УХВАЛА
14 травня 2025 року
м. Київ
справа №340/5983/24
адміністративне провадження № К/990/18804/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Соколова В. М., суддів: Загороднюка А. Г., Єресько Л. О., перевіривши касаційну скаргу Служби безпеки України на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року у справі №340/5983/24 за позовом Служби безпеки України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі,
УСТАНОВИВ:
Служба безпеки України звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою в якій просила стягнути із ОСОБА_1 на користь Служби безпеки України витрати, пов`язані з його утриманням в Національній академії Служби безпеки України, в розмірі 85 952,94 грн.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року, відмовлено у задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду. Позовну заяву Служби безпеки України повернуто позивачу, на підставі пункту 8 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини другої статті 328 КАС України встановлено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Так, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пункті 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходить з наступного.
Предметом цього позову є стягнення з ОСОБА_1 витрати, пов`язані з його утриманням в Національній академії Служби безпеки України, в розмірі 85 952,94 грн. Такі витрати, у разі відмови від добровільного їх відшкодування, стягуються у судовому порядку.
22 травня 2019 року з ОСОБА_1 розірвано контракт про проходження військової служби (навчання). Цього ж дня йому було роз`яснено, що він зобов`язаний у добровільному порядку відшкодувати Службі безпеки України витрати пов`язані з його навчанням і утриманням у розмірі 85952,94 грн.
Отже, з 23 травня 2019 року виникло право на звернення до суду щодо стягнення коштів, натомість позивач звернувся до суду з цим позовом 12 вересня 2024 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року позовну заяву залишено без руху, з підстав пропуску останнім строку звернення до суду. Надано строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку.
На усунення недоліків позовної заяви позивачем подана заява про поновлення строку звернення до суду, яка фактично аналогічна попередній та зводиться до того, що позивач не пропустив строк звернення до суду, оскільки він обраховується на думку позивача із дати повідомлення відповідача про відмову у погашенні заборгованості за навчання. Додатково в заяві зазначено що якщо суд дійде висновку про порушення позивачем строку звернення до суду, то просив його поновити.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Положеннями частини другої статті 122 КАС України встановлено різні строки звернення до адміністративного суду для суб`єктів владних повноважень та для інших осіб.
За частиною п`ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією з гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 КАС України.
Згідно статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Судами встановлено, що з 23 травня 2019 року у позивача виникло право на звернення до суду щодо стягнення коштів, натомість останній звернувся до суду з позовом 12 вересня 2024 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду.
Позивачем подана заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду, яка обґрунтована тим, що право на звернення до суду у позивача у цій справі може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати та може бути реалізоване протягом одного місяця з дня такої відмови.
Суди виходили з того, що відповідачу ще 22 травня 2019 року було роз`яснено, що він у добровільному порядку має відшкодувати Службі безпеки України витрати пов`язані з його навчанням і утриманням у розмірі 85952,94 грн, і у разі якби він не відмовлявся відшкодувати витрати за навчання він би сплатив зазначені кошти.
Судами встановлено, що позивач вже звертався до Кіровського районного суду міста Кіровограда щодо стягнення з відповідача вказаних коштів ще у 2020 році, і ухвалою судді від 28 січня 2020 року було відкрито провадження у справі, тобто відповідач ще раз відмовився виплачувати кошти за навчання вже в ході судового розгляду справи, про що позивачу було відомо ще в лютому 2020 року, натомість до суду звернувся лише 12 вересня 2024 року.
Суд апеляційної інстанції вказав, що до спорів про стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі підлягають застосуванню приписи частини 5 статті 122 КАС України, тобто у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 листопада 2020 року у справі №160/11957/19).
Разом із тим, Верховний Суд неодноразово, акцентував увагу на тому, що право на звернення до суду у позивача (вищого навчального закладу) у цій категорії справ може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати та може бути реалізоване протягом одного місяця з дня такої відмови.
Суд апеляційної інстанції застосував правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі №340/685/19, від 10 жовтня 2019 року у справі №140/721/19, від 28 травня 2021 року у справі №320/7233/19, від 23 березня 2023 року у справі №420/24331/21, від 06 квітня 2023 року у справі №400/4280/20, від 11 травня 2023 року у справі №400/4281/20.
Суди дійшли висновку, що позивач не виконав вимоги ухвали від 16 вересня 2024 року про залишення позовної заяви без руху, а саме надано до суду додаткових документальних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, а обмежився поданням ще однієї заяви про поновлення строку звернення до суду, згідно якої вважає, що ним не пропущений строк звернення до суду.
Отже, Верховний Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій, повертаючи позов, правильно застосували положення статті 169 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, не викликає сумнівів щодо застосування чи тлумачення цієї норми права.
Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів першої та апеляційної інстанцій та встановлених ними обставин не спростовують і не дають підстав вважати, що судами неправильно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 3, 333 КАС України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Служби безпеки України на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2025 року у справі №340/5983/24 за позовом Служби безпеки України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. М. Соколов
Судді А. Г. Загороднюк
Л. О. Єресько
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 14.05.2025 |
Оприлюднено | 15.05.2025 |
Номер документу | 127342823 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Соколов В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні