Ухвала

від 16.05.2025 по справі 486/593/25

АНАНЬЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 486/593/25

Провадження № 2/486/691/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2025 року Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді - Савіна О.І.,

при секретарі - Соболевської І.Ю.,

за участю: позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Шавлуташвілі Г.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Південноукраїнськ Миколаївської області заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Савіна О.І. у справі №486/593/25 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня» Южноукраїнської міської ради, про визнання протиправним та скасування наказу Комунального некомерційного підприємства «Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня» Южноукраїнської міської ради № 133/01-01 від 10.12.2024 року «Про зміни до організаційної структури та штатного розпису» та наказу Комунального некомерційного підприємства «Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня» Южноукраїнської міської ради № 83-О (Розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) від 13.03.2025 року,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Південноукраїнського міського суду Миколаївської області знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня» Южноукраїнської міської ради, про визнання протиправним та скасування наказу Комунального некомерційного підприємства «Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня» Южноукраїнської міської ради № 133/01-01 від 10.12.2024 року «Про зміни до організаційної структури та штатного розпису» та наказу Комунального некомерційного підприємства «Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня» Южноукраїнської міської ради № 83-О (Розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) від 13.03.2025 року.

13.05.2025 року надійшла заява від позивача ОСОБА_1 про відвід судді Савіна О.І. від розгляду справи №486/593/25. В обґрунтування заяви позивач зазначає, що порушено строки відкриття провадження, передбачених ст. 187 ЦПК України - провадження відкрито 18.04.2025 року, хоча позов подано ще 04.04.2025 року через систему «Електронний суд». Це створює підстави для сумнівів у добросовісності судді. Також, громадська інформація та підозри в упередженості: у місцевих ЗМІ та соціальних мережах поширюється інформація про можливу зацікавленість судді у справі, зокрема, йдеться про: ймовірні поза процесуальні зв`язки з директором лікарні Луповим С.В.; факти, що ставлять під сумнів об`єктивність судді (зокрема інформація про затримання поліцією у стані сп`яніння, що може бути пов`язано з лікарнею-відповідачем, яка проводила аналізи); звинувачення у можливій участі в корупційних діях, пов`язаних із контрактом директору КНП «ЮМБЛ» Лупову С.І. Вважає, що є ризик порушення права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини, через сумнів у неупередженості судді.

У зв`язку з цим, позивач вважає, що вказані вище обставини є обставиною, яка об`єктивно викликає сумнів у неупередженості та об`єктивності судді Савіна О.І. під час розгляду даної справи.

У судовому засіданні позивач заяву про відвід судді Савіна О.І. просить задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти заяви про відвід головуючого у справі, вважає її необґрунтованою.

Згідно ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Судове засідання по справі призначене на 16.05.2025 року о 09:00 год.

Заява про відвід надійшла до суду 13.05.2025 року, передана судді раніше ніж за три робочих дня до судового засідання, яке призначене на 16.05.2025 року.

Відповідно до ч. 7, ч.8 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов до наступних висновків.

Ухвалою суду від 18.04.2025 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи був призначений на 16.05.2025 року.

13.05.2025 року надійшла заява від позивача ОСОБА_1 про відвід судді Савіна О.І. від розгляду справи №486/593/25.

Підстави для відводу (самовідводу) передбачені статтею 36 ЦПК України, відповідно до якої, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Виходячи з наведеного, суд приходить до переконання, що заявлений відвід є необґрунтованим.

Між тим, згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункти 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції»; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії») або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі «Лука проти Румунії»), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (пункт 44 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»; пункт 30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Кю проти Фінляндії»; пункт 96 рішення ЄСПЛ у справі «Мікалефф проти Мальти»).

У рішенні від 09.11.2006 року в справі «Білуха проти України» ЄСПЛ з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).

Стосовно об`єктивного критерію Суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52).

Законодавець надає учасникам судового процесу можливість коректного розв`язання ситуації, що створилася, шляхом заяви самовідводу, що і є етичним моментом законодавства, яке регулює ці питання. На переконання суду, кінцевою метою законодавця було досягнення максимальної впевненості в тому, що у учасників процесу не повинно виникати сумнівів у неупередженості судді.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland) зазначено, що у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

Відповідно до п.п. 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» суб`єктивний критерій - це особисті переконання та поведінка конкретного судді. Об`єктивний критерій - це факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви у безсторонності судді та оцінка того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення правомірних сумнівів в безсторонності (зовнішні ознаки).

ЄСПЛ нагадує, що « безсторонність», в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (див., серед багатьох інших джерел, «Булут проти Австрії» (Bulut v. Avstria), рішення від 22.02.1996 року, Reports 1996-II, с. 356, п. 31, та «Томан проти Швейцарії» (Thomann v. Switzerland), рішення від 10.06.1996 року, Reports 1996-III, 825, п. 30). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Реалізація принципу верховенства права, визначеного ЦПК України, є неможливою без забезпеченої можливості доступу особи до незалежного, неупередженого суду, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду.

Пункт 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року, наголошує, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в його неупередженості.

Крім того, Європейський Суд нагадав, що будь-який служитель Феміди, щодо якого є підстави сумніватися в неупередженості, повинен усунутися від розгляду справи.

Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об`єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд.

Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача (за Кодексом суддівської етики).

Дослідивши обставини, викладені в заяві про відвід, суд приходить до висновку про необхідність заявити про самовідвід від розгляду даної справи.

За такого, з метою дотримання учасниками процесу своїх процесуальних прав, з метою зняття «зайвої» напруги у відносинах судді з сторонами справи, надання впевненості учасникам цивільного процесу у реалізації їх права на справедливий суд, що, безпосередньо, в свою чергу, сприятиме підвищенню авторитету судової влади загалом - суддя Савін О.І. заявляє собі самовідвід від розгляду даної справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 39, 40-41, 260 ЦПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

Заявлений відвід позивача ОСОБА_1 головуючому судді Савіну Олександру Івановичу у справі №486/593/25 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня» Южноукраїнської міської ради, про визнання протиправним та скасування наказу Комунального некомерційного підприємства «Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня» Южноукраїнської міської ради № 133/01-01 від 10.12.2024 року «Про зміни до організаційної структури та штатного розпису» та наказу Комунального некомерційного підприємства «Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня» Южноукраїнської міської ради № 83-О (Розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) від 13.03.2025 року, - визнати необґрунтованим.

Заявити самовідвід по цивільній справі №486/593/25 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня» Южноукраїнської міської ради, про визнання протиправним та скасування наказу Комунального некомерційного підприємства «Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня» Южноукраїнської міської ради № 133/01-01 від 10.12.2024 року «Про зміни до організаційної структури та штатного розпису» та наказу Комунального некомерційного підприємства «Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня» Южноукраїнської міської ради № 83-О (Розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) від 13.03.2025 року.

Відвести суддю Савіна Олександра Івановича від розгляду цивільної справи №486/593/25 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня» Южноукраїнської міської ради, про визнання протиправним та скасування наказу Комунального некомерційного підприємства «Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня» Южноукраїнської міської ради № 133/01-01 від 10.12.2024 року «Про зміни до організаційної структури та штатного розпису» та наказу Комунального некомерційного підприємства «Южноукраїнська міська багатопрофільна лікарня» Южноукраїнської міської ради № 83-О (Розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) від 13.03.2025 року.

Передати до канцелярії Південноукраїнського міського суду Миколаївської області матеріали справи №486/593/25 для здійснення повторного автоматичного розподілу справи відповідно до ст. 33 ЦПК України.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Південноукраїнського

міського суду О.І. Савін