Рішення

від 14.05.2025 по справі 624/161/25

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/161/25

№ провадження 2/624/157/25

РІШЕННЯ

іменем України

селище Кегичівка 14 травня 2025 року

Кегичівський районний суд Харківської області у складі

головуючого судді - Куст Н.М.,

за участю т.в.о секретаря судового засідання Ткаченко А.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №624/161/25,

ім`я (найменування) сторін:

позивач: Кегичівська селищна рада Харківської області,

відповідач: ОСОБА_1 ,

представник відповідача: ОСОБА_2 ,

суть вимог: про розірвання договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції позивача.

Кегичівська селищна рада Харківської області звернулося до суду з позовом, в якому просить розірвати договір оренди землі від 18 грудня 2012 року, зареєстрований у відділу Держкомзему у Кегичівському районі Харківської області, про що у Державному реєсчтрі земель вчинено запис від 18 грудня 2012 року за № 632315314008083 (внесено у ДРРП, номер запмсу про інше речове право 38153299 від 08 вересня 2020 року), укладений відносно земельної ділянки за кадастровим номером 6323155100:03:003:0007, площею 0,0846.

В обгрунтування позовної заяви в частині розірвання договору оренди зазначає, що 18 грудня 2012 року між позивачем - Кегичівською селищною радою (орендодавець) та ФОП ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної ділянки комунальної форми власності, який зареєстрований у Відділу Держкомзему у Кегичівському районі Харківської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18 грудня 2012 року за № 632315314008083

Відповідно до п. 1 Договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для комерційний цілей в межах населеного пункту. Земельна ділянка має кадастровий номер 6323155100:03:003:0007, загальною площею 846 м.кв., яка знаходиться на території Кегичівської селищної ради за адресою: АДРЕСА_1 .

На вказаній земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна - нежитлова будівля «Дім торгівлі», загальною площею 266,5 м.кв., яка належала ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 06 травня 2003 року серія ВАЕ № 576552.

В подальшому вказане майно набуте ОСОБА_4 , відповідно до договору дарування 1/2 частини майна від 23 лютого 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Кегичівського районного нотаріального округу Удовиченко С.О., номер в реєстрі 105, та на підставі договору дарування іншої 1/2 частини майна від 21 травня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Кегичівського районного нотаріального округу Удовіченко О.В., номер в реєстрі 145.

Постановою Східного апеляційного господарського суду по справі №922/2459/19 від 03 вересня 2020 року (набрала законної сили відповідачем не оскаржена) внесено зміни до Договору оренди шляхом визнання укладеною додаткової угоди між Кегичівською селищною радою та ФОП ОСОБА_4 , у зв`язку зі збільшенням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, про що внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №38153299 від 08 вересня 2020 року.

На підставі внесених змін до пункту 9 Договору, розмір орендної плати склав 25596,66 гривень за рік.

Пунктом 11 Договору визначено, що орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно рівними частинами від річної суми на рахунок Державної казначейської служби України у Кегичівському районі.

На даний час, вказане майно набуте ОСОБА_1 , відповідно до договору дарування нежитлової будівлі від 27 червня 2024 року, посвідченого Момот С.В., приватним нотаріусом Красноградського районного нотаріального округу, номер в реєстрі 1301. Таким чином, що при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника або користувача припиняється автоматично, в силу закону, без оформлення припинення права будь-якими актами та документами.

При цьому відповідний договір оренди землі припиняється щодо попереднього власника майна, однак діє на тих самих умовах щодо особи, яка, набувши право власності на нерухоме майно, розміщене на орендованій земельній ділянці, з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене, а отже й відповідні права та обов`язки, зокрема із сплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто договір оренди не припиняється в цілому, має місце заміна сторони в зобов`язанні.

Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 913/661/17 та від 03 березня 2018 року у справі № 904/6296/17.

При цьому орендна плата відповідачем належним чином не сплачується за використання земельної ділянки комунальної власності, у зв`язку із чим утворилася значна заборгованість.

Таким чином, за період з 27 червня 2024 року по 31 січня 2025 року у громадянки ОСОБА_1 утворилась заборгованість по сплаті орендних платежів за використання вищевказаної земельної ділянки перед місцевим бюджетом Кегичівської селищної ради у розмірі 15215,76 грн,

Систематичність порушення зобов`язання за Договором. Так, відповідач, набувши з 27 червня 2024 року право оренди за Договором, в силу вимог статей 1216, 1218 ЦК України зобов`язаний сплачувати орендну плати у строки встановлені умовами договору.

Відповідач, в силу вимог п. 11 Договору зобов`язаний був сплачувати орендну плату щомісячно (липень 2024 року, серпень 2024 року, вересень 2024 року, жовтень 2024 року, листопад 2024 року, грудень 2024, січень 2025 року) у розмірі 2133,05 гривень. Таким чином, відповідач систематично порушує умови договору (на протязі 7 місяців), що значною мірою порушує майнові права позивача.

Позиція відповідача.

06 березня 2025 року відповідачка подала відзив, в якому позовні вимоги не визнає, відповідачка вважає, що в даному випадку не було систематичного порушення, а мало місце вимушене тимчасове зволікання при внесенні оплати за нетривалий період, що є меншим одного року.

Отже, у відзиві на позовну заяву відповідачка зазначала, що невиплата нею орендної плати

за договором оренди землі від 18 грудня 2012 року земельної ділянки з кадастровим номером 6323155100:03:003:0007, не була умисною, оскільки при здійсненні правочину укладенні Договору дарування, про оренду земельної ділянки та необхідність виплати орендної плати відповідачці не повідомлялось ні дарувальником, ні нотаріусом.

Нагадування протягом періоду утворення заборгованості з боку орендаря також не надходили.

В свою чергу у відповіді на відзив позивач зазначив, що з огляду на п.6 Договору дарування вбачається, що нотаріусом роз`яснено, зокрема зміст ст. 120 Земельного кодексу України та про обов`язок власника вжити заходи щодо оформлення речових прав на земельну ділянку.

На думку позивача саме це є доказом того, що відповідачка була ознайомлена нотаріусом зі своїми обов`язками відповідно до договору оренди землі від 18 грудня 2012 року, зареєстрованого у Відділі Держкомзему у Кегичівському районі Харківської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18 грудня 12 року за № 632315314008083 внесено у ДРРП, номер запису про інше речове право 38153299 від 08 вересня 2020 року), укладеного відносно земельної ділянки з кадастровим номером 6323155100:03:003:0007, та необхідністю сплачувати орендн плату в сумі та у строк, передбачений договором.

Відповідачка просить суд взяти до уваги, що у п.6 Договору дарування міститься наступна інформація (дослівно): «Зміст ст. 182, 334, 721, 722 Цивільного кодексу України, статей 65,177 Сімейного кодексу України, статті 81, 103-109, 120, 125, 126, 202 Земельного кодексу України «вимоги Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» про обоє язок власника вжити заходи щодо оформлення речових прав на земельну ділянку, нотаріусом роз`яснено».

Отже п.6 Договору дарування, на який посилається позивач, містить стандартний перелік норм чинного законодавства, які роз яснюються нотаріусами сторонам цивільних договорів під справа № 624/161/25 за позовом Кегичівської селищної ради Красноградського району Харківської

час їх укладення.

Разом з тим позивач не надав до суду жодного доказу, що відповідачка дійсно була ознайомлена нотаріусом саме з текстом (умовами) договору оренди землі від 18 грудня 2012 року, зареєстрованого у Відділі Держкомзему у Кегичівському районі Харківської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18 грудня 2012 року за № 632315314008083 (внесено у ДРРП, номер запису про інше речове право 38153299 від 08 вересня 2020 року), укладеного відносно земельної ділянки з кадастровим номером 6323155100:03:003:0007.

Також позивач не надав суду жодних доказів того, що в період з 27 червня 2024 року і до дня подання позову до суду він хоча б раз звертався до відповідачки з вимогою про сплату орендної плати за спірним договором, що могло б свідчити про її обізнаність щодо його існування.

Оскільки відповідачка не мала у своєму розпорядженні примірника спірного договору і не була ознайомлена з його змістом, вона дійсно могла знати про строки внесення та розмір та і в подальшому регулярно сплачує орендну орендної плати, що доводить відсутність з її боку ознак ухилення та умисного невиконання обов`язків зі своєчасної сплати орендної плати.

Як тільки відповідачка дізналася про існування заборгованості з орендної плати за спірним договором, вона одразу ж 24 лютого 2025 року її погасила, у відповідно до умов спірного договору.

Враховуючи викладене, відповідачка просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та у цій заяві.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

17 лютого 2025 року позивач звернувся до суду з позовом.

Ухвалою суду від 17 лютого 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 17 березня 2025 року.

Ухвалою суду від 14 травня 2025 року провадження в частині стягнення заборгованості з орендної плати у дані справі закрито.

Сторони у судове засідання не з`явились, про місце, дату і час повідомлені належним чином, натомість надали заяви про: позивач позов підтримує, відповідач його не визнає, строни просять розглянути справу без їх участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Фіксація судового розгляду справи технічними засобами не проводилась, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Судом установлено, що 18 грудня 2012 року між позивачем - Кегичівською селищною радою (орендодавець) та ФОП ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної ділянки комунальної форми власності, який зареєстрований у Відділу Держкомзему у Кегичівському районі Харківської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18 грудня 2012 року за № 632315314008083.

Відповідно до п. 1 Договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для комерційний цілей в межах населеного пункту. Земельна ділянка має кадастровий номер 6323155100:03:003:0007, загальною площею 846 м.кв., яка знаходиться на території Кегичівської селищної ради за адресою: АДРЕСА_1 . На вказаній земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна - нежитлова будівля «Дім торгівлі», загальною площею 266,5 м.кв., яка належала ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 06 травня 2003 року серія ВАЕ № 576552.

Пунктом 11 Договору визначено, що орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно рівними частинами від річної суми на рахунок Державної казначейської служби України у Кегичівському районі.

Відповідно до п.40 договору, його розірвання в односторонньому порядку не допускається (копія, а.с.8-16).

Згідно інформації з ДРПП № 408989942 сформованої 22 січня 2025 року, вбачається що відповідно до договору дарування 1/2 частини майна від 23 лютого 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Кегичівського районного нотаріального округу Удовиченко С.О., номер в реєстрі 105, та на підставі договору дарування іншої 1/2 частини майна від 21 травня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Кегичівського районного нотаріального округу Удовіченко О.В., номер в реєстрі 145 зареєстровано право власності за ОСОБА_4 (копія, а.с. 30-33).

Постановою Східного апеляційного господарського суду по справі №922/2459/19 від 03 вересня 2020 року (набрала законної сили 03 вересня 2020 року) внесено зміни до Договору оренди шляхом визнання укладеною додаткової угоди між Кегичівською селищною радою та ФОП ОСОБА_4 , у зв`язку зі збільшенням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, про що внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №38153299 від 08 вересня 2020 року. На підставі внесених змін до пункту 9 Договору, розмір орендної плати склав 25596,66 гривень за рік. Пунктом 11 Договору визначено, що орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно рівними частинами від річної суми на рахунок управління Державної казначейської служби України у Кегичівському районі. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки (копія, а.с.17-29).

Згідно інформації з ДРПП № 408989616 сформованої 22 січня 2025 року, вбачається що відповідно до договору дарування нежитлової будівлі від 27.06.2024, посвідченого Момот С.В., приватним нотаріусом Красноградського районного нотаріального округу, номер в реєстрі 1301 право власності зареєстроване за ОСОБА_1 (а.с.34-37).

Відповідно дост. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно дост. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у встановлений договором строк.

Статтею 762 ЦК Українив становлений обов`язок наймача вносити плату за користування майном у розмірах та строки визначені договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі`договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно дост. 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди.

Згідностатті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першоюстатті 32 Закону України «Про оренду землі`встановлено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до пункту «д» частини першоїстатті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 зазначено, що враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення ч. 2 ст. 651 ЦК України. Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року в справі № 6-1449цс17 і підстав для відступу від неї, як і від висновку в справі № 910/16306/13, Велика Палата Верховного Суду не вбачає. Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першоїстатті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 зроблено висновок, що частинами першою і другою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тлумачення пункту д) частини першоїстатті 141 ЗК України, частини другоїстатті 651 ЦК Українисвідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Згідно зі статтями 13,15,21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Отже, оскільки законодавець визначає однією із істотних умов договору оренди землі орендну плату, то основний інтерес особи, яка передає майно в оренду, полягає в отриманні орендної плати за таким договором. Порушення цього інтересу має наслідком завдання шкоди, через що сторона (орендодавець) значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору оренди земельної ділянки.

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зістаттею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, відповідно п.11Договору відповідачказобов`язана буласплачувати оренднуплату щомісячно,проте вбачаєтьсянесплату залипень 2024року,серпень 2024року,вересень 2024року,жовтень 2024року,листопад 2024року,грудень 2024,січень 2025року,а токождане порушеннявизнається відповідачкою,а отжевбачається систематична несплата орендної плати.

Згідно до ч. 1ст. 76ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленомустаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Частиною 2статті 77 ЦПК Українивстановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Відповідно ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи, що відповідачем систематично несплачувалась орендна плата, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, суд вважає, що позовні вимоги позивача необхідно задовольнити, оскільки відповідачем порушено умови взятих на себе зобов`язань.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.)

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог.

Таким чином, у зв`язку з задоволенням позову в повному обсязі, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача, сплачений судовий збір в розмірі 3028,00 грн, згідно платіжної інструкції № 3від 14лютого 2025року (а.с.7).

Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду ухвалюються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу.

Як встановлено ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України.

Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 89, 200, 206, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Кегичівської селищної ради Харківської області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі задовольнити.

Розірвати договір оренди землі від 18 грудня 2012 року, зареєстрований у відділу Держкомзему у Кегичівському районі Харківської області, про що у Державному реєсчтрі земель вчинено запис від 18 грудня 2012 року за № 632315314008083 (внесено у ДРРП, номер запмсу про інше речове право 38153299 від 08 вересня 2020 року), укладений відносно земельної ділянки за кадастровим номером 6323155100:03:003:0007, площею 0,0846.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кегичівської селищної ради Харківської області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи Харківському апеляційному суду або через Кегичівський районний суд Харківської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: Кегичівська селищна рада Харківської області, місцезнаходження: 64003, Харківська область, Берестинський район, сел. Кегичівка, вул. Волошина, буд. 33, код ЄДРПОУ 04396963,

відповідач: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ,

представник відповідача: ОСОБА_2 .

Суддя Н.М. Куст