Ухвала від 12.05.2025 по справі 138/405/25

Справа № 138/405/25

Провадження №:2/138/450/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2025 м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі головуючого судді Київської Т.Б., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін клопотання позивача про зміну предмета позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Серебрійське» про припинення (розірвання) договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області знаходиться вказана вище цивільна справа.

Позивач, після надходження позовної заяви до суду, подала до суду заяву про зміну позовних вимог, яка мотивована тим, зокрема, що вона, крім земельних ділянок зазначених у позові, є також власником земельної ділянки з кадастровим номером 0522685700:01:000:0614 площею 0,19 га, яка перебуває в оренді у відповідача. Орендна плата вноситься за всі три земельні ділянки, а тому наявні підстави і для розірвання вказаного договору оренди. Також зазначила, що зважаючи на вартість вказаної земельної ділянки немає підстав для зміни раніше сплаченої суми судового збору.

Дослідивши зміст клопотання, позовної заяви та матеріалів справи, суд дійшов такого висновку.

Частина 3 статті 49 ЦПК України передбачає, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Згідно ч.1 ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Частиною 2 вказаної вище статті передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Крім того, частиною 3 статті 279 ЦПК України визначено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно із частиною першою статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (пункти 4, 5 частини другої статті 175 ЦПК України).

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору (частина шоста статті175 ЦПК України).

Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів - предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, провадження № 14-473цс18).

У разі надходження до суду такої заяви суд виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Оскільки предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, статтею 16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Водночас як збільшення або зменшення розміру позовних вимог треба розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви.

Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 24.04.2024 у справі №657/1024/16-ц зазначила, що оскільки положення частини третьої статті 49 ЦПК України виключають можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, то у разі подання позивачем заяви направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, суд повинен відмовити у прийнятті такої заяви. Водночас позивач не позбавлений прав звернутися до суду з новим позовом у встановленому законом порядку.

Враховуючи зміст клопотання позивача, таке слід розцінювати саме як заяву про зміну предмета та підстав позову, оскільки позивач фактично викладає нові обставини (підстави позову), а саме наявність у неї ще однієї земельної ділянки, яка перебуває в оренді у відповідача за іншим (третім) договором оренди землі, який позивач просить розірвати, тобто заявляє ще одну (третю) нову вимогу, яка у тексті позовної заяви зазначена не була, а тому у задоволенні клопотання позивача слід відмовити, оскільки одночасно зміна такого предмету та підстав позову не допускається, а є підставою для звернення до суду з відповідним окремим позовом.

При цьому, суд роз`яснює позивачу, що не позбавлена права звернутись до суду з новим позовом у встановлено законом порядку.

На підставі викладеного вище та керуючись ст.13, 49, 175, 258-260, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання позивача про зміну предмета та підстав позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя: Т.Б.Київська