Ухвала
від 14.05.2025 по справі 160/1307/24
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 травня 2025 рокуСправа №160/1307/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши у письмовому провадженні питання про прийняття та затвердження звіту Військової частини НОМЕР_1 Центрального територіального Управління Національної гвардії України про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Центрального територіального Управління Національної гвардії України щодо ненарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.09.2016 року по 18.02.2019 року в повному обсязі;

- зобов`язати Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.09.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року;

- зобов`язати Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 18.02.2019 року включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078, з урахуванням виплачених сум.

Ухвалою суду було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Рішенням суду від 28.03.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково; визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Центрального територіального Управління Національної гвардії України, які виразились у невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року та з 01 грудня 2018 року по 18.02.2019 року індексації грошового забезпечення; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням місяця для обрахунку індексації грошового забезпечення січня 2008 року; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2018 року по 18.02.2019 року із застосуванням місяця для обрахунку індексації грошового забезпечення березня 2018 року; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено; судові витрати у вигляді судового збору у справі не розподілялись.

Не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, представник Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.06.2024 р. у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору відмовлено; апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 березня 2024 року у справі №160/1307/24 повернуто.

Судове рішення набрало законної сили 20.06.2024 року.

17.07.2024 року виконавчий лист у даній справі засобами поштового зв`язку направлений на адресу представника позивача.

10.02.2025 року представник позивача звернувся до суду із заявою, в якій просить суд: встановити судовий контроль виконання рішення суду шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 подати звіт про виконання судового рішення у справі № 160/1307/24 від 28 березня 2024 року, встановити відповідний строк для цього (10 - робочих днів); постановити відповідну ухвалу про встановлення судового контролю у справі № 160/1307/24 від 28 березня 2024 року, та направити її для виконання суб`єкту владних повноважень - Військовій частині НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; у випадку ненадання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/1307/24 від 28 березня 2024 року накласти на керівника 3024 Національної гвардії України штраф у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, половину з якого стягнути на користь Державного бюджету України, а другу половину - на користь ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 19.02.2025 р. заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково; встановлено судовий контроль за виконанням судового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2024 року у справі № 160/1307/24; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Центрального територіального Управління Національної гвардії України, відповідно до 382 КАС України подати у двомісячний строк з моменту отримання ухвали суду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення по адміністративній справі №160/1307/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії; в задоволенні іншої частини вимог відмовлено; попереджено командира Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч. 10 ст.382-3 КАС України, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

16.04.2025 р. до суду надійшов звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 р. по справі № 160/1307/25, в обґрунтування якого зазначено, що на виконання вимог зазначеної ухвали направлено на адресу суду витребувані докази про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2024 року по справі № 160/1307/24.

Ухвалою суду від 17.04.2025 р. у прийнятті та затвердженні звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2024 року у справі № 160/1307/24 відмовлено; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Центрального територіального Управління Національної гвардії України подати звіт до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про виконання судового рішення в адміністративній справі №160/1307/25 в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2018 року по 18.02.2019 року із застосуванням місяця для обрахунку індексації грошового забезпечення березня 2018 року, у двомісячний строк з дня отримання даної ухвали.

12.05.2025 р. до суду надійшов звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 р. по справі № 160/1307/25, в обґрунтування якого зазначено, що на виконання вимог зазначеної ухвали направлено на адресу суду витребувані докази про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2024 року по справі № 160/1307/24.

13.05.2025 р. до суду надійшла заява від представника позивача, в тексті якої зазначено, що відповідно до наданого військовою частиною розрахунку виплаченої індексації на виконання рішення Дніпровського окружного адміністративного суду від 28 березня 2024 року, позивачу за період з грудня 2018 по лютий 2019 року індексація грошового забезпечення не виплачена, а за період з жовтня 2016 року по лютий 2018 року виплачена не в повному обсязі, а саме, виплачена різниця між встановленим розміром індексації та розміром виплаченої в підвищеному розмірі премії. 12 травня 2025 року на вимогу ухвалу суду від 17 квітня 2025 року відповідачем подано звіт про виконання рішення в частині нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з грудня 2018 по лютий 2019 року включно, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 яким рішення суду в цій частині виконано. Однак, звіту про виконання рішення суду в частині нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з жовтня 2016 року по лютий 2018 року не надано.

Розглянувши означений звіт, у письмовому провадженні, суд дійшов висновку, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2024 року у справі № 160/1307/24 в частині виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2018 року по 18.02.2019 року із застосуванням місяця для обрахунку індексації грошового забезпечення березня 2018 року залишається не виконаним в повному обсязі.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, гарантує право особи на виконання судового рішення, винесеного на її користь, протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016р. №1402-VIII визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) установлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи.

Так, Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).

Згідно з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).

В рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року Європейський Суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

У справі Сорінг проти Об`єднаного Королівства від 07.07.1989 року Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Підстави та порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначений статтями 382, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України.

Частиною 1 статті 382 КАС України встановлено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зокрема, відповідно до ч.3 ст.382-3, суд може встановити новий строк подання звіту, відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Дослідивши звіт Військової частини НОМЕР_1 Центрального територіального Управління Національної гвардії України від 16.04.2025 р. про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/1307/24, суд зазначає, що він не ґрунтується на нормах закону, на що неодноразово звертав увагу Дніпропетровський окружний адміністративний суду та Третій апеляційний адміністративний суду у своїх судових рішеннях (ухвалах), з посиланням на Конституцію України (основний Закон України) та практику Європейського суду.

Суд звертає увагу, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 160/1307/24 від 28.03.2024 року, станом на 14.05.2025 р., є невиконаним в повному обсязі, що є неприпустимим в правовій державі, гарантією прав та свобод яких є Конституція України, яка є Основним Законом України, та у відповідності до ч.5 ст.124 Конституції України, передбачає, що судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України, та, зокрема, статтями 14, 370 КАС України і означених вище по тексту рішень Європейського суду, якими визначено, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим до виконання. Також нормами матеріального права не передбачено, що виконання будь-якого рішення судового частково, можна вважати як виконання рішення суду в повному обсязі.

Суд також вважає необґрунтованими посилання відповідача на розрахунок нарахування та виплату індексацію грошового забезпечення з 01.12.2018 р. по 18.02.2019 р., оскільки означений доказ не містить в собі доказу нарахування означеної суми, безпосередньо, на банківську картку ОСОБА_1 .

Невиконання рішення суду від 28.03.2024 р. у справі №160/1307/24 в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2018 року по 18.02.2019 року із застосуванням місяця для обрахунку індексації грошового забезпечення березня 2018 року порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення ЄСПЛ у справі Кечко проти України від 08 листопада 2005 року).

Зазначена позиція також підтримана Конституційним Судом України у рішеннях від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007.

Разом з тим, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін (рішення від 19 березня 1997 року у справі Горнсбі проти Греції , п. 40). Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок (рішення у справі Immobiliare Saffi проти Італії , заява № 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).

Неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого ст. 1 Протоколу № 1 (п. 53 рішення ЄСПЛ у справі Войтенко проти України від 29 червня 2004 року № 18966/02).

Відповідно до рекомендацій, викладених у Висновку Консультативної ради Європейських суддів №13 (2010) Щодо ролі суддів у виконанні судових рішень КРЄС вважає, що в державі, яка керується верховенством права, державні органи, насамперед, зобов`язані поважати судові рішення і якнайшвидше реалізувати їх "ex-officio". Сама думка, що державний орган може відмовитися від виконання рішення суду, підриває концепцію примата права. Виконання рішення повинно бути справедливим, швидким, ефективним і пропорційним. Тому для цього мають бути забезпечені необхідні кошти. Чіткі правові норми повинні визначати доступні ресурси, відповідальні органи та відповідну процедуру їх розподілу.

Так, у справі Юрій Миколайович Іванов проти України (заява № 40450/04, п. п. 56 - 58 та 66 - 70) ЄСПЛ неодноразово постановляв, що у зв`язку з тривалим невиконанням рішень, винесених на користь заявників, мало місце також порушення ст. 13 Конвенції, оскільки заявники не мали ефективного національного засобу юридичного захисту, за допомогою якого вони могли б отримати відшкодування шкоди, завданої таким невиконанням.

У пункті 1 статті 1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції від 17.07.1997 р. №475/97-ВР зазначено, що "Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції щодо визнання обов`язковою, і без укладання спеціальної угоди, юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції", а ст. ст. 13 і 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини від 23.02.2006 р. №3477-IV передбачено, що "при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права" та змінюють практику застосування національного закону відповідно до Рішення цього Суду.

Відмова відповідача у проведенні позивачу нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2018 року по 18.02.2019 року із застосуванням місяця для обрахунку індексації грошового забезпечення березня 2018 року порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення Європейського суду у справі Кечко проти України від 08.11.2005р.).

На підставі вищевикладеного, оскільки рішення суду залишається не виконаним відповідачем в повному обсязі, а частково його виконання не вважається, відповідно до норм матеріального права, належним виконанням рішення суду у даній справі, суд вважає вірним, у прийнятті та затвердженні звіту від 12.05.2025 р. про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2024 року у справі №160/1307/24 - відмовити, оскільки останній не містить доказів виконання означеного рішення суду в повному обсязі.

Відповідно до норм ст.382 КАС України підставою для подання звіту про виконання рішення суду по даній справі, є мотивація тієї частини рішення, яка залишається невиконаною відповідачем.

Керуючись статтями 241, 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У прийнятті та затвердженні звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2024 року у справі № 160/1307/24 - відмовити.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 подати звіт до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про виконання судового рішення в адміністративній справі №160/1307/25 в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2018 року по 18.02.2019 року із застосуванням місяця для обрахунку індексації грошового забезпечення березня 2018 року, у двомісячний строк з дня отримання даної ухвали.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та у строки визначені ст. 295 КАС України.

Суддя І.О. Лозицька

СудДніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення14.05.2025
Оприлюднено16.05.2025
Номер документу127335954
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо проходження служби, з них

Судовий реєстр по справі —160/1307/24

Ухвала від 14.05.2025

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Лозицька Ірина Олександрівна

Ухвала від 17.04.2025

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Лозицька Ірина Олександрівна

Ухвала від 19.02.2025

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Лозицька Ірина Олександрівна

Ухвала від 04.12.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Коршун А.О.

Ухвала від 07.11.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Коршун А.О.

Ухвала від 21.10.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Лозицька Ірина Олександрівна

Ухвала від 21.10.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Лозицька Ірина Олександрівна

Ухвала від 15.10.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Лозицька Ірина Олександрівна

Ухвала від 20.06.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Чепурнов Д.В.

Ухвала від 27.05.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Чепурнов Д.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні