Рішення від 08.05.2025 по справі 127/30344/23

Справа № 127/30344/23

Провадження 2/127/3891/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2025 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

з участю секретаря судових засідань Сунько Я.Р.

розглянувши в спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог Приватне акціонерне товариство «Українська транспортна страхова компанія» про відшкодування шкоди, -

в с т а н о в и в:

29.09.2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог - ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» про відшкодування шкоди.

09.10.2023 року на виконання ухвали про залишення позову без руху ОСОБА_1 подав уточнений позов (а.с. 45-48 ).

Вимоги до ОСОБА_2 мотивував тим, що 04.05.2023 року приблизно о 16.20 год. по вул. Монастирській, 21/11 в м. Вінниці, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Toyota Camry», д.н. НОМЕР_1 , в порушення п. 16.11 ПДР України, на перехресті нерівнозначних доріг, рухаючись по другорядній дорозі, не надав переваги в русі транспортному засобу «Honda M-NV», д.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався по головній дорозі та допустив зіткнення, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 18.05.2023 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу.

Позивач ОСОБА_1 є власником транспортного засобу «Honda M-NV», д.н. НОМЕР_2 .

Згідно оцінки страхової компанії - ПрАТ «УТСК», де була застрахована цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 , сума завданого збитку становить 220556,06 грн. з ПДВ, і 183796,71 грн. без ПДВ.

Страхова компанія лише частково відшкодувала шкоду, на суму 130000 грн., проте дана сума не покриває всіх витрат, необхідних для відновлювального ремонту транспортного засобу, тому решту суми 53796,71 грн. (183796,71 грн. 130 000 грн. = 53796,71 грн.) позивач просив стягнути з особи, відповідальної за завдані збитки ОСОБА_2 .

Крім того, в зв`язку з ДТП ОСОБА_1 поніс витрати на транспортування автомобіля в сумі 1200 грн. та 1300 грн., а також на дефектування автомобіля після ДТП в сумі 399 грн.

Зазначаючи правовою підставою даного позову ст.ст. 22, 1166, 1187, 1188, 1194 ЦК України, ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 56695,71 грн. (53796,71 грн. + 2899 грн.), а також всі понесені ним судові витрати.

Судом були вчинені наступні процесуальні дії.

Ухвалою суду від 10.10.2023 року було прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі №127/30344/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог Приватне акціонерне товариство «Українська транспортна страхова компанія» про відшкодування шкоди.

09.11.2023 року в судовому засіданні були витребувані докази у справі.

24.01.2024 року за клопотанням відповідача призначена авто товарознавча експертиза у справі. Провадження у справі зупинене.

17.06.2024 року надійшло повідомлення експерта про неможливість проведення експертизи, поновлене провадження у справі.

30.07.2024 року ухвала про призначення експертизи повторно направлена на виконання, провадження у справі зупинене.

21.01.2025 року поновлене провадження у справі після надходження висновку експерта.

19.03.2025 року постановлена ухвала про витребування доказів з ПрАТ «УТСК».

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити, додатково пояснив, що на момент ДТП автомобіль позивача не мав пошкоджень. Суму відшкодування із ним страхова компанія не погоджувала і він не підписував із ПрАТ «УТСК» угоду про узгодження розміру страхового відшкодування, оскільки сама страхова компанія повідомила, що угода відкликана. ОСОБА_1 частково відремонтував транспортний засіб, але страхової виплати було недостатньо для відновлювального ремонту, тому на підставі ст. 1194 ЦК України просив стягнути з відповідача різницю між шкодою, оціненою експертом 182911,07 грн. і страховою виплатою 130000 грн., а також стягнути витрати на евакуацію транспортного засобу і дефектування - 2899 грн., витрати на правничу допомогу - 15000 грн.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, подав відзив (а.с. 87-93). Суду пояснив, що 13.05.2022 року із ПрАТ «УТСК» він уклав договір добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту і договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспортного засобу. Позивач скористався своїм правом і підписав угоду із страховою компанією, тим самим погодився із розміром шкоди, визначеним страховою компанією 130000 грн. і з тим, що виплачена сума покриває його матеріальні збитки. Просив врахувати, що на момент ДТП автомобіль позивача був пошкоджений від попередньої ДТП, тому експерт у висновку визначив дві суми матеріальної шкоди. ВВажає обгрунтованою суму матеріального збитку 136 115,68 грн. Також вважає, що позивачем не доведені витрати на евакуацію транспортного засобу, а витрати на правничу допомогу є завищеними і не підтвердженими доказами, тому просив відмовити в їх стягненні.

Представник третьої особи ПрАТ «УТСК» Степушенко П.М. в судове засідання не з`явився, надав письмові пояснення (а.с. 74-76), згідно яких на підставі п. 2 ч. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова компанія відповідно до укладеного із ОСОБА_1 договору від 20.06.2023 року про врегулювання страхового випадку визначила розмір страхового відшкодування 130000 грн., в межах ліміту відповідальності за полісом ЕР 208968214, і виплатила вказану суму ОСОБА_1 за його заявою. Виплати по договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту DGO 208968214 не було, оскільки відповідно до п.п. 6.1.4 п. 6.1 договору в зв`язку з порушенням страхувальником ОСОБА_2 п. 16.11 ПДР України - знаків пріоритету, подія від 04.05.2023 року не визнана страховим випадком, тому страховиком прийнято рішення про відмову у здійсненні страхової виплати.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 04.05.2023 року приблизно о 16.20 год. по вул. Монастирській, 21/11 в м. Вінниці, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Toyota Camry», д.н. НОМЕР_1 , в порушення п. 16.11 ПДР України, на перехресті нерівнозначних доріг, рухаючись по другорядній дорозі, не надав переваги в русі транспортному засобу «Honda M-NV», д.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався по головній дорозі та допустив зіткнення, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

18.05.2023 року постановою Вінницького міського суду Вінницької області визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу (а.с. 8).

Згідно свідоцтва про реєстрацію позивач ОСОБА_1 є власником транспортного засобу «Honda M-NV», д.н. НОМЕР_2 (а.с. 6).

На дату ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_4

була застрахована згідно полісу № ЕР 208968214 з періодом дії з 14.05.2022 року по 13.05.2023 року в ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» (а.с. 217). Страхова виплата на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну 130000 грн., франшиза 0 грн.

Про настання страхового випадку позивач звернуся до страхової компанії.

Розглянувши матеріали ПрАТ «УТСК» було прийнято рішення щодо виплати ОСОБА_1 страхового відшкодування в розмірі 130000 грн., в розмірі, що відповідає ліміту відповідальності страховика. Дана сума була виплачена ОСОБА_1 , що підтверджено платіжними інструкціями (а.с. 81-86).

Крім того, між ПрАТ «УТСК» і ОСОБА_1 була укладена угода про узгодження розміру страхового відшкодування 130000 грн.

В судовому засіданні 19.03.2025 року позивач ОСОБА_1 підтвердив підписання даної угоди і отримання суми страхового відшкодування, тому твердження представника позивача ОСОБА_3 про те, що угода не підписана і відкликана сторонами, є безпідставною.

Слід зазначити, що виплата по договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту DGO-208968214 не проводилась. Страховою компанією було відмовлено у страховій виплаті, оскільки відповідно до п. 6.1.4 п. 6.1 договору подія від 04.05.2023 року не визнана страховим випадком (а.с. 209).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач ОСОБА_1 зазначив, що ремонт пошкодженого автомобіля не проведений, вартість відновлювального ремонту становить 183796,71 грн., тому із врахуванням страхової виплати 130000 грн. просив стягнути з відповідача 53796,71 грн.

Відповідно достатті 22ЦК Україниособа,якій завданозбитків урезультаті порушенняїї цивільногоправа,має правона їхвідшкодування. Збиткамиє втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами 1, 2 ст. 1187 ЦК України визначено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції станом на момент вчинення ДТП) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Тому, якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України, тобто винна особа відшкодовує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2 ст. 80 ЦПК України).

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Оскільки страховиком ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» була виплачена сума страхового відшкодування, решта суми майнової шкоди, яка пов`язана з відновлювальним ремонтом транспортного засобу ОСОБА_1 , підлягає стягненню з ОСОБА_2 як з особи, відповідальної за завдані збитки.

Визначаючи розмір відшкодування майнової шкоди, який підлягає стягненню, суд приймає за основу висновок експерта ВВ КНДІСЕ Базалицького В. за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи № 2663/24-21 від 13.01.2025 року (а.с. 148-155).

Експерт встановив, що наданий на огляд автомобіль «Honda M-NV», д.н. НОМЕР_2 , має додаткові пошкодження в інших частинах кузова (в задній частині), до тих, які вказані в акті огляду пошкоджень автомобілів на місці ДТП (а.с. 7) та які були спричинені автомобілю під час іншого ДТП.

Відповідно до кількісних величин та характеру пошкоджень, які встановлені під час огляду, наданого на дослідження автомобіля «Honda M-NV», д.н. НОМЕР_2 , матеріальний збиток, завданий власнику даного автомобіля за умови, що автомобіль на час ДТП не мав зовнішніх пошкоджень, складає 182911,07 грн. на час проведення експертизи.

Якщо на час ДТП автомобіль «Honda M-NV», д.н. НОМЕР_2 мав пошкодження задньої частини кузова, матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля, складає 136115,68 грн. на час проведення експертизи.

В судовому засіданні експерт ОСОБА_5 надав роз`яснення, а саме, що після ДТП і на момент огляду ним транспортного засобу пройшов тривалий час, автомобіль був частково відремонтований, а всі виявлені ним пошкодження були відображені в акті огляду 18.10.2024 року. Огляд проводився в присутності сторін і заперечень з їх боку не було. Оскільки ним було встановлено, що на момент огляду транспортний засіб також мав пошкодження від іншого ДТП, що впливає на визначення коефіцієнта фізичного зносу, він визначив втрату товарної вартості 18 801,80 грн. і надав дві суми матеріального збитку: 182911,07 грн., якщо у автомобіля на час ДТП не було інших пошкоджень і 136115,68 грн., якщо автомобіль мав інші пошкодження. При цьому матеріальний збиток вираховувався ним лише за пошкодженнями в ДТП (задня арка, заднє праве крило, (диск), правий поріг, задні праві двері), а пошкодження задньої частини (деформація дверей задка, заднього бампера, хромової накладки заднього бампера, заднього правого світловідбивача заднього бампера), які ймовірно виникли від іншої ДТП, у вартість матеріального збитку і калькуляцію не включені. Наявність або відсутність пошкоджень в іншій ДТП впливає лише на коефіцієнт фізичного зносу. Всі розрахунки проведені відповідно до вартості відновлювального ремонту - 164109,27 грн.

Такі пошкодження автомобіля «Honda M-NV», д.н. НОМЕР_2 , як задня арка, заднє праве крило, диск, правий поріг, задні праві дверцята були вказані в схемі місця ДТП (а.с. 225) і в заяві повідомленні ОСОБА_2 до ПрАТ «»УТСК» про настання страхового випадку (а.с. 210-211).

В судовому засіданні також були оглянуті фотокартки пошкоджених транспортних засобів (на диску, а.с. 222), надані ПрАТ «УТСК», і встановлено, що на момент фотофіксації одразу після ДТП автомобіль «Honda M-NV», д.н. НОМЕР_2 будь-яких інших пошкоджень, зокрема задньої частини, не мав (а.с. 223, 224).

Таким чином, судом достовірно встановлено, що деформація дверей задка, заднього бампера, хромової накладки заднього бампера, заднього правого світловідбивача заднього бампера автомобіля «Honda M-NV» відбулись після ДТП 04.05.2023 року, тому при визначенні суми матеріального збитку суд приймає до уваги висновок експерта на суму 182911,07 грн.

Відповідачем дана сума фактично не оспорена і докази на спростування вартості матеріального збитку суду не надані.

За змістом ч.1 ст. 28, ст. 29Закону України«Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтомтранспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Зі зміступ.36.1ст.36цього Закону страховик приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування або про відмову у здійсненні страхового відшкодування. Рішення про здійснення страхового відшкодування приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Згідно п.36.2.ст.36 ЗУ № 1961-IVстраховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна транспортного засобу з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Як вбачається з матеріалів справи страховиком була визначена сума страхового відшкодування в розмірі 130000 грн., що відповідає ліміту відповідальності і з якою погодився позивач ОСОБА_1

ПрАТ «УТСК» сплатило останньому 130000 грн.

Разом з тим, дана сума не покриває всіх витрат позивача на ремонт транспортного засобу, тому з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню різниця між вартістю реально завданого матеріального збитку і сумою страхового відшкодування 52911,07 грн. (182911,07 грн. 130000 грн. = 52911,07 грн.).

Заперечення відповідача з приводу його відповідальності за завдані збитки суд вважає безпідставними враховуючи наведені обставини і норми закону.

Також в силу ч.1 ст. 28, ст. 29Закону України«Про обов`язкове страхування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на евакуацію транспортного засобу, понесення яких підтверджені належними доказами: актом від 05.05.2023 р. про транспортування автомобіля «HondaM-NV»,д.н. НОМЕР_2 і квитанцієюпро оплатуна суму1200грн.,актом від11.05.2023року протранспортування «HondaM-NV»,д.н. НОМЕР_2 і квитанцієюпро оплатуна суму1300грн. (а.с. 25, 26, 29, 30).

Крім того, з метою виявлених пошкоджень автомобіля після ДТП, ТОВ «ТД Автоцентр Поділля» проведені роботи по дефектуванню, вартість робіт становить 399 грн., що підтверджено актом виконаних робіт від 11.05.2013 року і квитанцією (а.с. 27, 28), тому дана сума також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Всього з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 слід стягнути матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП, в сумі 55810,07 грн. (52911,07 грн. + 1200 грн. + 1300 грн. + 399 грн. = 55 810,07 грн.).

Судові витрати підлягають розподілу наступним чином.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач поніс витрати по сплаті судового збору в сумі 1073,63 грн. (а.с. 42) та гонорару згідно договору про надання правничої допомоги від 09.08.2023 року в сумі 15 000 грн. (а.с. 31,32, 33, 34). Всього на загальну суму 16073,63 грн.

Враховуючи те, що ціна позову ОСОБА_1 складала 56695,71 грн., а позов задоволений частково на суму 55810,07 грн. (98%), з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в сумі 15752,15 грн. (16073,63 грн. ? 98% : 100 = 15752,15 грн.).

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 15, 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1172, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.12,13,76-81,89, 141,263-265 ЦПК України,

в и р і ш и в :

позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП, в сумі 55810 (п`ятдесят п`ять тисяч вісімсот десять) грн. 07 коп., а також судові витрати в сумі 15752,15 грн.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до вимог ст.ст. 354, 355 ЦПК України, розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України.

Учасники справи:

- позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3

- відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4

- третя особа без самостійних вимог - Приватне акціонерне товариство «Українська транспортна страхова компанія», 01033, м. Київ, вул.. Саксаганського, 77, ЄДРПОУ 22945712

Повне рішення складене 15.05.2025 року.

Суддя: