Рішення від 01.05.2025 по справі 908/3492/24

номер провадження справи 9/3/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.05.2025 Справа № 908/3492/24

м.Запоріжжя

За позовом: Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах

позивач: Східний офіс Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області

до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО»,

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕНТІСТ»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів: Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним договору та застосування наслідків його недійсності

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.

За участю представників:

від прокуратури: Гапонова В.М.;

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області, подана в порядку ст. 53 ГПК України в інтересах держави в особі позивача: Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області до відповідачів: Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» та Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕНТІСТ» з вимогами про:

- визнання недійсним договору від 26.10.2018 № 2051018 про закупівлю товару, укладеного між Публічним акціонерним товариством «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ ВІК» (найменування змінено на - Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕНТІСТ»);

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕНТІСТ» на користь Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» грошових коштів у розмірі 926792,16 грн, а з Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» одержані ним за рішенням суду грошові кошти у розмірі 926792,16 грн в дохід держави в особі Східного офісу Держаудитслужби.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 31.12.2024, здійснено автоматизований розподіл зазначеної заяви між суддями, присвоєно їй єдиний унікальний номер судової справи 908/3492/24 та визначено до розгляду судді Федько О.А.

02.01.2025 суддею Федько О.О. постановлено ухвалу про самовідвід від розгляду справи № 908/3492/24.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Запорізької області від 02.01.2025 № П-14/25 призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/3492/24.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.01.2025 справу № 908/3492/24 визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 07.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3492/24, присвоєний номер провадження 9/3/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів Південно-східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, призначено підготовче засідання. Ухвалою суду 06.03.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 908/3492/24 на тридцять днів, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.04.2025. У судовому засіданні 03.04.2025 оголошено перерву до 24.04.2025, потім до 01.05.2025, про що поставлено відповідні ухвали. У судовому засіданні 01.05.2025 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені у позовній заяві, які підтримані прокурором в повному обсязі. Підставою для звернення до суду позовом вказано порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ ВІК» (на даний час Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕНТІСТ» (відповідач-2)) законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій під час публічної закупівлі, які спотворили результати торгів, проведених ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», що є проявом недобросовісної поведінки учасника цивільних відносин, порушує принцип добросовісної конкуренції серед учасників, який установлено Законом України «Про публічні закупівлі». В обґрунтування поданого позову прокурором, зокрема, зазначено, що рішенням адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.12.2022 № 54/42-р/к визнано, що ТОВ «СПЕЦ ВІК» та ТОВ «ЦЕНТРТРЕЙД» визнано винними у вчиненні порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених п. 1 ст. 50, п. 4 ч.2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій під час участі у процедурі закупівлі (ідентифікатор закупівлі в електронній системі: UА-2018-09-07-001106-а). Таким чином, орган Антимонопольного комітету України своїм рішенням підтвердив порушення вимог законодавства, яке полягало у спотворенні учасниками, у тому числі ТОВ «БЕНТІСТ», результатів торгів. Протиправність таких дій полягала в їх спрямуванні на здобуття перемоги у процедурі закупівлі будь-якою ціною, у тому числі шляхом домовленостей з іншим учасником. Через вчинення ТОВ «БЕНТІСТ» та ТОВ «ЦЕНТРТРЕЙД» антиконкурентних узгоджених дій, змагання між зазначеними суб`єктами господарювання під час підготовки та участі в торгах не відбувалося, тобто суб`єкти господарювання не намагалися здобути завдяки власним досягненням переваги над іншими учасниками торгів. Внаслідок цього замовник був вимушений обрати найкращу запропоновану цінову пропозицію, яка склалась не завдяки економічній конкуренції, а у результаті неконкурентної поведінки учасників. Дії ТОВ «БЕНТІСТ» спрямовані на порушення встановленого юридичного господарського порядку з метою одержання права на укладення договору не на конкурентних засадах, що не узгоджується із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель. Отже у діях ТОВ «БЕНТІСТ» вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам. Завідомо суперечлива мета дій відповідача-2 полягала в тому, щоб уникнути встановлених Законом України «Про публічні закупівлі» обмежень, протиправно усунути конкуренцію під час проведення публічної закупівлі, нівелювати ефективність її результатів, у незаконний спосіб отримати право на укладення спірного договору не на конкурентних засадах. Договір, що був укладений за підсумками відкритих торгів, підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам з умислу ТОВ «БЕНТІСТ» на підставі ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203, ч. 3 ст. 228 ЦК України. Враховуючи наявність умислу лише у ТОВ «БЕНТІСТ», як сторони оспорюваного правочину, у відповідності до положень ч. 3 ст.228 ЦК України одержані відповідачем-2 при виконанні цього договору кошти у розмірі 926792,16 грн повинні бути повернені іншій стороні договору (ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО»), а отриманні останнім за рішенням суду кошти стягнуті в дохід держави. В позовній заяві також викладено обґрунтування щодо наявності підстав та необхідності звернення прокурора до суду з позовом з метою представництва інтересів держави в особі органу, уповноваженого державою на виконання відповідних функцій у спірних відносинах, яким в даному випадку є Східний офіс Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області. Прокурором зазначено, що на виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Східний офіс Держаудитслужби та Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області було повідомлено про існування порушення інтересів держави внаслідок укладення оспорюваного договору, однак належних заходів щодо захисту інтересів держави з боку останніх не вжито, не здійснено відповідного реагування та не пред`явлено до суду позов, що свідчить про їх пасивну поведінку. Позов обґрунтований, зокрема, ст.ст. 9, 19, 131-1, 140 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», 1, 4, 6, 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», ст.ст. 1, 3, 7, 8, 32, 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (в реакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), ст. ст. 13, 16, 202, ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ст. 216, ч. 3 ст. 228, ст.ст. 256, 257, 261 ЦК України, ст. ст. 1, 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

21.01.2025 до суду від Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, зокрема, про наступне. На території Запорізької області реалізацію державного фінансового контролю здійснює Управління, яке діє на підставі Положення про управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, затвердженого наказом Східного офісу Держаудитслужби від 29.08.2016 №3. Моніторинг процедури закупівлі здійснюється за наявності підстав та у порядку встановленому статтею 8 Закону «Про публічні закупівлі», відповідно до якої органи державного фінансового контролю не уповноважені на звернення до суду щодо оскарження результатів закупівель за наслідками проведених моніторингів. З огляду на приписи законодавства, фактична категорія справ у яких органи державного фінансового контролю можуть виступати безпосередньо позивачем (діяти в інтересах держави) обмежено нормами пунктів 8, 10 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю». За ідентифікатором закупівлі UА-2018-09-07-001106-а неможливо провести моніторинг закупівлі внаслідок завершення процедури та виконання договору станом на 31.12.2018 (звіт про виконання договору на суму 926792,16 грн). Перевірки закупівель провадяться за письмовим рішенням керівника органу державного фінансового контролю за наявності визначених підстав та провадяться Управлінням за попереднім узгодженням Держаудитслужбою. Методичними рекомендаціями щодо здійснення державного фінансового контролю у сфері публічних купівель Держаудитслужбою та її міжрегіональними органами (перевірки закупівель) передбачено ряд критеріїв для відбору закупівлі/договору для проведення перевірки при закупівлі товарів. За результатами проведеного аналізу інформації, розміщеної в електронній системі закупівель Рrozorro, встановлено, що договір від 26.10.2018 не відповідає вказаним критеріям. Враховуючи зазначене, підстави для звернення Управління з позовом до суду про визнання недійсним зазначеного договору відсутні. Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області позбавлена можливості надати пояснення щодо суті позовних вимог.

Східний офіс Держаудитслужби у поясненні, яке надійшло до суду 27.01.2025 (документ сформований в системі «Електронний суд» 24.01.2025), зокрема, зазначив, що Державну аудиторську службу не наділено правом контролю за дотримання законодавства про захист економічної конкуренції та узгодженими діями суб`єктів господарювання. Моніторинг та заходи державного фінансового контролю щодо дослідження процедури закупівлі UА-2018-09-07-001106-а Офісом не проводились, порушення під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю, а також протягом його дії не встановлювались та не документувались. Східний офіс Держаудитслужби позбавлений можливості надати пояснення щодо суті позовних вимог.

Відповідач-1 ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» у відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 22.01.2025, зазначив, зокрема, про наступне. ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» 07.09.2018 в електронній системі публічних закупівель «ProZorro» опубліковано відомості про проведення закупівлі - «ДК 021:2015:18110000-3 - Формений одяг (ідентифікатор закупівлі UA-2018-09-07-001106-a). Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій участь у вказаній закупівлі прийняли два суб`єкти: Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ ВІК» з пропозицією 1472227,32 грн та Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРТРЕЙД» з пропозицією 1482840,40 грн. За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції переможцем визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ ВІК». 26.10.2018 між ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» та ТОВ «СПЕЦ ВІК» укладено договір від 26.10.2018 №2051018 про закупівлю товару. Наразі Договір від 26.10.2018 № 2051018 виконаний обома сторонами у повному обсязі, що підтверджується звітом про виконання договору про закупівлю. Під час розгляду адміністративною колегією Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України справи №58/26-19 було встановлено обставини, які свідчать про узгоджену поведінку ТОВ «СПЕЦ ВІК» (ТОВ «БЕНТІСТ») та ТОВ «ЦЕНТРТРЕЙД» під час участі у торгах, при цьому жодних зауважень до ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» з питань проведення вказаних торгів заявлено не було. Також, додатково повідомлено, що Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізький області в 2019 році було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» за період з 01.01.2017 по 31.03.2019, і зауваження до ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» щодо проведеної закупівлі - «ДК 021:2015: 18110000-3 - Формений одяг (ідентифікатор закупівлі UA-2018-09-07-001106-a) відсутні. На підставі вищевикладеного, у зв`язку з тим, що наявність умислу є в діях лише однієї сторони договору ТОВ «СПЕЦ ВІК» (ТОВ «БЕНТІСТ»), на ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» не можуть бути покладені судові витрати по справі. Відповідач-1 просив врахувати надані ним пояснення при прийнятті рішення у справі; розгляд справи проводити без участі ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» за наявними у справі матеріалами.

Відповідач-2 ТОВ «БЕНТІСТ» своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив на позов суду не подав. Будь-яких заяв, клопотань від відповідач-2 до суду також не надходило.

Про розгляд даної справи (дати, час і місце судових засідань) відповідач-2 повідомлений належним чином, враховуючи наступне.

Так, ухвали суду по даній справі направлялись ТОВ «БЕНТІСТ» на його зареєстровану адресу місцезнаходження відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме на адресу: 61020, м. Харків, вул. Китаєнка, буд. 8, та були повернуті підприємством поштового зв`язку до господарського суду без їх вручення адресату, із відмітками: «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч.ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Суд зазначає, що відповідач-2 у даній справі є юридичною особою, на яку відповідно до положень статті 4, частини 1, пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» покладено обов`язок зазначати достовірні дані щодо місцезнаходження юридичної особи та які відповідно до положень статті 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України «Про поштовий зв`язок» та Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270. Зазначений правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №916/939/15-г.

Відповідно до змісту постанови Верховного Суду від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, Касаційний господарський суд, здійснивши аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Верховний Суд у вказаній постанові також зазначив, що встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

День невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду (зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 910/4430/21).

Отже судом вжито всіх необхідних заходів для належного повідомлення відповідача-2 про розгляд даної справи (дати, час та місце судових засідань).

При цьому, суд також звертає увагу, що за вимогами викладеними в абз. 1 частини 6 ст. 6 ГПК України відповідач, як юридична особа, зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, про що також наголошувалось і в ухвалі про відкриття провадження у даній справі, однак відповідний обов`язок відповідачем-2 не виконано.

Третя особа Південно-Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України надала суду наступне пояснення (надійшло до суду 22.01.2025). Рішенням адміністративної колегії Відділення від 22.12.2022 № 54/42-р/к по справі №58/26-19 визнано, що ТОВ «БЕНТІСТ» і ТОВ «ЦЕНТРТРЕЙД» вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, проведених ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» по предмету закупівлі: Код ДК 021:2015 18110000-3 Формений одяг (куртки бавовняні на утепленій підкладці; штани бавовняні на утепленій підкладці), [оголошення про проведення процедури закупівлі розміщено на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель httрs://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-09-07-001106-a]. За вчинення зазначеного порушення на ТОВ «БЕНТІСТ» накладено штраф у розмірі 44000 грн. Отже відділення в межах своїх повноважень визнало дії ТОВ «БЕНТІСТ» та ТОВ «ЦЕНТРТРЕЙД» порушенням законодавства про захист економічної конкуренції. ТОВ «БЕНТІСТ» рішення відділення не оскаржувало у господарському суді. Зазначене рішення є законним та відповідно до частини другої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та статті 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» є обов`язковим до виконання. Порушені у позовній заяві питання щодо заявлених позовних вимог виходять за межі повноважень органів Антимонопольного комітету України. Відділення просило врахувати надані пояснення та здійснювати розгляд справи без участі представника відділення.

В судові засідання позивач, відповідачі та третя особа не з`являлись. Позивач та відповідач-2 про причини своєї неявки суду не повідомляли. Як зазначено судом вище, у поданих до суду заявах по суті справи відповідач-1 та третя особа просили суд розглядати справу за відсутності їх представників.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Відповідно до п. 1, п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Зі змісту ч. 9 ст. 165 ГПК України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про розгляд справи за відсутністю позивача, відповідачів та третьої особи, за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора, суд

УСТАНОВИВ:

Публічним акціонерним товариством «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (Замовник) 07.09.2018 в електронній системі публічних закупівель Prozorro було оприлюднено оголошення про проведення процедури відкритих торгів із закупівлі товару код ДК 021:2015:18110000-3 Формений одяг (куртки бавовняні на утепленій підкладці; штани бавовняні на утепленій підкладці) у кількості 2529 шт. (ідентифікатор закупівлі в електронній системі: UА-2018-09-07-001106-а). Початок аукціону 03.10.2018; очікувана вартість предмета закупівлі 1488291,62 грн з ПДВ.

Згідно з формою реєстру отриманих тендерних пропозицій для участі у процедурі закупівлі UА-2018-09-07-001106-а тендерні пропозиції були подані двома суб`єктами господарювання: ТОВ «СПЕЦ ВІК» (код ЄДРПОУ 37407847) та ТОВ «ЦЕНТРТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 41681333).

Відповідно до форми протоколу розкриття тендерних пропозицій у процедурі закупівлі UА-2018-09-07-001106-а, яка відбулась 03 жовтня 2018 року, ціна тендерної пропозиції ТОВ «СПЕЦ ВІК» за вищевказаним предметом закупівлі становила 1472227,32грн з ПДВ.

Як слідує з протоколу розгляду тендерних пропозицій № 45 від 09.10.2018 замовника ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», за результатами оцінки тендерної пропозиції за вказаною процедурою закупівлі переможцем визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ ВІК» та прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю.

В електронній системі закупівель сформовано відповідне повідомлення Замовника про намір укласти договір з переможцем ТОВ «СПЕЦ ВІК» (опубліковано в електронній системі 09.10.2018) та Звіт про результати проведення процедури закупівлі UА-2018-09-07-001106-а (дата формування Звіту 26.10.2018).

26 жовтня 2018 року між Публічним акціонерним товариством «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ ВІК» (Постачальник) був укладений Договір про закупівлю № 2051018 (далі Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався передати у встановлений строк у власність Покупця товар, зазначений у специфікації до договору Додаток № 1, а Покупець прийняти та оплатити такий товар. Найменування товару код ДК 021:2015:18110000-3 Формений одяг (куртки бавовняні на утепленій підкладці; штани бавовняні на утепленій підкладці). Номенклатура, асортимент, кількість, ціни та технічні (якісні) характеристики товару зазначені в специфікації до договору (Додаток №1) (п.1.1, п. 1.2 Договору).

В п. 1.3 Договору визначено, що обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

За змістом п. 5.1 Договору, поставка товару здійснюється партіями. Поставка кожної партії товару здійснюється за замовленням виключно на підставі письмової заявки. Кількість заявок, які Покупець має право надати Постачальнику протягом строку дії даного договору, визначається Покупцем в односторонньому порядку.

Відповідно до п. 4.1 Договору, розрахунки за договором здійснюються Покупцем шляхом попередньої оплати (у разі фінансової спроможності покупця) у розмірі 50% вартості кожної замовленої партії товару, що здійснюється на підставі рахунку-фактури протягом 20 банківських днів з дня отримання такого рахунку Покупцем.

Договір від 26.10.2018, що уклали ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» та ТОВ «СПЕЦ ВІК» за процедурою закупівлі UА-2018-09-07-001106-а, був виконаний, про що свідчить Звіт про виконання договору про закупівлю, сформований 02 липня 2019, в якому зазначено строк дії договору: 26.10.2018 30.06.2019 та суму оплати за договором 926792,15 грн у т.ч. ПДВ, та документи на підтвердження проведення операцій по рахунку ТОВ «СПЕЦ ВІК», згідно яких ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» були перераховані на рахунок ТОВ «СПЕЦ ВІК» грошові кошти на загальну суму 926792,15 грн із зазначенням у призначеннях платежів про оплату курток бавовняних на утепленій підкладці згідно договору № 2051018 від 26.10.2018.

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (арк.с. 57-59), 29.12.2020 було проведено державну реєстрацію зміни найменування юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ ВІК» (код ЄДРПОУ 37407847) на Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕНТІСТ» (код ЄДРПОУ 37407847) (відповідач-2 у справі). Також змінено адресу місцезнаходження юридичної особи на адресу: 61020, м. Харків, вул. Китаєнка, буд. 8 (державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу 29.12.2020, 1000741070024092407).

Матеріали справи свідчать, що Рішенням адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.12.2022 № 54/42-р/к у справі № 58/26-19 визнано, що ТОВ «БЕНТІСТ» (ТОВ «СПЕЦ ВІК») та ТОВ «ЦЕНТРТРЕЙД» вчинили порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, шляхом спотворення результатів торгів, проведених ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» по предмету закупівлі: код ДК 021:2015:18110000-3 Формений одяг (куртки бавовняні на утепленій підкладці; штани бавовняні на утепленій підкладці), відповідно до оголошення UА-2018-09-07-001106-а. За вчинене порушення на ТОВ «БЕНТІСТ» та ТОВ «ЦЕНТРТРЕЙД» накладено штраф.

Заступник керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в порядку ст. 53 ГПК України звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом про визнання недійсним укладеного між відповідачами Договору про закупівлю №2051018 від 26.10.2018 та застосування наслідків недійсності зазначеного правочину, за яким відкрито провадження у даній справі № 908/3492/24. При цьому прокурор зазначив, що органом, уповноваженими державою на виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах є Східний офіс Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області, однак належних заходів для усунення порушень в межах своїх повноважень останнім не вжито.

З положень статті 131-1 Конституції України слідує, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

За приписами статті 53 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. В позовній заяві прокурор визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Системне тлумачення положень ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення її інтересів, зокрема, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 923/35/19, від 23.07.2020 у справі №925/383/18).

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 встановлено, що прокурор або його заступник самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси Держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Отже при встановленні наявності або відсутності порушень або загрози порушень інтересів держави необхідно виходити з того, що ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» зазначає про порушення або загрозу порушення «інтересів держави», якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У постанові Великої Палати Верховного суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) Верховний Суд зауважив, що відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. У вказаній постанові Великою Палатою Верховного Суду наведено також правовий висновок про те, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

З огляду на викладене, підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

У такому випадку суд зобов`язаний дослідити: чи знав або повинен був знати відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 906/982/19.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема, і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, тому суд згідно з принципом «jura novit curia» («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (наведену правову позицію викладено у пункті 50 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі», центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

З положень ч. 1 ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», зокрема, слідує, що головними завданнями органу державного фінансового контролю, серед іншого, є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів, дотриманням законодавства про закупівлі.

Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування (ст. 5 цього Закону).

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Відповідно до п. 8, п. 10 частини 1 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», органу державного фінансового контролю надається право, зокрема: порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Як слідує зі змісту Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль, зокрема, через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; моніторингу закупівель (підпункт 3 пункту 4 Положення); вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, в т.ч., звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 9 пункту 4 Положення).

Згідно з підпунктом 20 пункту 6 вказаного Положення, Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).

Постановою Кабінету Міністрів України № 266 від 06.04.2016 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби» затверджено перелік міжрегіональних територіальних органів Держаудитслужби України. Відповідно до пункту 1 вказаної Постанови, міжрегіональні територіальні органи Держаудитслужби за переліком згідно Додатку 1 утворюються як юридичні особи публічного права.

Реалізацію повноважень Державної аудиторської служби України на території Запорізької області здійснює Східний офіс Держаудитслужби.

Наказом Держаудитслужби України від 02.06.2016 № 23 затверджено, в т.ч., Положення про Східний офіс Держаудитслужби, в п. 1 якого зокрема визначено, що Східний офіс Держаудитслужби (далі - Офіс) підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління в Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській областях (далі - управління). Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно-територіальної одиниці за їх місцезнаходженням відповідно.

Згідно з пп. 18 п. 6 зазначеного Положення, Офіс має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушеннями законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Відповідно до п. 1, п. 3 Положення про управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області (далі Управління), затвердженого наказом Східного офісу Держаудитслужби від 29.08.2016 №3, Управління є структурним підрозділом Східного офісу Держаудитслужби. Основним завданням Управління є реалізація повноважень Офісу на території Запорізької області.

Порядком проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 №631, передбачено, що перевірки закупівель проводяться також у разі виникнення потреби у документальній та фактичній перевірці питань, які не можуть бути перевірені під час моніторингу процедури закупівлі.

Верховний Суд у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 906/296/18, від 20.02.2019 у справі № 912/894/18, від 10.04.2019 у справі № 909/569/18, від 15.05.2019 у справі № 911/1497/18, від 21.05.2019 у справі № 912/895/18, від 29.05.2019 у справі №909/545/18, від 20.11.2019 у справі № 912/2887/18, від 29.07.2020 у справі № 924/316/18, від 30.07.2020 у справі № 904/5598/18, від 01.09.2020 у справі № 911/1534/19, від 06.10.2020 у справі № 905/121/19 неодноразово вказував на наявність у Державної аудиторської служби України, як центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, права на звернення до суду з позовами про визнання недійсними договорів про закупівлю товарів за державні кошти та сформував однозначний правовий висновок, згідно з яким ця служба є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у таких правовідносинах.

Таким чином, саме Східний офіс Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області наділений повноваженнями щодо здійснення заходів державного фінансового контролю з метою ефективного, законного, результативного використання державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів, у тому числі у сфері здійснення публічних закупівель на території Запорізької області, де проводилась процедура закупівлі відкриті торги UА-2018-09-07-001106-а.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 4/166 «Б», «нездійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він наділений відповідними повноваження для їх захисту інтересів держави, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. «Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. «Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача. Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Згідно з висновками Верховного Суду, наведеними при розгляді інших справ за участю прокурора (ухвали від 07.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 10.07.2018 у справі №812/1689/16, постанови від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 13.06.2018 у справі №687/379/17-й, від 26.02.2019 у справі №905/803/18, постанова від 16.04.2019 у справі №910/3486/18) нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам до суду не звернувся.

В матеріалах справи міститься копія листа Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області від 09.10.2024 № 52-103-9532вих-24 на адресу Східного офісу Держаудитслужби та Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області (арк.с. 46-47), відповідно до якого було повідомлено, що за результатами опрацювання прокуратурою відомостей, розміщених на офіційному сайті Антимонопольного комітету України, Єдиному державному веб-порталі відкритих даних електронної системи публічних закупівель, було встановлено, що рішенням адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.12.2022 № 54/42-р/к ТОВ «БЕНТІСТ» та ТОВ «ЦЕНТРТРЕЙД» визнано винними у вчиненні порушень законодавства про захист економічної конкуренції під час участі у відкритих торгах (ідентифікатор закупівлі UА-2018-09-07-001106-а). Прокуратурою про вказаний факт було проінформовано з метою надання йому належної оцінки та самостійного звернення з позовом до суду про визнання недійсним договору від 26.10.2018 №2051018, як такого, що укладений з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та без додержання вимоги щодо відповідності цього правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, з одночасним застосуванням наслідків недійсності правочину, передбачених ч. 3 ст. 228 ЦК України.

Східний офіс Держаудитслужби листом від 21.10.2024 №040425-17/6112-2024, у відповідь на вищевказаний лист прокурора, повідомив, що відповідь по суті цього листа буде надана Управлінням Східного офісу Держаудитслужби.

Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області листом №040831-17/3027-2024, зокрема, повідомлено прокурора про те, що за результатами проведеного аналізу наданої інформації підстави для проведення перевірки закупівель та звернення Управління з позовом до суду про визнання договору недійсним відсутні.

Таким чином, володіючи необхідною інформацією та маючи відповідні повноваження для захисту інтересів держави, Східним офісом Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області самостійних заходів для звернення з позовом до суду не вжито, що свідчить про пасивну поведінку органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Листом від 26.12.2024 № 52-103-11923 вих-24 заступником керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (арк.с. 60) на виконання вимог ч.4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» повідомлено Східний офіс Держаудитслужби, Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області про встановлення підстав для представництва інтересів держави, шляхом пред`явлення позову до ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» та ТОВ «БЕНТІСТ» про визнання недійсним договору від 26.10.2018 № 2051018, як такого, що суперечить інтересам держави й суспільства, його моральним засадам з умислу однієї сторони та застосування наслідків його недійсності.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про наявність законних підстав для представництва прокурором в суді інтересів держави в особі позивача Східного офісу Держаудитслужби в особі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статей 15, 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним із способів захисту цивільного права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою для визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Зміст правочину не може суперечити, зокрема, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч.1 ст. 203 ЦК України).

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (зазначену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17).

В частині 3 ст. 5 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).

У постанові Верховного Суду об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17, зокрема, визначено, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

В частині 5 статті 13 ЦК України унормовано, що не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, а також недобросовісна конкуренція.

Закон України «Про захист економічної конкуренції» визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

У статті 1, ч. 2 статті 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що економічна конкуренція (конкуренція) змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання,внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку. Суб`єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов`язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Згідно з п. 4 частини 2 статті 6 зазначеного Закону, антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

За змістом п. 1 ст. 50 цього Закону, антиконкурентні узгоджені дії є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Як визначено у преамбулі Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015 (в редакції, чинній на момент оголошення та проведення процедури закупівлі, за результатами якої відповідачами укладено оспорюваний договір), цей Закон встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, чинній на момент укладення договору) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону, закупівлі здійснюються за принципом добросовісної конкуренції серед учасників.

Як зазначалось вище, рішенням Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.12.2022 № 54/42-р/к у справі № 58/26-19 визнано, що ТОВ «БЕНТІСТ» (ТОВ «СПЕЦ ВІК») та ТОВ «ЦЕНТРТРЕЙД» вчинили порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, шляхом спотворення результатів торгів, проведених ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» по предмету закупівлі: код ДК 021:2015:18110000-3 Формений одяг (куртки бавовняні на утепленій підкладці; штани бавовняні на утепленій підкладці), відповідно до оголошення UА-2018-09-07-001106-а. На порушників накладено штрафи.

У вказаному рішенні, зокрема, встановлено, що зазначені особи під час підготовки документації в торгах діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою, що є обов`язковою умовою участі у конкурентних процедурах закупівель. Узгодивши свою поведінку та свої тендерні пропозиції учасники тим самим усунули конкуренцію та змагальність між собою, отже вчинили дії, що стосуються спотворення результатів торгів, проведених замовником, порушивши право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, а відтак вчинили антиконкурентні узгоджені дії, заборонені Законом України «Про захист економічної конкуренції».

В листі Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №54-02/3241е від 12.11.2024 (арк.с. 33-34), зокрема, зазначено, що ТОВ «БЕНТІСТ» та ТОВ «ЦЕНТРТРЕЙД» рішення 22.12.2022 № 54/42-р/к в судовому порядку не оскаржували. Оскільки зазначене рішення ТОВ «БЕНТІСТ» добровільно не виконано, відділення звернулось з позовом до Господарського суду Харківської області про стягнення штрафу та пені. Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.10.2023 у справі № 922/3517/23 позов відділення задоволено, стягнуто з ТОВ «БЕНТІСТ» штраф у розмірі 44000 грн 00 коп. та пеню у розмірі 44000 грн. На виконання рішення видано відповідний наказ.

За відсутності доказів скасування в установленому законом порядку вказаного рішення Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.12.2022 № 54/42-р/к у справі № 58/26-19, воно є чинним. Доказів протилежного матеріали даної господарської справи не містять.

Частиною 3 статті 42 Конституції України визначено, що держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.

Прийняття та дотримання законодавства про боротьбу з недобросовісною конкуренцією, зокрема, у сфері публічних закупівель та закупівель, які прирівнюються до державних, відповідає інтересам держави (суспільства). Саме держава взяла на себе обов`язок відповідно до статті 4 Закону України «Про захист економічної конкуренції» здійснювати заходи щодо демонополізації економіки, фінансової, матеріально-технічної, інформаційної, консультативної та іншої підтримки суб`єктів господарювання, які сприяють розвитку конкуренції (п. 5.39 постанови Верховний Суду від 26.10.2022 у справі №904/5558/20).

Невід`ємною умовою ефективного функціонування економічної системи в Україні є розвиток якісного конкурентного середовища як результату й сукупності умов взаємодії усіх суб`єктів ринку, за відповідного рівня економічного змагання й можливості впливу окремих економічних агентів на загальноринкову ситуацію.

Вільне змагання суб`єктів господарювання підприємців забезпечує встановлення цін на рівні, що призводить до оптимального розподілу суспільних ресурсів, сприяє підвищенню рівня організації господарської діяльності та здійсненню науково-технічного прогресу. Ефективна економіка, як наслідок, відповідно забезпечує підвищення ефективності на одиницю ресурсів, що використовуються, сприяючи зростанню продуктивності. Висока та динамічна продуктивність капіталу, як інвестиційна складова, та продуктивність праці, як соціальна складова, є запорукою зростання загального добробуту.

Статтею 9 Конституції України визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

21.02.2019 набрали чинності зміни до Конституції України щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору (стаття 85 Конституції України).

Порушення законодавства про публічні закупівлі призводять до підриву авторитету Української держави перед Європейським співтовариством, свідчать про невиконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, яка ратифікована Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII, нівелюють конституційні засади, тобто фактично відтерміновують набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзі та Організації Північноатлантичного договору.

З позовної заяви вбачається, що вона має на меті комплексний захист інтересів держави, порушених внаслідок укладення спірного договору. В обґрунтування позову прокурором, зокрема, зазначено, що порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій (що стосуються спотворення результатів торгів) заборонених відповідно до п. 1 ст. 50, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» свідчать про невідповідність указаних фактів як правовій природі здійснення публічних закупівель у цілому, яка заснована на чесній господарській діяльності учасників тендерів та замовників, так і інтересам держави та суспільства.

Ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є: спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору; мета правочину завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Отже, для правильного вирішення спору необхідно встановити, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою зі сторін і якою мірою виконано зобов`язання, а також з`ясувати наявність наміру (умислу), яка означає, що сторони (сторона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є наявність наміру хоча б в однієї зі сторін щодо настання відповідних наслідків.

Верховний Суд у постанові від 10.06.2021 по справі № 910/114/19, предметом у якій було визнання недійсним договору про закупівлю як такого, що суперечить інтересам держави та суспільства, зробив висновок, що прямий інтерес держави полягає у неухильному дотриманні учасниками процедури закупівлі та замовником встановлених Законом вимог. Питання, чи мало місце протиправне діяння та чи вчинене воно відповідною особою, як і спрямованість умислу особи, окрім вироку суду, постановленого у кримінальній справі може доводитися іншими наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності з урахуванням вимог, визначених у главі V ГПК України.

Обставини вчинення ТОВ «БЕНТІСТ» порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій з іншим учасником процедури закупівлі, що стосуються спотворення результатів публічної закупівлі, проведеної Публічним акціонерним товариством «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (ідентифікатор закупівлі UА-2018-09-07-001106-а), встановлені рішенням Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.12.2022 № 54/42-р/к у справі № 58/26-19.

Орган Антимонопольного комітету України своїм рішенням підтвердив порушення учасниками закупівлі, у тому числі ТОВ «БЕНТІСТ» законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених між собою дій, що стосуються спотворення результатів цього тендера.

Поведінка ТОВ «ЦЕНТРТРЕЙД» та ТОВ «БЕНТІСТ» (ТОВ «СПЕЦ ВІК» - під час участі у процедурі закупівлі) явно несумісна з добросовісністю та принципами здійснення публічних закупівель. Узгодження учасниками торгів своїх тендерних пропозицій усуває конкуренцію та змагальність між учасниками, а отже спотворює та спростовує результат, порушує тим самим право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається у зв`язку з наявністю лише справжньої конкуренції.

Таким чином протиправні дії ТОВ «БЕНТІСТ» спрямовані на порушення встановленого юридичного господарського порядку з метою одержання права на укладення договору із замовником не на конкурентних засадах, що, в свою чергу, не узгоджується із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель, а отже, суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки порушує правові та економічні засади функціонування вказаної сфери суспільних відносин, не сприяє, а навпаки обмежує розвиток конкуренції у державі.

Обставини вчинення та наслідки таких діянь свідчать про невідповідність указаних фактів, як правовій природі здійснення публічних закупівель у цілому, яка заснована на чесній господарській діяльності учасників тендерів та замовників, так і інтересам держави та суспільства.

Враховуючи викладене, у діях ТОВ «БЕНТІСТ» (раніше - ТОВ «СПЕЦ ВІК») вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам.

Отже придбання ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» товару за договором про закупівлю № 2051018 від 26.10.2018, укладеним з ТОВ «СПЕЦ ВІК» (на даний час - Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕНТІСТ»), за наслідками вищезазначеної закупівлі, відбулося за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками цієї закупівлі її видимості.

Договір про закупівлю, укладений за результатами закупівлі, яка проведена з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі», підлягає визнанню недійсним відповідно до ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України як такий, що суперечить цьому Закону та інтересам держави і суспільства, оскільки не було дотримано принципу добросовісної конкуренції серед учасників, а переможця торгів було визначено не в результаті конкурентного відбору. Подібний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 27.03.2019 у справі №905/1250/18.

На підставі усього вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що договір про закупівлю № 2051018 від 26.10.2018, укладений відповідачами за наслідками процедури закупівлі, результати якої спотворено антиконкурентними узгодженими діями його учасників, завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам, тому позовні вимоги про визнання його недійсним є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідачами протилежного не доведено, належних доказів на спростування заявлених позовних вимог про визнання оспорюваного правочину недійсним суду не надано.

Щодо застосування наслідків недійсності договору про закупівлю № 2051018 від 26.10.2018 суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (ч. 1 ст. 216 ЦК України).

Статтею 228 Цивільного кодексу України в т.ч. визначені правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що правочин, який порушує публічний порядок є нікчемним (ч.ч. 1, 2 статті 228 України), натомість правочин, що не відповідає інтересам держави і суспільства, його моральним засадам може бути визнаний недійсним із застосуванням відповідних правових наслідків його недійсності (ч. 3 ст. 228 ЦК України).

Так, згідно з ч. 3 ст. 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Аналогічні положення щодо правових наслідків визнання недійсним господарського зобов`язання як такого, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства містяться у частині 1 ст. 208 ГК України.

Способи захисту цивільного права чи інтересу це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (п.5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Інакше кажучи, це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (п.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.12.2021 у справі № 906/1061/20 зазначила, що до правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Окрім цього, законом можуть бути встановлені особливі умови застосування наслідків, визначених в ст.216 ЦК України, або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності правочину, визнаного таким судом, є обов`язковими та не можуть бути проігноровані його сторонами.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.05.2018 у справі № 911/639/17 вказано, що для правильного застосування правових наслідків за приписами ч. 3 ст. 228 ЦК України необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду, протиправні наслідки цієї угоди, а також вину сторін у формі умислу. Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вона (вони), виходячи з обставин, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеної угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Протиправна поведінка це завжди винна поведінка особи суб`єкта права, за якої він у тій чи іншій формі бажає або свідомо допускає настання шкідливих (небезпечних) наслідків від вчиненого ним діяння.

В контексті даної конкретної справи, у поданій прокурором позовній заяві не йшлося про наявність будь-яких порушень вимог законодавства з боку відповідача-1.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 30.01.2024 у справі № 924/564/22, при розгляді судами позову про визнання правочину, додаткових угод недійсними відповідачами мають бути всі учасники (сторони) цього правочину.

Як зазначалось вище, Публічним акціонерним товариством «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» на виконання умов договору про закупівлю № 2051018 від 26.10.2018 було перераховано на рахунок ТОВ «СПЕЦ ВІК» (ТОВ «БЕНТІСТ») кошти в загальній сумі 926792,16 грн.

Замовник ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» на момент проведення процедури закупівлі та укладення оспорюваного договору не міг бути обізнаним про узгодженість дій учасників закупівлі, що в подальшому було встановлено рішенням Адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.12.2022 № 54/42-р/к у справі № 58/26-19.

У той же час, ТОВ «СПЕЦ ВІК» (на даний час ТОВ «БЕНТІСТ») маючи намір щодо отримання незаконного права на укладення договору з метою одержання прибутку, взявши участь у проведенні конкурентної процедури закупівлі, нівелювавши змагальність у ній, не міг не усвідомлювати протиправність таких дій, їх суперечність інтересам держави і суспільства, отримавши внаслідок таких незаконних дій право на укладення договору, за яким одержав кошти в сумі 926792,16 грн.

Вищезазначене свідчить про наявність умислу лише у однієї сторони оспорюваного правочину ТОВ «БЕНТІСТ» (відповідача-2) на укладення договору, який суперечить інтересам держави й суспільства.

Незважаючи на притягнення ТОВ «БЕНТІСТ» до відповідальності у вигляді накладення штрафу за вчинення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, негативні наслідки укладення між відповідачами договору залишаються не усунутими. Зазначене не призводить до поновлення інтересів держави, порушених вчиненням антиконкурентних узгоджений дій, що стосуються спотворення результатів публічної закупівлі, оскільки не сумісне з основними засадами цивільного законодавства.

В даному випадку застосування положень ч. 3 ст. 228 ЦК України є ефективним способом захисту для відновлення інтересів держави та належним заходом впливу на правопорушника з метою запобігання та неприпустимості ним вчинення подібного у подальшому.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» затверджено перелік кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Зокрема, Держаудитслужбою здійснюється контроль за правильністю та своєчасністю надходження доходів до бюджету за кодом класифікації 24060300 «Інші надходження».

Враховуючи наявність умислу лише у ТОВ «БЕНТІСТ», як сторони оспорюваного договору, одержані ним кошти за цим правочином у розмірі 926792,16 грн повинні бути повернуті Публічному акціонерному товариству «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», а отримані останнім за рішенням суду кошти - стягнуті в дохід держави в особі Східного офісу Держаудитслужби.

На підставі усього вищевикладеного, суд дійшов висновку, що заявлений прокурором позов є законним, обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору згідно з положеннями ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача-2, оскільки спір виник внаслідок його неправомірних дій.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір від 26.10.2018 № 2051018 про закупівлю товарів, укладений між Публічним акціонерним товариством «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ ВІК» (на даний час - Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕНТІСТ»).

Стягнути з Товариства з обмеженою «БЕНТІСТ», код ЄДРПОУ 37407847 (61020, м.Харків, вул. Китаєнка, буд. 8) на користь Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», код ЄДРПОУ 00130926 (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд.14) грошові кошти у розмірі 926792 (дев`ятсот двадцять шість тисяч сімсот дев`яносто дві) грн 16 коп., а з Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», код ЄДРПОУ 00130926 (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд.14) одержані ним за рішенням суду грошові кошти у розмірі 926792 (дев`ятсот двадцять шість тисяч сімсот дев`яносто дві) грн 16 коп. стягнути в дохід держави в особі Східного офісу Держаудитслужби, код ЄДРПОУ 40477689 (49101, м. Дніпро, вул. Володимира Антоновича, буд. 22, корп. 2).

Стягнути з Товариства з обмеженою «БЕНТІСТ», код ЄДРПОУ 37407847 (61020, м.Харків, вул. Китаєнка, буд. 8) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (69035, м.Запоріжжя, вул. Якова Новицького, буд. 5; р/р UA438201720343180001000000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету 2800, отримувач Запорізька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909973) суму 13543 (тринадцять тисяч п`ятсот сорок три) грн 91 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 15.05.2025.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяО.С. Боєва