Ухвала

від 15.05.2025 по справі 2-5097/11

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 2-5097/11

Провадження № 6/947/65/25

УХВАЛА

15.05.2025

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого - судді Луняченка В.О. ,

За участю

представника заявника адвоката Кривоцюка А.П.

представника заінтересованої особи Караченцевої А.В., яка є законним представником неповнолітньої ОСОБА_1 адвоката Осипова Б.В.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТЕХ ІНВЕСТУВАННЯ», зацікавлені особи Гордієнко Єва В`ячеславівна в інтересах якої діє опікун ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про заміну сторін у зобов`язанні щодо виконання рішення суду про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду , шляхом подання у паперовому вигляді до канцелярії суду заяви 20.01.2025 року, в інтересах ТОВ «ФК «ФІНТЕХ ІНВЕСТУВАННЯ» звернувся адвокат Кривоцюк А.П., із вимогами, згідно уточненої заяви від 03.02.2025 року, про заміну у зобов`язанні по цивільної справі №2-5097/11 за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором сторони кредитора правонаступником ТОВ «ФК «ФІНТЕХ ІНВЕСТУВАННЯ» а також заміну сторони боржника ОСОБА_4 на його правонаступника неповнолітню ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Караченцева А.В.

У судовому засіданні представник заявника наполягав на задоволенні заяви та обґрунтовував її тим, що рішення від 22.02.2012 року не виконано, ПАТ « Райффайзен Банк Аваль» відступив права та обов`язки кредитора та іпотекодержателя, а тому згідно вимог ч.1 ст. 55 ЦПК України є підстави для заміни сторони кредитора , а у звязку із смертю одного з боржників , на підставі тієї ж ч.1 ст. 55 ЦПК України, боржник підлягає заміні правонаступником, яка є донька померлого яка прийняла спадщину, відповідно до змісту поданої і іі інтересах заяви до нотаріуса.

Від адвоката Самодурової Н.В. - представника заінтересованої особи ОСОБА_1 , в інтересах якої діє опікун ОСОБА_2 , 13.05.2025 року подані письмові пояснення із запереченнями проти задоволення заяви, які були підтримані у судовому засіданні іншим представником адвокатом Осиповим Б.В.

Представниками заінтересованої особи, з посиланням на усталену судову практику Верховного Суду, зазначається про відсутність підстав для заміни сторони кредитора у виконавчому провадженні, виконання якого було закінчено ще у 2013 році а ухвалою суду у 2018 році було відмовлено у видачі дублікатів виконавчих листів по справі у звязку із пропуском строку на пред`явлення їх до виконання та відсутності підстав для поновлення строку. Крім того представниками заінтересованої особи зазначалось що ОСОБА_1 не отримало спадщину після смерті батька у власність а тому не може бути визнана правонаступником боржника.

Як встановлено судом рішенням Київського районного суду м. Одеси від 22 лютого 2012 року позовні вимоги ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором кредиту задоволені. Стягнуто з відповідачів солідарно на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 2319887грн 42 коп ( два мільйони триста дев`ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят сім грн. 42 коп). Вирішено питання про судовий збір.

На виконання рішення Київського районного суду м. Одесі від 22.02.2012 року були видані виконавчі листи, які в свою чергу з метою примусового виконання рішення суду, направлені на виконання до Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції.

Відповідно до постанов №В-1/306, В-1/307, В-1/308 виконавчі провадження 07 березня 2013 року були відкрити, відносно боржників ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 . Виконавче провадження №37298578, відкрите 07.03.2013 року на підставі виконавчого листа №2-5097/11, про стягнення грошової суми з ОСОБА_1 на користь ПАТ « Райффайзен Банк Аваль» у розмірі 2319887,42 грн., Другим Київським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції було закінчено 27.06.2013 року у відповідності до п.10 ч.1 ст. 49 Закону України « Про виконавче провадження».

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2018 року ( залишена без змін постановою Апеляційного суду Одеської області 29.05.2018року) заява ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для їх пред`явлення до виконання залишена без задоволення.

У постанові Верховного Суду від 06 березня 2024 року у справі № 522/9489/21, зазначено , що при розгляді вказаної справи судами були встановлені наступні обставини:

28 вересня 2018 року було укладено ряд договір, згідно з якими право вимоги за кредитним договором від 26 грудня 2005 року № 014/0029/74/43526 перейшло від АТ «Райффайзен Банк Аваль» до АТ «Оксі Банк» за договором про відступлення права вимоги; від АТ «Оксі Банк» до ТОВ «ФК «Фінтех Інвестування» за договором факторингу; від ТОВ «ФК «Фінтех Інвестування» до ОСОБА_5 за договором про відступлення права вимоги.

У квартирі АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати ОСОБА_1 ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько ОСОБА_1 ОСОБА_4 .

Рішенням виконкому Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 22 січня 2020 року № 72 ОСОБА_1 встановлено статус дитини-сироти.

22 січня 2020 року рішенням виконкому Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області № 73 ОСОБА_2 призначено опікуном ОСОБА_1 та рішенням від 15 липня 2020 року

№ 264 зобов`язано опікуна ОСОБА_2 вступити у спадщину на майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , від імені малолітньої дитини.

У відповідності до вимог ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у цивільної справі що набрало законної сили, не доказуються при розгляд іншої справи, я якій беруть участь ті самі особи.

Предметом дослідження вищевказаної цивільної справи №522/9489/21, провадження по якої було відкрито за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ТОВ «ФК «Фінтех Інвестування», АТ «Оксі Банк», АТ «Райффайзен Банк Аваль», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скульської Т. А., були вимоги, зокрема, про визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 28 вересня 2018 року, укладеного між АТ «Райффайзен Банк Аваль» і АТ «Оксі Банк»; визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 28 вересня 2018 року, укладеного між АТ «Оксі Банк» і ТОВ «ФК «Фінтех Інвестування»; визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 28 вересня 2018 року, укладеного між ТОВ «ФК «Фінтех Інвестування» і ОСОБА_5 .

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16 грудня 2021 року ( залишеного без змін постановою Одеського апеляційного суду від 29 листопада 2022 року ) в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 06 березня 2024 року касаційні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_2 , були задоволені частково, та , зокрема, визнаний недійсним договір відступлення права вимоги від 28 вересня 2018 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтех Інвестування» і ОСОБА_5 .

Водночас рішення судів першої інстанції та апеляції стосовно вимог про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги від 28 вересня 2018 року, укладеного між АТ «Райффайзен Банк Аваль» і АТ «Оксі Банк» та відступлення права вимоги від 28 вересня 2018 року, укладеного між АТ «Оксі Банк» і ТОВ «ФК «Фінтех Інвестування» залишені без змін.

Верховний суд прийшов до висновку що внаслідок послідовного укладення договорів відступлення права вимоги за кредитним договором, укладеним із

ОСОБА_4 , це право перейшло від АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ТОВ «ФК «Фінтех Інвестування», та оскаржувані позивачкою договори відступлення прав вимоги, окрім тих в яких стороною був ОСОБА_5 , не є удаваними, оскільки не вчинені для приховання іншого правочину договору факторингу; позивачка не надала доказів, що сторони не мали на меті настання правових наслідків, встановлених договорами; не встановлено фіктивності оскаржуваних договорів; оскаржені договори були вчинені за життя боржника, який їх не оспорював, а отже, вважав їх правомірними, тому суд не встановив порушень прав неповнолітньої особи; оскаржувані договори не порушують прав та обов`язків боржника, оскільки не змінюють їх обсягу, а стосуються лише заміни кредитора у зобов`язанні.

Таким чином суд вважає доведеним, що після скасування Верховним Судом Договору відступлення права вимоги від 28 вересня 2018 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтех Інвестування» і ОСОБА_5 , правонаступником АТ «Райффайзен Банк Аваль» по кредитному договору № 014/0029/74/43526, за умовами якого ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 179 000,00 дол. США строком на 26 місяців до 26 грудня 2025 року, є ТОВ «ФК «Фінтех Інвестування».

Цивільний процесуальний кодекс України ( скорочене ЦПК України ) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст. 2 ЦПК України ).

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (надалі за змістом ЦК України) визначено, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першоюстатті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Водночас заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частини перша та другастатті 442 ЦПК України). Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п`ятастатті 442 ЦПК України).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першоїстатті 512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина першастатті 514 ЦК України).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню (частина першастатті 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частинікредитора.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК України).

У постанові ВП ВС від 08.02.2022 у справі №2-7763/10 зазначено, що процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбаченестаттею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.

Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статтіЦПК України- 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першоїстатті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом.Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Відповідно до висловлених раніше правових висновків Великої Палати Верховного Суду (дивитись mutatis mutandis постанову Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17, пункти 73-75) оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов`язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченомустаттею 442 ЦПК Україниз урахуванням підстав, визначенихстаттею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписистатті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннямистатті 55 ЦПК України.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставістатті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятоїстатті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник не позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження, оскільки виконавче провадження відкривається на підставі пред`явлення виконавчого документа до виконання, а частина п`ятастатті 442 ЦПК Українипередбачає можливість заміни стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження (у тому числі повторного за обґрунтованих підстав при повторному зверненні з виконавчим документом, оскільки зазначена статтяЦПК Україницього не виключає, а Закон про виконавче провадження передбачає таку можливість). Отже, наведене в ухвалі Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у цій справі тлумачення стосується лише ситуації, коли виконавче провадження відкрите як юридичний процес, а його сторони набули відповідних прав як сторони відкритого виконавчого провадження. Щодо вчинення інших дій у межах виконавчого провадження, передбачених Законом про виконавче провадження, то процесуальні дії конкретного процесу не можуть здійснюватися поза межами цього процесу, а тому такі дії як процесуальні можуть здійснюватися лише в межах відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу. Якщозакономпередбачена можливість здійснення інших дій сторін судового процесу, пов`язаних зі здійсненням виконавчого провадження, то для таких дій набуття статусу сторони відкритого виконавчого провадження не вимагається, як-от для заміни стягувача у виконавчому документі відповідно до частини п`ятоїстатті 442 ЦПК України.

Частиною першоюстатті 2 ЦПК Українивстановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється саме для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першоюстатті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, і він не був поновлений судом.

При вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження підлягає встановленню, чи не сплив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Після спливу строку виконавчого провадження не може вирішуватись питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Отже з огляду на те, що у цій справі не вирішується питання заміни сторони виконавчого провадження, а вирішується питання правонаступництва стягувача, при цьому питання дотримання строків підлягає вирішенню на наступних стадіях реалізації рішення, то доводи заперечень заінтересованої сторони про неможливість вчинення таких дій через пропуск строку пред`явлення виконавчого листа до виконання підставою відмови у задоволенні вказаної заяви бути не можуть.

Стягувач як правонаступник має потенційну можливість отримати право на поновлення строку на пред`явлення листа до виконання, проте у разі не вирішення питання про його статус правонаступника позбавлений права порушити таке питання.

Заява ТОВ «ФК « Фінтех Інвестування» містить вимогу щодо заміни кредитора у зобов`язанні щодо виконання рішення суду правонаступником, а тому слід зазначити про те, що у таких висновках необхідно керуватися принципом обов`язковості судового рішення та тим, що виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду та завершальною стадією судового провадження, а незабезпечення виконання рішення суду призведе до порушення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи те, що сам лише факт правонаступництва у матеріальних правовідносинах, без відповідного судового рішення про процесуальне правонаступництво, не забезпечує повної реалізації прав такої особи на виконання судового рішення, адже лише стягувач має право на отримання виконавчого листа та пред`явлення його до виконання. У правовій ситуації, коли у матеріальних правовідносинах відбулося правонаступництво, проте суд відмовляє у заміні сторони стягувача його правонаступником відбувається порушення принципу обов`язковості судового рішення та нівелюється правова мета звернення особи до суду, адже завдання цивільного судочинства ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Таким чином суд приходить до висновку, що заява про заміну кредитора Публічне Акціонерне товариство « Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ « Райффайзен Банк аваль» у зобов`язанні щодо виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 22.02.2012 року у цивільної справі №2-5097/11 його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія « Фінтех Інвестування» підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги про заміну сторони боржника, суд визначає, що згідно Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання (частина п`ята статті 124 у редакції, чинній до 30 вересня 2016 року; стаття 129-1 у редакції, що набрала чинності 30 вересня 2016 року). Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (частини друга та третя стаття 129-1 Основного Закону у редакції, що набрала чинності 30 вересня 2016 року).

Питання процесуального правонаступництва регламентовані частиною першою статті 55 ЦПК України у редакції, чинній із 15 грудня 2017 року, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

За змістом заяви, поданої від імені спадкоємця ОСОБА_1 її опікуном ОСОБА_2 до Приморської державної нотаріальної контори м. Одеси 24 червня 2020 року , майно що залишилось після смерті ОСОБА_4 , складається з житлової квартири , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яку ОСОБА_1 приймає.

Згідно вимог ч.4 ст. 1268 Цивільного Кодексу України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановленихчастинами другою - четвертоюстатті 1273 цього Кодексу (визначає підстави письмової відмови від спадщини).

Частина п`ята вказаної статті 1268 визначає, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, який у відповідності до ч.2 ст. 1220 ЦК України визначено днем смерті спадкодавця.

Таким чином суд, також, приходить до висновку про наявність підстав заміни сторони боржника ОСОБА_4 у зобов`язанні щодо виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 22.02.2012 року у цивільної справі №2-5097/11 його правонаступником неповнолітньою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в інтересах якої діє опікун ОСОБА_2 .

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 55, 353,355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТЕХ ІНВЕСТУВАННЯ», зацікавлені особи ОСОБА_1 в інтересах якої діє опікун ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про заміну сторін у зобов`язанні щодо виконання рішення суду про стягнення грошових коштів.

Замінити кредитора Публічне Акціонерне товариство « Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ « Райффайзен Банк аваль» у зобов`язанні щодо виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 22.02.2012 року у цивільної справі №2-5097/11 його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТЕХ ІНВЕСТУВАННЯ» ( код ЄДРПОУ 41298879, місцезнаходження: 65104, м. Одеса, вул Ак. Корольова, буд 72).

Замінити боржника ОСОБА_4 у зобов`язанні щодо виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 22.02.2012 року у цивільної справі №2-5097/11 його правонаступником неповнолітньою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в інтересах якої діє опікун ОСОБА_2 .

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручені у день складення або проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяті днів з дня її вручення.

Повний текст ухвали складено 15.05.2015 року.

Суддя В. О. Луняченко