Ухвала

від 14.05.2025 по справі 910/3178/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

14.05.2025Справа № 910/3178/25Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., дослідивши матеріали справи №910/3178/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Полтава» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бренд Лізинг» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбуд», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача-2 приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича про визнання права власності на майно та скасування арешту, без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа за вказаним позовом на стадії підготовчого провадження.

07.04.2025 до Національного Банку України надіслано ухвалу Господарського суду міста Києва 910/3178/25 для про надання регулятором ринку небанківських фінансових послуг: страхових, лізингових, факторингових компаній, кредитних спілок, ломбардів та інших фінансових компаній, до суду письмових пояснень.

09.04.2025 Ухвала є врученою НБУ в електронний кабінет, що підтверджено квитанцією.

Станом на час підготовчого засідання витребувані пояснення не надані.

За обставинами справи, ТОВ «Трейд Полтава» звернулось до відповідачів з вимогами про:

- визнання за ТОВ «Трейд Полтава» права власності на вантажний автомобіль марки Renault моделі Kangoo номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 , 2013 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 за договором фінансового лізингу ФЛТ №012 від 22.05.2018;

- зняття (скасування) арешту з вантажного автомобіля марки Renault моделі Kangoo номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 , 2013 року випуску, білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , та скасування його розшуку, що накладені постановами приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича від 13.09.2024 при примусовому виконанні виконавчого провадження №76043387.

Позовна заява мотивована тим, що ТОВ «Трейд Полтава» після закінчення строку дії договору лізингу набуло прав лізингоодержувача.

Позивач вважає себе фактичним власником автомобіля та користується ним, однак не може здійснити перереєстрацію права власності у встановленому законом порядку у зв`язку з ухиленням ТОВ «Бренд Лізинг» від виконання своїх зобов`язань за договором фінансового лізингу, а після визнання права власності на автомобіль за ТОВ «Трейд Полтава» у судовому порядку, воно буде позбавлене можливості розпоряджатися ним, якщо одночасно з визнанням права власності на автомобіль не буде скасовано арешт та його розшук.

Стверджує, що незважаючи на повне виконання лізингоодержувачем (частково першим, а частково ним особисто як правонаступником) своїх зобов`язань за договором фінансового лізингу ФЛТ №012 від 22.05.2018, до нього не перейшло право власності на предмет лізингу, оскільки лізингодавцем не було підписано акт про перехід права власності на предмет лізингу.

Також, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що лізингові платежі за договором фінансового лізингу частково здійснювались не у грошовій формі оплатою на рахунок, а зарахуванням зустрічних однорідних вимог на підставі окремих правочиів.

Такі правочини (договори) укладені лізингоодежувачем та третіми особами, які не є сторонами договору фінансового лізингу. Крім того, такі договори зарахування були змішаними - містили положення поруки та відступлення права вимог за іншими правочинами, за якими в свою чергу був стороною лізингодавець.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України «Про фінансовий лізинг» відносини між лізингодавцем та лізингоодержувачем, що виникають на підставі договору фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, цього Закону з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", а також прийнятими відповідно до закону актами Національного банку України.

Згідно статті 4 цього Закону державне регулювання та нагляд на ринку фінансового лізингу здійснює Національний банк України відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", цього Закону та інших законодавчих актів України (ч.1).Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку фінансового лізингу та отримують від них інформацію у межах повноважень, визначених законом (ч.2).

Положення ст. 14 Закону визначають, що договір фінансового лізингу повинен відповідати вимогам статті 9 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" та цього Закону. Серед вимог, зазначених у частині першій цієї статті, договір фінансового лізингу повинен містити, зокрема порядок та графік сплати лізингоодержувачем лізингових платежів, який містить загальну суму, що підлягає сплаті, розмір, строки та кількість таких платежів (у тому числі авансового платежу), інших платежів, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору фінансового лізингу; розмір, порядок розрахунку та умови сплати додаткових платежів і комісій (за наявності), пов`язаних з укладенням, виконанням, зміною та розірванням договору фінансового лізингу, достроковим викупом об`єкта фінансового лізингу, а також порядок зміни та/або індексації таких платежів.

Стаття 16 Закону в свою чергу встановлює, що лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу.

До їх складу включаються: сума, що відшкодовує частину вартості об`єкта фінансового лізингу; винагорода лізингодавцю за отриманий у фінансовий лізинг об`єкт фінансового лізингу; інші складові, зокрема платежі та/або витрати, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору фінансового лізингу та передбачені таким договором.

Протягом строку дії договору фінансового лізингу розмір лізингових платежів може бути змінено у випадках та порядку, передбачених таким договором.

Водночас з метою виконання лізингодавцем своїх зобов`язань за договором фінансового лізингу щодо оплати товарів, виконання робіт тощо лізингодавець має право отримати від лізингоодержувача авансовий платіж, що підлягає сплаті відповідно до умов договору фінансового лізингу. Авансовий платіж не є залученими коштами лізингодавця, а є складовою лізингових платежів за договором фінансового лізингу, що відшкодовує частину вартості об`єкта фінансового лізингу.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Разом з тим, ст.602 Цивільного кодексу України визначено випадки коли не допускається зарахування зустрічних вимог, а саме: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 4-1) за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

Встановлено відсутність законодавчого регулювання щодо можливості сплати лізингових платежів за договорами фінансового лізингу у спосіб зарахування зустрічних однорідних вимог у т.ч. за непрямим договорами.

Однак, аналіз положень Закону України «Про фінансовий лізинг» не передбачає припинення зобов`язань зарахуванням однорідних вимог, і фінансова послуга здійснюється шляхом виплати/перехування грошових коштів оплати лізингових платежів на підставі укладених договорів, які не містять положень про зарахування зустрічних однорідних вимог, і зі змісту закону слід дійти висновку, що за своєю суттю фінансовий лізинг передбачає лише оплату грошових коштів в якості чергового платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є, зокрема, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Оскільки є законодавча прогалина щодо банківської діяльності, враховуючи завдання господарського судочинства та підготовчого провадження, даною ухвалою суд запитує у Національного банку України письмові пояснення з питань, викладених у резолютивній частині ухвали.

Відповідно до ч. 2 ст. 232 ГПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Керуючись статтями 2, 177, 232, 234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

ПОВТОРНО

Звернутись до Національного банку України (01601, місто Київ, вулиця Інститутська, будинок 9, код ЄДРПОУ 00032106) про надання суду письмових пояснень:

Чи відповідає вимогам законодавства у сфері надання фінансових послуг (фінансового лізингу) внесення лізингових платежів у спосіб зарахування зустрічних однорідних вимог за договорами, укладеними між стороною договору лізингу взагалі та за непрямими договорами зокрема?

Чи є прийнятими відповідно до Закону України «Про фінансовий лізинг» акти Національного банку України що дозволяють/заборонять проведення лізингових платежів у не грошовій формі та у спосіб зарахування зустрічних однорідних вимог?

Письмові пояснення надати у строк до 19.05.2025 включно.

Ухвала набрала законної сили 14.05.2025 та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя Ігор Курдельчук