Постанова від 30.04.2025 по справі 910/5548/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2025 р. Справа№ 910/5548/19 (464/939/24)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Сотнікова С.В.

Остапенка О.М.

за участю секретаря судового засідання Сороки П.М.

та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засідання від 30.04.2025,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп"

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2025

у справі №910/5548/19 (464/939/24) (суддя Омельченко Л.В.)

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп" в особі

Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп"

про стягнення нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку

у межах справи №910/5548/19

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ "Орлан-Транс-Груп" в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп" про стягнення нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку у розмірі 161748,38 грн - задоволено; стягнуто з ТОВ "Орлан-Транс-Груп" в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп" на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену суму заробітної плати та середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку у розмірі 161748,38 грн; стягнуто з ТОВ "Орлан-Транс-Груп" в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп" користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 30285 грн.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп" звернулось безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: прийняти дану апеляційну скаргу до розгляду; порушити провадження по даній справі; скасувати рішення господарського суду м. Києва від 20.01.2025 по справі №910/5548/19 (464/939/24) за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп" в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп" про стягнення нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп" передано колегії суддів у складі: головуючий суддя: Доманська М.Л.; судді: Остапенко О.М. та Сотніков С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/5548/19 (464/939/24) за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп" в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп" про стягнення нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 у справі №910/5548/19 (464/939/24) до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/5548/19 (464/939/24).

24.02.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/5548/19 (464/939/24) у 1 томі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 у справі №910/5548/19 (464/939/24) залишено без руху; роз`яснено, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржник має право усунути недоліки апеляційної скарги, а саме, подати до Північного апеляційного господарського суду докази направлення листом з описом вкладення копії апеляційної скарги з додатками ОСОБА_1 та докази сплати судового збору у сумі 4542,00 грн.

04.03.2025 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено платіжну інструкцію в національній валюті від 03.03.2025 №9829 на суму 4542,00 грн та докази направлення копії апеляційної скарги з додатками листом з описом вкладення ОСОБА_1 .

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 у справі №910/5548/19 (464/939/24). Розгляд апеляційної скарги призначено на 30.04.2025 о 12 год. 00 хв. Запропоновано учасникам справи у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України надати відзиви на апеляційну скаргу із доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом десяти днів, з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 09.04.2025. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень в письмовій формі із доказами надсилання (надання) копій цих документів іншим учасникам справи протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 16.04.2025.

09.04.2024 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого позивач просив суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване судове рішення залишити без змін.

24.04.2025 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції, в якій він просить допустити його представника - ОСОБА_2 до участі у судовому засіданні у справі №910/5548/19 (464/939/24), призначеному на 30.04.2025 о 12:00 в режимі відеоконференцзв`язку у приміщенні Господарського суду Львівської області.

28.04.2025 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції, в якій він просить допустити його представника - ОСОБА_2 до участі у судовому засіданні у справі №910/5548/19 (464/939/24), призначеному на 30.04.2025 о 12:00 в режимі відеоконференцзв`язку у приміщенні Сихівського районного суду м. Львів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви від 24.04.2025 про участь в судовому засіданні у справі №910/5548/19 (464/939/24), призначеному на 30.04.2025 о 12:00, в режимі відеоконференції у приміщені Господарського суду Львівської області. Заяву ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції від 28.04.2025 у приміщені Сихівського районного суду м. Львова задоволено. Зазначено, що розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 у справі №910/5548/19 (464/939/24), призначений на 30.04.2025 о 12 год. 00 хв., буде проводитись в режимі відеоконференції в приміщенні Північного апеляційного господарського суду (зал судового засідання №1). Доручено Сихівському районному суду м. Львова (79000, вулиця Чоловського, 2, м.Львів, Львівська область) забезпечити проведення в режимі відеоконференції судового засідання, призначеного на 30.04.2025 о 12 год. 00 хв. у даній справі. Зазначено, що представник ОСОБА_1 - адвокат Мукан Богдана Степанівна братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Сихівського районного суду м. Львова.

У судове засідання 30.04.2025 в режимі відеоконференції з`явився ОСОБА_1 та його представник. Представники інших учасників справи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку.

Колегія суддів вирішила за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників учасників справи, які не з`явились у судове засідання, з огляду на наступне.

За положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов`язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Наведена правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.03.2024 у справі № 916/1577/19, від 09.04.2024 у справі № 873/225/23.

ОСОБА_1 та його представник просили суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скраги, оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Згідно із ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що судом першої інстанції не враховано доводи ТОВ «Орлан-Транс-Груп» щодо того, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2021 у справі № 910/5548/19 введено процедуру санації Товариства з обмеженою відповідальністю «Орлан-Транс- Груп» та затверджено план санації підприємства, відповідно до якого заборгованість з виплати заробітної плати працівникам підприємства покривається в порядку першої черги відповідно до переліку в Додатку №2 до Плану санації, у даний перелік включено і Позивача - ОСОБА_1 . Скаржник зазначає, що 09.02.2024 позивач звернувся до суду про стягнення нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати та середнього заробітку, тобто зі спливом тримісячного строку, встановленого ст. 233 КЗпП України, проте, скаржник не вважає зазначені Позивачем причини пропуску строку звернення до суду поважними, адже позивач знав про порушення свого права та до суду не звертався.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази у справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп" слід залишити без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 у справі №910/5548/19 (464/939/24) слід залишити без змін, з огляду на наступне.

У провадженні господарського суду міста Києва знаходиться справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп".

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до ТОВ "Орлан-Транс-Груп" в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс -Груп" про стягнення нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку у розмірі 161 748,38 грн.

В обгрунтування позову позивач зазначив, що 07.09.2023 позивач був звільнений із займаної посади відповідно до Наказу підприємства від 07.09.2023 № 34-кф. Натомість, відповідач ТОВ "Орлан-Транс-Груп" не провів остаточний розрахунок та не виплатив існуючу заборгованість нарахованої заробітної плати, а також не повернув трудову книжку позивача. Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з ТОВ "Орлан-Транс-Груп" в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс -Груп" нараховану, але не виплачену суму заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку у розмірі 161 748,38 грн, а також стягнути з відповідача судові витрати.

Позивач заявив у суді першої інстанції клопотання про поновлення строку на звернення до суду з даним позовом, оскільки лише 01.12.2023 відповідач повідомив позивача про суму заборгованості, яка складає 161 748, 38 грн, а 13.12.2023 позивач звернувся до суду про стягнення відповідного боргу у порядку наказного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін у справі № 910/5548/19 (464/939/24) за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп" в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп" про стягнення нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку у межах справи № № 910/5548/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ "Орлан-Транс-Груп" в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп" про стягнення нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку у розмірі 161748,38 грн - задоволено; стягнуто з ТОВ "Орлан-Транс-Груп" в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп" на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену суму заробітної плати та середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку у розмірі 161748,38 грн; стягнуто з ТОВ "Орлан-Транс-Груп" в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп" користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 30285 грн.

Колегія суддів з вказаним висновком суду першої інстанції погоджується, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) працював у Львівській філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп" та 07.09.2023 був звільнений з посади слюсаря з ремонту рухомого складу 5 розряду Наказом від 07.09.2023 № 34-кф, повідомлений про це 20.09.2023, про що свідчить підпис позивача на Наказі від 07.09.2023 № 34-кф.

Як встановлено судом першої інстанції, в порушення вимог ст. 116 Кодексу законів про працю України, ТОВ "Орлан-Транс-Груп" не провів остаточний розрахунок, не виплатив існуючу заборгованість нарахованої заробітної плати та не повернув трудову книжку позивачу, вказаного скаржник не спростував.

03.10.2023 позивачем разом з іншими працівниками підприємства відповідача було направлено колективне звернення з приводу невиплати заробітної плати до Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці.

05.10.2024 позивачем на адресу відповідача (засобами Укрпошти) було направлено лист з вимогою провести з ним розрахунок та видати належним чином оформлену трудову книжку, відповіді від відповідача отримано не було, трудова книжка не повернута.

25.10.2023 на підставі зазначеного колективного звернення Західне міжрегіональне управління державної служби з питань праці провело позаплановий захід державного контролю у формі перевірки на предмет додержання законодавства про працю.

Перевірка була проведена на підставі наданих ТОВ ЛФ "Орлан-Транс-Груп" розрахункового листка ОСОБА_1 за вересень 2023. За результатами перевірки встановлено, що позивачу не виплачена заробітна плата за попередні періоди роботи, сума належних ОСОБА_1 від ЛФ ТзОВ "Орлан-Транс-Груп" коштів складає 161 748,38 грн, які на дату перевірки не виплачено.

Крім того, про нарахування заробітної плати роботодавцем ЛФ ТОВ "Орлан-Транс-Груп" позивачу свідчить довідка форми ОК-7, видана Пенсійним фондом України. Також банківська виписка із рахунку позивача у AT "Сенс Банк" підтверджує, що від дня звільнення - 07.09.2023 роботодавець не перерахував належну до виплати суму заборгованості за попередні періоди роботи.

01.12.2023 на електронну пошту відповідача було направлено адвокатський запит № 18 (адвокат Мукан Б.С.) з проханням надати інформацію у вигляді довідки про суму нарахованої та невиплаченої заробітної плати на день звільнення ОСОБА_1 із зазначенням утриманої суми податку з доходу фізичних осіб та суми військового збору.

У відповіді на адвокатський запит відповідачем повідомлено, що сума нарахованої та невиплаченої заробітної плати ОСОБА_1 станом на 06.12.2023 становить 161 748,38 грн. Також було повідомлено, що трудова книжка позивача втрачена відповідачем. Зазначена відповідь засвідчена печаткою підприємства та підписом директора ОСОБА_3

20.12.2023 відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 161 ЦПК України Сихівським районним судом м. Львова у справі 464/8523/23 було видано судовий наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Трасг- Груп" в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Траст-Груп" на користь ОСОБА_1 нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати у розмірі 161 748, 38 гривень.

Проте, ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 03.01.2024 зазначений судовий наказ від 20.12.2023 (справа № 464/8523/23, провадження № 2-н/464/2971/23) скасовано. Скасування судового наказу мотивовано тим, що директор Львівської філії ТОВ "Орлан-Транс-Груп" ОСОБА_3 не погоджувався із нарахованою сумою заборгованості, вважав її необґрунтованою.

В подальшому, ОСОБА_1 звернувся за захисом своїх прав у позовному провадженні.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, із витребуваних ухвалою від 02.09.2024 та наданих відповідачем доказів (довідки про доходи ОСОБА_1 ) випливає, що відповідачем здійснювались необхідні нарахування відповідно до ст. 14.1.222 Податкового кодексу України: роботодавець - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або самозайнята особа, яка використовує найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несе обов`язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов`язки, передбачені законами. Тобто встановлено, що сума 161 748, 38 грн наведена з урахуванням загальнообов`язкових платежів і податків, що підлягають стягненню із заробітної плати

Суд першої інстанції вірно звернув увагу, що відповідачем не оскаржується розмір нарахованої, але невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку у розмірі 161 748,38 грн. Разом з тим, зазначена сума була вказана відповідачем у відповіді на адвокатський запит від 01.12.2023 № 18.

У суді першої інстанції відповідач вказував про пропуск позивачем процесуальних строків, встановлених ст.233КЗпП України, на звернення до суду з даним позовом, зазначаючи, що позивача було звільнено з роботи 07.09.2023 наказом про звільнення від 07.09.2023 № 34-кф. Відповідач зазначав, що позивача із вказаним наказом ознайомлено 20.09.2023, в цей же день його повідомлено про нараховані до виплати суми. На переконання відповідача, оскільки до суду із позовом про стягнення нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати та середнього заробітку позивач звернувся 09.02.2024 - поза межами тримісячного строку, що встановлено вимогами статті 233 КЗпП України, зазначений позов не може бути задоволено.

Судом першої інстанції вірно відхилено вказані заперечення, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості, що одночасно із повідомленням про звільнення, 20.09.2023 ОСОБА_1 було повідомлено про нараховані до виплати суми.

У постанові Верховного Суду від 26.10.2023 у справі № 380/653/23 зазначено, що норми частини другої статті 233 КЗпП України передбачають тримісячний строк звернення до суду з позовом про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні. При цьому, перебіг такого строку слід розраховувати з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Так, відповідно до статті 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Відповідно до статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

За висновком суду першої інстанції, виходячи із матеріалів справи, які підтверджують неодноразові звернення позивача до відповідача із вимогою надання інформації про розмір нарахованої та невиплаченої йому заробітної плати, суд дійшов висновку про наявність поважних причин, внаслідок чого позивачем було пропущено строк, встановлений ст. 233 КЗпП України, та поновив строк для звернення до суду за вирішенням трудового спору у справі 910/5548/19 (464/939/24).

Колегією суддів враховано, що позивач отримав відповідь на адвокатський запит у грудні 2023, у якій відповідачем повідомлено, що сума нарахованої та невиплаченої заробітної плати ОСОБА_1 станом на 06.12.2023 становить 161 748,38 грн. У грудні 2023 ОСОБА_1 звернувся в суд про видачу судового наказу, який в подальшому скасовано ухвалою від 03.01.2024 у справі № 464/8523/23.

До суду з даним позовом у порядку позовного провадження позивач звернувся 09.02.2024, тобто у строк, встановлений статтею 233 КЗпП України.

Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги відносно того, що позивач звернувся до суду про стягнення нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати та середнього заробітку зі спливом тримісячного строку, встановленого ст. 233 КЗпП України, та, що зазначені позивачем причини пропуску строку звернення до суду є неповажними.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги відносно того, що судом першої інстанції не враховано доводи ТОВ «Орлан-Транс-Груп» відносно того, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2021 у справі № 910/5548/19 введено процедуру санації Товариства з обмеженою відповідальністю «Орлан-Транс- Груп», затверджено план санації підприємства, відповідно до якого заборгованість з виплати заробітної плати працівникам підприємства покривається в порядку першої черги відповідно до переліку в Додатку №2 до Плану санації, у даний перелік включено і Позивача - ОСОБА_1 . Суд апеляційної інстанції зауважує, що скаржником у даному позовному провадженні не доведено, що заявлені позивачем вимоги у розмірі 161748,38 грн включено до затвердженого ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2021 у справі № 910/5548/19 Плану санації. Матеріали справи № 910/5548/19 (464/939/24) не містять таких доказів.

Таким чином, колегія суддів зауважує, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин, надав оцінку поданим сторонами доказам та вірно застосував норми матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення.

Оцінюючи оскаржуване рішення суду першої інстанції через призму застосування принципів оцінки доказів та аргументації своїх висновків, викладених в Рішенні ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", судова колегія зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі); суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення; питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).

Отже, доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, не спростовують правомірність застосування норм чинного законодавства, якими обґрунтоване оскаржуване рішення суду першої інстанції, а тому колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду та доходить висновку про необхідність відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 у справі №910/5548/19 (464/939/24) - без змін.

У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Повний текст постанови підписано після виходу з відпусток суддів, що входять до складу колегії суддів, у провадженні якої перебувала дана апеляційна скарга.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 у справі №910/5548/19 (464/939/24) залишити без змін.

Матеріали справи № 910/5548/19 (464/939/24) повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.

Повний текст складено 13.05.2025

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді С.В. Сотніков

О.М. Остапенко