Ухвала від 08.05.2025 по справі 940/315/23

08.05.2025 Справа № 940/315/23

Провадження по справі № 1-в/940/24/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2025 року Тетіївський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

представника заявника ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5 ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тетієві заяву Комунального некомерційного підприємства «Тетіївська центральна лікарня» Тетіївської міської ради про зміну застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_5 ,

встановив:

Комунальне некомерційнепідприємство «Тетіївськацентральна лікарня»Тетіївської міськоїрадизвернулося до суду із заявою, в якій просить змінити застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної допомоги у примусовому порядку на примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу ОСОБА_5 .

Заява мотивована тим, що ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 18.03.2024 застосовано до ОСОБА_5 примусові заходимедичного характеруу виглядінадання амбулаторноїпсихіатричної допомогиу примусовомупорядку.

18.09.2024 ОСОБА_5 з`явився на прийом до лікаря-психіатра КНП «Тетіївська центральна лікарня» ОСОБА_4 на прийом, де йому було роз`яснено права та обов`язки.

01.10.2024 ОСОБА_5 зобов`язався добровільно пройти обстеження в КНП КОР «ОПНМО» до закінчення терміну АПДПП та отримати медичний висновок стосовно подальшого вирішення питання щодо надання примусових заходів медичного характеру.

18.11.2024 лікар-психіатр КНП «Тетіївська центральна лікарня» ОСОБА_4 відвідала хворого ОСОБА_5 за місцем проживання та видала направлення до КНП КОР «ОПНМО».

21.11.2024 в КНП КОР «ОПНМО» ОСОБА_5 було запропоновано госпіталізацію до закладу, але останній відмовився.

У зв`язку з наявністю у ОСОБА_5 легкої розумової відсталості з емоційно-вольовою нестійкістю (F70.1 за МКХ-10), що обумовлюється суттєвою шкодою його здоров`ю, внаслідок погіршення психічного стану, подальше лікування ОСОБА_5 можливе лише в умовах стаціонару.

У судовому засіданні представник Комунального некомерційного підприємства «Тетіївська центральна лікарня» Тетіївської міської ради лікар-психіатр ОСОБА_4 заяву підтримала та просила її задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні зазначив, що, враховуючи обставини, зазначені лікарем-психіатром, ОСОБА_5 потребує подальшого лікування та вважає за доцільне продовжити примусові заходи медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги.

Захисник ОСОБА_5 , стосовно якого розглядається питання про зміну примусових заходів медичного характеру, просив відмовити у задоволенні заяви, вказуючи, що заява про зміну застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_5 подана поза межами шестимісячного строку з моменту постановлення ухвали Тетіївського районного суду Київської області від 18.03.2024 про застосування примусових заходівмедичного характеруу видінадання амбулаторноїпсихіатричної допомогиу примусовомупорядку. Тому, вважає, що на теперішній час відсутні підстави щодо вирішення питання про зміну примусових заходів медичного характеру.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників заяви, суд дійшов наступного висновку.

Так, ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 18.03.2024 у кримінальному проваджені № 12023111030001420 від 24.03.2023 стосовно ОСОБА_5 , який вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, застосовано примусовізаходи медичногохарактеру увиді наданняамбулаторної психіатричноїдопомоги упримусовому порядку.

Відповідно до ч. 1статті 19Закону України«Про психіатричнудопомогу» примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку, встановлених Кримінальним,Кримінальним процесуальним кодексами України, цим Законом та іншими законами.

Відповідно до ч. 1статті 95 КК України, продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), який надає особі психіатричну допомогу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.

Відповідно до ч. 2 статті 95 КК України, особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення або про зміну застосування такого заходу. У разі відсутності підстав для припинення або зміни застосування примусового заходу медичного характеру представник закладу з надання психіатричної допомоги (лікар-психіатр), який надає особі таку психіатричну допомогу, направляє до суду заяву, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність продовження застосування примусового заходу медичного характеру. У разі необхідності продовження застосування примусового заходу медичного характеру понад 6 місяців представник закладу з надання психіатричної допомоги (лікар-психіатр), який надає особі таку психіатричну допомогу, повинен направити до суду за місцем знаходження закладу з надання психіатричної допомоги заяву про продовження застосування примусового заходу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність продовження надання особі такої психіатричної допомоги. В подальшому продовження застосовування примусового заходу медичного характеру проводиться кожного разу на строк, який не може перевищувати 6 місяців.

Відповідно до ч. 4статті 19 Закону України «Про психіатричну допомогу»особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення, продовження або про зміну застосування таких заходів. Після проведення огляду представник закладу з надання психіатричної допомоги (лікар-психіатр), який надає особі психіатричну допомогу, направляє до суду за місцезнаходженням закладу з надання психіатричної допомоги заяву, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що містить обґрунтування необхідності продовження зміни або припинення застосування примусового заходу медичного характеру відповідно. У подальшому продовження застосування примусового заходу медичного характеру проводиться кожного разу на строк, що не перевищує 6 місяців.

Отже, на виконання зазначених вище вимог закону представник закладу з надання психіатричної допомоги (лікар-психіатр) зобов`язаний кожні 6 місяців з моменту застосування примусового заходу медичного характеру звертатися до суду із заявою про продовження, зміну або припинення застосування примусового заходу, якщо для цього наявні підстави, при цьому надати висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність подовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.

Водночас, судом встановлено, що лікар-психіатр Комунального некомерційного підприємства «Тетіївська центральна лікарня» Тетіївської міської ради з моменту застосування примусового заходу медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку ОСОБА_5 , а саме з 18.04.2024 та до дня звернення до суду - 20.02.2025, із заявами до суду про продовження, зміну або припинення застосування примусових заходів медичного характеру не зверталась.

Зазначене свідчитьпро те,що шестимісячнийстрок,протягом якого ОСОБА_5 мали надавати упримусовому порядку амбулаторну психіатричну допомогу, саме як захід медичного характеру, сплив 18.10.2024.

Судом питання про продовження, зміну або припинення застосування такого заходу медичного характеру не вирішувалося.

Отже, оскільки строк дії примусового заходу медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги, застосований до ОСОБА_5 згідно з ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 18.03.2024, станом на день звернення із заявою до суду, закінчився, тому вказана обставина унеможливлює вирішення судом питання про зміну раніше застосованих примусових заходів медичного характеру.

Такий висновок повністю узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 4 квітня 2019 року у справі № 592/13856/17, згідно з якою колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду погодилась з рішенням місцевого суду, який дійшов до висновку про відмову в задоволенні подання представника психіатричного закладу про продовження застосування примусового заходу медичного характеру у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для звернення до суду з відповідним поданням.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 1статті 514 КПК України,продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється на підставі ухвали суду, в межах територіальної юрисдикції якого застосовується цей захід чи відбувається лікування.

Відповідно до ч. 2 статті 514 КПК України зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок змін у стані її здоров`я відпала потреба в раніше застосовуваних заходах медичного характеру.

Відповідно до ч. 3статті 514КПК України розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування судом примусових заходів медичного характеру здійснюється за письмовою заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), де тримається дана особа. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.

Водночас, згідно із роз`ясненнями, які містяться у п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 № 7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», за змістом ст. 95 КК України, ст.19Закону України«Про психіатричнудопомогу» зміна примусового заходу медичного характеру може полягати лише в його пом`якшенні у зв`язку з поліпшенням психічного стану особи (наприклад, у переведенні її з психіатричного закладу з посиленим наглядом до закладу зі звичайним наглядом) чи у скороченні строку перебування у психіатричному закладі.

Отже, зміна примусових заходів медичного характеру можлива лише за умови поліпшення психічного стану особи та наявності висновку комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність зміни примусових заходів медичного характеру.

Натомість, до заяви про зміну примусових заходів медичного характеру не долучено жодних документів на підтвердження поліпшення психічного стану ОСОБА_5 , у тому числі висновку комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність зміни примусових заходів медичного характеру.

Більш того, представником заявника зазначено, що подальше лікування ОСОБА_5 можливе лише в умовах стаціонару, тому, вважає за необхідне змінити ОСОБА_7 примусові заходи медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку на примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу.

Однак, у разі погіршення психічного стану особи, положеннями кримінального процесуального законодавства не передбачено можливість суду змінювати примусові заходи медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку на примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу.

З огляду на зазначене, суд не вбачає підстав для зміни ОСОБА_5 примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку на примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу, у зв`язку з чим заява Комунального некомерційного підприємства «Тетіївська центральна лікарня» Тетіївської міської ради задоволенню не підлягає.

Водночас, суд звертає увагу представника заявника на те, що відповідно до положень ч.6 статті 12 Закону України «Про психіатричну допомогу», у разі погіршення стану психічного здоров`я особи, якій надається амбулаторна психіатрична допомога в примусовому порядку, та ухилення від виконання цією особою або її законним представником рішення суду про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку психіатрична допомога може надаватися на підставах та в порядку, передбачених статтями 14, 16 і 17 цього Закону.

Окрім цього, відповідного до положень статті 22 Закону України «Про психіатричну допомогу», заява представника психіатричного закладу про госпіталізацію особи до такого закладу в примусовому порядку розглядається судом за місцем знаходження закладу з надання психіатричної допомоги протягом 24 годин з дня її надходження.

На підставі вищевикладеного та керуючисьстаттями 12, 19, 22 Закону України «Про психіатричну допомогу»,ст. 95 КК України, статтями372,514 КПК України, суд

постановив:

У задоволенні заяви Комунального некомерційного підприємства «Тетіївська центральна лікарня» Тетіївської міської ради про зміну примусових заходів медичного характеру ОСОБА_5 , - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде складено та оголошено о 12 год 30 хв. 12 травня 2025 року.

Суддя ОСОБА_8