління ДПС у Полтавській області

до Колективного підприємства ТРЕСТ «КРЕМЕНЧУКНАФТОХІМБУД»

про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Полтавській області звернулося до суду задміністративним позовом Колективного підприємства Трест «Кременчукнафтохімбуд» (в подальшому КП Трест «Кременчукнафтохімбуд»), в якому просило надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Колективного підприємства Трест "Кременчукнафтохімбуд" у розмірі 1072666,37 грн. за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.01.2025 р. у задоволенніпозову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.01.2025 р. та прийнятисудове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме, вимогПодаткового кодексу України,Кодексу адміністративного судочинства Українита на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно дост. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що згідно із інтегрованої картки особового рахунку платника податків, що ведеться в ГУ ДПС у Полтавській області, за КП Трест "Кременчукнафтохімбуд" рахується податковий борг, що заявляється до стягнення в загальному розмірі 1072666,37 грн., в тому числі: з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 1045760,10 грн.; з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 25959,60 грн.; з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі946,67 грн.

Контролюючим органом прийнято рішення № 181/4-1631/13-02-29 від 01.08.2023 р. № 181/4-1631/13-02-29 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу та № 92/4-1631 від 21.05.2024 р. про стягнення коштів платника податків з рахунків/електронних гаманців у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу КП Трест "Кременчукнафтохімбуд".

Вищевказані рішення направлені відповідачу та ним отримані.

На виконання рішення від 01.08.2023 р. № 181/4-1631/13-02-29 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу направлено платіжні інструкції, зокрема від 17.08.2023 р. № 862/2/16-31-13-06-10, № 863/2/16-31-13-06-10, № 864/2/16-31-13-06-10, № 866/2/16-31-13-06-10, № 867/2/16-31-13-06-10, № 868/2/16-31-13-06-10, № 869/2/16-31-13-06-10, № 870/2/16-31-13-06-10, № 871/2/16-31-13-06-10, № 872/2/16-31-13-06-10, № 873/2/16-31-13-06-10, № 874/2/16-31-13-06-10, № 875/2/16-31-13-06-10, № 876/2/16-31-13-06-10, від 14.11.2023 № 1526/2/16-31-13-06-10, № 1527/2/16-31-13-06-10, № 1528/2/16-31-13-06-10, № 1530/2/16-31-13-06-10, № 1531/2/16-31-13-06-10, № 1532/2/16-31-13-06-10, № 1533/2/16-31-13-06-10, від 25.03.2024 № 414/2/16-31-13-06-09, № 415/2/16-31-13-06-09, № 416/2/16-31-13-06-09, № 420/2/16-31-13-06-09, № 421/2/16-31-13-06-09, № 422/2/16-31-13-06-09, № 423/2/16-31-13-06-09, № 424/2/16-31-13-06-09, № 425/2/16-31-13-06-09, № 427/2/16-31-13-06-09,№ 428/2/16-31-13-06-09, від 21.05.2024 № 683/2/16-31-13-06-09, № 684/2/16-31-13-06-09, № 685/2/16-31-13-06-09, № 686/2/16-31-13-06-09, № 687/2/16-31-13-06-09, № 688/2/16-31-13-06-09, № 689/2/16-31-13-06-09, № 690/2/16-31-13-06-09, № 691/2/16-31-13-06-09,№ 692/2/16-31-13-06-09, № 693/2/16-31-13-06-09, № 694/2/16-31-13-06-09, № 695/2/16-31-13-06-09, № 696/2/16-31-13-06-09, № 697/2/16-31-13-06-09 щодо стягнення вищенаведеного податкового боргу з рахунків КП Трест "Кременчукнафтохімбуд", які повернуті без виконання.

На виконання рішення від 21.05.2024 р. № 92/4-1631 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу було направлено платіжні інструкції, зокрема від 21.05.2024 р. № 698/2/16-31-13-06-09, № 699/2/16-31-13-06-09, № 700/2/16-31-13-06-09, № 701/2/16-31-13-06-09, № 702/2/16-31-13-06-09, № 703/2/16-31-13-06-09, № 704/2/16-31-13-06-09, № 705/2/16-31-13-06-09, № 706/2/16-31-13-06-09, № 707/2/16-31-13-06-09, № 709/2/16-31-13-06-09, № 708/2/16-31-13-06-09, № 710/2/16-31-13-06-09, № 711/2/16-31-13-06-09, від 26.07.2024 № 1315/2/16-31-13-06-09, № 1313/2/16-31-13-06-09, № 1317/2/16-31-13-06-09, № 1328/2/16-31-13-06-09, № 1330/2/16-31-13-06-09, № 1332/2/16-31-13-06-09, № 1314/2/16-31-13-06-09, № 1316/2/16-31-13-06-09, № 1331/2/16-31-13-06-09, № 1333/2/16-31-13-06-09, № 1318/2/16-31-13-06-09, № 1329/2/16-31-13-06-09, від 18.09.2024 № 1605/2/16-31-13-06-09, № 1604/2/16-31-13-06-09, № 1603/2/16-31-13-06-09, № 1608/2/16-31-13-06-09, № 1607/2/16-31-13-06-09, № 1606/2/16-31-13-06-09, № 1611/2/16-31-13-06-09, № 1610/2/16-31-13-06-09, № 1609/2/16-31-13-06-09, № 1624/2/16-31-13-06-09, № 1625/2/16-31-13-06-09, № 1626/2/16-31-13-06-09, № 1621/2/16-31-13-06-09, № 1622/2/16-31-13-06-09, № 1623/2/16-31-13-06-09, № 1618/2/16-31-13-06-09, № 1619/2/16-31-13-06-09, № 1620/2/16-31-13-06-09, № 1614/2/16-31-13-06-09, № 1617/2/16-31-13-06-09, № 1627/2/16-31-13-06-09, № 1628/2/16-31-13-06-09, № 1632/2/16-31-13-06-09, № 1631/2/16-31-13-06-09, № 1612/2/16-31-13-06-09, № 1615/2/16-31-13-06-09, № 1629/2/16-31-13-06-09, № 1613/2/16-31-13-06-09, № 1630/2/16-31-13-06-09, № 1616/2/16-31-13-06-09 щодо стягнення вищенаведеного податкового боргу з рахунків КП Трест "Кременчукнафтохімбуд", які повернуті без виконання.

Відповідачем сформовано та направлено на податкову адресу КП Трест "Кременчукнафтохімбуд" податкову вимогу форми «Ю» № 0002182-1306-1631 від 08.05.2023 р., яка направлена рекомендованим листом на зареєстровану адресу Відповідача та вручена особисто 15.05.2023 р.

У зв`язку з тим, що заходи стягнення, вжиті контролюючим органом, не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенніпозову,суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів існування обов`язкових умов (обставин), наявність яких в своїй сукупності, зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову з наступних підстав.

Згідно із ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до пунктів 87.1,87.2 ст. 87 Податкового кодексуУкраїни(в подальшомуПК України), джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених вказаною статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених вказаним Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно ізп.п.88.1,88.2 ст. 88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до п.89.1 ст. 89ПК України,право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно із п.89.2 статті 89 ПК України, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Відповідно доп.89.3 ст. 89 ПК України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Пунктами 95.1та 95.2 статті95 ПК України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пунктів 95.1-95.3 статті95 Податкового кодексу Україниконтролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду.

Обов`язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючого орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Тобто,ПК України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів для погашення податкового боргу: спочатку вчиняються дії для стягнення коштів з платника податків, а у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Звернення контролюючого органу до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема, шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку. І лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутись до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

До предмету доказування у справі, що розглядається, входять обставини щодо переліку усіх відкритих платником податків банківських рахунків, наявність/відсутність на таких рахунках грошових коштів, необхідних для погашення наявної у відповідача суми податкового боргу, а також вчинення податковим органом дій щодо стягнення коштів з таких рахунків.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладенийв постановахВерховного Суду від 15.11.2022 р. у справі № 807/675/16, від 06.12.2022 р. у справі № 813/4632/16, від 24.02.2023 р. у справі № 826/17041/14, від 23.03.2023 р. у справі № 520/15977/2020.

ПК України встановлений особливий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами і визначений перелік заходів, які повинен здійснити орган стягнення на виконання власних повноважень: звернення до суду з вимогами про стягнення коштів з рахунків у банках; опис та вилучення майна; отримання судового дозволу на погашення усієї суми боргу за рахунок майна платника податків у разі недостатності коштів на розрахункових рахунках у банках; прийняття рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 04.10.2023р. у справі № 805/4446/16-а.

Судовим розглядом встановлено, що контролюючим органом направлялись на адресу банківських установ, у яких у відповідача відкриті рахунки, платіжні інструкції (інкасові доручення). Однак, останні були повернуті без виконання, у тому числі у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках платника.

Позивачем складено акт опису майна у податкову заставу від 19.07.2023 р. № 134/16-31-13-06-19, який направлений відповідачу рекомендованим листом та вручений особисто 07.08.2023 р.

Право податкової застави належним чином зареєстроване, що підтверджується витягами про реєстрацію в Державному реєстрі речових прав обтяження нерухомого майна та витягами про реєстрацію в Державному реєстрі обтяження рухомого майна.

Доказів здійснення контролюючим органом заходів, що передують процедурі продажу майна платника податків, а саме: звернення до суду з позовом до відповідача про стягнення з розрахункових рахунків коштів на погашення податкового боргу у розмірі 1072666,37 грн. та на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, направлення до банків інкасові доручення (розпорядження) на зазначену суму, позивачем ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надано.

Позивачем заявлено до стягнення податковий борг з податку на додану вартість, з земельного податку у розмірі та податку на нерухомість.

Згідно із корінця податкової вимоги форми "Ю" №0002182-1306-1631 від 08.05.2023 р., сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов`язаннями становить 528 563,32 грн.

З рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість може бути погашений виключно податковий борг з податку на доданувартість (крім податкового боргу, що виник до 01.07.2015 р.).

Судовим розглядом встановлено, що частина платіжних інструкцій з АТ "ПОЛТАВА-БАНК" повернуті без виконання, у зв`язку з тим, що платіжна інструкція надана за іншим виконавчим документом, ніж той, для забезпечення виконання якого накладено арешт, і на цьому рахунку немає інших (крім арештованих) коштів, що накопичуються на Постанови згідно їх черговості, відповідно до пунктів 12, 27розділу І Постанови НБУ №163 від 29.07.2022 р "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг". Інша частинаповернута без виконання, оскільки відповідно до ст. 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", страхові кошти, зараховані на окремий рахунок не можуть бути спрямовані на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, з якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що процедура стягнення з платника податків податкового боргу за рахунок грошових коштів у судовому порядку передує виникненню права податкового органу на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Проте, позивачем ні під час розгляду справи у суді першої інстанції, ні під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не наданосудових рішень, які набрали законної сили про стягнення з відповідача податкового боргу на суму 1072666,37 грн.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, щопозивачем не надано належних та допустимих доказів існування обов`язкових умов (обставин), наявність яких в своїй сукупності, зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Згідно із ч. 2ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справіРуїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Відповідно дост. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішенняПолтавського окружного адміністративного суду від 14.01.2025 р.без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст.243,308,316,322,325,326,328,329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.01.2025 р. по справі № 440/13695/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.В. Присяжнюк Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич