Постанова від 12.05.2025 по справі 907/771/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2025 р. Справа №907/771/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого суддіБонк Т.Б.,

СуддівБойко С.М.,

Якімець Г.Г.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради б/н від 02.12.2024 (вх. суду № 01-05/3502/24 від 03.12.2024)

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.11.2024 (повний текст складено 19.11.2024, суддя Мірошниченко Д.Є.)

у справі №907/771/24

за позовом: Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради, м. Ужгород

до відповідача: Приватного підприємства "АВС-Сервіс", м. Ужгород

про стягнення заборгованості в сумі 61 613,93 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції:

Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Приватного підприємства "АВС-Сервіс" про стягнення 52 915,93 гривень заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення та 8 698 гривень пені.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 18.11.2024 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Приватного підприємства "АВС-Сервіс" на користь Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради 52 915,93 грн основної заборгованості та 2 601,10 грн на відшкодування сплаченого судового збору. В решті позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджено, що відповідач не виконував обов`язку з повної оплати орендної плати, як передбачено законодавством та умовами договору за період з липня 2023 року по серпень 2024 року, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 52 915,93 грн.

Щодо відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення 8 698 гривень пені, то суд попередньої інстанції вказав, що доданий до позову розрахунок пені здійснений без врахування виконаної відповідачем часткової оплати заборгованості з орендної плати на суму 25 000,00 грн та, відповідно, зміни загальної суми пені.

При цьому, місцевий господарський суд зазначив, що оскільки позивачем не надано до позовної заяви доказів, на підставі яких суд мав би змогу визначити правильні періоди прострочення відповідачем оплати за договором за кожен місяць окремо, суд не вправі самостійно, замість позивача у справі, визначити періоди таких нарахувань.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:

Не погодившись з рішенням, Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради звернувся до Західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.11.2024 у справі № 907/771/24 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 8698,00 гривень пені та ухвалити нове рішення, яким задоволити позовні вимоги повністю.

Апелянт стверджує, що наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості містить відомості щодо часткової оплати заборгованості з орендної плати на суму 25 000,00 гривень у листопаді 2023 року у відповідній графі.

Скаржник зазначає, що у період з грудня 2023 року по липень 2024 року відповідачем не здійснено жодного платежу за договором оренди та відсутність у матеріалах справи інформації щодо дати здійснення часткової оплати заборгованості не позбавила суд можливості самостійно, замість позивача у справі, визначити періоди нарахувань пені за борговий період з листопада 2023 року по липень 2024 року (тобто після здійснення часткової оплати) та здійснити правильний розрахунок суми пені за вказаний період.

Приватне підприємство "АВС-Сервіс" відзиву на апеляційну скаргу не подало.

Рух справи в суді апеляційної інстанції:

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2024 справу № 907/771/24 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М. та Якімець Г.Г.

Ухвалою суду від 17.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради бн від 02.12.2024 (вх. суду № 01-05/3502/24 від 03.12.2024) на рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.11.2024 у справі №907/771/24; постановлено здійснити розгляд справи № 907/771/24 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що:

21.11.2016 між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради (в подальшому перейменовано на Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради, далі також орендодавець) та Приватним підприємством "АВС- Сервіс" (орендар) було укладено договір оренди нежилого приміщення № 1052/0.

12.11.2021 Департамент міського господарства Ужгородської міської ради та Приватне підприємство "АВС- Сервіс" уклали додаткову угоду до договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ужгород (нова редакція) № 1052/0 від 21.11.2016.

Згідно з пунктом 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування навіс (літ. Б) загальною площею 168 кв.м, розташований за адресою: Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Богомольця, будинок № 39 (тридцять дев`ять), для використання під склад.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що вартість об`єкту згідно з незалежною оцінкою станом на 04.08.2021 становить 117 882,00 грн без ПДВ, що перебуває на балансі Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради.

Згідно з пунктом 3.1 договору строк оренди за цим договором становить 5 (п`ять) років, перебіг якого починається 21.11.2021 та спливає 20.11.2026 включно.

Відповідно до пункту 4.1 договору орендна плата за майно, передане в оренду без проведення аукціону, визначається на підставі рішення XXXIV сесії Ужгородської міської ради VІІ скликання 28.02.2019 № 1455 "Про Методику розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Ужгород, яке передається в оренду, та пропозиції її розподілу", наказу Департаменту міського господарства від 10.09.2021 № 273 "Про затвердження висновків про вартість майна та продовження договору оренди" і становить 4 328,01 грн в місяць (в т.ч. ПДВ 721,34 грн.). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати, визначеного на момент укладання договору, на індекс інфляції за поточний місяць року. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Пунктами 4.4, 4.5 договору передбачено, що орендна плата вноситься безготівково на розрахунковий рахунок не пізніше 15 числа наступного місяця. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному розмірі, стягується в бюджет відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України із суми заборгованості за кожен день прострочення (включаючи день оплати).

За умовами пункту 4.8 договору орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Позивач у позові зазначає, що відповідач не виконував взяті на себе за договором зобов`язання, а саме систематично в повному обсязі не сплачував орендну плату у період з липня 2023 року по серпень 2024 року.

З метою врегулювання спірних правовідносин позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію № 24.01-13/291 від 02.08.2024 з вимогою погасити заборгованість за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ужгород, застрахувати майно комунальної власності територіальної громади міста Ужгород та надати Департаменту поліс страхування.

Відповідач вказану претензію не отримав, в добровільному порядку заборгованість не сплатив, що зумовило звернення позивача до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Приватного підприємства "АВС-Сервіс" про стягнення заборгованості в сумі 61 613,93 грн, в тому числі 52 915,93 грн заборгованості з орендної плати за період з липня 2023 року по серпень 2024 року та 8 698,00 грн пені за період з 16.08.2023 по 03.09.2024 на суму заборгованості 52 915,93 грн (відповідно до наданого розрахунку).

При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась таким:

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Предметом апеляційного оскарження у цій справі є рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 8 698,00 гривень пені.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як встановлено судами, у пункті 4.5 договору сторони погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі стягується в бюджет відповідно до чинного законодавства з урахування пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України із суми заборгованості за кожен день прострочення (включаючи день оплати).

Умовами договору сторони також погодили порядок здійснення розрахунків, а саме орендна плата вноситься безготівково не пізніше 15-го числа наступного місяця.

За приписами частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З огляду на те, що сторонами було погоджено сплату орендної плати щомісячно до 15-го числа розрахункового місяця, розрахунок пені повинен здійснюватися за кожен місяць окремо, починаючи з дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як слідує із розрахунку позивача (а.с. 21), останнім нараховано пеню в сумі 8 698,00 грн за період з 16.08.2023 по 03.09.2024 на суму заборгованості 52 915,93 грн (відповідно до наданого розрахунку).

Разом з тим, як вбачається із поданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідачем у листопаді 2023 році було сплачено частину боргу в сумі 25 000 гривень.

У відзиві на позовну заяву відповідач також зазначає про сплату ним боргу за договором у листопаді 2023 року в розмір 25 000 гривень, однак платіжної інструкції чи іншого належного, допустимого доказу, який б підтверджував сплату боргу в розмірі 25 000 гривень та з якого суд міг б встановити дату, в яку такий платіж було проведено матеріали справи не містять.

Відповідно до частини 1 статті 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 14 ГПК України). Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина четверта статті 74 ГПК України).

Керуючись принципом диспозитивності господарського судочинства, враховуючи те, що сторонами у даній справі не заперечується сплата відповідачем 25 000 гривень заборгованості за договором оренди, колегія суддів зазначає, що місцевим господарським судом було правомірно взято до уваги факт такої часткової сплати боргу відповідачем у листопаді 2023 року.

Водночас беручи до уваги часткову оплату боргу відповідача у листопаді 2023 році, суд попередньої інстанції відмовив у задоволенні позовної вимоги про стягнення пені, зокрема, і за період з серпня 2023 року по жовтень 2023 року включно, тобто і за період, у який відповідачем сплати заборгованості позивачу здійснено не було, доказів зворотнього суду не надано та матеріали справи не містять.

У постанові Верховного Суду від 22.04.2024 у справі № 559/1622/19 вказано, що суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Таким чином, враховуючи обставини цієї справи, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовної вимоги про стягнення пені у період з серпня 2023 року по жовтень 2023 року включно, позаяк у матеріалах справи відсутні докази своєчасної орендної сплати за місяці липень, серпень, вересень 2023 року, сплата за які виникла до 15.08.2023 (за липень), до 15.09.2023 (за серпень), до 15.10.2023 (за вересень), в той час як часткова сплата боргу відповідачем була здійснена у листопаді 2023 року.

Слід зазначити, що відповідачем контррозрахунку пені не надано.

За таких обставин, не виходячи за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, мало місце невиконання зобов`язання, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне здійснити розрахунок пені, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача за період з серпня 2023 року по 31 жовтня 2023 року, беручи до уваги, зокрема, те, що в матеріалах справи відсутні докази, на підставі яких суд міг би встановити точну дату, в яку відповідач провів часткову оплату боргу в листопаді 2023 року.

Так, щодо стягнення пені за прострочення оплати за договором за липень 2023 року (сума боргу 5 933,56 гривень), у період з 16.08.2023 по 14.09.2023 позивач зазначив, що розмір пені складає 214,58 гривень, у період з 15.09.2023 по 26.10.2023 - 273,11 грн.

Здійснивши перерахунок, суд зазначає, що такий здійснено правильно.

Суд, за допомогою системи «Ліга-360», здійснив розрахунок пені за період з 27.10.2023 по 31.10.2023 року: 16,00 (облікова ставка НБУ)5 933,56 (Сума боргу) x (2 x 16,00 : 365) x 5 днів (прострочення) : 100. Сума пені становить 26,01 гривень.

Таким чином, сума пені за несвоєчасне виконання зобов`язання за місяць липень 2023 року становить 513,7 гривень.

Щодо стягнення пені за прострочення оплати за договором серпень 2023 року (сума боргу 5 897,96 гривень), у період з 16.09.2023 по 26.10.2023 позивач зазначив, що розмір пені складає 265 гривень.

Здійснивши перерахунок, суд зазначає, що такий здійснено правильно.

Суд, за допомогою системи «Ліга-360», здійснив розрахунок пені за період з 27.10.2023 по 31.10.2023 року: 16,00 (облікова ставка НБУ) 5 897,96 (Сума боргу) x (2 x 16,00 : 365) x 5 днів (прострочення) : 100. Сума пені становить 25,85 гривень.

Відтак, сума пені за несвоєчасне виконання зобов`язання за місяць серпень 2023 року становить 290, 85 гривень.

Щодо стягнення пені за прострочення оплати за договором за вересень 2023 року (сума боргу 5 815,39 гривень), у період з 16.10.2023 по 26.10.2023, позивач зазначив, що розмір пені складає 70,10 гривень.

Здійснивши перерахунок, суд зазначає, що такий здійснено правильно.

Суд, за допомогою системи «Ліга-360», здійснив розрахунок пені за період з 27.10.2023 по 31.10.2023 року: 16,00 (облікова ставка НБУ) 5 815,39 (Сума боргу) x (2 x 16,00 : 365) x 5 днів (прострочення) : 100. Сума пені становить 25,49 гривень.

Таким чином, сума пені за несвоєчасне виконання зобов`язання за місяць вересень 2023 року складає 95,59 гривень.

Відтак, розмір пені за прострочення здійснення відповідачем орендної плати за місяці липень, серпень, вересень 2023 року становить 900,14 гривень.

Стосовно заявлених позовних вимог про стягнення пені за прострочення здійснення відповідачем орендної плати за місяці з жовтня 2023 року (строк оплати за який настав 15.11.2023) по липень 2024 року, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що суд не вправі замість позивача у справі, визначити періоди таких нарахувань, а відтак і здійснити правильний розрахунок суми пені, оскільки позивачем не надано доказів, на підставі яких суд мав би змогу визначити правильні періоди прострочення відповідачем оплати за договором, зокрема, у матеріалах справи відсутня інформація щодо дати здійснення часткової оплати відповідачем заборгованості з орендної плати.

Щодо задоволення судом першої інстанції позовної вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 52 915,93 гривень, то така знаходяться поза межами апеляційного перегляду в розумінні ч.4 ст. 269 ГПК України, колегія суддів під час розгляду справи не встановила порушення норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права на момент ухвалення судового рішення місцевим господарським судом в частині задоволення у даній позовній вимозі, що є обов`язковою підставою для скасування рішення.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Статтею 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез?ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.11.2024 у справі № 907/711/24 частковому скасуванню.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції:

На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір, сплачений судовий збір Департаментом міської інфраструктури Ужгородської міської ради при поданні апеляційної скарги, підлягає частковому відшкодуванню скаржнику за рахунок Приватного підприємства "АВС-Сервіс".

Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 252, 254, 269, 270, 275, 277, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради б/н від 02.12.2024 (вх. суду № 01-05/3502/24 від 03.12.2024) задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.11.2024 у справі № 907/771/24 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 8 698 гривень пені частково скасувати. В цій частині прийняти нове судове рішення.

Позовні вимоги Ужгородської міської ради до Приватного підприємства "АВС-Сервіс" про стягнення 900,14 гривень пені задоволити.

Пункт 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.11.2024 у справі № 907/771/24 викласти в такій редакції:

« 2. Стягнути з Приватного підприємства "АВС-Сервіс" (88000, Закарпатська область, місто Ужгород, вул. Олександра Богомольця, будинок 39, код ЄДРПОУ: 40536246) на користь Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська область, місто Ужгород, площа Поштова, будинок 3, код ЄДРПОУ: 36541721) 52 915,93 грн (п`ятдесят дві тисячі дев`ятсот п`ятнадцять гривень 93 коп.) основної заборгованості, 900,14 грн (дев`ятсот гривень 14 коп.) пені та 2 640,11 грн (дві тисячі шістсот сорок гривень 11 коп.) на відшкодування сплаченого судового збору».

3. В решті рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.11.2024 у справі № 907/771/24 залишити без змін.

4. Здійснити розподіл судових витрат.

Стягнути з Приватного підприємства "АВС-Сервіс" (88000, Закарпатська область, місто Ужгород, вул. Олександра Богомольця, будинок 39, код ЄДРПОУ: 40536246) на користь Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська область, місто Ужгород, площа Поштова, будинок 3, код ЄДРПОУ: 36541721) 375,71 гривень (триста сімдесят п`ять гривень 71 коп.) на відшкодування сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

6. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Головуючий суддяТ.Б. Бонк

суддяС.М. Бойко

суддяГ.Г. Якімець