Рішення

від 13.05.2025 по справі 912/521/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2025 рокуСправа № 912/521/25

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участі секретаря судового засідання Лупенко А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №912/521/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євразійська торговельна група", вул. Трудова, буд. 9/4, кв. 67, м. Хмельницький, 29000

до відповідача Дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. Полтавська, буд. 38, м. Кропивницький, 25015

про стягнення 880288,42 грн

Представники сторін:

від позивача - Ткачук Б.М., адвокат, ордер від 27.02.2025 ВХ №1090803 (в режимі відеоконференції);

від відповідача - участі не брали.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Євразійська торговельна група" (далі - ТОВ "Євразійська торговельна група") до Дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - ДП "Кіровоградський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України") з вимогами про стягнення 827 948,32 грн боргу, 980,85 грн пені, 98,17 грн штрафу, 121 835,38 грн інфляційних втрат, 29 425,70 грн 3% річних, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки (купівлі-продажу) товару (з доставкою) №591 від 13.11.2023 в частині оплати товару.

Ухвалою від 03.03.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/521/25 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 03.04.2025, встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

03.04.2025 суд відкрив підготовче засідання.

Протокольною ухвалою від 03.04.2025 суд оголосив перерву в підготовчому засіданні до 15.04.2025.

15.04.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про проведення засідання за відсутності учасника справи. Крім того, у вказаній заяві відповідач повідомив про часткове погашення основного боргу в розмірі 100 000,00 грн до моменту звернення позивача до суду.

15.04.2025 суд продовжив підготовче засідання та оголосив перерву до 23.04.2025, про що постановив протокольну ухвалу.

22.04.2025 через систему "Електронний суд" відповідач подав до суду платіжні доручення, що підтверджують часткову сплату заборгованості в розмірі 100 000,00 грн разом з клопотанням про їх долучення.

23.04.2025 в системі "Електронний суд" позивачем сформовано заяву про зменшення позовних вимог, за змістом якої просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі основного боргу в сумі 727 948,32 грн та штрафних санкцій в розмірі 152 340,10 грн, що разом становить 880 288,42 грн, а також судові витрати.

Ухвалою від 23.04.2025 суд прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, продовжив строк підготовчого провадження у даній справі на тридцять днів, закрив підготовче провадження у справі №912/521/25 та призначив справу до судового розгляду по суті на 13.05.2025.

13.05.2025 суд розпочав розгляд справи по суті.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на участь у засіданні суду, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Крім того, відповідач у встановлений судом строк не скористався правом на подання відзиву на позов.

Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України у зв`язку з не поданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні за відсутності представника відповідача та за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступні обставини.

13.11.2023 між ТОВ "Євразійська торговельна група" (далі - Постачальник) та ДП "Кіровоградський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (далі - Покупець) укладено договір поставки (купівлі - продажу) товару (з доставкою) №591 (далі - Договір), за умовами якого:

- в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити наступний товар: Сіль для промислового переробляння кам`яна, сорт вищий, крупність 3 з протизлежувальною добавкою до 150 г/тн (далі - Товар) (п. 1.1.);

- ціна цього Договору становить 6 798 600,00 грн, в тому числі ПДВ 1 133 100,00 грн, що станом на дату укладення Договору дорівнює загальній вартості Товару (п. 3.1.);

- загальна вартість Товару за цим Договором складається із вартості кожної партії Товару, поставленої в межах строку дії цього Договору (п. 3.2.);

- розрахунки за поставлений Товар проводяться шляхом: оплати Покупцем рахунку Постачальника за умови отримання від нього всіх документів, зазначених у пункті 4.2. Договору (п. 4.1.);

- рахунок приймається до оплати при отриманні Товару та всіх документів, що підтверджують належну якість Товару (сертифікат/паспорт якості тощо), видаткових накладних, у яких вказуються дані про виробничий підрозділ Покупця, який безпосередньо отримав партію Товару, товарно - транспортних накладних та інших первинних документів, передбачених для даного виду Товару Постачальник має зареєструвати податкову накладну в єдиному електронному реєстрі у передбачені чинним законодавством строки. У разі ненадання зазначених цим пунктом Договору документів (у тому числі електронних) Постачальник зобов`язується відшкодувати спричинені Покупцю збитки (витрати) (п. 4.2.);

- сторони свідчать, що Покупець зобов`язується розрахуватися з Постачальником за отриманий Товар протягом 45 робочих днів з моменту отримання від Постачальника документів, зазначений в п. 4.1., п. 4.2. цього Договору. У випадку затримки Постачальником передачі повного пакету документів, визначених Договором цінним листом з описом вкладення Покупцю, обов`язок оплати відстрочується на цей період і настає лише після належного виконання Постачальником взятих на себе зобов`язань (п. 4.3.);

- після передачі Товару та виконання обов`язку з поставки уповноважена Покупцем особа підписує видаткові накладні на отриманий Товар та передає їх Постачальнику. Обов`язок з поставки є виконаним в момент передачі Товару та надання, зазначених у п. 4.2. Договору (п. 5.3.);

- датою передачі Товару від Постачальника Покупцю вважається дата підписання видаткової накладної на Товар, що засвідчує реальне отримання Товару за кількістю та якістю матеріально - відповідальними (уповноваженими) особами, які визначені сторонами (п. 5.4.);

- Покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені Товари (п. 6.1.1.);

- в разі порушення строків оплати Товару, Покупець на вимогу Постачальника зобов`язаний сплатити останньому пеню в розмірі 0,001% від суми боргу за кожен день прострочення та штраф в розмірі 0,0001% від суми боргу (сплачується одноразово) (п. 7.3.7.);

- нарахування будь-яких сум щодо відповідальності Покупця за невиконання грошового зобов`язання за цим Договором припиняється через один місяць, від дня порушення такого зобов`язання (п. 7.3.10.);

- сторони домовились та підтверджують, що загальний розмір відповідальності Покупця за цим Договором не може перевищувати 1% від загальної вартості порушених зобов`язань Покупця (пункт 7.3.11.);

- цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін і діє до 31 грудня 2023 року (п. 10.1.);

- закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п. 10.3.).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

13.11.2023 сторонами підписано Специфікацію до Договору на поставку 1 000 тонн солі для промислового перероблення на загальну вартість 6 798 600,00 грн (з ПДВ).

На виконання умов Договору та Специфікації до нього, Постачальник поставив Покупцю товар, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними:

- №685 від 15.12.2023, кількість 24,3 т, на суму 165 205,98 грн;

- №686 від 15.12.2023, кількість 25,65 т, на суму 174 384,09 грн;

- №687 від 15.12.2023, кількість 25,65 т, на суму 174 384,09 грн;

- №688 від 15.12.2023 , кількість 24,3 т, на суму 165 205,98 грн;

- №689 від 15.12.2023, кількість 25,65 т, на суму 174 384,09 грн;

- №690 від 15.12.2023, кількість 25,65 т, на суму 174 384,09 грн.

Як вказує позивач, поставлено товар на загальну суму 1 027 948,32 грн, з яких оплачено Покупцем лише 300 000,00 грн з простроченням: 08.10.2024 - 50 000,00 грн; 18.10.2024 - 50 000,00 грн; 22.11.2024 - 50 000,00 грн; 10.12.2024 - 24 384,09 грн; 10.12.2024 - 25 615,91 грн; 13.12.2024 - 50 000,00 грн; 18.12.2024 - 50 000,00 грн.

За твердженням позивача, заборгованість становить 727 948,32 грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, господарський суд враховує таке.

Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За своїм змістом та правовою природою укладений Договір є договором поставки.

За правилами статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 ЦК України.

Згідно з статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу приписів ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріали справи свідчать, що позивач виконав свої зобов`язання за Договором, передав відповідачу товар на загальну суму 1 027 948,32 грн. Видаткові накладні підписані сторонами та скріплені їх печатками без зауважень та претензій щодо якості товару, відсутності належно оформлених обумовлених Договором документів.

Відповідач частково оплатив поставлений йому товар в сумі 300 000,00 грн.

Таким чином, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 727948,32 грн.

Доказів розрахунків за поставлений товар на вказану суму, строк оплати якого настав, суду не подано, матеріали справи не містять.

З підстав викладеного, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 727948,32 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 980,85 грн пені, 98,17 грн штрафу, 121 835,38 грн інфляційних втрат, 29 425,70 грн 3% річних.

За приписами ст. 530 ЦК України одним із принципів належного виконання зобов`язання, є його виконання у встановлений договором строк (термін). Так, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Окрім того, відповідно до положень ст. 625 ЦК України правовими наслідками порушення грошового зобов`язання є нарахування процентів річних від простроченої суми та інфляційних втрат. Згідно частини другої наведеної норми боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено матеріалами справи, відповідачем порушено зобов`язання з оплати вартості поставленого позивачем товару в частині дотримання строку проведення кінцевого розрахунку.

Зазначене в силу наведених вище норм законодавства, є підставами для застосування до відповідача штрафних санкцій, передбачених Договором, а також нарахувань згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України.

У пункті 7.3.7. Договору сторони обумовили застосування пені та штрафу у випадку порушення строків оплати товару відповідачем, а саме: пені в розмірі 0,001% від суми боргу за кожен день прострочення та штрафу розмірі 0,0001% від суми боргу.

Окрім цього, суд враховує, що Договір містить такі умови:

- нарахування будь-яких сум щодо відповідальності Покупця за невиконання грошового зобов`язання за цим Договором припиняється через один місяць, від дня порушення такого зобов`язання (п. 7.3.10.);

- сторони домовились та підтверджують, що загальний розмір відповідальності Покупця за цим Договором не може перевищувати 1% від загальної вартості порушених зобов`язань Покупця (пункт 7.3.11.).

Пункти 7.3.10 та 7.3.11 є частиною розділу VII Договорів "Відповідальність сторін".

Відповідно до п. 7.1 Договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором. Передбачена законами України відповідальність застосовується з врахуванням положень цього договору.

Тобто, сторони передбачили, що за неналежне виконання своїх зобов`язань сторони мають нести як відповідальність, встановлену цим договором, так і відповідальність, встановлену законом.

Підпункти 7.3.10 та 7.3.11 Договору є структурною частиною п. 7.3, тому мають аналізуватися в контексті цього пункту.

Пункт 7.3 Договору має назву "види порушень та санкції за них, установлені Договором".

Отже, сторони у п.7.3 Договору передбачили певні санкції за порушення умов договору, які покладаються на покупця (боржник у цій справі).

З аналізу наведених фактичних обставин справи можна дійти до висновку, що обмеження, встановлені підпунктами 7.3.10 та 7.3.11 Договору, поширюються саме на санкції, встановлені Договором.

Зважаючи на положення частини 2 статті 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки становлять способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки обмеження, встановлені підпунктами 7.3.10 та 7.3.11 Договору, поширюються саме на санкції, встановлені Договором, а також беручи до уваги те, що інфляційні втрати та 3 % річних є спеціальними мірами цивільно-правової відповідальності, способами захисту майнового права, останні не можна ототожнювати із штрафними санкціями.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.08.2023 у справі №903/806/21.

Також з розрахунку позивача вбачається, що нарахування пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат здійснює не від суми боргу, а на суму здійснених відповідачем оплат.

Здійснивши власний розрахунок пені, з урахуванням положень п. 7.3.10 Договору, на загальну суму боргу 1 027 948,32 грн, суд установив, що її розмір за період з 19.02.2024 по 19.03.2024 становить 308,38 грн, що не перевищує 1% основного боргу відповідача.

У зв`язку з цим вимога про стягнення пені підлягає до задоволення частково, у розмірі 308,38 грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд установив, що позивач при розрахунку не врахував, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

З урахуванням сум боргу, а також його оплат відповідачем, суд здійснив власний розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість:

- 1 027 948,32 грн за період з 19.02.2024 по 07.10.2024 (оплата 08.10.2024): 3% річних становить 19 547,87 грн, інфляційні втрати - 58 772,44 грн (за період з березня по вересень 2024);

- 977948,32 грн з 08.10.2024 по 17.10.2024 (оплата 18.10.2024): 3% річних становить 801,60 грн, інфляційні втрати - 17 603,07 грн (за жовтень 2024);

- 927948,32 грн з 18.10.2024 по 21.11.2024 (оплата 22.11.2024): 3% річних становить 2662,15 грн, інфляційні втрати - 17 631,02 грн (за листопад 2024);

- 877948,32 грн з 22.11.2024 по 09.12.2024 (оплата 10.12.2024): 3% річних становить 1295,33 грн, інфляційні втрати - 0,00 грн;

- 827948,32 грн з 10.12.2024 по 12.12.2024 (оплата 13.12.2024): 3% річних становить 203,59 грн, інфляційні втрати - 0,00 грн;

- 777948,32 грн з 13.12.2024 по 17.12.2024 (оплата 18.12.2024): 3% річних становить 318,83 грн, інфляційні втрати - 10 891,28 грн (за грудень 2024);

- 727948,32 грн з 18.12.2024 по 21.02.2025: 3% річних становить 3 946,58 грн, інфляційні втрати - 14 628,85 грн (за січень - лютий 2025).

Усього розмір 3% річних становить 28775,75 грн, інфляційних втрат - 119526,66 грн.

Таким чином, вимога про стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають до задоволення частково, у вказаному розмірі.

Загальний розмір штрафу, що підлягає стягненню з відповідача становить 1,03 грн (1 027 948,32 грн * 0,0001%).

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 727948,32 грн основного боргу, 308,38 грн грн пені, 1,03 грн штрафу, 28775,75 грн 3% річних та 119526,66 грн інфляційних втрат та відмови у задоволенні решти позовних вимог.

Позивачем заявляється вимога про нарахування пені та відповідних відсотків до моменту виконання рішення, ухваленого за даною позовною заявою.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України передбачено, що суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Норма, встановлена ч. 10 ст. 238 ГПК України, введена в дію з 01 січня 2019 року та призвана убезпечити особу, на користь якої ухвалено рішення, від повторних звернень до суду з вимогами про стягнення нарахування після ухвалення рішення.

Правовий аналіз положень ст.ст. 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за час прострочення.

За змістом ч. 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що застосування ч. 10 ст. 238 ГПК України сприятиме найшвидшому виконанню відповідачем судового рішення в частині сплати боргу, а позивач позбавиться необхідності ще раз звертатися до суду з позовом про стягнення додатково нарахованих процентів за допущене ним прострочення після ухвалення судом рішення.

Як зазначено в частинах 11 та 12 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Судом встановлено, що сума основної заборгованості у розмірі 727948,32 грн та 3% у розмірі 28775,75 грн (за період з 19.02.2024 по 21.02.2025), є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Аналіз приписів статті 238 ГПК України свідчить про те, що суд може зазначити у рішенні лише про подальше (до виконання рішення) нарахування відсотків або пені, а тому орган, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, має здійснювати нарахування 3% річних починаючи з 22.02.2025 (наступний день після закінчення визначеного позивачем періоду нарахування 3% річних) на суму основної заборгованості у розмірі 727948,32 грн.

З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованим та можливим задовольнити вимогу позивача, заявлену в порядку ч. 10 ст. 238 ГПК України, поклавши на орган, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, починаючи з 22.02.2025 обов`язок здійснювати нарахування 3 % на суму боргу в розмірі 727948,32 грн - до моменту повного виконання рішення.

Разом з тим, вимога про нарахування пені до моменту виконання рішення, ухваленого за даною позовною заявою, не підлягає задоволенню, враховуючи погоджене сторонами у п. 7.3.10. Договору припинення нарахування пені через один місяць від дня порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 12, 74, 76-77, 129, 233, 236-241, 250, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Полтавська, буд. 38, м. Кропивницький, 25015, ідентифікаційний код 32039992) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євразійська торговельна група" (вул. Трудова, буд. 9/4, кв. 67, м. Хмельницький, 29000, ідентифікаційний код 44689471) 727948,32 грн основного боргу, 308,38 грн пені, 1,03 грн штрафу, 28775,75 грн 3% річних та 119526,66 грн інфляційних втрат, а також 10518,72 грн судового збору.

Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду у даній справі здійснювати нарахування 3% річних на суму непогашеної заборгованості у розмірі 727 948,32 грн за такою формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С - сума непогашеної заборгованості; 3 - відсотки річних; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість; за кожен повний день прострочення, починаючи з 22.02.2025 та до моменту виконання рішення суду, з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів.

Повне рішення складено 13.05.2025.

Суддя В.Г. Кабакова