Ухвала від 14.05.2025 по справі 759/9932/25

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2-а/759/204/25

ун. № 759/9932/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2025 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Шум Л.М., вивчивши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального управління міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), держаного виконаця Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального управління міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дяченка Євгена Валерійовича про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом та просить суд визнати протиправними дії Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального управління міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та держаного виконаця Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального управління міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дяченка Євгена Валерійовича щодо відкриття виконавчого провадження та винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 від 14.04.2025 та визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 від 14.04.2025, що винесена державним виконавцем Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального управління міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дяченком Є.В., якою накладено на позивача штрафу розмірі 17000грн .

Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 171 КАС Українисуддя після одержання позовної заяви, зокрема, з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Частиною 1ст.287КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно із ч. 5ст.287КАС України адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Як вбачається з позовної заяви, предметом оскарження є постанова, винесена державним виконавцем Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального управління міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дяченком Є.В, якою накладено на позивача штраф у розмірі 17000грн. та стягнення виконавчого збору. Оскаржувана постанова винесена на підставі ст.71 ЗУ «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст.75 Закону України«Про виконавчепровадження» встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних доходів громадян, на посадових осіб 200 неоподатковуваних доходів громадян, на боржника юридичну особу 300 неоподатковуваних доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчим документом, який підлягає примусовому виконанню, є постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Також частиною 2ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Отже, висловлювання «судом, встановленим законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але ї дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Статтею 20КАСУкраїни розмежовано предметну юрисдикцію місцевих загальних судів та окружних адміністративних судів.

Відповідно до ч. 1 ст.20КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

2) адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму;

3) адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України;

4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;

5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».

У відповідності до ч. 2 ст. 20 КАC України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Отже,стаття 20 КАС України розмежовує предметну підсудність адміністративних судів, та обмежує розгляд справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, а саме - щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 20 КАС України.

З огляду на вищесказане, положення частини 5статті 287 КАС України можливо застосовувати лише з урахуванням приписівп. 4 ч. 1ст. 20 КАС України.

Позивачем оскаржено постанову державного виконавця про накладення штрафу, винесену на підставі ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», яка є окремим виконавчим документом. При цьому накладення штрафу на боржника під час примусового виконання судового рішення не є притягненням до адміністративної відповідальності, а є мірою відповідальності у виконавчому провадженні.

Отже, адміністративні справи про скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу не підсудні місцевим загальним судам, як адміністративним.

Відповідно до вимогст.318КАС України прийняте судом рішення з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу є підставою для його скасування судом апеляційної інстанції з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Таким чином, вищевказана адміністративна справа з приводу оскарження постанови державного виконавця про накладення штрафу не підлягає розгляду місцевим загальним судом як адміністративним в порядку ст. 287 КАС України.

За таких обставин розгляд вказаної справи Калуським міськрайонним судом буде таким, що прямо порушуватиме положення ст.20КАС України та п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Дана обставина непідсудності вказаної справи цьому суду виявлена при вирішенні питання про відкриття провадження у справі, у відповідності до п.4 ч.1ст.171 КАСУ, тому відсутні підстави для відкриття провадження у ній Святошинським районним судом м. Києва.

Враховуючи, що дана обставина не є підставою для повернення позову позивачу, передбаченою вст. 169 КАС України, і не є підставою для відмови у відкритті провадження, передбаченою вст. 170 КАС України, оскільки позов є адміністративним і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, то застосовуючи аналогію процесуального закону, і виходячи з положеньстатті 29 КАС України, суд передає позовну заяву з додатками до окружного суду з дотриманням правил про предметну та територіальну юрисдикцію, тобто до ІШостого апеляційного адміністративного суду, якому дана справа предметно та територіально підсудна.

Згідно ч. 1ст. 30 КАС Україниспори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленомустаттею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана (ч. 2ст. 30 КАС України).

Керуючись ч.2 ст.20, ч.3 ст.21, ст.29 КАС України,-

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального управління міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), держаного виконаця Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального управління міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дяченка Євгена Валерійовича про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження- передати до Шостого апеляційного адміністративного суду (вулиця Князів Острозьких, 8, корпус 30, Київ, 01010).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена, шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Суддя: Л.М. Шум