Постанова

від 15.04.2025 по справі 522/148/14-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1982/25

Справа № 522/148/14-ц

Головуючий у першій інстанції Домусчі Л. В.

Доповідач Лозко Ю. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Лозко Ю.П.,

суддів: Коновалової В.А., Назарової М.В.,

за участю секретаря судового засідання Пересипка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 22 липня 2024 року

у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Магістраль» про стягнення заборгованості за кредитним договорами,

встановив:

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 01.04.2015 року, яке набрало законної сили, частково задоволено позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Магістраль» про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с. 146-148).

05.07.2024 відповідачка ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про перегляд вказаного судового рішення за нововиявленими обставинами, у якій просить:

- розглянути «Заяву про перегляд рішення Приморського районного суду м. Одеса від 01 квітня 2015 р. Провадження 2/522/3463/15 Справа № 522/148/14-ц (вступна та резолютивна частини), Провадження 2/522/3512/14 Справа № 522/30156/13-ц (повний текст) за нововиявленими обставинами у цивільному процесі, згідно з ч. 1 ст. 423 ЦПК України, яким закінчено розгляд справи, що набрало законної сили» у порядку, спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи;

- задовольнити «Заяву про перегляд рішення Приморського районного суду м. Одеса від 01 квітня 2015 р. Провадження 2/522/3463/15 Справа № 522/148/14-ц (вступна та резолютивна частини), Провадження 2/522/3512/14 Справа № 522/30156/13-ц (повний текст) за нововиявленими обставинами у цивільному процесі, згідно з ч. 1 ст. 423 ЦПК України, яким закінчено розгляд справи, що набрало законної сили», скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01 квітня Провадження 2/522/3463/15 Справа № 522/148/14-ц (вступна та резолютивна частини). Провадження 2/522/3512/14 Справа № 522/30156/13-ц (повний текст) за нововиявленими обставинами у цивільному процесі, згідно з ч. 1 ст. 423 ЦПК України, яким закінчено розгляд справи, що набрало законної сили», у повному обсязі;

- ухвалити нове рішення Приморського районного суду м. Одеса про задоволення «Позовної заяви про стягнення солідарно, суми заборгованості за «Кредитним договором № 1266-08 ОФ Н» від 03 серпня 2004 р., процентів нарахованих за користування кредитом та пені» АТ «УкрСиббанк», реєстраційний вхід. № 332/14 08.01.2014 з ОСОБА_2 , ПП «Магістраль» у повному обсязі.

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що про істотні обставини, які могли вплинути на вирішення справи по суті знали посадові особи позивача ПАТ «УкрСиббанк» до, проте навмисне ввели суд в оману, заявниця ж про такі не знала, а отже не могла надати суду докази їх існування під час розгляду позовної заяви. Про ухвалення судом рішення у цій справі відповідачка ОСОБА_1 дізналась лише у 2017 році.

Заявниця, із посиланням на п.1 ч.2 ст. 423 ЦПК України, викладає обставини звернення у 2017 році до поліції за фактом підроблення її підпису у Договорі поруки №1266 від 03 серпня 2004 року та слідчих дій, що були вчинені у межах відкритого за її зверненням кримінального провадження №12017161500000913 від 30.03.2017 року, зокрема, заявниця зауважує про визнання її потерпілою у вказаному кримінальному провадженні 12.08.2023 року. Також ОСОБА_1 зазначає про відчуження ПАТ «УкрСиббанк» права вимоги за Договором іпотеки №1266.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 22 липня 2024 року вказану вище заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на обставини, якими обґрунтовано заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, просить скасувати ухвалу районного суду м. Одеси від 22 липня 2024 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Окремо скаржниця ОСОБА_1 зауважує, що підставою для перегляду рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01.04.2015 року за нововиявленими обставинами є визнання її потерпілою у кримінальному провадженні 12017161500000913 від 30.03.2017 року постановою від 12.08.2023 року, про яку остання дізналась лише 17 червня 2024 року.

Скаржниця ОСОБА_1 , представник позивача ПАТ «УкрСиббанк» та представник відповідача ПП «Магістраль`будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи у судове засідання не з`явилися, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 , адвоката Гайдай Я.Ф., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що підлягає задоволенню частково, з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення не у повній мірі відповідає вказаним вимогам, виходячи з такого.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд виходив з пропуску відповідачкою ОСОБА_1 встановленого пунктом 1 частини першої статті 424 ЦПК України строку для подання заяви про перегляд рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01.04.2015 року за нововиявленими обставинами.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду, водночас, зауважує про таке.

Так, відповідно до ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Аналогічні правові висновки вкладені у постанові Верховного Суду від 19 червня 2024 року у справі №372/4151/18.

Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (див.: постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 19/028-10/13 від 30 червня 2020 року).

Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (диву.: постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17 (провадження № 14-549зц18)).

Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним.

Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVED №AYA v. russia, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).

Обставини, які є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Такий правовий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладено у постанові Верховного суду у постанові від 28.05.2020 року у справі № 629/485/13-ц, що в силу ч. 4 ст. 263 ЦПК України, підлягає врахуванню судами.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Проте, із тексту поданої ОСОБА_1 до суду першої інстанції заяви про перегляд рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 01.04.2015 року за нововиявленими обставинами не убачається, які саме підстави заявниця вважає нововиявленими.

Так вказана заява, попри посилання заявниці на п.1 ч.2 ст. 423 ЦПК України, відповідно до якого, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, зводиться до викладу заявницею обставини звернення у 2017 році до поліції за фактом підроблення її підпису у Договорі поруки №1266 від 03 серпня 2004 року та слідчих дії, що були вчинені у межах відкритого за її зверненням кримінального провадження №12017161500000913 від 30.03.2017 року, що унеможливлює перевірку судом визначеного пунктом першим частини першої статті 424 ЦПК України тридцяти денного строку подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Вказане суд першої інстанції залишив поза увагою, і дійшов помилкового висновку про недотримання відповідачкою ОСОБА_1 строку, визначеного пунктом першим частини першої статті 424 ЦПК України.

Водночас, колегія суддів зауважує, що рішення Приморського районного суду м. Одеси, що набрало законної сили, було ухвалено 01.04.2015 року.

При цьому, за змістом пункту 1 частини другої, частини третьої статті 424ЦПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили. Строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені. Виходячи з наведеного, незалежно від поважності причин пропуску строку для звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, такий строк не підлягає поновленню, оскільки є присічним. Таким чином, встановлений пунктом 1 частини другої статті 424ЦПК Українитрирічний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили для подання заяви про перегляд цього судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, є присічним і поновленню не підлягає. Недодержання вимоги щодо цього строку є підставою для відмови у відкритті провадження у зв`язку з нововиявленими обставинами незалежно від поважності пропуску цього строку. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 07 вересня 2022 року в справі N 298/1791/18, від 19 травня 2022 року в справі N 127/26881/14, від 31 січня 2023 року в справі N 2-3991/11, 16вересня 2021року усправі N2-170/11 (провадження N 61-8547св21).

Про необхідність врахувати зазначене вказано в ухвалі Великої Палати Верховного Суду у цій справі, якою справу повернуто на розгляд до Касаційного цивільного суду".

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 листопада 2024 року у справі N 344/16968/16 (провадження N 61-14583св23) вказано, що:

"встановлений пунктом 1 частини другої статті 424ЦПК Українитрирічний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили для подання заяви про перегляд цього судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, є присічним і поновленню не підлягає.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 06 грудня 2021 року у справі N 2-2109/11 (провадження N 61-15456св21); від 07 вересня 2022 року у справі N 298/1791/18 (провадження N 61-3670св22); від 31 січня 2023 року у справі N 2-3991/11 (провадження N 61-11141св22); від 07 грудня 2023 року у справі N 554/1494/16 (провадження N 61-10997св23).

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів виснує, що відповідачка ОСОБА_1 пропустила строк, передбачений пунктом 1 частини другої статті 424ЦПК України для звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили), який не підлягає поновленню.

Пропуск такого строку є підставою для відмови у відкритті провадження у зв`язку з нововиявленими обставинами незалежно від поважності пропуску цього строку, а у випадку відкриття провадження - залишення заяви без розгляду (постанова Верховного Суду від 07 грудня 2023 року у справі N 554/1494/16, провадження N 61-10997св23).

Ураховуючи викладене, та встановивши, що ОСОБА_1 подала заяву про перегляд рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01.04.2015 року у цій справі із пропуском строку, встановленого пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України, апеляційний суд виснує про наявність підстав для залишення заяви без розгляду.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у ухвалі від 13.02.2025 № 2-1083/2001, провадження №61-1484ск25.

Крім того, щодо зауважень у апеляційній скарзі ОСОБА_1 про те, що підставою для перегляду рішення Приморського районного суду м. Одеси від 01.04.2015 року за нововиявленими обставинами є визнання її потерпілою у кримінальному провадженні 12017161500000913 від 30.03.2017 року постановою від 12.08.2023 року, про яку остання дізналась лише 17 червня 2024 року, колегія суддів зауважує, що вказані обставини не є нововиявленими, в розумінні ст. 423 ЦПК, оскільки на момент ухвалення рішення 01.04.2015 року не існували, а відтак і не можуть бути підставою для скасування судового рішення, яке набуло чинності.

Зокрема, апеляційний суд зазначає, що доводи заяви ОСОБА_1 про віднесення обставин, на які вона посилається, до категорії нововиявлених є безпідставними та зводяться до суб`єктивного і хибного тлумачення статті 423 ЦПК України.

Крім того, необхідне зазначити, що одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності.

Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті досягнути нового слухання справи та нового її вирішення. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

Згідно з практикою ЄСПЛ процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає наявність доказу, недоступного раніше, який однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27 - 34 рішення "Праведная проти Росії" від 18 листопада 2004 року).

Колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, й міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (SeryavinandOthers v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до обґрунтування заяви про перегляд рішення Приморського районного суду м. Одеса від 01 квітня 2015 року за нововиявленими обставинами, та суб`єктивного тлумачення скаржницею норм права та незгоди з рішенням Приморського районного суду м. Одеса від 01 квітня 2015 року.

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п.4 ч.1, абз.1 ч. 2, ч. 4 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а оскаржувану ухвалу суду потрібно змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Керуючись ст.ст.367, 374,376, 381-384 ЦПК України

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 22 липня 2024 року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Повний текст постанови складено 18 квітня 2025 року.

Головуючий Ю.П. Лозко

Судді: В.А. Коновалова

М.В. Назарова