Постанова

від 07.05.2025 по справі 729/198/25

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

07 травня 2025 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 729/198/25

Головуючий у першій інстанції Демченко Л. М.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/778/25

Чернігівський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді: Скрипки А.А.

суддів: Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л.

секретар: Мальцева І.В.

сторони:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Бобровицька міська рада Чернігівської області

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бобровицького районного суду Чернігівської області у складі судді Демченко Л.М. від 26 лютого 2025 року, місце постановлення ухвали - м.Бобровиця, у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Бобровицької міської ради Чернігівської області про визнання незаконним та скасування рішення Бобровицької міської ради Чернігівської області,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Бобровицької міської ради Чернігівської області про визнання незаконним та скасування рішення Бобровицької міської ради Чернігівської області, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення Бобровицької міської ради Чернігівської області від 16.01.2025 року №2456-43/VIII Про дострокове припинення договору оренди землі.

19.02.2025 року позивачем було подано заяву про забезпечення позову, у якій позивач просив суд:

- вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Бобровицької міської ради Чернігівської області від 16.01.2025 року №2456-43/VIII Про дострокове припинення договору оренди землі до набрання судовим рішенням у справі законної сили;

- заборонити Акціонерному товариству Чернігівобленерго та його відокремленому підрозділу Ніжинський район електричних мереж Акціонерного товариства Чернігівобленерго до вирішення спору по суті вчиняти дії щодо припинення надання послуг з розподілу електричної енергії на об`єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та який розміщений на земельній ділянці, кадастровий номер 7420610100:01:001:3037.

В обґрунтування вимог поданої заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 зазначав, що відповідно до рішення Бобровицької міської ради від 06.07.2007 року, між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі від 21.09.2007 року. Згідно умов цього договору, в строкове платне володіння та користування позивачу була передана земельна ділянка із кадастровим номером 7420610100:01:001:3037, площею 0,003 га, яка розташована на території Бобровицької міської ради за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з пунктом 8 укладеного договору, строк його дії становить 20 років. ОСОБА_1 вказував, що 01.08.2019 року, відповідно до рішення Бобровицької міської ради від 24.04.2019 року №765-18/VII, сторони договору уклади додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі, якою було внесено зміни до нормативно грошової оцінки земельної ділянки, розміру орендної плати та змінено сторону договору оренди землі від 21.09.2007 року, а саме, з СПД (суб`єкта підприємницької діяльності) ОСОБА_1 на суб`єкта правових відносин: громадянина (фізичну особу) ОСОБА_1 16.01.2025 року Бобровицька міська рада Чернігівської області своїм рішенням №2456-43/VIII Про дострокове припинення договору оренди землі вирішила припинити (розірвати) достроково договір оренди землі від 21.09.2007 року (зі змінами), у зв`язку із порушенням ОСОБА_1 істотних умов договору. Не погоджуючись із вказаним рішенням Бобровицької міської ради Чернігівської області, ОСОБА_1 подав позовну заяву до суду, з метою захисту свого порушеного права та із вимогою скасувати вказане вище рішення відповідача, як протиправне. За доводами ОСОБА_1 , на зазначеній земельній ділянці розміщено торговий павільйон, який є його приватною власністю. 01.09.2024 року ним було укладено із фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 договір №0l/09/2024/OP оренди нежитлового приміщення, яке розташовано на земельній ділянці, кадастровий номер 7420610100:01:001:3037, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до пункту 2.1 договору №01/09/2024/OP, об`єкт оренди надається підприємцю для ведення господарської діяльності, а саме, для відкриття магазину для здійснення роздрібної торгівлі мобільними телефонами та аксесуарами. 18.02.2025 року ОСОБА_1 отримав від директора відокремленого підрозділу Ніжинський РЕМ Акціонерного товариства Чернігівобленерго Самсоненка В.М. попередження від 07.02.2025 року за №54/54/627/01-13 про припинення надання послуг з розподілу електричної енергії на об`єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що рішенням Бобровицької міської ради Чернігівської області від 16.01.2025 року №2456-43/VIII Про дострокове припинення договору оренди землі, припинено (розірвано) договір оренди землі від 21.09.2007 року. Цього ж дня ОСОБА_1 було отримано від відокремленого підрозділу Ніжинський РЕМ Акціонерного товариства Чернігівобленерго два примірники додаткової угоди від 07.02.2025 року про розірвання договору про надання послуг з розподілу електричної енергії №237030040019 від 01.01.2019 року. За доводами ОСОБА_1 , наслідком прийняття рішення Бобровицької міської ради Чернігівської області від 16.01.2025 року №2456-43/VIII Про дострокове припинення договору оренди землі, може статися припинення підприємницької діяльності в нежитловому приміщенні - торговому павільйоні, який переданий ним в оренду, i який знаходиться на вищевказаній земельній ділянці, що ставить під загрозу реалізацію прав та інтересів підприємця, який орендує його торговий павільйон. Припинення надання послуг з розподілу електричної енергії на торговий павільйон може призвести до порушення нормального функціонування роздрібної торгівлі в цьому торговому павільйоні, виникнення заборгованості підприємця, який орендує цей торговий павільйон, перед банківськими установами, та до припинення його підприємницької діяльності, що у кінцевому підсумку призведе до дострокового розірвання фізичною особою - підприємцем договору №01/09/2024/OP оренди нежитлового приміщення від 01.09.2024 року. ОСОБА_1 вважає, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Бобровицької міської ради Чернігівської області від 16.01.2025 року №2456-43/VIII Про дострокове припинення договору оренди землі та заборони Акціонерному товариству Чернігівобленерго та його відокремленому підрозділу вчиняти певні дії, а саме, припинення надання послуг з розподілу електричної енергії на об`єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що рішенням Бобровицької міської ради Чернігівської області від 16.01.2025 року №2456-43/VIII Про дострокове припинення договору оренди землі припинено (розірвано) договір оренди землі від 21.09.2007 року, сприятиме запобіганню порушення його прав та забезпечить можливість реального судового захисту.

Ухвалою Бобровицького районного суду Чернігівської області від 26.02.2025 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Бобровицької міської ради Чернігівської області про визнання незаконним та скасування рішення Бобровицької міської ради Чернігівської області.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд першої інстанції вказав, що стаття 151 ЦПК України не передбачає такого виду забезпечення позову, як зупинення дії рішення органів місцевого самоврядування, в даному випадку - рішення Бобровицької міської ради Чернігівської області; законом передбачена лише заборона вчинення певних дій. Суд першої інстанції у оскаржуваній ухвалі від 26.02.2025 року зазначив, що заявлений позивачем спосіб забезпечення позову, а саме, заборона АТ Чернігівобленерго та його відокремленому підрозділу вчиняти дії щодо припинення надання послуг з розподілу електричної енергії на об`єкт, який розташований в АДРЕСА_2 , не стосується заявлених вимог та предмета спору. При цьому, суд першої інстанції вказав, що встановлення заборони АТ Чернігівобленерго вчиняти дії щодо припинення надання послуг з розподілу електричної енергії, є втручанням у господарську діяльність АТ Чернігівобленерго, що відповідно до п.4 статті 3 ЦК України, є недопустимим. За даних обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 не доведено у поданій заяві про забезпечення позову, що невжиття заявлених ним заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист (поновлення) порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, і тому підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відсутні, у зв`язку із її необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Бобровицького районного суду Чернігівської області від 26.02.2025 року, та постановити нову про задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову. ОСОБА_1 також ставить питання про стягнення із відповідача Бобровицької міської ради Чернігівської області на його користь 605 грн. 60 коп., у відшкодування витрат по сплаті судового збору. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 вказують, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції від 26.02.2025 року підлягає скасуванню, оскільки її висновки є необґрунтованими, і ухвала постановлена судом із порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню, із ухваленням нового судового рішення про задоволення вимог поданої ним заяви про забезпечення позову. В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що відмовляючи у задоволенні його заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з тих обставин, що ним не доведено суду, що невжиття заявлених ним заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Апелянт вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ним ухвали не прийняв до уваги та не врахував, що у зв`язку із застосуванням відповідних заходів забезпечення позову можуть бути порушені права позивача та інтереси інших осіб. За доводами апелянта, висновки ухвали суду першої інстанції від 26.02.2025 року, є необґрунтованими, а сама ухвала винесена із порушенням норм матеріального та процесуального права, та підлягає скасуванню із ухваленням нового судового рішення про задоволення поданої заяви про забезпечення позову. Апелянт вказує, що аналізуючи ч.1 статті 150 ЦПК України, суд першої інстанції дійшов висновку, що вищезазначена правова норма не передбачає такого виду забезпечення позову, як зупинення дії рішення органів місцевого самоврядування, у даному випадку - рішення Бобровицької міської ради Чернігівської області, Законом передбачена лише заборона вчинення певних дій. Апелянт стверджує, що ч.1 статті 150 ЦПК України не містить вичерпного переліку заходів, якими може бути забезпечений позов у справі. Водночас, апелянт звертає увагу, що згідно з пунктом 10 частини 1 статті 150 ЦПК України, в редакції Закону України №460-IX від 15.01.2020 року, позов забезпечується іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Отже, за змістом статті 150 ЦПК України, якщо сторона просить вжити захід забезпечення позову, що прямо не передбачений цим процесуальним законом (статтею 150 ЦПК України), суд на вимогу учасника справи може вжити такий інший захід забезпечення позову, передбачений пунктом 10 частини першої статті 150 ЦПК України. За доводами апелянта, суд першої інстанції не звернув увагу, що у цій справі обставини свідчать, що невжиття наведених заходів забезпечення позову ускладнить або унеможливить поновлення прав позивача та законних інтересів, у разі задоволення позову. Апелянт стверджує, що наразі існує висока вірогідність того, що в ході розгляду справи оскаржуване ним рішення Бобровицької міської ради Чернігівської області від 16.01.2025 року №2456-43/VIII Про дострокове припинення договору оренди землі буде виконано, що значно утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду у даній справі, виходячи з того, що предметом спору є вимога про визнання протиправним та скасування спірного рішення. Так, орендована ним земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності, розпорядником якої є саме відповідач - Бобровицька міська рада Чернігівської області. За доводами апелянта, фактично відповідач може розпорядитися цією земельною ділянкою на свій розсуд, що в свою чергу, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Тобто, суд першої інстанції залишив поза увагою, що без вжиття заходів забезпечення позову існуватиме загроза незаконної передачі власником земельної ділянки третім особам та ймовірного зносу відповідачем торгівельного павільйону, що є безповоротним порушенням прав та законних інтересів позивача. Апелянт зазначає, що лише вжиття відповідних заходів забезпечення позову матиме наслідком збереження наявного на час подання заяви стану, і тому відсутні підстави вважати, що права відповідача і баланс інтересів будуть порушені. Апелянт вказує, що висновок суду першої інстанції про те, що заборона AT Чернігівобленерго вчиняти дії щодо припинення надання послуг з розподілу електричної енергії, є втручанням суду у господарську діяльність товариства, є помилковим. Апелянт зазначає, що оскільки ним оскаржуєтьcя рішення Бобровицької міської ради Чернігівської області про дострокове припинення договору оренди землі, на якій розміщений об`єкт (торговий павільйон), то припинення надання послуг з розподілу електричної енергії на цей об`єкт по АДРЕСА_2 , який розміщений на вищевказаній орендованій земельній ділянці, є фактично виконанням оператором системи розподілу спірного рішення органу місцевого самоврядування. За доводами апелянта, забезпечення позову шляхом заборони AT Чернігівобленерго до вирішення спору по суті, вчиняти дії щодо припинення надання послуг з розподілу електричної енергії на вищевказаний об`єкт, відповідає положенням пункту 4 частини 1 статті 150 ЦПК України, яким передбачено, що позов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання. Доводи апеляційної скарги вказують, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, та жодним чином не мають на меті втручання у господарську діяльність AТ Чернігівобленерго. Апелянт вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив йому у задоволенні заяви про забезпечення позову, для задоволення вимог якої наявні всі передбачені процесуальним законодавством підстави.

У відзиві на апеляційну скаргу Бобровицька міська рада просить у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі, у зв`язку із її безпідставністю, та залишити без змін обгрунтовану ухвалу Бобровицького районного суду Чернігівської області від 26.02.2025 року.

В судове засідання апеляційного суду учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду даної справи (а.с.39,41), не з`явилися. Від позивача ОСОБА_1 та від відповідача - Бобровицької міської ради на адресу апеляційного суду надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності (а.с.56, 57-60).

Відповідно до приписів ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Згідно приписів ч.1, ч.2 статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Способи забезпечення позову, які передбачені ч.1 статті 150 ЦПК України, залежать від характеру спірних правовідносин, позовних вимог та інших обставин конкретного спору, що зумовлюють необхідність забезпечення виконання судового рішення. Перелік таких способів не є вичерпним.

До видів забезпечення позову законом віднесено, зокрема, заборону вчиняти певні дії (пункти 2, 4 ч.1 статті 150 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі №381/4019/18, провадження №14-729цс19, вказано, що … співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

При цьому, необхідно зазначити, що обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі, в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав, та що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому, існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 року у справі №753/22860/17, провадження №14-88цс20, …умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону, як підприємець; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Цивільне процесуальне законодавство не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 11.08.2022 року у справі №522/1514/21, провадження №61-19123св21.

Як вбачається із матеріалів справи, у січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Бобровицької міської ради Чернігівської області про визнання незаконним та скасування рішення Бобровицької міської ради Чернігівської області, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення Бобровицької міської ради Чернігівської області від 16.01.2025 року №2456-43/VIII Про дострокове припинення договору оренди землі.

19.02.2025 року позивачем було подано заяву про забезпечення позову, у якій позивач просив суд:

- вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Бобровицької міської ради Чернігівської області від 16.01.2025 року №2456-43/VIII Про дострокове припинення договору оренди землі до набрання судовим рішенням у справі законної сили;

- заборонити Акціонерному товариству Чернігівобленерго та його відокремленому підрозділу Ніжинський район електричних мереж Акціонерного товариства Чернігівобленерго до вирішення спору по суті вчиняти дії щодо припинення надання послуг з розподілу електричної енергії на об`єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та який розміщений на земельній ділянці, кадастровий номер 7420610100:01:001:3037.

В обґрунтування вимог поданої заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 зазначав, що відповідно до рішення Бобровицької міської ради від 06.07.2007 року, між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди землі від 21.09.2007 року. Згідно умов цього договору, в строкове платне володіння та користування позивачу була передана земельна ділянка із кадастровим номером 7420610100:01:001:3037, площею 0,003 га, яка розташована на території Бобровицької міської ради за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з пунктом 8 укладеного договору, строк його дії становить 20 років. ОСОБА_1 вказував, що 01.08.2019 року, відповідно до рішення Бобровицької міської ради від 24.04.2019 року №765-18/VII, сторони договору уклади додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі, якою було внесено зміни до нормативно грошової оцінки земельної ділянки, розміру орендної плати та змінено сторону договору оренди землі від 21.09.2007 року, а саме, з СПД (суб`єкта підприємницької діяльності) ОСОБА_1 на суб`єкта правових відносин: громадянина (фізичну особу) ОСОБА_1 16.01.2025 року Бобровицька міська рада Чернігівської області своїм рішенням №2456-43/VIII Про дострокове припинення договору оренди землі вирішила припинити (розірвати) достроково договір оренди землі від 21.09.2007 року (зі змінами), у зв`язку із порушенням ОСОБА_1 істотних умов договору. Не погоджуючись із вказаним рішенням Бобровицької міської ради Чернігівської області, ОСОБА_1 подав позовну заяву до суду, з метою захисту свого порушеного права та із вимогою скасувати вказане вище рішення відповідача, як протиправне. За доводами ОСОБА_1 , на зазначеній земельній ділянці розміщено торговий павільйон, який є його приватною власністю. 01.09.2024 року ним було укладено із фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 договір №0l/09/2024/OP оренди нежитлового приміщення, яке розташовано на земельній ділянці, кадастровий номер 7420610100:01:001:3037, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до пункту 2.1 договору №01/09/2024/OP, об`єкт оренди надається підприємцю для ведення господарської діяльності, а саме, для відкриття магазину для здійснення роздрібної торгівлі мобільними телефонами та аксесуарами. 18.02.2025 року ОСОБА_1 отримав від директора відокремленого підрозділу Ніжинський РЕМ Акціонерного товариства Чернігівобленерго Самсоненка В.М. попередження від 07.02.2025 року за №54/54/627/01-13 про припинення надання послуг з розподілу електричної енергії на об`єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що рішенням Бобровицької міської ради Чернігівської області від 16.01.2025 року №2456-43/VIII Про дострокове припинення договору оренди землі, припинено (розірвано) договір оренди землі від 21.09.2007 року. Цього ж дня ОСОБА_1 було отримано від відокремленого підрозділу Ніжинський РЕМ Акціонерного товариства Чернігівобленерго два примірники додаткової угоди від 07.02.2025 року про розірвання договору про надання послуг з розподілу електричної енергії №237030040019 від 01.01.2019 року. За доводами ОСОБА_1 , наслідком прийняття рішення Бобровицької міської ради Чернігівської області від 16.01.2025 року №2456-43/VIII Про дострокове припинення договору оренди землі, може статися припинення підприємницької діяльності в нежитловому приміщенні - торговому павільйоні, який переданий ним в оренду, i який знаходиться на вищевказаній земельній ділянці, що ставить під загрозу реалізацію прав та інтересів підприємця, який орендує його торговий павільйон. Припинення надання послуг з розподілу електричної енергії на торговий павільйон може призвести до порушення нормального функціонування роздрібної торгівлі в цьому торговому павільйоні, виникнення заборгованості підприємця, який орендує цей торговий павільйон, перед банківськими установами, та до припинення його підприємницької діяльності, що у кінцевому підсумку призведе до дострокового розірвання фізичною особою - підприємцем договору №01/09/2024/OP оренди нежитлового приміщення від 01.09.2024 року. ОСОБА_1 вважає, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Бобровицької міської ради Чернігівської області від 16.01.2025 року №2456-43/VIII Про дострокове припинення договору оренди землі та заборони Акціонерному товариству Чернігівобленерго та його відокремленому підрозділу вчиняти певні дії, а саме, припинення надання послуг з розподілу електричної енергії на об`єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з тим, що рішенням Бобровицької міської ради Чернігівської області від 16.01.2025 року №2456-43/VIII Про дострокове припинення договору оренди землі припинено (розірвано) договір оренди землі від 21.09.2007 року, сприятиме запобіганню порушення його прав та забезпечить можливість реального судового захисту.

Як вбачається із оскаржуваної ухвали Бобровицького районного суду Чернігівської області від 26.02.2025 року, відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд першої інстанції вказав, що стаття 151 ЦПК України не передбачає такого виду забезпечення позову, як зупинення дії рішення органів місцевого самоврядування, в даному випадку - рішення Бобровицької міської ради Чернігівської області; законом передбачена лише заборона вчинення певних дій. Суд першої інстанції у оскаржуваній ухвалі від 26.02.2025 року зазначив, що заявлений позивачем спосіб забезпечення позову, а саме, заборона АТ Чернігівобленерго та його відокремленому підрозділу вчиняти дії щодо припинення надання послуг з розподілу електричної енергії на об`єкт, який розташований в АДРЕСА_2 , не стосується заявлених вимог та предмета спору. При цьому, суд першої інстанції вказав, що встановлення заборони АТ Чернігівобленерго вчиняти дії щодо припинення надання послуг з розподілу електричної енергії, є втручанням у господарську діяльність АТ Чернігівобленерго, що відповідно до п.4 статті 3 ЦК України, є недопустимим. За даних обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 не доведено у поданій заяві про забезпечення позову, що невжиття заявлених ним заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист (поновлення) порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, і тому підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відсутні, у зв`язку із її необґрунтованістю.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості висновків ухвали суду першої інстанції від 26.02.2025 року та її постановлення судом першої інстанції із порушенням норм процесуального права, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 26.02.2025 року, оскільки вказані доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.

В доводах апеляційної скарги апелянт вказує, що аналізуючи ч.1 статті 150 ЦПК України, суд першої інстанції дійшов висновку, що вищезазначена правова норма не передбачає такого виду забезпечення позову, як зупинення дії рішення органів місцевого самоврядування, у даному випадку - рішення Бобровицької міської ради Чернігівської області, Законом передбачена лише заборона вчинення певних дій. Апелянт стверджує, що ч.1 статті 150 ЦПК України не містить вичерпного переліку заходів, якими може бути забезпечений позов у справі. Водночас, апелянт звертає увагу, що згідно з пунктом 10 частини 1 статті 150 ЦПК України, в редакції Закону України №460-IX від 15.01.2020 року, позов забезпечується іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Отже, за змістом статті 150 ЦПК України, якщо сторона просить вжити захід забезпечення позову, що прямо не передбачений цим процесуальним законом (статтею 150 ЦПК України), суд на вимогу учасника справи може вжити такий інший захід забезпечення позову, передбачений пунктом 10 частини першої статті 150 ЦПК України. За доводами апелянта, суд першої інстанції не звернув увагу, що у цій справі обставини свідчать, що невжиття наведених заходів забезпечення позову ускладнить або унеможливить поновлення прав позивача та законних інтересів, у разі задоволення позову.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування ухвали Бобровицького районного суду Чернігівської області від 26.02.2025 року, виходячи із наступного.

Відповідно до приписів ч.1 статті 150 ЦПК України, яка регламентує види забезпечення позову, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

При цьому, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, для попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення, без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви про забезпечення позову.

В доводах апеляційної скарги апелянт стверджує, що наразі існує висока вірогідність того, що в ході розгляду справи оскаржуване ним рішення Бобровицької міської ради Чернігівської області від 16.01.2025 року №2456-43/VIII Про дострокове припинення договору оренди землі буде виконано, що значно утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду у даній справі, виходячи з того, що предметом спору є вимога про визнання протиправним та скасування спірного рішення. Апелянт вказує, що орендована ним земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності, розпорядником якої є саме відповідач - Бобровицька міська рада Чернігівської області. За доводами апелянта, фактично відповідач може розпорядитися цією земельною ділянкою на свій розсуд, що в свою чергу, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до приписів ч.1, ч.6 статті 81 ЦПК України, яка регламентує обов`язок доказування і подання доказів, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Посилання ОСОБА_1 в доводах апеляційної скарги на наявність існування високої вірогідності того, що в ході розгляду справи оскаржуване ним рішення Бобровицької міської ради Чернігівської області від 16.01.2025 року №2456-43/VIII Про дострокове припинення договору оренди землі буде виконано, а також посилання апелянта на те, що фактично відповідач може розпорядитися спірною земельною ділянкою на свій розсуд, що в свою чергу, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 26.02.2025 року. Оскільки, вказані доводи апелянта, без наведення належних та достатніх доказів, у розумінні приписів статей: 77, 80 ЦПК України, на підтвердження наявності таких фактичних обставин, на думку апеляційного суду, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна належним чином обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову, та надати відповідні докази на підтвердження наявності обставин, на які вона посилається.

В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує, що висновок суду першої інстанції про те, що заборона AT Чернігівобленерго вчиняти дії щодо припинення надання послуг з розподілу електричної енергії, є втручанням суду у господарську діяльність товариства, є помилковим. Апелянт зазначає, що оскільки ним оскаржуєтьcя рішення Бобровицької міської ради Чернігівської області про дострокове припинення договору оренди землі, на якій розміщений об`єкт (торговий павільйон), то припинення надання послуг з розподілу електричної енергії на цей об`єкт по АДРЕСА_2 , який розміщений на вищевказаній орендованій земельній ділянці, є фактично виконанням оператором системи розподілу спірного рішення органу місцевого самоврядування. За доводами апелянта, забезпечення позову шляхом заборони AT Чернігівобленерго до вирішення спору по суті, вчиняти дії щодо припинення надання послуг з розподілу електричної енергії на вищевказаний об`єкт, відповідає положенням пункту 4 частини 1 статті 150 ЦПК України, яким передбачено, що позов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання. Доводи апеляційної скарги вказують, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, та жодним чином не мають на меті втручання у господарську діяльність AТ Чернігівобленерго.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної ухвали Бобровицького районного суду Чернігівської області від 26.02.2025 року, приймаючи до уваги наступне.

Виходячи із приписів ч.5 статті 19 Господарського кодексу України, забороняється незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб`єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 150 ЦПК України, позов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Зі змісту заявлених позовних вимог ОСОБА_1 вбачається, що позивач просить визнати незаконним та скасувати рішення Бобровицької міської ради Чернігівської області від 16.01.2025 №2456-43/VІІІ Про дострокове припинення договору оренди землі, з дати прийняття цього рішення, відновивши становище, яке існувало до порушення права. Вимоги заявленого ОСОБА_1 позову не охоплюють питання електрифікації земельної ділянки із кадастровим номером 7420610100:01:001:3037, площею 0,003 га. При цьому, Акціонерне товариство Чернігівобленерго та його відокремлений підрозділ Ніжинський район електричних мереж Акціонерного товариства Чернігівобленерго не є сторонами даного спору, і заборона судом Акціонерному товариству Чернігівобленерго та його відокремленому підрозділу Ніжинський район електричних мереж Акціонерного товариства Чернігівобленерго вчиняти дії щодо припинення надання послуг з розподілу електричної енергії на об`єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та який розміщений на земельній ділянці, кадастровий номер 7420610100:01:001:3037, буде безпосередньо впливати на їх права та обов`язки.

Також необхідно зазначити, що заявлений позивачем спосіб забезпечення позову, а саме, заборона АТ Чернігівобленерго та його відокремленому підрозділу Ніжинський район електричних мереж Акціонерного товариства Чернігівобленерго вчиняти дії щодо припинення надання послуг з розподілу електричної енергії на об`єкт, який розташований у АДРЕСА_2 , не стосується заявлених позовних вимог та предмета спору. Оскільки предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку оскаржуваної ухвали суду першої інстанції відносно того, що позивачем не доведено тих обставин, що невжиття заявлених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, і за даних обставин, відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Враховуючи наведене вище, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не містять в собі підстав для скасування ухвали Бобровицького районного суду Чернігівської області від 26.02.2025 року, яка постановлена судом першої інстанції із додержанням норм права, які регламентують спірні правовідносини.

За даних обставин, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Бобровицького районного суду Чернігівської області від 26.02.2025 року, підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями: 367, 368, 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Бобровицького районного суду Чернігівської області від 26 лютого 2025 року, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених п.2 ч.3 статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Дата складення повної постанови - 12.05.2025 року.

Головуючий: Судді: