Постанова від 12.05.2025 по справі 925/1133/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2025 р. Справа №925/1133/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіО.С. Скрипчук

суддівН.М. КравчукО.І. Матущака,

розглянувши у письмовому провадженні матеріали апеляційної Управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради б/н від 27.12.2024 (вх. № 01-05/3770/24 від 30.12.2024)

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 09.12.2024 (повний текст рішення складено 13.12.2024, м. Чернівці, суддя Т.І. Ковальчук)

у справі № 925/1133/24

за позовом Управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради, м. Умань Черкаської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів», м. Чернівці

про стягнення неправомірно отриманих коштів у сумі 45 687,47 грн,

ВСТАНОВИВ:

Управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів» із позовом, у якому просить стягнути з відповідача неправомірно отримані кошти у розмірі 45 687,47 грн.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 16.09.2024 матеріали позовної заяви Управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Чернівецької області.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за результатами закупівлі електричної енергії, між позивачем і відповідачем було укладено договір № 2 від 26.05.2023 про постачання електричної енергії споживачу, до якого укладені додаткові угоди про підвищення ціни на електричну енергію, що суперечать Особливостям здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, а саме щодо умов в частині початку часу обліку відсотка коливання (збільшення) ціни електричної енергії на ринку та збільшення ціни на електроенергію без належного документального підтвердження коливання цін.

У результаті допущених порушень, в ході ревізії фінансово-господарської діяльності позивача, проведеної Південним офісом Держаудитслужби, виявлено переплату коштів за червень-вересень 2023 року за електричну енергію у розмірі 45 687, 47 грн, які позивач просить стягнути з відповідача як отримані неправомірно.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 09.12.2024 у задоволенні позову Управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів» про стягнення неправомірно отриманих коштів у сумі 45 687, 47 грн відмовити повністю.

Суд першої інстанції, встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази, дійшов до висновку що позивачем обрано неправильний спосіб захисту порушеного права шляхом стягнення з відповідача безпідставно одержаних коштів, позаяк установлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли з виконання договору № 2 від 26.05.2023 про постачання електричної енергії споживачу, а обставин, які б свідчили про безпідставне збагачення відповідача, не встановлено.

Відтак, пред`явлені позивачем позовні вимоги не відповідають критерію ефективності способу захисту порушеного права, спірні кошти не є такими, що отримані відповідачем без достатньої правової підстави, а тому не можуть бути стягнуті з відповідача на підставі статті 1212 ЦК України як безпідставне збагачення.

Місцевий господарський суд, також вказує, що позивач не довів належними доказами факт переплати та розмір суми переплати, якщо вона мала місце, у результаті неналежного виконання умов Договору з вини відповідача та не спростував заперечення відповідача проти позову.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що за результатами перекваліфікації спору зі стягнення безпідставно отриманих коштів (ст. 1212 ЦК України) на спір щодо стягнення переплати за договором про постачання електричної енергії споживачу, укладеному за результатами закупівлі, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань (ст.ст. 509, 526 ЦК України), позовні вимоги є недоведеними, у зв`язку з чим позов задоволенню не підлягає.

Не погодившись з даним рішенням суду Управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 27.12.2024 (вх. № 01-05/3770/24 від 30.12.2024) у якій просить скасувати рішення господарського суду Чернівецької області від 09 грудня 2024 року по справі № 925/1133/24 повністю та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів» про стягнення неправомірно отриманих коштів у сумі 45 687, 47 грн.

Апелянт посилаючись на матеріали справи вказує, що позивач мав б сплатити без урахування спожитої електроенергії ВПО по договору №2 від 26.05.2023 суму коштів в розмірі 537 559, 92 грн, проте сплатив 583 247, 39 грн, чим завдано втрат на суму в розмірі 45 687, 47 грн.

Скаржник зазначає, що заявлена позивачем сума заборгованості підтверджена наявними доказами у матеріалах справи в повному обсязі, на що не звернув увагу суд першої інстанції.

Апелянт не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач обгрунтовує свої вимоги положеннями статей 1212 та 1213 ЦК України, оскільки в тексті позовної заяви неодноразово наголошено та вказано ті норми права, які порушені відповідачем, з якого часу і у порушення яких приписів нормативно-правових актів (не лише положення статей 1212 та 1213 ЦК України).

Позивач вважає, що суд першої інстанції помилково відхилив досліджений у судовому засіданні акт ревізії як доказ, який підтверджує порушення відповідачем пункту 13.5 Договору та розмір зайво отриманих ним коштів у сумі 45 687, 47 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів» подало до суду відзив на апеляційну скаргу (вих. №01-04/384/25 від 15.01.2025), в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернівецької області без змін.

Відзив на апеляційну скаргу мотивований тим, що апеляційна скарга є необґрунтованою та висновків місцевого господарського суду не спростовує.

За вимогами частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п.10 ч.3 ст.2 ГПК України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте, розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, №4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, №№32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07 від 15.03.2012).

Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

26 травня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів» (Постачальник) і Управлінням праці та соціального захисту населення Уманської міської ради (Споживач) на підставі заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу від 26.05.2024 було укладено Договір № 2 про постачання електричної енергії споживачу (далі Договір, а.с. 8-22).

Згідно з пунктом 2.1 за цим Договором Постачальник продає електричну енергію «код ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» 09310000-5 електрична енергія (Електрична енергія)» Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, включно з тарифом на послуги з передачі електричної енергії, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до пункту 3.1 Договору постачання електричної енергії Споживачу здійснюється у строк з 01.06.2023 р. до 31.12.2023 р. включно, місце поставки та обсяг постачання електричної енергії Споживачу: 262431кВт/год., 20300, Україна, Черкаська область, межа балансової належності електроустановок замовника (пункт 3.4 Договору).

Пунктами 5.1, 5.2 Договору передбачено, що Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього Договору, загальна вартість Договору на момент його укладення становить 1026500 грн. з ПДВ, спосіб визначення ціни електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника.

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (пункт 5.4 Договору).

У підпункті 7 пункту 7.1 Договору сторони домовилися, що Постачальник має право змінити ціну на електричну енергію, зокрема внаслідок зміни регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі електричної енергії) та у порядку, передбаченому цим Договором.

Строк дії Договору визначено з дати його підписання в частині постачання електричної енергії до 31.12.2023, в частині взятих на себе зобов`язань Сторонами до їх повного виконання (пункт 13.1).

Згідно з пунктом 13.2 Договору Постачальник зобов`язаний повідомити Споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію Договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації Постачальнику, якщо Споживач не приймає нові умови.

За змістом пункту 13.5 Договору передбачено, що:

- згідно із ч. 6 ст. 67 Закону України «Про ринок електричної енергії», з урахуванням листа роз`яснення Мінекономрозвитку від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06 «Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії» Сторони можуть використовувати інформацію з веб-сайту ДП «Оператор ринку (https://www.oree.com.ua) для встановлення фактів коливання середньозваженої ціни електричної енергії на ринку «на добу наперед» (далі РДН суд) та з метою внесення змін до цього Договору в частині ціни на електричну енергію, за умови, що таке коливання об`єктивно впливає на ціну електричної енергії, що передбачена цим Договором;

- у випадку збільшення середньозваженої ціни електричної енергії на ринку РДН Постачальник має право звернутися до Споживача з відповідною пропозицією, яка має підтверджуватися згідно інформації з веб-сайту ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua). Для встановлення факту коливання середньозваженої ціни електричної енергії на ринку РДН приймається відповідна середньозважена ціна за підсумком будь-якої декади календарного місяця після укладення Договору або за наявності внесених раніше змін до Договору щодо зміни ціни за одиницю товару за підсумком будь-якої декади календарного місяця після останньої зміни Сторонами ціни за одиницю товару, та середньозважена ціна електричної енергії на ринку РДН за підсумком більш пізньої декади календарного місяця та до моменту письмового звернення Постачальника до Споживача щодо збільшення ціни на електричну енергію;

- у випадку прийняття рішення Споживачем щодо внесення змін до Договору у вказаній частині до розрахунку ціни за одиницю товару приймається ціна за одиницю товару, що визначена Сторонами у момент укладення цього Договору, при цьому, максимальна сума, на яку може бути здійснено підвищення ціни на електричну енергію, визначається як різниця між середньозваженою ціною електричної енергії на ринку РДН за підсумком декади календарного місяця, що передує моменту письмового звернення Постачальника щодо зміни ціни, та середньозваженої ціни електричної енергії на ринку РДН за підсумком декади календарного місяця після укладення цього договору, або після змін до цього Договору в частині ціни за одиницю товару, якщо такі зміни до Договору вже бути раніше здійснені сторонами;

- Споживач має право відмовитися від зміни ціни за одиницю товару у випадках, якщо коливання середньозваженої ціни електричної енергії на ринку РДН, про яке стверджує Постачальник, не підтверджується згідно відомостей з веб-сайту ДП Оператор ринку, або якщо коливання середньозваженої ціни електричної енергії на ринку РДН ринку не призводить до збільшення ціни на електричну енергію, що передбачена цим Договором, та з урахуванням складових, що визначають ціну на електричну енергію згідно цього Договору;

- у передбаченому Договором порядку Сторони здійснюють узгоджену зміну ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товару) у випадку зменшення середньозваженої ціни електричної енергії на ринку РДН, якщо така зміна впливає на ціну, передбачену Договором;

- у випадку досягнення згоди щодо зміни ціни на електричну енергію згідно умов цього пункту Сторони керуються п.п. 7 п. 19 Особливостей, відповідно за умови внесення таких змін сума цього Договору може як збільшуватися так і зменшуватись;

- якщо збільшення загальної вартості Договору неможливе у зв`язку з фактичним обсягом фінансування видатків Споживача, Сторони можуть внести зміни до Договору в частині збільшення ціни на електричну енергію керуючись п.п. 2 п. 19 Особливостей, при цьому така зміна не повинна призвести до збільшення визначеної Договором суми;

- в якості документального підтвердження коливання ціни на електричну енергію на ринку, що відбулися з моменту укладення Договору або останнього внесення змін до нього в частині ціни за одиницю товару Сторонами приймається витяг з веб-сайту ДП Оператор ринку (https://www.oree.com.ua), що надається Постачальником разом із зверненням до Споживача щодо зміни ціни на електричну енергію;

- зміна ціни на електричну енергію здійснюється пропорційно коливанню середньозваженої ціни електричної енергії на ринку РДН (відсоток збільшення ціни не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) середньозваженої ціни електричної енергії на ринку РДН), при цьому, до розрахунку приймаються середньозважені ціни електричної енергії на ринку РДН за підсумками відповідних періодів, що передбачені згідно абз. 2 п. 13.5 Договору.

Сторонами підписано додаток 3 до Договору Комерційна пропозиція, згідно якої, зокрема:

- ціна (тариф) електричної енергії: 3,9115 [грн.] з ПДВ за 1 кВт/год (включно з вартістю послуг з передачі електричної енергії Оператора системи передачі, пункт 1);

- загальний обсяг електричної енергії: 262431 кВт*год (пункт 2);

- зміна ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання Середньозважених цін такого товару на ринку, що відбулося з моменту підписання договору про закупівлю (до уваги беруться порівняння середньозваженої ціни на ринку РДН, на основі якої постачальник розраховував свою пропозицію, а саме квітнем 2023 року, та між відповідною середньозваженою ціною за підсумком будь-якої декади календарного місяця після укладання Договору), або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку у місяць, коли виникло таке коливання (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку), за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладання (абзац 2 пункту 8, а.с. 21-22).

До Договору сторони укладали додаткові угоди, а саме:

1) Додаткова угода № 1 від 29 червня 2023 року, в якій сторони домовилися збільшити ціну за одиницю товару в зв`язку із зростанням закупівельних цін на РДН, виклали в новій редакції пункт 3.4 Договору, а саме: «Місце поставки та обсяг постачання електричної енергії Споживачу: 248028,93 кВт/год., 20300, Україна, Черкаська область, межа балансової належності електроустановок замовника».

Також внесені зміни до Комерційної пропозиції (Додаток 3), зокрема:

- ціна (тариф) електричної енергії: 4,13863 [грн.] з ПДВ за 1 кВт/год (включно з вартістю послуг з передачі електричної енергії Оператора системи передачі, пункт 1);

- загальний обсяг електричної енергії: 248028,93 кВт*год (пункт 2).

Обґрунтування збільшення ціни на електричну енергію наведено у листі ТОВ «Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів» № 831 від 27.06.2023, а саме у зв`язку з тим, під час виконання Договору середньозважені ціни РДН за 2 декаду червня 2023 року зросли та становлять 3002,03 грн./мВт.год без ПДВ проти середньозважених цін РДН за одиницю товару на момент укладення Договору (квітень 2023), які становили 2813,74 грн/Мвт.год без ПДВ, відсоток збільшення складає 6,69%, з урахуванням чого постачальник визначив ціну товару 4,13863 грн. з ПДВ за 1 кВт/год. На підтвердження середньозваженої ціни електричної енергії на ринку РДН за 2 декаду червня 2023 року у розмірі 3002,03 грн./мВт.год (без ПДВ) подано скріншот веб-сторінки ДП Оператор ринку на веб-сайті https://www.oree.com.ua) (а.с. 23-27, 30);

2) Додаткова угода № 2 від 05 липня 2023 року, якою збільшено ціну за одиницю товару у зв`язку з прийняттям нових регульованих тарифів, внесено зміни до Додатку 3 Договору в частині обсягу постачання електричної енергії, визначивши його у розмірі 244146,66 кВт*год, нова ціна електричної енергії 4,20444 [грн.] з ПДВ за 1 кВт/год. (а.с. 28, 29).

Єдиним оператором системи передачі (ОСП) в нашій країні є Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО».

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 21.12.2022 № 1788 установлено ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» тариф на послуги з передачі електричної енергії для користувачів системи (крім підприємств зеленої електрометалургії):

1) на період з 01 січня 2023 року по 31 березня 2023 року (включно) на рівні 380,28 грн/МВт·год (без урахування податку на додану вартість);

2) на період з 01 квітня 2023 року по 30 червня 2023 року (включно) 430,25 грн/МВт·год (без урахування податку на додану вартість);

3) на період з 01 липня 2023 року по 31 грудня 2023 року (включно) 485,10 грн/МВт·год (без урахування податку на додану вартість);

3) Додаткова угода № 3 від 02 серпня 2023 року, згідно якої сторонами збільшено ціну електричної енергії в зв`язку з коливанням закупівельних цін на ринку без збільшення загальної вартості договору, а саме:

- нова ціна одиниці товару 5,0104 [грн.] з ПДВ за 1 кВт/год;

- новий обсяг постачання 204873,86 кВт*год.

Обґрунтування збільшення ціни на електричну енергію наведено у листі відповідача № 930 від 02.08.2023: згідно інформації ДП «Оператор ринку середньозважені ціни РДН ОЕС за липень 2023 року складають 3669,87 грн/Мвт.год, що на 22,25% більше середньозваженої ціни РДН ОЕС за 2 декаду червня 2023 року (3002,03 грн./МВт.год) (довідка ТОВ «Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів» № 930 від 02.08.2023, роздруківка з сайту ДП «Оператор ринку», а.с. 31-33, 93 на звороті-94);

4) Додаткова угода № 4 від 06 вересня 2023 року. За цією додатковою угодою сторони збільшили ціну електричної енергії в зв`язку з коливанням закупівельних цін на ринку без збільшення загальної вартості договору, а саме:

- нова ціна одиниці товару 5,60467 [грн.] з ПДВ за 1 кВт/год;

- новий обсяг постачання 199381/,09 кВт*год.

Згідно цінової довідки Чернівецької торгово-промислової палати № 1118/2 від 30 серпня 2023 року з джерела інформації https://www.oree.com.ua ДП Оператор ринку, середньозважена ціна РДН ОЕС за серпень 2023 року складає 4162,23 грн/ВМт.год, середньозважена ціна РДН ОЕС за липень 2023 року 3669,87 грн/ВМт.год, зміна ціни 13,42% (в бік збільшення суд) (а.с. 34-36);

5) Додаткова угода № 5 від 25 вересня 2023 року. Згідно даної додаткової угоди сторони зменшили суму Договору на 0,48 грн. та домовилися закрити Договір у зв`язку із збільшенням обсягів закупівлі електроенергії, внести зміни в основну частину підпункту 5.1 пункту 5 Договору, виклавши в наступній редакції «Загальна вартість цього Договору на 2023 рік становить 1026499,52 грн., що складає 199381 кВт» (а.с. 37).

02.07.2024 Управлінням Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради за період з 01 січня 2020 року по 31 травня 2024, за результатами якої складено акт ревізії від 02.07.2024 № 152104-24/11 (а.с. 107-121).

В акті ревізії описані встановлені вище судом обставини укладення і виконання сторонами Договору і додаткових угод до нього і зроблені висновки, що:

- при укладанні Договору у Додатку № 3 «Комерційна пропозиція» погоджені додаткові умови, що суперечать пункту 13.5 Договору та підпункту 2 пункту 19 Особливостей № 1178, а саме в частині початку часу обліку відсотка коливання (збільшення) ціни електричної енергії на ринку не з дати укладення Договору (26.05.2023), а на основі ціни за квітень 2023 року, виходячи з якої постачальником розраховано пропозицію;

- постачальник повинен був надати документальне підтвердження коливання ціни з моменту укладення договору, тобто після 26.05.2023, а не в періоді за квітень 2023 року, таким чином, збільшення ціни з 1 червня 2023 року з 3,9115 грн. до 4,13863 грн. з ПДВ за 1 кВт-год (+5,8%) шляхом укладання додаткової угоди № 1 від 29.06.2023 відбулося з порушенням вимог пункту 2 пункту 19 Особливостей № 1178;

- згідно даних з сайту ДП «Оператор ринку» щодо середньозважених цін (без ПДВ) в червні 2023 року збільшення ціни на електричну енергію в червні 2023 року на ринку електричної енергії не підтверджується, що свідчить про необгрунтованість збільшення ціни за 1кВт-год в червні 2023 на +5,8%;

- щодо укладення додаткової угоди № 3 від 02.08.2023: на підтвердження коливання ціни за період з останньої дати внесення змін до Договору про підвищення цін Постачальник надав лист від 02.08.2023 № 929, який не може слугувати документальним підтвердженням коливання ціни між 29.06.2023 та 02.08.2023, що не відповідає умовам п. 13.5 Договору;

- порушень при укладенні додаткової угоди № 4 від 06.09.2023 (збільшення ціни на підставі цінової довідки № 1118/2 від 30.08.2023) не встановлено;

- таким чином, ціна за спожиту електроенергію в червні 2023 року мала становити 3,9115 грн. за 1 кВт-год, в липні 2023 року 4,59 грн. (збільшено тариф) на послуги з передачі електроенергії згідно з постановою НКРЕКП № 1788 від 21.12.2022: +0,06581 грн. та фактичного збільшення ціни на +15,52%) та в серпні-вересні 2023 року 5,14 грн. (ціна збільшена відповідно до додаткової угоди № 4 від 06.09.2023 на +11,86%);

- через збільшення ціни за одиницю товару з порушенням положень ст.ст. 651, 652 ЦК України та підпункту 2 пункту 19 Особливостей № 1178 (без належного підтвердження коливання цін на ринку) Управлінням недоотримано товару та як наслідок здійснено зайвих видатків по КЕКВ 2273 «Оплата електроенергії» загалом на суму 45 687,47 грн (розрахунок у Додатку № 78 до акта ревізії суду не надано).

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

За приписами статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статей 625, 628, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 Цивільного кодексу України, частина перша статті 173 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі статтею 180 Господарського кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною третьою статті 180 Господарського кодексу України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Судом встановлено, що сторони уклали Договір за результатами відкритих торгів на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі», який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. За частиною першою статті 41 вказаного Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Суд зазначає, що за загальним правилом істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі (частина п`ята статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»). Однак вказана норма передбачає випадки, при яких допускається зміна істотних умов договору про закупівлю.

Згідно із пунктом 7 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а також пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України № 1178 від 21.10.2022 Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування є можливим погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.

У відповідності до пункту 13.7 Договору внесення будь-яких змін до нього здійснюється шляхом укладення відповідної додаткової угоди.

Такі додаткові угоди до Договору (№ 1 від 29.06.2023, № 2 від 05.07.2023, № 3 від 02.08.2023 і № 4 від 06.09.2023) укладені позивачем і відповідачем у частині зміни ціни товару (та, відповідно, обсягу постачання), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі електричної енергії) та зміною (коливанням) середньозважених цін на електричну енергію на ринку на добу наперед. Обгрунтування для внесення змін згідно з пунктом 13.5 Договору є інформація з веб-сайту ДП Оператор ринку.

Відповідно до статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Статтею 204 ЦК України презюмується правомірність правочину: так, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Суд констатує, що Договір і додаткові угоди до нього недійсними не визнавалися, отже вважаються правомірними і є обов`язковими для виконання сторонами.

Як в позовній заяві, так і в апеляційній скарзі апелянт стверджує, що відповідачем безпідставно набуті кошти в розмірі 45 687,47 грн та просить їх стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів» в порядку статті 1212 ЦК України (Загальні положення про зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави).

У свою чергу, згідно приписів статті 1212 Глави 83 Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (так звані кондикційні зобов`язання суд).

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином, для кондикційних зобов`язань характерним є, зокрема, приріст майна в набувача без достатніх правових підстав, а предметом доказування у цьому випадку є сам факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

У свою чергу, наявність між сторонами спору зобов`язань, що засновані на договорі, виключає застосування до спірних правовідносин положень статті 1212 ЦК України, оскільки в такому випадку для захисту порушеного права застосовуються інші зобов`язальні, а не кондикційні, засоби.

У ході розгляду справи встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли з Договору та, як вбачається з позовної заяви і доводів представників позивача, полягають у неналежному виконанні відповідачем умов договору щодо підтвердження належними доказами коливання середньозважених цін на електричну енергію на ринку під час укладення додаткових угод щодо збільшення ціни на товар.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що до спірних правовідносин виключається застосування положень статті 1212 ЦК України щодо безспідставно набутого майна, а спір між сторонами повинен розглядатися на підставі норм зобов`язального права (Книга п`ята Цивільного кодексу України).

Водночас, скаржник в апеляційній скарзі мотивуючи її укладеним Договором та додатковими договорами до нього, і як наслідок необхідністю стягнення безпідставно набутих коштів, не вказує які норми законодавства порушені, а які потрібно застосувати в цьому випадку.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

У постанові від 4 вересня 2024 року у справі № 278/2111/23 Верховний Суд вказав, що суд зобов`язаний застосувати правильні норми права (принцип jura novit curia суд знає закони), перекваліфікувавши позов, незалежно від посилань позивача, але перекваліфіковуючи позов, суд може порушити право на справедливий суд як щодо відповідача, так і щодо позивача. рівності сторін, яких не можна позбавляти права на аргументування своєї позиції в умовах нової кваліфікації.

Застосування судом принципу jura novit curia полягає в тому, що:

1) суд знає право;

2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін;

3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus).

Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Тобто суд, з`ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Отже, принцип jura novit curia, з одного боку, підлягає безумовному застосуванню: суд зобов`язаний застосувати правильні норми права, перекваліфікувавши позов, незалежно від посилань позивача.

З іншого боку, перекваліфіковуючи позов за цим принципом, суд може порушити право на справедливий суд як щодо відповідача, так і щодо позивача. У таких умовах слід зважати на принцип змагальності та рівності сторін, яких не можна позбавляти права на аргументування своєї позиції в умовах нової кваліфікації.

Суд звертає увагу, що відповідач у відзиві, заперечуючи проти позову, зазначав, у тому числі, що ним належним чином виконувалися умови пункту 13.5 Договору в частині надання інформації з веб-сайту ДП Оператор ринку щодо коливання середньозважених цін на електричну енергію, на основі якої сторони укладали додаткові угоди про зміну ціни на товар.

Пункт 5.2 Договору передбачено спосіб визначення ціни електричної енергії, що зазначається в комерційній пропозиції Постачальника.

Крім того, відповідно до пункту 26 статті 5.2.2. Постанови НКРЕКП від 14.03.2018р. №307 «Про затвердження Правил ринку», Електропостачальник зобов`язаний формувати комерційні пропозиції щодо продажу (споживання) електричної енергії.

Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни. Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (пункти 5.3, 5.4 Договору)

Пунктом 13.5 Договору визначено, що згідно із частиною шостою статті 67 Закону України «Про ринок електричної енергії» з урахуванням листа-роз`яснення Мінекономрозвитку від 14.08.2019р. №3304-04/33869-06 «Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії», Сторони можуть використовувати інформацію з веб-сайту ДП «Оператор ринку» для встановлення фактів коливання середньозваженої ціни електричної енергії на ринку «на добу наперед» з метою внесення змін до цього Договору, в частині ціни на електричну енергію та за умови, що таке коливання об`єктивно впливає на ціну електричної енергії, що передбачена цим Договором.

Позивач свої доводи обгрунтовує висновками, що містяться в акті ревізії Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області від 02.07.2024 № 152104-24/11.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції вірно встановлено те, що хибними є висновки в акті ревізії Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області від 02.07.2024 № 152104-24/11 про те, що при укладанні Договору у Додатку 3 Комерційна пропозиція погоджені додаткові умови, що суперечать пункту 13.5 Договору та підпункту 2 пункту 19 Особливостей № 1178 у частині початку часу обліку відсотка коливання (збільшення) ціни електричної енергії на ринку не з дати укладення Договору (26.05.2023), а на основі ціни за квітень 2023 року, виходячи з якої постачальником розраховано пропозицію.

Розрахунковим періодом за Договором є календарний місяць, укладення 26.05.2023 року Договору за результатами закупівлі здійснювалося згідно пропозиції відповідача на основі середньозваженої ціни на електричну енергію на ринку РДН єдиного сформованого розрахункового періоду квітня 2023 року (3,9115 грн. з ПДВ за 1 кВт/год, включаючи тариф на послуги з передачі електричної енергії Оператора системи передачі, п. 1 Комерційної пропозиції).

Такі висновки, узгоджуються з порядком розрахунку ціни за 1 кВт*год електричної енергії, роз`ясненим у листі ТОВ ЗАКУПІВЛІ ПРО № 02/07/ZK-1766 від 02.07.2024 (базова ціна складається з суми показників на місяць: середньозважена ціна РДН, тариф на передачу та ПДВ, ціна на РДН; ціна за 1 кВт*год розраховується згідно з формулою Б та складається з ціни на РДН (середньозважена ціна за попередній місяць), тарифу на передачу електроенергії та маржі переможця запиту пропозицій) і не спростовані позивачем (а.с. 144).

Отже, указана в Комерційній пропозиції (до внесення до неї змін додатковими угодами) ціна одиниці електричної енергії і є ціною на момент укладення договору, до якої повинно здійснюватися перше порівняння коливання середньозваженої ціни на електричну енергію на ринку РДН після укладення Договору, а не до ціни після 26.05.2023.

Відтак, неправильним є також похідний висновок Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області про те, що для підтвердження збільшення ціни з 01.06.2023 постачальник повинен був надати документальне підтвердження коливання ціни з моменту укладення договору тобто після 26.05.2023, а не за квітень 2023 року.

Акт ревізії містить висновок про те, що середньозважені ціни (без ПДВ) на РДН ОЕС України в червні 2023 року подекадно зменшувалися, тому необґрунтованим є збільшення ціни за 1 кВт-год у червні 2023 року по договору від 26.05.2023 № 2 на +5,8%, а також відсутнє документальне обґрунтування підтвердження коливання цін між 29.06.2023 та 02.08.2023.

При цьому, акт ревізії містить суперечливі дані щодо додаткової угоди № 3 від 02.08.2023.

Так, в акті зазначено, що середньозважені ціни за липень 2023 по наступних періодах становили:

І декада (з 01.07.2023 по 10.07.2023) 3341,706 грн. за 1МВт-год,

ІІ декада (з 11.07.2023 по 20.07.2023) 3632,972 грн. за 1МВт-год,

ІІІ декада (з 21.07.2023 по 30.07.2023) 3860,548 грн. за 1МВт-год,

Надалі в акті ревізії вказано, що збільшення ціни з 1 липня 2023 року з 4,20444 грн. до 5,0104 грн. з ПДВ за 1 кВт-год. шляхом укладання додаткової угоди № 3 від 02.08.2023 без документального підтвердження коливання ціни товару на ринку є порушенням пункту 2 Особливостей № 1178. У той же час, згідно з додатковою угодою № 3 від 02.08.2023 ціна за одиницю товару 5,0104 грн. з ПДВ за 1 кВт-год запроваджена з 01 серпня 2023 року, а не з 1 липня 2023 року, як вказано в акті ревізії.

Порушень при укладенні додаткових угод № 2 від 05.07.2023 і № 4 від 06.09.2023 акт ревізії не описує.

Враховуючи наведене, виключно на підставі акту ревізії не може бути визнана такою, що підтверджена належним чином, сума зайвих видатків у розмірі 45687,47 грн, про стягнення якої просить позивач.

При цьому, виконаний ревізорами розрахунок зазначеної суми (Додаток № 78 до акта ревізії) позивач не надав, як не надав і власного розрахунку суми, яку він вважає переплатою по договору.

Відповідно до положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

За статтею 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).

У даному випадку, встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази, місцевий суд дійшов вірного висновку висновку про те, що позивачем обрано неправильний спосіб захисту порушеного права шляхом стягнення з відповідача безпідставно одержаних коштів, позаяк установлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли з виконання договору № 2 від 26.05.2023 про постачання електричної енергії споживачу, а обставин, які б свідчили про безпідставне збагачення відповідача, не встановлено.

Відтак, пред`явлені позивачем позовні вимоги не відповідають критерію ефективності способу захисту порушеного права, спірні кошти не є такими, що отримані відповідачем без достатньої правової підстави, а тому не можуть бути стягнуті з відповідача на підставі статті 1212 ЦК України як безпідставне збагачення.

При цьому, Договір і додаткові угоди до нього виконані сторонами, недійсними не визнавалися, таких підстав для стягнення з відповідача коштів, як недійсність чи нікчемність даних правочинів, позивач не наводив, ознак нікчемності даних правочинів не встановлено.

Також позивач не довів належними доказами факт переплати та розмір суми переплати, якщо вона мала місце, у результаті неналежного виконання умов Договору з вини відповідача та не спростував заперечення відповідача проти позову.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, за результатами перекваліфікації спору зі стягнення безпідставно отриманих коштів (ст. 1212 ЦК України) на спір щодо стягнення переплати за договором про постачання електричної енергії споживачу, укладеному за результатами закупівлі, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань (ст.ст. 509, 526 ЦК України), позовні вимоги є недоведеними, у зв`язку з чим позов задоволенню не підлягає.

За таких обставин справи, колегія суддів зазначає, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу рішення Господарського суду Чернівецької області від 09.12.2024 у справі №925/1133/24.

За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

З огляду на вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ :

1.Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради б/н від 27.12.2024 (вх. № 01-05/3770/24 від 30.12.2024) залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Чернівецької області від 09.12.2024 у справі №925/1133/24 залишити без змін.

3. Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу покласти на апелянта.

4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Головуючий суддяО.С. Скрипчук

СуддяН.М. Кравчук

СуддяО.І. Матущак