Ухвала від 02.06.2025 по справі 921/145/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

02 червня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/145/25 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

розглянув заяву представника ТОВ "МИКУЛИНЕЦЬКИЙ БРОВАР" про відвід судді (без номера від 29.05.2025, вх. №370 від 30.05.2025)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МИКУЛИНЕЦЬКИЙ БРОВАР", 48120, Тернопільська область, Тернопільський район, м. Микулинці, вул. Набережна, 33

до відповідача Приватного акціонерного товариства "ОПІЛЛЯ", 46003, місто Тернопіль, вулиця Білецька, 33

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Пивоварня "Опілля" (46003, місто Тернопіль, вулиця Білецька, 33)

про визнання недійсним п. 11 рішення загальних зборів акціонерів відповідача від 25.02.2025

1. Суть та рух справи.

В провадженні Господарського суду Тернопільської області (суддя Шумський І.П.) перебуває справа № 921/145/25 за позовом ТОВ " Микулинецький Бровар" до відповідача ПАТ "Опілля", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Пивоварня "Опілля" про визнання недійсним п. 11 рішення загальних зборів акціонерів відповідача від 25.02.2025.

Ухвалою суду від 19.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/145/25 за правилами загального позовного провадження і призначено у справі підготовче засідання.

Хід розгляду справи, процесуальні дії суду, клопотання та заяви учасників процесу відображені у відповідних ухвалах суду.

Зокрема, ухвалою суду від 12.05.2025 ТОВ "Микулинецький Бровар" відмовлено у задоволенні клопотання б/н від 14.04.2025 (вх. №2653 від 14.04.2025) про витребування доказів, з урахуванням заяви б/н від 09.05.2025 (вх. №3435 від 12.05.2025) про уточнення прохальної частини клопотання про витребування доказів від 14.04.2025.

Вступну і резолютивну частину цієї ухвали проголошено в судовому засіданні 12.05.2025 за участю представників сторін і третьої особи, а її повний текст надіслано до електронних кабінетів учасників справи в ЄСІТС.

Названу ухвалу від 12.05.2025 доставлено до електронного кабінету ТОВ "Микулинецький Бровар" 14.05.2025 в 10год. 24хв.

Відповідно до змісту ухвали підставою для відмови у задоволенні клопотання ТОВ "Микулинецький Бровар" стало те, що перелічені у клопотанні докази, на витребуванні яких наполягає позивач (договори та податкова звітність за 2022-2024 роки відповідача та третьої особи), не стосуються предмета спору у справі №921/145/25.

Адже предметом позову є визнання недійсним п. 11 рішення загальних зборів акціонерів ПрАТ "Опілля" від 25.02.2025, оформлене протоколом №1 від 04.03.2025, яким відповідачем надано згоду на вчинення значних правочинів протягом року з дати його прийняття, а запитуванні документи торкаються попередньої трирічної діяльності названих суб`єктів господарювання.

29.05.2025 на електронну адресу суду від ТОВ "Микулинецький Бровар" надійшла заява про відвід судді (вх. 370 від 30.05.2025).

Згідно із її змістом, заяву про відвід подано через відмову у задоволенні згаданих вище звернень позивача про витребування доказів, яку викладено в ухвалі суду від 12.05.2025 року.

На думку заявника, цим порушено його право на отримання доказів, у зв`язку з чим виникають обґрунтовані сумніви щодо неупередженості та об`єктивності судді Шумського І.П., що є підставою для його відводу (п.5ч.1ст.35 ГПК України).

У випадку призначення розгляду відводу судді Шумського І.П. у судовому засіданні, заявник клопотав про його проведення в режимі відеоконференції.

2. Розгляд заяви відповідача про відвід судді.

Суд, розглянувши поданий відвід, вважає за необхідне зазначити таке.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників справи, в тому числі, право подавати заяви, зокрема і про відвід судді.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статтях 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.

В силу положень частин другої та третьої статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

У всякому разі відвід повинен бути вмотивованим.

Відповідно до частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

При вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об`єктивний критерій) у встановлений законом спосіб та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій).

Суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді (суддів) під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді (суддів), які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його (їх) безсторонність.

Так, за висновком Європейського суду з прав людини у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

Щодо об`єктивного критерію, окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення Суду у справі Газета Україна-Центр проти України, №16695/04, від 15.07.2010).

Разом з тим, надаючи оцінку об`єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов`язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.

При об`єктивному підході до встановлення наявності/відсутності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність, зважаючи на безпосередню поведінку судді.

У поданому відводі заявником не спростовано презумпції особистої безсторонності головуючого судді, а також не наведено очевидних фактів, що можуть поставити під сумнів його безсторонність.

Доводи заявника зводяться до його незгоди з конкретним процесуальним рішенням судді, а саме з ухвалою від 12.05.2025 року про відмову у витребуванні доказів.

В силу ч. 4 ст. 35 ГПК України така обставина не може бути підставою для відводу.

При цьому, внутрішні емоційно-вольові відчуття заявника з того чи іншого питання, без наявності певних доказів чи інформації на їх підтвердження не є достатньою підставою для констатації факту наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості суддів (такі висновки викладені зокрема в ухвалі Верховного Суду від 21.02.2022 у справі №910/17344/20).

Відповідно до змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод метою незалежності судової влади є гарантування розгляду справи справедливим судом без будь-якого стороннього впливу.

Так, згідно з ч.2 ст. 43 ГПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню чи завідомо безпідставного відводу або вчинення інших дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.

Слід також зазначити, що у відповідності до ч.3 ст.38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Як зазначалось раніше ухвала суду від 12.05.2025, з якою не згідний позивач, і яка стала підставою для подання ним відводу отримана заявником 14.05.2025 в робочий час, а відвід ним надіслано суду 29.05.2025 року. Тобто з пропуском терміну, встановленого ч.3 ст. ст.38 ГПК України

Враховуючи усе зазначене вище, суд вважає необґрунтованою заяву представника відповідача про відвід судді у справі № 921/145/25.

Статтею 39 ГПК України передбачено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід (ч.3 ст.39 ГПК України).

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід ч.8 ст.39 ГПК України.

З урахуванням наведеного, з метою об`єктивного вирішення питання щодо відводу, заяву представника відповідача про це слід передати для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, а провадження поновити.

Керуючись положеннями статей 32-40, 169, 234-236 Господарського процесуального кодексу України суд, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати необґрунтованою заяву ТОВ "Микулинецький Бровар" (без номера від 29.05.2025, вх. №370 від 30.05.2025) про відвід судді від розгляду справи № 921/145/25.

2. Заяву ТОВ "Микулинецький Бровар" без номера від 29.05.2025, вх. №370 від 30.05.2025) про відвід судді від розгляду справи № 921/145/25, а також щодо призначення з цього приводу засідання в режимі відеоконференції передати для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 ГПК України.

Ухвалу складено та підписано 02.06.2025.

Суддя І.П. Шумський