Постанова

від 06.05.2025 по справі 916/3748/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2025 року

м. Київ

cправа № 916/3748/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Письменна О. М.

за участю представників:

позивача - Дацької Л. А. (самопредставництво, в режимі відеоконференції), Досковського В. Г. (адвоката, в режимі відеоконференції), Жучкової С. І. (адвоката, в режимі відеоконференції),

відповідача-1 - Павлюк В. С. (самопредставництво, в режимі відеоконференції),

відповідача-2 - Павлюк В. С. (самопредставництво, в режимі відеоконференції),

третьої особи-1 - Павлової Ю. С. (самопредставництво),

третьої особи-2 - не з`явилися,

третьої особи-3 - Долженчук Н. М. (адвоката), Простибоженка О. С. (адвоката),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "ЛІРА"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 (колегія суддів: Аленіна О. Ю. - головуючий, Принцевська Н. М., Філінюк І. Г.) у справі

за позовом Приватного підприємства "ЛІРА"

до: 1) Територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради, 2) Виконавчого комітету Одеської міської ради,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1) Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, 2) Комунальної установи "Муніципальна служба комунальної власності Одеської міської ради", 3) ОСОБА_1 ,

про визнання незаконним та скасування частково рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Приватне підприємство "ЛІРА" (далі - ПП "ЛІРА") звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради (далі - Одеська міська рада), Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (далі - Департамент комунальної власності), Виконавчого комітету Одеської міської ради, в якій позивач просив суд (з урахуванням уточненої позовної заяви від 16.01.2024 № 1795/24):

- визнати незаконним та скасувати пункт 2 рішення Одеської міської ради від 19.07.2023 № 1319-VІІІ "Про схвалення Переліку об`єктів малої приватизації комунальної власності територіальної громади м. Одеси, які підлягають приватизації у 2023 році, та приватизації цих об`єктів" в частині визначення способу приватизації шляхом продажу на аукціоні об`єкта, зазначеного в підпункті 1 пункті 1 цього рішення, а саме: нежилих приміщень першого поверху загальною площею 353,6 м2, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Семена Палія, 70, прим. НОМЕР_1;

- зобов`язати Одеську міську раду на найближчій сесії ради прийняти рішення, яким визначити спосіб приватизації шляхом викупу орендарем - ПП "ЛІРА" об`єкта, зазначеного в підпункті 1 пункті 1 цього рішення Одеської міської ради від 19.07.2023 № 1319-VІІІ "Про схвалення Переліку об`єктів малої приватизації комунальної власності територіальної громади м. Одеси, які підлягають приватизації у 2023 році, та приватизації цих об`єктів";

- визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 30.03.2023 № 102 в частині включення до переліку нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Одеси приміщень, окремо розташованих будівель та споруд, що підлягають закріпленню за Комунальною установою "Муніципальна служба комунальної власності Одеської міської ради" на праві оперативного управління, нежилих приміщень першого поверху загальною площею 353,6 м2, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Семена Палія, 70, прим. НОМЕР_1.

1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що ПП "ЛІРА" протягом 25 років є орендарем нежилих приміщень першого поверху на вул. Семена Палія, 70, прим. НОМЕР_1 в м. Одесі. ПП "ЛІРА" зазначало, що під час дії договору оренди, зокрема, у 2007 році за згодою орендодавця зробило невід`ємні поліпшення об`єкта оренди - реконструкцію та капітальний ремонт приміщення на суму 1 969 104 грн з ПДВ. Унаслідок здійснених ПП "ЛІРА" невід`ємних поліпшень орендованого майна його ринкова вартість зросла на 87% - до 3 983 000,00 грн з урахуванням ПДВ, частка вартості поліпшень у загальній вартості об`єкта оренди складає 46,7%. Відтак ПП "ЛІРА" зазначало, що має переважне право на викуп орендованих приміщень, однак договір купівлі-продажу не укладено, а заяви ПП "ЛІРА" як орендаря щодо приватизації об`єкта оренди шляхом викупу проігноровані органом приватизації, натомість Одеська міська рада прийняла рішення про продаж цих нежилих приміщень на аукціоні.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 04.07.2024 у справі № 916/3748/23 (суддя Петренко Н. Д.) задоволено позовні вимоги ПП "ЛІРА" у повному обсязі.

Визнано незаконним та скасовано пункт 2 рішення Одеської міської ради від 19.07.2023 № 1319-VІІІ "Про схвалення Переліку об`єктів малої приватизації комунальної власності територіальної громади м. Одеси, які підлягають приватизації у 2023 році, та приватизації цих об`єктів" в частині визначення способу приватизації шляхом продажу на аукціоні об`єкта, зазначеного в підпункті 1 пункті 1 цього рішення, а саме: нежилих приміщень першого поверху загальною площею 353,6 м2, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Семена Палія, 70, прим. НОМЕР_1.

Зобов`язано Одеську міську раду на найближчій сесії ради прийняти рішення, яким визначити спосіб приватизації шляхом викупу орендарем ПП "ЛІРА" об`єкта, зазначеного в підпункті 1 пункті 1 цього рішення Одеської міської ради від 19.07.2023 № 1319-VІІІ "Про схвалення Переліку об`єктів малої приватизації комунальної власності територіальної громади м. Одеси, які підлягають приватизації у 2023 році, та приватизації цих об`єктів", а саме: нежилих приміщень першого поверху загальною площею 353,6 м2, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Семена Палія, 70, прим. НОМЕР_1.

Визнано незаконним та скасовано рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 30.03.2023 № 102 в частині включення до переліку нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Одеси приміщень, окремо розташованих будівель та споруд, що підлягають закріпленню за Комунальною установою "Муніципальна служба комунальної власності Одеської міської ради" на праві оперативного управління, нежилих приміщень першого поверху загальною площею 353,6 м2, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Семена Палія, 70, прим. НОМЕР_1.

2.2. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ПП "ЛІРА", виходив із того, що ПП "ЛІРА" набуло право на викуп об`єкта оренди - нежилих приміщень площею 353,6 м2 за адресою: м. Одеса, вул. Семена Палія, 70. Як зазначив суд першої інстанції, право ПП "ЛІРА" на викуп орендованих приміщень закріплено рішеннями Одеської міської ради від 04.07.2007 № 1404-V та від 21.12.2007 № 2094-V, тому дійшов висновку, що процедура приватизації спірних приміщень шляхом їх викупу ПП "ЛІРА" мала завершитись за вимогами Закону України від 04.03.1992 № 2163-ХІ "Про приватизацію державного майна" укладенням договору купівлі-продажу, і до завершення процесу викупу відповідач не мав права приймати будь-які рішення про відчуження орендованих приміщень. Відтак суд першої інстанції дійшов висновку, що з огляду на положення частини 4 статті 12 Закону України від 04.03.1992 № 2163-ХІ "Про приватизацію державного майна" спірне рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 30.03.2023 № 102 в частині включення до переліку нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Одеси приміщень, окремо розташованих будівель та споруд, що підлягають закріпленню за Комунальною установою "Муніципальна служба комунальної власності Одеської міської ради" на праві оперативного управління, спірних нежилих приміщень підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

Суд першої інстанції зазначив, що, враховуючи чинність протягом 25 років договору оренди від 25.09.1996 № 7/004 нежилого приміщення, здійснення ПП "ЛІРА" як орендарем невід`ємних поліпшень орендованого майна у вигляді робіт з реконструкції та капітального ремонту об`єкта оренди в розмірі 87 % від ринкової вартості орендованих приміщень та їх часткою в об`єкті оренди в розмірі 46,7 %, прийняття Одеською міською радою рішень від 04.07.2007 № 1404-V та від 21.12.2007 № 2094-V про визнання за ПП "ЛІРА" права на приватизацію орендованих приміщень шляхом викупу як орендарем, який здійснив невід`ємні поліпшення, обґрунтованими є доводи позивача про те, що наведене породило у позивача впевненість у тому, що його існуюче становище не буде погіршене.

Як зазначив суд першої інстанції, прийнявши спірне рішення від 19.07.2023 № 1319-VIII "Про схвалення Переліку об`єктів малої приватизації комунальної власності територіальної громади м. Одеси, які підлягають приватизації у 2023 році, та приватизацію цих об`єктів" в частині визначення способу приватизації шляхом продажу на аукціоні об`єкта, зазначеного в підпункті 1 пункту 1 цього рішення, Одеська міська рада допустила порушення стабільності суспільних відносин та позбавила позивача права на приватизацію орендованого майна шляхом викупу. Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача на викуп орендованих приміщень є визнання незаконним та скасування рішення Одеської міської ради від 19.07.2023 № 1319-VII у частині визначення способу приватизації орендованих ПП "ЛІРА" нежилих приміщень шляхом продажу на аукціоні.

Суд першої інстанції також зазначив, що, враховуючи те, що нежитлові приміщення рішенням Одеської міської ради від 19.07.2023 № 1319-VIII вже включені до переліку об`єктів малої приватизації комунальної власності територіальної громади м. Одеси, які підлягають приватизації у 2023 році, й у цій частині рішення відповідача не оскаржується, то належним способом захисту прав позивача на викуп об`єкта оренди є зобов`язання Одеської міської ради на найближчій сесії ради прийняти рішення, яким визначити спосіб приватизації спірних приміщень шляхом їх викупу орендарем - ПП "ЛІРА".

2.3. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 у справі № 916/3748/23 скасовано рішення Господарського суду Одеської області від 04.07.2024 у справі № 916/3748/23. Відмовлено у задоволенні позову ПП "ЛІРА" повністю.

2.4. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову ПП "ЛІРА", зазначив, що, враховуючи мету і спрямованість позову, позивач, фактично має на меті викупити (придбати) орендоване майно, оскільки вважає, що таке право виникло у нього внаслідок здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна та прийнятих Одеською міською радою рішень від 04.07.2007 № 1404-V та від 21.12.2007 № 2094-V. Цими рішеннями Одеської міської ради, як зазначив суд апеляційної інстанції, спірні приміщення було включено до Переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, які підлягають приватизації у 2007 році шляхом викупу орендарем, що здійснив поліпшення орендованого майна. Суд апеляційної інстанції зазначив, що ПП "ЛІРА" як орендар спірного майна на підставі цих рішень Одеської міської ради мало право на приватизацію (купівлю) приміщень 1-го поверху площею 536,7 м2 за адресою: м. Одеса, вул. Дніпропетровська, дорога, 70. Однак ПП "ЛІРА" своїм переважним правом на викуп орендованого приміщення не скористалось.

Суд апеляційної інстанції, посилаючись на частину 2 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", зазначив, що в цьому випадку спірні правовідносини регулюються положеннями Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", а не Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та Закону України "Про приватизацію державного майна". Проте суд апеляційної інстанції виснував, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження дотримання ПП "ЛІРА" процедури, визначеної Законом України "Про приватизацію державного та комунального майна", яка би надавала йому право на викуп орендованого майна. Відтак суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ПП "ЛІРА" не було дотримано відповідної процедури, яка передує отриманню права на викуп орендованого приміщення, а тому позивач не набув переважного права на викуп орендованого приміщення відповідно до вимог статті 18 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна".

Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що об`єкт комунальної власності, щодо якого Одеською міською радою прийняті рішення № 1404-V від 04.07.2007 та № 2094-V від 21.12.2007, був поділений та фактично перестав існувати у 2020. За результатами такого поділу було утворено два нових об`єкта комунальної власності: нежитлові приміщення № НОМЕР_1 загальною площею 353,6 м2 за адресою: Семена Палія, 70, право власності на яке наразі належить ОСОБА_1., а також нежитлові приміщення першого поверху № НОМЕР_1 загальною площею 137,3 м2 за адресою: вул. Семена Палія, 70, які наразі приватизовано та належать на праві приватної власності ТОВ Баня плюс". Відтак, як зазначив суд апеляційної інстанції, об`єкт, щодо якого Одеською міською радою у 2007 було прийнято рішення про приватизацію шляхом викупу орендарем, фактично не існує, і наведеного не було враховано місцевим господарським судом під час прийняття рішення.

Крім того, суд апеляційної інстанції виснував, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача, який вважає, що він має право на приватизацію шляхом викупу, але органи місцевого самоврядування ухиляються від проведення визначеної законом процедури, є звернення з позовом про спонукання до укладення договору купівлі-продажу. Тому, як зазначив суд апеляційної інстанції, звернення з іншими позовними вимогами, зокрема, про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, зобов`язання вчинити певні дії, не є ефективними, а їх задоволення не призведе до набуття позивачем права власності на спірний об`єкт.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що задоволення позовних вимог ПП "ЛІРА" про зобов`язання Одеської міської ради на найближчій сесії ради прийняти рішення, яким визначити спосіб приватизації шляхом викупу орендарем, не виключають необхідності дотримання Одеської міської радою вимог Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" щодо порядку та способу прийняття рішення щодо включення майна до переліку об`єктів малої приватизації, які підлягають приватизації. Крім того, суд апеляційної інстанції виснував, що такі вимоги не призведуть до набуття позивачем права власності на ці приміщення. За висновком апеляційного суду, можливість виконання такого рішення суду має високий ризик залежності від суб`єктивних дій або недогляду відповідача, тому такий спосіб захисту є неналежним та неефективним.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні вимог про визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 30.03.2023 № 102, виходив із того, що позивач не довів, а місцевий господарський суд не обґрунтував, яким чином це рішення порушує права та/або інтереси ПП "ЛІРА". Суд апеляційної інстанції при цьому зазначив, що за змістом цього рішення Виконавчий комітет Одеської міської ради будь-яких питань, які би безпосередньо стосувалися ПП "ЛІРА" та впливали на його права та обов`язки не вирішував. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що ПП "ЛІРА" не заперечувало проти того, що Комунальна установа "Муніципальна служба комунальної власності Одеської міської ради" є балансоутримувачем спірного нежитлового приміщення.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погодившись із постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 у справі № 916/3748/23, ПП "ЛІРА" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою та доповненнями до неї, в яких просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 повністю, а рішення Одеського господарського суду від 04.07.2024 залишити в силі.

3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ПП "ЛІРА", зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. ПП "ЛІРА", звертаючись із касаційною скаргою та доповненнями до неї, посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, ПП "ЛІРА" посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і неврахування судом апеляційної інстанції висновків:

- викладених у постановах Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 914/785/20, від 12.04.2023 у справі № 917/565/22, від 06.07.2021 у справі № 914/785/20, щодо застосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ, а також Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-XII у разі якщо процедури щодо оренди / приватизації комунального майна не були завершені станом на 01.02.2020;

- викладених у постановах Верховного Суду від 14.01.2025 у справі 925/1225/20, від 13.05.2021 у справі № 914/386/19, від 14.05.2024 у справі № 914/372/23, від 07.03.2023 у справі № 910/4874/21, від 14.04.2021 у справі № 910/5147/20, про те, що прийняття Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" не скасовує чинності прийнятого органом приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" рішення про приватизацію спірного майна шляхом його викупу та не припиняє розпочату процедуру викупу спірного майна, а зумовлює обов`язок органу приватизації завершити відповідну процедуру приватизації з укладенням відповідного договору у порядку, визначеному Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна;

- викладених у постанові Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 922/2593/19, про те, що право органів, які здійснюють функції розпорядження державною власністю, самостійно визначати спосіб приватизації, обмежується випадками, передбаченими законом;

- викладених у постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі № 905/401/17, про те, що вимоги про визнання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації недійсним є належним способом захисту цивільних прав;

- викладених у постанові Верховного Суду від 29.10.2019 у справі № 905/2236/18, щодо необхідності врахування під час вирішення спору про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень положень частини 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;

- викладених у постановах Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц, від 10.12.2021 у справі № 924/454/20, щодо можливості витребування власником земельних ділянок, які були поділені чи об`єднані.

Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, ПП "ЛІРА" зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частин 4, 6 та частин 2, 3 статті 18 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" та про необхідність надання відповіді на такі питання:

- чи має право власник комунального майна після прийняття рішення щодо його приватизації, зокрема, у спосіб викупу орендарем, який здійснив невід`ємні поліпшення об`єкта оренди, вчиняти дії щодо поділу об`єкту приватизації на декілька самостійних об`єктів;

- чи зберігає орендар комунального майна, щодо якого прийнято рішення про приватизацію шляхом викупу, у разі наступного поділу власником (орендодавцем) об`єкта приватизації на декілька самостійних об`єктів, право на викуп того з утворених у результаті поділу об`єктів, який залишився у нього в оренді.

3.3. ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу ПП "ЛІРА" залишити без задоволення, а постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 у справі № 916/3748/23 - без змін. ОСОБА_1 зазначає, що постанова суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою, ухваленою з урахуванням обставин справи; суд правильно застосував норми матеріального та процесуального права. ОСОБА_1 стверджує, що ПП "ЛІРА" не скористалася своїм право на приватизацію комунального майна на підставі рішень Одеської міської ради від 04.07.2007 № 1404-V та від 21.12.2007 № 2094-V, а також не дотрималося процедури приватизації комунального майна, визначеної Законом України "Про приватизацію державного та комунального майна". ОСОБА_1 також зазначає, що в провадженні Господарського суду Одеської області перебуває справа № 916/3957/21 за позовом ПП "ЛІРА" до територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради, Департаменту комунальної власності, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях про визнання за ПП "ЛІРА" переважного права покупця, про зобов`язання Одеську міську раду вчинити дії та про стягнення коштів.

3.4. Департамент комунальної власності у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу ПП "ЛІРА" залишити без задоволення, а постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 у справі № 916/3748/23 - без змін. Департамент комунальної власності зазначає, що суд апеляційної інстанції з`ясував усі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та зробив обґрунтований висновок про відмову в позові ПП "ЛІРА".

3.5. Одеська міська рада у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу ПП "ЛІРА" залишити без задоволення, а постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 у справі № 916/3748/23 - без змін. Одеська міська рада вважає, що доводи, викладені в касаційній скарзі ПП "ЛІРА", є необґрунтованими. Одеська міська рада зазначає, що для участі у приватизації ПП "ЛІРА" не надало пакету документів, сформованого з урахуванням вимог чинного законодавства. При цьому, на думку Одеської міської ради, об`єкт щодо якого Одеська міська рада у 2007 році прийняла рішення про приватизацію, фактично не існує.

3.6. Департамент комунальної власності 25.04.2025 звернувся до Верховного Суду з клопотанням про долучення промови в судових дебатах.

3.7. Одеська міська рада 25.04.2025 направила до Верховного Суду додаткові письмові пояснення у справі № 916/3748/23.

3.8. ОСОБА_1 28.04.2025 звернулася до Верховного Суду із заявою про долучення додаткових пояснень у справі № 916/3748/23.

3.9. ПП "ЛІРА" 28.04.2025 направило до Верховного Суду промову в судових дебатах.

3.10. ПП "ЛІРА" 28.04.2025 направило до Верховного Суду додаткові письмові пояснення у справі № 916/3748/23.

4. Обставини справи, встановлені судами

4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 25.09.1996 між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (орендодавець) та ТОВ "Евріка" (орендар) укладено договір оренди № 7/004 нежитлового приміщення загальною площею 580,2 м2, розташованого на першому поверсі за адресою: м. Одеса вул. Дніпропетровська дорога, 70, для використання під магазин (100 м2) та ресторан (480,2 м2), строком до 25.09.1998.

4.2. За умовами пункту 5.3 цього договору орендар має право проводити за згодою орендодавця реконструкцію та технічне переобладнання приміщення.

4.3. 16.12.1998 року договір оренди № 7/004 викладено в новій редакції, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 558 м2, розташоване на першому поверсі за адресою: м. Одеса, вул. Дніпропетровська дорога, 70, з метою розміщення магазину та ресторану строком до 16.12.2008.

4.4. У подальшому шляхом підписання додаткових погоджень сторони неодноразово вносили зміни до умов вказаного договору.

4.5. Додатковою угодою від 20.05.1998 до договору оренди від 16.12.1998 № 7/004 назву орендаря було змінено на ПП "ЛІРА".

4.6. Додатковим погодженням від 23.03.2000 до договору оренди від 16.12.1998 № 7/004 назву орендаря змінено на ПП "ЛІРА".

4.7. Додатковим погодженням від 23.03.2003 до договору оренди № 7/004 від 16.12.1998 строк дії договору продовжено до 31.12.2018.

4.8. Додатковим погодженням від 16.12.2008 зменшено орендовану площу на 21,6 м2, а саме зменшено з 558 м2 до 536,4 м2.

4.9. Додатковим погодженням від 15.04.2011 до договору оренди № 7/004 від 16.12.1998 назву орендодавця змінено на Департамент комунальної власності Одеської міської ради.

4.10. 14.03.2013 на підставі листа ПП "ЛІРА" від 03.03.2014 про відмову від оренди частини нежитлових приміщень між ПП "ЛІРА" та Департаментом комунальної власності укладено додаткове погодження № 8 до договору оренди № 7/004, відповідно до якого сторони домовилися про зменшення орендованої площі в розмірі 186,3 м2 з 14.03.2014 та залишили у користуванні орендаря нежитлове приміщення загальною площею 350 м2 для використання під розміщення майстерні з ремонту електропобутової техніки та магазинів.

4.11. 14.03.2013 сторони склали та підписали відповідний акт приймання-передачі приміщення, за яким орендар ПП "ЛІРА" повернув орендодавцю частину орендованого нежитлового приміщення загальною площею 186,4 м2.

4.12. 07.03.2019 договір оренди № 7/004 було викладено в новій редакції строком до 07.02.2022. Згідно з пунктами 1.1, 1.3, 7.8 договору оренди № 7/004 нежилого приміщення від 07.03.2019 (в новій редакції) орендодавець передав а орендар прийняв у строкове платне користування частину нежилих приміщень першого поверху № НОМЕР_1 загальною площею 350 м2, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Семена Полія (колишня Дніпропетровська дорога), 70. Характеристика об`єкта оренди наводиться у технічному паспорті. Ринкова вартість об`єкта оренди відповідно до звіту про незалежну оцінку вартості об`єкта оренди становить 2 946 000 грн (без урахування ПДВ). Термін дії договору оренди встановлено з 07.03.2019 до 07.02.2022. У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих саме умовах, що були передбачені договором.

4.13. 18.07.2019 між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та ТОВ "Баня Плюс" укладено договір оренди № 533/94 на частину нежитлового приміщення № НОМЕР_1, загальною площею 186,3 м2, розташованого на першому поверсі за адресою: м. Одеса, вул. Семена Палія, 70, строком до 18.06.2022.

4.14. У подальшому було здійснено поділ приміщень першого поверху загальною площею 536,4 м2, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Семена Палія, 70, приміщення НОМЕР_1, у результаті якого територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради зареєстровано право комунальної власності на нежилі приміщення, зокрема: загальною площею 353,6 м2, приміщення НОМЕР_1 (орендар - ПП "ЛІРА"); загальною площею 137,3 м2, приміщення НОМЕР_1 (орендар - ТОВ "Баня Плюс").

4.15. 17.06.2020 на підставі свідоцтва про право власності САВ № 211899 від 10.12.2007, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради, висновку КП "Бюро технічної інвентаризації" від 13.05.2020 № 560570.72/2 щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна: нежилих приміщень першого поверху № НОМЕР_1 в будинку № 70 на вул. Семена Палія в м. Одесі на три самостійні об`єкти; розпорядження Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 11.06.2020 № 398р про присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна, утвореному в результаті поділу нежилих приміщень першого поверху № НОМЕР_1, розташованих за адресою: віл. Семена Палія, 70, м. Одеса, за територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради було зареєстровано право власності на нежилі приміщення першого поверху загальною площею 353,6 м2 за адресою: м. Одеса, вул. Семена Палія, буд. 70, приміщення № НОМЕР_1.

4.16. Листом від 02.11.2021 № 12/1 ПП "ЛІРА" просило Департамент комунальної власності продовжити договір оренди на новий строк.

4.17. 23.12.2022 Департамент комунальної власності повідомив ПП "ЛІРА", що укладений 16.12.1998 договір оренди № 7/004 частини нежилих приміщень першого поверху № НОМЕР_1 загальною площею 350 м2, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Семена Палія, 70, викладений у новій редакції 07.03.2019, після спливу зазначеного в ньому строку дії (07.02.2022) вважається продовженим та діє до моменту визначення переможця аукціону та укладення з ним договору оренди.

4.18. 30.03.2023 Виконавчий комітет Одеської міської ради прийняв рішення № 102, яким вирішив закріпити за Комунальною установою "Муніципальна служба комунальної власності Одеської міської ради" на праві оперативного управління нерухоме майно комунальної власності територіальної громади м. Одеси - приміщення, окремо розташовані будівлі та споруди, що не перебувають на балансі інших комунальних підприємств та установ Одеської міської ради, згідно з переліком, пунктом 7 якого передбачені нежилі приміщення першого поверху 353,6 м2 - приміщення НОМЕР_1 на вул. Семена Палія, 70, які знаходяться в оренді ПП "ЛІРА".

4.19. Наказом Департаменту комунальної власності від 26.12.2023 № 857/1 на підставі звернення орендаря ПП "ЛІРА" від 04.11.2021 № 01-14/4712 було оголошено аукціон на продовження договору оренди нежилих приміщень першого поверху загальною площею 350 м2, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Семена Палія, 70, приміщення НОМЕР_1. Проведення аукціону було призначено на 01.01.2024. Відповідно до протоколу електронного аукціону переможцем аукціону стало ПП "ЛІРА".

4.20. Разом з тим суди попередніх також встановили, що згідно з експертним висновком про оцінку вартості нежилих приміщень ТОВ "Еврика" на вул. Дніпропетровська дорога, 70, складеного ПП "Незалежна консультаційна група G.S.", оціночна вартість орендованих ТОВ "Еврика" нежилих приміщень на вул. Дніпропетровська дорога, 70, площею 580,2 м2 станом на 08.12.1996 в м. Одесі складала 198 193,98 грн або 111 974 доларів США (вартість 1 м2 загальної площі - 201 долар США).

4.21. У 1997 році будівельно-комерційна фірма "Буд-центр ЛТД" розробила робочий проект реконструкції приміщень на Дніпропетровській дорозі, 70.

4.22. 15.01.1998 Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю видала ТОВ "Еврика" дозвіл № 12/98 на виконання будівельних робіт.

4.23. Листом від 05.07.2004 № 01-19/7193 Представництво з управління комунальною власністю Одеської міської ради погодило проведення ПП "ЛІРА" реконструкції та капітального ремонту орендованих приміщень на вул. Дніпропетровська дорога, 70 за умови надання затвердженої Суворовською районною адміністрацією проектно-кошторисної документації.

4.24. Листами від 22.09.2006 № 01-13/11330 та від 29.03.2007 № 01-13/3344 Представництво з управління комунальною власністю Одеської міської ради підтвердило, що проведення ПП "ЛІРА" реконструкції та капітального ремонту орендованих приміщень виконувалося з дозволу Представництва.

4.25. Листом від 17.01.2007 № 2059 Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради дозволило ПП "ЛІРА" замовити в ліцензованій проектній організації технічний висновок для введення в експлуатацію самовільно реконструйованих нежитлових приміщень на вул. Дніпропетровська дорога, 70 у м. Одесі.

4.26. У 2007 році СКФ "Буд-центр ЛТД" розробило "Технічний висновок щодо можливості збереження та експлуатації реконструйованого існуючого приміщення на вул. Дніпропетровська дорога, 70 у м. Одесі під бізнес-центр". Висновок було погоджено висновком санітарно-епідеміологічної станції м. Одеси від 05.02.2007 № 66-11, листом Головного управління Міністерства з надзвичайних ситуацій України в Одеській області №14-766 від 20.04.2007, листом Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя від 27.04.2007 № 423, листом Управління Державтоінспекції від 17.05.2007 № 7/152-Т4, висновком Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 16.08.2007 № 491/07, висновком експертизи Державного підприємства "Чорноморський експертно технічний центр" від 22.07.2008 № 51.-01.-31.-2253.08.

4.27. У 2007 році на підставі дефектного акта, затвердженого ПП "ЛІРА" та Комунальним підприємством "Дирекція єдиного замовника "Зоряне", ДНД та ПВІ "НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ", була складена кошторисна документація вартості реконструкції та капітального ремонту існуючих нежитлових приміщень на вул. Дніпропетровська дорога, 70 у м. Одесі під бізнес-центр на суму 1 969 104 грн із ПДВ. Кошторисна документація була узгоджена Представництвом з управління комунальною власністю Одеської міської ради та затверджена розпорядженням Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 19.11.2007 № 835.

4.28. Довідками (форма КБ-3) та актами здачі-приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) за липень-серпень 2007 року (6 шт.) ПП "ЛІРА" підтвердило факт виконання ПІП "УПТК" робіт із реконструкції (капітального ремонту) нежитлових приміщень на вул. Дніпропетровська дорога, 70 у м. Одесі згідно з договором підряду б/н від 01.07.2007 на загальну суму 1 969 104 грн з ПДВ.

4.29. 10.12.2007 Виконавчий комітет Одеської міської ради видав свідоцтво про право власності САВ 211899 територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради на нежилі приміщення першого поверху № НОМЕР_1 на вул. Дніпропетровська дорога, 70 у м. Одесі, загальною площею 536,4 м2.

Право власності на зазначені приміщення було зареєстровано за територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради 10.01.2008, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 10.01.2008 № 17320061.

4.30. Відповідно до висновку, зробленого Приватним підприємством "Дельта Консалг", від 23.10.2008 № 10/408а про оцінку ринкової вартості нежитлових приміщень для розрахунку орендної плати ринкова вартість орендованих ПП "ЛІРА" нежитлових приміщень першого поверху загальною площею 536,4 м2, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Дніпропетровська дорога, 70 станом на 20.08.2008 складала 614 901,00 грн або 325 282 доларів США (вартість 1 м2 загальної площі - 607 доларів США).

4.31. 24.06.2009 приймальна комісія у складі, зокрема, представників замовника, Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, органу державного санітарно-епідеміологічного нагляду, органу державного пожежного нагляду, Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, склала акт готовності об`єкта до експлуатації № 472, відповідно до якого закінчений будівництвом об`єкт - реконструйовані ПП "ЛІРА" нежитлові приміщення площею 536,4 м2, розташовані на вул. Дніпропетровська дорога, 70 у м. Одесі були визнані готовими до експлуатації.

4.32. 24.06.2009 Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю видала свідоцтво № 15000472, яким засвідчила відповідність закінченого будівництвом об`єкта: реконструкції нежилих приміщень у житловому будинку, загальною площею 536,4 м2, за адресою: вул. Дніпропетровська дорога, 70, м. Одеса, проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та підтвердила його готовність до експлуатації.

4.33. Згідно з висновком експертного дослідження від 21.10.2010 № 305 ринкова вартість об`єкта дослідження (нежилих приміщень площею 534,6 м2, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Дніпропетровська дорога, 70) з урахуванням поліпшень, виконаних орендарем за період оренди, була визначена в розмірі 3 983 000 грн з урахуванням ПДВ. Частка орендаря складає 46,7 %.

4.34. Згідно з висновком Товариства з обмеженою відповідальністю "Оціночна фірма "Абакус" від 15.02.2019 про визначення ринкової вартості об`єкта для розміру орендної плати ринкова вартість орендованих ПП "ЛІРА" нежилих приміщень першого поверху загальною площею 350 м2, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Семена Палія, 70, станом на 15.02.2019 становила 2 946 000 грн або 108 468 доларів США (вартість 1 м2 загальної площі - 310 доларів США).

4.35. Як зазначив суд першої інстанції, згідно з висновком № 662 судової будівельно-технічної експертизи у господарській справі № 916/3957/21 від 25.01.2022:

"1. Роботи з реконструкції та капітального ремонту об`єкта оренди - частини нежитлових приміщень першого поверху № НОМЕР_1, загальною площею 350 м за адресою: м. Одеса, вул. Семена Палія, 70, виконувалися в 2007 році згідно з угодженою орендодавцем проектно-кошторисною документацією. Загальна вартість фактично здійснених ремонтних робіт, з урахуванням фізичного зносу, станом на 14.12.2021 становить 922 549 грн без ПДВ.

2. Фактично виконані роботи з реконструкції та капітального ремонту об`єкта оренди - частини нежитлових приміщень першого поверху № НОМЕР_1, загальною площею 350 м2 за адресою: м. Одеса, вул. Семена Палія, 70, відносяться до невід`ємних поліпшень орендованого майна.

3. Вартість виконаних ремонтних робіт від ринкової вартості приміщень, яка вказана в Договорі оренди № 7/004 від 07 березня 2019 р., складає 31,3 %".

4.36. Рішенням Одеської міської ради від 04.07.2007 № 1404-V до переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації у 2007 році, включено приміщення 1-го поверху площею 536,7 м2 за адресою: м. Одеса, вул. Дніпропетровська, дорога, 70 (пункт 47); спосіб та умови продажу - аукціон.

4.37. Згідно з рішенням Одеської міської ради від 21.12.2007 № 2094-V до пункту 8 переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2007-2008 роках внесено зміни до рішення Одеської міської ради від 04.07.2007 № 1404-V "Про перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації у 2007 р.": змінено спосіб продажу об`єктів з "аукціон" на "викуп орендарем, що здійснив поліпшення орендованого майна", зокрема, об`єкта з порядковим номером 47 пункту 1 зазначеного рішення (приміщення 1-го поверху площею 536,7 м2 за адресою: м. Одеса, вул. Дніпропетровська дорога, 70).

4.38. 07.08.2018 ПП "ЛІРА" зверталося до Департаменту комунальної власності з листом, в якому просило прийняти рішення про приватизацію орендованого ПП "ЛІРА" на підставі договору оренди від 16.12.1998 № 7/004 нежилого приміщення площею 350 м2 шляхом викупу орендарем, який здійснив поліпшення орендованого майна.

4.39. 30.11.2021 ПП "ЛІРА" подало до Одеської міської ради та Департаменту комунальної власності письмову заяву про включення нежилих приміщень, загальною площею 350 м2, розташованих в м. Одесі на вул. Семена Палія (колишня Дніпропетровська дорога), 70, до переліку об`єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу без аукціону.

4.40. 03.12.2021 ПП "ЛІРА" направило до Департаменту комунальної власності заяву про включення нежилих приміщень загальною площею 350 м2, розташованих в м. Одесі на вул. Семена Палія (колишня Дніпропетровська дорога), 70, до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації шляхом викупу орендарем.

4.41. 10.07.2023 ПП "ЛІРА" направило до Департаменту комунальної власності звернення № 02.2-14/2023 про включення до переліку об`єктів малої приватизації шляхом викупу вбудовано-прибудованого приміщення першого поверху № НОМЕР_1, загальною площею 353,6 м2, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Семена Палія, 70.

4.42. 19.07.2023 Одеська міська рада прийняла рішення № 1319-VIII, згідно з пунктом 1 якого схвалила Перелік об`єктів малої приватизації комунальної власності територіальної громади м. Одеси, які підлягають приватизації у 2023 році, до якого включено нежилі приміщення першого поверху загальною площею 353,6 м2, розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Семена Палія, 70, приміщення НОМЕР_1, шляхом продажу на аукціоні.

4.43. Суд першої інстанції встановив, що у провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа № 916/685/17 за позовом ПП "ЛІРА" про солідарне стягнення з Департаменту комунальної власності і Одеської міської ради грошових коштів у сумі 1 969 104,00 грн та про зобов`язання Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області виконати судове рішення в частині стягнення грошових коштів з відповідачів.

4.44. Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.08.2017, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 та постановою Верховного Суду від 20.02.2020 у справі № 916/685/17, відмовлено у задоволенні позову ПП "ЛІРА".

4.45. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що на підставі поданої ПП "ЛІРА" заяви від 04.11.2021 про продовження строку дії договору оренди 01.01.2024 проведено аукціон на продовження договору оренди нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Палія Семена, 70, приміщення НОМЕР_1 а. Згідно з протоколом про результати електронного аукціону від 01.01.2024 №-UA-20231226-32053, затвердженим наказом Департаменту комунальної власності від 11.01.2024 № 16, переможцем аукціону визнано ПП "ЛІРА", яке при стартовому розмірі орендної плати у розмірі 60 979,00 грн запропоновало фінальну орендну плату на місяць 180 000,00 грн, у т. ч. ПДВ 30 000.00 грн.

За результатами вказаного електронного аукціону 26.01.2024 між Департаментом комунальної власності та ПП "ЛІРА" укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди в новій редакції, відповідно до якого сторонами погоджено внесення змін до договору в частині продовження терміну дії шляхом викладення його в новій редакції, зокрема, визначено строк оренди за договором до 26.01.2029.

4.46. Як зазначив суд апеляційної інстанції, на виконання рішення Одеської міської ради від 19.07.2023 № 1319-VIII аукціонною комісією проведено засідання, на якому було розглянуто інформацію і пропозиції щодо продажу, зокрема, спірного об`єкта комунальної власності.

За результатами засідання комісії видано наказ Департаменту комунальної власності від 20.03.2024 № 137 "Про затвердження умов і дати проведення аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації комунальної власності територіальної громади м. Одеси, зазначених у Протоколі № 2 від 20.03.2024 засідання аукціонної комісії з продажу об`єктів малої приватизації комунальної власності територіальної громади м. Одеси".

11.04.2024 проведено аукціон з продажу нежитлових приміщень загальною площею 353,6 м2, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Семена Палія, 70, приміщення НОМЕР_1 а. Умовою проведення аукціону було збереження орендаря на термін дії договору оренди до 26.01.2029.

Відповідно до протоколу про результати електронного аукціону №-UA-20240323-91244 від 11.04.2024, затвердженого наказом Департаменту комунальної власності від 15.04.2024 № 185, в аукціоні взяло участь 8 учасників, стартова ціна лота складала 7 309 560,00 грн, а ціна продажу лота - 15 777 777,00 грн. Переможцем аукціону стала ОСОБА_1. ПП "ЛІРА" участі в аукціоні не брало. 3 переможцем електронного аукціону було укладено договір купівлі-продажу від 01.05.2024 № 716.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу від 01.05.2024 № 716 право власності на нежилі приміщення першого поверху загальною площею 353,6 м2 за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, приміщення НОМЕР_1, зареєстровано за ОСОБА_1.

4.47. Суд першої інстанції зазначив, що в провадженні Господарського суду Одеської області перебуває справа № 916/1969/24 за позовом ПП "ЛІРА" до Департаменту комунальної власності про визнання недійсними результатів електронного аукціону з малої приватизації №-UA-20240323-91244 щодо продажу нежилих приміщень першого поверху загальною площею 353,6 м2, що розташовані за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1, який відбувся 11.04.2024. Провадження у справі № 916/1969/24 зупинено до розгляду цієї справи.

4.48. Спір у справі, що розглядається, виник у зв`язку з наявністю чи відсутністю правових підстав для визнання незаконними та скасування рішень Одеської міської ради та Виконавчого комітету Одеської міської ради, зобов`язання Одеської міської ради вчинити певні дії.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

5.2. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзивах доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.

5.3. Предметом позову в цій справі є матеріально-правові вимоги ПП "ЛІРА" про визнання незаконним та скасування пункту 2 рішення Одеської міської ради від 19.07.2023 № 1319-VІІІ у частині визначення способу приватизації майна шляхом продажу на аукціоні нежилих приміщень першого поверху загальною площею 353,6 м2, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Семена Палія, 70, прим. НОМЕР_1, про зобов`язання Одеської міської ради на найближчій сесії ради прийняти рішення, яким визначити спосіб приватизації шляхом викупу орендарем, та про визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 30.03.2023 № 102 в частині включення до переліку нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Одеси приміщень, окремо розташованих будівель та споруд, що підлягають закріпленню за Комунальною установою "Муніципальна служба комунальної власності" Одеської міської ради на праві оперативного управління.

Позовні вимоги ПП "ЛІРА" мотивовані тим, що у зв`язку із прийняттям спірних рішень відповідачі порушили права позивача на приватизацію шляхом викупу орендованих ним із 1996 року нежитлових приміщень, щодо яких позивачем здійснені поліпшення у розмірі понад 25 % від вартості майна та виконано вимоги для набуття права на приватизацію шляхом викупу цих приміщень. Крім того, позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилався на чинні рішення органу місцевого самоврядування, на підставі яких у ПП "ЛІРА" виникло право на приватизацію орендованих ним приміщень шляхом їх викупу. Позивач зазначав про обов`язок відповідачів завершити розпочату приватизацію майна шляхом викупу. ПП "ЛІРА" також стверджувало, що Одеською міською радою всупереч попередньому рішенню щодо приватизації цих приміщень шляхом викупу, прийнято спірне рішення, яким незаконно змінено спосіб приватизації. На думку позивача, прийняття спірних рішень унеможливлює реалізацію прав ПП "ЛІРА" на викуп орендованих приміщень. ПП "ЛІРА" також зазначало про вчинення ним заходів щодо приватизації орендованого позивачем майна та про бездіяльність Одеської міської ради. Тому позивач стверджував, що за наявності рішення органу місцевого самоврядування про включення нежитлового приміщення до переліку об`єктів малої приватизації, які підлягають приватизації у 2023 році, а також за наявності чинних рішень органу приватизації від 04.07.2007 № 1404-V, від 21.12.2007 № 2094-V про приватизацію орендованого ПП "ЛІРА" майна шляхом викупу, з урахуванням виконання ПП "ЛІРА" умов, передбачених Законом України "Про приватизацію державного та комунального майна", внаслідок здійснення ним невід`ємних поліпшень орендованого майна, належним способом захисту прав позивача на викуп об`єкта оренди є зобов`язання Одеської міської ради прийняти рішення, яким визначити спосіб приватизації нежитлових приміщень шляхом їх викупу орендарем - ПП "ЛІРА".

5.4. Колегія суддів зазначає, що за змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

5.5. Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

5.6. Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17.01.2025 у справі № 910/7625/23.

5.7. Застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (близькі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23).

5.8. Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію. Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63).

5.9. Якщо обраний позивачем спосіб захисту порушеного права враховує зміст порушеного права, характер його порушення, наслідки, які спричинило порушення, правову мету, якої прагне позивач, обставини, наслідки порушення, такий спосіб захисту відповідає властивості (критерію) належності. Іншою не менш важливою, окрім належності, є така властивість (критерій) способу захисту порушених прав та інтересів, як ефективна можливість за наслідком застосування засобу захисту відновлення, наскільки це можливо, порушених прав та інтересів позивача. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17.01.2025 у справі № 910/7625/23.

5.10. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Вирішення справи у суді в одному судовому процесі має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (близькі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц (пункт 82), від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 50).

5.11. Ефективним є спосіб захисту, який забезпечує відновлення порушеного права позивача (спричиняє потрібні результати) без необхідності вчинення інших дій з метою захисту такого права, повторного звернення до суду задля відновлення порушеного права. Тобто спосіб захисту, який, виходячи з характеру спірних правовідносин та обставин справи, здатен призвести до відновлення порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів (має найбільший ефект у відновленні). Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17.01.2025 у справі № 910/7625/23.

У постанові від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19 Велика Палата Верховного Суду наголосила, що рішення суду має остаточно вирішувати спір по суті та захищати порушене право чи інтерес. Якщо для реалізації рішення суду необхідно ще раз звертатися до іншого суду й отримувати ще одне рішення це означає, що обраний спосіб захисту є неефективним. Інакше кажучи, не є ефективним той спосіб захисту, який у разі задоволення відповідного позову не відновлює повністю порушене, оспорюване право, а відповідне судове рішення створює передумови для іншого судового процесу, у якому буде відбуватися захист права позивача, чи таке рішення об`єктивно неможливо буде виконати. Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18, від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19.

5.12. Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц (пункт 127), від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 (пункт 148)).

5.13. У кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату хоче досягнути позивач унаслідок вирішення спору. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом. Виконання такого обов`язку пов`язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2021 у справі № 9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83), від 01.07.2021 у справі № 9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102).

Таким чином, розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та / або є неефективним для захисту порушеного права позивача у цих правовідносинах, позовні вимоги у такому разі не підлягають задоволенню. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.04.2025 у справі № 920/309/23.

5.14. Наведене також узгоджується з положеннями статті 2 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких, зокрема, завданням суду є вирішення спору, який виник між учасниками справи, у ефективний спосіб з метою запобігання ситуаціям, які би спричинили повторне звернення до суду з іншим позовом, або захисту порушеного права в інший спосіб, тобто вирішення спору між сторонами у такий спосіб, щоб учасники правовідносин не мали необхідності докладати зайвих зусиль для врегулювання спору повторно, або врегулювання спору в іншій спосіб, або врегулювання іншого спору, який виник у зв`язку із судовим рішенням тощо.

5.15. У справі, яка розглядається, позивач прагне приватизувати шляхом викупу орендоване майно, оскільки вважає, що таке право виникло у нього внаслідок здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна та прийнятих Одеською міською радою рішень від 04.07.2007 № 1404-V та від 21.12.2007 № 2094-V.

При цьому позивач заявив вимоги про визнання незаконним та скасування пункту 2 рішення Одеської міської ради від 19.07.2023 № 1319-VІІІ в частині визначення способу приватизації майна шляхом продажу на аукціоні нежилих приміщень першого поверху загальною площею 353,6 м2, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Семена Палія, 70, прим. НОМЕР_1, про зобов`язання Одеської міської ради на найближчій сесії ради прийняти рішення, яким визначити спосіб приватизації шляхом викупу орендарем та про визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 30.03.2023 № 102 в частині включення до переліку нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Одеси приміщень, окремо розташованих будівель та споруд, що підлягають закріпленню за Комунальною установою "Муніципальна служба комунальної власності Одеської міської ради" на праві оперативного управління.

Відтак судам насамперед належало з`ясувати чи є належними та ефективними у спірних правовідносинах позовні вимоги ПП "ЛІРА", чи призведе задоволення таких вимог до відновлення порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів без необхідності ще раз звертатися до суду.

5.16. Суд першої інстанції встановив, що право на приватизацію орендованих приміщень шляхом викупу ПП "ЛІРА" отримало на підставі рішень Одеської міської ради від 04.07.2007 № 1404-V та від 21.12.2007 № 2094-V, тому процедура приватизації спірних приміщень шляхом їх викупу ПП "ЛІРА" мала завершитись за нормами Закону України від 04.03.1992 № 2163-ХІ "Про приватизацію державного майна" укладенням договору купівлі-продажу, і до завершення процесу викупу відповідач не мав права приймати будь-які рішення про відчуження спірного майна. Задовольняючи позов ПП "ЛІРА", суд першої інстанції зазначив, що за умов набуття ПП "ЛІРА" права на викуп орендованого майна у зв`язку з виконанням умов, визначених частиною 2 статті 18 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", повноваження відповідача щодо визначення способу приватизації нежилих приміщень загальною площею 353,6 м2, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Семена Палія, 70, не є дискреційними. Суд першої інстанції також, ураховуючи включення згідно з рішенням Одеської міської ради від 19.07.2023 № 1319-VIII цих нежилих приміщень до Переліку об`єктів малої приватизації комунальної власності територіальної громади м. Одеси, які підлягають приватизації у 2023 році, дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача на викуп об`єкта оренди є зобов`язання Одеської міської ради на найближчій сесії ради прийняти рішення, яким визначити спосіб приватизації спірних приміщень шляхом їх викупу орендарем - ПП "ЛІРА".

5.17. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ПП "ЛІРА", суд апеляційної інстанції виходив із того, що об`єкт комунальної власності, щодо якого Одеською міською радою прийняті рішення від 04.07.2007 № 1404-V та від 21.12.2007 № 2094-V, був поділений; за результатами такого поділу було утворено два нових об`єкти комунальної власності; щодо нежитлового приміщення площею 353,6 м2 ПП "ЛІРА" не було дотримано відповідної процедури, яка передує отриманню права на викуп орендованого приміщення. Тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ПП "ЛІРА" не набуло переважного права на викуп орендованого приміщення відповідно до вимог статті 18 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна". Крім того, суд апеляційної інстанції, посилаючись на те, що власником спірного майна є ОСОБА_1., яка набула нежитлове приміщення за результатами проведення аукціону з продажу нежитлових приміщень, а не територіальна громада міста Одеси в особі Одеської міської ради, зазначив, що прийняття Одеською міською радою рішення про приватизацію спірного майна шляхом викупу безумовно порушить права іншої особи та призведе до безпідставного втручання у мирне володіння майном.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що за умови наявності у позивача права на викуп орендованих приміщень у процесі приватизації, яке вже виникло на законних підставах та підлягає реалізації, якщо відповідач безпідставно ухиляється від завершення процедури приватизації спірного приміщення шляхом викупу, позивач має реалізувати своє право у належний спосіб. За висновком апеляційного господарського суду, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача, який вважає, що він має право на приватизацію шляхом викупу, але органи місцевого самоврядування ухиляються від проведення визначеної законом процедури, є звернення з позовом про спонукання до укладення договору купівлі-продажу.

5.18. Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог ПП "ЛІРА", проте з інших мотивів, ніж ті, які навів суд апеляційної інстанції.

5.19. Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна врегульовані Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна". До набрання ним чинності зазначені правовідносини регулювалися Законом України "Про приватизацію державного майна" та Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

5.20. Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" порядок приватизації державного і комунального майна передбачає: формування та затвердження переліків об`єктів, що підлягають приватизації; опублікування переліку об`єктів, що підлягають приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі; прийняття рішення про приватизацію; прийняття місцевою радою рішення про приватизацію об`єкта комунальної власності; опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об`єкта; проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства; проведення у випадках, передбачених законом, аудиту, екологічного аудиту об`єкта приватизації; перетворення державного або комунального підприємства в господарське товариство у процесі приватизації у випадках, передбачених цим Законом; затвердження плану розміщення акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації, у випадках, передбачених цим Законом, та його виконання; затвердження у випадках, передбачених цим Законом, умов продажу об`єктів приватизації, розроблених аукціонною комісією; опублікування інформації про умови продажу, в тому числі стартову ціну об`єкта приватизації; проведення аукціону, укладення договору купівлі-продажу; укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об`єкта шляхом викупу; опублікування інформації про результати приватизації; прийняття рішення про завершення приватизації.

5.21. У загальному розумінні процес приватизації державного або комунального майна слід розуміти як специфічну сукупність заходів щодо платного відчуження мана, яке знаходиться в публічній власності, у власність фізичних та/або юридичних осіб. Для реалізації цього основними юридичними фактами, які призводять до виникнення, зміни або припинення приватизаційних правовідносин, є юридичні акти - правомірні дії, з якими норми права пов`язують юридичні наслідки (дотримання суб`єктами приватизації певних умов та послідовності дій, визначених у Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна"). При цьому орган приватизації у таких відносинах є лише особою, яка представляє власника майна. Такі висновки сформульовані у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.01.2025 у справі № 910/7625/23.

5.22. Натомість у цій справі, позивач не заявив вимог, які би призвели до набуття ним права власності на орендовані приміщення (зокрема, вимог про спонукання до укладення договору купівлі-продажу чи про визнання укладеним договору купівлі-продажу майна в редакції позивача). Оскільки задоволення судом позовної вимоги має з урахуванням вимог правовладдя (верховенства права) дозволити досягнути мети судочинства, зокрема реально відновити суб`єктивне право, яке порушив, оспорює або не визнає відповідач, то обрані позивачем способи захисту не призведуть до бажаного результату щодо приватизації орендованих ПП "ЛІРА" приміщень шляхом викупу. Відтак за результатами розгляду цього позову поновлення порушених прав та інтересів позивача не відбудеться (позивач не стане власником орендованих ним приміщень).

5.23. Відповідно до сталої позиції Верховного Суду у разі якщо позивач вважає, що він має право на приватизацію шляхом викупу, але органи місцевого самоврядування ухиляються від проведення визначеної законом процедури, то належним способом захисту прав позивача є звернення з позовом про спонукання до укладення договору купівлі-продажу (див. постанови від 02.08.2023 у справі № 918/1056/20 та від 19.12.2023 у справі № 910/2490/23).

Вимогу позивача про зобов`язання укласти договір у певній редакції у випадках, які допускають вирішення таких спорів судом, слід тлумачити як вимогу про визнання укладеним такого договору в судовому порядку у запропонованій позивачем редакції, що відповідає способам захисту, визначеним пунктом 6 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України. За наслідками розгляду такої вимоги у резолютивній частині свого рішення суд, керуючись частиною 9 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, має зробити висновки про визнання укладеним договору у запропонованій позивачем редакції, виклавши текст редакції договору, яка за висновками суду відповідає вимогам законодавства та визнається судом укладеною, чи висновки про відмову у визнанні укладеним договору у запропонованій позивачем редакції. Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.09.2020 у справі № 916/1423/18 та постановах Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/6138/20, від 02.06.2021 у справі № 910/6139/20, від 07.03.2023 у справі № 910/4847/21.

5.24. З урахуванням наведеного Верховний Суд зазначає, що обрані позивачем способи захисту є неефективними, тому ПП "ЛІРА" слід відмовити в задоволенні позовних вимог саме з мотивів неефективності обраного позивачем способу захисту, а не з мотивів, якими суд апеляційної інстанції інстанцій обґрунтував своє рішення, оскільки питання щодо наявності чи відсутності переважного права позивача на викуп орендованих ним приміщень, законності чи незаконності рішень органу приватизації, дотримання чи недотримання органами місцевого самоврядування законодавства під час здійснення переддоговірних процедур, передбачених законодавством про приватизацію комунального майна, має вирішуватися під час розгляду справи за належними позовними вимогами.

5.25. Водночас суд апеляційної інстанції загалом дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту, тому оскаржувану постанову необхідно змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови. Висновки апеляційного суду по суті спору про те, що ПП "ЛІРА" не було дотримано відповідної процедури, яка передує отриманню права на викуп орендованого приміщення, а тому позивач не набув переважного права на викуп орендованого приміщення, а також висновки про порушення у разі задоволення позову ПП "ЛІРА" прав ОСОБА_1 , яка набула нежитлове приміщення за результатами проведення аукціону з продажу нежитлових приміщень, є передчасними, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною та достатньою підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин, а наведені обставини повинні бути встановлені при зверненні ПП "ЛІРА" з позовними вимогами, які є ефективним способом захисту. Близькі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 02.04.2025 у справі № 926/781/23, які колегія суддів враховує з огляду на вимоги частини 4 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

5.26. Оскільки обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин, то це виключає необхідність надання Верховним Судом оцінки іншим доводам касаційної скарги щодо незаконності рішення Одеської міської ради від 19.07.2023 № 1319-VIII, рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 30.03.2023 № 102.

Аргументи скаржника про те, що вимоги про зобов`язання Одеської міської ради визначити спосіб приватизації комунального майна (нежилих приміщень першого поверху 353,6 м2) шляхом включення їх до Переліку об`єктів малої приватизації комунальної власності територіальної громади м. Одеси, які підлягають приватизації у 2023 році, шляхом викупу орендарем ПП "ЛІРА", є належним способом захисту прав ПП "ЛІРА", за встановлених у цій справі фактичних обставин є необґрунтованими, оскільки задоволення цих вимог також не призведе до поновлення прав ПП "ЛІРА", які, на думку скаржника, порушені.

5.27. Разом з тим Верховний Суд зазначає, що доводи скаржника про неврахування судом апеляційної інстанції висновків щодо застування положень Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", викладених у постановах Верховного Суду від 14.01.2025 у справі № 925/1225/20, від 13.05.2021 у справі № 914/386/19, від 14.05.2024 у справі № 914/372/23, від 07.03.2023 у справі № 910/4874/21, від 14.04.2021 у справі № 910/5147/20, від 17.06.2020 у справі № 922/2593/19, від 07.03.2023 у справі № 910/4874/21, від 14.04.2021 у справі № 910/5147/20, за наведених мотивів відмови в задоволенні позову ПП "ЛІРА" не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваної постанови.

5.28. Крім того, ПП "ЛІРА" посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" у подібних правовідносинах. У контексті наведених доводів скаржника Верховний Суд зазначає, що оскільки обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин, то підстав для формування висновку у цій справі щодо питання застосування наведених положень чинного законодавства немає.

5.29. При цьому колегія суддів зазначає про те, що в цьому випадку відсутня необхідність давати відповідь на кожен аргумент касаційної скарги та доповнень на неї з огляду на висновки Європейського суду з прав людини, викладені у справах "Проніна проти України", "Руїз Торіха проти Іспанії" (хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент), оскільки неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

6.3. Згідно із частиною 1 статті 311 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

6.4. З урахуванням викладеного, оскільки оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права, тому касаційну скаргу слід задовольнити частково, а оскаржувану постанову - змінити в мотивувальній частині, виклавши її в редакції цієї постанови, а в решті - залишити без змін.

7. Судові витрати

З огляду на висновок про зміну мотивувальної частини оскаржуваної постанови із залишенням без змін її резолютивної частини відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "ЛІРА" задовольнити частково.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 у справі № 916/3748/23 змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В решті постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 у справі № 916/3748/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак