Ухвала

від 16.05.2025 по справі 917/1297/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 травня 2025 року

м. Київ

cправа № 917/1297/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (далі - ТОВ «Нафтогаз України», скаржник)

на рішення Господарського суду Полтавської області від 28.01.2025

та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2025

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»

до Приватного акціонерного товариства «Гадячгаз»

про стягнення 6 548 767,789 грн,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Нафтогаз України» 14.05.2025 через Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема, скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 28.01.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2025 у справі №917/1297/23 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 3 605 764,90 грн та передати справу №917/1297/23 на новий розгляд.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2025 для розгляду касаційної скарги у справі №917/1297/23 визначено колегію суддів у складі: головуючої судді - Малашенкової Т.М., суддів Бенедисюка І.М., Ємця А.А.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У поданій касаційній скарзі ТОВ «Нафтогаз України» підставою касаційного оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 28.01.2025 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2025 у справі №917/1297/23 визначає пункти 3, 4 частини другої статті 287 ГПК, з посиланням на пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК України зазначає на:

неправильному застосуванні судом норм матеріального права - статей 1212 та 1213 Цивільного кодексу України за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах та можливості обґрунтування судами рішення про стягнення заборгованості за природний газ, поставлений постачальником «останньої надії», споживачу, який перебуває в реєстрі споживачів такого постачальника, загальними нормами права, що регулюють інститут набуття майна без достатньої правової підстави, незважаючи на спеціальні нормам права, які регулюють правовідносини на ринку природного газу;

порушенням судом норм процесуального права - пункту 5 частини 1 статті 227 та пункту 4 частини 1 статті 229 ГПК України, що мало наслідком прийняття судом апеляційної інстанції помилкового рішення про відмову в задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі.

З огляду на викладене касаційна скарга ТОВ «Нафтогаз України» подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України. Отже, не є очевидно не прийнятною за пунктами 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України.

Так, згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з частиною першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У підпункті 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру було встановлено: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Приписами статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023» (на момент подання позову) прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року визначений у розмірі 2 684 грн.

У поданій касаційній скарзі ТОВ «Нафтогаз України» просить: « 2. Скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 28.01.2025 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2025 у справі №917/1297/23 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 3 605 764,90 грн та передати справу №917/1297/23 на новий розгляд».

Як вбачається зі змісту судових рішень з цієї справи, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, у липні 2023 року ТОВ «Нафтогаз України» звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Гадячгаз» (далі - ПрАТ «Гадячгаз») про стягнення заборгованості за Типовим договором постачання природного газу постачальником останньої надії, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501 за період 01.05.2022 - 31.05.2022 у розмірі 6 548 767,78 грн.

Господарський суд Полтавської області рішенням від 28.01.2025 у справі №917/1297/23, залишеним без змін Східним апеляційним господарським судом поставною від 22.04.2025, позов задовольнив частково. Стягнув з ПрАТ «Гадячгаз» на користь ТОВ «Нафтогаз України» 2 943 002,88 грн вартості безпідставно набутого природного газу. В решті позовних вимог відмовив. Стягнув з ТОВ «Нафтогаз України» на користь ПрАТ «Гадячгаз» 86 538,36 грн на відшкодування сплаченого судового збору. Видано судовий наказ після набрання рішенням суду законної сили. Заяву про поворот виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 22.08.2024 у справі №917/1297/23 задовольнив частково. Здійснив поворот виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 22.08.2024 у справі №917/1297/23, в частині стягнення 3 605 764,90 грн вартості безпідставно набутого природного газу та 118 990,24 грн відшкодування судового збору. Стягнув з ТОВ «Нафтогаз України» на користь ПрАТ «Гадячгаз» 3 605 764,90 грн надмірно стягнутої вартості безпідставно набутого природного газу та 118 990,24 грн надмірно стягнутої суми в рахунок відшкодування судового збору. Видав судовий наказ після набрання рішенням законної сили.

Отже, з урахуванням викладеного, беручи до уваги те, що сплата судового збору залежить від вимог скаржника та ураховуючи оскарження ТОВ «Нафтогаз України» рішення місцевого та постанови апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 3 605 764,90 грн, а тому при поданні касаційної скарги в електронній формі через Електронний суд, ураховуючи вимоги майнового характеру, скаржник мав сплати судовий збір, з урахуванням коефіцієнту 0,8, у сумі 86 538,36 грн (3 605 764,90 грн вимоги майнового характеру х 1,5% х 200% х 0,8).

Всупереч зазначеним вимогам до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі. Відповідний доказ й не зазначено скаржником у додатках до касаційної скарги.

Враховуючи викладене вище, Верховний Суд зазначає, що з метою усунення допущеного недоліку оформлення касаційної скарги скаржнику слід надати докази сплати судового збору у розмірі 86 538,36 грн, який має бути перерахований за актуальними реквізитами, щодо сплати судового збору за подачу касаційної скарги до Верховного Суду на час вчинення такої дії.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити.

З огляду на викладене касаційна скарга ТОВ «Нафтогаз України» підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України із наданням скаржникові строку для усунення зазначеного вище недоліку шляхом надання документа на підтвердження сплати судового збору за касаційну скаргу, ураховуючи майновий характер вимог, у сумі 86 538,36 грн, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до Державного бюджету України судового збору за розгляд справ Верховним Судом (Касаційним господарським судом), які розміщені на сайті «Судова влада України» та є актуальними на час вчинення дії.

Матеріали з усуненням недоліку касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи, ураховуючи частину п`яту статті 42 ГПК України.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названого недоліку або не в повному обсязі усунення недоліку протягом установленого строку матиме наслідок повернення касаційної скарги на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України, з огляду на зазначене вище.

Керуючись статтями 123, 174, 234, 235, 290, 291, 292 ГПК України, статтею 4 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» на рішення Господарського суду Полтавської області від 28.01.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2025 у справі №917/1297/23 - залишити без руху.

2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» строк для усунення недоліку касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему Електронний суд або поштою на адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України.

4. Верховний Суд звертає увагу, що із введенням в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 № 3200-IX: передбачені процесуальні наслідки недотримання вимог статті 6 ГПК України; суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова