Повістка від 15.05.2025 по справі 400/12335/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

15.05.2025 р. Справа № 400/12335/24

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АКСУ АГРО ЛТД", вул. Героїв Рятувальників, 4, /9, пр.402, м. Миколаїв, 54005, доГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005, простягнення 89 250,19 грн, В С Т А Н О В И В:

Рішенням від 31.03.25 суд частково задовольнив адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АКСУ АГРО ЛТД» (далі Товариство або позивач): стягнув з Державного бюджету України на користь позивача 84 076,27 грн пені, нарахованої на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за податковою декларацією з податку на додану вартість за травень 2023 року. У задоволенні позовних вимог про стягнення 5 173,92 грн пені, нарахованої на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за податковою декларацією з податку на додану вартість за травень 2023 року, відмовив.

Представник позивача 03.04.2025 подав заяву, в якій просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Миколаївській області (далі Управління або відповідач) на користь Товариства 10 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Доказами, що підтверджують факт понесення відповідних витрат, є:

договір № 09/11/20 від 09.11.2020 про надання правової допомоги (далі Договір), що був укладений Товариством з Адвокатським об`єднанням «Юбікон»;

додаткова угода № 2 від 23.12.2024 до Договору;

ордер від 17.09.2024 серія ВН № 1409936 на надання правничої допомоги адвокатом Адвокатського об`єднання «Юбікон» Аврамовим Вячеславом Панасовичем;

свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 15.07.2015 серія ОД № 002709;

акт № 2 від 02.04.2025 про надання правової допомоги до Договору (детальний опис робіт, наданих послуг)).

Відповідно до цих доказів, вартість правової допомоги «представництво у встановленому порядку інтересів КЛІЄНТА в Миколаївському окружному адміністративному суді по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АКСУ АГРО ЛТД» до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Миколаївській області про стягнення пені за порушення строків відшкодування податку на додану вартість», встановлена у твердій сумі 10 000 грн і не залежить від витраченого адвокатом часу.

В акті № 2 від 02.04.2025 про надання правової допомоги до Договору (детальний опис робіт, наданих послуг)) вказані види правової допомоги: зустріч клієнта, консультація (23.12.2024), розробка позовної заяви, направлення її до суду та сторонам (25.12.2024 26.12.2024), розробка клопотання про проведення судового засіданні в режимі відеоконференція, направлення його до суду (01.01.2025), розробка відповіді на відзив Управління, направлення її до суду та сторонам (21.02.2025), представництво інтересів в судовому засіданні (23.01.2025), розробка клопотання про прискорення розгляду справи, направлення його до суду (24.03.2025).

Управління подало «Заперечення на клопотання про стягнення судових витрат на правничу допомогу», в яких, зокрема, вказало «… заявлений розмір є непропорційним складності справи. Справа на вимагала значних юридичних зусиль чи унікальних правових знань подано типовий адміністративний позов, із використанням шаблонних формулювань. Правова допомога не мала впливу на результат справи … частина заявлених послуг має загальний, декларативний характер … подання типових процесуальних документів не потребує складних юридичних зусиль … відсутність причинно-наслідкового зв`язку між діями представника і результатом справи. Усі зазначені послуги не мали вирішального значення, і позивач не довів, що саме завдяки ним досягнуто результат у справі (позов задоволено частково) … всі документи та процесуальні звернення подавалися через систему «Електронний суд», що: виключає потребу у витратах на друк, кур`єрське відправлення або фізичне подання документів; значено скорочує обсяг часу, необхідного для направлення документів сторонам чи суду; робить деякі заявлені послуги, як-от «направлення позовної заяви сторонам», абсолютно формальними та не вартими окремої компенсації …».

З урахуванням цих доводів Управління просило відмовити у задоволенні заяви Товариства.

При прийнятті додаткового рішення суд виходив з такого.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (частина восьма статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Факт зловживання позивачем чи його представником процесуальними правами не встановлений, підстави для висновку про те, що спір виник внаслідок неправильних дій позивача, відсутні, тому суд визнав необґрунтованим прохання Управління відмовити у задоволенні заяви, тобто у покладенні судових витрат на позивача.

Управління вказало на непропорційність витрат, при цьому не зазначило, яка сума, на його думку, є пропорційною. Суд, за певних обставин, може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, але це не передбачає зменшення розміру витрат до « 0» грн.

Відповідно до частин першої та другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (пункт 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною четвертою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд встановив, що адвокат надав саме ті послуги, з приводу яких було укладено відповідний договір; вартість послуг з представництва сторонами Договору узгоджена; факт підготовки та подання адміністративного позову, відповіді на відзив, участі адвоката у судовому засіданні підтверджений матеріалами справи.

Суд оцінив належність, допустимість, достовірність та достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності і дійшов висновку про те, що витрати на правничу допомогу адвоката, пов`язану зі справою, в сумі 10 000 грн є доведеними.

У частинах п`ятої сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вказано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, є правом (не обов`язком) суду, що може бути реалізовано за умови, якщо інша сторона доведе неспівмірність цих витрат.

Управління неспівмірність витрат (невідповідність розміру витрат критеріям, наведеним у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України) не довело.

Відповідно до частини дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1)чи пов`язані такі витрати з розглядом справи;

2)чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3)поведінку сторони під час розгляду справи, що призвело до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4)дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд врахував, що понесені позивачем витрати пов`язані з розглядом справи, а їхній розмір є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Представник позивача не вчинив будь-яких дій (не допустив бездіяльності), що могли призвести до затягування справи та, відповідно, до збільшення розміру витрат.

Суд зауважив, що позов було задоволено частково (у грошовому виразі на 94%), тому, згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, тому відшкодуванню підлягають судові витрати в сумі 9 400 грн.

Керуючись статтями 132-134, 139, 143, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, ідентифікаційний код: 44104027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АКСУ АГРО ЛТД» (вул. Марка Кропивницького, 114, м. Миколаїв, 54009, ідентифікаційний код: 44575226) витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 9 400 грн (дев`ять тисяч чотириста гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Птичкіна