Рішення

від 15.05.2025 по справі 320/3258/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2025 року м. Київ№ 320/3258/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради з позовом до Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови від 26.01.2022 ВП № 68361230 про стягнення виконавчого збору.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що постанова про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні є протиправною та підлягає скасуванню, позаяк, постанова винесена без перевірки виконання рішення, на що вказує те, що Управлінням фактично виконано перерахунок та вжито всіх можливих та належних заходів щодо виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до рішення суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2022 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 13.02.2024, суддю Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 було звільнено у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею у даній справі визначено суддю Головенка О.Д.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 прийнято до провадження дану адміністративну справу, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).

Відповідач своїм правом надання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 175 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

На підставі наведеного, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.09.2021 Київський окружний адміністративний суд прийняв рішення у справі № 320/2757/21 за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради, яким зобов`язано управління нарахувати і виплатити ОСОБА_2 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі, визначеному Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням вже виплаченої суми.

31.01.2022 на адресу Управління надійшла постанова про стягнення виконавчого збору від 26.01.2022 ВП № 68361230 старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Амборського Андрія Вікторовичаовича про виплату гр. ОСОБА_2 недоплаченої грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік.

Пунктом 1 постанови про стягнення виконавчого збору від 26.01.2022 ВП № 68361230 передбачено стягнення з Управління виконавчого збору у розмірі 26000 грн.

Позивач наголошує на тому, що Управлінням було виконано рішення суду у справі № 320/2757/21 щодо перерахунку та виплати ОСОБА_2 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, тому виконавче провадження відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» підлягало закінченню без стягнення виконавчого збору. Управлінням виплачено ОСОБА_2 разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 3640,00 грн, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань». З урахуванням виплаченої допомоги в сумі 3640,00 грн, донарахована сума допомоги складає 9464,00 грн, про що свідчить довідка № 1042 від 23.09.2021 про перерахунок разової грошової допомоги до 5 травня згідно рішення суду на користь ОСОБА_2 та зареєстрована, як кредиторська заборгованість в Білоцерківському управлінні Державної казначейської служби України Київської області 23.09.2021, фінансове зобов`язання № 160.

05.10.2021 Управління подало до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації звітність щодо потреби в бюджетних асигнуваннях для забезпечення грошових зобов`язань, які виникли на підставі рішень на користь громадян, зокрема і ОСОБА_2 , за бюджетною програмою за КПКВК 2501290 «Забезпечення виконання рішень суду», згідно запропонованої Міністерством соціальної політики України форми. У додаток до наданої звітності включені громадяни, на користь яких винесені рішення та здійснені перерахунки. В даному додатку за № 118 зазначений ОСОБА_2 .

Своїм листом від 24.09.2021 № 10065 Управління повідомило ОСОБА_2 про те, що недоплачена сума допомоги до 5 травня йому нарахована та після надходження коштів на рахунок управління буде виплачена відповідно до п. 15 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення виконання ріщень суду у 2021 році.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем спірної постанови, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання її протиправною та скасування, з урахуванням того, що рішення суду було виконано в межах покладених судом зобов`язань в повному обсязі та до відкриття виконавчого провадження, що виключає стягнення виконавчого збору.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Основним законом, що регламентує порядок примусового виконання рішень, є Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (з наступними змінами і доповненнями, далі - Закон № 1404).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 13 Закону № 1404 передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно приписів ч. 1 ст. 18 Закону № 1404 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 26 Закону № 1404 визначено початок примусового виконання рішення, зокрема п. 1 ч.1, ч. 5, ч. 6 вказано, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому ст. 27 цього Закону, за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За змістом ч. ч. 1, 2, 3 ст. 27 Закону № 1404 виконавчий збір це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Згідно з ч. 4 ст. 27 Закону державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Відповідно до положень ч. 5 ст. 27 Закону № 1404 виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» та Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами.

Згідно з ч. 9 ст. 27 Закону № 1404 виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі п. 17 ч. 1 ст. 39 цього Закону. Виконавчий збір не стягується із сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені) та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі їх списання згідно з п. 23, 24 та пп. 26.2 п. 26 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та пунктом 915 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до п. п. 9, 17 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; списання згідно з пунктами 2 - 3, 2 - 4 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України в повному обсязі сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені), що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа.

Тож, стягнення виконавчого збору, крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується, пов`язується з початком примусового виконання. Останнє державний виконавець розпочинає на підставі виконавчого документа, отже одночасно з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору та винести постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі, встановленому ст. 27 Закону № 1404.

Суд наголошує на тому, що виконавчий збір за своєю правовою природою не є санкцією, що застосовується за невиконання рішення суду, а є платою за вчинення дій, пов`язаних з примусовим виконанням виконавчого документу, що здійснюються органами державної виконавчої служби, тобто є державним збором (платою) за таку процедуру.

Отже, стягнення виконавчого збору одночасно з відкриттям виконавчого провадження є обов`язком державного виконавця. Саме тому на час відкриття виконавчого провадження у державного виконавця відсутні законні підстави для того, щоб не вирішувати питання про стягнення виконавчого збору за виконавчим документом.

Стягнення виконавчого збору є безумовною дією державного виконавця у межах виконавчого провадження та ефективним засобом стимулювання боржника до намагання виконати рішення суду самостійно до відкриття виконавчого провадження. Стягнення виконавчого збору є не правом, а обов`язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження. Крім того, на момент відкриття виконавчого провадження виконавець не володіє будь-якою інформацією від боржника щодо виконання судового рішення, оскільки вчинення будь-яких дій до відкриття виконавчого провадження Законом не передбачено.

Частинами 5, 9 ст. 27 Закону № 1404 визначений вичерпний перелік підстав для звільнення боржника від сплати виконавчого збору.

Матеріалами справи підтверджується, що виконавче провадження відкрито з примусового виконання рішення суду в справі № 320/2757/21, яким зобов`язано Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 разову грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік.

Позивач, наголошуючи про протиправність оскаржуваної постанови, посилається на виконання рішення суду в добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження.

У той же час, матеріали справи не містять та позивачем не надано доказів, зі змісту яких можливо б було встановити факт повного виконання рішення суду з виплатою заборгованості до відкриття виконавчого провадження. Лише посилання на черговість виплати та направлення подання про додаткове фінансування на виплату коштів за програмою КПКВК 2501290 «Забезпечення виконання рішень суду», не є повним виконанням рішення суду та не передбачено, як підстава для звільнення від стягнення виконавчого збору. Вказане свідчить про безпідставність посилання позивача на надання ним доказів/вчинення дій про добровільне виконання рішення суду.

Інших доводів позивача щодо протиправності дій чи бездіяльності відповідача зі стягнення виконавчого збору позовна заява не містить, у зв`язку із чим, відсутні підстави для визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору.

Отже, суд дійшов висновку, що постанова про стягнення виконавчого збору від 26.01.2022 ВП № 68361230 була прийнята у строк та в порядку, що встановлені ст. ст. 13, 26 та 27 Закону, а підстави для її скасування відсутні.

З огляду на встановлені в цій справі обставини і правове регулювання спірних відносин, з яких виник спір, на дату відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа у державного виконавця не було законних підстав для того, щоб не вирішувати питання про стягнення виконавчого збору за виконавчим документом.

Інших доводів позивача щодо протиправності дій чи бездіяльності відповідача з відкриття виконавчого провадження чи стягнення виконавчого збору позовна заява не містить, у зв`язку із чим, відсутні підстави для визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору у розмірі 24000 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними, не знайшли своє підтвердження під час розгляду спору, а тому, задоволенню не підлягають.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 77, 90, 241-247, 255, 287, 293, 295-297 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.