Рішення

від 05.05.2025 по справі 592/21542/24

КОНОТОПСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№592/21542/24

Провадження №2/592/829/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2025 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі головуючого судді Онайка Р.А., за участі секретаря судового засідання Олійник В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради про відшкодування майнової та моральної шкоди,

з участю учасника справи:

представника позивача - адвоката Бойка В.Б.,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради (далі Департамент) та свої вимоги обгрунтовує тим, що є власником автомобіля DACIA Logan, 2006 р.в., державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 . 28.08.2024 він вранці припаркував автомобіль біля будинку 23 по вул. Герасима Кондратьєва у м. Суми (будівля спорткомплексу «Динамо»). Близько 13:00 того ж дня сталося падіння дерева, яке росло біля дороги загального користування, безпосередньо поруч з місцем парковки автомобіля та пошкодило належний позивачу автомобіль.

Відповідно до Висновку судового експерта автотоварознавця №31/2024 від 10.12.2024, належний позивачу транспортний засіб слід вважати фізично знищеним, оскільки його ремонт є економічно необґрунтованим. Розмір матеріального збитку, завданого позивачу, відповідає ринковій вартості транспортного засобу та становить 185442,00 грн. Майнову шкоду в зазначеному розмірі позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Крім того, позивач просить відшкодувати і заподіяну моральну шкоду, яку обгрунтовує тим, що, виявивши пошкодження транспортного засобу, він пережив сильні душевні хвилювання. Автомобіль був єдиним транспортним засобом, який родина мала на праві власності. Маючи двох малолітніх дітей, він зобов`язаний вирішувати питання з організації безпеки життя та здоров`я, освітнього процесу членів родини, що є складним завданням з урахуванням безпекової ситуації в регіоні. Небажання відповідача взяти відповідальність за свою бездіяльність та врегулювати спір в досудовому порядку змусило докладати додаткових зусиль для організації життя, виділяти значний час та кошти для вивчення законодавства, підготовки звернень в різні установи, пошук адвоката, судового експерта, місця стоянки т/з. З урахуванням того, що починаючи з 28.08.2024 його родина фактично залишилася без засобів пересування, позивач розмір заподіяної моральної шкоди визначає у 5000 грн.

Ухвалою суду від 09.01.2025 позов прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, а справу призначено до підготовчого судового розгляду на 11:00 19.02.2025.

04.02.2025 від відповідача надійшов відзив, зі змісту якого вбачається, що Департамент просить у задоволенні позову відмовити за необґрунтованістю. Зазначає, що позивачем не доведено невиконання відповідачем приписів чинного законодавства в частині обстеження та видалення аварійних дерев, відтак не доведено і причинного зв`язку із заподіяною позивачу шкодою. Вказує також, що стан видаленого 28.08.2024 дерева був задовільний, а його падіння сталося внаслідок непереборної сили. Окрім того, зазначає, що позивач припаркував належний йому транспортний засіб з порушенням ПДР України.

Ухвалою суду від 19.02.2025 витребувано з Сумського РУП ГУНП в Сумській області матеріали перевірки з приводу пошкодження транспортних засобів, а також витребувано у відповідача завірені копії письмових доказів. Підготовче провадження у справі було закрито, а справу призначено для розгляду по суті на 11:00 24.04.2025.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, просить позов задовольнити, стягнути на користь позивача заподіяну майнову та моральну шкоду, а також судові витрати, які складаються з судового збору, витрат на проведення експертного дослідження та витрат на правничу допомогу адвоката.

В судове засідання відповідач не з`явився, про час розгляду справи був повідомлений належним чином. Представником відповідача було надано заяву про розгляд справи у його відсутність (а.с. 168).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених у ЦПК випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Право визначення предмету позову належить лише позивачу, який обирає правомірний та ефективний спосіб захисту прав та інтересів. Способи захисту цивільних прав та інтересів, за загальним правилом, визначені ч. 2 ст 16 ЦК України, яка також передбачає, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Так під час розгляду справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля DACIA Logan, 2006 р.в., державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується копією Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 (а.с.9).

28.08.2024 позивач припаркував його біля будинку АДРЕСА_1 (будівля спорткомплексу «Динамо»).

Близько 13-00 години того ж дня сталося падіння дерева виду клен, яке росло уздовж дороги загального користування, безпосередньо поруч з місцем парковки автомобіля. Дерево впало поперек проїзної частини вулиці та пошкодило декілька транспортних засобів, в т.ч. і належний позивачу автомобіль.

Після цього, на лінію «102» з приводу пошкодження транспортних засобів звернулися потерпілі, на місце пригоди виїзджала слідчо-оперативно група Сумського РУП ГУНП в Сумській області, яка описувала та фотографувала дану ділянку місцевості, а також пошкоджені транспортні засоби. За наслідками проведеної перевірки 12.09.2024 складена відповідна довідка, про результати перевірки заявники були повідомлені (а.с. 79).

Матеріали перевірки були оглянуті судом в судовому засіданні та повністю підтверджують вищенаведені обставини. Зокрема, з ілюстрованої таблиці до протоколу огляду (фото №№1-7) вбачається, що належний позивачу транспортний засіб дійсно припарковано біля будинку АДРЕСА_1 (будівля спорткомплексу «Динамо»), уздовж автомобіля лежить зламаний стовбур старого дерева виду клен. Автомобіль має чисельні пошкодження.

Ці обставини підтверджуються також і фотозображеннями, долученими позивачем безпосередньо до позовної заяви ( а.с. 10-14).

Із відповіді Департаменту на адвокатський запит №2678/05.01-18 від 10.09.2024 вбачається, що на його балансовому обліку не перебувають зелені насадження (дерева), розташовані по АДРЕСА_1 . Відповідальними за збереження зелених насаджень та догляд за ними є балансоутримувачі (а.с. 77).

Між Сумською міською радою та Громадською організацією «ССО ФСТ «Динамо» (м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 23) укладено договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 5910136300:04:007:0042, площею 0,2866 га за вищевказаною адресою. Проте дерево, внаслідок падіння якого було пошкоджено належний позивачу транспортний засіб, росло поза межами даної земельної ділянки, уздовж дороги загального користування (а.с. 119-130).

Вказані обставини були перевірені судом у підготовчому засіданні, з`ясована позиція сторін з даного питання. Надані представником позивача копії договору оренди земельної ділянки та технічної документації підтверджують те, що згадане аварійне дерево дійсно знаходилось поза межами земельної ділянки, орендованої Громадською організацією «ССО ФСТ «Динамо». Зокрема, відстані 2-3 (1,25 м) та 5-6 (1,48 м), зазначені в технічній документації (а.с. 119 зворот) свідчать, що мержа орендованої «ССО ФСТ «Динамо» земельної ділянки знаходиться не далі, ніж 1,48 м від будівлі. В той же час надані позивечм фотографії, та наявні в матеріалах перевірки ЖЕО фотографії свідчать, що зазначене дерево росло на значно більшій відстані від будівлі (8-10 м). Крім того, в технічному звіті (1997 рік) відмчені дерева, що ростуть вздовж вул. Кірова і вони знаходяться поза межами орендованої замельної ділянки (а.с. 129).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Так, згідно зі ст. 25 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.

Аналіз наведених норм, з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди. Разом з тим потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.

Виходячи з визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного судочинства, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачеві.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

За приписами ч. 1 та 2 ст. 11 ЗУ «Про місцеве самоврядування» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (уразі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

До повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо (п. 5 ч. 2 ст. 10 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів»).

Правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади (ч. 7 ст. 28 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів»).

Пунктом 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 № 105 (далі - Правила), передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об`єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.

Відповідно до п. 5.5 Правил відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.

Таким чином, балансоутримувачем зелених насаджень є уповноважене органами місцевого самоврядування підприємство, яке відповідає за утримання та збереження зелених насаджень.

Підпунктом 7 п. «а» ч. 1 ст. 30 ЗУ «Про місцеве самоврядування» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

З врахуванням вищенаведеного слідує, що до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов`язок з відшкодування заподіяної позивачу шкоди, спричиненої падінням дерева, покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень по вул. Герасима Кондратьева у місті Суми.

Виконавчим органом, на який покладено забезпечення утримання території у м. Суми, відповідно до Положення про департамент інфраструктури міста Сумської міської ради (затвердженого рішенням Сумської міської ради «Про внесення змін до рішення Сумської міської ради від 30.03.2016 № 530-МР «Про Положення про департамент інфраструктури міста Сумської міської ради» від 12.05.2021 №892-МР), є Департамент інфраструктури міста Сумської міської ради.

За змістом п. 1.1 та 1.2 Розділу І вказаного Положення, Департамент є юридичною особою, виконавчим органом Сумської міської ради, утворюється Сумською міською радою, їй підзвітний та підконтрольний, підпорядкований виконавчому комітету Сумської міської ради та Сумському міському голові, оперативно підпорядкований заступнику міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради згідно з розподілом обов`язків.

Разом з тим, зі змісту відзиву вбачається, що відповідач заперечує свій обов`язок контролювати стан зелених насаджень по вул. Герасима Кондратьева у місті Суми.

Суд вважає, що така позиція відповідача не грунтується на законі, оскільки зелені насадження, які ростуть на землі комунальної власності та щодо яких не було визначено іншого балансоутримувача, відповідно до вимог ч. 5 ст.28ЗУ «Проблагоустрій населенихпунктів», перебувають на обліку Департаменту. Останній і є відповідальним за утримання та збереження зелених насаджень, є їх балансоутримувачем та має відшкодувати заподіяну позивачу шкоду, спричинену падінням дерева.

Зазначені висновки узгоджуються із правовими висновками Верховного Суду, що викладені у постанові від 25.01.2023 у справі № 522/2891/20.

У розділі 12 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України від 10.05.2006 № 105 зазначено, що з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюються їх загальні, часткові та позачергові огляди.

Загальні огляди проводяться двічі на рік - навесні та восени. При загальному огляді обстежують усі елементи об`єктів благоустрою, а при частковому - лише окремі елементи.

Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо. Весняний огляд проводять з метою перевірки стану насаджень, газонів, квітників, доріжок, площадок та інших елементів благоустрою. Під час огляду уточнюють обсяги робіт з поточного ремонту, садіння дерев та чагарників, багаторічних рослин, газонів. За даними обстежень складають акт та перелік заходів, необхідних для підготовки об`єктів до експлуатації в літній період.

Під час осіннього огляду перевіряється готовність об`єктів благоустрою до зими і складається акт.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що зелені насадження, розташовані по АДРЕСА_1 , обстежувалися протягом кількох останніх років.

На виконання ухвали суду від 19.02.2025 відповідачем надано заяву мешканки будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_2 від 14.08.2023 року, яка просила провести обстеження та видалити аварійні дерева, які росли біля її будинку (а.с. 160).

За наслідками розгляду даної заяви відповідачем було складено акт обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню від 09.10.2023 (а.с. 161), відповідно до якого видаленню підлягали 3 клени, два з яких було визнано аварійними, а третій сухостійним. Згідно акту, всі ці дерева належали до виду клен, мали вік 40 років та висоту у 14 метрів. Термін дії акту встановлений до 30.06.2024.

Проте, як вбачається з долучених до позову ОСОБА_1 фотозображень, а також із ілюстрованої таблиці до протоколу огляду, оглянутої в судовому засіданні, ці три клени не були видалені і станом на 28.08.2024, тобто майже через рік після їх комісійного обстеження та визнання аварійними.

Відповідачем до відзиву долучено акт обстеження дерева, внаслідок падіння якого було пошкоджено належний позивачу транспортний засіб від 28.08.2024 (а.с. 163), зі змісту якого вбачається, що це дерево також належить до виду клен, також має вік 40 років та висоту у 14 метрів.

Наявні у справі фотозображення свідчать, що це дерево впало від будинку АДРЕСА_1 поперек проїзної частини вулиці, в напрямку будинку АДРЕСА_1 , дє мешкає ОСОБА_2 .

Таким чином, по справі встановлено, що ця ділянка вулиці станом на 28.08.2024 року була засаджена деревами одного виду - клен, які мали вік у 40 років та висоту приблизно у 14 метрів. При цьому акт обстеження від 09.10.2023 не містить будь-яких знак, за якими ці дерева визнані аварійними.

З урахуванням віку дерев, їх висоти, випадків падіння гілок на транспортні засоби, а також наявності звернень громадян відповідач повинен був вживати своєчасних та ефективних заходів щодо виявлення та видалення аварійних дерев. Матеріали справи свідчать, що згадане аварійне дерево переломилося на висоті близько 2,5м від рівня землі. Ця подія сталася в денний час доби. Вулиця Герасима Кондратьєва знаходиться в центральній частині міста, по вулиці постійно відбувається жвавий рух автомобілів та пішоходів.

В той же час, 09.10.2023, незважаючи на ту обставину, що вказана ділянка вулиці засаджена деревами одного виду та віку відповідачем після заяви ОСОБА_3 були обстежені тільки дерева за адресою по АДРЕСА_1 . В судовому засідання не встанолвено скільки дерев росло за зазначеною адресою, проте та обставина, що за єдиною адресою 3 дерева підлягали зрізуванню, свідчить, що значна частина дерев цього виду і віку на АДРЕСА_1 були аварійними.

Вищевикладене свідчить про наявність в даному випадку причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю Департаменту, як балансоутримувача об`єктів благоустрою - зелених насаджень, та заподіяною фізичній особі (позивачу) шкодою.

Процесуальне законодавство, чітко не визначає певні стандарти доказування у цивільному судочинстві.

Доводи відповідача про те, що Департамент не є тією особою, на яку може бути покладено обов`язок щодо відшкодування шкоди, спричиненої падінням дерева; що Департаментом вживалися усі необхідні заходи щодо належного утримання зелених насаджень на території міста не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Як убачається з відповіді на адвокатський запит від 06.09.2024 року Сумського обласного центру з гідрометеорології (Сумський ЦГМ), 28.08.2024 року, в найближчі стандартні строки спостережень до 13:30 години, у м. Суми спостерігався вітер зі шкидкістю не більше 8 м/с. В той же час, згідно з «Настановою з метеорологічного прогнозування» небезпечним метеорологічним явищем (І рівень небезпечності) вважається вітер швидкістю 15-24 м/с (а.с. 78).

За таких обставин, суд не може прийняти до уваги зміст акту обстеження дерева від 28.08.2024 року (а.с. 99), в якому вказано, що стан дерева є задовільний, а його падіння відбулося внаслідок непереборної сили. Падіння дерева відбулося в денний час доби, в суху та фактично безвітряну погоду (сила, вітру що діяла на дерево було щонайменше в 4 рази меншою, ніж мінімальнв сила вітру, який є небезпечним метеорологічним явищем. Будь-яких інших непереборних сил, які могли спричнити падіння дерева, в акті не зазанчено.

Зазначений акт є внутрішнім документом відповідача, 3 з 4 членів комісії є його працівниками, наявність акту не свідчить про якість проведеного обстеження аварійного дерева. Більше того, зі змісту акту від 28.08.2024 року вбачається, що «…Комісія оглянула зелені насадження за адресою: м. Суми, вул. Г. Кондратьєва буд 27А…», водночас з фотозображень вбачається, що аварійне дерево росло на розі будинку АДРЕСА_1 (будівля спорткомплексу «Динамо»), уздовж дороги загального користування.

Також не знайшли свого підтвердження і доводи Департаменту в тій частині, що позивач припаркував свій транспортний засіб з порушенням ПДР України, що сприяло виникненню шкоди. Будт-якиз відомостей про притягнення подивача до адміністративної чи кримінальної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху України в цей день матеріали справи не містять, також відсутні відомості, що що на вказаній зілянці дороги був забороний рух автомобілів, а спосіб потрапляння автомобіля в зазанчене місце (під час руху чи стоянки), спосіб розміщення авмобіля біля узбіччя, жодним чином не впливає на можливість запобіння шкоди від падіння дерева та її розмір.

Враховуючи дану обставину, єдиною та достатньою обставиною у цій справі, яка свідчитиме про відсутність вини відповідача у заподіянні шкоди позивачу, а як наслідок і відсутність правових підстав для покладення на відповідача обов`язку її відшкодувати, буде заподіяння такої шкоди у зв`язку із дією об`єктивних обставин, які відповідач не міг передбачити, зокрема, падіння дерева внаслідок злив, ураганів, сильних вітрів.

Проведення відповідачем загальних оглядів зелених насаджень на території міста та здійснення видалення дерев не свідчить про відсутність його вини у заподіянні позивачеві шкоди, спричиненої падінням дерева на автомобіль останнього.

Ч. 2 ст. 1166 ЦК України встановлено презумпцію вини завдавача шкоди, згідно з якою особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини, а саме у зв`язку із наявністю вини іншої особи або у зв`язку із дією об`єктивних обставин.

Зазначений висновок узгоджуються з правовим висновком Верховного Суду, що викладено, зокрема, у постанові від 17.07.2019 №372/1891/17.

Таким чином, з огляду на розподіл тягаря доказування, суд приходить до висновку про те, що позивачем доведено наявність шкоди та причинний зв`язок між бездіяльністю відповідача та негативними наслідками, в той же час Департаментом не доведено відсутність вини. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 25.01.2023 №522/2891/20. Відтак, саме з вини відповідача у формі неналежного виконання обов`язку щодо контролю стану дерев та їх догляду, позивачу була спричинена шкода, яка підлягає відшкодуванню її завдавачем.

При визначенні розміру та способу відшкодування шкоди, завданої майну позивача, слід врахувати положення ст. 1192 ЦК, зокрема відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, відповідно до реальної вартості пошкодженого транспортного засобу, відновлювати який економічно недоцільно.

Принцип повного відшкодування завданої шкоди передбачає те, що у випадку, коли пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Статтею 106 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

18.11.2024 року позивач уклав Договір №49/2024 про проведення експертної оцінки матеріального збитку з ФОП « ОСОБА_4 » (а.с. 89).

Представники Сумської міської ради та Департаменту 18.11.2024 року на початку експертного дослідження на огляд транспортного засобу не зявилися, про огляд були повідомлені письмово, про що також надані відповідні підтвердження (а.с. 80-81).

Відповідно до Висновку судового експерта автотоварознавця №31/2024, складеного 10.12.2024 року, вартість відновлювального ремонту на усунення пошкоджень, завданих транспортному засобу позивача, становить 327362,08 грн, при цьому його ринкова вартість становить 185442,00 грн, а, отже, відповідно до вимог Методики товарознавчих досліджень та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом МЮУ та ФДМУ №142/5/2092 від 24.11.1996 (зі змінами та доповненнями), розмір матеріального збитку, завданого позивачу, відповідає ринковій вартості транспортного засобу (185442,00 грн).

Обгрунтованість висновків судового експерта автотоварознавця відповідачем не оспорюється.

За таких обставин, збитки в розмірі 185442,00 грн підялгають стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 на підставі ст.ст. 22, 1166, 1172 ЦК України.

При вирішенні питання щодо відшкодування заподіяної моральної шкоди, суд враховує вимоги ч. 1 ст. 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди суд враховує, що знищений автомобіль був єдиним транспортним засобом, який родина позивача мала на праві власності, глибину фізичних та душевних страждань позивача внаслідок знищення автомобіля, необхідність докладання додаткових зусиль для організації життя сім`ї без транспортного засобу, фактичне позбавлення транспортного засобу позивача, який проживає в на території можливих бойових дій (наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376), що сприяло збільшенню глибини душевних страждань, ступінь вини відповідача, та з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що заявлена позивачем сума відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 грн є обгрунтованою та підлягає стагенню з позивача.

Вирішуючи питання про судові витрати в справі, суд керується положеннями статті 141 ЦПК України про те, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сплачений ним при зверненні з позовом до суду судовий збір у розмірі 1904,42 грн, що підтверджується відповідним платіжним документом (а.с. 91).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надані документи: 2 договори (з чітко зазанченим гонораром) та квитанція про оплату наданих послуг (а.с. 82, 83, 112). Правнича допомога надавалась позивачу як на стадії підготовки позову, так і під час судового розгляду. Гонорар адвоката становить 8 000,00 грн, що відповідає критеріям реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Крім того, враховуючи висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові ВП ВС від 22.11.2023 №712/4126/22, необхідно стягнути з Департаменту на користь позивача 4 993,68 грн. в рахунок відшкодування витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи (а.с. 84-87).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,81,133,141,263-265 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради про відшкодування майнової та моральної шкоди задовольнити.

Стягнути з Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради на користь ОСОБА_1 185442,00 грн в рахунок відшкодування майнової шкоди та 5000,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради на користь ОСОБА_1 1904,42 грн в рахунок відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

Стягнути з Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради на користь ОСОБА_1 8000,00 в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Департаменту інфраструктури міста Сумської міської ради на користь ОСОБА_1 4993,68 грн в рахунок відшкодування витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 05.05.2025.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Департамент інфраструктури міста Сумської міської ради, м. Суми, вул. Британська, 21, ЄДРПОУ 24013674.

Суддя Р.А. Онайко