Рішення від 15.05.2025 по справі 382/2263/24

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/2263/24

Провадження № 2/382/223/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

15 травня 2025 року м. Яготин

Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Нарольського М. М.,

при секретарі Матвієнко Ю. Л.,

за участю позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки Черних В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 382/2263/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Виконавчий комітет Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, як орган опіки та піклування, Служба у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Яготинського районного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , треті особи: Виконавчий комітет Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, як орган опіки та піклування, Служба у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради про позбавлення батьківських прав, відповідно до вимог якої просила позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо його неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 19 грудня 2022 року шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано. Від подружнього життя сторони мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після розірвання шлюбу донька залишилася проживати з позивачкою. ОСОБА_1 покинула місце проживання із колишнім чоловіком - в с. Засупоївка, та разом із донькою переїхали на постійне місце проживання до батьків позивачки в АДРЕСА_1 . Батько дитини з часу припинення шлюбних відносин будь-якої участь у вихованні не приймає, ніякої уваги дитині не приділяє, злісно ухиляється від виконання своїх батьківських обов?язків щодо сплати аліментів, не цікавиться нею, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не спілкується з нею, не зустрічається з дитиною взагалі, тобто не дбає про її нормальне самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, так як це встановлено ч.1 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства". Як вбачається з характеристики школи I-III ступенів №308 Деснянського району м. Києва від 26.09.2024 за №265 відповідно до інформації, наданої класним керівником 2-Г класу ОСОБА_4 , учениця 2-Г класу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається у школі 1-го класу. Поліна старанна до навчання. ОСОБА_5 відвідує регулярно, пропускає уроки тільки з поважної причини. На уроках активна, допитлива, кмітлива, виявляє інтерес до навколишнього світу. Дитина завжди охайна, доглянута та в гарному гуморі. Відводить до школи та забирає ОСОБА_6 мати, ОСОБА_7 , яка систематично підтримує зв?язок із класним керівником, тісно співпрацює з вчителями, постійно цікавиться шкільним життям дитини, досягненнями у навчанні та надає інформацію щодо дитини у разі необхідності. Як вбачається з виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_1 має діагноз хронічний тонзиліт, вегето-судинна дистонія, а тому за рекомендаціями лікарів потребує: режим праці і відпочинку, ревакцінація згідно календаря профілактичних щеплень, вітамінотерапія. При цьому, відповідач по справі не сплачує аліменти на утримання дитини, внаслідок чого утворилася заборгованість зі сплати аліментів, яка станом на 07.11.2024 становить суму в розмірі 280 977,91 грн. Таким чином, ОСОБА_2 самоусунувся від виконання своїх батьківських обов?язків. 22.11.2024 року позивачка зверталась до служби у справах сім?ї та дітей Яготинської міської ради із заявою в якій повідомляла: про невиконання ОСОБА_2 батьківських обов?язків відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; про намір ОСОБА_1 звернутися до суду із позовною заявою щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; про надання допомоги у вирішенні питання належного виконання батьківських обов?язків ОСОБА_2 у відношенні його неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Листом за №o1-22/723 від 02.12.2024 року служба у справах дітей та сім?ї Яготинської міської ради надала відповідь про те, що "... відповідно до акту проведення співбесіди від 28.11.2024 року з діловодом Засупоївського старостинського округу Дабіч Валентиною Анатоліївною вбачається, що громадин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не зареєстрований та за вказаною адресою АДРЕСА_2 , не проживає. Також отримано інформацію від сусідки, ОСОБА_8 , яка проживає за адресою АДРЕСА_3 , яка засвідчує, що адресою АДРЕСА_4 . Засупоївка ОСОБА_2 не проживає, але інколи приїздить до свого будинку для перевірки замків в хаті та прибирання прибудинкової території. ...Служба у справах дітей та сім?ї Яготинської міської ради діє відповідно до наділених повноважень та відповідно розшук громадян не проводить. Відповідно просимо надати точну адресу фактичного місця проживання ОСОБА_2 , для вирішення питання належного виконання ним батьківських обов?язків, відносно ОСОБА_3 ." Таким чином, як стверджує позивач, відповідач самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків.

Ухвалою від 27.12.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження; витребувано у третіх осіб письмовий висновок щодо розв`язання спору (висновок щодо доцільності (недоцільності) позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 батьківських прав щодо його дитини.

Ухвалою від 20.03.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. На виконання ухвали до суду надійшов висновок органу опіки і піклування.

У судовому засіданні сторона позивача підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити. Представники третіх осіб подали заяви про розгляд справи у їх відсутність, висновок підтримують.

Так, у судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 надала пояснення, відповідно до яких у 2022 році вона з ОСОБА_2 розлучилася та вона з донькою почала проживати окремо в м. Києві. ОСОБА_2 не спілкується з дитиною, а якщо спілкується то ображає її. Відповідач не цікавиться життям доньки, не цікавиться її навчанням. Коли пішов служити то написав доньці, щоб вона йому не телефонувала та не писала. Зазначила, що останній раз він телефонував ОСОБА_6 на день народження ІНФОРМАЦІЯ_4 . Коли він нормально з нею спілкується то і вона до нього тянеться, але коли її ображає і грубо говорить, то вона не хоче з ним спілкуватись. Також повідомила, що коли відповідач служив, то їй приходили кошти по 5 тис. грн. Також він перерахував їй 91 тис. грн, але частина боргу зі сплати аліментів залишається не сплаченою.

Відповідач своїм правом подання відзиву не скористався, в судові засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, місце та час судового засідання, в тому числі шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному веб-сайті судової влади України, а також за місцем реєстрації в Україні, тож він вважається повідомленим належним чином. Крім того, інформація про розгляд справи розміщена на офіційному веб-сайті судової влади України є доступною для учасників справи. Заяв, клопотань, пояснень з приводу позовних вимог або заперечень на позовні вимоги в будь-якій іншій формі від відповідача на адресу суду не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити правову позицію останнього щодо предмету спору.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне розглянути справу по суті в даному судовому засіданні, оскільки неявка відповідача в даному випадку не перешкоджає розгляду справи. Заперечень щодо заочного розгляду справи не надійшло.

У зв`язку з неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України суд за згодою інших учасників справи, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, заслухавши учасників, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що сторони у справі перебували у зареєстрованому шлюбі, який в подальшому було розірвано рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 19.12.2022 року.

Від подружнього життя сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва НОМЕР_1 від 17.01.2017 року.

Із копії довідки № 525 від 26.09.2024 року вбачається, що довідка видана ОСОБА_3 в тому, що вона дійсно навчається у 2-Г класі школи І-ІІІ ступенів № 308 Деснянського району міста Києва.

Із характеристики ОСОБА_3 , 08.01.2017 року, учениці 2-Г класу школи І-ІІІ ступенів № 308 Деснянського району міста Києва, вбачається, що відповідно до інформації, наданої класним керівником 2-Г класу ОСОБА_4 , учениця 2-Г класу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається у школі з 1-го класу. Поліна старанна до навчання. ОСОБА_5 відвідує регулярно, пропускає уроки тільки з поважної причини. На уроках активна, допитлива, кмітлива, виявляє інтерес до навколишнього світу. Дитина завжди охайна, доглянута та в гарному гуморі. Відводить до школи та забирає ОСОБА_6 мати, ОСОБА_7 . ОСОБА_9 систематично підтримує зв?язок з класним керівником, тісно співпрацює з вчителями, постійно цікавиться шкільним життям дитини, досягненнями у навчанні та надає інформацію щодо дитини у разі необхідності. Характеристика видана 26.09.2024 року в. о. директора В. Щавінською.

Відповідно до судового наказу Яготинського районного суду Київської області №382/618/21 від 07.06.2021 року із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , стягуються аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 31 травня 2021 року і до повноліття дочки та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.06.2021 року, державним виконавцем відкрито виконавче провадження №65842406 на підставі судового наказу № 382/618/21 виданого 07.06.2021 Яготинським районним судом Київської області.

Як вбачається із розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 07.11.2024 року ОСОБА_2 має заборгованість в сумі 280977,91 грн. Станом на день розгляду нового розрахунку матеріали справи не містять.

Відповідно до листа Служби у справах дітей та сімї Яготинської міської ради №01-22/723 від 02.12.2024 року виданого ОСОБА_1 вбачається, що " ОСОБА_10 заяву від 22 листопада 2024 року Служба у справах дітей та сім?ї Яготинської міської ради повідомляє: Відповідно до акту проведення співбесіди від 28 листопада 2024 року з діловодом Засупоївського старостинського округу Дабіч Валентиною Анатоліївною вбачається, що громадин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , не зареєстрований та за вказаною адресою АДРЕСА_2 , не проживає Також отримано інформацію від сусідки, ОСОБА_8 , яка проживає за адресою АДРЕСА_3 , яка засвідчує, що адресою АДРЕСА_4 , село Засупоївка ОСОБА_2 не проживає, але інколи приїздить до свого будинку для перевірки замків в хаті та прибирання прибудинкової території. Відповідно до Закону України від 24 січня 1995 року № 20/95-ВР "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей", постанови Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов?язаної із захистом прав дитини", рішення Яготинської міської ради від 23 грудня 2021 року № 3076-23-VIII "Про затвердження Положення про службу у справах дітей та сім?ї Яготинської міської ради" (зі змінами) в новій редакції, Служба у справах дітей та сім?ї Яготинської міської ради діє відповідно до наділених повноважень та відповідно розшук громадян не проводить. Відповідно просимо надати точну адресу фактичного місця проживання ОСОБА_2 , для вирішення питання належного виконання ним батьківських обов?язків, відносно ОСОБА_3 ".

Із листа Служби в справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві Державної адміністрації №10223-10223/М-1306-994 від 10.12.2024, іменованого Миргородській М. М. вбачається, що "У відповідь на Ваше звернення від 06.12.2024 вх. № 10223/М-1306 щодо надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітньої ОСОБА_3 , 2017 року народження, Служба у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві Державної адміністрації повідомляє наступне. Відповідно до статті 164 Сімейного кодексу України питання позбавлення батьківських прав вирішується в судовому порядку. Частиною 4 статті 19 Сімейного кодексу України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав, обов?язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Частина 5 статті 19 Сімейного кодексу України передбачає, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв?язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Тобто висновок органу оліки та піклування подається безпосередньо до суду, а не стороні но справі, Відповідно до частини статті 42 Цивільного процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. З положень статті 53 Цивільного процесуального кодексу України вбачається, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору можу залучатись до справи сторонами або судом. Частини 5, 6 статті 53 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права і обов?язки, встановлені статтею 43 цього Кодексу. Відповідно до частини 1 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати докази. Таким чином реалізація органом опіки та піклування своїх процесуальних прав та виконання обов?язків, як учасника по справі (в тому числі направлення до суду висновку органу опіки та піклування), можлива лише після відкриття судового провадження та залучення органу опіки та піклування в якості третьої особи по справі. Після надходження до органу опіки піклування ухвали суду про відкриття провадження, та колії позовної заяви з додатками, Службою у справах дітей та сім?ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації буде проведена відповідна робота з метою надання до суду висновку органу опіки та піклування щодо доцільності або недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітньої ОСОБА_3 , 2017 року народження".

Із довідки про доходи № 00000000880 від 20.09.2024, вбачається, що вона видана ОСОБА_1 в тому що вона дійсно працює в ПП "МакДональдз Юкрейн Лтд", займає посаду касира, загальна сума доходу за період березень 2024-серпень 2024 за винятком аліментів становить 200393,61 грн.

Актом про проведення співбесіди від 28.11.2024 року з діловодом Засупоївського старостинського округу Дабіч Валентиною Анатоліївною встановлено, що ОСОБА_2 за вказаною адресою АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4 не проживає в селі Засупоївка Бориспільського району, Київська область. В будинку відсутнє газопостачання. Рекомендовано ОСОБА_1 надати адресу фактичного місця проживання ОСОБА_2 для подальшої роботи з сім`єю.

Згідно із листа діловода Засупоївського старостинського округу Дабіч В. від 01.01.2025 та "Згідно Вашому запиту про надання інформації щодо гр. ОСОБА_2 інформую слідуюче: Громадянин, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народився і проживав по АДРЕСА_2 , після закінчення Засупоївської школи ( 9 кл.) навчався в Яготинському ЦПТО... Згодом отримав в спадщину будинок по АДРЕСА_5 , де він зареєстрований з 26.03.2015 року до теперішнього часу, але по вказаній адресі на постійній основі фактично не проживає, зі слів сусідів, лише інколи навідується до свого будинку. Місце проживання ОСОБА_11 мені не відоме. На початку повномасштабного вторгнення ворога в нашу країну в 2022 році перебував в лавах ЗСУ, але на даний час вже живе цивільним життям. Громадського порядку не порушував, злочинів не скоював. Спиртними напоями не зловживає. До Засупоївського старостату скарг та заяв на ОСОБА_11 не надходило".

Актом про проведення співбесіди від 02.01.2025 року з ОСОБА_12 встановлено, що за інформацією сусіда ОСОБА_12 та інформації діловода Засупоївського старостинського округу ОСОБА_2 зареєстрований в АДРЕСА_4 , але не проживає. Провести відповідну роботу з ОСОБА_2 щодо доцільності чи недоцільності батьківських прав не має можливості.

Як вбачається із листа начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 капітана ОСОБА_13 №2/441 від 23.01.2025 " ІНФОРМАЦІЯ_7 (надалі - ІНФОРМАЦІЯ_8 ) отримано та розглянуто запит адвоката Черних Вікторії Олександрівни вих. №01/25 від 03.01.2025 року про надання інформації стосовно громадянина ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 "Про затвердження положення Про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки" визначено, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією України та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міністра оборони, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами. По результатам розгляду повідомляємо наступне, що 19.06.2023 року ОСОБА_2 , взятий на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_9 , який звільнений з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву (прибув із ЗСУ)".

Із відповіді начальника Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України ОСОБА_14 від 18.02.2025 вбачається, що відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянина України ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в період з 01.01.2022 по 18.02.2025 (станом на 14:35) в Базі даних не виявлено.

Відповідно до відповіді начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 капітана ОСОБА_13 №2/1123 від 24.02.2025 року "на запит від 14.02.2025 року, повідомляю, що громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , призваний ІНФОРМАЦІЯ_9 на службу ЗСУ у військову частину НОМЕР_2 77 оаембр з 31.08.2022 р.".

Із характеристики виданої депутатом Яготинської міської ради С. В. Човпінь від 14.03.2025 вбачається, що "Згідно запиту № 34/25 від 07.03.2025 року про надання характеристики на гр. ОСОБА_2 інформую слідуюче: Громадянин, ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_3 , народився і проживав по АДРЕСА_2 , після закіпчення Засупоївської школи ( 9 кл.) навчався в Яготинському ЦПТО... Згодом отримав в спадщину будинок по АДРЕСА_5 , де він зареєстрований з 26.03.2015 року до теперішнього часу, але на вказаній адресі на постійній основі фактично не проживає, зі слів сусідів лише інколи навідується до свого будинку. Місце проживання ОСОБА_11 мені не відоме. На початку повномасштабного вторгнення ворога в нашу країну в 2022 році перебував в лавах ЗСУ, але на даний час вже живе цивільним життям ОСОБА_16 порядку не порушував, злочинів не скоював. Спиртними напоями не зловживає. До Засупоївського старостату офіційних скарг та заяв на ОСОБА_11 не надходило.

Відповідно до листа начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 капітана ОСОБА_13 №2/1496 від 20.03.2025 "На Ваш запит від 14.02.2025 року було надано помилкову відповідь за вих. №2/1123 від 24.02.2025 року тому повідомляю, що громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був призваний ІНФОРМАЦІЯ_9 на службу ЗСУ у військову частину НОМЕР_2 77 оаембр з 31.08.2022 р. та демобілізований в запас з 19.06.2023 року. З 24.01.2025 року по теперішній час вищезазначений громадянин являється порушником військового обліку".

Як вбачається із висновку № 102-1228 від 17.03.2025 року Деснянської районної в місті Києві Державної адміністрації про доцільність позбавлення батьківських прав "З наданих матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 05.06.2015 по 19.12.2022. Від шлюбу мають малолітню дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Малолітня дитина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з матір?ю за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою спеціалістом Служби у справах дітей та сім?ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та фахівцем із соціальної роботи Деснянського районного в місті Києві центру соціальних служб проведено обстеження житлово - побутових умов проживання. З`ясовано, що умови для проживання та виховання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , створені. Відповідно до інформації школи І - III ступенів N? 308 Деснянського району міста Києва, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається у школі з першого класу. Поліна до навчання. ОСОБА_5 відвідує регулярно, пропускає уроки тільки з поважних причин. Ha уроках активна, допитлива, кмітлива, інтерес до навколишнього світу. Завжди охайна. доглянута та в гарному гуморі. Відводить до школи та забирає ОСОБА_6 мати, ОСОБА_1 . Вона систематично підтримує зв?язок з класним керівником, тісно співпрацює з вчителями, постійно цікавиться шкільним життям дитини, досягненнями у навчанні та надає інформацію щодо дитини у разі необхідності. Відповідно до інформації Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико - санітарної допомоги № 4" Деснянського району міста Києва, малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває під медичним наглядом даного закладу. Має декларацію із лікарем - педіатром ОСОБА_17 . На прийом до лікаря -педіатра з дитиною приходить мати, яка турбується про стан здоров?я дитини та виконує всі медичні рекомендації щодо дитини. З наданих документів вбачається, що мати, ОСОБА_1 , має самостійний дохід. Малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надала до Служби у справах дітей та сім?ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації свої пояснення, в яких зазначила, що батька бачила два роки назад. Останній раз спілкувалися по телефону ІНФОРМАЦІЯ_4 , батько привітав її з днем народження. На питання ОСОБА_6 , що батько їй подарує на день народження, він відповів, що подарунка не має та його відсутність не пояснив. Також ОСОБА_6 повідомила, що має бажання спілкуватися з батьком, коли він розмовляє спокійно, але коли при спілкуванні батько починає кричати, вона його боїться і бажання спілкуватися пропадає. Батько дитини, ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 . Відповідно до інформації Служби у справах дітей та сім?ї Яготинської міської ради під час здійснення виходу спеціалістами Служби за адресою місця реєстрації батька дитини, ОСОБА_2 , встановлено, що за цією адресою він не проживає, але інколи приїздить для перевірки замків в хаті та прибирання прибудинкової території. Відповідно до інформації Засупоївського старостинського округу Яготинської міської територіальної громади Бориспільського району Київської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народився та проживав за адресою: АДРЕСА_2 . Згодом отримав у спадщину будинок АДРЕСА_4 , де він зареєстрований з 26.03.2015 до теперішнього часу, але по вказаній адресі постійно не проживає, зі слів сусідів лише інколи навідується до свого будинку. Місце проживання ОСОБА_2 не відоме. На початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну перебував в лавах ЗСУ, але на даний час вже живе цивільним життям. Громадського порядку не порушував, злочинів не скоював. Спиртними напоями не зловживав. До Засупоївського старостату скарг та заяв на громадянина ОСОБА_2 не надходило. Неодноразово спеціалістом Служби у справах дітей та сім?ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації здійснювалися телефонні дзвінки батьку дитини на номер телефону НОМЕР_3 , проте жодного разу ОСОБА_2 не відповів. Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, виданого Яготинським районним відділом виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заборгованість у ОСОБА_2 по сплаті аліментів на утримання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 07.11.2024 становить 280 977,91 грн. 20.02.2025 на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації було розглянуто питання щодо надання до суду висновку про доцільність/недоцільність позбавлення батьківських прав батька, ОСОБА_2 , стосовно малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На засіданні комісії з питань захисту прав дитини Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації були присутні мати дитини, ОСОБА_1 , та малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_1 повідомила, що свої позовні вимоги підтримує та просила позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначила, що останній раз бачила батька дитини у серпні 2022 року, батько більше року не сплачує аліменти на утримання дитини. Малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомила, що не пам?ятає коли бачила батька. Зазначила, що останній раз спілкувалися з батьком по телефону ІНФОРМАЦІЯ_4 , батько привітав її з днем народження. Батько дитини, ОСОБА_2 , належним чином повідомлений про дату та час засідання комісії з питань захисту прав дитини Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, проте на засідання не з?явився, причини своєї неявки не повідомив. Розгляд питання по суті був перенесений у зв?язку з неявкою на комісію батька дитини, ОСОБА_2 (протокол від 20.02.2025 року № 03). 06.03.2025 на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації повторно розглядалося питання щодо надання до суду висновку про доцільність/недоцільність позбавлення батьківських прав батька ОСОБА_2 , стосовно малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати дитини, ОСОБА_1 , надала заяву до Служби у справах дітей та сім?ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, згідно якої свої позовні вимоги підтримала та просила розглядати питання на засіданні комісії з питань захисту прав дитини у її відсутність. Батько дитини, ОСОБА_2 , належним чином повідомлений про дату та час засідання комісії з питань захисту прав дитини Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, проте повторно на засідання не з?явився, причини своєї неявки не повідомив. Одноголосним рішенням комісії з питань захисту прав дитини Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації було рекомендовано органу опіки та піклування надати до суду висновок про доцільність позбавлення батьківських прав батька, ОСОБА_2 , стосовно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі вищевикладеного, керуючись статтею 164 Сімейного кодексу України, враховуючи рішення комісії з питань захисту прав дитини Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (протокол від 06.03.2025 № 04), діючи виключно в найкращих інтересах дитини, Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація, на яку покладені повноваження органу опіки та піклування, вважає за доцільне позбавити батьківських прав батька, ОСОБА_2 , стосовно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У частині першій статті 9 зазначеної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд з такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров`я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки зростаючи дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України "Про охорону дитинства").

Частиною першою статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

В силу положень ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені статтею 150 СК України.

Відповідно до положень ст. 7 СК України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України, зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення змісту п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення й розвитку; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до дитини та її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти тощо.

При цьому, необхідно обов`язково враховувати, що позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька, так і для дитини (ст. 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків неодноразово було викладено у постановах Верховного Суду, зокрема, від 06 червня 2024 року у справі № 132/2049/23, від 25 вересня 2024 року у справі № 206/1513/23, від 02 жовтня 2024 року у справі № 2-5679/11, від 04 вересня 2024 року у справі № 608/858/22 тощо.

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні від 16 липня 2015 року у справі "Мамчур проти України" (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

У рішенні від 10 вересня 2019 року у справі "Странд Лоббен та інші проти Норвегії" (заява № 37283/13) Європейський суд з прав людини підкреслював, що взаємна радість, яку діти та батьки отримують у суспільстві один від одного, є основним елементом сімейного життя, і заходи держав-відповідачів, що перешкоджають цьому, рівносильні втручанню у право, гарантоване статтею 8 Конвенції. У випадках, коли відповідні інтереси дитини суперечать інтересам батьків, стаття 8 Конвенції вимагає, щоб органи влади держав-відповідачів встановлювали справедливий баланс цих інтересів і при встановленні балансу особливе значення надавалося найкращим інтересам дитини, які в залежності від свого характеру та важливості можуть переважати інтереси батьків. Як правило, найкращі інтереси дитини вимагають, з одного боку, щоб зв`язки дитини з її сім`єю підтримувалися, за винятком випадків, коли сім`я виявилася особливо непридатною для життя та розвитку дитини, оскільки порушення сімейних зв`язків означає від`єднання дитини від її коріння. З цього слідує, що сімейні зв`язки можуть бути розірвані лише за вкрай виняткових обставин і що має бути зроблено все для збереження особистих відносин та відновлення сім`ї.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справи, мають оціночний характер, залежать від конкретних обставин справи та характеристик учасників цих правовідносин (постанови від 18 лютого 2021 року у справі № 645/920/19, від 07 лютого 2022 року у справі № 759/3554/20, від 12 лютого 2024 року у справі № 202/1931/22).

Вирішуючи спір у справі, що розглядається, суд виходить із передчасності на цей час позбавлення відповідача батьківських прав та недоведеності обставин, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, саме як виключної (крайньої) підстави для позбавлення відповідача батьківських прав, а також, в тому числі й з огляду на незначний час, що минув із моменту розлучення сторін та проживання окремо мати із дитиною, недоведеності неможливості зміни відповідачем свого ставлення до виконання батьківських обов`язків, а також думку дитини, яка висвітлена у висновку органу опіки і піклування. Суд вважає, що сукупності доказів, які б свідчили про наявність підстав для застосування саме такого виключного заходу, як позбавлення батьківських прав, наразі відсутні. Також суд враховує, що наявність у відповідача часткової заборгованості зі сплати аліментів не є безумовною підставою для позбавлення його батьківських прав, що оцінено судом в сукупності з іншими обставинами.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суд враховує, що позбавлення батьківських прав на дітей вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Наведене також узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним у постанові Верховного Суду від 09 листопада 2020 року у справі № 753/9433/17 (провадження № 61-3462 св 20).

Водночас, із висновку органу опіки і піклування вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надала до Служби у справах дітей та сім?ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації свої пояснення, в яких зазначила, що батька бачила два роки назад. Останній раз спілкувалися по телефону ІНФОРМАЦІЯ_4 , батько привітав її з днем народження. На питання ОСОБА_6 , що батько їй подарує на день народження, він відповів, що подарунка не має та його відсутність не пояснив.

Також, як вбачається із цього ж висновку, ОСОБА_6 повідомила, що має бажання спілкуватися з батьком, коли він розмовляє спокійно, але коли при спілкуванні батько починає кричати, вона його боїться і бажання спілкуватися пропадає.

Клопотань про допит/опитування дитини стороною позивача не заявлялося.

Таким чином, наразі відсутні підстави вважати, що дитина взагалі не бажає спілкуватися із батьком, якого вона знає, що вона не бажає підтримувати з ним відносини, а відомостей про протилежне матеріали справи не містять, що, на переконання суду, є важливим для врахування інтересів дитини при вирішенні цього спору.

У розглядуваній справі сторона позивача зазначає, а із матеріалів вбачається, що шлюб розірвано рішенням суду 19.12.2022 року (копія рішення позивачем не подана), а від подружнього життя сторони мають доньку, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_10 , тобто позов про прозбавлення батьківських прав пред`явлено лише через два роки після розірвання шлюбу (на час розгляду справи дитина досягла восьмирічного віку).

Після розірвання шлюбу, за домовленістю подружжя, дитина залишилася проживати разом із матір`ю.

При цьому, з 31.08.2022 року по 19.06.2023 року відповідач виконував свій конституційний обов`язок у складі ЗСУ (лист ІНФОРМАЦІЯ_11 від 20.03.2025 року № 2/1496), що вочевидь впливало на виконання батьківських обов`язків у цей період.

При цьому, позов про позбавлення батьківських прав подано до суду в грудні 2024 року, тобто зі сплином лише двох років з моменту розірвання шлюбу в грудні 2022 року, та півтора року з моменту демобілізації відповідача в запас.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач частково сплачував аліменти на утримання доньки, що підтверджується поясненнями самої позивачки.

Враховуючи викладене, судом не встановлено на цей час достатніх підстав для позбавлення відповідача батьківських прав, як і гострої соціальної необхідності у цьому, як і відповідності такого кроку інтересам дитини.

Водночас, суд враховує, що позбавлення батьківських прав відносно дитини, тобто природніх прав, наданих батькам щодо дитини на її виховання, захист її інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу, необхідність застосування якого за обставин цієї справи не доведено.

При цьому, матеріали справи не свідчать про те, що відповідач є тією особою, поведінка чи дії якої можуть свідчити про негативний вплив на дитину, а тому розрив із нею сімейних відносин на даний час не відповідає інтересам дитини.

Судом не встановлено, а позивачем не доведено обставин, які б свідчили про те, що відповідач взагалі не бажає спілкуватися з донькою та брати участь у її вихованні, що він остаточно і свідомо самоусунувся від виконання своїх обов`язків з виховання дитини. Суд враховує, що особисті непорозуміння між батьками не можуть бути безумовною підставою для позбавлення батьківських прав, оскільки у рішеннях, що стосуються дитини, забезпечення її найкращих інтересів повинне мати першочергове значення і переважати над інтересами батьків.

Крім цього у матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач притягувалася до кримінальної чи адміністративної відповідальності у зв`язку із неналежним поводженням щодо дитини, вчиняв насильство по відношенню до неї.

Разом з тим, матеріали справи свідчать про недостатню активну позицію відповідача щодо виконання батьківських обов`язків, спілкування з донькою, участі у її вихованні та навчанні, що частково вбачається із відомостей навчальних закладів та інших матеріалів справи.

Водночас суд бере до уваги, що матір з донькою проживають у м. Києві, а місцем проживання відповідача є територія Яготинської ТГ, однак це не може бути причиною, яка фізично унеможливлює спілкування батька з донькою, наведене не створює для відповідача непереборних перешкод для участі в житті доньки, підтримання емоційного зв`язку між ними, проведення з нею дозвілля, спілкування засобами електронного зв`язку, піклування про її культурний та духовний розвиток.

Як вже зазначалося, суд враховує наявність між сторонами напружених відносин (за словами позивачки сторони не спілкуються) та вкрай незначний проміжок часу, який минув з моменту розірвання шлюбу до моменту звернення позивачки з позовом, що також не свідчить на користь того, що позбавлення батьківських прав на даний час відповідає якнайкращим інтересам дитини.

Підсумовуючи викладене, в тому числі й з огляду на незначний час з моменту розлучення сторін та проживання дитини окремо від батька, у суду на даний час відсутні підстави вважати, що змінити поведінку батька у кращу сторону неможливо, тож з урахуванням якнайкращих інтересів дитини, суд не вбачає перешкод для зміни поведінки відповідача та виконання відповідачем обов`язків щодо виховання та розвитку дитини, а не лише сплату аліментів, які сплачуються нерегулярно, що й призвело до виникнення заборгованості.

Разом з тим, посилання сторони позивача на те, що відповідач має значну заборгованість зі сплати аліментів само по собі не є тими виключними обставинами, які можуть бути підставою для позбавлення відповідача батьківських прав, оскільки останній, хоча і має заборгованість по аліментам, проте їх частково сплачував. Зазначене не свідчить про байдуже відношення ОСОБА_2 до своїх батьківських обов`язків та небажання виправити несприятливу ситуацію, що склалася.

На переконання суду необґрунтоване та передчасне (за відсутності застосування гнучких заходів впливу для спонукання батька до належного виконання своїх батьківських обов`язків) позбавлення батьківських прав (прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті кровної спорідненості з нею, не може вважатися таким, що відповідає інтересам дитини.

Згідно з положеннями частини шостої статі 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер для суду та як доказ підлягає дослідженню та оцінці судом на основі всіх наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності та взаємозв`язку (постанови Верховного Суду від 07 лютого 2022 року у справі № 759/3554/20, від 10 листопада 2023 року у справі № 401/1944/22, від 15 листопада 2023 року у справі № 932/2483/21).

Наявний в матеріалах справи висновок органу опіки та піклування не містить відомостей щодо наявності виключних обставин, які б свідчили про свідоме нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками, чи наявності з боку батька загрози для дитини, її здоров`ю та психічному розвитку, а тому суд не вбачає підстав його враховувати. Крім того, вказаний висновок не містить доводів щодо відповідності застосування такого крайнього заходу інтересам дитини та необхідності у такий спосіб захисту її прав.

З огляду на зазначене, висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав з урахуванням встановлених у цій справі обставин, слід визнати необґрунтованим та передчасним.

За встановлених обставин, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи докази не свідчать, що наразі позбавлення відповідача батьківських прав відповідатиме найкращим інтересам малолітній дитині ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також буде ґрунтуватися на суттєвих і достатніх причинах у контексті національного законодавства та практики Європейського суду з прав людини.

Водночас, встановлені судом обставини справи вказують на наявність підстав для того, щоб попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Залишення поза увагою попередження суду про необхідність змінити ставлення до виконання батьківських обов`язків в подальшому може бути визнано достатньою підставою для позбавлення батьківських прав (постанови Верховного Суду від 23 листопада 2022 року у справі № 149/2510/21, від 09 червня 2023 року у справі № 591/6037/21, від 06 березня 2024 року у справі № 317/2256/22).

Суд враховує, що як, неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі "Руїз Торіха проти Іспанії"). Інші доводи сторони позивача не спростовують зазначених вище висновків.

Враховуючи викладене, в позові необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 258-259, 265, 268, 273, 280-284, 354-355 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Виконавчий комітет Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, як орган опіки та піклування, Служба у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради про позбавлення батьківських прав, відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачем рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повні найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї Яготинської міської ради, код ЄДРПОУ 44086918, адреса місцезнаходження: м. Яготин Бориспільського району Київської області, вул. Незалежності, 110; Виконавчий комітет Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, як орган опіки та піклування, код ЄДРПОУ 26077477, місцезнаходження проспект Червоної калини, 29, м. Київ.

Повний текст рішення підписано 16.05.2025.

Суддя М. М. Нарольський