Рішення від 18.03.2025 по справі 607/14922/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.03.2025 Справа №607/14922/24 Провадження №2/607/805/2025

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Дзюбича В.Л., за участю секретаря судового засідання Кочмар С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Великоберезовицька селищна рада Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_2 , про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач), від імені якої діє адвокат Вербицький Роман Анатолійович (далі представник позивача), пред?явила позов до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача Великоберезовицька селищна рада Тернопільського району (далі третя особа 1), ОСОБА_2 (далі третя особа 2) про визнання протиправними дій державного кадастрового реєстратора та зобов?язання вчинити дії.

Позов мотивований наступними доводами:

- спірна земельна ділянка знаходилась в користуванні позивачки з 01.01.2002 та перебувала в її користуванні до 01.01.2022, знаходиться в користуванні станом на час розгляду цього спору;

- 05.11.2018 здійснено державну реєстрацію земельної ділянки в державному земельному кадастрі (далі - ДЗК) на підставі проєкту землеустрою розробленого за заявою позивачки; земельній ділянці площею 0,0359 га присвоєно кадастровий номер: 6125286700:02:001:3165, в межах категорії земель сільськогосподарського призначення, з цільового призначення «для індивідуального садівництва» (КВЦП 01.05);

- 09.08.2023 третя особа 1 прийняла рішення № 2175 про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачці;

- раніше, 27.09.2019 третя особа 1 прийняла рішення про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність третьої особи 2 з цільовим призначенням для особистого селянського господарства;

- третя особа 2 реєстрації земельної ділянки до прийняття рішення про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення у власність не здійснила;

- між позивачкою та третьою особою 2 існує спір про право власності на земельну ділянку, в яких вживались заходи забезпечення позову: ухвалою суду від 21.11.2023 у справі № 607/22797/23 державним кадастровим реєстраторам заборонено вчиняти дії щодо земельної ділянки; ухвалою суду від 04.04.2024 у справі № 607/23817/23 за заявою третьої особи 2 скасовано вжиті заходи забезпечення позову, а постановою апеляційного суду у цій справі від 29.07.2024 скасовано ухвалу суду від 04.04.2024 та відмовлено в задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову;

- 09.05.2024 відповідачем до ДЗК внесено запис про зміну цільового призначення земельної ділянки з цільового призначення (код КВЦП 01.05) «для індивідуального садівництва» на (код КВЗП 01.03) «для ведення особистого селянського господарства»;

- позивачка вказує, що третя особа 2 із заявою про надання дозволу на зміну цільового призначення земельної ділянки не зверталась, проєкт земелеустрою щодо відведення земельної ділянки, що передбачає зміну цільового призначення не розроблявся, а в подальшому не затверджувався; також уважає, що під час внесення запису до ДЗК про зміну цільового призначення діяла заборона на встановлена ухвалою суду від 21.11.2023 у справі № 607/22797/23.

На підставі наведеного просить суд: «Визнати незаконними дії державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Звізденко К.О. по внесенню відомостей до Державного земельного кадастру, в частині зміни цільового призначення земельної ділянки кад. номер 6125286700:02:001:3165 в межах категорії земель «Землі сільськогосподарського призначення», з цільового призначення (код КВЦП 01.05) «для індивідуального садівництва» на (код КВЗП 01.03) «для ведення особистого селянського господарства».

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області внести до Державного земельного кадастру запис про поновлення в Поземельній книзі змінених державним кадастровим реєстратором ОСОБА_3 відомостей про цільове призначення земельної ділянки кад. номер 6125286700:02:001:3165, відновивши запис про цільове призначення (код КВЦП 01.05) «для індивідуального садівництва».

Відповідач подав відзив, в якому навів наступні аргументи для відмови в позові, а саме вважає, що проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення земельної ділянки приватної власності, розробляється без надання дозволу на його розроблення, а затверджується органом, що приймає рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки.

Третя особа 1 та третя особа 2 не скористались своїм правом на подання заяви по суті (частина друга статті 174, стаття 181 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК)).

Представник позивачки подав клопотання в якому просив приєднати до матеріалів цивільної справи № 607/14922/24 наступні документи: копію постанови Тернопільського апеляційного суду від 29.07.2024 у справі №607/23817/23 разом із протоколом створення та перевірки КЕП, копію постанови Тернопільського апеляційного суду від 13.11.2024 у справі №607/23817/23 разом із протоколом створення та перевірки КЕП, копію рішення Петриківської сільської ради Тернопільського району від 31.05.2018 у справі №1193, копію листа старшого слідчого СВ ТРВ Тернопільського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області від 17 січня 2020 року №455/115/4/03, копію рішення Петриківської сільської ради Тернопільського району від 19.04.2019 №1115 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства», інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна №405163387 від 25.11.2024, щодо земельної ділянки кадастровий номер: 6125286700:02:001:3165, площею 0,0359 га.

Представник відповідача подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

В судове засідання не з?явилась третя особа 2, яка належним чином повідомлялась про дату, час та місце проведення судове засідання (стаття 128 ЦПК), що згідно з частиною першою статті 223 ЦПК не перешкоджає розгляду справи по суті.

Представник позивача позовні підтримав з мотивів викладених в позовній заяві.

Представник третьої особи 1 проти задоволення позову не заперечив. Пояснив, що спірна земельна ділянка знаходилась в користуванні позивачки з 01.01.2002 та перебувала в її користуванні до 01.01.2022 і знаходиться в користуванні станом на час розгляду цього спору. Станом на час розгляду справи в суді земельна ділянка знаходиться в комунальній власності. Крім того, третя особа 2 не зверталась із заявою про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення, а сільською радою таке рішення не приймалось.

Представник позивача подав заяву про розгляду справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Після вступного слова представник третьої особи 1 подав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечив.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За результатми розгляду справи по суті судом встановлено наступні обставини.

Позивачка звернулась на адресу Петриківської сільської ради Тернопільського району, правонаступником якої є Великоберезовицька селищна рада Тернопільського району, із заявою від 26.07.2018 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0400 га у власність для індивідуального садівництва, яка розташована в межах с. Петриків, Тернопільського району, Тернопільської області.

Подану заяву орган місцевого самоврядування у місячний строк, встановлений частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла станом на час виникнення спірних правовідносин, далі також ЗК України) не розглянув. Тому, ОСОБА_1 , скористалась правилом, передбаченим абзацом 3 частини сьомої статті 118 ЗК України та уклала договір на виконання робіт по розробці проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 12 вересня 2018 року № 20 09/18.

Листом 24.09.2018 ОСОБА_1 повідомила, що Петриківську сільську раду Тернопільського району про те, що скористалась правилом, передбаченим абзацом 3 частини сьомої статті 118 ЗК України, доєднавши до повідомлення договір на виконання робіт по розробці проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 12 вересня 2018 року № 20 09/18 з додатками.

Петриківська сільська рада листом від 26.09.2018 № 860, адресованим директору Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональний земельно-кадастровий центр «Галицькі землі» та ОСОБА_1 , повідомила, що рішенням Петриківської сільської ради від 19 вересня 2018 року № 1292 ОСОБА_1 відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0400 га для ведення індивідуального садівництва, що розташована в селі Петриків Тернопільського району.

Згідно з рішенням Петриківської сільської ради від 19.09.2018 № 1292, ОСОБА_1 відмовлено у надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0400 га у власність для індивідуального садівництва в межах с. Петриків Тернопільського району Тернопільської області, оскільки на дану земельну ділянку було надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Після цього, ТОВ «Галицькі землі» розроблено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею0,0359 га для індивідуального садівництва за рахунок земель комунальної власності сільськогосподарського призначення в межах с. Петриків Тернопільського району Тернопільської області та замовлено розроблення такого проекту.

02 листопада 2018 року висновком про розгляд проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 12610/82-18 погоджено проєкт землеустрою розроблений Товариством з обмеженою відповідальністю «Регіональний земельно-кадастровий центр «Галицькі землі», замовником якого виступала ОСОБА_1 , щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,0359 га, що розташована в межах населеного пункту села Петриків Тернопільського району Тернопільської області.

Державну реєстрацію земельної ділянки здійснено 05 листопада 2018 року, під час її формування, за результатами складання документації із землеустрою, після її погодження висновком ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 02 листопада 2018 року № 12610/82-18. Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер: 6125286700:02:001:3165.

Згідно з листом ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області від 26 лютого 2020 року № Г-70/0-105/6-20, земельна ділянка з кадастровим номером 6125286700:02:001:3165 (площею 0,0359 га, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с. Петриків) зареєстрована в Державному земельному кадастрі 05 листопада 2018 року. Підставою для реєстрації вказаної земельної ділянки був розроблений проєкт землеустрою ТОВ «Галицькі землі», проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 площею 0,0359 га для індивідуального садівництва за рахунок земель комунальної власності сільськогосподарського призначення.

Аналогічні обставини вбачаються з інформації з Державного земельного кадастру, яка отримувалась позивачкою протягом різних періодів, зокрема:

- витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-6114692552021 від 08.06.2021, із змісту якого вбачається, що земельна ділянку кад. номер: 6125286700:02:001:3165 (площею 0,0359 га, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с. Петриків, вид цільового призначення 01.05 для індивідуального садівництва; інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня) зареєстровано на підставі проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 08.10.2018, розробленого ТОВ «Галицькі землі» у Головному управлінні Держгеокадастру у Тернопільській області 05.11.2018;

- витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-9928195722023 від 18.09.2023, із змісту якого вбачається, що земельна ділянку кад. номер: 6125286700:02:001:3165 (площею 0,0359 га, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с. Петриків, вид цільового призначення 01.05 для індивідуального садівництва; інформація про зареєстроване право в Державному земельному кадастрі відсутня) зареєстровано на підставі проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 08.10.2018, розробленого ТОВ «Галицькі землі» у Головному управлінні Держгеокадастру у Тернопільській області 05.11.2018.

06.11.2018 позивачка звернулась із заявою про затвердження проєкт землеустрою та надання у власність земельної ділянки за кадастровим номером 6125286700:02:001:3165 для індивідуального садівництва, що розташована в межах населеного пункту с. Петриків Тернопільського району Тернопільської області.

Орган місцевого самоврядування неодноразово відмовляв позивачці в затвердженні проєкту землеустрою. Наслідком таких рішень сільської ради стало звернення ОСОБА_1 із позовом до суду про визнання протиправними та скасування рішень органу місцевого самоврядування та зобов`язання вчинити дії.

Справа розглядалась протягом тривалого часу (2019-2022) в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій.

Так, постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 травня 2022 року у справі № 500/296/19 позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано Петриківську сільську раду Тернопільського району Тернопільської області затвердити поданий позивачкою проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,0359 га для індивідуального садівництва у межах села Петриків Тернопільського району Тернопільської області, з урахуванням висновків суду.

Протягом тривалого часу постанова Верховного Суду від 18.05.2022 у справі № 500/296/19 не виконувалась.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.12.2022 у справі № 500/296/19 відстрочено виконання постанови Верховного Суду від 18.05.2022 у справі № 500/296/19, у зобов`язальній частині строком на тридцять календарних днів з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні.

Позивачка не погодившись із цією ухвалою оскаржила її до апеляційного суду.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2023 року у справі № 500/296/19 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2022 року про відстрочення виконання судового рішення у справі № 500/296/19 скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні заяви Великоберозовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області про відстрочення виконання судового рішення у справі № 500/296/19 відмовлено.

Приймаючи дану постанову Восьмий апеляційний адміністративний суд встановив, що земельна ділянка кадастровий номер 6125286700:02:001:3165площею 0,0359га, станом на 01.01.2002 (дату набрання чинності Земельним кодексом України (далі ЗК)) та 01.01.2022 знаходилась в користуванні ОСОБА_1 і знаходиться в її користуванні на даний час.

На виконання постанови Верховного Суду, рішенням тридцятої сесії Великоберезовицької селищної ради VIII скликання від 09.08.2023 № 2175, враховуючи підпункт 5 пункту 27 розділу Х ЗК, вирішено: «1. Затвердити проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 площею 0,0359 га, кадастровий номер 6125286700:02:001:3165 для індивідуального садівництва, розташованої за адресою: село Петриків Тернопільський район».

Іншим рішенням Великоберезовицької селищної ради від 09.08.2023 № 2176 «Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 щодо передачі у власність земельної ділянки в с. Петриків» позивачці відмовлено в передачі земельної ділянки, підстав підпункту 5 пункту 27 розділу Х ЗК.

Позивачка пред?явила позов до Великоберезовицької селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку та визнання незаконним і скасування рішення Великоберезовицької сільської ради від 09.08.2023 № 2176.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.11.2023 у справі № 607/22797/23, задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, шляхом: заборони Великоберезовицькій селищній раді Тернопільського району Тернопільської області (код ЄДРПОУ 04393462) вчиняти дії (приймати рішення) щодо передання в оренду/користування, поділу/об`єднання, земельної ділянки з кадастровим номером 6125286700:02:001:3165, орієнтованою площею 0, 0359 га для індивідуального садівництва, що розташована в межах села Петриків Тернопільського району Тернопільської області; заборони державним (в т.ч. кадастровим) реєстраторам вчиняти реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6125286700:02:001:3165, орієнтованою площею 0, 0359 га для індивідуального садівництва, що розташована в межах села Петриків Тернопільського району Тернопільської області.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.04.2024 у справі № 607/23817/23 скасовано заходи забезпечення позову, що застосовані відповідно до ухвали суду від 21.11.2023 у справі № 607/22797/23.

Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 20 травня 2024 року у справі № 607/23817/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 квітня 2024 року про скасування заходів забезпечення позову. Зупинено дію ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 квітня 2024 року до закінчення апеляційного провадження.

Ухвалою суду від 15.08.2024 у справі № 607/23817/23 суд закрив провадження, в частині заявленої вимоги про визнання права власності на земельну ділянку.

Рішенням суду від 15.08.2024 у справі № 607/23817/23 у задоволенні позовну про визнання незаконним та скасування рішення відмовлено.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 13.11.2024 у справі № 607/23817/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено:

- скасовано ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15.08.2024 у справі № 607/23817/23 про закриття провадження у справі, а справу направлено до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області для продовження розгляду;

- скасовано рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15.08.2024 у справі № 607/23817/23, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення Великоберезовицької селищної ради від 09.08.2023 № 2176 «Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 щодо передачі у власність земельної ділянки в с. Петриків».

Приймаючи постанову про задоволення позову, апеляційний суд виходив з того, що земельна ділянка кадастровий номер 6125286700:02:001:3165площею 0,0359га, станом на 01.01.2002 (дату набрання чинності Земельним кодексом України (далі ЗК)) та 01.01.2022 знаходилась в користуванні ОСОБА_1 і знаходиться в її користуванні на даний час. Тому, посилання відповідача на те, що спірна земельна ділянка не може бути передана позивачці з підстави, яка передбачена підпунктом 5 пункту 27 розділу Х ЗК є помилковими. При цьому, суд вказав, що такі обставини встановлені в постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2023 у справі № 500/296/19, а тому є преюдиційними (частина п?ята статті 82 ЦПК).

Станом на сьогодні існує спір про визнання права власності.

Щодо порядку відведення земельної ділянки третьою особою 2 суд зазначає наступне.

Із дослідженого проєкту землеустрою розробленого 08 жовтня 2018 року ТОВ «СМП ГЕОДЕЗІЯ» (інженер землевпорядник Костів М.Д.), встановлено наступне.

На адресу Петриківської сільської ради звернувся ОСОБА_2 із заявою (без дати) про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою.

31.05.2018 Петриківською сільською радою Тернопільського району прийнято рішення № 1193 «Про внесення змін в рішення № 1116 Петриківської сільської ради від 19.04.2018».

Указаним рішенням, за заявою ОСОБА_2 , вирішено внести зміни до рішення Петриківської сільської ради Тернопільського району від 19.04.2018 №1115, виклавши його в наступній редакції:

«1. Дати дозвіл гр. ОСОБА_5 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 0,0428 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення рілля в межах населеного пункту.

2. Зобов`язати гр. ОСОБА_6 , замовити виготовлення проекту землеустрою в організації, що отримала дозвіл (ліцензію) на проведення таких робіт.

3. Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подати на розгляд і затвердження у встановленому порядку.

4. Землевпоряднику сільської ради внести зміни в земельно-облікову документацію та здійснити контроль за виконанням даного рішення» (далі рішення №1193)».

Далі, ОСОБА_2 (замовник) уклав договір із Товариством з обмеженою відповідальністю «СМП Геодезія» (виконавець) на виконання робіт із розроблення проекту землеустрою.

Висновком Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 14.03.2019 № 4366/38-19 про розгляд проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, ОСОБА_2 (далі Висновок від 14.03.2019 № 4366/38-19) відмовлено в погодженні проєкту землеустрою (пункт 10 Висновку).

Відмовляючи в погодженні проєкту землеустрою орган Держгеокадастру, з-поміж іншого, виходив з того, що дана земельна ділянка є вже сформованою (стаття 79-1 ЗК).

21.03.2019 розробник проєкту землеустрою ТОВ «СМП Геодезія» повторно подано проєкт землеустрою для погодження, в порядку, що передбачений статтею 186-1 ЗК.

Державну реєстрацію земельної ділянки ОСОБА_2 не здійснив.

Висновком ГУ Держгеокадастру у Київській області від 29 березня 2019 року №3178/82-19 погоджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки

Рішенням сорок п`ятої сесії сьомого скликання Петриківської сільської ради Тернопільського району від 27.09.2019 №1938 ,,Про затвердження землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Щодо процедури внесення запису до ДЗК про зміну цільового призначення земельної ділянки встановлено таке.

Як видно з витягу з Державного земельного кадастру НВ-0001541242024 від 25.06.2024, до ДЗК внесено відомості про зміну цільового призначення земельної ділянки кад. номер 6125286700:02:001:3165 в межах категорії земель сільськогосподарського призначення, з цільового призначення 01.05 «для індивідуального садівництва», на 01.03 для ведення особистого селянського господарства.

Крім того, з розділу «Відомості про цільове призначення земельної ділянки» графи «Інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки» витягу НВ-0001541242024 від 25.06.2024, державна реєстрація земельної ділянки здійснена на підставі проєкту землеустрою, розробленого 08 жовтня 2018 року ТОВ «СМП ГЕОДЕЗІЯ» (інженер землевпорядник Костів М.Д.).

На час внесення до ДЗК відомостей про зміну цільового призначення земельної ділянки, остання перебувала комунальній власності, а станом на час розгляду спору в суді продовжує перебувати.

Листом ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області від 28.06.2024 № 29-19-0.211-2746/2-24, повідомлено, що зміна цільового призначення земельної ділянки кад. номер: 6125286700:02:001:3165 здійснена 09 травня 2024 року на підставі заяви ЗВ-92013002932024, яка була розглянута за принципом екстериторіальності державним кадастровим реєстратором ГУ Держгеокадастру у Харківській області Звізденко К.О.

Щодо суті позову суд зазначає наступне.

Між сторонами виник спір з приводу незаконності внесення запису до ДЗК про зміну цільового призначення земельної ділянки.

Незважаючи на те, що третьою особою 1 прийнято рішення про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність третій особі 2, остання право власності на спірну земельну ділянку не зареєструвала. Адже, до прийняття цього рішення третя особа 2 не здійснила державної реєстрації земельної ділянки в ДЗК, що унеможливлювало реєстрацію права власності на неї.

Також, третя особа 1 прийняла рішення про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачці та одночасно, рішення про відмову в наданні її у власність. Тому, позивачка, хоч і здійснила державну реєстрацію земельної ділянки в ДЗК, але не могла зареєструвати право власності на неї. В подальшому, апеляційний суд скасував рішення про відмову в наданні спірної земельної ділянки у власність позивачці, але остання не може зареєструвати права власності на неї через незаконну, на її думку, зміну цільового призначення спірної земельної ділянки.

Отже, задоволення позову в цій справі створить юридичні передумови для реєастрації права власності на земельну ділянку, а у випадку відмови - таким правом скористається третя особа 2.

Для вирішення спору між сторонами Суду, насамперед, слід з?ясувати, чи дотрималась позивачка порядку відведення спірної земельної ділянки у власність та, чи в дійсності остання першою здійснила державну реєстрацію земельної ділянки.

При позитивній відповіді на дане питання, Суду необхідно відповісти на такі питання:

1) чи діяла заборона вчинення державним кадастровим реєстратором дій щодо спірної земельної ділянки, станом на час внесення оспорюваного запису до ДЗК;

2) чи дотримана процедура зміни цільового призначення земельної ділянки.

Частинами першою, шостою та сьомою статті 118 ЗК (в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначенихстаттею 122цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

В контексті спірних правовідносин, Суд зауважує, що ЗК України визначені два способи отримання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: 1) рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою (абзац 1 частини сьомої статті 118 ЗК); 2) внаслідок мовчазної згоди органу місцевого самоврядування, що знаходить своє зовнішнє вираження у бездіяльності останнього щодо не розгляду в місячний строк поданої особою заяви разом із доданими документами (абзац третій частини сьомої статті 118 ЗК).

У цій справі позивачка скористалась другим способом, що узгоджується із приписами абзацу третього частини сьомої статті 118 ЗК.

При цьому, Суд звертає увагу на те, що земельне законодавство не передбачає негативних наслідків щодо подальшого відведення земельної ділянки у власність, в тому числі на етапах погодження проєкту землеустрою, реєстрації земельної ділянки в ДЗК та затвердження проєкту землеустрою, для осіб, які скористались принципом мовчазної згоди, оскільки підставою для його застосування є недбалість зі сторони органу місцевого самоврядування. В цьому проявляється принцип «належного урядування».

Дотримуючись концепції належного урядування, зміст якої, зокрема, розкритий у практиці Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд, ЄСПЛ), державні органи повинні діяти вчасно та належним і якомога послідовнішим способом. На них покладається обов`язок запроваджувати внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (пункт 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2025 року № 990/127/24 (провадження № 11-323заі24)).

Щодо формування земельної ділянки.

Відповідно до частин першої-п?ятої, сьомої, десятої та десятої статі 79-1 ЗК (в редакції, яка діяла станом на дату виникнення спірних правовідносин), формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельнихділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 07.07.2011 № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр» (далі Закон № 3613-VІ, в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), в цьому Законі наведені нижче термін вживаються в такому значенні: державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера; кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Згідно з абзацом 2частини першоїстатті 21Закону №3613-VI,відомості промежі земельноїділянки вносятьсядо Державногоземельного кадастру на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначенихстаттею 79-1Земельного кодексу України, при їх формуванні.

За змістом частини другої статті 21 Закону № 3613-VI, відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру: а)щодо категоріїземель: напідставі відповідноїдокументації ізземлеустрою,яка розробляєтьсяпри формуванніземельних ділянок,-щодо земельнихділянок,які формуються;б)щодо видувикористання земельноїділянки вмежах певноїкатегорії земель: на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються.

Згідноіз частинамипершою,другою,восьмою,дев?ятою статті24Закону №3613-VI,державна реєстраціяземельної ділянкиздійснюється приїї формуваннішляхом відкриттяПоземельної книгина такуділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Державна реєстраціяземельних ділянокздійснюється зазаявою: особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи.

На підтвердженнядержавної реєстраціїземельної ділянкизаявнику безоплатновидається витягз Державногоземельного кадаструпро земельнуділянку.Витяг міститьвсі відомостіпро земельнуділянку,внесені доПоземельної книги.Складовою частиноювитягу єкадастровий планземельної ділянки. При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

Стаття 25Закону №2613-VI,поземельна книгає документомДержавного земельногокадастру,який міститьтакі відомостіпро земельнуділянку: а)кадастровий номер; б)площа; в)місцезнаходження (адміністративно-територіальнаодиниця); г)склад угідь; ґ)цільове призначення(категоріяземель,вид використанняземельної ділянкив межахпевної категоріїземель); д)нормативна грошоваоцінка; е)відомості прообмеження увикористанні земельноїділянки; є)відомості промежі частиниземельної ділянки,на якупоширюється діясервітуту,договору суборендиземельної ділянки; ж)кадастровий планземельної ділянки; з)дата державноїреєстрації земельноїділянки; и)інформація продокументацію ізземлеустрою,на підставіякої здійсненадержавна реєстраціяземельної ділянки,а такожвнесені змінидо цихвідомостей; і)інформація провласників (користувачів)земельної ділянкивідповідно доданих прозареєстровані речовіправа уДержавному реєстріречових правна нерухомемайно; ї) дані про бонітування ґрунтів.

Поземельна книгавідкривається одночасноз державноюреєстрацією земельноїділянки. Поземельнакнига ведетьсяв паперовійта електронній(цифровій)формі. Поземельнакнига закриваєтьсяу разіскасування державноїреєстрації земельноїділянки. До Поземельної книги в паперовій формі долучаються всі документи, які стали підставою длявнесення відомостейдо неї. Форма Поземельної книги та порядок її ведення визначаютьсяПорядком ведення Державного земельного кадастру.

Відповідно до пункту 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012 (далі Порядок № 1051, в редакції, яка діяла станом на час виникнення спірних правовідносин), державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

Відповідно допункту 12Порядку №1051,після прийняттяорганом державноївлади чиорганом місцевогосамоврядування рішенняпро затвердженнядокументації ізземлеустрою,яка єпідставою длядержавної реєстраціїземельної ділянки,та наданняДержгеокадастру абойого територіальномуорганові відповіднодо компетенціїзасвідченої копіїтакого рішенняДержавний кадастровийреєстратор протягомдвох робочихднів змоменту їїотримання вноситьвідповідні відомостідо Поземельноїкниги велектронній (цифровій)та паперовійформі. До Поземельної книги в паперовій формі додається засвідчена копія рішення, яке є підставою для внесення відомостей до неї.

Частиною першою статті 186-1 ЗК (яка була чинною, станом на час виникнення спору) передбачено, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Пунктом 15 Тимчасового порядку взаємодії між територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру під час погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2016 № 580 (тут і надалі, в редакції, яка діяла станом на час виникнення спірних правовідносин, далі Тимчасовий порядок № 580), передбачено, що за результатами розгляду проекту землеустрою відповідний експерт державної експертизи у строк, що не перевищує п`яти робочих днів з дня надходження проекту землеустрою, готує висновок згідно здодатком, скріплює його в електронній формі своїм електронним цифровим підписом, після чого реєструє у системі електронного документообігу Держгеокадастру.

Суд зауважує, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме: 1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність; 2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні); 3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України; 4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі; 5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду (постанова Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2024 року у справі № 453/1375/21 (провадження № 61-14060св23)).

Слідуючи вказаному алгоритму юридично послідових дій, висновком ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 02.11.2018 № 12610/82-18 (далі Висновок від 02.11.2018 № 12610/82-18) погоджено проєкт землеустрою, розроблений ТОВ «Галицькі землі» щодо ведення земельної ділянки площею 0,0359 га з цільовим призначенням «для індивідуального садівництва» у власність ОСОБА_1 .

Далі, 05.11.2018 земельну ділянку з кадастровим номером 6125286700:02:001:3165 (площею 0,0359 га, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с. Петриків) зареєстровано в ДЗК за заявою ОСОБА_1 . Підставою для реєстрації вказаної земельної ділянки слугував розроблений ТОВ «Галицькі землі» проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 площею 0,0359 га для індивідуального садівництва за рахунок земель комунальної власності сільськогосподарського призначення, який раніше погоджений Висновком 02.11.2018 № 12610/82-18 (витяги з ДЗК НВ-6114692552021 від 08.06.2021, НВ-9928195722023 від 18.09.2023, лист ГУ Держгеокадастру у Тернопільській області від 26 лютого 2020 року № Г-70/0-105/6-20).

Після чого, третьою особою 1, на виконання постанови Верховного Суду від 18.05.2022 у справі № 500/296/19 було прийнято рішення від 09.08.2023 № 2175 про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної у власність позивачці.

Поряд з цим, у справі № 500/296/19 (постанова Верховного Суду від 18.05.2022) предметом судового контролю, з однієї сторони, стали прийнятті рішення (вчиненні дії) Петриківською сільською радою Тернопільського району, з іншої дотримання ОСОБА_1 вимог земельного законодавства та повнота вчинення нею дій на кожному із названих вище етапів, для прийняття рішення про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Щодо останнього, то Верховний Суд дійшов висновку, що позивачкою ( ОСОБА_1 ) виконано всі умови, передбачені законом для прийняття рішення про затвердження проєкту землеустрою.

Таким чином, Суд погоджується з тим, що спірну земельну ділянку вперше було зареєстровано 05.11.2018 на підставі заяви позивачки із присвоєнням кадастрового номера: 6125286700:02:001:3165 та внесенням до ДЗК інформацію про її цільове призначення - «для індивідуального садівництва».

Представник третьої 1 дані обставини визнав.

Відповідач заперечуючи проти задоволення позову цих обставин не спростував.

Третя особа 2 будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судових засідань до суду не з`явилась і участі в процесі доказування, шляхом дистанційного подання доказів не брала.

Разом з тим, Суд дослідив докази щодо відведення третьою особою 2 спірної земельної ділянки у власність.

В аспекті спірних правовідносин, Суд зазначає, що, якщо земельна ділянка сформована, то розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та його затвердження позбавлені будь-якого сенсу (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19 березня 2025 року у справі № 463/597/16-ц (провадження № 61-12407св24), від 10 січня 2025 року № 366/110/21 (провадження № 61-5621св23) та інші).

Адже, коли йдеться про формування земельної ділянки з частини вже сформованого земельного масиву, що має кадастровий номер, її відведення відбувається на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 березня 2024 року у справі № 686/26076/21 (провадження № 61-10541св23)).

На тлі викладеною, слушними є зауваження органу Держгеокадастру, які викладені у Висновку від 14.03.2019 № 4366/38-19. Так, відмовляючи в погодженні проєкту землеустрою орган Держгеокадастру звернув увагу розробника (ТОВ «СМП ГЕОДЕЗІЯ»), що земельна ділянка в силу приписів статті 79-1 ЗК є сформованою (пункт 9).

На виконання недоліків Висновку від 14.03.2019 № 4366/38-19, ТОВ «СМП ГЕОДЕЗІЯ» звернулось з «Контрольним листом щодо виправлення зауважень та пропозицій, приведених у висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» від 20.03.2019 на адресу органу Держгеокадастру. У контрольному листі ТОВ «СМП ГЕОДЕЗІЯ» визнало той факт, що формування земельної ділянки та її державна реєстрація в ДЗК відбулась в процесі розроблення даного проєкту землеустрою.

Далі, Висновком ГУ Держгеокадастру у Київській області від 29 березня 2019 року №3178/82-19 погоджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Незважаючи на те, що орган Держгеокадастру прийняв рішення про погодження проєкту землеустрою, розробник вказаної документації із землеустрою визначених у Висновку від 14.03.2019 № 4366/38-19 недоліків не усунув.

Отже, після того, як земельну ділянку було сформовано та зареєстровано в ДЗК (05.11.2018) подальша розробка проєкту землеустрою позбавлена будь-яка сенсу, оскільки не відповідає вимогам статті 79-1 ЗК.

Оскільки земельним законодавством не передбачено можливості відведення у власність земельних ділянок, які вже сформовані і яким присвоєно кадастровий номер, на підставі такого виду землевпорядної документації, як «проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність», то й прийняття рішення про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 втрачало «правовий сенс» (рішення Петриківської сільської ради від 27.09.2019 № 1938).

Із норми пункту 107 Порядку № 1051 видно, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно допунктів 49-54цього Порядку.

Таким чином, прийняттю рішення про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки передує державна реєстрації земельної ділянки.

За обставинами цієї справи третя особа 2 не змогла зареєструвати вказану земельну ділянку, адже законодавство не передбачає «подвійної реєстрації земельної ділянки» в ДЗК.

Тому, 27.09.2019 Петриківська сільська рада (правонаступником якої є третя особі 1), коли приймала рішення від № 1938 не звернула увагу на те, що третя особа 2 не виконала вимоги пункту 107 Порядку № 1051, в частині державної реєстрації земельної ділянки в ДЗК, як юридичної передумови прийняття рішення про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Більше того, зважаючи на диспозицію частини десятої статті 79-1 ЗК, відсутність державної реєстрації земельної ділянки в ДЗК за заявою третьої особи 2 унеможливлювало державну реєстрацію речових прав на земельну ділянку за останньою.

Під час розгляду справи № 500/296/19 (постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2023) встановлено, що земельна ділянка кадастровий номер 6125286700:02:001:3165площею 0,0359га, станом на 01.01.2002 (дату набрання чинності Земельним кодексом України (далі ЗК)) та 01.01.2022 знаходилась в користуванні ОСОБА_1 і знаходиться в її користуванні на даний час.

Частиною п?ятою статті 82 ЦПК передбачено, що обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Представник третьої 1 під час розгляду справи по суті дані обставини визнав.

Відповідач та третя особа 2 доказів на спростування вказаних цієї обставини не навів.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19 березня 2025 року у справі № 753/5299/21 (провадження № 61-1094св24), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року в справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17)).

Восьмий апеляційний адміністративний суд розглядаючи справу № 500/296/19 (постанова від 23 лютого 2023 року) надав відповідь на запитання, чи перебувала спірна земельна ділянка в користуванні позивачки до 01 січня 2002 року, чи знаходилась в користуванні станом на 01 січня 2022 року, а також знаходиться в користуванні станом на сьогодні.

Тому, суд погоджується з тим, що після затвердження проєкту землеустрою (рішення від 09.08.2023 № 2175) позивачка мала правомірні очікування на те, що вона зможе зареєструвати право власності на дану земельну ділянку. Крім того, до початку розгляду справи по суті в цій справі, постановою Тернопільського апеляційного суду від 13.11.2024 у справі № 607/23817/23 скасовано рішення Великоберезовицької сільської ради від 09.08.2023 № 2176 «Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 щодо передачі у власність земельної ділянки в с. Петриків».

Відтак, зважаючи на те, що спірна земельна ділянка протягом тривалого часу знаходилась в користуванні позивачки, а процедура відведення земельної ділянки у власність особи завершується прийняттям рішення про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і рішення про передачу земельної ділянки у власність приймається саме шляхом «затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», а тому в позивачки виникли правомірні очікування на те, що вона зможе отримати таку земельну ділянку власність.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Пайн Велі Девелопмент ЛТД» та інші проти Ірландії» від 23 жовтня 1991 року зазначено, що статтю 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосувати до захисту «правомірних очікувань» щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.

Правомірні очікування особи мирно володіти майном за наявності відповідного рішення органу публічної влади є об`єктом правового захисту згідно із статтею 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

Зважаючи на викладене, Суду необхідно відповісти на два питання.

1. Щодо наявності заборон на вчинення дій державним кадастровим реєстратором відносно спірної земельної ділянки.

Зміна цільового призначення земельної ділянки кад. номер: 6125286700:02:001:3165 здійснена 09 травня 2024 року на підставі заяви ЗВ-92013002932024, яка була розглянута за принципом екстериторіальності державним кадастровим реєстратором ГУ Держгеокадастру у Харківській області Звізденко К.О.

Ухвалою суду від 04.04.2024 у справі № 607/23817/23 скасовано заходи забезпечення позову.

Ухвала проголошена в судовому засіданні за відсутності учасників.

Згідно зстаттею 261ЦПК,ухвала набираєзаконної силинегайно післяїї проголошення,якщо іншене передбаченоцим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Стаття 158 ЦПК, яка регулює порядок скасування заходів забезпечення позову винятків із загального правила щодо набрання ухвалою суду законної сили не передбачає.

Таким чином, ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 261 ЦПК.

Згідно з пунктами 1, 2 розділу ІІ Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 19.04.2018 № 1200/0/15-18 (зі змінами), електронний примірник судового рішення або окремої думки судді виготовляється судом в АСДС у день ухвалення судового рішення або виготовлення його повного тексту в паперовій формі, підписується КЕП судді, який ухвалив таке судове рішення, а в разі колегіального розгляду - КЕП усіх суддів, що входять до складу колегії, та зберігається у стані, що унеможливлює його подальше коригування. Дата та час підписання КЕП, а також дата та час надсилання до Реєстру електронного примірника судового рішення або окремої думки судді автоматично зберігається в АСДС і не підлягає коригуванню.

Ухвала суду від 04.04.2024 у справі № 607/23817/23 набрала законної сили 04 квітня 2024 року, тобто в день накладення суддею КЕП.

Наслідком набрання законної сили судовим рішенням є набуття цим рішенням, зокрема, ознак обов`язковості (що передбачає обов`язок його виконання усіма органами, організаціями та посадовими особами) та виконуваності (тобто забезпечення законом права особи на примусове виконання рішення). Іншими словами, законна сила судового рішення є його правовою дією, яка проявляється в тому, що установлена рішенням наявність чи відсутність прав і фактів, на яких ці права ґрунтуються, є остаточною, а встановлені рішенням права та обов`язки підлягають беззаперечному здійсненню на вимогу правомочних осіб.

Ухвалою апеляційного суду від 20.05.2024 у справі № 607/23817/23, зупинено виконання ухвали суду від 04.04.2024.

Таким чином, установлена ухвалою суду від 21.11.2023 у справі № 607/22797/23 заборона державним (в т.ч. кадастровим) реєстраторам вчиняти реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6125286700:02:001:3165, орієнтованою площею 0, 0359 га для індивідуального садівництва, що розташована в межах села Петриків Тернопільського району Тернопільської області, станом на 09.05.2024 була відсутня.

Отже, в цій частині доводи позивачки є хибними, а позовні вимоги необґрунтованими.

2. Щодо дотримання процедури зміни цільового призначення земельної ділянки.

17 червня 2020 року парламент прийняв Закон України № 711-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель» (далі - Закон № 711-IX).

Цей Закон набув чинності з 24 липня 2021 року та вніс суттєві зміни до статті 20 ЗК.

При встановленні цільового призначенняземельних ділянокздійснюється віднесенняїх допевної категорії земель тавиду цільового призначення.При зміні цільового призначенняземельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/абовиду цільового призначення(частина перша статті 20 ЗК України у редакції Закону № 711-IX).

На відміну від статті 20 ЗК у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (станом, коли ТОВ «СМП ГЕОДЕЗІЯ» здійснювало розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки), у її новій редакції немає терміну «види використання земельної ділянки».

Натомість, абзац перший частини третьої цієї статті передбачає, що категорія земель тавид цільового призначення земельної ділянкивизначаються в межах відповідноговиду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту.

За змістом приписів статті 20 ЗК у редакції Закону №711-IXпроцедура зміни цільового призначення земельних ділянок (категорії земель та/або виду цільового призначення) спрощується. Проте, до внесення до Державного земельного кадастру відомостей про функціональні зони зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення, що передбачаються зміну цільового призначення (пункт 23 розділу X «Перехідні положення» ЗК, внесений згідно з підпунктом 20 пункту 2 розділу І Закону № 711-IX).

Пункт 23 розділу Х «Перехідні положення» ЗК визначає, що до внесення до Державного земельного кадастру відомостей про функціональні зони зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Рішення про зміну цільового призначення земельних ділянок у таких випадках приймається щодо:

земельних ділянок, розпорядження якими здійснюють Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу;

земельних ділянок приватної власності - сільськими, селищними, міськими радами, на території яких розташована відповідна земельна ділянка.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, що передбачає зміну цільового призначення земельної ділянки приватної власності розробляється без надання дозволу на його розроблення.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, що передбачає зміну цільового призначення земельної ділянки, затверджується органом, що приймає рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки.

Зміна цільового призначення земельних ділянок, розташованих у межах функціональних зон, визначених генеральними планами населених пунктів, планами зонування (щодо земельних ділянок у межах населених пунктів), детальними планами територій (щодо земельних ділянок за межами населених пунктів), затвердженими до набрання чинностіЗаконом України"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель", або протягом двох років з дня його опублікування (якщо розроблення відповідного генерального плану населеного пункту, плану зонування, детального плану територій розпочалося до набрання чинностіЗаконом України"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель") може здійснюватися їх власниками (у визначених законом випадках - користувачами) без розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з дотриманням вимог частини п`ятої статті 20 цього Кодексу:

у разі якщо відомості про функціональну зону, в межах якої розташована земельна ділянка, внесені до Державного земельного кадастру;

до внесення до Державного земельного кадастру відомостей про функціональні зони - на підставі витягу з містобудівної документації (із зазначенням відомостей про функціональну зону та всіх обмежень у використанні земель (у тому числі у сфері забудови), зазначених у містобудівній документації). Перелік та обсяг відомостей, що зазначаються у такому витягу, визначаються Кабінетом Міністрів України уПорядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. У такому разі державний кадастровий реєстратор, до якого надійшла заява власника (розпорядника, у визначених законом випадках - користувача) земельної ділянки про зміну її цільового призначення, не пізніше наступного робочого дня після надходження заяви направляє до відповідного органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, до повноважень якого належить затвердження відповідної містобудівної документації, запит щодо надання витягу з містобудівної документації із зазначенням функціональної зони, в межах якої розташована земельна ділянка. Орган місцевого самоврядування протягом двох робочих днів з дня надходження запиту зобов`язаний надати державному кадастровому реєстратору відповідний витяг з містобудівної документації. Витяг з містобудівної документації може бути отриманий заявником самостійно відповідно доЗакону України"Про доступ до публічної інформації". У такому разі витяг з містобудівної документації додається до заяви про внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення земельної ділянки.

Із наведеного вбачається, що зміна цільового призначення земельної ділянки комунальної форми власності здійснюється на підставі проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення, після отримання дозволу органу місцевого самоврядування на його розроблення.

Відповідно до частини другої статті 21 Закону № 3613-VI (в редакції станом на 09.05.2024) відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру:

а) щодо категорії земель:

на підставі відповідної документації із землеустрою, що розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються;

на підставі заяви власника (розпорядника, у визначених законом випадках - користувача) земельної ділянки та комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту - щодо земельних ділянок, цільове призначення яких змінюється на підставі такої документації;

на підставі технічної документації із землеустрою - щодо інвентаризації земель;

б) щодо виду цільового призначення в межах певної категорії земель:

на підставі відповідної документації із землеустрою, що розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються;

на підставі заяви власника (розпорядника, у визначених законом випадках - користувача) земельної ділянки відповідно до комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту.

У разі якщо законом встановлена обов`язковість погодження зміни цільового призначення земельної ділянки з органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, фізичною, юридичною особою та/або відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, до заяви про внесення до Державного земельного кадастру відомостей про зміну цільового призначення (категорії земель та/або виду її цільового призначення) земельної ділянки додаються документи, що підтверджують таке погодження та/або забезпечення виконання зобов`язання з відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, у вигляді гарантії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2021 року № 821 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» введений в дію Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, у зв`язку з чим припинена чинність Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548.

Згідно з Додатком 59 до Порядку № 1051, в межах категорії земель сільськогосподарського призначення виділяються такі види цільового призначення земель, зокрема: (01.03) «Для ведення особистого селянського господарства»; (01.05) «Для індивідуального садівництва».

На підставі наведеного Суд доходить висновку про те, що в контексті спірних правовідносин, підставою для внесення змін до ДЗК, в частині відомостей про цільове призначення земельної ділянки в межах категорії земель сільськогосподарського призначення, є проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач виходив з того, що третя особа 2 ( ОСОБА_2 ) є власником спірної земельної ділянки, тому проєкт землеустрою розробляється без дозволу органу місцевого самоврядування.

Втім, відповідач не врахував того, що ОСОБА_2 не є, ані власником, ані користувачем спірної земельної ділянки. Тоді, як сама земельна ділянка належить до комунальної форми власності Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району, як правонаступника Петриківської сільської ради. Відомості про приналежність земельної ділянки з кад. номером 6125286700:02:001:3165 до функціональної зони до ДЗК не внесено (див. витяг з Державного земельного кадастру НВ-0001541242024 від 25.06.2024). Стосовно даної земельної ділянки до сьогодні триває спір, а остання протягом усього часу знаходиться в користуванні позивачки. До того, третя особа 2, як особа, що бере участь в спорах щодо вказаної земельної ділянки обізнана з тим фактом, що спірна земельна знаходилась та знаходиться в користуванні ОСОБА_1 , оскільки була учасником судової справи № 500/296/19 (постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2023), у якій такі обставини встановлені, а також учасником справи № 607/23817/23 (постанова Тернопільського апеляційного суду від 13.11.2024), у межах якої такі обставини підтверджувались.

Під час розгляду справи по суті представник третьої особи 1 визнав, що ОСОБА_2 не звертався на адресу Великоберезовицької сільської ради із заявою для отримання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення, а сільська рада такого рішення не приймала.

Як видно з витягу з Державного земельного кадастру НВ-0001541242024 від 25.06.2024, до ДЗК внесено відомості про зміну цільового призначення земельної ділянки кад. номер 6125286700:02:001:3165 в межах категорії земель сільськогосподарського призначення, з цільового призначення 01.05 «для індивідуального садівництва», на 01.03 для ведення особистого селянського господарства.

Крім того, з розділу «Відомості про цільове призначення земельної ділянки» графи «Інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки» витягу НВ-0001541242024 від 25.06.2024, державна реєстрація земельної ділянки здійснена на підставі проєкту землеустрою, розробленого 08 жовтня 2018 року ТОВ «СМП ГЕОДЕЗІЯ» (інженер землевпорядник Костів М.Д.).

З наведеного вбачається, що третя особа 2 не розробляла проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що передбачає зміну цільового призначення земельної ділянки кадастровий номер 6125286700:02:001:3165, в межах категорії земель сільськогосподарського призначення, з цільового призначення 01.05 «для індивідуального садівництва», на 01.03 для ведення особистого селянського господарства. Оскільки, підставою для внесення змін до ДЗК слугував проєкт землеустрою, який розроблений ТОВ «СМП ГЕОДЕЗІЯ» у 2018 році, який аналізувався Судом вище.

Пунктами 50, 51, 57, 60,61 Порядку № 1051 передбачено, що Поземельна книга в електронній (цифровій) формі відкривається шляхом її формування за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру з використанням даних електронного документа. Дата відкриття Поземельної книги є датою державної реєстрації земельної ділянки. Номером Поземельної книги є кадастровий номер земельної ділянки. Внесення відомостей до Поземельної книги в електронній (цифровій) формі є внесенням відомостей до Державного земельного кадастру. Поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки у випадках, визначених пунктом 114 цього Порядку (це зокрема і випадок ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку). Запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду. Скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави для скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів Державного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги.

Отже чинним законодавством передбачено механізм вчинення дій, які є предметом позовних вимог у справі і, з якими позивач пов`язує ефективне відновлення свого порушеного права.

Виходячи з вищевикладеного, Суд розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи те, що позов задоволено, у відповідності до статті 141 ЦПК України, із відповідача в користь позивача, слід стягнути понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати, що складаються із судового збору.

З цих підстав, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 258-259, 263265 Цивільного процесуального кодексу, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача Великоберезовицька селищна рада Тернопільського району, ОСОБА_2 про визнання протиправними дій державного кадастрового реєстратора та зобов?язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати незаконними дії державного кадастрового реєстратора Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Звізденко К.О. по внесенню відомостей до Державного земельного кадастру, в частині зміни цільового призначення земельної ділянки кад. номер 6125286700:02:001:3165 в межах категорії земель «Землі сільськогосподарського призначення», з цільового призначення (код КВЦП 01.05) «для індивідуального садівництва» на (код КВЗП 01.03) «для ведення особистого селянського господарства».

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Харківській області внести до Державного земельного кадастру запис про поновлення в Поземельній книзі змінених державним кадастровим реєстратором ОСОБА_3 відомостей про цільове призначення земельної ділянки кад. номер 6125286700:02:001:3165, відновивши запис про цільове призначення (код КВЦП 01.05) «для індивідуального садівництва».

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Харківській області в користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 копійок.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Реквізити учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, адреса місця знаходження: вул.Космічна, 21, 2-гий під`їзд, поверхи 8,9 м.Харків, код ЄДРПОУ 39792822.

Третя особа: Великоберезовицька селищна рада Тернопільського району Тернопільської області, адреса місця знаходження: вул.С.Бандери, 26, смт.Велика Березовиця, Тернопільський район Тернопільська область, код ЄДРПОУ 04393462.

Третя особа: ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_2 .

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич