Герб України

Постанова від 12.05.2025 по справі 914/2768/24

Західний апеляційний господарський суд

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2025 р. Справа № 914/2768/24

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача)Якімець Г.Г.,

Суддів:Бонк Т.Б.,Галушко Н.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного підприємства Карен, вих.№7/15 від 06 лютого 2025 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 07 січня 2025 року (повний текст підписано 13.01.2025), суддя Б. Яворський

у справі № 914/2768/24

за позовом Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача Приватного підприємства Карен, м. Львів

про стягнення 294 801 грн заборгованості

встановив:

11 листопада 2024 року Львівська міська рада звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача Приватного підприємства Карен про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки в сумі 294 801,00 грн за період з 02.09.2021 до 01.09.2024.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 07 січня 2025 року у справі № 914/2768/24 позов задоволено в повному обсязі: присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 294 801,00 грн безпідставно збережених коштів. Здійснено розподіл судових витрат.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач є власником нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці комунальної власності кадастровий номер 4610136800:04:003:0045, у спірний період користувався земельною ділянкою без достатньої правової підстави та не сплачував у повній мірі кошти за таке користування.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач Приватне підприємство Карен звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить частково скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 07 січня 2025 року у справі № 914/2768/24 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача на суму 228 787,49 грн, а також просить розтермінувати даний платіж в термін на один рік. Зокрема, зазначає, що ПП «Карен» користується спірною земельною ділянкою на підставі договору оренди від 15.02.2008, що підтверджується витягом з земельного державного кадастру від 09.12.2004. Також скаржник вказує, що судом взято до уваги розмір орендної плати, що становить шість відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на підставі ухвали Львівської міської ради № 3030 від 09.03.2023, однак скаржник вважає таку ухвалу неприйнятою Львівською міською радою. Окрім того, зазначає, що місцевим господарським судом не взято до уваги те, що відповідачем сплачено до бюджету 98 029,25 грн орендної плати за земельну ділянку, що підтверджено платіжними документами та листом Головного управління ДПС у Львівській області про відсутність заборгованості по платі за землю. У зв`язку з наведеним, вважає помилковим застосування судом до спірних правовідносин положень ст.1212 ЦК України.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10 березня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі № 914/2768/24 за апеляційною скаргою ПП Карен на рішення Господарського суду Львівської області від 07 січня 2025 року; витребувано з місцевого господарського суду матеріали справи; позивачу надано строк (15 днів з дня отримання ухвали) на подання суду відзиву на апеляційну скаргу; справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи на підставі ч.10 ст.270 ГПК України.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, зазначає, що відповідач набувши право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці комунальної форми власності у спірний період належним чином не оформив та не зареєстрував речові права на цю земельну ділянку; не вносив плату за користування землею у розмірі, встановленому законодавством. Позивач також вказує, що договір оренди земельної ділянки від 15.02.2008 року № С-980 припинив свою дію 27.12.2017 року; відомості про продовження чи поновлення строку дії договору оренди землі в матеріалах справи відсутні, а отже скаржник користується земельною ділянкою без достатньої правової підстави. Звертає увагу суду на те, що лист Головного управління ДПС у Львівській області від 21.10.2024, на який посилається скаржник, врахований позивачем під час розрахунку суми заборгованості.

У відповіді на відзив, що надійшов до Західного апеляційного господарського суду 24.03.2025, ПП «Карен» зазначає, що з незалежних від відповідача обставин, договір оренди земельної ділянки не був виготовлений і підписаний саме Львівською міською радою, відтак дія ухвали ЛМР «Про затвердження ПП «Карен» технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та надання земельної ділянки на вул. Вулецькій,11-г» не може розповсюджуватись на дані правовідносини та мати наслідком стягнення з відповідача коштів.

28 березня та 08 квітня 2025 року позивачем подано додаткові пояснення у справі.

01 та 14 квітня 2025 року скаржником подано заяви як відповіді на додаткові пояснення позивача.

Заяви щодо розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи до суду не надходили.

Згідно з ч.1 ст.273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п.10 ч.3 ст.2 ГПК України.

Поняття «розумного строку» не має чіткого визначення, проте, розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, №4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, №№32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07 від 15.03.2012).

Західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 01 вересня 2021 року, на виконання наказу департаменту містобудування ЛМР № 167 від 31.08.2021, відділом самоврядного контролю за використанням та охороною земель департаменту містобудування Львівської міської ради проведено обстеження земельної ділянки за адресою Вулецька, 11-г та встановлено, що ПП «Карен» фактично використовує земельну ділянку площею 0,2933 (кадастровий номер 4610136800:04:003:0045) за адресою вул. Вулецька, 11-г для обслуговування будівлі, за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про надання її у користування (оренду) та вчиненого правочину щодо такої ділянки. Вказане підтверджується актом №79 від 01.09.2021.

Актом обстеження № 79 від 01 вересня 2021 року також встановлено, що ухвалою Львівської міської ради № 1449 від 27.12.2007 «Про користування ПП Карен земельною ділянкою по вул. Зеленій, 301 у м.Львові» вирішено передати ПП Карен земельну ділянку площею 0,2933га по вул. Зеленій, 301 в оренду терміном на 10 років для обслуговування адміністративно-виробничих будівель за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення за функцією використання - землі промисловості.

15.02.2008 Львівською міською радою та ПП «Карен» укладено договір оренди землі № С-980, відповідно до умов якого в оренду передано земельну ділянку, кадастровий номер 4610136800:04:003:0045, загальною площею 0,2933 га, у т.ч. забудова 0,0764 га, тверде покриття 0,2169 га. Договір було укладено на 10 років до 27.12.2017, з правом пролонгації (п.8 договору).

Розпорядженням Сихівської районної державної адміністрації №121 від 19.03.2012 адміністративно-виробничим приміщенням ПП «Карен» по вул. Зеленій, 301 присвоєно поштовий номер 11-г по вул. Вулецька у м.Львові.

Ухвалою Львівської міської ради № 250 від 25.02.2021 «Про надання ПП «Карен» дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на вул. Вулецькій, 11-г» надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі площею 0,2933га (кадастровий номер 4610136800:04:003:0045) по вул. Вулецька, 11-г для обслуговування адміністративно-виробничої будівлі.

Ухвалою ЛМР №3030 від 09.03.2023 «Про затвердження ПП «Карен» технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання земельної ділянки на вул.Вулецькій, 11-г» прийнято рішення про затвердження ПП «Карен» технічної документації із землеустрою та надання земельної ділянки площею 0,2933га в оренду терміном на 10 років. Пунктом 2 вказаної ухвали зобов`язано ПП «Карен» укласти з ЛМР договір оренди землі з визначеною орендною платою у розмірі 6% від НГО земельної ділянки та договір про відшкодування недоотриманих коштів за користування земельною ділянкою з 28.01.2017.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.01.2023 за ПП «Карен» зареєстровано право власності на адміністративно-виробниче приміщення, заг. площею 784,4 кв.м. по вул. Вулецька, 11-Г у м.Львові (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 36018046101); дата внесення інформації про право власності - 25.03.2013.

Згідно з витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 06.02.2023 № НВ-4600117592023, нормативно грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер 4610136800:04:003:0045) становить 3'657'656,31 грн.

У листі від 21.10.2024 ГУ ДПС У Львівській області повідомила ЛМР, що відповідно до поданих платником податкових декларацій з плати за землю на 2021-2023р.р. ПП «Карен» сплачено до бюджету 98'762,49 грн (земельного податку).

Згідно витягу з ДЗК №НВ-9958419242024 від 09.12.2024 земельна ділянка площею 0,2933 (кадастровий номер 4610136800:04:003:0045), належить до комунальної власності; вид цільового призначення - для розміщення і експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд …; дата державної реєстрації земельної ділянки - 13.05.2008; нормативна грошова оцінка: 4649853,03 грн; орендар - ПП «Карен»; дата реєстрації речового права 13.05.2008, строк дії речового права - до 27.12.2017. Відомості про продовження чи поновлення строку дії договору оренди відсутні.

Відповідно до ч.2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з ст.80 ЗК України суб`єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування

В силу положень частин 1 статей 122, 123, 124 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 ЗК України реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частиною 1 статті 93 і статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Статтею 206 ЗК України установлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 ЗК України).

За змістом пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Отже, чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Відповідач не є власником або постійним користувачем спірної земельної ділянки, а тому не є субєктом плати за землю у формі земельного податку. При цьому, єдиноможливою формою здійснення плати за землю для нього є орендна плата.

Судом встановлено, що з 25 березня 2013 року Приватне підприємство «Карен» є власником нерухомого майна: адміністративно-виробничого приміщення, заг. площею 784,4 кв.м. по вул. Вулецька, 11-Г у м.Львові (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 36018046101).

Вказане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці комунальної власності площею 0,2933 (кадастровий номер 4610136800:04:003:0045) за адресою: м.Львів, вул. Вулецька, 11-г.

Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі) має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Таким чином, положення глави 15, статей 120, 125 ЗК України, статті 1212 ЦК України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянкою, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України.

Між сторонами у справі 15.02.2008 укладено договір оренди землі № С-980, відповідно до умов якого в оренду передано земельну ділянку, кадастровий номер 4610136800:04:003:0045, загальною площею 0,2933 га, у т.ч. забудова 0,0764 га, тверде покриття 0,2169 га. Договір було укладено на 10 років до 27.12.2017, з правом пролонгації (п.8 договору). Термін дії договору оренди землі від 15.02.2008 закінчився 27.12.2017, доказів продовження терміну його дії відповідачем не надано, а новий договір оренди землі між сторонами не укладений. ПП «Карен» користувалося земельною ділянкою без достатніх правових підстав, не сплачуючи при цьому визначену вартість за таке користування (здійснювалися лише часткові оплати).

Відтак, відповідач, як власник об`єкта нерухомого майна, у спірний період з 02 вересня 2021 року по 01 вересня 2024 року, користувався земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, за відсутності оформленого згідно з вимогами чинного законодавства права користування земельною ділянкою, не сплачуючи коштів за користування нею, тому є фактичним користувачем спірної земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок позивача власника земельної ділянки, зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, відтак, зобов`язаний повернути ці кошти власникові земельної ділянки на підставі положень ч.1 ст.1212 ЦК України.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка є сформованою та їй присвоєно кадастровий номер 4610136800:04:003:0045, відтак, набула статусу об`єкта цивільних прав.

Так, відповідно до п.289.1, 289.2 ст.289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за певною формулою.

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж установлено положеннями підп.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України. Відповідного правового висновку дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 у справі №635/4233/19.

Відповідно до ст.20 ЗУ Про оцінку земель за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з положеннями ч.3 ст.23 Закону України Про оцінку земель витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Отже, технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України Про оцінку земель, є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.

Так, у матеріалах справи міститься витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 06.02.2023 № НВ-4600117592023, нормативно грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер 4610136800:04:003:0045) становить 3'657'656,31 грн.

Як встановлено судом вище, відповідач не був та не є власником або постійним користувачем спірної земельної ділянки, відтак, не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку.

Відповідно до ухвали Львівської міської ради №1995 від 25.05.2017 «Про затвердження Порядку продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю у м. Львові», затверджено порядок продажу земельних ділянок комунальної власності та нарахування орендної плати за землю у м. Львові. Згідно з п.3.5 та 3.5.1 ухвали річний розмір орендної плати встановлюється у розмірі 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, за винятком, коли розмір орендної плати за землю визначений ухвалою міської ради про надання земельної ділянки в оренду або протоколом аукціону (у разі набуття права оренди на земельну ділянку на конкурентних засадах) та для земельних ділянок, використання яких вказано у пунктах 3.6 3.19 цього Порядку.

Ухвалою Львівської міської ради №3030 від 09.03.2023 «Про затвердження ПП «Карен» технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання земельної ділянки на вул. Вулецькій, 11-г» розмір річної орендної плати встановлено у розмірі 6 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Судом правомірно враховано, що кошти в розмірі 98 762,49 грн. сплачені відповідачем відповідно до поданих податкових декларацій з плати за землю і враховані позивачем під час розрахунку.

Згідно з розрахунком безпідставно збережених коштів ПП Карен за період з 02.09.2021 до 01.09.2024, розмір таких становить 294 801,00 грн. Перевіривши розрахунок позивача, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що такий є правильним.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Враховуючи все наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 294 801,00 грн. безпідставно збережених коштів за період з 02 вересня 2021 року до 01 вересня 2024 року.

Доводи скаржника про те, що ухвала Львівської міської ради №3030 від 09.03.2023 «Про затвердження ПП «Карен» технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання земельної ділянки на вул. Вулецькій, 11-г» є неприйнятою Львівською міською радою є необгунтованими, оскільки копія такої ухвали міститься в матеріалах справи (а.с.15), відсутні докази визнання недійсною чи оскарження вказаної ухвали відповідачем.

Прохання скаржника розстрочити виконання рішення місцевого суду, відхиляється колегією суддів, оскільки скаржник не надав належних і допустимих доказів, які б підтверджували наявність складного матеріального становища, що перешкоджає виконанню судового рішення в повному обсязі та у встановлений законом строк. Верховний Суд неодноразово наголошував, що лише загальні посилання на складне матеріальне становище без надання підтверджуючих документів не є підставою для розстрочення або відстрочення виконання рішення суду.

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги відповідача без задоволення.

Доводи скаржника про скасування рішення суду першої інстанції є безпідставними.

Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.236, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

ухвалив:

Рішення Господарського суду Львівської області від 07 січня 2025 року у справі №914/2768/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства «Карен» без задоволення.

Матеріали справи № 914/2768/24 повернути до Господарського суду Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Головуючий (суддя-доповідач)Якімець Г.Г.

Суддя Бонк Т.Б.

СуддяГалушко Н.А.

СудЗахідний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення12.05.2025
Оприлюднено16.05.2025
Номер документу127353820
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —914/2768/24

Постанова від 12.05.2025

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Якімець Ганна Григорівна

Ухвала від 10.03.2025

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Якімець Ганна Григорівна

Ухвала від 21.02.2025

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Якімець Ганна Григорівна

Ухвала від 12.02.2025

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Якімець Ганна Григорівна

Рішення від 07.01.2025

Господарське

Господарський суд Львівської області

Яворський Б.І.

Ухвала від 18.11.2024

Господарське

Господарський суд Львівської області

Яворський Б.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні