Постанова

від 13.05.2025 по справі 260/3726/21

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2025 рокуЛьвівСправа № 260/3726/21 пров. № А/857/32991/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЗаверухи О.Б.,

суддівГінди О.М., Ніколіна В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, Відділу освіти, культури молоді та спорту Великобичківської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів ОСОБА_2 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

суддя (судді) в суді першої інстанції Луцович М.М.,

час ухвалення рішення 11:00:01,

місце ухвалення рішення м. Ужгород,

дата складання повного тексту рішення 13 листопада 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

16 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, Відділу освіти, культури молоді та спорту Великобичківської селищної ради, в якому просила: визнати протиправним та скасувати наказ Відділу освіти, культури, молоді та спорту Великобичківської селищної ради від 27.05.2021 року № 135 «Про затвердження персональної комісії на заміщення вакантних посад керівників закладів загальної середньої освіти Великобичківської селищної ради»; визнати протиправними та скасувати результати конкурсного відбору на заміщення вакантної посади директора Стримбівського закладу загальної середньої освіти, прийнятого на підставі протоколу № 5 від 06.06.2021 комісії з конкурсного відбору.

Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 березня 2023 року залучено до участі в адміністративній справі № 260/3726/21 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - ОСОБА_2 .

В судове засідання 10 жовтня 2024 року представник позивача не з`явилась, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 12 вересня 2024 року.

Протокольною ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року відкладено судове засідання на 13 листопада 2024 року у зв`язку з першою неявкою позивача та його представника у судове засідання без поважних причин.

В судове засідання 13 листопада 2024 року представник позивача повторно не з`явилася, була належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 10 жовтня 2024 року, причини неявки суду не повідомила. Клопотань, пов`язаних із розглядом справи, до суду не надходило.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, Відділу освіти, культури молоді та спорту Великобичківської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без розгляду.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що про час та місце судового засідання 10 жовтня 2024 року та 13 листопада 2024 року представник позивача була повідомлена належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного листа до електронного кабінету, які наявні в матеріалах справи. Позивач та її представник про причини неявки, у тому числі, про їx поважність суду не повідомляли, заяви про розгляд справи за їх відсутності не подавали. Таким чином, позивач та її представник повторно не прибули в судове засідання і така неявка, зважаючи на предмет позову, обсяг та зміст доказів, які потребують дослідження під час судового розгляду, перешкоджає розгляду справи. Враховуючи вищевикладене, ненадходження до суду клопотань від позивача та її представника про розгляд справи за їх відсутності, та з урахуванням того, що представник позивача, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання 10 жовтня 2024 року та 13 листопада 2024 року не з`явилася до суду за відсутності на це причин, які б були визнані судом поважними, суд першої інстанції вважав, що позивач та її представник повторно не прибули в судове засідання без поважних причин, неявка позивача та її представника перешкоджає розгляду цієї адміністративної справи, а тому у суду наявні правові підстави для залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України.

Не погодившись з прийнятою ухвалою ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що у її представника адвоката Джуган Н.Б. був відсутній доступ до даної конкретної справи до Автоматизованої системи документообігу суду в автоматичному режимі засобами ЄСІТС, повістки на судове засідання на 10 жовтня 2024 року та 13 листопада 2024 року їй не надходили, тому висновок суду першої інстанції про належне повідомлення про судові засідання не відповідає дійсності. Вказує, що ОСОБА_3 з 07 жовтня 2024 року по 14 жовтня 2024 року перебувала на лікарняному, що підтверджується медичними висновками про непрацездатність № ЛН 13977253-2026228786-1 та 13977253-20260922204-1, долученими до апеляційної скарги, тому фізично не могла отримувати повістки, навіть якщо б вони були направлені, неявка в судове засідання 10 жовтня 2024 року обумовлена поважною причиною хворобою. Зауважує, що справа розглядалась судом першої інстанції протягом трьох років, пояснення сторін були надані, письмові докази досліджені, свідки, які змогли прибути, допитані. Вважає, що суд першої інстанції був зобов`язаний розглянути справу по суті, оскільки не існувало обставин, які б цьому перешкоджали.

Представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів ОСОБА_4 подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про залишення позовної заяви без розгляду. Вказує, що позивач уже понад два роки відсутня на території України, оскільки виїхала на постійне проживання до Румунії.

У разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, оскільки позивач та представник позивача повторно не прибули у судове засідання без поважних причин, а їх неявка перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до вимог частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з пунктами 1-2 частини третьої цієї статті, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

Відповідно до частини п`ятої статті 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Із матеріалів справи слідує, що 27 серпня 2024 року Закарпатським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання представника позивача адвоката Джуган Н.Б. про допит свідків, в якому просила в порядку ст. 47 КАС України з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи допитати в якості свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Згідно з довідкою від 11 вересня 2024 року судове засідання по справі № 260/3726/21, призначене на 11 вересня 2024 року о 14:00 не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному.

Повісткою про виклик від 12 вересня 2024 року викликано представника позивача ОСОБА_3 у судове засідання на 14:00 10 жовтня 2024 року.

Згідно з довідкою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року документ в електронному вигляді «Повістка про виклик до суду в адміністративній справі» від 12.09.24 по справі № 260/3726/21 було надіслано одержувачу ОСОБА_3 в її електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету : 12:09.24 23:47 (т. 3, а.с.18).

Протокольною ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року відкладено судове засідання на 13 листопада 2024 року о 10:00 год у зв`язку із неявкою сторін у судове засідання та першою неявкою позивача та його представника. У протоколі судового засідання зазначено, що в судове засідання сторони та свідок не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені; від відповідачів надходило клопотання про слухання спраив без їх участі; позивач та третя особа клопотань не подавали.

Повісткою про виклик від 10 жовтня 2024 року викликано представника позивача Джуган Н.Б. у судове засідання на 10:00 13 листопада 2024 року.

Згідно з довідкою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2024 року документ в електронному вигляді «Повістка про виклик до суду в адміністративній справі» від 10.10.24 по справі № 260/3726/21 було надіслано одержувачу ОСОБА_3 в її електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету : 10.10.24 18:35 (т. 3, а.с.30).

Частинами 3, 5 статті 124 КАС України встановлено, що судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється:

1) за наявності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки до її електронного кабінету;

2) за відсутності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

Якщо фізична особа, яка бере участь у справі, діє через представника і суд не вважає її особисту участь обов`язковою, він може направити повістку лише представнику.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 127 КАС України часом вручення повістки вважається: день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

Враховуючи наведене, судом першої інстанції інстанції вірно встановлено, що про час та місце судових засідань 10.10.2024 та 13.11.2024 представник позивача була повідомлена у встановленому законом порядку, що підтверджується довідками про доставку електронного листа до електронного кабінету, які наявні в матеріалах справи.

Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що у представника позивача Джуган Н.Б. був відсутній доступ до даної конкретної справи до Автоматизованої системи документообігу суду в автоматичному режимі засобами ЄСІТС, тому повістки на судове засідання на 10 жовтня 2024 року та 13 листопада 2024 року їй не надходили, є необгрунтованими та не підтверджуються жодними доказами, натомість електронні матеріали справи містять інформацію про те, що в адвоката Джуган Н.Б. наявний електронний доступ до справи № 260/3726/21.

Верховний Суд у постанові від 23.11.2022 у справі № 500/8027/21 дійшов висновку, що довідка про доставку в електронному вигляді рішення суду є належним доказом отримання стороною такого рішення.

Згідно з частиною 10 статті 126 КАС України вручення повістки представнику учасника справи вважається також врученням повістки і цій особі.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що в силу приписів частини 10 статті 126 КАС України позивач вважається такою, що належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи на судові засідання 10 жовтня 2024 року та 13 листопада 2024 року.

Пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Частиною 2 статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, а згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини другої статті 131 КАС України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

Однак, позивач та її представник не повідомляляли суд першої інстанції про причини неявки в судові засідання 10 жовтня 2024 року та 13 листопада 2024 року, у тому числі, про їx поважність, заяви про розгляд справи за їх відсутності не подавали.

Посилання скаржника на те, що представник позивача Джуган Н.Б. з 07 жовтня 2024 року по 14 жовтня 2024 року перебувала на лікарняному, що підтверджується медичними висновками про непрацездатність № ЛН 13977253-2026228786-1 та 13977253-20260922204-1, долученими до апеляційної скарги, не можуть братись судом до уваги, оскільки про існування таких обставин представник позивача не повідомляла суд першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що неприбуття в підготовче/судове засідання позивача є повторним, коли ні позивач, ні його представник вдруге не прибули на розгляд справи і в суду є достовірні докази про те, що обидва рази таких було належним чином повідомлено про необхідність з`явлення до судового засідання та про дату, час та місце судового розгляду справи.

Поняття повторності означає вчинення дії знову, основною ознакою повторності є здійснення аналогічного, тотожного. А тому повторне неприбуття, як підстава для залишення позовної заяви без розгляду, означає неявку у підготовче/судове засідання два чи більше разів без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття протягом усього розгляду справи.

Таким чином, обгрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що позивач та її представник повторно не прибули в судове засідання і така неявка, зважаючи на предмет позову, обсяг та зміст доказів, які потребують дослідження під час судового розгляду, перешкоджає розгляду справи.

Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, в ухвалі від 22.08.2022 по справі № 9901/519/21.

Колегія також зазначає, що законодавче формулювання ч.5 ст. 205 КАС України про те неявка перешкоджає розгляду справи означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 9901/949/18 та від 27.05.2020 у справі № 9901/11/19.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Тому, будучи ініціатором судового розгляду, позивач, у першу чергу, має активно, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи та дотримання процесуальних строків.

Колегія суддів враховує також той факт, що 27 серпня 2024 року представником позивача заявлялось клопотання про виклик свідків, однак сторона позивача не з`явилась у судові засідання 10 жовтня 2024 року та 13 листопада 2024 року, щоб підтримати та обгрунтувати вказане клопотання.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі «Каракуця проти України»).

Суд апеляційної інстанції, зважаючи на значення спору для позивача, розцінює неприбуття в судові засідання позивача та його представника, а також неповідомлення про причини своєї неявки, як втрату позивачем процесуального інтересу до розгляду та вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, ненадходження до суду клопотань від позивача та її представника про розгляд справи за їх відсутності, та з урахуванням того, що представник позивача, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового засідання 10 жовтня 2024 року та 13 листопада 2024 року не з`явилася до суду за відсутності на це причин, які б були визнані судом поважними, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивач та її представник повторно не прибули в судове засідання без поважних причин, неявка позивача та її представника перешкоджала розгляду цієї адміністративної справи, тому наявні правові підстави для залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 260/3726/21 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги.

Головуючий суддя О. Б. Заверуха судді О. М. Гінда В. В. Ніколін