Рішення

від 03.06.2025 по справі 912/521/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2025 рокуСправа № 912/521/25

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участі секретаря судового засідання Лупенко А.І., розглянув у судовому засіданні заяву від 16.05.2025 позивача про відшкодування судових витрат у справі №912/521/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євразійська торговельна група", вул. Трудова, буд. 9/4, кв. 67, м. Хмельницький, 29000

до відповідача Дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. Полтавська, буд. 38, м. Кропивницький, 25015

про стягнення 880288,42 грн

Представники сторін участі не брали.

Рішенням від 13.05.2025 суд задовольнив частково позовні вимоги, стягнув з Дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євразійська торговельна група" 727 948,32 грн основного боргу, 308,38 грн пені, 1,03 грн штрафу, 28 775,75 грн 3% річних та 119 526,66 грн інфляційних втрат, а також 10 518,72 грн судового збору, з умовою про подальше нарахування 3% річних.

19.05.2025 через систему "Електронний суд" позивач подав заяву від 16.05.2025 про відшкодування судових витрат у справі №912/521/25, де просить стягнути з відповідача 42000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою від 21.05.2025 суд призначив судове засідання для розгляду заяви від 16.05.2025 позивача про відшкодування судових витрат у справі №912/521/25 на 03.06.2025 о 11:00 год.

23.05.2025 та 02.06.2025 позивач подав суду заяви про розгляд без участі представника.

02.06.2025 відповідач подав заперечення на клопотання, де просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

В засіданні суду сторони своїм процесуальним правом на участь в засіданні суду не скористались, уповноважених представників не направили, про дату, час і місце засідання суду повідомлені належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду заяви, господарський суд розглядає заяву в судовому засіданні 03.06.2025 за відсутності представників сторін.

Розглядаючи заяву по суті, суд враховує таке.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частина восьма статті 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Частиною четвертою статті 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи у суді гарантоване статтею 131-2 Конституції України, статтею 16 ГПК України, відповідними положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 42 000,00 грн позивач надав копії Договору про надання правничої допомоги №21/02-1 від 21.02.2025, Акт приймання-передачі наданих послуг №14/05-01 від 14.05.2025, платіжні інструкції (а.с. 66, 68-72).

За умовами Договору про надання правничої допомоги №21/02-1 від 21.02.2025 укладеним ТОВ "Євразійська торговельна група" (Клієнт) та Адвокатським бюро "Богдана Ткачука" (Адвокатське об`єднання):

- Клієнт доручає, a Адвокатське об`єднання приймає зобов`язання представляти інтереси Клієнта у Господарському суді Кіровоградської області за на себе позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євразійська торговельна група" (ЄДРПОУ: 44689471, адреса: 29015, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Трудова, будинок 9/4, квартира 67) до Дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Автомобільні дороги України" (ЄДРПОУ: 32039992, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Полтавська, будинок, 38) про стягнення заборгованості (п. 1.1.),

- за роботу виконану Адвокатським об`єднанням Клієнт сплачує грошові кошти в розмірі 42000,00 (п. 4.1.),

- Даний Договір укладений на строк до повного виконання його умов та набирає чинності з моменту його підписання (п. 6.1.).

Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

27.02.2025 на надання правничої допомоги ТОВ "Євразійська торговельна група" адвокату Ткачук Б.М. видано ордер серії ВХ №1090803.

Згідно підписаного сторонами акта приймання-передачі наданих послуг №14/05-01 від 14.05.2025 надано послугу - представництво інтересів у Господарському суді Кіровоградської області за позовом ТОВ "Євразійська торговельна група" до Дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" на суму 42 000,00 грн.

Адвокат Ткачук Б.М. брав участь у призначених судом засіданнях.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі №916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18.

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Відповідач подав клопотання про зменшення розміру заявлених витрат на правничу допомогу.

Разом з тим попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат позивача становить 40 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У заяві від 16.05.2025 позивач просить стягнути з відповідача 42 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Однак заявлена до відшкодування сума витрат перевищує заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку суму.

Суд враховує, що договір про надання правничої допомоги, в пункті 4.1 якого вказана сума 42000,00 грн, укладено 21.02.2025 тобто до подання возову (позов подано 27.02.2025 року), в якому зазначено що витрати на правничу допомогу будуть складати 40000,00 грн.

Таким чином позивач не навів суду обставин та підстав збільшення такого розміру яких він не міг передбачити, тому заявлені витрати в розмірі 2000,00 грн є безпідставиними.

Відтак суд розглядає заявлені до стягнення позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 40 000,00 грн.

Як вказала колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 07.11.2019 по справі № 905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та Верховний Суд у постанові від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20 дійшли висновку, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи таке питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

У постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив таке: Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи".

Суд зазначає, що позовна заява у даній справі за своїм предметом та підставами позову є не складною, матеріали справи не об`ємні. Дана категорія спору в даному конкретному випадку обмежується аналізом незначної кількості доказів та чітко врегульована нормами права і не містить певної особливості, яка потребує застосування висновків Верховного Суду. Практика щодо розгляду даної категорії спору є сталою та не потребує значного часу для її дослідження.

Відповідач подав суду докази сплати 100 000,00 грн за Договором №591 від 13.11.2023 задовго до звернення з позовом до суду, що стало підставою подання позивачем заяви про зменшення позовних вимог на 100 000,00 грн.

Суд бере до уваги, що адвокат в режимі відеоконференції взяв участь у засіданнях суду 03.04.2025 (6 хв), 15.04.2025 (8 хв), 23.04.2025 (17 хв), 13.05.2025 (25 хв) внаслідок чого витратив свій час та що, відповідно, вплинуло на планування і виконання іншої роботи адвокатом.

ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що заявлені позивачем до стягнення витрати в сумі 40 000,00 грн (42 000,00-2000,00) є завищеними по відношенню до відповідача.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги обставини, про які наведено вище, категорію і складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, зважаючи на час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець та виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, ураховуючи заяву від 02.06.2025 про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, суд вважає, що витрати на правову допомогу позивача підлягають відшкодуванню відповідачем в розмірі 20 000,00 грн.

За п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки рішенням від 13.05.2025 суд частково задовольнив позовні вимоги, а саме: на 99,57% від ціни позову з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, тому суд покладає на відповідача витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 19916,00 грн.

Відтак заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Євразійська торговельна група" від 16.05.2025 про відшкодування судових витрат у справі №912/521/25 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву від 16.05.2025 Товариства з обмеженою відповідальністю "Євразійська торговельна група" про відшкодування судових витрат у справі №912/521/25 задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. Полтавська, буд. 38, м. Кропивницький, 25015, і.к. 32039992) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євразійська торговельна група" (вул. Трудова, буд. 9/4, кв. 67, м. Хмельницький, 29000, і.к. 44689471) 19 916,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Відмовити в задоволені решти вимог.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії додаткового рішення надіслати сторонам до Електронних кабінетів.

Повне додаткове рішення складено 03.06.2025.

Суддя В.Г. Кабакова