Рішення від 05.05.2025 по справі 926/12/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2025 року м. ЧернівціСправа № 926/12/25

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ярошенко В.П., за участю секретаря судового засідання Глевчук В.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом:

керівника Чернівецької окружної прокуратури Шевчука Павла Васильовича (58002, м. Чернівці, вул. Конституційна, 69, код ЄДРПОУ 02910120)

в інтересах держави в особі органів, уповноважених державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах:

Західного офісу Держаудитслужби (79007, м. Львів, вул. Костюшка, 8, код ЄДРПОУ 40479801)

до відповідача 1: Приватного підприємства "Кронос БМ" (60000, Чернівецька область, Дністровський район, м. Хотин, вул. О. Кобилянської, 15, код ЄДРПОУ 40655695)

до відповідача 2: Мамаївської сільської ради (59343, Чернівецька область, Чернівецький район, с. Мамаївці, вул. Шевченка, 156, код ЄДРПОУ 04417518)

за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (29001, м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, 12, 8 поверх, код ЄДРПОУ 21312821)

про визнання недійсним договору про закупівлю робіт за державні кошти в сумі 2292463 грн

за участю представників сторін:

прокурор Маріуца Р.А. (в залі суду);

представник позивача Андріук К.Г. (в залі суду);

відповідач-1 не з`явився (в залі суду);

відповідач-2 не з`явився (в залі суду);

представник третьої особи не з`явився (в залі суду);

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позицій сторін по суті позовних вимог.

03.01.2025 до Господарського суду Чернівецької області надійшла позовна заява від керівника Чернівецької окружної прокуратури Шевчука Павла Васильовича в інтересах держави в особі: Західного офісу Держаудитслужби до відповідача 1: Приватного підприємства "Кронос БМ" та до відповідача 2: Мамаївської сільської ради про визнання недійсним договору № 535 від 24.05.2021 про закупівлю робіт за державні кошти.

Позов обґрунтовано тим, що Чернівецькою окружною прокуратурою в ході опрацювання інформації на вебсайті "Prozzoro" встановлено, що Мамаївською сільською радою проведено відкриті торги за предметом закупівлі ДК 021:2015:45230000-8 - Капітальний ремонт вул. Миру в с. Мамаївці, ідентитфікатор закупівлі - UA-2021-04-20-006100-с.

Переможцем аукціону визнано ПП "Кронос БМ".

За результатами закупівлі 24.05.2021 Мамаївською сільською радою та ПП "Кронос БМ" укладено договір про закупівлю робіт за державні кошти в сумі -2292463 грн.

За результатами розгляду справи №72/52-р/к визнано, що ТОВ "Дністробуд" та ПП "Кронос БМ" вчинили порушення, передбачене п. 1 ст.50, п. 4 ч. 2. ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю: ДК 021:2015:45230000-8 - Капітальний ремонт вул. Миру в с. Мамаївці, ідентифікатор закупівлі - UA-2021-04-20-006100-с, які проводились Мамаївською сільською радою.

Відповідачі не скористалися правом на подачу відзиву на позовну заяву.

ІІ. Рух справи у суді.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2024, справу розподілено судді Ярошенко В. П.

Ухвалою суду від 08.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Перше підготовче засідання по справі призначено на 05.02.2025.

22.01.2025 за вх. № 316 через канцелярію суду надійшли письмові пояснення від позивача в яких не заперечує щодо заявлених позовних вимог.

В судовому засіданні 05.02.2025 постановлено протокольну ухвалу, якою відкладено підготовче засідання на 04.03.2025.

В судовому засіданні 04.03.2025 постановлено протокольну ухвалу, якою закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 07.04.2025.

В судовому засіданні 07.04.2025 постановлено протокольну ухвалу, якою оголошено перерву до 05.05.2025.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

У судове засідання 05.05.2025 відповідачі не з`явився, що не перешкоджає розгляду справи без участі відповідачів, оскільки останні належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Враховуючи вищевикладене, розгляд справи у відповідності до ч.9 ст.165 ГПК України здійснений за наявними матеріалами справи.

Судом проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

III. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Згідно з рішенням Адміністративної колегії Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Адмінколегія) від 14.06.2024 № 72/52-р/к при проведенні Мамаївською сільською радою (далі - Рада, Відповідач -2) закупівлі ДК 021:2015:45230000-8 - Капітальний ремонт вул. Миру в с. Мамаївці, Чернівецького району Чернівецької області» (UA-2021-04-20- 006100-с), її учасниками Приватним підприємством "Кронос Б.М." (далі - Приватне підприємство, Відповідач -1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дністробуд" допущені узгоджені антиконкурентні дії.

Указане Рішення оприлюднене на офіційному веб-сайті Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та доступне за посиланням: https://southwestmtv.amcu.gov.ua/npas/pro-antykonkurentni- uzghodzheni-dii-tov-dnistrobud-ta-pp-kronos-bm.

Під час розгляду справи встановлено, що зазначені суб`єкти господарювання указаними діями вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 1 ст. 50, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Зокрема:

-відповідно інформації Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у Товариства з обмеженою відповідальністю "Дністробуд" та Приватного підприємства "Кронос Б.М." (далі - Учасники) одночасно в той чи інший період з 2018 року по 2021 рік працювали одні і ті ж фізичні особи, окрім цього, відбувався перехід працівників між юридичними особами.

У період з 07.12.2020 - 20.04.2021 Маковій Сергій Олександрович був керівником ТОВ "Дністробуд", а з 20.04.2021 став керівником ПП "Кронос БМ", тобто в день коли було оголошення про проведення торгів, на яких зустрічались обидва суб`єкти господарювання. Одночасне перебування одних і тих же фізичних осіб у трудових відносинах, перехід працівників з одного підприємства на інше, свідчить про можливість доступу до інформації один одного та обміну інформацією щодо господарської та іншої діяльності, у тому числі щодо участі у торгах;

-під час аналізу операцій Учасників за рахунками, відкритими в АБ "Укргазбанк" та АТ "Банк Альянс", встановлено, що вони у період проведення торгів надавали поворотну фінансову допомогу один одному;

-з інформації отриманої з ДП "Prozorro" встановлено, що Учасники здійснювали вхід на аукціон торгів з одних і тих же ІР - адрес;

-проаналізувавши інформацію щодо дати та часу подачі учасниками своїх тендерних пропозицій встановлено, що вони розмістили свої пропозиції для участі у торгах на електронному сайті публічних закупівель в один день, з невеликою різницею у часі. За інформацію наданою ТОВ "Держзакупівлі. Онлайн" ПП "Кронос БМ" та ТОВ "Дністробуд" здійснювали перерахування коштів задля участі у торгах, в один день, з невеликою різницею у часі з одного банку, що підтверджує синхронність дій у часі, які не можуть вважатись випадковим збігом обставин;

-за результатами аналізу властивостей файлів (документів), завантажених для участі у торгах до електронної системи закупівель "Prozorro" на предмет наявності спільних ознак Адмінколегією встановлено, що окремі файли учасників створені з використанням одного програмного забезпечення.

За результатами згаданої закупівлі із Приватним підприємством укладений договір від 24.05.2021 № 315, на виконання якого, Відповідачем - 2 на користь Відповідача - 1 перераховано 2292463 грн.

Прокурор стверджує, що у даному випадку узгодженими антиконкурентними діями порушено інтереси держави і є підстави для визнання правочину недійсним та стягнення перерахованих на його виконання коштів у дохід держави.

За інформацією Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, наданою на запит Чернівецької окружної прокуратури, згадане вище рішення від 14.06.2024 № 72/52-р/к (надалі Рішення) учасниками у судовому порядку не оскаржувалось.

Витяг з Рішення направлено ПП "Кронос БМ" листом від 18.06.2024 № 72-02/1368сзрекомендованимповідомленнямпровручення поштового відправлення № 0600932819950 та ТОВ "Дністробуд" листом від 18.06.2024 № 72-02/1371е з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0600932817958.

Однак, згідно з відміткою в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення вказані листи не отримано адресатами.

У зв`язку з неможливістю вручення витягів з рішення, відповідно до ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" 31.07.2024 повідомлення про прийняте рішення було опубліковане у газеті "Урядовий кур`єр" № 154 (7814).

Відповідно до ч. З ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Проте, станом на 26.12.2024 штраф Учасниками не сплачено.

Прокурор стверджує, що оголошуючи проведення відкритих торгів, Мамаївська сільська рада мала на меті не просто задоволення потреби територіальної громади в придбанні робіт, а здійснити їх придбання на засадах конкуренції учасників тендера.

Обставини вчинення Відповідачем-1 порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуютьсяспотворення результатів публічноїзакупівлі UА-2021-04-20-006100-с, підтверджуються згаданим вище рішенням Адмінколегії від 14.06.2024 № 72/52-р/к.

За твердженням прокурора, протиправність таких дій полягала в їх спрямуванні на здобуття перемоги у процедурі закупівлі будь-якою ціною, у тому числі, шляхом домовленостей з іншим учасником.

Законність указаного рішення ніким не оскаржена в судовому порядку та не потребує доказування.

Через вчинення учасниками антиконкурентних узгоджених дій, змагання між зазначеними суб`єктами господарювання під час підготовки та участі в торгах не відбувалося. Замовник був змушений обрати цінову пропозицію, яка склалася не завдяки економічній конкуренції, а в результаті узгодженої неконкурентної поведінки.

Прокурор стверджує, що в діях Приватного підприємства вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Тому договір, укладений за підсумками процедури відкритих торгів, результати якого спотворено антиконкурентними узгодженими діями його учасників, підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства з умислу Відповідача-1, на підставі ст. ст. 203, 215, 228 ЦК України.

На думку прокурора, враховуючи наявність умислу лише у Приватного підприємства, як сторони оскаржуваного договору, одержані ним кошти за цим правочином у розмірі 2292463 грн, повинні бути повернуті іншій стороні договору - Мамаївській сільській раді, а отримані останньою за рішенням суду кошти - стягнуті в дохід держави.

IV. Позиція суду по суті спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

Абзацами 1 - 3 ч. 2 ст. 20 ГК України встановлено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зміст правочину не може суперечити, зокрема, інтересам держави і суспільства (ч. 1 ст. 203 ЦК України).

Згідно з ч. З ст. 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Аналогічні вимоги закріплені у ч. 1 ст. 208 ГК України.

У п. 3.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" наголошено, що необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є наявність наміру хоча б у однієї з сторін щодо настання відповідних наслідків.

До договорів, що підпадають під ознаки відповідної норми, слід відносити ті, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави і суспільства.

Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення такого договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов`язання, а також наявність наміру у кожної із сторін.

Наявність такого наміру у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Частиною 3 ст. 5 ГК України регламентовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

У постанові Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 922/1391/18 викладено правовий висновок щодо застосування ч. З ст. 228 ЦК України в сукупності з ч. 1 ст. 203 указаного Кодексу.

Зокрема, ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Отже, для правильного вирішення спору необхідно встановити, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою зі сторін і якою мірою виконано зобов`язання, а також з`ясувати наявність наміру (умислу), яка означає, що сторони (сторона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є наявність наміру хоча б в однієї зі сторін щодо настання відповідних наслідків.

Питання про те, чи мало місце протиправне діяння та чи вчинене воно відповідною особою, як і спрямованість умислу особи, може доводитися іншими наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності з урахуванням вимог, визначених процесуальним законом. При цьому вирок суду, постановлений у кримінальній справі, не є єдиним та обов`язковим доказом вини.

Аналогічні правові висновки щодо застосування вказаних норм права викладено і в постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 910/1421/16, від 15.02.2018 у справі № 911/1023/17, від 17.04.2018 у справі № 910/1424/16, від 31.05.2018 у справі № 911/639/17, від 09.07.2019 у справі № 911/1113/18, від 10.06.2021 у справі № 910/114/19, від 15.12.2021 у справі № 910/6271/17 від 13.01.2022 у справі № 908/3736/15, від 17.10.2024 № 914/1507/23 тощо.

До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

Як констатує Верховний Суд у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

При цьому ч. 5 ст. 13 ЦК України, якою регламентовано цілі реалізації цивільних прав, не допускає їх використання з метою неправомірного обмеження конкуренції, а також недобросовісну конкуренцію.

Закон України "Про захист економічної конкуренції" визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

Статтями 1, 4 цього Закону визначено, що конкуренція - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку. Суб`єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов`язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Одним із найпоширеніших видів порушень, що спотворює конкуренцію, є антиконкурентні узгоджені дії, внаслідок яких усувається конкуренція та змагальність між учасниками, що призводить до спотворення конкурентного середовища в цілому.

Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 6 указаного Закону антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Відповідні дії становлять порушення законодавства про захист економічної конкуренції (п. 1 ст. 50 цього Закону).

Разом із тим, Закон України "Про публічні закупівлі", як указано в його преамбулі, визначає правові та економічні засади здійснення закупівель послуг для забезпечення потреб держави та територіальних громад. Його метою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 указаного Закону (в редакції, чинній на момент укладення Договору) закупівлі здійснюються за принципом добросовісної конкуренції серед учасників.

Тому, оголошуючи проведення відкритих торгів, Мамаївська сільська рада мала на меті не просто задоволення потреби територіальної громади в придбанні робіт, а здійснити їх придбання на засадах конкуренції учасників тендера.

Розглядаючи справу № 910/114/19 про визнання недійсним договору про закупівлю, як такого, що суперечить інтересам держави та суспільства, Верховний Суд у п. п. 32, 33 своєї постанови від 10.06.2021 указав, що визначене положеннями Закону України "Про публічні закупівлі" спеціальне законодавче регламентування процедури закупівлі товарів, робіт і послуг для потреб держави має на меті створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції і запобігання проявам корупції, що одночасно слугує захисту інтересів держави. Тому прямий інтерес держави полягає у неухильному дотриманні учасниками процедури закупівлі та замовником встановлених Законом вимог.

Обставини вчинення Відповідачем-1 порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуютьсяспотвореннярезультатівпублічноїзакупівлі UА-2021 -04-20-006100-с, підтверджуються згаданим вище рішенням Адмінколегії від 14.06.2024 № 72/52-р/к.

Протиправність таких дій полягала в їх спрямуванні на здобуття перемоги у процедурі закупівлі будь-якою ціною, у тому числі, шляхом домовленостей з іншим учасником.

Законність указаного рішення ніким не оскаржена в судовому порядку та не потребує доказування.

Невід`ємною умовою ефективного функціонування економічної системи в Україні є розвиток якісного конкурентного середовища - результату й сукупності умов взаємодії усіх суб`єктів ринку за відповідного рівня економічного змагання й можливості впливу окремих економічних агентів на загальноринкову ситуацію.

Вільне змагання суб`єктів господарювання забезпечує встановлення цін на рівні, що приводить до оптимального розподілу суспільних ресурсів, сприяє підвищенню рівня організації господарської діяльності та здійсненню науково-технічного прогресу.

Ефективна економіка своєю чергою забезпечує високу та динамічну продуктивність капіталу як інвестиційну складову та результативність праці як соціальну складову, що є запорукою зростання загального добробуту.

Проте, порушення Приватним підприємством законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів проведеної закупівлі, не сумісне з основними засадами цивільного законодавства, оскільки є проявом недобросовісної поведінки учасника цивільних відносин, призводить до порушення ним меж здійснення його цивільних прав, порушує принцип добросовісної конкуренції серед учасників, який установлено Законом України «Про публічні закупівлі», нівелює мету проведення конкурентної процедури закупівлі та загалом негативно впливає на економічні процеси у державі та суспільстві.

Через вчинення Учасниками антиконкурентних узгоджених дій, змагання між зазначеними суб`єктами господарювання під час підготовки та участі в торгах не відбувалося. Замовник був змушений обрати цінову пропозицію, яка склалася не завдяки економічній конкуренції, а в результаті узгодженої неконкурентної поведінки.

Тому дії Приватного підприємства спрямовані на порушення встановленого юридичного господарського порядку з метою одержання права на укладення договору не на конкурентних засадах, що не узгоджується із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель, а отже, суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки порушує правові та економічні засади функціонування вказаної сфери суспільних відносин, не сприяє, а навпаки, обмежує розвиток конкуренції у державі.

Ураховуючи викладене, у діях Приватного підприємства вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Метою вказаних дій є усунення конкуренції під час проведення Мамаївською сільською радою згаданого вище тендера та недобросовісне отримання права на укладення договору.

Таким чином, завідомо суперечлива мета дій Відповідача-1 полягала в тому, щоб уникнути встановлених Законом України "Про публічні закупівлі" обмежень, протиправно усунути конкуренцію під час проведення публічної закупівлі, нівелювати ефективність її результатів, у незаконний спосіб одержати право на укладення спірного договору не на конкурентних засадах.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції, чинній на момент укладення договору), договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, установлених цим Законом.

Отже, придбання Мамаївською сільською радою робіт відбулося за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками цього тендера її видимості.

Поведінка Учасників під час участі в тендері явно несумісна з добросовісністю та принципами здійснення публічних закупівель.

Тому договір, укладений за підсумками процедури відкритих торгів, результати якого спотворено антиконкурентними узгодженими діями його учасників, підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства з умислу Відповідача-1, на підставі ст. ст. 203, 215,228 ЦК України.

Верховний Суд у постанові від 27.03.2019 № 905/1250/18 погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанцій, що оспорюваний договір про закупівлю, укладений за результатами закупівлі робіт (у формі відкритих торгів), яка проведена з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", підлягає визнанню недійсним відповідно до ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України, як такий, що суперечить цьому Закону та інтересам держави і суспільства, оскільки не було дотримано принципу добросовісної конкуренції серед учасників, а переможця торгів було визначено не в результаті конкурентного відбору.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 03.12.2021 у справі № 906/1061/20 зазначила, що до правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Окрім цього, законом можуть бути встановлені особливі умови застосування наслідків, визначених в ст. 216 ЦК України, або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності правочину, визнаного таким судом, є обов`язковими та не можуть бути проігноровані його сторонами.

Як вже зазначалось, оскаржуваний договір від 24.05.2021 № 315, наразі є виконаним та оплаченим на суму 2292463 грн.

Однак, незважаючи на притягнення Приватного підприємства до відповідальності у вигляді накладення штрафу, негативні наслідки, укладеного з Мамаївською сільською радою договору, залишаються не усунутими.

Цивільний кодекс України встановлює особливі правові наслідки такої недійсності правочинів.

Так, у відповідності до ч. З ст. 228 ЦК України, у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного.

При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Як зазначено вище, однією стороною спірного договору є Мамаївська сільська рада, яка на момент проведення процедури торгів та укладенні договору не могла дізнатись, що Учасники узгоджували свої дії та не змагалися між собою.

У той же час, Приватне підприємство, маючи намір щодо отримання незаконного права на укладення договору з метою одержання прибутку, порушуючи інтереси держави та суспільства, а також інших учасників ринкових відносин, усвідомлюючи протиправність таких дій, їх суперечність інтересам держави і суспільства, прагнучі та свідомо допускаючи настання протиправних наслідків, взяло участь у проведенні конкурентної процедури закупівлі, нівелювавши змагальність у ній, внаслідок чого отримало кошти в сумі 2292463 грн.

Вищезазначене свідчить про наявність у Відповідача-1 умислу на укладення спірного договору, який суперечить інтересам держави й суспільства, з метою отримання прибутку.

Враховуючи наявність умислу лише у Приватного підприємства, як сторони оскаржуваного договору, одержані ним кошти за цим правочином у розмірі 2292463 грн, повинні бути повернуті іншій стороні договору - Мамаївській сільській раді, а отримані останньою за рішенням суду кошти - стягнуті в дохід держави.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 106 "Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету" затверджено перелік кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Зокрема, Держаудитслужбою здійснюється контроль за правильністю та своєчасністю надходження доходів до бюджету за кодом класифікації 24060300 "Інші надходження".

У листі Міністерства фінансів України від 14.09.2015 № 31-11210-12-10/28827 запропоновано для зарахування коштів, стягнутих за рішеннями судів з державних, комунальних та приватних підприємств, на яких органами Держфінінспекції встановлено порушення законодавства, використовувати саме указаний код класифікації доходів бюджету .

Таким чином кошти, в сумі 2292463 грн повинні бути повернуті Мамаївській сільській раді, а отримані нею за рішенням суду кошти стягнуті в дохід держави в особі Західного офісу Держаудитслужби.

Щодо представництва прокуратурою інтересів держави, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу. Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру", який набрав чинності 15 липня 2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Оскільки, повноваження органів влади, зокрема й щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень у компетентного органу здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Однією з підстав для представництва є бездіяльність компетентного органу, яку прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Водночас, слід відзначити, аби інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Виходячи з системного аналізу наведених правових норм та судової практики стосовно представництва прокурором держави в суді, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

Наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин.

Судом встановлено, що Окружною прокуратурою листом від 27.06.2024 за № 52-6230-вих.24 повідомлено Західний офіс Держаудитслужби про указані вище порушення закону та необхідність вжиття заходів цивільно-правового характеру на їх усунення.

Західним офісом указаний лист окружної прокуратури адресований до Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області для розгляду.

У свою чергу Управлінням на адресу окружної прокуратури 22.07.2024 за № 132413-17/1910-2024 надано відповідь про відсутність правових підстав для звернення до суду за викладеними вище фактами.

Таким чином, Західним офісом Держаудитслужби, як органом уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, заходи щодо визнання недійсним спірного договору, із застосуванням наслідків його недійсності, не вживались.

Таким чином, маючи відповідні повноваження, позивач протягом тривалого часу не вжив належних та ефективних заходів цивільно-правового характеру щодо звернення з позовом до суду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у прокурора є обґрунтовані підстави для пред`явлення даної позовної у зв`язку із здійсненням останніми захисту інтересів держави неналежним чином.

V. Висновки суду.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Оцінюючи подані докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням вищезазначеного та в аспекті забезпечення ефективного захисту прав позивача, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову прокурора оскільки таке рішення відповідає завданням господарського судочинства та є адекватним фактичним обставинам справи.

VI. Розподіл судових витрат.

Судовими витратами у справі є витрати позивача по сплаті судового збору, сплачені за платіжною інструкцією № 2230 від 20.12.2024 у сумі 37414,95 грн, які на підставі положень статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 129, 232-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати недійсним укладений між Мамаївською сільською радою та Приватним підприємством "Кронос БМ" договір від 24.05.2021 № 315 про закупівлю робіт за державні кошти.

3.Стягнути з Приватного підприємства "Кронос БМ" (вул. Кобилянської Ольги, 15, корпус Б, місто Хотин, Дністровський район, Чернівецької області, 60000, код 40655695) на користь Мамаївської сільської ради (вул. Шевченка, 156, с. Мамаївці, Чернівецький район, Чернівецької області, 59343, код 04417518) 2292463 грн, а з Мамаївської сільської ради одержані нею за рішенням суду 2292463 грн стягнути в дохід держави в особі Західного офісу Держаудитслужби (вул. Костюшка, 8, м. Львів, 79007, код ЄДРПОУ 40479801).

4.Стягнути з Приватного підприємства "Кронос БМ" на користь Чернівецької обласної прокуратури (код - 02910120, розрахунковий рахунок UА378201720343110001000004946, банк ДКСУ м. Київ) сплачений судовий збір.

5.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного тексту рішення 14.05.2025.

Суддя Вікторія ЯРОШЕНКО

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.