Рішення від 08.05.2025 по справі 906/1330/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" травня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1330/24

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Андрощук О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Давиденко В.В. - ордер АМ №1114507 від 23.01.2025;

від відповідача: Сичов Д.В.- довіреність №21/01 від 22.01.2025,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ Гідротехпром"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-МАКС-2007"

про стягнення 1721565,21 грн

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВМ Гідротехпром" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-МАКС-2007" 1721565,21 грн, з яких: 1640603,60 грн - заборгованість, 13493,46 грн - 3% річних, 67468,15 грн - інфляційні втрати.

23.12.2024 до суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою від 25.12.2024 суд відмовив у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ Гідротехпром" від 23.12.2024 про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою від 25.12.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 23.01.2025 об 11:00.

Підготовче засідання, яке було призначено на 23.01.2025 об 11:00 не відбулося, оскільки протягом часу, визначеного судом для його проведення (у період з 06:48 по 12:00) на території м. Житомира та Житомирської області тривала повітряна тривога.

Ухвалою від 23.01.2025 суд призначив підготовче засідання на 05.02.2025 о 10:00.

29.01.2025 до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

31.01.2025 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

04.02.2025 до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява про оголошення перерви до 12:30 год 05.02.2025, у зв`язку з тим, що на той самий час за участю представника Сичова Д.В. призначена до розгляду справа №240/20453/24, яка знаходиться в провадженні Житомирського окружного адміністративного суду.

В судовому засіданні 05.02.2025 суд протокольною ухвалою від 05.02.2025 оголосив перерву до 12:30 год. 05.02.2025.

Протокольною ухвалою від 05.02.2025 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 27.02.2025.

20.02.2025 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою від 21.02.2025 суд задовольнив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ Гідротехпром" від 20.02.2025 про вжиття заходів забезпечення позову; наклав арешт на нерухоме майно - комплекс виробничих будівель загальною площею 1363,4 кв.м за адресою: м. Житомир, провулок Крутий, будинок 12, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-МАКС-2007".

27.02.2025 до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про призначення судової експертизи.

Представник відповідача у засіданні суду 27.02.2025 подав клопотання про долучення до матеріалів справи платіжної інструкції №1306 від 26.12.2024 про сплату позивачу 100000,00 грн за оренду екскаватора.

Протокольною ухвалою від 27.02.2025 суд оголосив перерву до 04.03.2025.

03.03.2025 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли такі документи:

- заперечення на клопотання про призначення експертизи;

- заява про видачу копії судового рішення.

04.03.2025 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання, згідно якого останній просить суд долучити до матеріалів справи нотаріально посвідчену заяву свідка від 25.02.2025, а саме заяву керівника ТОВ "ТЕХ-МАКС-2007", що був на посаді директора в період з червня 2024 року по лютий 2025 року ОСОБА_1 .

Протокольною ухвалою від 04.03.2025 суд:

- залишив без розгляду клопотання про долучення заяви свідка до матеріалів справи, оскільки заявник не обґрунтував поважності причин його подання з порушенням встановлених ГПК України строків;

- відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача від 27.02.2025 про призначення судової експертизи.

Протокольною ухвалою від 04.03.2025 суд, заслухавши представників сторін, оголосив перерву в судовому засідання до 06.03.2025.

05.03.2025 до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання, відповідно до якого останній просить суд поновити строк для долучення доказів та долучити до матеріалів справи нотаріальну заяву свідка від 25.02.2025.

Протокольною ухвалою від 06.03.2025 суд поновив строк для подання заяви свідка та долучив подану заяву в оригіналі до матеріалів справи.

Ухвалою від 06.03.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу №906/1330/24 до судового розгляду по суті, призначив судове засідання на 07.04.2025.

Ухвалою від 07.04.2025 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 29.04.2025 та викликав для допиту в судове засідання з розгляду справи по суті в якості свідка ОСОБА_1 , зобов`язав відповідача забезпечити явку свідка до суду в призначене судове засідання, попередив ОСОБА_1 про кримінальну відповідальність, передбачену ст.384-385 Кримінального кодексу України, за завідомо неправдиві показання свідка та відмову свідка від давання показань, роз`яснив ОСОБА_1 його права та обов`язки.

29.04.2025 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, у якій зазначено про підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Протокольною ухвалою від 29.04.2025 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 08.05.2025.

Представник позивача у судовому засіданні 08.05.2025 підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням часткової сплати відповідачем заборгованості у розмірі 100000,00 грн під час розгляду справи.

Представник відповідача у засіданні суду 08.05.2025 просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди транспортного засобу №04/04/2024-350-0458 від 04.04.2024 в частині своєчасної та у повному обсязі сплати орендної плати за період з квітня по листопад 2024 року, у зв`язку з чим з у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 1640603,60 грн, що стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача на підставі ч.2 ст.625 ЦК України 13493,46 грн 3% річних за період з 06.06.2024 по 23.12.2024 та 67468,15 грн інфляційних за період з червня по листопад 2024 року.

У відзиві на позовну заяву (а.с.42-45) відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Так, відповідач вказує на те, що акт наданих послуг №42 від 30.04.2024 та акт наданих послуг №47 від 31.05.2024 погоджені та підписані відповідачем, однак, решта актів наданих послуг, долучених позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог, не погоджувались та не підписувались відповідачем, тому відповідач не може підтвердити реальність наданих послуг та зазначає про невідповідність фактичного використання техніки з кількістю машино-годин наведених в актах. Відповідач зазначає, що позивач не надав до матеріалів справи докази правомірності наведення в актах наданих послуг кількості мотогодин роботи техніки з посиланням на дані наведені в лічильнику мотогодин; рахунки, у яких визначено фактично відпрацьовані мотогодини; змінні рапорти для підвердження годин користування технікою. Також вказує, що позивач не виконав обов`язок щодо складання та реєстрації податкової накладної належним чином, у зв`язку з чим, у випадку реальності та підтвердження здійснення господарської операції, а також заявлених до стягнення сум, відповідач несе збитки у розмірі 20% упущеної суми податкового кредиту.

Позивач у відповіді на відзив (а.с.79-80) вказує, що: - послуги були надані позивачем та прийняті відповідачем без зауважень; - відповідач здійснив часткову оплату наданих послуг, при цьому не надає інших актів наданих послуг та не заперечує надання послуг як таких; - відповідач отримував інформацію з Єдиного реєстру податкових накладних, в тому числі щодо зупинення їх реєстрації, та не висловлював жодних зауважень позивачу щодо обсягу і вартості наданих послуг; -с аме по собі зупинення податкової накладної не може свідчити про ненадання таких послуг; - позивач оскаржив до Житомирського окружного адміністративного суду рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної, що підтверджується ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 у справі №240/1806/25; збитки відповідача у вигляді недоотриманого податкового кредиту не є предметом цього спору; - відповідач фактично визнає обсяг і вартість наданих послуг, коли заявляє про недоотримання податкового кредиту; - доводи відповідача щодо непідписання частини актів наданих послуг спростовуються випискою з банківського рахунку позивача про здійснення оплат; - посилання відповідача на обов`язок позивача надавати йому показники лічильників мотогодин техніки та змінного рапорту роботи техніки вважає необгрунтованими, тому що такий обов`язок не передбачений договором між сторонами.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АВМ Гідротехпром" (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-МАКС-2007" (орендар, відповідач) був укладений догорів оренди транспортного засобу №04/04/2024-350-0458 (а.с.7-8), відповідно до п.1.1 якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець передає, а орендар приймає у платне користування транспортний засіб, зазначений у п.1.2 договору.

У п.1.2 договору наведено характеристику предмета оренди: екскаватор гусеничний Volvo350DL, 2017 року виготовлення, ідент. № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , вартість оренди якого складає 1800,00 грн за одну мотогодину (одиниця вимірювання робочого часу двигуна ТЗ, зазначеного у п.1.2 договору, рівна одній годині його роботи), на термін узгоджений сторонами. Сторони погодили, що вартість предмета оренди становить 150000,00 USD за курсом НБУ.

За умовами п.1.3 договору, цільове призначення предмета оренди: для роботи за адресою: 11420, Житомирська область, с.Клочки.

Згідно з пп.2.1.1 п.2.1 договору орендодавець зобов`язаний протягом 2 (двох) робочих днів після набрання чинності цим договором передати орендарю предмет оренди в належному технічному стані за актом приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється їх печатками.

Згідно з пп.2.3.3 п.2.3 договору до обов`язків орендаря належить своєчасно і в повному обсязі згідно умов договору вносити орендну плату.

Відповідно до п.3.1 договору, розмір орендної плати за місяць орендодавець вказує в рахунку для орендаря, виходячи з фактично напрацьованих мотогодин предмета оренди.

За умовами п.3.2, 3.3, 3.4, 3.5 договору, орендну плату орендар сплачує в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця. Оплата проводиться в авансовому режимі за поточний місяць не пізніше другого числа в розмірі 180000,00 грн з ПДВ за 100 мотогодин згідно договору. Розрахунок буде проведено в кінці місяця за фактично напрацьовані мотогодини і надано акт виконаних робіт, який сплачується орендарем не пізніше п`ятого числа кожного місяця. Нарахування орендної плати розпочинається після підписання акту приймання-передачі від орендодавця до орендаря та припиняється з моменту підписання акту приймання-передачі від орендаря до орендодавця.

Договір підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками сторін (п.5.1 договору).

Згідно з п.5.3 договір набуває чинності в момент, визначений у п.5.1 та діє до 31.12.2025.

Суд встановив, що згідно з актом прийому-передачі від 05.04.2024 до договору оренди транспортного засобу №04/04/2024-350-0458 від 04.04.2024 (а.с.9), позивач передав відповідачу предмет оренди.

12.04.2024 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору оренди транспортного засобу №04/04/2024-350-0458 (а.с.10), у якій погодили змінити редакцію п.3.3 з "оплата проводиться в авансовому режимі за поточний місяць не пізніше другого числа в розмірі 180000,00 грн з ПДВ за 100 мотогодин згідно договору" на "оплата проводиться в авансовому режимі три рази на місяць (першого, десятого, двадцятого числах місяця) в розмірі 180000,00 грн з ПДВ за 100 мотогодин згідно договору".

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач повернув позивачу орендований транспортний засіб згідно з актом прийому-передачі від 06.12.2024 до договору оренди транспортного засобу №04/04/2024-350-0458 від 04.04.2024 (а.с.133).

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Згідно зі ст.798 ЦК України, предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.

Відповідно до ст.800, 801 ЦК України, наймач самостійно здійснює використання транспортного засобу у своїй діяльності і має право без згоди наймодавця укладати від свого імені договори перевезення, а також інші договори відповідно до призначення транспортного засобу. Наймач зобов`язаний підтримувати транспортний засіб у належному технічному стані. Витрати, пов`язані з використанням транспортного засобу, в тому числі зі сплатою податків та інших платежів, несе наймач.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суд встановив, що позивач надав відповідачу послуги оренди транспортного засобу за вказаним договором за період з квітня по листопад 2024 року на загальну суму 2685603,60 грн, що підтверджується актами надання послуг №42 від 30.04.2024 на суму 354600,00 грн, №47 від 31.05.2024 на суму 511200,00 грн, №53 від 30.06.2024 на суму 289800,00 грн, №55 від 31.07.2024 на суму 415800,00 грн, №60 від 31.08.2024 на суму 311400,00 грн, №65 від 30.09.2024 на суму 338004,00 грн, №66 від 31.10.2024 на суму 201600,00 грн, №67 від 30.11.2024 на суму 263199,60 грн (а.с.11-18).

Вказані акти надання послуг підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств. Містять підтвердження того, що відповідач претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

Як вбачається з виписки АТ "ПУМБ" по рахунку позивача за період з 01.04.2024 по 22.10.2024, відповідач сплатив позивачу за оренду транспортного засобу 1045000,00 грн (а.с.20).

Таким чином, заборгованість за оренду транспортного засобу за період з квітня по листопад 2024 року становить 1640603,60 грн (2685603,60 грн - 1045000,00 грн).

Суд встановив, що після звернення позивача до суду відповідач сплатив заборгованість за оренду транспортного засобу на суму 100000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1306 від 26.12.2024 (а.с.127).

Згідно з п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору.

За вказаного, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 100000,00 грн заборгованості з орендної плати на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

З урахуванням викладеного, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, за відсутності доказів на підтвердження іншого, проаналізувавши правовідносини, які склалися між сторонами, суд дійшов висновку, що позивач довів наявність у відповідача обов`язку по сплаті заборгованості з орендної плати у сумі 1540603,60 грн (1640603,60 грн - 100000,00 грн), тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Водночас заперечення відповідача щодо задоволення позовних вимог суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Так, відповідач стверджує, що акти надання послуг №53 від 30.06.2024 на суму 289800,00 грн, №55 від 31.07.2024 на суму 415800,00 грн, №60 від 31.08.2024 на суму 311400,00 грн, №65 від 30.09.2024 на суму 338004,00 грн, №66 від 31.10.2024 на суму 201600,00 грн, №67 від 30.11.2024 на суму 263199,60 грн не підписувались керівником відповідача ОСОБА_1 в період його перебування на цій посаді з червня 2024 року по лютий 2025 року.

При цьому згідно із заявою свідка ОСОБА_1 від 25.02.2025, посвідченої приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Демецькою С.Л. за р.№867, він перебував на посаді директора ТОВ "ТЕХ-МАКС-2007" з червня 2024 року по лютий 2025 року та підтверджує, що між позивачем та відповідачем існували договірні відносини, а саме: відповідач отримував від позивача техніку для виконання будівельних робіт разом з водієм. Вказує, що за час роботи на підприємстві не підписував вказані вище акти наданих послуг та не ставив на них печатку, у зв`язку з відсутністю наданих показників лічильника мотогодин техніки, що використовувалась, та не наданням змінних рапортів для затвердження годин користування технікою (а.с.159).

Суд звертає увагу на те, що у заяві свідка невірно зазначено прізвище колишнього директора ТОВ "ТЕХ-МАКС-2007" - ОСОБА_1 замість ОСОБА_1 , водночас у цій заяві міститься підпис ОСОБА_1 .

При цьому у судовому засіданні 29.04.2025 під час допиту свідка ОСОБА_1 , останній надавав суперечливі пояснення, вказуючи, що не підписував зазначені вище акти наданих послуг та одночасно з цим посилався на погану пам`ять та контузію; пояснював, що печатка у спірний період перебувала у нього та у єдиного учасника (засновника) ТОВ "ТЕХ-МАКС-2007", що не узгоджується із зазначеними у заяві свідка обставинами.

Проаналізувавши вищенаведене в сукупності, суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 04.07.2024 у справі №911/2502/22 вказав, що оскільки печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин, повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на документи, що фіксують здійснення господарських операцій.

Також Верховний Суд у постанові від 18.08.2020 у справі №927/833/18 виклав правову позицію, згідно з якою, встановивши наявність відбитку печатки відповідача на спірних документах та враховуючи, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на договорах, актах, суди мають дослідити питання встановлення обставин, що печатка була загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа.

Суд враховує, що вказані вище акти надання послуг містять печатку Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-МАКС-2007", що дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин.

Водночас з матеріалів справи вбачається, що відповідач заперечує підписання вказаних вище актів надання послуг, а свідок ОСОБА_1 , який перебував на посаді директора відповідача з червня 2024 року по лютий 2025 року, у заяві свідка від 25.02.2025, стверджує, що він не підписував вказані вище акти наданих послуг та не ставив на них печатку, однак при цьому вони не посилаються на те, що печатка була загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б скористатися інша особа, та не надають доказів, що такі обставини мали місце.

Також суд враховує, що відповідач у відзиві на позовну заяву визнає факт підписання та погодження лише двох актів надання послуг: №42 від 30.04.2024 та №47 від 31.05.2024 на загальну суму 865800,00 грн. Водночас, як було зазначено вище, згідно з випискою АТ "ПУМБ" по рахунку позивача за період з 01.04.2024 по 22.10.2024, відповідач сплатив позивачу за оренду транспортного засобу 1045000,00 грн (а.с.20), що перевищує суму орендної плати за цими двома актами. Крім того, після звернення позивача з цим позовом до суду відповідач додатково сплатив ще 100000,00 грн. Таким чином, загальна сума коштів, сплачених відповідачем позивачу за оренду транспортного засобу становить 1145000,00 грн, що перевищує на 279200,00 грн суму орендної плати, визначену в актах надання послуг №42 від 30.04.2024 та №47 від 31.05.2024 на загальну суму 865800,00 грн. При цьому будь-яких заперечень щодо здійснення платежів саме за договором оренди транспортного засобу №04/04/2024-350-0458 від 04.04.2024 відповідач не висловлював, доказів існування договірних відносин поза межами вказаного договору, на виконання яких могли б бути перераховані вказані кошти, відповідач не надав.

Крім того, суд враховує, що укладений між сторонами договір оренди транспортного засобу не містить умов щодо обов`язку позивача надавати відповідачу показники лічильників мотогодин техніки та змінний рапорт роботи техніки. Так, у п.3.4 договору визначено, що розрахунок буде проведено в кінці місяця за фактично напрацьовані мотогодини і надано акт виконаних робіт, який сплачується орендарем не пізніше п`ятого числа кожного місяця.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач вказуючи, що позивачем не виконано належним чином обов`язок щодо складання та реєстрації податкових накладних, водночас підтверджує свою обізнаність про направлення позивачем на реєстрацію таких податкових декларацій та про зупинення їх реєстрації відповідно до даних, що містяться в кабінеті платника податку відповідача, при цьому не надає доказів звернення до позивача із запереченнями щодо обсягу і вартості наданих послуг, що до них включені, однак вказує про можливі збитки у розмірі 20% упущеної суми податкового кредиту.

Суд враховує те, що саме по собі зупинення реєстрації податкової накладної не може свідчити про ненадання таких послуг, а також те, що збитки відповідача у вигляді недоотриманого податкового кредиту не є предметом цього спору.

Також матеріалами справи підтверджується те, що позивач оскаржив до Житомирського окружного адміністративного суду рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації відповідних податкових накладних, що підтверджується ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 у справі №240/1806/25. Згідно з інформацією, що міститься у Єдиному державному реєстрі судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/125781806), Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою від 12.03.2025 у справі № 240/1806/25 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ Гідротехпром" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Згідно з висновком Верховного Суду, сформульованим у постанові від 16.02.2022 у справі № 914/1954/20, суди мають враховувати принцип добросовісності - стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Таким чином, поведінка та дії управнених та зобов`язаних сторін (позивача та відповідача) повинні відповідати принципу добросовісності та сутності чесної ділової практики, будуватися на взаємоповазі та дотриманні інтересів усіх учасників цих відносин.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України). Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Цивільне законодавство ґрунтується на вільному здійсненні цивільних прав, а також добросовісності учасників цивільних правовідносин при здійсненні цивільних прав і виконання обов`язків. Таким чином, особа не може отримувати переваги від недобросовісної поведінки.

Суд зазначає, що положеннями статті 3 ЦК України закріплено загальні засади цивільного законодавства: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.

Добросовісність є однією з основоположних засад цивільного законодавства та імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України). Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість. Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20.

З урахуванням зазначеного, добросовісність має бути принципом здійснення господарської діяльності для обох сторін договору.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 13493,46 грн 3% річних за період з 06.06.2024 по 23.12.2024 та 67468,15 грн інфляційних за період з червня по листопад 2024 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних у розмірі 13493,46 грн за період з 06.06.2024 по 23.12.2024 (а.с.21), суд встановив, щозаявлена позивачем сума 3% річних не перевищує їх обгрунтований розмір.

Перевіривши розрахунок інфляційних у розмірі 67468,15 грн за період з червня по листопад 2024 року (а.с.2), суд встановив, що він здійснений відповідно до умов договору і приписів чинного законодавства, є арифметично вірним.

Розрахунки здійснені судом за допомогою Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційно-пошукової програми "Ліга: Закон".

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, з огляду на закриття провадження в частині стягнення 100000,00 грн заборгованості з орендної плати, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 1621565,21 грн, з яких: 1540603,60 грн заборгованість з орендної плати, 13493,46 грн 3% річних, 67468,15 грн інфляційних.

З огляду часткове задоволення позовних вимог, згідно зі ст.129 ГПК України, на відповідача покладається 19458,78 грн (1621565,21 грн (сума задоволених позовних вимог) х 1,5% х 0,8) судового збору, враховуючи коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки клопотання про повернення судового збору у розмірі 1200,00 грн позивач не подав, питання про його повернення суд не вирішує.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХ-МАКС-2007" (10014, Житомирська область, м. Житомир, вул. Шляхетна, буд. 18, кв. 1, ід. код 34973036) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ Гідротехпром" (11500, Житомирська область, м. Коростень(з), вул. Пацаєва, буд. 3А, ід. код 43987238):

- 1540603,60 грн заборгованості з орендної плати;

- 13493,46 грн 3% річних;

- 67468,15 грн інфляційних;

- 19458,78 грн витрат по сплаті судового збору.

3. Закрити провадження у справі в частині стягнення 100000,00 грн заборгованості з орендної плати.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 14.05.24

Суддя Вельмакіна Т.М.

1 - у справу;

- сторонам - через систему "Електронний суд".