Постанова від 12.05.2025 по справі 922/4813/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2025 року м. Харків Справа № 922/4813/24

Східний апеляційний господарський суд:

головуючий, суддя-доповідач суддіПопков Д.О. Стойка О.В., Медуниця О.Є.розглянувши у письмовому провадженні апеляційні скарги (об`єднані у провадження 453 Х/3) 1)Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини", м. Харків 2)Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНВЕСТ", м. Дніпро, на рішення господарського суду Харківської області ухвалене та на додаткове рішення господарського суду ухвалене 04.02.2025 (повний текст підписано 06.02.2025) Харківської області 14.02.2025у справі №922/4813/24 (суддя Присяжнюк О.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНВЕСТ", м. Дніпро, до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини", м. Харків про стягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

І.Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНВЕСТ" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (далі Відповідач) з вимогами про:

- стягнення з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ» на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЄВРОІНВЕСТ» індекс інфляції у розмірі 6797,17 грн та три проценти річних у розмірі 2159,31 грн, що нараховані на заборгованість стягнену рішенням господарського суду Харківської області від 01.10.2020 року у справі № 922/2505/20.

- стягнення з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ» на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЄВРОІНВЕСТ» індекс інфляції у розмірі 3130,11 грн та три проценти річних у розмірі 993,21 грн, що нараховані на заборгованість стягнену додатковим рішенням господарського суду Харківської області від 26.10.2020 року у справі № 922/2505/20.

- нарахування Відповідачу інфляційні втрати, як це передбачено ч.2 ст. 625 ЦК України, за весь період прострочення оплати боргу, що не був врахований в рішенні суду, починаючи з 15.11.2024 року, по дату повного погашення боргу, за формулою:

Сінф.втрат = Сп х Пс, Де:

Сінф.втрат сума інфляційних втрат за період прострочки.

Сп - загальна сума грошової заборгованості разом з інфляційними втратами на початок періоду.

Пс індекс інфляційного розрахунку за весь період прострочки, розрахунок, якого здійснюється за формулою:

Пс = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )

ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,

ІІz - індекс інфляції за останній місяць прострочення,

та стягувати ці інфляційні втрати з відповідача, якщо буде мати місце примусового виконання рішення; Розрахунок інфляційних втрат в Позові виконано станом на 15.11.2024 року;

- нарахування Відповідачу 3% річних, як це передбачено ч.2 ст. 625 ЦКУ, за весь період прострочення оплати боргу, що не був врахований в рішенні суду, починаючи з 28.12.2024 року, по дату повного погашення боргу, за формулою:

Сума санкції = Ск x 3 % (ст.625 ЦКУ) x Д : 365 : 100, де

Ск загальна сума грошової заборгованості разом з інфляційними втратами на кінець періоду,

Д - кількість днів прострочення,

та стягнення даний відсоток з Відповідача на користь Позивача, якщо буде мати місце примусове виконання рішення. Розрахунок суми 3 % річних в позові виконано станом на 28.12.2024 р.

- стягнення з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ СИСТЕМИ» на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЄВРОІНВЕСТ» суму судового збору у розмірі 3028 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

2. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/4813/24. Справу постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

3. Рішенням Господарського суду Харківської області від 04.02.2025 (повний текст підписано 06.02.2025) у справі №922/4813/24 позовні вимоги задоволено частково:

- стягнуто з Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНВЕСТ" індекс інфляції у розмірі 6316,06 грн та 1% річних у розмірі 425,52 грн, що нараховані на заборгованість, стягнену рішенням Господарського суду Харківської області від 01.10.2020 року у справі № 922/2505/20;

- стягнуто з Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНВЕСТ" індекс інфляції у розмірі 2882,37 грн та 1% річних у розмірі 197,51 грн, що нараховані на заборгованість, стягнену додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 26.10.2020 року у справі № 922/2505/20;

- cтягнуто з Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНВЕСТ" судовий збір у розмірі 2273,68 грн.

В іншій частині позову - відмовлено.

- зобов`язано орган (особу), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, здійснювати нарахування 1% річних на суму боргу, стягнену рішенням Господарського суду Харківської області від 01.10.2020 року у справі № 922/2505/20, починаючи з 28.12.2024 до повного погашення боргу за формулою: Сума санкції = С x 1% x Д : 365 : 100, де С загальна сума грошової заборгованості, Д - кількість днів прострочення, та стягувати даний відсоток з Відповідача на користь Позивача, якщо буде мати місце примусове виконання рішення;

- зобов`язано орган (особу), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, здійснювати нарахування 1% річних на суму боргу, стягнену додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 26.10.2020 року у справі №922/2505/20, починаючи з 29.12.2024 до повного погашення боргу за формулою: Сума санкції = С x 1% x Д : 365 : 100, де С загальна сума грошової заборгованості, Д - кількість днів прострочення, та стягувати даний відсоток з Відповідача на користь Позивача, якщо буде мати місце примусове виконання рішення.

- роз`яснено органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати боргу, 1% річних нараховуються на залишок заборгованості.

4. Означене рішення суду обґрунтоване тим, що відступлення права вимоги є правочином (договором), на підставі якого старий кредитор передає свої права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав новому кредитору, а новий кредитор приймає ці права і зобов`язується або не зобов`язується їх оплатити. Відступлення права за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору.

З 10.01.2023 Позивач є новим кредитором для Відповідача щодо сплати останнім інфляційних втрат та відсотків річних в зв`язку з невиконанням ним зобов`язань щодо виконання рішень Господарського суду Харківської області.

Обставини, встановлені у рішенні Господарського суду Харківської області від 01.10.2020 у справі № 922/2505/20, мають преюдиціальне значення та повторного доведення не потребують.

Отже, не підлягають доведенню обставини, пов`язані з простроченням Відповідачем виконання зобов`язання по оплаті отриманого товару за Договором № 238-16/546 від 28.05.2019.

4.1. Позивач здійснює нарахування інфляційних втрат та відсотків річних з дати ухвалення рішення та додаткового рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/2505/20. Разом з тим, враховуючи наведені вище норми, за висновком місцевого суду нарахування за стягнену рішеннями суду заборгованість має здійснюватись з дати набрання такими рішеннями законної сили.

4.2. Щодо нарахування 3% річних суд зазначив, що нарахування Позивачем у даній справі відсотків річних на заборгованість, стягнену рішенням та додатковим рішенням у справі №922/2505/20, має здійснюватись з урахуванням встановленого сторонами у Договорі 1% річних та на розмір заборгованості, стягнутої рішенням та додатковим рішенням Господарського суду Харківської області у справі №922/2505/20.

Враховуючи відсутність доказів сплати Відповідачем заборгованості, стягненої рішенням та додатковим рішенням у справі №922/2505/20, у даній справі за підрахунком місцевого суду підлягають стягненню індекс інфляції у розмірі 6316,06 грн та 1% річних у розмірі 425,52грн, що нараховані на заборгованість, стягнену рішенням Господарського суду Харківської області від 01.10.2020 року у справі № 922/2505/20, та індекс інфляції у розмірі 2882,37 грн та 1% річних у розмірі 197,51 грн, що нараховані на заборгованість, стягнену додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 26.10.2020 року у справі № 922/2505/20.

4.3. Стосовно вимог Позивача про нарахування інфляційних втрат та 3% річних до повного погашення боргу судом враховано, що чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України сум.

Нарахування на суму боргу 3 % річних (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) відбувається незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Суд дійшов висновку про можливість застосування у даному випадку механізму нарахування 1% річних відповідно до ч.10 ст. 238 ГПК, починаючи з періоду, не охопленого предметом позовних вимог, до моменту виконання рішення та додаткового рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/2505/20.

4.4. Розрахунок 1% річних для органу (особи), що здійснюватиме примусове виконання рішення, за висновком суду першої інстанції має здійснюватися за наступною формулою:

Сума санкції = С x 1% x Д : 365 : 100, де

С загальна сума грошової заборгованості,

Д - кількість днів прострочення.

Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати відповідачем боргу 1% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився за визначеною судом формулою.

4.5. Щодо вимоги про нарахування інфляційних втрат до моменту виконання рішення та додаткового рішення у справі №922/2505/20, суд вказав, що ст. 238 Господарського процесуального кодексу України передбачає лише нарахування відсотків або пені, у зв`язку з чим суд відмовив в цій частині позовних вимог.

4.6. Щодо посилань Відповідача на наявність форс-мажорних обставин у зв`язку із збройною агресією РФ проти України та введенням воєнного стану, що має наслідком звільнення Відповідача від відповідальності за невиконання обов`язків, суд зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Саме така правова позиція висловлена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.05.2022 №922/2475/21.

Відповідачем не надано доказів того, що саме внаслідок введення воєнного стану він об`єктивно був позбавлений можливості виконати своє зобов`язання перед позивачем.

4.7. Щодо клопотання Відповідача про зменшення річних та інфляційних втрат, суд зазначив, що визначене ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України право стягнення інфляційних втрат і 3% річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити майнові інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані.

Порушення Відповідачем умов спірного договору є підставою для нарахування визначених ст. 625 Цивільного кодексу України платежів, а наявність форс-мажорних обставин не звільняє відповідача від встановленого законом обов`язку відшкодувати матеріальні втрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та не позбавляє кредитора права на отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами.

В цій справі суд не вбачає очевидної неспівмірності заявлених до стягнення процентів річних, як у справі №902/417/18. При цьому суд врахував, що сторони в спірному договорі передбачили менший розмір процентів річних (1%), ніж встановлений положеннями частини другої статті 625 ЦК України (3%), а тому їх стягнення не призведе до порушення принципів справедливості, розумності та пропорційності.

5. 10.02.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНВЕСТ" через систему "Електронний суд" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просив суд ухвалити додаткове рішення у справі №922/4813/24 та стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ МАШИНИ» на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЄВРОІНВЕСТ» витрати на правову допомогу у розмірі 7 800,00 грн.

6. Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 14.02.2025 у справі №922/4813/24 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНВЕСТ" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково і стягнуто з Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНВЕСТ" витрати на правову допомогу у розмірі 5850,00 грн. В іншій частині заяви відмовлено.

7. Означене додаткове рішення суду обґрунтоване тим, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору або є неспівмірним зі складністю справи.

Зважаючи на положення ст. 126 ГПК України, практику ЄСПЛ та Верховного Суду, проаналізувавши надані позивачем до заяви про ухвалення додаткового рішення докази, беручи до уваги доводи відповідача, викладені у запереченнях на заяву про ухвалення додаткового рішення, враховуючи ціну позову та часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОІНВЕСТ» про ухвалення додаткового рішення в розмірі 5850,00 грн.

ІІ. Короткий зміст вимог та узагальнених доводів апеляційних скарг:

8. Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини", м. Харків (далі Скаржник 1), не погодившись з ухваленими рішенням Господарського суду Харківської області від 04.02.2025 та додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 14.02.2025 у справі №922/4813/24, звернулось з апеляційною скаргою на означені рішення суду, якою просило їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог та заяви про ухвалення додаткового рішення Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінвест».

9. Підставами для задоволення апеляційних вимог Скаржник 1 зазначив:

9.1. У рішенні від 01.10.2020 у справі №922/2505/20 було зазначено, що на виконання умов Договору Позивач 03.06.2019 здійснив постачання продукції на суму 671 179,40 грн, а Відповідач несвоєчасно оплатив її вартість, оскільки, строк оплати у Відповідача настав 02.08.2019, а фактична оплата вартості продукції здійснена 20.02.2020.

Отже, заборгованість за основною сумою боргу за договором №238-16/546 від 28.05.2019 була погашена замовником продукції, що був відповідачем у справі 922/2505/20 ще 20 лютого 2020 року.

Проте суд першої інстанції, не надавши правильну оцінку змісту рішення Господарського суду Харківської області від 01.10.2020 у справі № 922/2505/20, не зробив правильних висновків, що на суми річних та інфляційних втрат, які за своєю суттю є мірою відповідальності відповідача перед кредитором не можуть бути повторно застосовані санкції у вигляді стягнення річних та втрат від інфляції.

Нарахування річних та збитків від інфляції на встановлену рішенням суду заборгованість до складу якої входять суми річних та інфляційних не відповідає принципу заборони подвійної цивільно-правової відповідальності

Таким чином, помилковим є висновки суду першої інстанції у рішенні від 04.02.2025 про урахування (обчислення) інфляційних витрат та річних на суми інфляційних витрат та процентів нарахованих за попередні періоди, визначені у рішенні Господарського суду Харківської області від 01.10.2020 у справі № 922/2505/20.

Отже, на думку Скаржника 1, нарахування судом першої інстанції у рішенні від 04.02.2025 інфляційних витрат у розмірі 6 316,06 грн та 1% річних у розмірі 425,52 грн, що нараховані на заборгованість, стягнену рішенням Господарського суду Харківської області від 01.10.2020 року у справі № 922/2505/20 є таким, що суперечить ст.ст. 3, 509, 625 ЦК України та не відповідає встановленим обставинам у справі, зокрема й обставинам визначеним у рішенні від 01.10.2020 у справі № 922/2505/20 щодо погашення основної суми боргу тощо, що мають преюдиціальне значення при розгляді цієї справи №922/4813/24.

9.2. Оскільки вище, на думку Апелянта 1, було обґрунтовано, що правомірним є нарахування річних та інфляційних втрат виключно на суму основного боргу є абсолютно безпідставним нарахування річних та збитків від інфляції на суму витрат на професійну правову (правничу) допомогу, оскільки вказані суми не є заборгованістю, яка утворилась внаслідок невиконання боржником зобов`язань за договорами.

9.3. Скаржник 1 зазначає, що відсутні правові підстави для застосування у даній справі ч.10 ст.238 ГПК України, оскільки за приписами даної норми суд саме приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Тобто теоретично, вирішення питання про застосування у спірних правовідносинах ч.10 ст.238 ГПК України могло б відбутися у рішенні від 01.10.2020 у справі №922/2505/20, якщо б у ній вирішувалося питання про стягнення основного боргу. Та у будь-якому випадку застосування ч.10 ст.238 ГПК України не може бути здійснено у даній справі.

Зважаючи на той факт, що згідно з рішенням по справі №922/2505/20 суд не стягував основний борг, оскільки він був погашений до розгляду тієї справи та, відповідно, не стягує його у цій справі №922/4813/24, положення ч.10 ст.238 ГПК України в даному випаду застосуванню не підлягають.

9.4. Користуючись визначеними ч.5 ст.129 ГПК України критеріями, Скаржник 1 вважає, що не тільки заявлені до стягнення з Відповідача Позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7800,00 грн, а й задоволені судом першої інстанції у розмірі 5850,00 грн є абсолютно неспівмірними зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), істотно завищеними.

У зв`язку з цим зазначає, що судом першої інстанції, не дивлячись на подані Відповідачем заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, допущено порушення норм процесуального права, а саме, ч.4 та 5 ст. 129 ГПК України, оскільки не враховані усі критерії для відмови у задоволенні заяви Позивача про ухвалення додаткового рішення або принаймні для обґрунтованого за розміром зменшення суми витрат на професійну правову допомогу Позивача, які покладаються на Відповідача.

10. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНВЕСТ", м. Дніпро (далі Скаржник 2), не погодившись з ухваленими рішеннями Господарського суду Харківської області від 04.02.2025 у справі №922/4813/24 у частині незадоволених вимог звернулось з апеляційною скаргою на означене рішення суду, якою просило в цій частині рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольни в повному обсязі, а саме:

- стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ МАШИНИ» на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЄВРОІНВЕСТ» інфляційні втрати у розмірі 6797,17 грн. та три проценти річних у розмірі 2159,31 грн, що нараховані на заборгованість стягнену рішенням господарського суду Харківської області від 01.10.2020 ро у справі № 922/2505/20;

- стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ МАШИНИ» на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЄВРОІНВЕСТ» інфляційні втрати у розмірі 3130,11 грн та три проценти річних у розмірі 993,21 гри, що нараховані на заборгованість стягнену додатковим рішенням господарського суду Харківської області від 26.10.2020 року справі №922/2505/20.

В порядку ч.2 ст.625 ЦКУ та ч.10 ст.238 ГПК України зобов`язати орган, що здійснюватиме примусове виконання:

- нарахувати АТ "Українські енергетичні машини" інфляційні втрати, як це передбачено ч. 2 ст. 625 ЦКУ, за весь період прострочення оплати боргу, що не був врахований в рішенні суду, починаючи з 15.11.2024 року, по дату повного погашення боргу:

- нарахувати АТ "Українські енергетичні машини" 3 % річних, як це передбачено ч. 2 ст. 625 ЦІКУ, за весь період прострочення оплати боргу, що не був врахований в рішенні суду, починаючи з 29.12.2024 року, по дату повного погашення боргу.

Роз`яснити органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що:

- Врахування інфляційних втрат за поточний місяць здійснюється від сумарного боргу стягнутого в рішеннях №922/2505/20 та в цій справі з врахуванням інфляційної складової за попередні місяці з дотриманням математичної?послідовності;

- Враховуючи компенсаційну природу відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, нарахування 3% здійснити від сумарного боргу, стягнутого в рішеннях №922/2505/20 та в цій справі з врахуванням інфляційної складової за усі попередні місяці прострочення;

- В разі часткової сплати боргу, 3 % річних нараховуються окремо на кожну суму часткової оплати боргу в тому числі і на залишок заборгованості, за весь період прострочення кожної такої суми часткової сплати боргу та суми сплаченого залишку.

- Загальну суму боргу з врахуванням інфляційних втрат та суми самих інфляційних втрат нараховувати починаючи з 15.11.2024 року за наступними формулами:

C- Са x Пс,

Де:

С - загальна сума грошової заборгованості разом з інфляційними втратами на кінець обчислюємого періоду.

Сп - загальна сума грошової заборгованості разом з інфляційними втратами на початок періоду.

Пс - індекс інфляційного розрахунку за весь період прострочки, розрахунок, якого здійснюється за формулою:

Пс = (11: 100) x (112: 100) x (113 : 100) x .. (IIZ : 100 )

ПI1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,

При цьому сума самих інфляційних втрат за обчислюємий період, що повинна бути нарахована і стягнена за обчислюємий період (Сінф.втрат) обчислюється за формулою:

Сінф втрат - Сп х Пс - Сп;

При цьому розрахунок трьох відсотків річних здійснювати за період починаючи з 29.12.2024 року за формулою:

Сума санкції - С х 3% (ст.625 ЦКУ) х Д : 365 : 100, де С загальна сума грошової заборгованості разом з інфляційними втратами н кінець обчислюємого періоду.

Д - кількість днів прострочення.

- Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ МАШИ-НИ» на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЄВРОІНВЕСТ» суму судового збору у розмірі 3028грн.

- Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ МАШИ-НИ» на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЄВРОЇНВЕСТ» суму судового збору у розмірі 1131,48 грн сплачений позивачем за розгляд справи в апеляційній інстанції.

11. Підставами для задоволення апеляційних вимог Скаржник 2 зазначив таке:

11.1. Місцевим судом було неправомірно занижено ставку відсотків до одного відсотку річних замість трьох, встановлених вимогами ст. 625 ЦК України, які фактично є мінімальними гарантіями встановленими законом, оскільки умови договору, якими встановлено нижчу ставку відповідальності, ніж встановлена законом, є нікчемними згідно вимог ч.3 ст. 614 цього Кодексу.

При цьому, роз`яснення суду, що у разі часткової оплати боргу, один відсоток річних нараховується на залишок заборгованості, фактично протиправно вказує на те, що такий орган, що буде виконувати рішення, не зобов`язаний нараховувати і стягувати відсотки на суми, що частково були сплачені, за весь період їх прострочки, що передував їх сплаті. Тобто суд фактично неправомірно звільнив Боржника від відповідальності, встановленою ст.625 Цивільни кодексом України, за прострочені суми боргу, що будуть сплачені частково.

11.2. Часткове задоволення вимог встановленням зобов`язання нараховувати лише річні відсотки від сум, що були стягнуті у справі №922/2505/20, а не від сум, що будуть стягнуті в розглядуваній справі, та без нарахування інфляційних втрат за весь подальший період прострочення до повного їх погашення, є порушенням встановленого порядку нарахувань їх розміру, про який вже раніше було сказано, що призводить до неправомірного заниження сум компенсацій (інфляційних втрат і відсотків), на які має право Позивач згідно вимог ст. 625 ЦК України.

11.3. Статтею 625 ЦК України встановлено право вимагати оплату інфляційних втрат і відсотків за весь період прострочення до повного погашення простроченого зобов`язання, прострочення виконання грошового зобов`язання є триваючим порушенням. Відмова в задоволенні вимоги зобов`язати орган, що буде виконувати рішення суду, нарахувати і стягнути одночасно інфляційні втрати і три відсотки річних за весь період прострочення до повного їх погашення в повному обсягу, крім іншого є порушенням права на ефективний спосіб захисту та пов`язаного з ним принципу «процесуальної економії», оскільки оспорюване рішення місцевого суду не задовольняє такому критерію ефективного судового рішення як у Позивача не повинна виникати потреба ще раз звертатися до суду з іншими вимогами.

ІІІ. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:

12. Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНВЕСТ", м. Дніпро подано відзив, за змістом якого Позивач проти задоволення апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини", м. Харків заперечує, посилаючись на таке:

12.1. Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18).

12.2. Враховуючи природу простроченого грошового зобов`язання як триваючого порушення, у разі невиконання боржником грошового зобов`язання, що підлягало сплаті на кінець кожного такого простроченого дня, у кредитора згідно вимог ст.625 ЦК України з наступного дня виникає право на отримання сум такого простроченого грошового зобов`язання у розмірі збільшеному на суми інфляційних втрат і трьох відсотків річних, що повинні бути нараховані за кожний такий прострочений день.

Тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, а отже право на позов про стягнення 3 (трьох) процентів річних та інфляційних втрат виникає кожен день з моменту порушення грошового зобов`язання, що призводить до щоденного збільшення загальної суми боргу на 3 процента річних та інфляції, у разі її наявності, що були нараховані за попередній день до моменту повного його виконання.

12.3. Таким чином, у разі коли грошове зобов`язання, включаючи інфляційні втрати і три відсотки річних, що визначене судовим рішенням про стягнення з боржника коштів фактично не виконано (прострочено), або яке частково не виконано, кредитор вправі вимагати подальшого стягнення з боржника в судовому порядку сум інфляційних втрат та трьох процентів річних за весь подальший період прострочення аж до повного виконання погашення такого простроченого грошового зобов`язання, в тому числі, і не договірного яке виникло на підставі судового рішення.

12.4. Отже, з урахуванням останніх правових позицій, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, інфляційна складова за певний місяць враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці (час прострочення у неповному місяці більше 15 днів - за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (15 днів) - за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується).

12.5. Застосовані Позивачем формули розрахунку нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків повністю тотожні методології їх нарахування, застосованої Верховним судом. Місцевий суд не навів формули, які на його думку повинні були 6 застосовуватися Позивачем, що фактично є порушенням права Позивача на аргументований захист.

13. Акціонерним товариством "Українські енергетичні машини", м. Харків подано відзив, за змістом якого Відповідач проти задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНВЕСТ", м. Дніпро заперечує, посилаючись на таке:

13.1. У рішенні від 01.10.2020 у справі №922/2505/20 серед іншого була зазначена інформація, згідно з якою з матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору №238-16/546 від 28.05.2019 Позивач 03.06.2019 здійснив постачання продукції на суму 671 179,40 грн, а Відповідач несвоєчасно оплатив її вартість, оскільки, строк оплати у відповідача настав 02.08.2019, а фактична оплата вартості продукції здійснена 20.02.2020.

Отже, оскільки у рішенні від 01.10.2020 у справі №922/2505/20 не було присуджено стягнення основної суми боргу, нарахування Позивачем у позові та апеляційній скарзі будь-яких сум інфляційних витрат та річних є безпідставним.

На суми річних та інфляційних втрат, які за своєю суттю є мірою відповідальності відповідача перед кредитором не можуть бути повторно застосовані санкції у вигляді стягнення 3 % річних та втрат від інфляції.

Крім того, 3 % річних та збитки від інфляції не можуть бути нараховані на суму витрат на професійну правничу допомогу, оскільки вказані суми не є заборгованістю, яка утворилась внаслідок невиконання боржником зобов`язань за договорами.

13.2. Так, у даній справі суд першої інстанції лише частково погодився з розрахунками Позивача про стягнення інфляційних витрат та річних у зв`язку з невиконанням рішення від 01.10.2020 у справі №922/2505/20, погодився з контр розрахунками Відповідача щодо стягнення інфляційних витрат та річних у зв`язку з невиконанням додаткового рішення від 26.10.2020 що не є порушенням принципу змагальності.

13.3. Річні та збитки від інфляції не можуть бути нараховані на суму витрат на професійну правничу допомогу, оскільки вказані суми не є заборгованістю, яка утворилась внаслідок невиконання боржником зобов`язань за договорами. Правомірним може бути лише нарахування річних та інфляційних втрат виключно на суму основного боргу, але вона у цій справі відсутня.

Водночас, контррозрахунок, наведений Відповідачем у відзиві на позовну заяву з приводу нарахування річних та інфляційних витрат на суму правничої допомоги, був наданий лише для того щоб привернути увагу суду на недоліки у відповідних розрахунках Позивача.

13.4. Незгода Позивача з розміром річних, виходячи зі ставки 1%, а не 3% також є необґрунтованою. Знижену ставку передбачили правопопередники Позивача та Відповідача при укладанні договору 238-16/546-ВК від 28.05.2019 за обопільною згодою.

13.5. Питання нікчемності пункту 9.5 договору 238-16/546-ВК від 28.05.2019, яким зменшений розмір річних за згодою правопопередників Позивача та Відповідача при укладанні даного договору не був підставою позову та предметом розгляду ані у справі №922/2505/20, ані у даній справі, як і питання умисності порушення правопопередником Відповідача чи самим Відповідачем зобов`язань за вказаним договором. Таким чином, посилання Позивача на ч.3 ст. 614 ЦК України в апеляційній скарзі не відповідає його власній позиції у позовній заяві (де немає жодного посилання на дану норму), а також позиції позивача у справі №922/2505/20, а тому таке посилання не має братися до уваги.

13.6. Позивач абсолютно безпідставно нараховує річні за кожний день прострочення з 01.10.2020 на підсумкову суму інфляційних витрат за період з 01.10.2020 по 15.11.2024 за основним рішенням та з 26.10.2020 за період з 26.10.2020 по 15.11.2024 за додатковим рішенням у справі №922/2505/20. Крім того, нарахування річних Позивачем здійснюється вже з моменту прийняття рішень у справі №922/2505/20, а не з моменту набрання ними законної сили, що також є необґрунтованим.

13.7. Позивач в апеляційній скарзі зазначає про власні прорахунки у розрахунках, наводить уточнюючі формули. Також Позивач змінює позовні вимоги щодо необхідності роз`яснень органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду. На думку Відповідача такі дії Позивача є зміною предмету та підстав позову. Однак дана зміна не дозволена нормами процесуального законодавства на стадії апеляційного провадження та не має братися до уваги апеляційним судом.

13.8. Питання застосування ч.10 ст.238 ГПК України під час розгляду справи про стягнення додатково річних та інфляційних витрат за невиконанні зобов`язання, присуджені згідно з рішенням, що було ухвалено раніше, не передбачено діючим законодавством.

IV. Щодо процедури апеляційного провадження:

14. У відповідності до вимог ст.32 та ч.1 ст.260 Господарського процесуального кодексу України за протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2025 головуючим (суддею-доповідачем) з розгляду апеляційної скарги (номер провадження 453 Х/З) визначено суддю Попкова Д.О., тоді як іншими членами судової колегії є Стойка О.В., Медуниця О.Є.

15. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини", м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 04.02.2025 (повний текст підписано 06.02.2025) та на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 14.02.2025 у справі №922/4813/24 залишено без руху та запропоновано усунути впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме сплатити судовий збір в розмірі 3633,60грн.

16. У відповідності до вимог ст.32 та ч.1 ст.260 Господарського процесуального кодексу України за протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.03.2025 головуючим (суддею-доповідачем) з розгляду апеляційної (номер провадження 512 Х/З) визначено суддю Попкова Д.О., тоді як іншими членами судової колегії є Стойка О.В., Медуниця О.Є.

17. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.03.2025 у справі №922/4813/24 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНВЕСТ", м. Дніпро на рішення Господарського суду Харківської області від 04.02.2025 (повний текст підписано 06.02.2025) у справі №922/4813/24 залишено без руху та запропоновано Скаржнику усунути впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме доплатити судовий збір в розмірі 3410,52грн.

18. Після усунення недоліків, ухвалою від 10.03.2025 визнано причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною; поновлено Акціонерному товариству "Українські енергетичні машини", м. Харків (453 Х/3) пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 04.02.2025 (повний текст підписано 06.02.2025); відкрито апеляційне провадження у справі №922/4813/24 та зупинити дію рішення Господарського суду Харківської області від 04.02.2025 (повний текст підписано 06.02.2025) та призначено розгляд апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 04.02.2025 (повний текст підписано 06.02.2025) та на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 14.02.2025 у справі №922/4813/24 в порядку письмового провадження, про що поінформувати учасників справи шляхом надсилання копії цієї ухвали.

19. Після усунення недоліків, ухвалою від 24.03.2025 визнано причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною; поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНВЕСТ", м. Дніпро (512 Х/3) пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 04.02.2025 (повний текст підписано 06.02.2025); відкрито апеляційне провадження у справі №922/4813/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНВЕСТ", м. Дніпро (512 Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 04.02.2025 (повний текст підписано 06.02.2025) (зупинено ухвалою від 10.03.2025), об`єднавши її до спільного розгляду з апеляційною скаргою скарги Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини", м. Харків (453 Х/3) та призначено розгляд апеляційної скарги в порядку письмового провадження, про що поінформовано учасників справи шляхом надсилання копії цієї ухвали.

20. 18.04.2025 (документ сформований 17.04.2025) від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНВЕСТ", м. Дніпро надійшла відповідь на відзив.

21. Також 18.04.2025 (документ сформований 17.04.2025) від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНВЕСТ", м. Дніпро надійшли письмові пояснення.

22. Враховуючи викладене в п.п.14,16,18,19 цієї постанови, та відсутність визначених ст.ст.38, 39 Господарського процесуального кодексу України підстав для відводу/самовідводу члені судової колегії, сформована судова колегія Східного апеляційного господарського суду у складі Попков Д.О. (головуючий, суддя-доповідач), Стойка О.В. та Медуниця О.Є. відповідає вимогам «суду, створеним відповідно до закону» у розумінні п.1 ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.

23. Згідно із вимогами ст.269 Господарського процесуального кодексу України справа переглядається за наявними в ній доказами, і суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, якщо під час розгляду не буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

V. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:

24. Як вбачається з наявних матеріалів справи та встановлено місцевим судом, 28.05.2019 року між ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ ЮНІКОН (далі - АТ ЮНІКОН, Постачальник) та ДЕРЖАВНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ ЗАВОД ЕЛЕКТРОВАЖМАШ (далі - ДП ЗАВОД ЕЛЕКТРОВАЖМАШ, Покупець) було укладено Договір № 238-16/546 (далі -Договір ).

24.1. Відповідно до умов п. 1.1. Договору Постачальник взяв на себе зобов`язання у 2019 році поставити Покупцю продукцію, зазначену у специфікаціях №1, а останній зобов`язався прийняти та оплатити таку продукцію.

24.2. Згідно п. 1.2. Договору найменування, номенклатура, кількість та ціна за одиницю продукції, а також код і назва, відповідно до Національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 р. № 1749, зазначаються у Специфікації № 1, яка є невід`ємною частиною Договору.

24.3. У відповідності до п. 2.1. Договору Постчальник здійснює поставку продукції Покупцю протягом 20 (двадцяти) календарних днів з моменту направлення письмового замовлення Покупцем, згідно з пунктом 1.3. Договору.

24.4. У пункті 2.4. Договору сторони погодили, що право власності на продукцію переходить до Покупця з моменту її фактичної поставки від Постачальника.

24.5. Відповідно до п. 4.1. Договору Постачальник здійснює оплату продукції протягом 60 календарних днів з моменту поставки і приймання її за якістю та кількістю.

24.6. Пунктом 4.2. Договору сторони визначили, що при відвантаженні продукції Постачальник надає Покупцю наступні документи: видаткову накладну, рахунок-фактуру та товарно-транспорту накладну.

24.7. Відповідно до п. 5.1. Договору Покупець зобов`язався своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату продукції на умовах Договору.

24.8. Згідно п. 9.5. Договору за порушення строку оплати продукції, передбачених цим Договором, Постачальник має право вимагати оплати 1% річних та індексу інфляційних втрат.

25. 28.05.2019 року між АТ «ЮНІКОН» та ДП «ЗАВОД «ЕЛЕКТРОВАЖМАШ» підписано Специфікацію № 1 на суму 697 273,20 гривень.

26. На виконання умов Договору Постачальник 03.06.2019 здійснив постачання продукції на суму 671 179,40 грн, а Покупець несвоєчасно оплатив її вартість, оскільки, строк оплати настав 02.08.2019, а фактична оплата вартості продукції здійснена 20.02.2020.

27. Апеляційним судом встановлено, що рішенням Господарського суду Харківської області від 01.10.2020 у справі 922/2505/20 позов задоволено частково та стягнуто з Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" на користь Приватного акціонерного товариства "Юнікон" 3640,92 грн 1% річних, 6027,19 грн інфляційних втрат та 497,76 грн судового збору (а.с.10-13 т.1).

Місцевим судом було встановлено, що поставка товару відбулася 03.06.2020, таким чином, обов`язок по оплаті його вартості (60 календарних днів) у відповідача сплив 02.08.2019, таким чином з 03.08.2019 відповідач прострочив виконання зобов`язання по оплаті отриманого товару.

Рішення Господарського суду Харківської області від 01.10.2020 у справі №922/2505/20 набрало законної сили 22.10.2020.

28. Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 26.10.2020 у справі №922/2505/20 стягнуто з Державного підприємства "ЗАВОД "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" на користь Приватного акціонерного товариства "ЮНІКОН" витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 4 800 грн (а.с.14-17 т.1).

Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 26.10.2020 у справі №922/2505/20 набрало законної сили 17.11.2020.

29. Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 20.11.2020 відкрито виконавче провадження №63686635 з виконання наказу №922/2505/20, виданого 22.10.2020.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 20.11.2020 зупинено виконавче провадження №63686635 з виконання наказу №922/2505/20, виданого 22.10.2020, у зв`язку з тим, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 січня 2019 р. №36-р затверджено перелік об`єктів великої приватизації державної власності, до якого входить Державне підприємство "Завод "Електроважмаш", код ЄДРПОУ 00213121 (а.с.18 з обох сторін т.1).

30. Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 27.07.2021 відкрито виконавче провадження №66265922 з виконання наказу №922/2505/20, виданого 18.11.2020.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 27.07.2021 зупинено виконавче провадження №66265922 з виконання наказу №922/2505/20, виданого 18.11.2020, у зв`язку з тим, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 січня 2019 р. №36-р затверджено перелік об`єктів великої приватизації державної власності, до якого входить Державне підприємство "Завод "Електроважмаш", код ЄДРПОУ 00213121 (а.с.19 т.1).

31. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.09.2021 у справі №922/2505/20 заяву ПрАТ "Юнікон" вх. № 20510 від 03.09.2021 задоволено. Замінено сторону виконавчого провадження, боржника у виконавчому провадженні, відповідача по справі №922/2505/20 - Державне підприємство "Завод "Електроважмаш" (61089, м. Харків, пр. Московський, 299, код 00213121) на його правонаступника - Акціонерне товариство "Завод "Електроважмаш" (61089, м. Харків, пр. Московський, 299, код 00213121) (а.с.22-23 т.1).

32. 10.01.2023 між АТ «ЮНІКОН», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 23647276 (далі за текстом Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРОІНВЕСТ», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 25532809 (далі Новий кредитор) укладено Договір про відступлення права вимоги (далі Договір).

Відповідно до пунктів 1.1. та 1.2.11. Договору Первісний кредитор відступає Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває права вимоги Первісного кредитора до Покупця - ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЗАВОД ЕЛЕКТРОВАЖМАШ» (код ЄДРПОУ 0213121), правонаступником якого є АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ЗАВОД «ЕЛЕКТРОВАЖМАШ», за Договором №238- 16/546 від 28.05.2019р. у сумі 14 965,87 грн. (чотирнадцять тисяч дев`яносто шістдесят п`ять гривень 87 копійок), що стягнена рішенням Господарського суду Харківської області від 01.10.2020 р. та додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 26.10.2020 р. у справі №922/2505/20 (а.с.25-28 т.1).

33. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.08.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОІНВЕСТ» про заміну сторін у виконавчому провадженні (вх. № 19453 від 02.08.2024) задоволено. Замінено сторону (стягувача) у виконавчому провадженні № 63686635, що об`єднане у зведене виконавче провадження № 62856266 з виконання наказу Господарського суду Харківської області від 22.10.2020 року у справі № 922/2505/20: з Приватного акціонерного товариства «ЮНІКОН» (місцезнаходження: 49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Олеся Гончара, будинок 28А, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 23647276) на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОІНВЕСТ» (місцезнаходження: 49044, Україна, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченко, б. 17, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 25532809).

Замінено сторону (стягувача) у виконавчому провадженні № 66265922, що об`єднане у зведене виконавче провадження № 62856266 з виконання наказу Господарського суду Харківської області від 18.11.2020 року у справі № 922/2505/20: з Приватного акціонерного товариства «ЮНІКОН» (місцезнаходження: 49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Олеся Гончара, будинок 28А, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 23647276) на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОІНВЕСТ» (місцезнаходження: 49044, Україна, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченко, б. 17, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 25532809).

Замінено сторону (боржника) у виконавчому провадженні № 63686635, що об`єднане у зведене виконавче провадження № 62856266 з виконання наказу Господарського суду Харківської області від 22.10.2020 року у справі № 922/2505/20: з Акціонерного товариства «Завод «Електроважмаш» (код ЄДРПОУ 00213121, адреса: 61089, м.Харків, просп. Героїв Харкова, буд. 299) на Акціонерне товариство «Українські енергетичні машини» (АТ «Укренергомашини») (код ЄДРПОУ 05762269, адреса: 61037, м. Харків, просп. Героїв Харкова, 199).

Замінено сторону (боржника) у виконавчому провадженні № 66265922, що об`єднане у зведене виконавче провадження № 62856266 з виконання наказу Господарського суду Харківської області від 18.11.2020 року у справі № 922/2505/20: з Акціонерного товариства «Завод «Електроважмаш» (код ЄДРПОУ 00213121, адреса: 61089, м.Харків, просп. Героїв Харкова, буд. 299) на Акціонерне товариство «Українські енергетичні машини» (АТ «Укренергомашини») (код ЄДРПОУ 05762269, адреса: 61037, м. Харків, просп. Героїв Харкова, 199) (а.с.28 зворотна сторона 34 т.1).

34. Позивач вказує, що рішення Господарського суду Харківської області від 01.10.2020 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 26.10.2020 не виконані, у зв`язку з чим ним нараховано та заявлено до стягнення індекс інфляції у розмірі 6797,17 грн та три проценти річних у розмірі 2159,31 грн, що нараховані на заборгованість, стягнену рішенням від 01.10.2020 року у справі № 922/2505/20, та індекс інфляції у розмірі 3130,11 грн та три проценти річних у розмірі 993,21 грн, що нараховані на заборгованість, стягнену додатковим рішенням від 26.10.2020 року у справі № 922/2505/20.

Викладені обставини, а також вказане вище правонаступництво стягувача і боржника стали підставою звернення до суду Позивача з цим позовом.

35. Заперечуючи проти позову Відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення річних та інфляційних втрат, виходячи з наступного (а.с.57-93 т.1).

35.1. Згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності» від 16.01.2019 №36-р, Відповідач (орган управління Кабінет Міністрів України) включений до переліку об`єктів великої приватизації державної власності (розмір пакета акцій - 75,22407664%). До даного переліку Відповідач був включений згідно п.3 Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про погодження реорганізації акціонерного товариства Завод Електроважмаш шляхом приєднання до акціонерного товариства «Турбоатом» від 26.08.2021 №1005-р (набрало чинності 26.08.2021) під попередньою назвою Акціонерне товариство «Турбоатом». Під нинішньою назвою Відповідач зазначений у вказаному переліку згідно п.2 Розпорядження Кабінету Міністрів України «Деякі питання управління акціонерним товариством «Українські енергетичні машини» від 06.10.2021 №1228-р (набрало чинності 06.10.2021). Спочатку правопопередник вказаного товариства ДП «Завод «Електроважмаш» з моменту набрання чинності Розпорядження №36-р, а потім й АТ «Завод «Електроважмаш» перебували постійно у переліку об`єктів великої приватизації державної власності. А тому від моменту набрання законної сили судового рішення від 01.10.2020, а також додаткового рішення від 26.10.2020 у справі №922/2505/20 та моменту відкриття за ними виконавчого провадження у Відповідача (правопопередника) існували законні підстави не виконувати дані рішення, які є й на цей час.

35.2. З моменту виникнення зобов`язань у Відповідача перед Позивачем до моменту початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України минуло лише 85 днів (з 01.12.2021 до 24.02.2022). Оскільки до Відповідача була передана кредиторська заборгованість АТ «Завод «Електроважмаш» на суму більше 2 млрд. грн. більше ніж 260 кредиторів, цей строк був занадто малим, щоб вирішити будь-яким належним чином питання погашення заборгованості перед Позивачем. Постановою дирекції та профспілкового комітету Відповідача «Про роботу підприємства в період військового стану» від 24.02.2022 №5/88 на початку повномасштабного вторгнення була передбачена робота лише критичної інфраструктури підприємства, працівники не виходили на роботу протягом декількох місяців у 2022 році. Наразі господарська діяльність Відповідача обмежена через часті та тривалі повітряні тривоги та необхідність через це працівників йти в укриття. Територія, майно Відповідача неодноразово були піддані обстрілам, в результаті чого зазнали руйнувань та пошкоджень. Загальна сума заподіяної Відповідачу внаслідок неодноразових обстрілів рф матеріальної шкоди відповідно до висновків Національного наукового центру Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» складає 577,8 млн. грн. Відповідач вважає можливим та обґрунтованим врахування наявності воєнного стану як форс-мажорної обставини, що має наслідком звільнення Відповідача від відповідальності за невиконання обов`язків по спірному договору і таке врахування може бути здійснено у загальному порядку, як це передбачено у листі Торгово-промислової палати №2024/02.0-7.1 від 28.02.2024 як на підставі даного листа, так і на підставі наданих доказів.

35.3. Позивач нараховує інфляційні витрати та річні на суми, присуджені йому за рішеннями у справі №922/2505/20. Але за основним рішенням від 01.10.2020 не було позовних вимог про стягнення основного зобов`язання за Договором №238-16/546 від 28.05.2019, оскільки вона була сплачена, хоча й несвоєчасно. Отже, на думку відповідача, нарахування інфляційних витрат та річних на суми за рішенням суду від 01.10.2020 є необґрунтованим та безпідставним.

Також Відповідач вважає, що річні та інфляційні витрати не можуть бути нараховані на суму витрат на професійну правничу допомогу, оскільки вказані суми не є заборгованістю, яка утворилась внаслідок невиконання боржником зобов`язань за договорами, як це робить Позивач стосовно суми присудженій згідно додаткового рішення від 26.10.2020. Нарахування інфляційних витрат та річних за додатковим рішенням від 26.10.2020 здійснено Позивачем з дати прийняття рішення з 26.10.2020. Разом з тим, обов`язковими для виконання рішення стають лише, якщо вони набрали законної сили. Відтак, нарахування інфляційних витрат та річних при неврахуванні інших підстав щодо відмови у задоволенні позову може бути здійснено лише після дати набрання законної сили додаткового рішення 17.11.2020. Крім того, як зазначено у рішенні Господарського суду від 01.10.2020, відповідно до п. 9.5. договору №238-16/546 від 28.05.2019 за порушення строку оплати продукції, передбачених цим договором, позивач має право вимагати оплати 1% річних та індексу інфляції. З огляду на це та оскільки умовами договору передбачена зменшена сума річних є необґрунтованим нарахування Позивачем 3% річних.

36. 10.02.2025 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНВЕСТ" через систему "Електронний суд" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить суд ухвалити додаткове рішення у справі №922/4813/24 та стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ МАШИНИ» на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЄВРОІНВЕСТ» витрати на правову допомогу у розмірі 7 800,00 грн.

37. Представником Позивача до матеріалів справи долучено Договір про надання правової (правничої) допомоги від 01.07.2024, Протокол узгодження вартості правової (правничої) допомоги до Договору про надання правової (правничої) допомоги б/н від 01.07.2024 р. від 16 грудня 2024 року, Акт прийому-передачі наданої правової (правничої) допомоги до Договору про надання правової (правничої) допомоги б/н від 01.07.2024 р. від 05 лютого 20025 року, довіреність №1 від 01.01.2024, довіреність №1 від 02.01.2025, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія ДП №4209 від 22 березня 2019 року.

37.1. Відповідно до п. 1.1 Договору Адвокат надає Клієнту правову (правничу) допомогу, яка полягає у наступному :

- забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнта в разі його участі у будь-якому судовому провадженні в якості позивача, відповідача, цивільного позивача, цивільного відповідача, кредитора, боржника, заявника, стягувана, третьої особи з самостійними вимогами та без самостійних вимог, заінтересованій особі чи іншій особі;

- представництво, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків Клієнта в разі його участі у кримінальному провадженні в якості потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

- надання правової (правничої) допомоги Клієнту як заявнику, заставодавцю у кримінальному провадженні;

- надання Клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв. скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також сприяння їх відновленню в разі порушення;

- представництво, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними (у т.ч. фізичними особами-підприємцями та самозайнятими особами, - з усіх питань щодо захисту прав та законних інтересів Клієнта), та юридичними особами в тому числі, але не виключно, у всіх судах України.

37.2. Пунктом 2.1 Договору визначено, що при наданні Клієнту правової (правничої) допомоги за даним Договором, у виді представництва, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному судочинстві, Адвокат мас всі повноваження на ведення справ у всіх судах України (всіх інстанцій), і здійснює від імені Клієнта, якого він представляє, всі процесуальні права та обов`язки, які має Клієнт в залежності від його процесуального статусу (позивач, відповідач, третя особа, заявник, боржник, стягувач) згідно Цивільного процесуального кодексу України. Господарського процесуального кодексу України, та Кодексу адміністративного судочинства України, без обмеження процесуального права Адвоката на відмову під позову, визнання позову, та укладання мирової угоди.

37.3. Пунктом 2 Договору закріплено положення щодо гонорару та розрахунків. Так, за отримання Клієнтом від Адвоката правової (правничої) допомоги за даним договором Клієнт сплачує Адвокату гонорар. Розмір гонорару Адвоката за цим Договором та строк його оплати визначається Сторонами шляхом підписання протоколу узгодження вартості правової (правничої) допомоги. Окрім гонорару, Клієнт здійснює оплату витрат Адвоката, які пов`язані з виконанням Адвокатом своїх обов`язків за даним договором, включаючи судовий збір, оплату витрат Адвоката на поштові послуги, пов`язані з надісланням адвокатських запитів Адвокатом чи інших процесуальних документів, оплату витрат на зв`язок, оплату послуг спеціалістів та експертів при їх залученні, транспортні витрати, витрати на проживання, тощо (фактичні видатки, пов`язані з наданням правової (правничої) допомоги). Дані витрати оплачуються Клієнтом Адвокату но мірі необхідності шляхом попереднього авансування. Право Адвоката на отримання невнесеного або не повністю внесеного Клієнтом гонорару не залежить від результату надання правової (правничої) допомоги. Оплачена правова (правнича) допомога (гонорар адвоката), та додаткові витрати Адвоката, які фактично оплачені Клієнтом, не підлягають поверненню останньому Адвокатом ні за яких умов, у тому числі але не виключно у випадках: відмови Клієнта від надання Адвокатом правової (правничої) допомоги за Договором повністю чи частково, винесення судами України та/або прийняття державними органами, посадовими і службовими особами рішень, що стосуються виконання даного доручення та не задовольняють Клієнта, дострокового розірвання Договору (у тому числі в односторонньому порядку) і т.ін., що не є порушенням прав та законних інтересів Клієнта. По факту надання правової (правничої) допомоги або її частини, Адвокатом готується, підписується та направляється Клієнту два екземпляри Акту прийому-передачі наданої правової (правничої) допомоги. Клієнт зобов`язаний розглянути та підписати вказаний Акт прийому-передачі протягом 5 (п`яти) днів з дати його отримання, або надати у той же строк мотивовану відмову від підписання. Правова (правнича) допомога є наданою Адвокатом Клієнту належним чином та в обсязі зазначеному в такому Акті з дати підписання Сторонами Акту прийому-передачі наданої правової (правничої) допомоги або на шостий день з дати відправлення Адвокатом Клієнту такого Акту на поштову адресу, зазначену у Розділі 5 даного Договору, та за відсутності на таку дату письмової мотивованої відмови Клієнта, у залежності від того, яка подія наступила раніше.

Договір підписано адвокатом Колодочкою Григорієм Вікторовичем та директором ТОВ «Євроінвест» Рябим Андрієм Володимировичем.

38. У Протоколі узгодження вартості правової (правничої) допомоги до Договору про надання правової (правничої) допомоги б/н від 01.07.2024 р. від 16 грудня 2024 року сторони домовились, що вартість гонорару Адвоката за надання правової (правничої) допомоги по справі Клієнта до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ МАШИНИ» про стягнення індексу інфляції та трьох процентів річних, що нараховані на заборгованість, стягнену рішенням господарського суду Харківської області від 01.10.2020 та додатковим рішенням господарського суду Харківської області від 26.10.2020 у справі № 922/2505/20, яка буде розглядатися у судовому, порядку становить 1200 (одна тисяча двісті) гривень 00 копійок за одну годину надання послуги. Загальна тривалість надання послуги вказується в актах виконаних робіт. Остаточна вартість послуги встановлюються в актах виконаних робіт виходячи із тривалості надання послуги. Остаточна вартість гонорару дорівнює загальній вартості наданої правової (правничої) допомоги відповідно до укладених Сторонами Актів прийому-передачі наданої правової (правничої) допомоги за Договором.

39. 05.02.2025 директором ТОВ «Євроінвест» Рябим Андрієм Володимировичем та адвокатом Колодочкою Григорієм Вікторовичем складено Акт прийому-передачі наданої правової (правничої) допомоги до Договору про надання правової (правничої) допомоги б/н від 01.07.2024 р. про наступне. В рамках Договору Адвокат надав, а Клієнт прийняв наступну правову (правничу) допомогу по справі Клієнта щодо господарського спору (справа № 922/4813/24) між ним та АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «УКРАЇНСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ МАШИНИ» (код ЄДРПОУ 05762269), що виник з приводу стягнення індексу інфляції та трьох процентів річних, що нараховані на заборгованість, стягнену рішенням господарського суду Харківської області від 01.10.2020 та додатковим рішенням господарського суду Харківської області від 26.10.2020 у справі № 922/2505/20:

- вивчення матеріалів справи, складання позовної заяви та подання її до суду тривалістю 5 годин загальною вартістю 6000,00 грн;

- ознайомлення із відзивом у справі. Підготовка та подання до суду відповіді на відзив тривалістю 1 година загальною вартістю 1200,00 грн;

- представництво інтересів в судовому засіданні 04.02.2025 тривалістю 30 хвилин загальною вартістю 600,00 грн.

Всього надано послуг на суму 7800,00 грн.

Позивач просив стягнути з Відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 7800,00 грн.

40. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.02.2025 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНВЕСТ" про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду. Судове засідання для розгляду заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНВЕСТ" про ухвалення додаткового рішення призначено на "14" лютого 2025 р. о 12:30.

41. Від представника АТ «Українські енергетичні машини» 13.02.2025 через систему «Електронний суд» надійшла заява із запереченнями на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №922/4813/24, в якій відповідач просив відмовити у задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроінвест» про стягнення з Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» 7800,00грн. витрат на правову допомогу, виходячи з наступного.

41.1. Відповідач зазначав, що позовна заява у даній справі є типовою у господарських правовідносинах, її складання не могло зайняти багато часу. Також Відповідач звертає увагу на те, що наприкінці 2024 року позивачем була подана низка однотипних позовів до відповідача з подібних правовідносин, пов`язаних з невиконанням рішень суду та нарахуванням річних та інфляційних витрат. Усі позови по даним справам мають однакову структуру, відмінними є вихідні дані для розрахунків та, як наслідок, результати цих розрахунків. Виходячи з кількості однотипних позовів по вищезазначеним справам, представник позивача мав розробити один проект позову та потім лише індивідуалізувати його під конкретні спірні відносини, у зв`язку з чим вивчення матеріалів у справі та складання позовної заяви не могло зайняти 5 годин на вивчення матеріалів справи, складання позовної заяви та подання її до суду.

41.2. На переконання Відповідача, справа не є складною для досвідченого правника, а ціна позову складає лише 13079,80 грн., містить лише два розрахунки стягнення річних та два розрахунки стягнення інфляційних витрат. Вирішення справи не впливає на репутацію сторони, публічного інтересу до справи немає. Позовні вимоги були задоволені лише частково, що говорить про недостатньо якісне надання адвокатом правничої допомоги.

42. Відносно означених обставин спірні правовідносини були розглянуті місцевим судом в контексті приписів Цивільного (далі ЦК) та Господарського кодексів України, щодо виконання грошових зобов`язань і наслідків їх порушення.

VІ. Оцінка апеляційного суду:

43. Суть апеляційного перегляду полягає у перевірці висновків місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог крізь призму претензій обох сторін Позивача та Відповідача.

43.1. Доводи Відповідача (Скаржник 1) зводяться до таких тез:

- суд першої інстанції у рішенні від 04.02.2025 неправомірно здійснив нарахування інфляційних втрат у розмірі 6 316,06 грн та 1% річних у розмірі 425,52 грн на суму заборгованості, яка вже була предметом розгляду та вирішена у справі №922/2505/20.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.10.2020 у справі №922/2505/20 встановлено, що боржник (Відповідач у тій справі) здійснив оплату вартості поставленої продукції ще 20.02.2020, тобто до ухвалення рішення.

Незважаючи на це, суд у даній справі знову нарахував санкції на вже погашену суму, що порушує принцип одноразовості притягнення до цивільно-правової відповідальності та суперечить вимогам ст.ст. 3, 509, 625 ЦК.

- нарахування інфляційних втрат (2882,37 грн) та 1% річних (197,51 грн) на суму витрат на професійну правничу допомогу, які були стягнуті додатковим рішенням у справі №922/2505/20, є юридично необґрунтованим. Ці витрати не є зобов`язанням, що виникло внаслідок порушення Відповідачем договірних зобов`язань. Отже, вони не підпадають під дію статті 625 ЦК, яка передбачає відповідальність за порушення грошового зобов`язання.

- Суд першої інстанції незаконно застосував ч. 10 ст.238 ГПК, яка дозволяє нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення у разі їх передбачення в основному рішенні про стягнення боргу. У справі №922/2505/20 суд не стягував основний борг, оскільки він був сплачений до вирішення спору, відповідно, положення ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) не можуть бути застосовані у новій справі, де не йдеться про первинне стягнення основної заборгованості.

- Апелянт вважає, що сума 7800,00 грн, заявлена Позивачем, а також частина цієї суми, задоволена судом (5850,00 грн), є явно завищеною та неспівмірною зі складністю справи та обсягом наданих адвокатських послуг. Суд першої інстанції, не врахувавши критерії, визначені у ч. 5 ст. 129 ГПК, допустив порушення процесуального права, оскільки не обґрунтував належним чином розмір присуджених витрат та не мотивував відхилення заперечень відповідача.

43.2. Аргументи Позивача (Скаржник 2) полягають у такому:

- суд першої інстанції неправомірно зменшив розмір процентів річних до 1% замість 3%, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК. При цьому, згідно з ч. 3 ст. 614 ЦК , умови договору, які встановлюють нижчу відповідальність, ніж визначена законом, є нікчемними;

- рішенням суду першої інстанції неправомірно обмежено період, за який нараховуються інфляційні втрати та 3% річних, а саме лише до дати первинного судового рішення, без врахування триваючого характеру порушення зобов`язання. Позивач, натомість, має право на компенсацію за весь період прострочення до дати фактичного повного виконання рішення.

- відмова суду першої інстанції зобов`язати орган виконання судових рішень здійснювати нарахування компенсацій (інфляційних втрат та 3% річних) на підставі ст. 625 ЦК є порушенням як права Позивача на повну компенсацію збитків, так і принципу ефективного захисту права. Такий підхід суперечить також принципу процесуальної економії, оскільки створює необхідність повторного звернення до суду із новими аналогічними вимогами.

44. За змістом приписів ст.ст. 15,16 ЦК та ст.ст. 4,5 Господарського процесуального кодексу України можливість задоволення позову вимагає доведення позивачем (ст.ст.13,74 ГПК) та встановлення судом такої сукупності обов`язкових елементів: наявність та приналежність позивачеві захищуваного суб`єктивного права чи легітимного інтересу (а); порушення (невизнання або оспорювання) такого права чи інтересу визначеним відповідачем (б); належність та ефективність обраного способу судового захисту (в).

45. Сутність спору полягає у вирішенні питання щодо належності та обґрунтованості вимог Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних втрат та трьох процентів річних, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК, на суму грошового зобов`язання, стягнутого раніше за судовими рішеннями у справі №922/2505/20 (за спором між правопопередниками сторін), за період прострочення до повного виконання відповідного зобов`язання, а також щодо зобов`язання органу примусового виконання здійснити відповідне нарахування компенсаційних сум за формулами, визначеними Позивачем, у спосіб, який забезпечує ефективний захист його права.

46. Суд апеляційної інстанції, розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини», констатує таке.

46.1. Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

46.2. Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.10.2020 у справі №922/2505/20, яке набрало законної сили, з боржника вже були стягнуті інфляційні втрати та три проценти річних, передбачені ч.2 ст.625 ЦК, у зв`язку з невиконанням ним основного грошового зобов`язання. Зазначене рішення набуло законної сили, правова природа стягнених сум визначена цим судовим актом, і жодних змін у цій частині суд не вносив. Також вказане рішення не було предметом оскарження в суді апеляційної інстанції.

Таким чином, подальше нарахування інфляційних втрат та процентів річних (у розмірі 3%) на вже стягнуті суми інфляційних втрат та процентів річних (а не основну заборгованість), по суті, є нарахуванням компенсації на компенсацію, що не передбачено положеннями ч.2 ст.625 ЦК, яке визначає "легітимною" базою подібних нарахувань виключно суму заборгованості, яка у досліджуваних правовідносинах була погашена ще 20.02.2020 (п.26 цієї постанови) і означена обставина є преюдиційною у розумінні ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Вимоги в цій частині не ґрунтуються на положеннях закону, а отже, у Позивача відсутнє суб`єктивне право вимагати повторного нарахування таких сум.

46.3. Щодо вимог Позивача про стягнення інфляційних втрат і процентів річних за додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 26.10.2020 у справі №922/2505/20, суд апеляційної інстанції зазначає, що цим рішенням було стягнуто судові витрати на правничу допомогу (адвокатські витрати), які не є грошовим зобов`язанням, що виникло з договору, а виникли з додаткого рішення суду, що є первинною підставою для їх одержання в розумінні ст.11 ЦК.

Згідно зі ст. 513 ЦК, правонаступництво у зобов`язанні (зокрема, відступлення права вимоги) можливе лише у межах зобов`язань, що виникли із договору. З огляду на те, що вимоги щодо стягнення суми адвокатських витрат виникли з рішення суду, а не з договору №238-16/546 від 28.05.2019, на підставі якого Позивач обґрунтовує своє право вимоги відповідно до п.1.2.11 Договору відступлення права вимоги від 10.01.2023, право вимоги на суму, стягнуту додатковим рішенням, не могло перейти до Позивача на підставі зазначеного договору.

46.4. Колегія апеляційного суду зазначає, що у світлі приписів абз.2 ст.6 ЦК імперативність означених положень матеріального права унеможливлює зміну застосовного регулювання внаслідок укладання та чинності договору про відступлення права вимоги (п.32 цієї постанови), адже правопопередник Позивач не міг внаслідок такого відступлення передати Позивачеві прав більше, ніж міг мати сам згідно відповідного принципу приватного права "nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet". Отже, оскільки сам по собі договір відступлення в силу вказівки ст.511 ЦК не може породжувати у Відповідача як не його сторони самостійних обов`язків відносно Позивача, тоді як зобов`язання перед правопопередником Позивача правопопередника Відповідача не передбачали можливості здійснення подальших нарахувань у порядку ч.2 ст.625 ЦК, остільки згідно ч.2 ст.14 цього Кодексу Відповідач не може бути примушений (у тому числі і в судовому порядку) до виконання відсутнього обов`язку.

47. Відсутність у Позивача захищуваного суб`єктивного права вимагати стягнення інфляційних втрат і 3% річних унеможливлює як порушення такого права Відповідачем, так і застосування відповідного способу судового захисту для відновлення (чи компенсації) відсутнього права (визначених п.44 цєї постанови обов`язкових умов задоволення позову).

Отже, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги Скаржника 1 (Відповідача) та скасування переглядуваного рішення у зв`язку з неправильним застосуванням вказаних вище норм матеріального права та невідповідністю висновків місцевого суду фактичним обставинам справи, що зумовлює ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог внаслідок врахування аргументів Скаржника.

Намагання Позивача використати договір відступлення права вимоги та здійснені у перебігу примусового виконання рішення на користь первісного кредитора заміни сторін у виконавчому провадженні у якості підстави для нарахування і стягнення з Відповідача грошових коштів, які той в силу означених вище приписів матеріального права не повинен сплачувати, за висновком судової колегії, несумісно із положеннями ч.ч.2, 3 ст.13 Цивільного кодексу України.

48. Вказаний результат апеляційного перегляду основного рішення дозволяє перейти до вирішення похідного питання за оскаржуваним додатковим рішенням щодо розподілу судових витрат з оплати професійної правничої допомоги.

48.1. З огляду на те, що додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 14.02.2025 у справі №922/4813/24 ухвалене на виконання основного рішення цього ж суду від 04.02.2025, яке апеляційним судом скасовано у задоволеній частині позову, правові підстави для збереження чинності додаткового рішення відпали.

48.2. Витрати на правничу допомогу, як і будь-які інші судові витрати, є похідними від результату розгляду справи по суті. Скасування рішення в частині задоволених вимог позову означає відсутність підстав для покладення на Відповідача обов`язку відшкодовувати витрати Позивача на правничу допомогу, а томуу усуває потребу у наданні правової оцінки аргументу Скаржника 1 щодо неспівмірності таких витрат.

49. Враховуючи викладені в п.46 означеної постанови міркування та не застосування місцевим судом вказаних у цій постанові норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, судова колегія дійшла висновку про скасування рішення Господарського суду Харківської області від 04.02.2025 (повний текст підписано 06.02.2025) у справі №922/4813/24 в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНВЕСТ" індекс інфляції у розмірі 6316,06 грн та 1% річних у розмірі 425,52 грн, що нараховані на заборгованість, стягнену рішенням Господарського суду Харківської області від 01.10.2020 року у справі № 922/2505/20 та стягнення індекс інфляції у розмірі 2882,37 грн та 1% річних у розмірі 197,51 грн, що нараховані на заборгованість, яка була стягнена додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 26.10.2020 року у справі № 922/2505/20, а також скасування додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 14.02.2025.

50. Такий результат апеляційного перегляду зумовлює згідно ст.129 ГПК новий розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи у суді першої інстанції, шляхом віднесення сплаченої Позивачем суми судового збору за подання позовної заяви на його рахунок. Своєю чергою, судові витрати Відповідача зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги, мають бути компенсовані Позивачем.

51. Відносно апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНВЕСТ", колегія суддів вважає аргументи Скаржника 2 неспроможними та не обґрунтованими.

Заявлені в апеляційній скарзі вимоги ґрунтуються на припущенні про наявність у Позивача суб`єктивного права вимагати нарахування інфляційних втрат та 3% річних відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК на суми, стягнуті раніше за судовими рішеннями у справі №922/2505/20.

Однак, з огляду на висновки апеляційного суду, викладеними п.п.46, 47 цієї постанови відносно апеляційної скарги Відповідача, апеляційна скарга Позивача суперечить правовій оцінки апеляційного суду у розглядуваних правовідносинах.

Враховуючи викладене, а також те, що апеляційна скарга Позивача є по суті протилежною до задоволеної апеляції Відповідача, підстав для її задоволення не вбачається, що усуває необхідність у додатковому дослідженні (понад вже висловлену вище правову оцінку) інших аргументів апеляційної скарги Скаржника 2.

52. Такий результат апеляційних вимог Позивача за змістом ст.129 Господарського процесуального кодексу України має наслідком віднесення на його рахунок понесених ним витрат, пов`язаних із поданням апеляційної скарги.

53. Інших судових витрат (ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України), пов`язаних з апеляційним розглядом, учасниками справи у порядку ч.1 ст.124 цього Кодексу до розподілу не заявляли.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.74 - 76, 78, 124, 129, 269, 270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини", м. Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 04.02.2025 (повний текст підписано 06.02.2025) та на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 14.02.2025 у справі №922/4813/24 задовольнити.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНВЕСТ", м. Дніпро на рішення Господарського суду Харківської області від 04.02.2025 (повний текст підписано 06.02.2025) у справі №922/4813/24 залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду Харківської області від 04.02.2025 (повний текст підписано 06.02.2025) у справі №922/4813/24 скасувати в частині задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНВЕСТ" індекс інфляції у розмірі 6316,06 грн та 1% річних у розмірі 425,52 грн, що нараховані на заборгованість, стягнену рішенням Господарського суду Харківської області від 01.10.2020 року у справі № 922/2505/20, індексу інфляції у розмірі 2882,37 грн та 1% річних у розмірі 197,51 грн, що нараховані на заборгованість, стягнену додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 26.10.2020 року у справі № 922/2505/20 та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні таких позовних вимог.

4. В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 04.02.2025 (повний текст підписано 06.02.2025) у справі №922/4813/24 залишити без змін.

5. Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 14.02.2025 у справі №922/4813/24 скасувати.

6. Витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та надання професійної правової допомоги Позивачу віднести на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНВЕСТ".

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНВЕСТ", м. Дніпро (49044, Україна, м. Дніпро, вул. Шевченко, д. 17, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 25532809, п/р НОМЕР_1 в «Райффайзен Банк», м. Київ, МФО 300335) на користь Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини", м. Харків (код ЄДРПОУ 05762269, адреса: 61037, м. Харків, просп. Героїв Харкова, 199) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 3633,60грн.

8. Судові витрати, понесені Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОІНВЕСТ", м. Дніпро у зв`язку із поданням ним його апеляційної скарги, віднести на рахунок останнього.

9. Постанова набирає сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту, з урахуванням порядку подання касаційної скарги, передбаченого п.17.5. Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 12.05.2025.

Головуючий суддя Д.О. Попков

Суддя О.В. Стойка

Суддя О.Є. Медуниця