Постанова від 15.05.2025 по справі 400/2284/22

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/2284/22Перша інстанція: суддя Малих О.В.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Турецької І.О.,

Єщенка О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Г.С.М.-Опт» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2022р. ТОВ «Г.С.М.-Опт» звернулося до суду із адміністративним позовом до ГУ ДПС у Миколаївській області, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1033714290902 від 25.11.2021р..

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у вересні 2021р. податковим органом було проведено фактичну перевірку ТОВ «Г.С.М.-Опт» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обліку пального, за результатами якої складено акт від 1.10.2021р. за №7180/14-09-09-02-11/41545644, у висновках якого встановлено порушення вимог ст.15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а саме встановлено: здійснення позивачем оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії; ст.85 ПК України, а саме: ненадання платником податків контролюючому органу оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійснення податкового контролю.

На підставі встановлених порушень, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №1033714290902 від 25.11.2021р., яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 500 000грн.

Позивач вважає вказане рішення податкового органу протиправним, оскільки фактичні обставини свідчать про здійснення позивачем законної фінансово-господарської діяльності з оптової торгівлі паливом при наявності у нього ліцензії на право оптової торгівлі паливом за відсутності місць оптової торгівлі.

Крім того, позивач зазначив, що ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» за №481 покладає обов`язок на суб`єкта господарювання отримувати ліцензію на право зберігання пального тільки щодо стаціонарних об`єктів зберігання пального, адже із змісту переліку документів, необхідних для отримання ліцензії, вбачається, що такі неможливо надати для пересувних ємностей та транспортних засобів, оскільки останні не є нерухомим майном та не мають чіткої прив`язки до місця (території).

Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Миколаївській області №1033714290902 від 25.11.2021р..

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Миколаївській області на користь ТОВ «Г.С.М.-Опт» судові витрати у сумі 7 500грн..

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов у повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган приймаючи оскаржуване рішення діяв протиправно та без врахування усіх обставин, оскільки податковим органом не надано доказів, які б підтверджували викладені в Акті перевірки висновки щодо здійснення зберігання позивачем пального без наявності відповідної ліцензії, не з`ясував обставин фізичного зберігання позивачем пального у спірних правовідносинах, з врахуванням напрямків господарської діяльності підприємства і наявної у користуванні позивача техніки та допустив помилкове ототожнення господарської операції із придбання пального із фізичним зберіганням пального.

Вирішуючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що 28.08.2017р. ТОВ «Г.С.М.-Опт» зареєстроване як юридична особа та перебуває на податковому обліку в органах доходів та зборів. Основним видом діяльності товариства є вантажний автомобільний транспорт (КВЕД 49.41).

Інші види господарської діяльності товариства: 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 52.10 Складське господарство; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 70.21 Діяльність у сфері зв`язків із громадськістю.

Крім того, ТОВ «Г.С.М.-Опт» зареєстровано платником акцизного податку з реалізації пального 24.06.2019р. за №661.

Для здійснення господарської діяльності ТОВ «Г.С.М.-Опт» використовувало:

- ліцензію на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі від 1.07.2019р. за №990614201900453 (термін дії з 1.07.2019р. по 1.07.2024р. анульована 22.07.2021р. за заявою ТОВ «Г.С.М.-Опт»);

- ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) від 22.05.2020р. за №14050414202001059 (термін дії з 22.05.2020р. по 22.05.2025р. призупинена 26.06.2021р. згідно розпорядження від 28.05.2021р. №79-р).

У період з 21.09.2021р. по 30.09.2021р. на підставі направлень від 17.09.2021р. за №2211/14-29-09-02-10, №2210/14-29-09-02-10, посадовими особами податкового органу проведено фактичну перевірку з питань дотримання ТОВ «Г.С.М.-Опт» вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обліку пального, контроль за виконанням якого покладений на орган ДПС, за результатами якої складено Акт від 1.10.2021р. за №7180/14-09-09-02-11/41545644, у висновках якого встановлено порушення вимог:

- ст.15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995р. за №481/95-ВР (надалі та раніше за текстом Закон №481), а саме: здійснення оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії;

- ст.85 ПК України, а саме: ненадання платником податків контролюючому органу оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійснення податкового контролю.

На підставі встановлених порушень, 25.11.2021р. податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення за №1033714290902, яким до товариства застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 500 000грн..

Позивач не погодився із правомірністю зазначеного податкового повідомлення-рішення, у зв`язку із чим звернувся до суду із даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, судовою колегією встановлено, що у перевіряємий період позивачем здійснено оптову торгівлю дизельним паливом з використанням транспортних засобів (пересувних акцизних складів), які фактично використовувались для отримання палива від постачальників, його транспортування та відвантаження в адресу покупців.

Так, у ТОВ «Фірма «Фідея» позивач придбав паливо у кількості 41 405,03л, що підтверджується акцизною накладною №4 від 20.03.2020р., товарно-транспортною накладною №ФІД00000744 від 20.03.2020р., видатковою накладною №924 від 20.03.2020р..

Вказане паливо отримано позивачем до пересувного акцизного складу НОМЕР_1 .

У подальшому позивач реалізував паливо в кількості 41 405,03л в адресу ПП «Агро Стар» (код ЄДРПОУ 37631543) відповідно до акцизної накладної №14 від 16.04.2020р., товарно-транспортної накладної №16/04/01 від 16.04.2020р., видаткової накладної №РН-0000012 від 16.04.2020р.. Транспортування палива здійснювалось до пункту розвантаження з використанням пересувного акцизного складу НОМЕР_1 .

У червні 2020р. у ТОВ «Фірма «Фідея» позивач придбав паливо у кількості 19 753,38л, що підтверджується акцизною накладною №8 від 18.06.2020р., товарно-транспортною накладною №Ф1Д00001995 від 18.06.2020р., видатковою накладною №2269 від 18.06.2020р..

Вказане паливо отримано позивачем до пересувного акцизного складу НОМЕР_1 .

У подальшому позивач реалізував паливо в кількості 753,38л в адресу ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) відповідно до акцизної накладної №42 від 25.06.2020р., товарно-транспортної накладної №25/06 від 25.06.2020р., видаткової накладної №РН-0000027 від 25.06.2020р.. Транспортування палива здійснювалось до пункту розвантаження з використанням пересувного акцизного складу НОМЕР_1 .

Крім того, у ТОВ «Фірма «Фідея» позивач придбав паливо у кількості 27 394,96л, що підтверджується акцизною накладною №9 від 14.03.2020р., товарно-транспортною накладною №ФІД00000649 від 14.03.2020р., видатковою накладною №816 від 14.03.2020р..

Вказане паливо отримано позивачем до пересувного акцизного складу НОМЕР_3 .

У подальшому позивач частково реалізував паливо в кількості 7102,38л на адресу ТОВ «Югевротранс» (код ЄДРПОУ 36622779) відповідно до акцизної накладної №8 від 14.03.2020р., товарно-транспортної накладної №14/03 від 14.03.2020р., видаткової накладної №РН-0000007 від 14.03.2020р.. Транспортування палива здійснювалось до пункту розвантаження з використанням пересувного акцизного складу НОМЕР_3 .

У подальшому в цей же пересувний акцизний склад позивач отримав придбане у ТОВ «Фірма «Фідея» паливо у кількості 14074,34л, що підтверджується акцизною накладною №1 від 28.03.2020р., товарно-транспортною накладною №ФІД00000844 від 28.03.2020р., видатковою накладною №1021 від 28.03.2020р..

Зазначено паливо у кількості 14074,34л було реалізовано в цей же день в адресу ТОВ «Югевротранс» (код ЄДРПОУ 36622779) відповідно до акцизної накладної №10 від 28.03.2020р., товарно-транспортної накладної №28/03 від 28.03.2020р., видаткової накладної №РН-0000009 від 28.03.2020р..

У подальшому в цей же пересувний акцизний склад позивач отримав придбане у ТОВ «Фірма «Фідея» паливо у кількості 20 086,91л, що підтверджується акцизною накладною №6 від 9.04.2020р., товарно-транспортною накладною №ФІД00001004 від 9.04.2020р., видатковою накладною №1202 від 9.04.2020р..

Зазначено паливо у кількості 20086,91л було реалізовано в цей же день в адресу ТОВ «Югевротранс» (код ЄДРПОУ 36622779) відповідно до акцизної накладної №13 від 9.04.2020р., товарно-транспортної накладної №19/04 від 9.04.2020р., видаткової накладної №РН-000001 1 від 9.04.2020р..

У подальшому в цей же пересувний акцизний склад позивач отримав придбане у ТОВ «Фірма «Фідея» паливо у кількості 20014,561л, що підтверджується акцизною накладною №27 від 5.05.2020р., товарно-транспортною накладною №Ф1Д00001330 від 5.05.2020р., видатковою накладною №1580 від 5.05.2020р..

Зазначено паливо у кількості 20014,561л було реалізовано наступного дня в адресу ТОВ «Югевротранс» (код ЄДРПОУ 36622779) відповідно до акцизної накладної №17 від 6.05.2020р., товарно-транспортної накладної №06/05 від 6.05.2020р., видаткової накладної №РН-0000015 від 6.05.2020р..

Залишок пального з пересувного акцизного складу НОМЕР_3 позивач перемістив в інший пересувний акцизний склад НОМЕР_1 , відповідно до акцизних накладних: №19 від 27.05.2020р., відповідно до якої переміщено 19014,56л палива та №21 від 27.05.2020р., відповідно до якої переміщено 278,02л палива.

У подальшому з пересувного акцизного складу НОМЕР_1 позивачем реалізовано в адресу ТОВ «Югевротранс» (код ЄДРПОУ 36622779) паливо в кількості 12000,0л, що підтверджується акцизними накладними №23 від 29.05.2020р., №24 від 29.05.2020р., товарно-транспортною накладною №29/05 від 29.05.2020р., видатковою накладною №РН-0000018 від 29.05.2020р..

Залишок палива в кількості 8117,03л з пересувного акцизного складу НОМЕР_1 18.06.2020р. переміщено до іншого пересувного акцизного складу НОМЕР_4 відповідно до акцизної накладної №32 від 18.06.2020р..

Перевіряючи правомірність оскаржуваного рішення податкового органу, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує його протиправність та скасування, судова колегія виходить з наступного.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями п.109.1 ст.109 ПК України встановлено, що податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

У відповідності до п.109.2 ст.109 ПК України, порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України визначає ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995р. за №481/95-ВР (надалі - Закон №481).

Так, у відповідності до положень ст. 1 Закону №481:

- ліцензія (спеціальний дозвіл) документ, що засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;

- місце оптової торгівлі пальним місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування;

- оптова торгівля пальним діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб`єктам господарювання (у тому числі іноземним суб`єктам господарювання, які діють через своє зареєстроване постійне представництво) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам;

- місце зберігання місце, яке використовується для зберігання спирту етилового, біоетанолу та спиртових дистилятів, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

За правилами ч.1 ст.15 Закону №481 оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Як закріплено у пп.14.1.6 п.14.1 ст.14 ПК України, акцизний склад це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб`єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;

ґ) приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

Відповідно до положень ст.15 Закону № 481, суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються терміном на п`ять років органом виконавчої влади, уповноваженим КМУ.

Суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Відповідно до пп.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України, акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

За правилами абз.9 ч.2 ст.17 Закону №481, до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії 500 000грн..

З наведеного вбачається, що Закон №481 покладає обов`язок на суб`єкта господарювання отримувати ліцензію на право зберігання пального тільки щодо стаціонарних об`єктів зберігання пального, адже із змісту переліку документів, необхідних для отримання ліцензії, вбачається, що такі неможливо надати для пересувних ємностей та транспортних засобів, оскільки останні не є нерухомим майном та не мають чіткої прив`язки до місця (території).

Отже, для застосування передбаченої абз.9 ч. 2 ст. 17 Закону № 481 санкції необхідне надання контролюючим органом беззаперечних доказів зберігання суб`єктом господарювання пального та відсутність у нього відповідної ліцензії за умови існування обов`язку з її отримання.

При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що Закон №481 не містить вказівки на те, що пальне повинно зберігатися виключно у стаціонарних ємностях для зберігання пального. Не визначає законодавець і граничний об`єм пального чи обмежень по строку, з якого починається «зберігання пального».

У свою чергу саме по собі зберігання пального не є підставою для реєстрації акцизного складу, оскільки вимагає певного обсягу пального.

Більш того, ПК України чітко визначено, що не є акцизним складом паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої.

Крім іншого, в індивідуальній податковій консультації, наданій Державною фіскальною службою України 15.08.2019р. за №3814/6/99-99-12-02-02-15/ІПК, зазначено, що у розумінні Закону №481 суб`єкту господарювання необхідно отримувати ліцензію лише для здійснення зберігання пального у стаціонарних цистернах/ємностях.

При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що Акт перевірки не містить будь-яких посилань на норми законодавства, якими було б передбачено обов`язок платника податків отримувати ліцензію на зберігання палива у пересувному акцизному складі, оскільки нормами пп.14.1.6-1 п.14.1 ст.14 ПК України визначено саме поняття пересувного акцизного складу та передбачено можливість його використання для зберігання пального.

Також, податковим органом під час перевірки не встановлено факту наявності у позивача стаціонарних цистерн/ємностей для зберігання пального, що є необхідною умовою для обов`язку суб`єкта господарювання отримати ліцензію на зберігання пального. При цьому Законом №481 не встановлено обов`язку отримання ліцензії на право зберігання пального в пересувному акцизному складі при наявності ліцензії на право оптової торгівлі, оскільки ст.15 Закону №481 передбачено отримання лише однієї ліцензії на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання у разі здійснення такої діяльності за відсутності місць оптової торгівлі пальним.

Окрім того, Акт перевірки не містить фактичних даних у який період часу здійснювалось транспортування палива, а в який час здійснювалось його зберігання в пересувних акцизних складах, оскільки в Акті перевірки зазначено лише дати переміщення пального до акцизного складу при його придбання та його відвантаження при реалізації із зазначенням відповідних акцизних накладних.

При цьому, Акт перевірки не містить жодних фактичних даних про умови переходу права власності пального при реалізації його позивачем в адресу покупців, адже це суттєво впливає на встановлення особи, яка здійснює діяльність із зберігання пального, оскільки законодавством здійснюється розмежування приналежності пересувного акцизного складу з огляду на право власності на пальне та перехід такого права власності.

Отже, Акт перевірки не відповідає вимогам систематизованого, чіткого, об`єктивного та повного викладу фактів виявлених порушень законодавства.

Враховуючи те, що податковим органом не надано відповідних та належних доказів, які б підтверджували викладені в Акті перевірки висновки щодо здійснення зберігання позивачем пального без наявності відповідної ліцензії, не з`ясував обставин фізичного зберігання позивачем пального у спірних правовідносинах, з врахуванням напрямків господарської діяльності підприємства і наявної у користуванні позивача техніки та допустив помилкове ототожнення господарської операції із придбання пального із фізичним зберіганням пального, то судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення.

На підставі вищевикладеного, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ТОВ «Г.С.М.-Опт» та скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

У контексті оцінки доводів позовної заяви та апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246, 315, 316 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2024р. залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: І.О. Турецька

О.В. Єщенко