Постанова

від 13.05.2025 по справі 924/702/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2025 року Справа № 924/702/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Юрчук М.І. , суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Соколовська О.В.

за участю представників:

позивача не з`явився

відповідача Логінова Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Земельний Центр" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 25.02.2025 у справі №924/702/23 (повний текст складений 03.03.2025)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Земельний Центр"

до Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним та скасування:

- пункту 1 резолютивної частини рішення Адміністративної колегії Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №72/40-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" від 19.05.2023 в частині, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Земельний Центр"

- підпункту 2.2 пункту 2 резолютивної частини рішення Адміністративної колегії Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №72/40-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" від 19.05.2023

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 25.02.2025 у справі №924/702/23 у позові відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Земельний Центр" на користь Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 18 788,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Вказане рішення мотивоване тим, поведінка ТОВ "Подільський земельний центр" та ТОВ "Крок Центр" не може вважатися випадковим збігом обставин, та дає підстави дійти висновку, що ТОВ "Крок Центр" було технічним учасником у торгах. Місцевий господарський суд, дослідивши та оцінивши всі обставини справи та доводи сторін, повважав, що відсутні підстави для визнання недійсним рішення та скасування п. 1 та підпункту 2.2. п. 2 резолютивної частини рішення адміністративної колегії Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №72/40-р/к від 19.05.2023.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський Земельний Центр" звернулося до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 25.02.2025 у справі №924/702/23 та ухвалити нове, яким позов задоволити.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне:

- до предмету оскарження у справі №924/702/23 не відносилось питання доведення протиправності наслідків антиконкурентної узгодженої поведінки учасників торгів, оскільки ним самим, з огляду на зміст чинного антимонопольного законодавства, відповідні позовні вимоги в силу очевидності не пред`являлись, що, зокрема, підтверджується відповідною практикою Верховного Суду, наведеною позивачем у заявах по суті під час розгляду дійсної справи на першому і другому колах судового розгляду;

- зазначення судом у рішенні від 25.02.2025 фактів, які позивачем не заперечувались, свідчить лише про намагання, за відсутності інших вірогідних обставин, підсилити позицію обґрунтування в мотивувальній частині щодо підтримки правомірності дій відповідача;

- позивач вважає за необхідне наголосити, що за весь час судового розгляду справи №924/702/23 нових обставин і доказів, які їх підтверджують, ні позивачем, ні відповідачем надано не було тобто, розгляд спору базувався виключно на первинних доказах, наданих учасниками справи до відкриття розгляду даної справи по суті у першому колі судового розгляду. Проте, зі змісту рішення суду від 25.02.2025 у справі № 924/702/23 вбачається, що доказами на користь відповідача, що в порядку статей 79, 86 ГПК України превалювали у більшій вірогідності над доказами позивача, є: 1) доведеність факту синхронності дій учасників торгів; 2) обрання єдиного електронного майданчика як доказу погодженої поведінки; 3) факти телефонних розмов між учасниками як доказ комунікації та наявності умов обміну інформацією; 4) переконання судом участі третьої особи в торгах як технічного учасника. Інших доказів, які б дозволяли суду при прийнятті рішення від 25.02.2025 застосувати вимоги статті 86 ГПК України на користь більшої вірогідності доказів відповідача, у даному судовому рішенні не наведено;

- твердження суду у рішенні від 25.02.2025 не свідчать, що вищезазначені обставини, що нібито підтверджують антиконкурентні узгоджені дії позивача, є обґрунтованими і базуються на доказах справи № 924/702/23, оскільки відповідні висновки за змістом є фактичною компіляцією висновків Верховного Суду при розгляді справ з подібними правовідносинами і не базуються на фактично встановлених у дійсній справі обставинах;

- з аналізу відповідних висновків Верховного Суду у порівнянні щодо обставин справи №924/702/23 неможливо дійти навіть побічного висновку про "технічність" третьої особи у торгах виключно через участь таких учасників торгів на одному електронному майданчику;

- позивач вважає, що "внутрішнє переконання" суду у рішенні від 25.02.2025 при оцінці наявних доказів (за відсутності нових доказів) явно суперечить попереднім висновкам цього ж суду щодо оцінки цих же доказів під час вирішення спору у справі № 924/702/23 в попередніх колах судового розгляду, а саме судове рішення базується виключно на відповідних "вказівках" Верховного Суду у постановах від 19.03.2024, 21.11.2024, без спроб суду встановити дійсні обставини справи та оцінити докази з усієї сукупності обставин та їх взаємозв`язку, що суперечить загальним засадам правосуддя;

- правовий висновок Верховного Суду щодо "необхідності дослідження обставин справи, виходячи з усієї сукупності обставин і доказів та їх взаємозв`язку" зроблений на підставі індивідуально визначених обставин конкретних справ за участю Антимонопольного комітету України, кожна з яких є унікальною та неповторною і потребує застосування вимог статті 79 ГПК України виключно при оцінці таких обставин, що підтверджуються доказами, лише у сукупності тобто, застосування судом у рішенні від 25.02.2025 для доведення правомірності дій відповідача шаблонів та алгоритмів доказування антиконкуретних узгоджених дій, закладених у висновках Верховного Суду у подібних спорах, явно суперечить як самому правовому висновку, так і змісту статей 79, 86 ГПК України, що свідчить про порушення Судом у рішенні від 25.02.2025 норм процесуального права.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 924/702/23 у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г.

31.03.2025 матеріали справи №924/702/23 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2025 відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Земельний Центр" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 25.02.2025 у справі №924/702/23. Розгляд апеляційної скарги призначений на "13" травня 2025 р. об 11:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №3. Запропоновано учасникам справи у строк до 01.05.2025 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмові відзиви на апеляційну скаргу (з врахуванням клопотання позивача про призначення експертизи), в порядку передбаченому ст. 263 ГПК України, та докази надсилання копії відзивів та доданих до них документів іншим учасникам справи.

29.04.2025 на адресу суду через систему Електронний суд від Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій відповідач просить рішення Господарського суду Хмельницької області від 25.02.2025 у справі №924/702/23 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

За розпорядженням керівника апарату суду від 12.05.2025, у зв`язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії Крейбух О.Г., з метою недопущення порушення процесуальних строків та відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 8.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу Північно-західного апеляційного господарського суду, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №924/702/23.

Для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Юрчук М.І., суддя Розізнана І.В.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.05.2025 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Земельний Центр" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 25.02.2025 у справі №924/702/23 до провадження в новому складі суду: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Юрчук М.І., суддя Розізнана І.В.

13.05.2025 на адресу суду через систему Електронний суд від Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Земельний Центр" надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи у зв`язку із необхідністю участі представника у невідкладних слідчих діях, про які стало відомо о 09:45 год.

В судовому засіданні у режимі відеоконференції представник відповідача заперечила доводи апеляційної скарги.

У судове засідання представник позивача не з`явився.

Щодо клопотання позивача про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції враховує, представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Земельний Центр" не підтверджено доводів, які викладені у клопотанні про відкладення розгляду справи, оскільки не надано доказів, що підтверджують участь представника у невідкладних слідчих діях.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 "Якименко проти України"; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 "Мороз та інші проти України" та інші).

Також суд при розгляді клопотання судом бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 16.07.2020 у справі №924/369/19 та від 01.10.2020 у справі №361/8331/18, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За викладених обставин, оскільки явка представника позивача у справі обов`язковою не визнавалась, а його неявка в свою чергу не перешкоджає вирішенню спору, беручи до уваги, що позивачем не надано доказів на підтвердження наведених у клопотання доводів щодо необхідності відкладення розгляду справи, а також те, що відкладення є правом суду, а не обов`язком, з метою недопущення безпідставного затягування розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку, що заявлене клопотання про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами у відсутність представника позивача.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановлені оскаржуваного рішення суду, зазначає наступне.

Судом встановлено, що 19.05.2023 Адміністративною колегією Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі № 72/11-20 було прийняте рішення №72/40-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі Рішення № 72/40-р/к).

Витяг з Рішення № 72/40-р/к було надіслано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Земельний Центр" та отримано позивачем 30.05.2023.

Згідно змісту Рішення № 72/40-р/к, відповідачем встановлено, що "відповідачі узгоджували свою поведінку під час участі в торгах, що, зокрема, підтверджується наступним: синхронністю дій у часі, реєстрацією на одному авторизованому майданчику, подачею тендерних пропозицій з однієї і тієї ж ІР-адреси, використанням однієї і тієї ж ІР-адреси під час участі в аукціоні, наявністю телефонних розмов між: Учасниками до/під час проведення торгів та іншим". При цьому, дії позивача та іншого учасника торгів визнано антиконкурентними узгодженими діями, що стосуються спотворення результатів торгів UА-2018-05-05-000314-с внаслідок узгодження (координації) позивачем і Товариством з обмеженою відповідальністю "Крок Центр" (Учасник 2) своєї поведінки при підготовці до участі та участі у торгах шляхом обміну інформацією, що кваліфікується як порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Підставою для відкриття справи № 72/11-20 стало повідомлення Управління захисту економіки у Хмельницькій області ДЗЕ НП України від 20.06.2019 № 5888/39/121/01-2019 про ознаки вчинення позивачем та ТОВ "Крок Центр" порушення законодавства про захист економічної конкуренції під час участі у публічних торгах.

При цьому, у торгах UА -2018-05-05-000314-С також брало участь товариство з обмеженою відповідальністю "Бюро судових будземекспертиз" (Учасник 3).

Південно-західним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України здійснено державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції у сфері публічних закупівель Хмельницькій області.

Розглянуто лист Управління захисту економіки в Хмельницькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 20.06.2019 № 5888/39/121/01-2019 (вх. №72-01/772 від 20.06.2019) про ознаки вчинення ТОВ "Крок Центр" та ТОВ "Подільський земельний центр" порушення законодавства про захист економічної конкуренції під час їх участі у відкритих торгах UА-2018-05-05-000314-С щодо закупівлі: розробка технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель в межах населеного пункту смт. Сатанів, ДК 021:2015: 71250000-5 - Архітектурні, інженерні та геодезичні послуги, які проводилися у травні 2018 року Сатанівською селищною радою.

Розпорядженням адміністративної колегії Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.02.2020 № 72/11-рп/к розпочато розгляд справи № 72/11-20 відносно ТОВ "Крок Центр" і ТОВ "Подільський земельний центр" за дії, які полягали в узгодженні своєї конкурентної поведінки під час підготовки та участі у відкритих торгах UА-2018-05-05-000314-С, які проводились у травні 2018 року Сатанівською селищною радою, містять ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, шляхом спотворення результатів торгів.

Листом від 14.02.2020 № 72-02/305 ТОВ "Подільський земельний центр" направлено копію розпорядження №72/11-рп/к про початок розгляду справи № 72/11 від 14.02.2020.

Протягом травня 2018 року Сатанівською селищною радою було проведено процедуру відкритих торгів UА-2018-05-05-000314-С щодо закупівлі: розробка технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель в межах населеного пункту смт. Сатанів, ДК 021:2015: 71250000-5 архітектурні, інженерні та геодезичні послуги.

Згідно з оголошенням про проведення відкритих торгів кінцевий строк подання тендерних пропозицій був встановлений до 18:00 год. 22.05.2018.

Розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі, що оголошений замовником, становить 630 000,00 грн.

Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій для участі у Торгах свої пропозиції подали три суб`єкти господарювання:

- ТОВ "Подільський земельний центр";

- ТОВ "Крок Центр";

- ТОВ "Бюро судових будземекспертиз".

Згідно з Протоколом засідання тендерного комітету Замовника № 21 від 25.05.2018 про розгляд тендерної пропозиції, переможцем торгів обрано ТОВ "Подільський земельний центр" з ціновою пропозицією 557 316 грн. з ПДВ. Замовником було укладено з ТОВ "Подільський земельний центр" договір про закупівлю послуг № 07/06 від 07.06.2018.

Відповідно до рішення № 72/40-р/к визнано, що:

- товариство з обмеженою відповідальністю "Крок Центр" і товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський земельний центр" вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі в тендерній процедурі закупівлі, послуг "розробка технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель в межах населеного пункту смт. Сатанів" (код ДК 021:2015: 71250000-5 Архітектурні, інженерні та геодезичні послуги), що проводились Сатанівською селищною радою за допомогою системи електронних закупівель "Рrоzоrrо", ідентифікатор закупівлі UА-2018-05-05-000314-с (п.1). За вчинення порушення, що зазначене у пункті 1 резолютивної частини цього рішення відповідно до абзацу другого частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" накладено штраф на: Товариство з обмеженою відповідальністю "Крок Центр" у розмірі 5 600 грн, Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільський земельний центр" у розмірі 68 000 грн (пп. 2.2).

Позивач, не погоджуючись із прийнятим відповідачем Рішенням № 72/40-р/к, звернувся до суду із цим позовом.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 26.09.2023 у справі №924/702/23 позовні вимоги задоволені.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 апеляційну скаргу Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.09. 2023 - без змін.

Постановою Верховного Суду від 19.03.2024: касаційну скаргу територіального відділення АМК задоволено частково; рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.09.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 скасовано; справу передано на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 09.07.2024, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2024: позов задоволено; визнано недійсним та скасовано пункт 1 резолютивної частини Рішення в частині, що стосується Товариства; визнано недійсним та скасовано підпункт 2.2 пункту 2 резолютивної частини Рішення, яким накладено штраф на товариство; здійснено розподіл судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 21.11.2024 касаційну скаргу Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задоволено частково. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 09.07.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 скасовано; справу передано на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області.

У вказаній постанові суд касаційної інстанції зазначає, що передаючи справу на новий розгляд, Верховний Суд у постанові від 19.03.2024 зі справи № 924/702/23, зазначив, зокрема, що:

- по-перше, поза увагою судів попередніх інстанцій залишилося дослідження та оцінка, зокрема, обставини щодо використання однієї і тієї ж IP-адреси позивачем та іншим учасником торгів, обмін інформацією за допомогою телефонних розмов;

- по-друге, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою необхідність здійснення оцінки доказів у даній справі у порядку частини другої статті 86 ГПК України, враховуючи вірогідність і взаємний зв`язок доказів у справі у їх сукупності, не дослідили та не перевірили покладені в основу Рішення висновки в аспекті того, чи є у даному випадку встановлені обставини пов`язаності суб`єктів господарювання та чи виключає така сукупність (обставин) у взаємозв`язку з вірогідністю саме у контексті позивача та особи, яка брала участь у торгах, використання однієї і тієї ж IP-адреси, телефонні розмови та інші встановлені у Рішенні обставини підтвердженням тієї обставини, яка надавала б їм можливість обмінюватися інформацією та координувати свою діяльність під час підготовки та участі у торгах.

Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що судами попередніх інстанцій не виконані вказівки Верховного Суду.

Зокрема, суд касаційної інстанції зазначив, що знову поза увагою судів попередніх інстанцій залишилося дослідження та оцінка, зокрема, обставини обміну інформацією між позивачем та іншим учасником торгів за допомогою телефонних розмов в тому числі в сукупності з іншими встановленими обставинами у справі.

Так, суди попередніх інстанцій лише обмежилися виснуванням про те, що вони не можуть слугувати беззаперечним доказом обміну інформацією щодо торгів, як складової антиконкурентних узгоджених дій.

Крім того, судами попередніх інстанцій не надано оцінку тій обставині, яка вказує, на те, як учасники (конкуренти між собою в одній і тій самій закупівлі), які знаходяться за різними фактичними та юридичними адресами, Позивач - м. Хмельницький, ТОВ "Крок центр" - м. Львів), могли одночасно та синхронно використовувати одну IP- адресу, а саме в один день і в один час завантажувати документи, а наступного дня, в один той самий час входити в аукціон для участі в одній тій самій закупівлі та при цьому мати телефонні розмови.

Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що у новому розгляді справи судами попередніх інстанцій повторно здійснено оцінку кожного доказу окремо, втім, не проведено належної оцінки всіх встановлених обставин справи у їх сукупності та взаємозв`язку, відповідно знайшли своє підтвердження доводи скаржника про невиконання судами у новому розгляді справи обов`язкових вказівок суду касаційної інстанції, які містилися у постанові Верховного Суду від 19.03.2024 зі справи, згідно з якою судові рішення попередніх інстанцій були скасовані, а справа № 924/702/23 направлялася на новий розгляд до суду першої інстанції.

Поза увагою суду залишилось встановлення вірогідності випадкового збігу всіх встановлених територіальним відділенням АМК обставин, або ж обґрунтування збігу об`єктивним чинником.

Враховуючи вищевикладене та надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів (стаття 16 ЦК України).

При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 3 статті 42 Конституції України визначено, що держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом.

Частиною 1 статті 25 ГК України визначено, що держава підтримує конкуренцію як змагання між суб`єктами господарювання, що забезпечує завдяки їх власним досягненням здобуття ними певних економічних переваг, внаслідок чого споживачі та суб`єкти господарювання отримують можливість вибору необхідного товару і при цьому окремі суб`єкти господарювання не визначають умов реалізації товару на ринку. Аналогічне за своєю суттю поняття відображено і в статті 1 Закону України Закону України "Про Антимонопольний комітет України".

Предметом розгляду у даній справі є визнання недійсним рішення АМК у частині визнання вчинення позивачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.

Рішення АМК має бути максимально вичерпним, ґрунтовним, повинно розкривати мотиви його ухвалення. Підхід до визначення меж обґрунтованості рішення АМК має бути аналогічним тому, який застосовується, зокрема, самими судами у прийнятті судових рішень (така правова позиція є послідовною та викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 10.09.2020 у справі № 910/23375/17, від 01.10.2020 у справі № 908/540/19).

При цьому на суд покладено обов`язок перевірити дотримання органом АМК вимог законодавства і прийняття ним рішення на підставі, у спосіб та у межах повноважень, передбачених законодавством України, і за наявності/доведеності/обґрунтованості підстав, передбачених статтею 59 Закону, - змінити, скасувати чи визнати недійсним рішення АМК з урахуванням доводів та меж заявлених позивачем вимог. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 910/17929/19.

Кожна зі справ за участю органів АМК є індивідуальною, із притаманною лише їй специфікою та особливостями, що обумовлено, окрім правової кваліфікації дій, яку здійснює АМК, також і тими обставинами, фактами, доказами, які АМК досліджує та оцінює у своєму рішенні і які надалі досліджуються та оцінюються судом через призму статті 59 Закону. Доведення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій ґрунтується на сукупності обставин, які зазначені в мотивувальній частині рішення, а не на окремому поодинокому факті або обставині (такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 28.01.2020 у справі № 910/6507/19).

Відповідно до приписів Закону:

- економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку (абзац другий статті 1);

- антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції (частина перша статті 6);

- антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (пункт 4 частини другої статті 6);

- порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії (пункт 1 статті 50);

- порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом (стаття 51);

- за порушення, передбачені, зокрема, пунктом 1 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі, встановленому частиною другою статті 52 Закону.

Для кваліфікації дій суб`єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених не є обов`язковою умовою наявність негативних наслідків таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб`єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію. Недосягнення суб`єктами господарювання мети, з якою вони узгоджують власну конкурентну поведінку, із причин та обставин, що не залежать від їх волі, не є підставою для встановлення відсутності правопорушення, передбаченого статтею 6 Закону.

Для визнання АМК учиненим порушення законодавства про захист економічної конкуренції достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб`єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема, шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що, у свою чергу, призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі. Узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу та призводить до спотворення результатів торгів

Згідно зі сталою і послідовною правовою позицією Верховного Суду у застосуванні статей 1, 5, 6 Закону змагальність під час торгів забезпечується таємністю інформації. З огляду на зміст зазначених статей Закону змагальність учасників процедури закупівлі передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з них, обов`язок готувати свої пропозиції окремо, без обміну інформацією.

Верховний Суд послідовно та неодноразово, зокрема, в постановах від 04.02.2021 у справі №910/17126/19, від 27.01.2022 у справі № 910/16243/20, від 09.11.2023 у справі № 924/1230/21, від 05.12.2023 у справі №924/1266/21, виснував щодо необхідності здійснення судами першої та апеляційної інстанцій оцінки доказів у справах про оскарження рішень АМК, які стосуються спотворення результатів торгів, у порядку частини другої статті 86 ГПК України, враховуючи вірогідність і взаємний зв`язок доказів у справі в їх сукупності.

При цьому застосування приписів статті 86 ГПК України як норми процесуального права має загальний (універсальний) характер для усіх справ. Обов`язком суду при розгляді справи є саме оцінка доказів за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Тобто з`ясування всіх юридично значущих обставин на підставі наданих сторонами аргументів та доказів з усіма притаманними їм (доказам) властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Саме чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд.

З урахуванням сталої позиції Верховного Суду щодо оцінки доказів у порядку частини другої статті 86 ГПК України в судовому рішенні згідно із частиною четвертою статті 238 цього Кодексу має бути наведене обґрунтування суду щодо до того, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів у взаємному зв`язку доказів у справі в їх сукупності з іншими доказами та поясненнями сторін і здійсненням аналізу поведінки саме позивача як учасника торгів у контексті узгодженості саме дій позивача з іншими учасниками торгів.

Специфіка спорів щодо оскарження рішень АМК, якими визнано дії учасників торгів антиконкурентними узгодженими діями, що стосуються спотворення результатів таких торгів, полягає у тому, що в кожному конкретному випадку судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справ з`ясовується питання наявності/відсутності підстав для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів АМК, якими в силу приписів частини першої статті 59 Закону, зокрема, є:

- неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи;

- не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

- невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 19.03.2024 у справі № 924/702/23 (пункт 8.60).

При цьому відповідне з`ясування наявності/відсутності підстав, дослідження та оцінка доказів, ухвалення судового рішення здійснюється господарськими судами у відповідності до приписів процесуального права.

Суд виходить з того, що:

- обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи;

- важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою;

- стаття 79 ГПК України містить такий стандарт доказування як "вірогідність доказів";

- зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач і відповідач. Тобто із введенням у дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї їх кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу;

- тобто тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить про те, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були;

- одночасно статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів);

- отже, з`ясування фактичних обставин справи, які входять до кола доказування, має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України, щодо відсутності в доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому, враховуючи взаємозв`язок і вірогідність;

- у цьому випадку Суд звертається до категорії стандарту доказування та відзначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню в такий спосіб, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Сукупна оцінка доказів, указаних АМК в оспорюваному рішенні, може вважатися більш вірогідною для підтвердження узгоджених дій саме позивачем лише в тому випадку, коли вона повністю виключає можливість вірогідності в одночасному існуванні обставин, які на думку АМК, підтверджують таке узгодження. Тобто, виходячи з основних завдань та виключних повноважень АМК, у питанні встановлення і доведення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій має бути здійснено останнім, у тому числі і через призму наведеного у статті 61 Конституції України поняття "щодо індивідуального характеру юридичної відповідальності". Саме такий підхід може свідчити про повноту виявлення кола причетних (зокрема до порушення) осіб із доведенням дійсних мотивів їх поведінки, що, у свою чергу, є підставою для притягнення їх до відповідальності.

Утім, з огляду на те, що викладення структури рішення АМК наразі не регламентовано законодавчими приписами та АМК, приймаючи рішення, не зобов`язаний давати детальну відповідь на кожен аргумент особи, яка бере участь у справі, межі обґрунтованості рішення АМК можуть бути різними в залежності від характеру порушення, водночас воно (рішення) має бути максимально вичерпним, ґрунтовним і повинно розкривати мотиви його ухвалення.

Суд у розгляді спору про визнання недійсним/скасування/зміну рішення АМК має дослідити та оцінити наведені АМК докази, і, в разі їх підтвердження, дійти висновку щодо достатності/недостатності висновків АМК, викладених у такому рішенні.

У даній справі судом встановлено, що рішенням Адміністративної колегії Південно-Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №72/40-р/к від 19.05.2023 у справі № 72/11-20, установлені Відділенням факти у своїй сукупності, що свідчать про узгоджену поведінку при підготовці до участі та участі у торгах шляхом обміну інформацією позивача та ТОВ "Крок Центр", що кваліфікується як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а саме:

- синхронністю дій у часі;

- реєстрація на одному авторизованому майданчику;

- подача тендерних пропозицій з однієї і тієї ж ІР-адреси, використанням однієї і тієї ж ІР-адреси під час участі в аукціоні;

- наявністю телефонних розмов між учасниками до/під час проведення торгів.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм та завантаження відповідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.

Верховний Суд неодноразово наголошував про встановлену органами Антимонопольного Комітету у своїх рішеннях сукупність фактів у їх взаємозв`язку. Зокрема наявність між учасниками господарських відносин у сукупності і взаємозв`язку з іншими встановленими Відділенням обставинами є доказом узгодженої поведінки (постанови від 09.11.2023 у справі №924/1230/21, від 05.12.2023 у справі №924/1266/21, від 11.06.2020 у справі №910/10212/19, ухвала від 04.05.2023 у справі №910/21299/21).

Синхронність дій із врахуванням інших обставин справи та доказів у сукупності та взаємозв`язку виключає можливість випадкового збігу та свідчить про узгодження поведінки. Близька за змістом правова позиція викладена також у постановах ВСУ від 09.11.2023 у справі №924/1230/21, від 05.12.2023 у справі №924/1266/21.

Щодо синхронності дій учасників. Такі дії самі по собі не можуть бути доказом вчинення учасниками антиконкурентних узгоджених дій, а мають оцінюватися в сукупності з іншими обставинами.

Щодо встановлення відповідачем спільного подання тендерних пропозицій, при використанні одного і того ж електронного майданчика. Використання одного майданчика саме по собі не є беззаперечним доказом узгоджених дій учасників справи, оскільки в протилежному випадку, до процедури проведення торгів слід допускати лише тих учасників, котрі використовують різні майданчики.

Згідно з інформацією, яка була надана ДП "Прозорро" (лист від 05.07.2019 №206/2006/03), Відділенням встановлено, що позивач та ТОВ "Крок Центр" свої пропозиції для участі у Торгах подавали з одного електронного майданчика: "Держзакупівлі. Онлайн.ua".

На сайті публічні закупівлі ProZorro розміщена інформація про функціонування більше 13 електронних майданчиків.

Учасники подавали свої тендерні пропозиції на Торги, з одного і того ж електронного майданчика "Держзакупівлі.Онлайн.ua", що у сукупності та взаємозв`язку з іншими встановленими обставинами свідчить про погодження поведінки між ними.

Крім того, з листа ДП "Прозорро" вбачається, що позивач та ТОВ "Крок Центр" здійснювали вхід в аукціон одночасно, завчасно до початку аукціону; учасники торгів розмістили свої пропозиції на електронному сайті публічних закупівель в один день з різницею в часі 21 хв (п. 21 оскаржуваного рішення), що свідчить про координацію поведінки позивача та ТОВ "Крок Центр" (наявність умов для обміну інформації між ними) під час підготовки та участі у Торгах.

Враховуючи інші встановлені вищенаведені обставини, що свідчать про погодження поведінки між учасниками, останні подавали свої тендерні пропозиції на Торги в один день з невеликою різницею у часі, що підтверджує синхронність їхній дій.

Наведене оцінюється судом апеляційної інстанції у сукупності та взаємозв`язку з усіма обставинами щодо пов`язаності учасників, які встановлені Відділення Антимонопольного Комітету у спірному рішенні від 19.05.2023 №72/40-р/к.

Щодо використання однієї ІР-адреси як під час участі в Торгах.

Судом встановлено, що під час завантаження документів (тендерних пропозицій) для участі в Торгах ТОВ "Крок Центр" 22.05.2018 о 17:23; ТОВ "Подільський земельний центр" 22.05.2018 о 17:44; під час участі в аукціоні ТОВ "Крок Центр" 23.05.2018 о 12:25; ТОВ "Подільський земельний центр" 23.05.2018 о 12:25, судом приймається до уваги відповідь ТОВ "Хмельницькінфоком", про яку відповідач зазначає у письмових поясненнях, що ІР- адреса є незмінною протягом сеансу роботи користувача, також вона буде повторно надана користувачеві, у випадку, якщо після переривання роботи сеансу до наступної авторизації пройшло менше ніж 300 секунд. Якщо за 300 секунд обладнання абонента не авторизувалось, тобто не перепідключилось до мережі, ІР-адресу буде надано в користування іншому абоненту.

Таким чином, одночасне використання однієї ІР-адреси технічно неможливе, а у випадку використання даної ІР-адреси через 300 сек. іншим споживачем, малоймовірно, що ця ж сама ІР-адреса випадково буде надана іншому учаснику-конкуренту торгів, який знаходиться м. Львові. Вказане свідчить про те, що у період підготовки та участі у процедурі закупівлі учасники діяли спільно та узгоджували власні дії.

Крім того, Відділенням також встановлено, що між ТОВ "Подільський земельний центр" та ТОВ "Крок Центр" були неодноразові телефонні розмови до/під час проведення торгів, про що свідчать дані, надані ТОВ "Держзакупівлі.Онлайн" листом від 29.07.2019 №29071-8 та ПрАТ "Київстар" листом від 21.09.2021 №23590/02.

Наведені вище факти телефонних розмов свідчать про тісну комунікацію між позивачем та ТОВ "Крок Центр" та наявність умов для обміну інформацією між ними під час підготовки та участі у Торгах.

Для участі у Торгах учасники мали подати кошторис, який є невід`ємною частиною договору про закупівлю послуг, відповідно до додатку 3 Тендерної документації. Відділом встановлено, що ТОВ "Подільський земельний центр" надав кошторис з розрахунками статей витрат вартості послуг з розробки технічної документації із землеустрою, щодо інвентаризації земель в межах населеного пункту смт. Сатанів; ТОВ "Крок Центр" надав у складі договору про закупівлю послуг вартість послуг з розробки технічної документації із землеустрою, щодо інвентаризації земель в межах населеного пункту смт. Сатанів без розшифровки статей витрат.

Враховуючи наведене, така поведінка учасників торгів не може вважатися випадковим збігом обставин, та дає підстави дійти висновку, що ТОВ "Крок Центр" було технічним учасником у торгах.

Доводи скаржника не спростовують вищевикладених висновків.

Апеляційним господарським судом не встановлено правових підстав передбачених статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" для визнання оскаржуваного рішення Південно-західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.05.2023 недійсним, а тому позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Натомість, скаржником не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин, рішення Господарського суду Хмельницької області від 25.02.2025 у справі №924/702/23 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Земельний Центр" - без задоволення.

Судові витрати апеляційний суд розподіляє з урахуванням положень ст.ст. 123, 129 ГПК України та покладає на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський Земельний Центр" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 25.02.2025 у справі №924/702/23 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 25.02.2025 у справі №924/702/23 - без змін.

2. Справу №924/702/23 повернути до Господарського суду Хмельницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "15" травня 2025 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Розізнана І.В.