Рішення від 14.05.2025 по справі 916/625/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" травня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/625/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом: Державного підприємства Морський торговельний порт Усть-Дунайськ (вул. Придунайська, 2, м. Вилкове, Кілійський р-н, Одеська обл., 68355)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс Інвест Сервіс (пр. Миру, 5-Р, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68001)

про стягнення 335449,21 грн,

УСТАНОВИВ:

Державне підприємство Морський торговельний порт Усть-Дунайськ звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс Інвест Сервіс, в якій просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 335449,21 грн, з яких: 1) за договором від 02.02.2023№ 32-Д: основний борг в сумі 34613,50 грн; інфляційні витрати в сумі 5994,64 грн; пеню в сумі 23562,46 грн; штраф в сумі 2422,95 грн; 2) за договором від 15.02.2023 № 38-Д: основний борг в сумі 139743,84 грн; інфляційні витрати в сумі 24201,93 грн; пеню в сумі 95127,89 грн; штраф в сумі 9782,00 грн.

Позиції учасників справи

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину порушення відповідачем умов укладених між сторонами вищевказаних договорів в частині здійснення повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг.

Відповідач відзив на позов і жодних доказів суду не надав, про розгляд справи був повідомлений належним чином, а отже справа згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішується судом за наявними матеріалами. При цьому суд зауважує, що відповідач не повідомляв суду про наявність обставин, що перешкоджають йому брати участь у розгляді справи в умовах воєнного стану, запровадженого на території України або з інших підстав.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.02.2025 позовну заяву Державного підприємства Морський торговельний порт Усть-Дунайськ було залишено без руху із встановленням позивачу десятиденного строку для усунення виявлених судом недоліків.

Ухвалою суду від 10.03.2025 позовну заяву Державного підприємства Морський торговельний порт Усть-Дунайськ було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/625/25; постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи

02.02.2023 між Державним підприємством Морський торговельний порт Усть-Дунайськ (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Альянс Інвест Сервіс (далі - замовник) був укладений договір надання послуг по використанню об`єктів портової інфраструктури № 32Д (а.с. 51-55, т.1), предметом якого є визначення взаємних прав і обов`язків сторін при наданні послуг по використанню об`єктів портової інфраструктури, балансоутримувачем яких є виконавець, з метою забезпечення переміщення вантажу автотранспортом замовника до об`єктів портової інфраструктури виконавця та у зворотному напрямку.

За умовами підп. 3.2.1. п. 3.2. виконавець зобов`язується забезпечити замовнику цілодобовий, безперешкодний проїзд автотранспорту по об`єктам портової інфраструктури, балансоутримувачем яких є виконавець, розташованих на території ДП «МТП Усть-Дунайськ» (портовий пункт Кілія), згідно попередньо узгодженої письмової заявки замовника.

Відповідно до п. 4.1., 4.2. договору вартість послуг, передбачених підп. 3.2.1. договору, оплачуються замовником відповідно до вільних тарифів виконавця і складає 0,50 доларів США за тонну без ПДВ за кожну перевезену автотранспортом і завантажену/відвантажену на/з судна тонну згідно даних вантажних Маніфестів. Всі платежі відповідно до цього договору мають бути визначені та виконані в національній валюті України - гривні. Платежі, виражені в іншій валюті, ніж українська, сплачуються в українській валюті за офіційним курсом Національного Банку України на дату виставлення рахунку-фактури. Оплата здійснюється в гривнях по курсу НБУ на день виставлення рахунку. При виставленні рахунків ПДВ нараховується згідно з чинним законодавством України.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що за фактом наданих послуг виконавець складає акт виконаних робіт і направляє замовнику його разом з рахунком на електронну пошту замовника (вказану в реквізитах п. 9 договору). Сканована копія рахунку та актів, які відправлені на електрону адресу замовника, вважається оригіналами до моменту отримання рахунків та актів в паперовому вигляді. Замовник зобов`язаний протягом 5-ти робочих днів самостійно отримати, підписати та повернути підписаний примірник акту виконавцю. У разі, якщо замовник не надав виконавцю підписаний акт або мотивовану відмову підписання акту в зазначений термін, такий акт, підписаний тільки виконавцем, є доказом належного виконання виконавцем всього обсягу послуг, зазначених в даному акті.

Відповідно до п. 4.4. договору оплата за надані послуги здійснюється замовником на підставі виставлених скан-копій рахунків шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця (вказаний в реквізитах п. 9 договору) протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту відправлення виконавцем скан-копії рахунку та на підставі підписаного акту виконаних робіт згідно з п. 4.3. договору.

За умовами п. 4.9., 4.10. договору у разі затримки оплати платежів за надані послуги замовник на вимогу виконавця, оплачує останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу, 3% річних та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, до моменту повного погашення заборгованості. Штрафи та пеня нараховуються починаючи з 11-го дня, наступного за днем виписки рахунку. Оплата пені не звільняє замовника від обов`язку сплатити остаточний рахунок у повному обсязі. Датою оплати платежів вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок виконавця. У разі затримки розрахунку на термін більше 10 (десяти) днів замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі 7% від простроченої суми та надання послуг згідно предмету договору, призупиняються.

За умовами п. 6.4. договору штрафи та пеня нараховуються починаючи з 11-го дня, наступного за днем виписки рахунку. Оплата пені не звільняє замовника від обов`язку сплатити остаточний рахунок у повному обсязі. Датою оплати платежів вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок виконавця.

Відповідно до п. 8.7., 8.9. договору строк його дії та надання послуг за договором становить з моменту підписання цього договору до 31.12.2023, але у разі зміни власника за об`єктами підприємств, договір розривається з моменту набуття/переходу права власності за об`єктами підприємства новому власнику. Якщо жодна із сторін в 15-ти денний термін до дати закінчення дії договору не заявила про його закінчення, договір вважається продовженим на наступний рік на тих же умовах.

Далі, 15.02.2023 між Державним підприємством Морський торговельний порт Усть-Дунайськ (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Альянс Інвест Сервіс (далі - замовник) був укладений договір надання послуг по використанню об`єктів портової інфраструктури № 38Д (а.с. 46-50, т.1), предметом якого є перевантаження виконавцем зернових вантажів замовника навалом за схемою автомобіль-причал-трюм за допомогою портального крану в портовому пункті Кілія.

Згідно з п. 4.1., 4.2. договору вартість послуг, передбачених пунктом 1.1. договору, оплачуються замовником відповідно до вільних тарифів виконавця і складає 2,50 доларів США за тонну без ПДВ, згідно даних вантажних накладних. Замовник також відшкодовує ДП «МТП Усть-Дунайськ»: компенсаційні витрати з використання буферної баржі за виставленим рахунком філії «Усть-Дунайськ» ДП «АМПУ» у розмірі 178,2 доларів США на добу з ПДВ в еквіваленті в національній валюті та розраховується за курсом НБУ на день виставлення рахунку; компенсаційних витрат з використання буферної баржі за виставленим рахунком філії «Усть-Дунайськ» ДП «АМПУ» в сумі 2604,85 грн без ПДВ та 520,97 грн ПДВ. Обслуговування та плата за послуги нараховується від дати швартування морського судна до ліхтеру UDР-DМ-2258 до дати відшвартування морського судна від ліхтеру. Неповна доба рахується як повна. Всі платежі відповідно до цього договору мають бути визначені та виконані в національній валюті України - гривні. Платежі, виражені в іншій валюті, ніж українська, сплачуються в українській валюті за офіційним курсом Національного Банку України на дату виставлення рахунку-фактури. Оплата здійснюється в гривнях по курсу НБУ на день виставлення рахунку. При виставленні рахунків ПДВ нараховується згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до п. 4.3. договору за фактом наданих послуг виконавець складає акт виконаних робіт і направляє його замовнику разом з рахунком на електронну пошту замовника (вказану в реквізитах п. 9 договору). Сканована копія рахунку та актів, які відправлені на електрону адресу замовника, вважається оригіналами до моменту отримання рахунків та актів в паперовому вигляді. Замовник зобов`язаний протягом 5-ти робочих днів самостійно отримати, підписати та повернути підписаний примірник акту виконавцю. У разі, якщо замовник не надав виконавцю підписаний акт або мотивовану відмову від підписання акту в зазначений термін, такий акт, підписаний тільки виконавець, є доказом належного виконання виконавцем всього обсягу послуг, зазначених вданому акті.

Згідно з п. 4.4. договору оплата за надані послуги здійснюється замовником на підставі виставлених скан-копій рахунків шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця (вказаний в реквізитах п. 7 договору) протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту відправлення виконавцем скан-конії рахунку та на підставі підписаного акту виконаних робіт згідно з п. 4.3. договору.

За умовами п. 4.9., 4.10. договору у разі затримки оплати платежів за надані послуги, замовник на вимогу виконавця оплачує останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу, 3% річних та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, до моменту повного погашення заборгованості. Штрафи та пеня нараховуються починаючи з 11-го дня, наступного за днем виписки рахунку. Оплата пені не звільняє замовника від обов`язку сплатити остаточний рахунок у повному обсязі. Датою оплати платежів вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок виконавця. У разі затримки розрахунку на термін більше 10 (десяти) днів замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі 7% від простроченої суми та надання послуг згідно предмету договору, призупиняються.

Відповідно до п. 6.2. договору штрафи та пеня нараховуються починаючи з 11-го дня, наступного за днем виписки рахунку. Оплата пені не звільняє замовника від обов`язку сплатити остаточний рахунок у повному обсязі. Датою оплати платежів вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок виконавця.

Згідно з п. 8.7., 8.9. договору строк його дії та надання послуг за договором становить з моменту підписання цього договору до 31.12.2023, але у разі зміни власника за об`єктами підприємств, договір розривається з моменту набуття/переходу права власності за об`єктами підприємства новому власнику. Якщо жодна із сторін в 15-ти денний термін до дати закінчення дії договору не заявила про його закінчення, договір вважається продовженим на наступний рік на тих же умовах.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 16, 18, т.1), за результатом наданих послуг позивачем були складені акти наданих послуг за договором № 38Д, а саме: від 19.03.2023 на суму 118214,58 грн та від 03.04.2023 на суму 21529,26 грн. За фактом наданих послуг по договору № 32 Д позивачем був складений акт від 19.03.2023 на суму 34613,50 грн (а.с. 17, т.1). Судом встановлено, що акти за обома договорами, які складені 19.03.2023, відповідачем підписані без зауважень. Складений 03.04.2023 акт за договором № 38Д відповідачем не підписаний, разом з цим, в матеріалах справи відсутня мотивована відмова відповідача від підписання цього акту.

Для здійснення оплати вартості наданих послуг позивачем були виставлені відповідачу рахунки (а.с. 19-21, т.1): від 19.03.2023 № 8/161 за договором № 38Д на суму 118214,58 грн; від 19.03.2023 № 8/162 за договором № 32Д на суму 34613,50 грн; від 03.04.2023 № 8/211 за договором № 38Д на суму 21529,26 грн.

Доказів здійснення оплати відповідачем вищевказаних рахунків матеріали справи не містять.

09.05.2023 позивач звернувся до відповідача з листом за вих. № 467/01/03-23 (а.с. 22, т.1), в якому позивач просив терміново погасити заборгованість за договорами. Далі, 06.02.2024 позивач звернувся до відповідача з вимогою (а.с. 24-26, т.1), в якій позивач вимагав погасити заборгованість за договорами в сумі 174357,34 грн, попередивши відповідача, що в іншому випадку, позивач буде вимушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.

У відповіді на вимогу позивача (а.с. 23, т.1) відповідач наголосив, що під час виконання сторонами договорів директором ДП МТП «Усть-Дунайськ» вчинялись перешкоди для здійснення відповідачем господарської діяльності, у зв`язку з чим відповідачем були понесені значні збитки. Також відповідач наголосив, що підприємством за власні кошти здійснило днопоглиблювальні роботи, що надало позивачу можливість отримувати додатковий прибуток. З урахуванням вказаного, відповідач просив врахувати суму боргу за вимогою позивача у розмірі 174357,34 грн, як компенсацію збитків від дій керівництва ДП МТП «Усть-Дунайськ». Доказів на підтвердження обставин, зазначених у відповіді, матеріали справи не містять.

22.03.2024 позивач звернувся до відповідача з повторною вимогою (а.с. 27-29, т.1), в якій заперечив обставину спричинення керівництвом ДП МТП «Усть-Дунайськ» перешкод відповідачу при здійсненні ним власної господарської діяльності та повідомив, що наразі позивач перебуває в стадії припинення, у зв`язку з приватизацією єдиного майнового комплексу порту ТОВ «Еліксир Україна». Позивач знов просив відповідача погасити наявну заборгованість та повідомив про намір звернутись до суду.

У зв`язку з тим, що відповідач не задовольнив вимоги позивача, останній звернувся до суду за захистом своїх порушених прав з позовом, що розглядається в межах цієї справи. Так, окрім основного боргу в сумі 174357,34 грн, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача: за договором від 02.02.2023№ 32-Д - інфляційні витрати в сумі 5994,64 грн, пеню в сумі 23562,46 грн та штраф в сумі 2422,95 грн; за договором від 15.02.2023 № 38-Д - інфляційні витрати в сумі 24201,93 грн, пеню в сумі 95127,89 грн та штраф в сумі 9782,00 грн.

Розрахунок спірних сум позивачем здійснено в межах наступного періоду: інфляційні втрати за період з березня 2023 року по січень 2025 року включно; пеню за період з 27.02.2023 по 19.02.2025; штраф у розмірі 7% від суми боргу.

Відповідачем контррозрахунку суду не подано.

Законодавство, застосоване судом до спірних відносин

Згідно з ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Згідно з ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Вказане цілком кореспондується з положеннями статті 193 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених зазначеним Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено можливість настання правових наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Водночас, частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з ч. 2 ст. 233 ГК України, якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За умовами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позиція суду

Як встановлено судом, між сторонами у справі виникли договірні правовідносини, згідно з якими позивач зобов`язався надавати відповідачу послуги, а відповідач, у свою чергу, зобов`язався сплачувати отримані послуги в розмірі та в порядку, які погоджені умовами договорів від 02.02.2023 № 35Д та від 15.02.2023 № 38Д.

З наявних у справі доказів судом встановлено, що відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим за останнім рахується заборгованість перед позивачем в сумі 174357,34 грн, з яких за договором від 02.02.2023№ 32-Д в сумі 34613,50 грн та за договором від 15.02.2023 № 38-Д в сумі 139743,84 грн. Оскільки бездіяльність відповідача у виді несплати коштів за отримані послуги суперечить вищевказаним нормам права та умовам договорів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 174357,34 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню судом. При цьому, з урахуванням змісту відповіді відповідача на претензію позивача, суд наголошує, що в матеріалах справи відсутні докази понесення відповідачем збитків, внаслідок дій позивача, а також щодо припинення зобов`язання відповідача, у зв`язку з зарахуванням зустрічних однорідних вимог в порядку, який передбачений законом.

Водночас, у зв`язку тим, що відповідач допустив прострочення виконання зобов`язання перед позивачем, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно нараховано до стягнення з відповідача інфляційні втрати, пеня та штраф. В цей же час, при перевірці наведеного позивачем у позовній заяві розрахунку пені та інфляційних втрат (а.с. 3-11, т.1), суд встановив його часткову невірність, яка зумовлена тим, що позивачем невірно визначений початок нарахування. Так, з урахуванням погоджених сторонами умов договорів щодо нарахування неустойки з 11 дня, наступного за днем виписки рахунку, нарахування за прострочення виконання зобов`язань відповідачем з оплати рахунків № 8/161 та № 8/162, які виставлені 19.03.2023, має місце за згодою сторін з 30.03.2023, а рахунку № 8/211 від 03.04.2023 - з 14.04.2023.

З урахуванням вищевикладеного, судом здійснено власний розрахунок неустойки та інфляційних втрат в межах періоду відповідача (по 19.02.2025), за результатом здійснення якого судом встановлено, що вірними сумами цих нарахувань є: пеня 110843,05 грн; інфляційні втрати 27173,61 грн. В цей же час, при вирішенні питання щодо правомірності нарахування позивачем пені з перевищенням шести місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідачем, суд враховує, що умовами договору передбачено обов`язок відповідача сплатити суму пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення до моменту повного погашення заборгованості. Так, у п. 91 постанови від 16 жовтня 2024 року у справі № 911/952/22 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що якщо умовами укладеного договору сторони передбачили більш тривалий, ніж визначений частиною шостою статті 232 ГК України, строк нарахування штрафних санкцій (зазначили про їх нарахування до дня фактичного виконання, протягом усього періоду існування заборгованості тощо), то їх нарахування не припиняється за період прострочення зобов`язання понад шість місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано, а застосуванню підлягає саме строк, встановлений договором (див., для прикладу, постанову Верховного Суду України від 15 квітня 2015 року у справі № 910/6379/14 (провадження № 3-53гс15), в якій умовами договору сторонами було погоджено нарахування пені по день фактичної оплати боргу).

При цьому, перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми штрафу у розмірі 7% від суми невиконаного відповідачем зобов`язання понад 10 днів, суд визнає його вірним та обґрунтованим.

Водночас, вирішуючи питання щодо можливості зменшення за власною ініціативою суми неустойки, заявленої позивачем до стягнення, суд, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, зазначає таке.

Так, при зменшенні розміру неустойки, суд бере до уваги інтереси сторін, що заслуговують на увагу, і оцінює співвідношення розміру заявленої до стягнення пені, зокрема, із розміром збитків позивача. Якщо порушення зобов`язання відповідачем не потягло за собою значні збитки для інших господарюючих суб`єктів, то суд може з урахуванням інтересів сторін зменшити розмір належної до сплати пені. При цьому як необхідність використання права на зменшення розміру штрафних санкцій, так і розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Водночас, за своєю правовою природою штрафні санкції виконують стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов`язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності та стягується в разі порушення такого зобов`язання. Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

При цьому, наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Вирішуючи питання щодо доцільності зменшення суми пені та штрафу у цій справі суд враховує: те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивач або інші особи зазнали збитків у зв`язку із простроченням виконання зобов`язання у спірних відносинах; те, що заборгованість відповідача виникла під час дії в Україні воєнного стану; значний розмір неустойки у порівнянні з сумою основного боргу, адже пеня та штраф разом складають більше ніж 70% від суми боргу. З іншого боку суд враховує, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження актуального майнового стану відповідача, відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження настання для відповідача безпосередньо у спірних правовідносинах форс-мажорних обставин, а також те, що відповідач при укладенні договору з позивачем на власний розсуд погодився з умовами, які передбачають застосування санкцій за прострочення виконання зобов`язання з оплати наданих послуг.

За цих обставин, суд виснує щодо можливості зменшення штрафних санкцій у вигляді пені та штрафу, які підлягають стягненню з відповідача, на 50%, при цьому, таке зменшення суд вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі, що запобігатиме настанню для них негативних наслідків.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державного підприємства Морський торговельний порт Усть-Дунайськ до Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс Інвест Сервіс слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 174357,34 грн, пеню в сумі 55421,53 грн, інфляційні втрати в сумі 27173,61 грн та штраф в сумі 6102,48 грн.

Розподіл судових витрат

У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 9 статті 129 ГПК України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Отже, приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог позивача, а також те, що позов позивачем поданий в електронній формі через систему «Електронний суд», судовий збір з відповідача на користь позивача підлягає стягненню в сумі 3894,95 грн.

При цьому суд зазначає, що зменшення судом за власною ініціативою неустойки, не вплинуло на розподіл судових витрат.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Альянс Інвест Сервіс (пр. Миру, 5-Р, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68001, код ЄДРПОУ 42474868) на користь Державного підприємства Морський торговельний порт Усть-Дунайськ (вул. Придунайська, 2, м. Вилкове, Кілійський р-н, Одеська обл., 68355, код ЄДРПОУ 01125206) борг в сумі 174357 грн 34 коп, пеню в сумі 55421 грн 53 коп, інфляційні втрати в сумі 27173 грн 61 коп, штраф в сумі 6102 грн 48 коп та судовий збір в сумі 3894 грн 95 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 14 травня 2025 р.

Суддя Д.О. Бездоля