Рішення від 31.03.2025 по справі 907/72/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2025 р. м. УжгородСправа № 907/72/25

Суддя Господарського суду Закарпатської області Мірошниченко Д.Є., розглянувши матеріали

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз", м. Ужгород

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал-Груп", м. Стрий Львівської області

про стягнення 199 995,31 грн заборгованості

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал-Груп" про стягнення 199 995,31 грн заборгованості за перевищення річної замовленої потужності за надані послуги з розподілу природного газу.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 907/72/25 визначено головуючого суддю Мірошниченка Д. Є., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2025.

Відповідно до частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з частиною 3 статті 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 12 ГПК України малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 2 статті 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з частиною 3 статті 247 ГПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, виходячи з того, що справа № 907/72/25 за ціною позову (до ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) відноситься до малозначних справ, а обсяг та характер доказів у справі не потребують розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін, така підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 24.01.2025 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом семи днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.

Згідно з частиною 5 статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ухвала суду від 24.01.2025 про відкриття провадження у справі була направлена відповідачу до його електронного кабінету, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа та така отримана 24.01.2025. (після 17:00 год.)

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 ГПК України та частини 2 статті 178 ГПК України.

Судом враховано, що згідно з приписами пункту 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною 9 статті 165 ГПК України, яка кореспондується з частиною 2 статті 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У частині 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України, зокрема у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" постановою від 30.09.2015 № 2494 затверджено Кодекс газорозподільних систем (далі також Кодекс ГРМ), який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем (далі також Оператор ГРМ) із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

Пункт 1 глави 1 Розділу VI Кодексу ГРМ визначає, що суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.

Відповідно до приписів статті 40 Закону України "Про ринок природного газу" розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.

На виконання вимог статей 12 та 40 Закону України "Про ринок природного газу" постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 НКРЕКП (зареєстрована у Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1384/27829) затверджено типовий договір розподілу природного газу (далі також договір).

Положенням пункту 1.1 договору визначено, що такий є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем (пункт 1.2 договору).

Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовим) до цього договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплати рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (пункт 1.3 договору).

За цим договором Оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначенні цим договором (пункт 2.1 договору);

Відповідно до пункту 3.3 договору споживач, що не є побутовим, зобов`язаний самостійно контролювати власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу здійснити разом зі своїм постачальником заходи з коригування в установленому порядку підтвердженого обсягу або заходи із самостійного та завчасного обмеження (припинення) власного газоспоживання.

Згідно з підпунктами 1 та 3 пункту 5.2 договору передбачено визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по Споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим договором. Для визначення об`єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку Оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в Оператора ГРМ беруться дані комерційного вузла обліку споживача.

При здійсненні обліку спожитого природного газу побутовим споживачем за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу беруться кубічні метри (м куб.) природного газу, визначені відповідно до фактичних показів лічильника природного газу або відповідно до норм споживання природного газу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України. При здійсненні обліку спожитого природного газу споживачем, що не є побутовим, за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр (м куб.) природного газу, приведений до стандартних умов згідно з вимогами, визначеними в Кодексі газорозподільних систем. У разі виявлення порушень вимог Кодексу газорозподільних систем при обліку спожитого природного газу побутовим споживачем та споживачем, що не є побутовим, за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу беруться об`єми природного газу, які нараховуються згідно з вимогами Кодексу газорозподільних систем (пункт 5.3 договору).

Відповідно до пункту 6.4 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Підпунктами 3, 4 пункту 6.5 договору передбачено, що за підсумками місяця, за умови перевищення фактичного обсягу використання потужності над обсягом замовленої Споживачем річної потужності, Оператор ГРМ до 12 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг розподілу, здійснює нарахування вартості перевищення та разом із рахунком про сплату вартості перевищення (або в рахунку) надає Споживачеві, що не є побутовим, звіт про фактичне використання потужності та розрахунок вартості перевищення річної замовленої потужності.

Споживач, що не є побутовим, зобов`язаний здійснити оплату величини вартості перевищення річної замовленої потужності протягом 10 робочих днів з дня надання Оператором ГРМ рахунку на оплату.

Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ (пункт 6.6 договору).

Відповідно до пункту 6.8 договору надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

В пункті 7.1 договору встановлено обов`язок Оператора ГРМ, зокрема, здійснювати перерахунок об`ємів (обсягів) розподіленого природного газу по об`єкту споживача відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та сплачувати компенсацію Споживачу у разі невідповідності якості природного газу на межі балансової належності об`єкта Споживча параметрам, визначеним Кодексом газорозподільних систем.

Умовами договору передбачено обов`язки Споживача: здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим договором; своєчасно повідомляти Оператора ГРМ про всі зміни щодо персоніфікованих даних в заяві-приєднанні та/або позаштатної роботи комерційного вузла обліку (лічильника газу); не перешкоджати Оператору ГРМ у здійсненні заходів щодо вдосконалення обліку природного газу для точності виміру обсягів розподілу та споживання природного газу, у тому числі встановлення засобів дистанційної передачі даних, установлення дублюючих засобів вимірювальної техніки чи монтажу окремих закладних частин для можливості їх встановлення за рахунок Оператора ГРМ; забезпечувати безперешкодний та безплатний доступ на власні об`єкти чи земельну ділянку представникам Оператора ГРМ за їх службовими посвідченнями для виконання ними службових обов`язків щодо забезпечення гарантованого рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску природного газу, запобігання можливим витокам газу та недопущення аварійних ситуацій, зокрема для: перевірки, локалізації і ліквідації витоків газу та аварійних ситуацій; перевірки, повірки та/або експертизи комерційного вузла обліку (лічильника газу), а також перевірки показань лічильників газу; виконання робіт з припинення та відновлення газопостачання тощо; не допускати несанкціонованого відбору природного газу; забезпечити належну експлуатацію власних газових мереж відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та акта розмежування балансової належності й експлуатаційної відповідальності сторін; дотримуватись інших вимог цього договору та Кодексу газорозподільних систем (пункт 7.4 договору); на вимогу Оператора ГРМ у десятиденний строк сплатити Операторові ГРМ компенсацію за порушення, які передбачені пунктом 3 глави 7 розділу VI Кодексу ГРМ.

Відповідно до пункту 8.1 договору сторони несуть відповідальність згідно з договором і чинним законодавством України.

Судом встановлено, що відповідач, відповідно до заяви-приєднання 42DP880-3547-22, 25.05.2022 приєднався до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) за персональним ЕІС-кодом 56XO00017ORBO00R, за адресою Ужгородський район, с. Концово, вул. Миру, буд. 162-164, визначивши величину річної замовленої потужності об`єкта споживача на 2022 рік 30 250 м.куб., на 2023 рік 35 500 м.куб.

Відтак, відповідач за цим договором зобов`язаний виконувати його умови, та несе передбачену законом відповідальність за невиконання чи не належне виконання своїх обов`язків (Розділ VIII договору).

Заявою від 24.05.2022 відповідач повідомив, що на розрахунковий календарний рік 01.01.2023 31.12.2023 річна замовлена потужність по об`єкту Сектор № 3 (прохідна сторожка, с. Концово, вул. Миру, 163 300 м.куб.), Сектор № 2 (прохідна, с. Концово, вул. Миру, 162 200 м. куб.), Сектор № 3 (птахоферма, с. Концово, вул. Миру, 163 15 000 м.куб.), Сектор № 2 (с. Концово, вул. Миру, 162 5000 м.куб.) та Сектор № 4 (с. Концово, вул. Миру, 164 15 000 м.куб.) за адресами: Ужгородський район, с. Концово, вул. Миру: 162, 163, 164, загальний об`єм річної замовленої потужності по вищенаведених об`єктах становитиме 35 500 м.куб.

Як вбачається з наданих позивачем суду підписаних та скріплених печатками обох сторін актів приймання-передачі природного газу № ЗК00177665 від 30.04.2023, №ЗК00186873 від 31.08.2023, № ЗК00193721 від 31.10.2023, № ЗК00195425 від 30.11.2023, №ЗК00199535 від 31.12.2023 об`єм розподіленого природного газу по всіх об`єктах склав 26 604,97 м.куб., 8 777,42 м.куб., 20 683,91 м.куб., 45 613,93 м.куб. та 80 514,43 м.куб. відповідно, що в загальному об`ємі становить 182 194,66 м.куб.

Отже, з урахуванням об`єму замовленої річної потужності (35 500 м.куб.) та фактично спожитої (182 194,66 м.куб.), перевищена потужність становить 146 694,66 м.куб.

За доводами позивача, відповідач частково оплатив перевищену потужність в 2023 році в об`ємі 131 171,64 м.куб., а отже залишок неоплаченої становить 15 523,02 м.куб.

Заборгованість за перевищену замовлену потужність здійснюється формулою: залишок неоплаченої замовленої потужності х 1.1. коефіцієнт, застосований при розрахунку перевищення х 2,388 грн тариф за 1м.куб. (з урахуванням ПДВ), згідно з Постановою НКРЕКП "Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ "Закарпатгаз" № 2748 від 22.12.2021, тобто 15 523,02 х 1,1 х 2,388 = 40 775,87 грн.

Як вбачається з наданого позивачем акта звірки взаємних розрахунків № 548 за договором, станом за період з грудня 2023 року по грудень 2024 року, відповідачем також частково здійснювались оплати протягом вказаного періоду: 19.08.2024 на суму 10 000,00 грн, 22.08.2024 на суму 10 000,00 грн, 07.10.2024 на суму 10 000,00 грн, 22.10.2024 на суму 20 000,00 грн та 22.11.2024 на суму 11 500,00 грн. Сукупно відповідачем сплачено позивачу в 2024 році 61 500,00 грн.

Однак, як стверджує позивач, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріал-Груп" рахується заборгованість за перевищення річної замовленої потужності на 80 514,43 м.куб., що, з урахуванням часткової оплати, становить 199 995,31 грн, з позовом про стягнення якої позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За положеннями частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в статтях 509, 526 ЦК України.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" розподіл природного газу це господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою її фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу.

За своєю правовою природою між сторонами був укладений договір розподілу природного газу.

Відповідно до пунктів 1.3, 2.1, 2.3 Типового договору розподілу природного газу, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498, цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України на невизначений строк.

Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору.

За цим договором Оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

При вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом ГРМ. Оператор ГРМ зобов`язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього договору та Кодексу газорозподільних систем.

Відповідно до пункту 2 глави 1 розділу VI Кодексу ГРМ доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання (постачання) природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та оператором ГРМ (до мереж якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газ, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 (далі договір розподілу природного газу), в порядку визначеному цим розділом.

Згідно з пунктом 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ, договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в укованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Як визначено пунктом 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ, фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Відповідно до пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ річна замовлена потужність (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.

Розмір величини річної замовленої потужності для споживача, що не є побутовим, визначається Оператором ГРМ виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.

Фактичний обсяг використання потужності визначається виходячи із фактичного обсягу споживання природного газу наростаючим підсумком протягом відповідного календарного року (абзац 11 пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ).

Так, за твердженням позивача, відповідач фактично спожив в 2023 році 247 186,07 м.куб. природнього газу, з яких 131 171,4 м.куб. і оплатив в 2023 році.

Проте, вказане твердження позивача щодо спожитого відповідачем обсягу в означеній кількості не знайшло свого підтвердження належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах даної справи.

Натомість, як встановлено судом, згідно з долучених позивачем до матеріалів справи актів приймання-передачі природного газу № ЗК00177665 від 30.04.2023 на 26 604,97 м.куб., № ЗК00186873 від 31.08.2023 на 8 777,42 м.куб., № ЗК00193721 від 31.10.2023 на 20 683,91 м.куб., № ЗК00195425 від 30.11.2023 на 45 613,93 м.куб., № ЗК00199535 від 31.12.2023 на 80 514,43 м.куб. об`єм розподіленого природного газу по всіх об`єктах відповідача склав 182 194,66 м.куб.

З урахуванням об`єму замовленої річної потужності (35 500 м.куб.) та фактично спожитої (182 194,66 м.куб.), перевищена потужність, документально підтверджена та становить 146 694,66 м.куб.

Беручи до уваги посилання позивача на оплату відповідачем 131 171,64 м.куб. протягом 2023 року, суд, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, доходить висновку, що станом на кінець 2023 року за відповідачем рахувався 15 523,02 м.куб. неоплаченого фактично спожитого природного газу, вартість якого, із застосуванням коефіцієнту при розрахунку перевищення 1,1, помноженого на тариф за 1 м.куб. з урахуванням ПДВ (2,388 грн) становить 40 775,87 грн.

Як уже зазначалось та вбачається з наданого позивачем акта звірки взаємних розрахунків № 548 за договором 42DP880-3547-22 від 25.05.2022 станом за період з грудня 2023 року по грудня 2024 року, відповідачем також частково здійснювались оплати протягом вказаного періоду: 19.08.2024 на суму 10 000,00 грн, 22.08.2024 на суму 10 000,00 грн, 07.10.2024 на суму 10 000,00 грн, 22.10.2024 на суму 20 000,00 грн та 22.11.2024 на суму 11 500,00 грн. Сукупно відповідачем сплачено позивачу в 2024 році 61 500,00 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується відсутність заборгованості за перевищення відповідачем річної замовленої потужності за надані послуги з розподілу природного газу в повному обсязі, а позовні вимоги визнаються такими, що необґрунтовано заявлені та не підтверджені належними і допустимими доказами, а отже задоволенню не підлягають.

Резюмуючи наведене, суд доходить висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності у відповідача заборгованості за перевищення річної замовленої потужності за надані послуги з розподілу природного газу за заявлений у позові період, а відтак у позові слід відмовити.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип диспозитивності, закріплений у статті 14 ГПК України, передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 73 ГПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, розглянувши спір на підставі поданих учасниками доказів, суд дійшов висновку про безпідставність заявлених позивачем позовних вимог, що, в свою чергу, є підставою для відмови у задоволенні позову.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати зі сплати судового збору на підставі статті 129 ГПК України покладаються судом на позивача у справі.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 238, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

Повне судове рішення (з урахуванням відпустки судді) складено, оформлено та підписано 16.05.2025.

Суддя Д. Є. Мірошниченко