Ухвала

від 09.05.2025 по справі 715/334/24

НЕ ВКАЗАНО

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

09 травня 2025 року

м. Чернівці

справа № 715/334/24

провадження №22-ц/822/501/25

Суддя судовоїпалати зрозгляду цивільнихсправ Чернівецькогоапеляційного суду Одинак О. О., ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на заочне рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 13 березня 2024 року в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Заочним рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 13 березня 2024 року позовні вимоги Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу в розмірі 18028 гривень 34 копійки.

Ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 05 березня 2025 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 13 березня 2024 року у справі №715/334/24 залишено без задоволення.

23 квітня 2025 року на адресу Чернівецького апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на заочне рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 13 березня 2024 року.

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 24 квітня 2025 року Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , підписану представником Демяником Я.В, на заочне рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 13 березня 2024 року повернути особі, яка її подала.

Вказана ухвала суду мотивована тим, що апеляційна скарга ОСОБА_1 , яка підписана Демяником Я.В., не відповідає вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України, оскільки підписана особою, яка не має права її підписувати.

Також апеляційним судом роз`яснено, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (частина 7 статті 185 ЦПК України).

02 травня 2025 року ОСОБА_2 повторно звернувся із апеляційною скаргою на заочне рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 13 березня 2024 року.

Разом з апеляційною скаргою ОСОБА_2 подав заяву про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження, яка обґрунтована тим, що розгляд справи у судовому засіданні в Глибоцькому районному суді Чернівецької області та постановлення ухвали суду від 05 березня 2025 року відбулось за його відсутності у зв`язку з хворобою та госпіталізацією на стаціонарне лікування, а також у зв`язку з неналежним повідомленням про дату та час судового засідання.

Копія ухвали суду від 05 березня 2025 року, якою заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 13 березня 2024 року у справі №715/334/24 залишено без задоволення, отримана лише 04 квітня 2025 року, а тому строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин.

Також разом з апеляційною скаргою подано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі, оскільки розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу ОСОБА_1 за попередній календарний рік.

Вирішуючи вказані клопотання суд виходить з наступного.

Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою першою Розділу V ЦПК України.

Частиною першою статті 354 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Пунктом 2 частини другої статті 354 ЦПК України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Разом з цим частиною четвертою статті 287 ЦПК України визначено спеціальний порядок апеляційного оскарження відповідачем заочного рішення, відповідно до якого у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Отже, закон чітко визначає початок перебігу строку на апеляційне оскарження заочного рішення та підстави виникнення права на його поновлення.

Як встановлено судом апеляційної інстанції заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цій справі залишено без задоволення ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 05 березня 2025 року.

Отже, відповідач з дотриманням вищенаведених положень статей 287, 354 ЦПК України в праві був звернутися з апеляційною скаргою на заочне рішення у справі у строк до 04 квітня 2025 року (включно), проте вперше звернувся до суду із апеляційною скаргою лише 23 квітня 2025 року.

Відповідно до частини третьої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Відповідно до частини п`ятої статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Відповідно до частини 7 статті 272 ЦПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.

Отже, у розумінні статті 272 ЦПК України врученим належим чином є судове рішення, яке було доставлено на офіційну електронну адресу особи та/або її представника, а якщо така адреса в учасника справи відсутня день доставки рекомендованого поштового відправлення з паперовою копією судового рішення.

Як на підставу поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення у справі, представник ОСОБА_2 посилається на те, що копія ухвали суду від 05 березня 2025 року, отримана лише 04 квітня 2025 року, а тому строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням викладеного саме на відповідача у цій справі покладено обов`язок довести обставину отримання копії судового рішення, з датою ухвалення якого процесуальний закон пов`язує початок перебігу строку на апеляційне оскарження, і наявність об`єктивних перешкод у реалізації права на апеляційне оскарження у встановлені законом строки.

Представник відповідача Демяник Я.В. посилаючись на відсутність у нього можливості взяти участь у судовому засіданні, призначеному на 05 березня 2025 року, у зв`язку з хворобою та госпіталізацією на стаціонарне лікування, як і не можливість в подальшому ознайомитися із відповідним судовим рішенням до 04 квітня 2025 року, не надано жодних доказів на підтвердження цих обставин.

Саме лише прохання поновити відповідний строк, з посиланням на повернення первісної апеляційної скарги судом, за відсутності наведення обставин, підтверджених належними та допустими доказами, які можуть бути віднесені судом до особливих чи непереборних обставин, що зумовили пропуск встановленого строку на апеляційне оскарження, не є належним обґрунтуванням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

У постанові від 22 липня 2021 року у справі №640/18290/19 Верховний Суд вказав, що «сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, адже при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також характер процесуальної поведінки скаржника щодо виконання своїх обов`язків».

З урахування викладеного суд апеляційної інстанції приходить до висновку про неповажність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, наведених в заяві ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Статтею 12 ЦПК України передбачена рівність прав учасників справи щодо здійснення процесуальних прав та обов`язків, передбачених Законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти всі можливі та залежні від нього дії, використовувати в повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Згідно з частиною 1 статті 6 Конвенції кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції. Така правова позиція викладена в рішенні ЄСПЛ у справі «Смірнова проти України».

У своїх рішеннях ЄСПЛ також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Практика ЄСПЛ також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням процесуальних строків (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Відповідно до правової позиції, яка міститься у рішенні ЄСПЛ у справі «Каракуць проти України», будь-яке порушення права доступу до суду відсутнє, якщо особа не виявила належної зацікавленості у розгляді його справи. ЄСПЛ у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав на те, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що його безпосередньо стосуються, утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

За наведених обставин, ОСОБА_1 має подати обґрунтоване клопотання із зазначенням інших підстав для поновлення строку або ж надати докази поважності раніше вказаних причин пропуску строку на апеляційне оскарження заочного рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 13 березня 2024 року.

В свою чергу, вирішуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі, апеляційний суд виходить з наступного.

Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.

Як зазначалось вище, згідно із статтею 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Відповідно до частини другої статті 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Вирішуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, апеляційний суд враховує, що зазначені заявником обставини не є безумовними підставами для звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру, оскільки заявником не надано суду апеляційної інстанції доказів на підтвердження реального майнового стану ОСОБА_1 , зокрема даних про доходи за 2024 календарний рік на підтвердження наявності/відсутності рухомого і нерухомого майна, рахунків у банківських установах, тощо, який перешкоджає заявникові виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої апеляційної скарги судовим збором.

Більше того представник ОСОБА_2 у клопотанні вказує на те, що відповідач у справі є також громадянином США, де і фактично проживає, проте як на підставу для відстрочення сплати судового збору посилається лише на відсутність доходу в Україні.

Отже, у задоволенні клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору необхідно відмовити.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі Закон № 3674-VI).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Предметом позову у справі є одна вимога майнового характеру. Ціна позову у цій справі складає 18028 гривень 34 копійки.

Підпунктом 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI встановлено ставку судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою:

1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання позову підлягав сплаті судовий збір у сумі 3028 гривень.

Підпунктом 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено судовий збір за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Отже, за подання апеляційної скарги підлягав сплатісудовий збіру розмірі 4542 гривні (3028,00 х 150%).

Представником Демяником Я.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , до апеляційної скарги не додано докази сплати судового збору за подання до суду апеляційної скарги у вказаному розмірі.

Судовий збір в сумі 4542 гривні підлягає сплаті за наступними реквізитами:

Рахунок: UA258999980313161206080024405

Одержувач: Чернівецьке ГУК/Чернівецька ТГ/22030101

Код отримувача: 37836095

Банк одержувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

МФО: 899998

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), Чернівецький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною 2 статті 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на вищевикладене, недоліки апеляційної скарги мають бути усунуті шляхом подання до суду апеляційної інстанції: 1)заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку або ж надання доказів поважності раніше вказаних причин пропуску строку на апеляційне оскарження заочного рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 13 березня 2024 року; 2)документів, що підтверджують сплату судового збору в сумі 4542 (чотири тисячі п`ятсот сорок дві) гривні у встановленому законом порядку.

Враховуючи наведене, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати апелянту строк для усунення зазначених вище недоліків апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 357 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави для поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження, зазначені ОСОБА_1 у заяві про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 13 березня 2024 року залишити без руху.

Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі неподання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку у встановлений судом строк та порядок апеляційний суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку пункту 4 частини 1 статті 358 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Чернівецького

апеляційного суду Олександр ОДИНАК