Ухвала

від 12.05.2025 по справі 921/145/25

ГУСЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12 травня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/145/25 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

розглянувши клопотання б/н від 14.04.2025 (вх. №2653 від 14.04.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю "Микулинецький Бровар" про витребування доказів, з урахуванням заяви б/н від 09.05.2025 (вх. №3435 від 12.05.2025) про уточнення прохальної частини клопотання про витребування доказів від 14.04.2025

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Микулинецький Бровар" (48120, Тернопільська область, Тернопільський район, м. Микулинці, вул. Набережна, 33)

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Опілля" (46003, місто Тернопіль, вулиця Білецька, 33)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Пивоварня "Опілля" (46003, місто Тернопіль, вулиця Білецька, 33)

про визнання недійсним п. 11 рішення загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Опілля" від 25.02.2025, оформленого протоколом №1 від 04.03.2025.

За участі від:

позивача ОСОБА_1

відповідача Деркач С.С.

третьої особи Хорунжий Ю.А.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Микулинецький Бровар" звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою б/н від 12.03.2025 (вх. №166 від 14.03.2025) до Приватного акціонерного товариства "Опілля" про визнання недійсним п. 11 рішення загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Опілля" від 25.02.2025, оформленого протоколом №1 від 04.03.2025.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Микулинецький Бровар» є власником 398998 шт. простих електронних іменних акцій, що складає частку в розмірі 10,6829% у статутному капіталі Приватного акціонерного товариства «Опілля».

Іншими власниками акцій ПрАТ «Опілля» є: ОСОБА_2 , з часткою 11,4%, який одночасно є співвласником частки у статутному капіталі позивача; ОСОБА_3 , з часткою 11,4%, яка одночасно є співвласником частки у статутному капіталі позивача; ОСОБА_4 , з часткою 5,2%; Товариство з обмеженою відповідальністю «Обрій-2005» (ЄДРПОУ 33680157), з часткою 60,95%.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань а структури власності ПрАТ «Опілля», станом на 31.12.2024, власниками часток у статутному капіталі, відповідно кінцевими бенефіціарами ТОВ «Обрій-2005» є: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є кінцевими бенефіціарами Товариства з обмеженою відповідальністю «Пивоварня «Опілля».

Отже, зазначені особи, через ТОВ «Обрій-2005», володіють контрольним пакетом акцій (є мажоритарними акціонерами) ПрАТ «Опілля», а також співвласниками часток у статутному капіталі ТОВ «Пивоварня «Опілля» більше 90%.

Пунктом одинадцятим рішення загальних зборів акціонерів ПрАТ «ОПІЛЛЯ» від 25.02.2025, що оформлене протоколом №1 від 04.03.2025, було проголосоване питання про надання згоди на вчинення значних правочинів (а фактично значних правочинів із заінтересованістю), за яке не мав права голосувати акціонер товариства - ТОВ «ОБРЙ- 2005», адже його власники (бенефіціари) є афілійованими особами з ТОВ «Пивоварня «Опілля», в інтересах якої було винесено це питання на голосування та позитивно проголосоване.

Наявність інтересу у ТОВ «Пивоварня «Опілля» у такому рішенні загальних зборів пояснюється тим, що бенефіціари останнього є бенефіціарами ТОВ «Обрій- 2005» і зацікавлені в збережені існуючого стану справ, за якого ТОВ «Пивоварня «Опілля» орендує у ПрАТ «Опілля» протягом тривалого часу все нерухоме майно та виробничі потужності, належні останньому на праві власності. В результаті, ТОВ «Пивоварня «Опілля» за результатами господарської діяльності за 2024 рік отримало доходу більше одного мільярду гривень, а ПрАТ «Опілля» майже дев`ятнадцять мільйонів, що негативно впливає на майновий стан позивача та порушує його права, як акціонера.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/145/25 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.04.2025.

19.03.2025 судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Пивоварня "Опілля".

14.04.2025 позивачем подано клопотання б/н від 14.04.2025 (вх. №2653 від 14.04.2025) про витребування доказів. У ньому позивач просив суд витребувати:

- у відповідача та третьої особи податкову звітність про отримані доходи та чистий прибуток за 2022-2024 роки;

- у відповідача договори оренди нерухомого майна (зміни та доповнення до них), договори оренди обладнання (зміни та доповнення до них), укладені протягом 2022-2024 років між відповідачем (як орендодавцем) та третьою собою (як орендарем).

У клопотанні зазначено, що звертаючись з позовом до суду позивач наголошував на неможливості надання ним до позовних матеріалів: податкової звітності про отримані доходи та чистий прибуток за 2022-2024 роки стосовно ПрАТ «Опілля» та ТОВ «Пивоварня «Опілля»; договорів оренди нерухомого майна, договорів оренди обладнання, укладені протягом 2022 - 2024 років між ПрАТ «Опілля» (як орендодавцем) та ТОВ «Пивоварня «Опілля» (як орендарем).

12.03.2025 на адресу відповідача та третьої особи були скеровані адвокатські запити, у яких позивач просив їх надати копії вищевказаних документів. Відповідач у листі від 25.03.2025 повідомив про продовження розгляду адвокатського запиту до 21.04.2025 включно. Третя особа, всупереч положень ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», відповідь на адвокатський запит не надала.

Відтак, позивачем вжито усіх можливих процесуальних заходів для отримання вказаних документів.

Ухвалою суду від 14.04.2025 відкладено підготовче засідання у даній справі та розгляд клопотання позивача від 14.04.2025 (вх. № 2653 від 14.04.2025) про витребування доказів на 12.05.2025, а також запропоновано позивачу до 21.04.2025 надати суду докази надіслання цього клопотання на адресу інших учасників справи.

На виконання вимог ухвали суду від 14.04.2025, 22.04.2025 від позивача надійшла заява б/н від 16.04.2025 (вх. №2855), з якою ним долучено до матеріалів справи докази надіслання відповідачу та третій особі клопотання про витребування доказів від 14.04.2025.

08.05.2025 від відповідача надійшли заперечення б/н від 08.05.2025 (вх. №3391) на клопотання про витребування доказів. У своїх запереченнях відповідач просив суд відмовити у задоволенні клопотання від 14.04.2025, у зв`язку з тим, що наведені у ньому документи не стосуються предмета спору.

08.05.2025 від третьої особи надійшло клопотання б/н від 08.05.2025 (вх. №3392), у якому ним заперечуються доводи позивача, про те, що третьою особою не надано відповіді на адвокатський запит від 12.03.2025. Третьою особою зазначено, що 31.03.2025 на адресу адвоката Зіміна М.В. (представника позивача) було надіслано лист №188 щодо результатів розгляду адвокатського запиту від 12.03.2025. Зазначений лист долучено до клопотання.

12.05.2025 від представника позивача надійшла заява б/н від 09.05.2025 (вх. №3435) про уточнення прохальної частини клопотання про витребування доказів від 14.04.2025, а саме витребувати:

- у відповідача та третьої особи податкову звітність по формі №2, а саме звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2022-2024 роки;

- у відповідача договори оренди нерухомого майна (зміни та доповнення до них), договори оренди обладнання (зміни та доповнення до них), укладені протягом 2022 - 2024 років між відповідачем (як орендодавцем) та третьою особою (як орендарем).

У підготовчому засіданні 12.05.2025 представником позивача підтримано подане ним клопотання від 14.04.2025 про витребування доказів та заяву про його уточнення від 09.05.2025.

Представниками відповідача та третьої особи в підготовчому засіданні 12.05.2025 заперечено щодо витребування доказів, мотивовані тим, що такі документи не стосуються предмета спору у даній справі.

Розглянувши клопотання про витребування доказів, з урахування його уточнення, суд зважає на наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 ст. 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Згідно з ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Відповідно до п.7, п.10 ч.2 ст.182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема: з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до п. 2, п. 4 ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За приписами ч.1, ч. 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ч.1, ч.2, ч.4 ст. 91 ГПК України).

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ч. 4 ст. 74 ГПК України).

Натомість, положення ГПК України передбачають можливість учасника спору звернутися до суду із заявою про витребування доказів, які цей учасник самостійно не може отримати.

Згідно з ч.1, ч.2, ч.4 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

З аналізу вищенаведених норм ГПК України вбачається, що учасник процесу, у випадку неможливості самостійно подати суду певні докази, може звернутися до суду із відповідним клопотанням.

Пунктом 3 частини 1 статті 42 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання.

Приписами ст. 169 ГПК України визначено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Порядок витребування доказів у сторони спору визначено положеннями вже згадуваної ст. 80 ГПК України, а також ст. 81 ГПК України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Відповідно до ч. 4, ч. 7 ст. 81 ГПК України у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази. Будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Частиною 5 статті 13 ГПК України встановлено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Норми ГПК України передбачають можливість витребування доказів за клопотанням учасника справи, однак, при цьому, встановлює умови, за яких таке клопотання може бути задоволено.

З аналізу норм ГПК України можна дійти висновку, що сторона спору може ставити перед судом питання про витребування доказів, які вона сама не може здобути, однак у такому порядку може бути витребувано не будь який доказ, який за переконанням учасника спору має бути у його розпорядженні та у матеріалах справи, а лише той доказ, який стосується розгляду спору у справі, в межах якої вимагається його витребування. Водночас такий доказ має стосуватися обставин, що входять у предмет доказування при розгляді справи, а на особу, яка клопоче про витребування доказу, покладається обов`язок зазначити обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати.

Суд зазначає, що подане позивачем клопотання про витребування доказів, а також надалі долучені та пов`язані з ним документи, дають змогу зробити висновок, що вони відповідають вимогам ч.2 ст. 81 ГПК України.

Разом з тим, суд зазначає, що у п. 8.8 постанови Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №904/2181/22 зазначено, що предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Зважаючи на предмет позову, яким є визнання недійсним п. 11 рішення загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Опілля" від 25.02.2025, оформленого протоколом №1 від 04.03.2025, яким відповідачем надано згоду на вчинення значних правочинів протягом року з дати його прийняття, суд зазначає, що перелічені у клопотанні від 14.04.2025 докази (договори та податкова звітність за 2022-2024 роки відповідача та третьої особи) не стосуються предмета спору у справі №921/145/25.

У зв`язку з цим, подане Товариством з обмеженою відповідальністю "Микулинецький Бровар" клопотання б/н від 14.04.2025 (вх. №2653 від 14.04.2025) про витребування доказів, з урахуванням заяви б/н від 09.05.2025 (вх. №3435 від 12.05.2025) про уточнення прохальної частини клопотання про витребування доказів від 14.04.2025, не підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 42, 80, 81, 169, 170, 182, 232-235 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Микулинецький Бровар" у задоволенні клопотання б/н від 14.04.2025 (вх. №2653 від 14.04.2025) про витребування доказів, з урахуванням заяви б/н від 09.05.2025 (вх. №3435 від 12.05.2025) про уточнення прохальної частини клопотання про витребування доказів від 14.04.2025.

2. Ухвала набирає законної сили після її оголошення (12.05.2025) та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

3. Копію ухвали направити учасникам справи в електронній формі до їх електронних кабінетів в ЄСІТС.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256,257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 13.05.2025.

Суддя І.П. Шумський