Рішення

від 08.05.2025 по справі 351/496/24

СНЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №351/496/24

Номер провадження №2/351/58/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2025 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Калиновського М.М.,

за участі: секретаря - Бабшинської К.С.,

прокурора - Педана Ю.Г.,

представника відповідача- Петрички О.Є.,

відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Керівника Коломийськоїокружної прокуратури до Снятинської міської територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1 про скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання договору оренди недійсними та повернення земельної ділянки площею 3,0857 га, -

В С Т А Н О В И В:

Керівник Коломийської окружної прокуратури звернувся до Снятинського районного суду із позовом до Снятинської міської територіальної громади Коломийського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1 про скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання договору оренди недійсними та повернення земельної ділянки площею 3,0857 га, в якому просить: визнати незаконним та скасувати рішення Снятинської міської ради від 05 листопада 2020 року № 618-29/1-п/2020 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання земельної ділянки. Визнати договір оренди земельної ділянки площею 3,0857 га кадастровий номер 2625210100:05:033:0002 (зареєстрований 05.11.2020) укладений між Снятинською міською радою та ОСОБА_1 , недійсним. Зобов`язати ОСОБА_1 повернути до земель запасу Снятинської міської ради земельну ділянку площею 3,0857 га. кадастровий номер 2625210100:05:033:0002 та стягнути судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до рішення Снятинської міської ради №20 від 21.06.2001р. "Про розгляд рішення міськвиконкому №59 від 29.03.2001 "Про надання дозволу приватному підприємцю, фермеру ОСОБА_1 на оренду землі», фермеру ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проекту відводу земельної ділянки розташованої за межами м.Снятин, для потреб оренди.

На підставі вищезазначеного рішення ОСОБА_1 виготовив проект відводу земельної ділянки під будівництво ставу на площі земельної ділянки 3,0857 га.

27.12.2001 Снятинською міською радою прийнято рішення № 10 «Про затвердження списків громадян, яким передано земельні ділянки у приватну власність, а також згідно клопотання організацій і підприємств, яким передано земельні ділянки у постійне користування».

Вказаним рішенням органом місцевого самоврядування лише вирішено затвердити списки фізичних та юридичних осіб яким уже попередньо надано у власність чи постійне користування земельні ділянки на території Снятинської міської ради. При цьому згідно додатку до даного рішення, ОСОБА_1 , як підприємцю, передано у постійне користування земельну ділянку площею 3.00 га в с.Запруття.

28 грудня 2001 року ОСОБА_1 , на підставі рішення Снятинської міської ради № 10 від 27.12.2001 року видано державний акт на право постійного користування землею серія ІФ-12-01-03/00067.

З урахуванням вищезазначеного, фактично державний акт на право постійного користування земельними ділянками видано на підставі рішення, в якому міститься посилання на завершений факт отримання земель у постійне користування.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 Водного кодексу України у постійне користування землі водного фонду надаються водогосподарським спеціалізованим організаціям, іншим підприємствам, установам і організаціям, в яких створено спеціалізовані служби по догляду за водними об`єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами та підтриманню їх у належному стані.

Також, згідно ч.1 вищевказаної статті Водного кодексу порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.

Відповідно до ч.2 ст. 92 Земельного кодексу України, чинного на момент 2001 року, право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності.

Згідно ч.1 ст. 122 Земельного кодексу України 2001 року сільські, селищні, міські ради надають земельні ділянки у постійне користування юридичним особам із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Стаття 123 Земельного кодексу 2001 року вказує, що надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Враховуючи вищевказані норми Закону встановлено, що ОСОБА_1 на час отримання у постійне користування земельної ділянки не мав законодавчо визначених підстав для її отримання.

Таким чином, державний акт на право постійного користування ІФ-12-01-03/00067 видано із значним порушенням вимог земельного та водного законодавства, що діяло на момент його видачі та передача земельної ділянки ОСОБА_1 у постійне користування для влаштування ставу не відповідало положенням чинного на момент 2001 року Водного кодексу України та Земельного кодексу України, а отже використання останнім, земельної ділянки водного фонду з 2001 року було незаконним.

У подальшому, а саме 05 березня 2020 року Снятинською міською радою прийнято рішення № 556-26/п/2020 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі.

Згідно п. 1 даного рішення жителю с.Запруття ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 3,0857 га. для рибогосподарських потреб, яка розташована в урочищі «Біля р.Прут» в м.Снятин

16 червня 2020 року на замовлення ОСОБА_1 виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) цільове використання для рибогосподарських потреб площею 3,0857 га та присвоєно кадастровий номер 2625210100:05:033:0002.

Надалі 05 листопада 2020 року Снятинською міською радою прийнято рішення № 618-29/1-п/2020 згідно пункту першого якого жителю с.Запруття ОСОБА_1 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 3,0857 га кадастровий номер 2625210100:05:033:0002 для рибогосподарських потреб, яка розташована в урочищі «Біля р.Прут» в м.Снятин.

Пунктом 2 вищевказаного рішення Снятинська міська рада передала жителю с.Запруття ОСОБА_1 земельну ділянку площею 3,0857 га кадастровий номер 2625210100:05:033:0002 в оренду терміном на 35 років. Пунктом 3 та 4 рішення встановлено орендну плату орендарю в розмірі 3% та зобов`язано зареєструвати речове право на земельну ділянку.

На виконання вимог рішення між Снятинською міською радою та ОСОБА_1 05.11.2020 укладено (підписано) договір оренди земельної ділянки площею 3,0857 га кадастровий номер 2625210100:05:033:0002 на 35 років, який в подальшому внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 16 вересня 2021 року.

Враховуючи, що 05 листопада 2020 року Снятинською міською радою прийнято рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення, відновлення меж земельної ділянки на місцевості та надання земельної ділянки в оренду (прийняте за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про надання земельної ділянки в оренду), а також беручи до уваги, що ОСОБА_1 добровільно уклав договір оренди та погодився на припинення права користування ділянкою водного фонду площею 3,0857га, то вказана земельна ділянка на даний час правомірно належить Снятинській міській раді.

Беручи до уваги, що органом місцевого самоврядування, зареєстровано договір оренди земельної ділянки укладеної із ОСОБА_1 , то державний акт на право постійного користування ОСОБА_1 земельної ділянки втратив свою чинність.

На підставі зазначеного, враховуючи, що договір оренди землі між Снятинською міською радою та ОСОБА_1 укладений з порушенням вимог ст.124 Земельного кодексу України, ст. 51 Водного кодексу України положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об`єктів у комплексі з земельними ділянками» та підлягає визнанню недійсним.

У той же час договір оренди водного об`єкта ОСОБА_1 укладено на підставі рішення Снятинської міської ради від 05 листопада 2020 року № 618-29/1-п/2020, яке в свою чергу прийнято з порушенням вимог чинного земельного та водного законодавства і також підлягає скасуванню, а тому прокурор звернувся із даним позовом до суду.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник позов не визнали, зокрема з підстав викладених у відзиві.

Представник Снятинської міської ради поклався у вирішенні даного спору на розсуд суду.

Заслухавши поясненнясторін,дослідивши письмовіматеріали,встановивши фактичніобставини справи,застосовуючи загальнізасади цивільногозаконодавства справедливість,добросовісність тарозумність,керуючись конституційнимпринципом верховенстваправа,оцінивши всебічно,повно таоб`єктивновсі наявніу справідокази окремота усукупності,застосовуючи відповіднінорми матеріальногоправа,утверджуючи тазабезпечуючи правалюдини іосновоположні свободисторін,враховуючи принципнеупередженості,суд приходитьдо висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.

Судом об`єктивно встановлено, що 21.06.2001 Снятинською міською радою прийнято рішення № 20 «Про розгляд рішення міськвиконкому № 59 від 29.03.2001 «Про надання дозволу приватному підприємцю, фермеру ОСОБА_1 на оренду землі», у зв`язку із чим в подальшому фермеру ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проекту відводу земельної ділянки розташованої за межами м.Снятин, для потреб оренди.

На підставі вищезазначеного рішення ОСОБА_1 виготовив проект відводу земельної ділянки під будівництво ставку, площа земельної ділянки в проекті визначену розмірі 3.08 га,

27.12.2001 року Снятинською міською радою прийнято рішення № 10 про затвердження списків громадян, яким передано земельні ділянки у приватну власність, а також згідно клопотання організацій і підприємств, яким передано земельні ділянки у постійне користування.

Згідно додатку до даного рішення ОСОБА_1 , як підприємцю, передано у постійне користування земельну ділянку площею 3.00 га в с.Запруття.

28 грудня 2001 року ОСОБА_1 , на підставі рішення Снятинської міської ради № 10 від 27.12.2001 року видано державний акт на право постійного користування землею серія ІФ-12-01-03/00067.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 59 Земельного кодексу України, чинного на момент видачі державного акта на право постійного користування:

землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності;

громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватися у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми.

Частина 3 цієї ж статті передбачає, що землі водного фонду надаються у постійне користування за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування:

а) державним водогосподарським організаціям для догляду за водними об`єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами, а також для ведення аквакультури, тощо;

б) державним підприємствам для розміщення та догляду за державними об`єктами портової інфраструктури;

в) державним рибогосподарським підприємствам, установам і організаціям для ведення аквакультури;

г) військовим частинам Державної прикордонної служби України у межах прикордонної смуги з метою забезпечення національної безпеки і оборони для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій.

Водний кодекс України, чинний на момент видачі державного акта на право постійного користування землею серії ІФ-12-01-03/00067, передбачав аналогічні положення.

Так, стаття 85 даного кодексу встановлювала порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними.

Згідно частини 1 статті у постійне користування землі водного фонду надаються військовим частинам Державної прикордонної служби України з метою забезпечення національної безпеки і оборони для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій, водогосподарським спеціалізованим організаціям, іншим підприємствам, установам і організаціям, в яких створено спеціалізовані служби по догляду за водними об`єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами та підтриманню їх у належному стані.

Частина 2 ст. 85 вказує на те, що на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об`єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, а також для проведення науково-дослідних робіт

Відповідно до ч.2 ст. 92 Земельного кодексу України, чинного на момент 2001 року, право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності, отже ОСОБА_1 не мав права отримати у постійне користування земельну ділянку водного фонду, оскільки такі ділянки можуть передаватися у постійне користування лише державним господарствам, визначеним законом.

Водночас створювати на земельних ділянках об`єкти водного фонду, протиерозійні та інші споруди мають право лише власники земельних ділянок.

Таким чином, ОСОБА_1 , як фізичній особі, якій земельна ділянка не передавалася у власність, державний акт на право постійного користування (серія та номер ІФ-12-01-03/00067) було видано з порушенням порядку, передбаченого Земельним та Водним кодексами України, що діяли на момент його видачі.

У подальшому, а саме: 05 березня 2020 року Снятинською міською радою прийнято рішення № 556-26/п/2020 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі. Згідно п. 1 даного рішення жителю с.Запруття ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 3,0857 га. для рибогосподарських потреб, яка розташована в урочищі «Біля р.Прут» в м.Снятин

16 червня 2020 року на замовлення ОСОБА_1 виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) цільове використання для рибогосподарських потреб площею 3,0857 га та присвоєно кадастровий номер 2625210100:05:033:0002.

05 листопада 2020 року Снятинською міською радою прийнято рішення № 618-29/1-п/2020 згідно пункту першого якого жителю с.Запруття ОСОБА_1 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 3,0857 га кадастровий номер 2625210100:05:033:0002 для рибогосподарських потреб, яка розташована в урочищі «Біля р.Прут» в м.Снятин. Пунктом 2 вищевказаного рішення Снятинська міська рада передала жителю с.Запруття ОСОБА_1 земельну ділянку площею 3,0857 га кадастровий номер 2625210100:05:033:0002 в оренду терміном на 35 років. Пунктом 3 та 4 рішення встановлено орендну плату орендарю в розмірі 3% та зобов`язано зареєструвати речове право на земельну ділянку.

На виконання вимог рішення між Снятинською міською радою та ОСОБА_1 05.11.2020 укладено (підписано) договір оренди земельної ділянки площею 3,0857 га кадастровий номер 2625210100:05:033:0002 на 35 років, який в подальшому внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 16 вересня 2021 року.

Згідно зі статтею 126 Земельного кодексу України, чинною на сьогодні, право власності або користування земельною ділянкою підлягає державній реєстрації відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Беручи до уваги, що органом місцевого самоврядування було зареєстровано договір оренди земельної ділянки, укладений із ОСОБА_1 , державний акт на право постійного користування цією земельною ділянкою втратив чинність.

Крім того, під час передачі земельної ділянки ОСОБА_1 в оренду не було отримано дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), а також не було розроблено паспорт водного об`єкта, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 2625210100:05:033:0002.

А також, на зазначеній земельній ділянці, що перебуває в оренді у фізичної особи ОСОБА_1 , відсутні ознаки ведення рибогосподарської діяльності.

Так, згідно інформації наданої Снятинською міською радою від 09.06.2023 вих.№ 01-03/9/21/828 , паспортводного об`єкта, на земельній ділянці з кадастровим номером 2625210100:05:033:0002 не виготовлявся.

Згідно наданої інформації управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Івано-Франківській області від 12.06.2023 вих.№1-4-9/397-23 паспорт водного об`єкти, який розташований на земельній ділянці кадастровим номером 2625210100:05:033:0002 в межах м. Снятин Івано-Франківської області Сектором не погоджувався.

Згідно копії листа Обласного комунального підприємства «Коломийське МБТІ» Івано-Франківської обласної ради від 26.09.2023 р. №30 адресованого ОСОБА_1 вбачається, що підприємство не має можливості виготовити технічний паспорт на гідротехнічну споруду ставок, розташований на території Снятинської міської ради, у зв`язку з відсутністю нормативної бази для проведення технічної інвентаризації гідротехнічних споруд.

Згідно копії відповіді наданої Снятинською міською радою від 05.03.2024р. №01-03/01/21/211 та Акту остеження земельної ділянки для рибогосподарських потреб в м. Снятин слідує, що будь-яких ознак ведення рибогосподарської діяльності під час огляду земельної ділянки (кадастровий номер 2625210100:05:033:0002) комісією не ивявлено.

Відповідно до частини 5 статті 51 Водного кодексу України, надання водних об`єктів у користування на умовах оренди можливе лише за наявності паспорта водного об`єкта. Порядок розроблення паспорта водного об`єкта затверджений наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 18.03.2013 №99.

Типовим договором оренди водних об`єктів, який затверджений постановою Кабінету міністрів України від 29.05.2013 №420, визначено, що організація розроблення паспорта водного об`єкта та відповідні витрати можуть бути покладені на орендодавця або орендаря.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 02 червня 2021 року у справі № 351/1785/19, зазначено, що: надання водних об`єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об`єкта. Порядок розроблення та форма паспорта затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Порядок розроблення паспорта водного об`єкта затверджений наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 18 березня 2013 року № 99.

Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку, замовником робіт із розроблення паспорта водного об`єкта є орендодавець (у даному випадку Снятинська міська рада).

Водночас, відповідно до Типового договору оренди водних об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 2013 року № 420, організація розроблення паспорта водного об`єкта та відповідні витрати можуть бути покладені як на орендодавця, так і на орендаря за взаємною згодою сторін.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що виготовлення паспорта водного об`єкта в першу чергу покладається на орендодавця. Проте, за згодою сторін, відповідальність за це може бути передана орендарю.

Крім того, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 07 грудня 2022 року у справі № 715/823/20 (Перша судова палата Касаційного цивільного суду): відповідно до частин першої, третьої п`ятої статті 51 Водного кодексу України, у користування на умовах оренди можуть надаватися водосховища (крім комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми для рибогосподарських, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних, туристичних цілей, а також для проведення науково-дослідних робіт.

Надання водних об`єктів у користування здійснюється за договором оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом, у порядку, визначеному земельним законодавством.

Право оренди земельної ділянки поширюється на відповідний водний об`єкт.

Водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що розпоряджаються земельними ділянками під водою, відповідно до їхніх повноважень, визначених Земельним кодексом України, та за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері водного господарства.

Системний аналіз положень пункту 3 Порядку № 99 та пункту 16 Типового договору дає підстави для висновку, що, хоча виготовлення паспорта водного об`єкта в першу чергу покладається на орендодавця, за згодою сторін це зобов`язання може бути передано орендарю.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 червня 2024 року у справі № 560/1452/20, встановлено, що надання водних об`єктів у користування на умовах оренди можливе лише за наявності паспорта водного об`єкта. Порядок розроблення та форма такого паспорта затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Таким чином, виготовлення паспорта водного об`єкта обов`язкової умови для передачі земельної ділянки водного фонду в оренду дотримано не було.

Більше того, під час укладення договору оренди земельної ділянки водного фонду з кадастровим номером 2625210100:05:033:0002 Снятинською міською радою не забезпечено дотримання вимог щодо розроблення паспорта водного об`єкта.

Отже, договір оренди земельної ділянки, укладений між Снятинською міською радою та ОСОБА_1 , укладено з порушенням: статті 124 Земельного кодексу України; статті 51 Водного кодексу України; положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об`єктів у комплексі з земельними ділянками».

Відповідно до частин 1 та 2 статті 127 Земельного кодексу України, органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж або передачу у користування земельних ділянок державної чи комунальної власності на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Продаж таких земельних ділянок або набуття прав користування ними (оренда, суперфіцій, емфітевзис) здійснюється на конкурентних засадах (через земельні торги) у формі електронного аукціону у випадках та порядку, передбачених главою 21 Земельного кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земель державної або комунальної власності здійснюється за результатами земельних торгів, крім випадків, прямо встановлених у частинах другій та третій статті 134 цього Кодексу.

Також, частина 1 статті 134 ЗК України передбачає, що земельні ділянки державної або комунальної власності передаються в користування (у тому числі в оренду) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім винятків, передбачених законом.

Дотримання встановленого порядку відведення земель державної або комунальної власності має важливе суспільне значення, оскільки відповідно до статті 13 Конституції України:

Земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією.

З огляду на це, суворе дотримання вимог земельного законодавства при розпорядженні землями водного фонду є обов`язковою умовою законності правочинів, які стосуються передачі таких земель у користування.

З аналізу положень частин 2, 3 статті 134 Земельного кодексу України вбачається, що земельні ділянки державної чи комунальної власності для рибогосподарських цілей є такими, що підлягають продажу передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах).

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 134 Земельного кодексу України передбачено, земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу. Земельні торги не проводяться при безоплатній передачі земельних ділянок особам, статус учасника бойових дій яким надано відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Отже, судом не встановлено підстав які б давали право відповідачу на отримання земельної ділянки кадастровим номером 2625210100:05:033:0002 без дотримання умов аукціону.

З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що обґрунтованим згідно з ч. 4 ст. 56 ЦПК України та ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є звернення прокурора з позовом до суду в цій справі, оскільки має місце порушення інтересів держави.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

На підставі ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Статтею 2 Закону України «Про охорону земель» визначено, що об`єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.

За змістом преамбули до Водного кодексу України усі води (водні об`єкти) на території України є національним надбанням Українського народу, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту. Водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими та уразливими природними об`єктами. В умовах нарощування антропогенних навантажень на природне середовище, розвитку суспільного виробництва і зростання матеріальних потреб виникає необхідність розробки і додержання особливих правил користування водними ресурсами, раціонального їх використання та екологічно спрямованого захисту.

Захист навколишнього природного середовища є не лише обов`язком кожного, як це передбачено ст. 66 Конституції України, а й обов`язком публічної влади, яка має вживати передбачених законом заходів для охорони, захисту, збереження і відтворення природних видів рослинного і тваринного світу, об`єктів і земель природно-заповідного фонду. Тобто на державу покладається позитивний обов`язок щодо забезпечення належного функціонування природних екосистем.

Суспільство, Український народ як сукупність окремих суб`єктів, індивідів, людей, також має, з огляду на ст. 1, 3, 6-8, 13, 14, 41 Конституції України, конституційне право правомірно очікувати захисту суспільних інтересів у вигляді адекватної реакції держави на випадки порушення законності при вирішенні земельних питань, охорони навколишнього природного середовища, правомірно очікувати і розраховувати на те, що держава вживатиме усіх можливих законних засобів і способів для відновлення становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землю.

Статтею 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження із здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель.

Згідно ст. 10 Водного кодексу України до відання сільських рад у галузі регулювання водних відносин на їх території серед іншого належить здійснення заходів щодо раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів, встановлення правил загального користування водними об`єктами в порядку, визначеному статтею 47 цього Кодексу та ін.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Снятинська міська рада є уповноваженим органом місцевого самоврядування на розпорядження спірною земельною ділянкою з розташованим на ній водним об`єктом, а також уповноваженим суб`єктом владних повноважень на виконання завдань із захисту інтересів Снятинської територіальної громади, у тому числі щодо раціонального використання земель і водних об`єктів комунальної власності.

Право комунальної власності територіальної громади захищається державою на рівних умовах з правом власності інших суб`єктів і кожне порушення закону щодо порядку використання комунальних земель є порушенням інтересів держави.

На підставі аналізу положень статей 13, 23, 41, 43, 89 та 95 Конституції України Верховний Суд у постанові від 22.11.2022 у справі № 240/401/9 дійшов висновку, що хоча в Основному Законі не йдеться про захист прокурором інтересів суспільства, але інтерес держави є насамперед інтересом більшості членів суспільства, якому вона служить. Отже, інтерес держави охоплює суспільні (публічні) інтереси. Тому прокурор може захищати і суспільні інтереси, зокрема, громад з тих самих підстав, що й інтереси держави. Відтак, звернення прокурора з позовом в інтересах держави охоплює, у тому числі, й захист інтересів громади.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Тобто, суд самостійно перевіряє, чи справді відсутній орган, що мав би для захисту інтересів держави звернутися до суду з таким позовом як заявив прокурор. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту (постанова від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Правомірність щодо самостійного звернення прокурора з позовом до суду у випадку визначення уповноваженого органу відповідачем у справі неодноразово підтверджувалось Верховним Судом.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 922/3272/18, захист інтересів держави в особі територіальної громади міста має здійснювати відповідна міська рада, проте у разі, коли саме цей орган місцевого самоврядування прийняв рішення, яке є незаконним та порушує інтереси держави в особі територіальної громади міста, правомірним є звернення до суду прокурора та визначення міської ради відповідачем; іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади міста, не існує.

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) (статті 1, 8 Конституції України).

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст.76 ЦПКУкраїни доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1ст. 80 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У ч.ч. 1-3 ст.89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, ч. 1ст.4 ЦПКУкраїни кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Водночас застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача.

За змістом ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини, практики ЄСПЛ (рішення у справах «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 07 липня 2011 року, «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 року), втручання в право особи на мирне володіння майном має бути законним, повинно переслідувати «суспільний, публічний» інтерес та бути пропорційним визначеним цілям.

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання повернення земельних ділянок водного фонду до комунальної власності, що незаперечно становить суспільний інтерес.

Виходячи з основних критеріїв дотримання вимог Статті 1 Першого протоколу до Конвенції у вказаній справі, суд констатує, що таке втручання у майно відповідача є законним в контексті положень національного законодавства; переслідує «суспільний, публічний» інтерес, при цьому буде дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та приватними інтересами відповідача, а отже, таке втручання буде законним та справедливим.

На підставі зазначеного, враховуючи, що договір оренди землі між Снятинською міською радою та ОСОБА_1 укладений з порушенням вимог ст.124 Земельного кодексу України, ст. 51 Водного кодексу України положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об`єктів у комплексі з земельними ділянками» та підлягає визнанню недійсним.

У той же час договір оренди водного об`єкта ОСОБА_1 укладено на підставі рішення Снятинської міської ради від 05 листопада 2020 року № 618-29/1-п/2020, яке в свою чергу прийнято з порушенням вимог чинного земельного та водного законодавства і також підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а отже з ОСОБА_1 та Снятинської міської територіальної громади Коломийського району на користь Івано-Франківської обласної прокуратури підлягає стягненню судовий збір у розмірі по 4 542,00 грн. з кожного відповідача.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати в частині рішення сесії Снятинської міської ради від 05 листопада 2020 року № 618-29/1-п/2020 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання земельної ділянки в оренду.

Визнати договір оренди земельної ділянки площею 3,0857 га кадастровий номер 2625210100:05:033:0002 (зареєстрований 05.11.2020) укладений між Снятинською міською радою та ОСОБА_1 , недійсним.

Зобов`язати ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) код ЄДРПО 31533627 повернути до земель запасу Снятинської міської ради земельну ділянку площею 3,0857 га. кадастровий номер 2625210100:05:033:0002.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Івано-Франківської обласної прокуратури 4 542,00 грн. у відшкодування сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо досуду апеляційноїінстанції здня йогопроголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи,якому повнерішення судуне буловручено удень йогопроголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Михайло КАЛИНОВСЬКИЙ