Рішення

від 05.05.2025 по справі 280/11382/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2025 року Справа № 280/11382/24 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого суддіБатрак І.В.,

за участю секретаря Прус Я.І.,

за участю представника позивачаЦвєткова А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

до Військової частини НОМЕР_1

до Військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №7» Запорізької міської ради

про визнання протиправними рішень, їх скасування та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач 1), до Військової частини НОМЕР_1 (далі ВЧ НОМЕР_1 , відповідач 2), до Військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №7» Запорізької міської ради (далі ВЛК КНП «Міська лікарня №7» ЗМР, відповідач 3), в якому з урахуванням уточнення (вх. №59971 від 26.12.2024) просить суд:

визнати протиправним та скасувати висновок відповідача 3 від 17 від 16.11.2024 (номер невідомий);

зобов`язати відповідача 3 провести військово-лікарську комісію;

визнати протиправним та скасувати наказ відповідача 1 №397 від 17.11.2024 про призов резервістів і військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, в особливий період;

визнати протиправним та скасувати наказ відповідача 2 №57 від 17.11.2024 в частині зарахування до списків особового складу військової частини;

зобов`язати відповідача 2 виключити позивача зі списків особового складу військової частини.

Ухвалою суду від 16.12.2024 позовна заява залишена без руху та позивачу надано строк для усунення зазначених судом недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк недоліки позовної заяви позивачем було усунуто.

На обґрунтування позовних вимог в позовній заяві (уточненій) вказує, що відносно громадянина ОСОБА_1 було порушено як норми Конституції України, порушено порядок призову на військову службу під час мобілізації встановлену відповідно до Порядку (постанова Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період»), проведено явно фіктивну військово лікарську комісію з порушенням наказу Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 зі змінами, яким затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800, за результатом якої ОСОБА_1 придатний до військової служби та вже через 2 дні направлений в ургентному стані на стаціонарне лікування до КНП "Обласний клінічний заклад з надання психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб" ЗОР, що свідчить про недостовірність висновку BJIK, з яким не дали змоги ознайомитись ані ОСОБА_1 , ані Адвокатському Бюро «Цвєткова A.B.» на адвокатський запит від 17.11.2024, оскільки станом на 06.12.2024 не надано, тобто в порушення ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Ухвалою судді від 10.01.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ст. 262 КАС України.

Відповідач 2 позов не визнав, на адресу суду через систему «Електронний суд» 20 січня 2025 року подав відзив (вх. №2897), в якому стверджує, що з моменту набуття позивачем статусу військовослужбовця підстави для його звільнення з військової служби регламентовано ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу, згідно якої підстава для звільнення з військової служби як незаконно призваного на військову службу під час мобілізації, - відсутня. Враховуючи вищевикладене, вважає, що позовна заява позивача є безпідставною, позиція позивача щодо ВЧ НОМЕР_1 перебуває у площині припущень самого позивача, жодних документів, свідчень чи фактичних підстав, які можна розглядати як належні, допустимі, достовірні та достатні докази у розумінні ст. 72-76 КАС України позивачем не надано взагалі. Відповідач 2 наголошує, що жодних доказів які б свідчили про його протиправну бездіяльність Позивачем не наведено взагалі, оскільки відповідачем 2 виконано всі вимоги та приписи керівних документів, зокрема Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170, якими врегульовано порядок проходження військової служби, зокрема і звільнення з військової служби. З огляду на викладене, просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 03.03.2025 вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 20 березня 2025року.

17 березня 2025 року від представника відповідача 2 до суду через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення у справі (вх. №12410), у яких додатково просить суд врахувати, що визнання процедури призову протиправною не спричиняє звільнення незаконно мобілізованого з військової служби, тобто не відновлює попереднього становища особи, призваної на військову службу, про що зазначив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 05.02.2025 по справі №160/2592/23 за позовом військовослужбовця до районного ТЦК і військової частини про визнання протиправними дій щодо призову і зобов`язання прийняти рішення про звільнення зі служби. Верховний Суд наголосив, що процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу. Відтак, ВЧ НОМЕР_1 вважає, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає суті порушеного права позивача, а задоволення цієї вимоги щодо ВЧ НОМЕР_1 не приведе до поновлення такого права.

20 березня 2025 року судом відкладено підготовче засідання на 08 квітня 2025 року.

Ухвалою суду від 20.03.2025 витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 належним чином засвідчені документальні докази, пов`язані із призовом ОСОБА_1 на військову службу за мобілізацією, зокрема: докази вручення ОСОБА_1 повісток, проходження ним військово-лікарської комісії, рішення військово-лікарської комісії щодо придатності ОСОБА_1 до військової служби тощо.

Ухвалою суду від 08.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29 квітня 2025року.

Від представника відповідача 1 через систему «Електронний суд» 21 квітня 2025 року надійшли додаткові пояснення у справі (вх. №19118), у яких наголошує, що 16.11.2024 року під час проведення співробітниками органів Національної поліції України перевірки осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу, виявлена відсутність у громадянина ОСОБА_1 військово-облікового документа, встановленого чинними нормативно-правовими актами України зразка. Своїми діями, (бездіяльністю), на думку відповідача 1, громадянин ОСОБА_1 порушив вимогу ч. 6 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 25 Постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період», Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», Указу Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період. Пояснює, що 16.11.2024 на громадянина ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_4 , з метою уточнення даних, у той самий день останній отримав направлення № 5176 для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров`я в КНП «Міська лікарня №7» ЗМР. Військовозобов`язаний ОСОБА_1 пройшов військово-лікарську комісію, згідно з довідкою № 839 від 16.11.2024 визнаний придатним до військової служби на підставі гр. ІІ розкладу хвороб, ТДВБ графи 1-11 до Наказу МОУ № 402 від 2008. У відповідності до ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військовозобов`язаний ОСОБА_1 призваний на військову службу та направлений для подальшого проходження ВЧ НОМЕР_1 .

29 квітня 2025 року у судовому засіданні оголошена перерва до 05 травня 2025 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надавши пояснення аналогічні викладеним у позові. Просить адміністративний позов задовольнити повністю.

Представники відповідача 1, 3 у судове засідання не з`явились, проте звернулись до суду із клопотаннями про розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача 2 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

На підставі статті 243 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників учасників справи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_2 , виданим 22.04.2005 Василівським РВ УМВС України в Запорізькій області.

16.11.2024 на позивача складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (відсутність у громадянина військово-облікового документа, встановленого чинними нормативно-правовими актами України зразка) та доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_6 , з метою уточнення даних.

У той самий день, ОСОБА_1 отримав направлення № 5176 для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров`я в КНП «Міська лікарня №7» ЗМР.

Згідно з довідкою ВЛК КНП «Міська лікарня №7» ЗМР № 839 від 16.11.2024 позивач визнаний придатним до військової служби на підставі гр. ІІ розкладу хвороб, ТДВБ графи 1-11 до Наказу МОУ № 402 від 2008 (зі змінами).

Наказом ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 17.11.2024 №397 вирішено призвати та направити для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період резервістів і військовозобов`язаних, відповідно до поіменного списку резервістів і військовозобов`язаних, які призвані і направлені в склад команд:, зокрема команда 1 №А5006: 3. рядовий ОСОБА_1 .

Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 №57 від 17.11.2024 позивач зарахований до списків особового складу військової частини.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Розділом ІІ Конституції України передбачені основоположні права, свободи та обов`язки людини і громадянина, серед яких відповідно до статті 65 встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Пунктом 20 частини 1 статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану», затвердженим Законом України №2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває до теперішнього часу.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов`язок» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ).

Згідно з частинами 1, 3 статті 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частина 2 статті 1 Закону №2232-ХІІ).

Приписами частини 7 статті 1 Закону №2232-XII установлено, що виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період (частина 9 статті 1 Закону №2232-ХІІ).

Також відповідно до частини 1 статті 1 Закону №2232-ХІІ громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Як установлено частинами 1, 2 статті 35 Закону №2232-XII на загальному військовому обліку перебувають резервісти, а також військовозобов`язані, які не заброньовані за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і закладами освіти незалежно від підпорядкування і форми власності на період мобілізації та на воєнний час. На спеціальному військовому обліку перебувають військовозобов`язані, заброньовані за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 37 Закону №2232-ХІІ взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України підлягають, крім іншого, військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання.

Згідно з абзацами 1-2 частини 1 статті 39 Закону №2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку

Статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ (далі - Закон №3543-ХІІ) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Частиною 2 статті 4 Закону №3543-XII встановлено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Статтею 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Зокрема, відповідно до частини 1 статті 22 Закону №3543-XII громадяни зобов`язані, окрім іншого, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) (абзац 1 частини 5 статті 22 Закону №3543-ХІІ)

Аналіз наведених положень законодавства свідчить, що громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України в добровільному порядку або за призовом. Військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період, тобто період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, належить до військової служби за призовом.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

За змістом положень пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема:

ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";

оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам;

розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який серед іншого визначає процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення (далі - Порядок №560).

Пунктом 3 Порядку №560 передбачено, що призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період проводиться незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Відповідно до пункту 25 Порядку №560 громадяни чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

За змістом пункту 74 цього ж Порядку резервістам та військовозобов`язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.

Військовозобов`язаний та резервіст, який виявив бажання проходити військову службу під час мобілізації у вибраній ним військовій частині, направляється на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або командиром військової частини.

Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов`язаному під особистий підпис.

Під час вручення направлення резервістам та військовозобов`язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.

Згідно з пунктом 75 Порядку №560 придатність резервістів та військовозобов`язаних до військової служби за станом здоров`я кожним лікарем визначається індивідуально. Висновки про придатність або непридатність резервістів та військовозобов`язаних до військової служби, подані ними скарги та об`єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду, а також установлений діагноз вносяться кожним лікарем до картки обстеження та медичного огляду та до інших документів, що засвідчується особистим підписом лікаря та скріплюється його особистою печаткою, із зазначенням дати проведення медичного огляду відповідно до вимог, визначених Міноборони.

Відповідно до пункту 81 Порядку №560 призов громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період оформляється наказом керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командира військової частини, керівника розвідувального органу або визначеного ним керівника відповідного підрозділу, Голови СБУ, його заступників чи керівника підрозділу, органу, закладу, установи СБУ.

У разі призову військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період не за місцем їх перебування на військовому обліку (крім тих осіб, що добровільно виявили бажання проходити військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період) такі особи перед призовом на військову службу беруться на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, який здійснює їх призов. Відомості про взяття таких осіб на військовий облік вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів перед їх направленням на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Таким чином положення пункту 81 Порядку №560 передбачають можливість призову військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період не за місцем їх перебування на військовому обліку із постановленням на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, який здійснює їх призов.

Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі Положення №402).

Відповідно до пункту 1.1 глави 2 Розділу І Положення №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Відповідно до п.2.1 глави 2 Розділу І Положення №402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Так, у позовній заяві позивач посилається на те, що до проведення його мобілізації йому не було проведено медичний огляд, а також не було враховано наявні у нього захворювання, що перешкоджають проходженню військової служби.

Згідно з пункту 3.1 глави 3 розділу ІІ Положення №402 медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП.

Відповідно до пункту 3.1 глави 3 розділу ІІ Положення №402, під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.

Так, з наданих до матеріалів справи доказів судом встановлено, що 16.11.2024 ВЛК КНП «Міська лікарня №7», за направленням ІНФОРМАЦІЯ_2 , була проведена військово-лікарська експертиза ОСОБА_1 .

Абзацом 3 пункту 6.8 Глави 6 РІІ Положення №402 визначено, що під час проходження медичного огляду військовослужбовець зобов`язаний надавати медичні документи щодо стану свого здоров`я. Дані, вказані в наданих військовослужбовцем медичних документах, враховуються лікарями під час формування постанов ВЛК.

За результатами проходження військово-лікарської комісії ОСОБА_1 , на підставі графи ІІ Розкладу хвороб, ТДВБ графи 1-11 визнаний придатним до військової служби.

Також, в матеріалах справи міститься Картка обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного ОСОБА_1 , якою підтверджується огляд позивача лікарською комісією із зазначенням висновків про придатність до військової служби.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт проведення позивачу у встановленому порядку ВЛК, а також врахування наявних у позивача захворювань під час прийняття рішення про придатність до військової служби.

В свою чергу, суд зазначає, що згідно із висновками Верховного Суду, наведених у постанові Верховного Суду від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що придатний до військової служби у мирний час.

Зокрема слід зазначити, що у разі наявності сумніву у позивача щодо правильності висновку стосовно ступеня його придатності до військової служби, він має право звернутися до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду відповідної постанови з підстав наявних хвороб позивача.

При цьому, при ухваленні рішення в частині позовних вимог про зобов`язання провести позивачу військово-лікарську комісію судом враховано також, що 20 березня 2025року ОСОБА_1 вже проведено медичний огляд військово лікарською комісією при ВЧ НОМЕР_3 , за результатами якого на підставі статей 17-б, 30-б, 45-б, 13-в, 23-в, 39-в, 64-в, 83-в, 57 графи ІІ Розладу хвороб позивач визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони. Такі є непридатними до служби у підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у спецспорудах.

Вказані обставини підтверджені долученою представником позивача до матеріалів справи довідкою військово-лікарської комісії ВЧ НОМЕР_3 від 20.03.2025 №3299, при цьому, жодних обґрунтованих заперечень щодо результатів повторного медичного огляду позивача матеріали справи не містять.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи, беручи до уваги норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позивач, будучи військовозобов`язаним підлягав призову на військову службу під час мобілізації.

Також варто зазначити, що Верховний Суд в постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23 вказав, що процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу. Аналогічно проведення медичного огляду особи військово-лікарською комісією в порядку, визначеному Положення №402, також не впливатиме на відновлення порушеного права позивача в контексті порушеної процедури призову позивача на військову службу.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частини 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності..

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб`єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 ), Військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №7» Запорізької міської ради (69118, м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, буд. 9, код ЄДРПОУ 35535544) про визнання протиправними рішень, їх скасування та зобов`язання вчинити певні ді відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлений 15.05.2025.

Суддя І.В. Батрак