Рішення від 16.05.2025 по справі 640/29022/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2025 року Справа № 640/29022/21 провадження №ЗП/280/445/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Тетерюк Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (01601, м. Київ, вул. Прорізна, 2; код ЄДРПОУ 00063928)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАШ 365» (01135, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 101А; код ЄДРПОУ 42590855)

про анулювання ліцензії,

ВСТАНОВИВ:

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (далі позивач, Національна рада) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю НАШ 365 (далі відповідач, ТОВ «НАШ 365») в якій просить анулювати ліцензію на мовлення НР №01544-м від 08.11.2019 року, видану Товариству з обмеженою відповідальністю НАШ 365, м. Київ.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що ТОВ «НАШ 365» (далі - Відповідач/Ліцензіат/Телерадіокомпанія) є юридичною особою за законодавством України, якій Національна рада видала ліцензію на мовлення HP № 01544-м від 08.11.2019, супутникове мовлення, логотип: «НАШ». За результатами позапланової безвиїзної перевірки діяльності ТОВ «НАШ 365», Національна рада 28.04.2021 ухвалила рішення №483, яким визнала порушення вимог частини першої статті 28 Закону України «Про інформацію», абзаців третього та четвертого частини другої статті 6 та пунктів а) та в) частини першої статті 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», а також визнала наявність закликів до насильницької зміни конституційного ладу України, закликів до розв`язування агресивної війни або її пропаганди та/або розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті у висловлюваннях і застосувала до ліцензіата санкції: «оголошення попередження» (за порушення пунктів а) та в) частини першої статті 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення») та «стягнення штрафу» (за вчинення порушень, передбачених частиною восьмою статті 72 Закону України «Про телебачення та радіомовлення». Крім того, за результатами позапланової безвиїзної перевірки діяльності ТОВ «НАШ 365», Національна рада 28.04.2021 ухвалила рішення №484, яким визнала порушення абзацу четвертого частини другої статті 6 та пункту а) частини першої статті 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», визнала наявність закликів до розв`язування агресивної війни або її пропаганди та/або розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті у висловлюваннях і застосувала до ліцензіата санкцію №стягнення штрафу» за вчинення порушень, передбачених частиною восьмою статті 72 Закону України «Про телебачення і радіомовлення». З метою перевірки виконання ліцензіатом пункту 6 рішення Національної ради від 28.04.2021 №483 та пункту 5 рішення Національної ради від 28.04.2021 №484, розпоряджень Національної ради від 30.04.2021 №17/760 та 17/759 щодо усунення порушень законодавства, виданих за результатом проведених перевірок, 22.06.2021було здійснено моніторинг мовлення ТОВ «НАШ 365», відповідно до ліцензії на мовлення НР №01544-м від 08.11.2019. Так, трансляція 22.06.2021, 23.06.2021, 25.06.2021, 26.06.2021, 27.06.2021, 28.06.2021 в ефірі ТОВ «НАШ 365», передачі «Важливе» містила ознаки порушення вимог абзацу четвертого частини другої статті 6, пунктів а) та в) частини першої статті 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення». У зв`язку з цим на засіданні Національної ради 15.07.2021 рішенням № 917 було призначено позапланову безвиїзну перевірку ТОВ «НАШ 365». З метою об`єктивного та всебічного розгляду порушеного питання уповноваженими представниками Національної ради проаналізовано надані ліцензіатом документи, в тому числі і пояснення щодо висновків, викладених у вищезазначеному рішенні. Рішення Національної ради від 15.07.2021 № 917 «Про призначення позапланової безвиїзної перевірки ТОВ «НАШ 365» прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України. Перевіркою встановлено наявність порушення ТОВ «НАШ 365», під час трансляції 22.06.2021, 23.06.2021, 25.06.2021, 26.06.2021, 27.06.2021, 28.06.2021 передачі «Важливе» в ефірі ТОВ «НАШ 365», м. Київ (ліцензія на мовлення HP № 01544-м від 08.11.2019), вимог Закону України «Про телебачення і радіомовлення»: - абзацу четвертого частини другої статті 6 (Не допускається використання телерадіоорганізацій для розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті); пунктів а), б) та в) частини першої статті 59 (Телерадіоорганізація зобов`язана: дотримуватися законодавства України та вимог ліцензії; виконувати рішення Національної ради та судових органів; поширювати об`єктивну інформацію). З огляду на наведене, у відповідності до вимог Закону України від 23.09.1997 № 538/97-ВР «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» (далі - Закон № 538/97-ВР) позивачем прийнято рішення про звернення до суду із заявою про анулювання ліцензії на мовлення.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Келеберда В.І.) від 21.10.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін; встановлено строки подання заяв по суті справи.

До матеріалів справи долучено відзив на позовну заяву (вх.№03-14/203466/21 від 24.12.2021), за змістом якого висловлює незгоду із заявленими позовними вимогами з тих підстав, що позовна заява не містить обґрунтувань наявності у діях відповідача чи висловлюваннях ознак національної, релігійної чи расової ворожнечі. Крім того, у позовній заяві відсутній належний аналіз висловлювань та не взято до уваги, що у них відсутні заклики до якихось протиправних дій проти будь-яких осіб або виказування до них зневаги, ненависті, тощо. Також відповідач зазначає, що законодавство України не вимагає від промовця посилання на будь-які докази чи джерела інформації під час висловлювання власної думки. Отже, висловлювання, в яких позивач побачив нібито поширення необ`єктивної інформації, були особистою думкою промовця, оцінюючим судженням, а не фактичними твердженнями, відповідно до таких висловлювань взагалі не може бути застосовано поняття «необ`єктивної інформації». Крім того, відповідач зазначає, що при винесені рішення про застосування санкцій до відповідача було порушено правову процедуру, яка встановлена чинним законодавством, що свідчить про незаконність прийнятого рішення. Враховуючи вищенаведене, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Просить відмовити в задоволенні позову.

До матеріалів справи долучено відповідь на відзив (вх. №03-14/207173/21 від 31.12.2021), у якій позивач вказує, що доводи відповідача є необґрунтованими та безпідставними. Зазначає, що на виконання вимог чинного законодавства України, дотримання принципів журналістських стандартів, журналісти зобов`язані гарантувати людям отримання правдивої та достовірної інформації за допомогою чесного відображення об`єктивної реальності. І це стосується всіх жанрів журналістики, зокрема, і таких як інтерв`ю. Ця обставина накладає особливу відповідальність на ведучих передачі перед суспільством, оскільки поширення недостовірної, упередженої інформації має значний потенціал додаткової дестабілізації суспільства та підриває довіру до українських засобів масової інформації. Телепередача «Важливе» належить до жанру інформаційно-аналітичних передач та має подавати об`єктивну, збалансовану та достовірну інформацію, на отримання якої розраховує аудиторія телеканалу. Отже Національна рада вправі надавати оцінку дотриманню під час трансляції передач основних принципів державної політики у сфері телебачення і радіомовлення, а також закону України «Про інформацію», який згідно статті 3 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», відноситься до законодавства, нагляд за дотриманням якого вона здійснює. Так, в даній справі достатньо вагомих підстав для прийняття оскаржуваного рішення у порядку і спосіб, який був визначений Національною радою, в силу недопущення в інформаційних та інших телерадіопрограмах поширення, зокрема, необ`єктивної інформації. Крім того, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду питання щодо результатів позапланової перевірки ТОВ «НАШ 365» за якою складено акт перевірки №159 від 13.08.2021 та надання можливості ліцензіату надати свої пояснення безпосередньо під час засідання, Національною радою рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням, надіслано лист від 17.09.2021 №17/1664, яким запрошено уповноважених працівників телерадіоорганізації на засідання Національної ради. Отже, твердження відповідача про порушення позивачем процедури прийняття оскаржуваного рішення не відповідає дійсності. Враховуючи вищенаведене, Національна рада діяла відповідно до вимог чинного законодавства, а усі твердження відповідача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

До матеріалів справи долучено заперечення (вх. №03-14/20790/22 від 09.02.2022) за змістом яких відповідач висловлює незгоду із відповіддю на відзив та зазначає, що позивач не спростував доводи відзиву на позовну заяву та не навів належних доказів на підтвердження наявності у діях відповідача чітко визначеного складу правопорушення. Також, відповідач вважає на необхідне підкреслити, що перечислення наявних на думку позивача, порушень без віднесення до них конкретних висловлювань, проведення стилістичного та семантичного аналізу висловлювань не може вважатися належним посиланням на докази, яким підтверджується настання обставин, з настанням яких закони України пов`язують виникнення у Національної ради повноважень приймати відповідний індивідуальний акт. Крім того, відповідач вважає, що висловлювання, в яких позивач побачив порушення, належали гостю ефіру, а отже відповідальність автора висловлювань має бути відмежована від відповідальності відповідача. Також, відповідач зазначає, що він не був присутній під час розгляду питання про застосування до нього санкцій і взагалі не зав про його розгляд, адже не отримав запрошення завчасно. Направлення листа відповідачу жодним чином не свідчить про вручення йому цього повідомлення, як того вимагає Закон № 538/97-ВР. Просить відмовити в задоволенні позову.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано.

З урахуванням пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2825-IX, Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, справу №640/29022/21 передано на розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.

07.03.2025 справа №640/29022/21 надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду, після повторного автоматизованого розподілу справи між суддями, проведеного в порядку Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), справу передано на розгляд судді Запорізького окружного адміністративного суду Семененко Марині Олександрівні.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 12.03.2025 прийнято адміністративну справу до провадження, розпочато спочатку судовий розгляд справи за правилам спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою суду від 16.05.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.

На підставі наявних у суду матеріалів встановлено такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «НАШ 365», код ЄДРПОУ 42590855, зареєстровано як юридична особа 02.11.2018, № запису 10741020000080589, місцезнаходження: Україна, 01135, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок 101А, основний вид економічної діяльності: 59.11 Виробництво кіно- та відеофільмів, телевізійних програм.

08.11.2019 Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення на підставі рішення від 30.10.2019 № 1743 видано ТОВ «НАШ 365» ліцензію на мовлення, серія НР № 01544-м, вихідні дані (логотип)«НАШ», вид мовленнясупутникове (телебачення), загальні характеристики каналу мовлення, мережі мовлення, багатоканальної телемережі (для багатоканальних телемереж зазначається оператор телекомунікацій) згідно з додатком 3 до ліцензії, періодичність, час, обсяги мовлення: 24 години на добу; дата набрання чинності ліцензією08.11.2019, до 08.11.2029 (а.с 20-30).

Рішенням від 15.07.2021 №917, на засіданні Національної ради, було призначено позапланову безвиїзну перевірку ТОВ «НАШ 365», м. Київ. (а.с. 46-50)

На виконання зазначеного рішення позивачем 16.07.2021 видано наказ №5а/021185 «Про проведення позапланової безвиїзної перевірки діяльності ТОВ «НАШ 365», м. Київ (ліцензія на мовлення НР № 01544-м від 08.11.2019)».(а.с. 74)

Про проведення позапланової безвиїзної перевірки ТОВ «НАШ 365» повідомлено рекомендованим листом від 20.07.2021 №17/1263, до якого долучено: копію рішення Національної ради від 15.07.2021 №917, копію наказу голови Національної ради від 16.07.2021 №5а/185, копію акта моніторингу телерадіол програми ТОВ «НАШ 365», м. Київ, ліцензія на мовлення НР №01544-м від 08.11.2019,за 22-28.06.2021.

Позивач провів позапланову безвиїзну перевірку ТОВ «Наш 365», результати якої оформлені актом від 13.08.2021 №159 позапланової безвиїзної перевірки телерадіоорганізації, в якому встановлено наявність ознак порушення під час трансляції передачі «Важливе» (ведучі: Макс Назаров та ОСОБА_1 ; учасники передачі: Євген Мураєв) в ефірі ТОВ «НАШ 365», м. Київ (ліцензія на мовлення НР №01544-м від 08.11.2019) за 22.06.2021, 23.06.2021, 25.06.2021, 26.06.2021, 27.06.2021, 28.06.2021 вимог Закону України «Про телебачення і радіомовлення»:

- абзацу четвертого частини другоїстатті 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (не допускається використання телерадіоорганізацій для: закликів до розв`язування агресивної війни або її пропаганди та/або розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті);

- пунктів а), б) та в) частини першої статті 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (телерадіоорганізація зобов`язана: дотримуватися законодавства України та вимог ліцензії; виконувати рішення Національної ради та судових органів; поширювати об`єктивну інформацію)

Крім того, результати аналізу змісту телепрограми за 22.06.2021, 23.06.2021, 25.06.2021, 26.06.2021, 27.06.2021, 28.06.2021 свідчить про не усунення ліцензіатом порушень законодавства: невиконання пункту 6 рішення Національної ради від 28.04.2021 №483, пункту 1 розпорядження Національної ради від 30.04.2021 №17/760 про усунення порушень законодавства, невиконання пункту 5 рішення Національної ради від 28.04.2021 №484, пункту 1 розпорядження Національної ради від 30.04.2021 №17/759 про усунення порушень законодавства, що є порушенням вимог пункту «б» частини першої статті 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (а.с. 103-110).

Листом від 17.09.2021 №17/1664, запрошено керівника або уповноважену особу ліцензіата взяти участь у засіданні Національної ради, яке відбудеться 30.09.2021 об 11:00 в режимі реального часу (он-лайн) з використанням відповідних технічних засобів в приміщенні Національної ради, щодо розгляду питання «Про результати позапланової безвиїзної перевірки ТОВ «НАШ 365» (НР №01544-м від 08.11.2019, супутникове мовлення, логотип: «НАШ», Акт №159 від 13.08.2021) (а.с. 170-171).

Рішенням Національної ради від 30.09.2021 року №1328 «Про результати позапланової безвиїзної перевірки ТОВ «НАШ 365», м. Київ (НР №01544-м від 08.11.2019, супутникове мовлення, логотип: «НАШ», Акт перевірки №159 від 13.08.2021)», розглянувши акт перевірки, керуючись абзацом четвертим частини другої статті6, частиною п`ятою статті 37, пунктами а), б) та в) частини першої статті 59, частиною першою статті 70, частинами першою, другою, п`ятою, шостою, тринадцятою статті72, частинами першою та другою статті73, частиною першою статті74 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», статтею13та частиною другою статті24 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення»:

- визнано порушення ТОВ «НАШ 365» абзацу четвертого частини другої статті 6, пунктів а), б) та в) частини першоїстатті 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»;

- визнано наявність розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті у висловлюваннях, які були поширені в ефірі ТОВ «НАШ 365», 22.06.2021, 23.06.2021, 25.06.2021, 26.06.2021, 27.06.2021, 28.06.2021;

- визнано факт невиконання пункту 6 рішення Національної ради від 28.04.2021 №483, пункту 1 розпорядження Національної ради від 30.04.2021 №17/760 про усунення порушень законодавства, невиконання пункту 5 рішення Національної ради від 28.04.2021 №484, пункту 1 розпорядження Національної ради від 30.04.2021 №17/759 про усунення порушень законодавства;

- керуючись пунктом в) частини п`ятої статті 37 та частиною тринадцятою статті 72 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» вирішено звернутися до суду з позовом про анулювання ліцензії на мовлення НР №01544-м від 08.11.2019 року телерадіоорганізації ТОВ «НАШ 365»;

- зобов`язано ліцензіата ТОВ «НАШ 365», з дня набрання чинності цим рішенням привести свою діяльність у відповідність до вимог чинного законодавства (а.с. 51-59).

Вищенаведене зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Правові засади діяльності Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі - Національна рада) як конституційного, постійно діючого, колегіального, наглядового та регулюючого державного органу в галузі телерадіомовлення визначає Закон № 538/97-ВР.

Відповідно достатті 1 Закону №538/97-ВР (тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) Національна рада є конституційним, постійно діючим колегіальним органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень, передбачених цим законом.

Приписами статті 13 Закону №538/97-ВР передбачено, що Національна рада здійснює, серед іншого, нагляд за дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов та умов ліцензій; нагляд за дотриманням ліцензіатами визначеного законодавством порядку мовлення під час проведення виборчих кампаній та референдумів; офіційний моніторинг телерадіопрограм, а також застосування в межах своїх повноважень санкцій відповідно до закону.

Відповідно до статті 18 Закону №538/97-ВР ліцензування телерадіомовлення здійснює Національна рада.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері телевізійного та радіомовлення на території України, визначає правові, економічні, соціальні, організаційні умови їх функціонування, спрямовані на реалізацію свободи слова, прав громадян на отримання повної, достовірної та оперативної інформації, на відкрите і вільне обговорення суспільних питань, є Закон України від 21.12.1993 №3759-ХІІ «Про телебачення і радіомовлення» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 3759-ХІІ).

Згідно з частиною 4 статті 7 Закону № 3759-ХІІвизначено, що єдиним органом державного регулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення незалежно від способу розповсюдження телерадіопрограм і передач є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення (далі - Національна рада).

Статті13та 14 Закону №538/97-ВР наділяють Національну раду наглядовими та регуляторними повноваженнями щодо дотримання телерадіоорганізаціями вимог законодавства у галузі телерадіомовлення, а також нагляд за дотриманням ліцензіатами умов ліцензій.

Зокрема, Національна рада здійснює офіційний моніторинг телерадіопрограм та застосовує в межах своїх повноважень санкції відповідно до закону.

Аналогічні положення містяться також у№ 3759-ХІІ.

Так, відповідно до частини 1 статті 70Закону № 3759-ХІІНаціональна рада здійснює контроль за дотриманням та забезпечує виконання вимог, крім іншого, законодавства України у сфері телебачення і радіомовлення.

Частина 7статті 27 Закону №3759-ХІІ встановлює, що ліцензіат зобов`язаний виконувати умови ліцензії. Національна рада контролює виконання ліцензіатами умов ліцензій та вимог чинного законодавства України, що регулює відносини в сфері телерадіомовлення, та в разі їх порушення - застосовує санкції відповідно до вимог цьогоЗакону.

Відповідальність за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення встановлюється на підставі документальних свідчень, актів перевірки телерадіоорганізацій, звернень визначених цим Законом органів державної влади (частина 4статті 71 Закону №3759-ХІІ ).

Відповідно до частини 1 статті 72 Закону №3759-ХІІсанкції за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення застосовуються за рішенням суду або, у встановлених цим Законом випадках, за рішенням Національної ради.

Частина 2 цієї статті встановлює, що Національна рада застосовує санкції до телерадіоорганізацій у разі порушення ними вимог цьогоЗаконута/або умов ліцензії.

Як визначає частина 5статті 72 Закону №3759-ХІІ, Національна рада приймає рішення про застосування санкцій на підставі наданих документальних свідчень, актів перевірки чи подання визначених цим Законом органів державної влади.

За правилами частини 6статті 72 Закону №3759-ХІІНаціональна рада може застосовувати до телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги такі санкції: оголошення попередження; стягнення штрафу; анулювання ліцензії на підставі рішення суду за позовом Національної ради.

У частині 1статті 73 Закону №3759-ХІІ встановлено, що питання про порушення ліцензіатом законодавства або умов ліцензії розглядаються на засіданні Національної ради в порядку, визначеному цим Законом таЗаконом України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення».

Відповідно до частини 2 та 3статті 73 Закону №3759-ХІІ Національна рада починає розгляд питання про порушення ліцензіатом законодавства або умов ліцензії на підставі актів перевірки.

До початку розгляду представник ліцензіата має право ознайомитися з усіма матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання. При розгляді питання представник ліцензіата має право користуватися правовою допомогою.

Відповідно до частини 1статті 74 Закону №3759-ХІІза результатами розгляду питання про порушення ліцензіатом законодавства або умов ліцензії Національна рада приймає рішення про:

а) визнання порушення і застосування передбачених цим Законом санкцій;

б) проведення додаткової перевірки;

в) відсутність фактів порушення.

З огляду на зміст позовних вимог та виявлені відповідачем порушення у межах цього спору суду належить встановити, чи наявні підстави для звернення відповідача до суду з позовом про анулювання ліцензії на мовлення НР №01544-м від 08 листопада 2019 року телерадіоорганізації ТОВ «НАШ 365».

Відповідно до абзацу 4 частини 2 статті 6 Закону №3759-ХІІне допускається використання телерадіоорганізацій для закликів до розв`язування агресивної війни або її пропаганди та/або розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті.

Згідно з пунктами «а», «б» та «в» частини 1статті 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»телерадіоорганізація зобов`язана: дотримуватися законодавства України та вимог ліцензії; виконувати рішення Національної ради та судових органів; поширювати об`єктивну інформацію.

На переконання суду, зафіксовані в акті перевірки та оскаржуваному рішенні фрагменти трансляції передачі «Важливе», поширені в ефірі ТОВ «НАШ 365» 22.06.2021, 23.06.2021, 25.06.2021, 26.06.2021, 27.06.2021, 28.06.2021, містили висловлювання, які свідчили про порушення абзацу четвертого частини другої статті 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що передача велася не у формі дискусії, а у формі інтерв`ю, а таким форматом телепередачі не передбачено надання різних думок та поглядів, увага зосереджена безпосередньо на думках та поглядах особи, яка відповідає на питання інтерв`юера, оскільки будь-який жанр і формат передачі не звільняє телерадіоорганізацію та її співробітників від обов`язку дотримуватись норм законодавства щодо припинення правопорушення в ефірі.

Відповідач не довів будь-якими доказами, що з боку ведучих передачі «Важливе» були спроби збалансувати однобічність висловленої під час інтерв`ю позиції, зокрема, за допомогою поставлених запитань, коментарів, реплік і зауважень, не було вжито жодних дій щодо зупинення риторики, не було наведено альтернативної точки зору з питань які є чутливими для національної безпеки України.

Крім того, ТОВ «НАШ 365» під час повторної трансляції не вжило заходів з усунення правопорушення та здійснило трансляцію без модерації.

Неспроможними є доводи відповідача про те, що висловлювання ОСОБА_2 є власними оціночними судженнями, оскільки такі висловлювання не відповідають критеріям, визначеним у частині другій, зокрема відповідач не довів використання спікером будь-яких мовно-стилістичних засобів, наприклад вживання гіпербол, алегорій, сатири.

Суд також не погоджується із твердженням відповідача про наявність в діях позивача ознак цензури та втручання у право свободи вираження поглядів.

Так, відповідно до частини 1статті 24 Закону України «Про інформацію»забороняється цензура - будь-яка вимога, спрямована, зокрема, до журналіста, засобу масової інформації, його засновника (співзасновника), видавця, керівника, розповсюджувача, узгоджувати інформацію до її поширення або накладення заборони чи перешкоджання в будь-якій іншій формі тиражуванню або поширенню інформації.

Однак, відповідач не довів, що позивач висував до ТОВ «Наш 365» вимоги узгоджувати інформацію до її поширення або наклав заборону чи перешкодив в будь-якій іншій формі тиражуванню або поширенню інформації в рамках закону.

Суд звертає увагу, що заборона цензури не може бути підставою для зловживання правом на інформацію та зауважує, що відповідно достатті 28 Закону України «Про інформацію»інформація не може бути використана зокрема для закликів до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганди війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини.

Відповідно до частини 7 статті 4 Закону №3759-ХІІдержава всіма можливими законними засобами не допускає в інформаційних та інших телерадіопрограмах систематичного цілеспрямованого безпідставного загострення уваги на війні, насильстві і жорстокості, розпалюванні расової, національної та релігійної ворожнечі або позитивного їх подання (трактування), а також забезпечує ідеологічний і політичний плюралізм у сфері аудіовізуальних засобів масової інформації.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 25 травня 2018 року у справі №826/2810/15, Національна рада вправі надавати оцінку дотриманню під час трансляції передач основних принципів державної політики у сфері телебачення і радіомовлення, а такожЗакону України «Про інформацію», який згідностатті 3 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»відноситься до законодавства, нагляд за дотриманням якого вона здійснює.

При цьому, у межах спірних правовідносин Національна рада діяла на підставі та в межах повноважень наданих законом.

Враховуючи викладене, суд констатує, що мали місце порушення позивачем вимог абзацу четвертого частини другої статті 6, пунктів а), б та в) частини першоїстатті 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», та розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті у висловлюваннях, які були поширені в ефірі ТОВ «НАШ 365», 22.06.2021, 23.06.2021, 25.06.2021, 26.06.2021, 27.06.2021, 28.06.2021.

Вирішуючи питання, чи усунуло ТОВ «НАШ 365» порушення абзацу четвертого частини другоїстатті 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»після застосування санкцій у вигляді «стягнення штрафу» рішеннями від 28.04.2021 року №483, від 28.04.2021 року №484, суд виходить із такого.

Так, відповідно до рішення від 28 квітня 2021 року №483 Національна рада визнала порушення ТОВ «НАШ 365» вимог частини першоїстатті 28 Закону України «Про інформацію», абзаців третього та четвертого частини другої статті 6, пунктів а) та в) частини першоїстатті 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»; визнала наявність закликів до насильницької зміни конституційного ладу України, закликів до розв`язування агресивної війни або її пропаганди та/або розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті у висловлюваннях, які були поширені в ефірі ТОВ «НАШ 365»; застосувала до ТОВ «НАШ 365» санкцію «стягнення штрафу».

Відповідно до рішення Національної ради від 28 квітня 2021 року №484 визнано порушення ТОВ «НАШ 365» вимог абзацу четвертого частини другої статті 6 та пункту а) частини першоїстатті 59Закону України «Про телебачення і радіомовлення»; визнано наявність закликів до розв`язування агресивної війни або її пропаганди та/або розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті у висловлюваннях, які були поширені в ефірі ТОВ «НАШ 365»; застосовано до ТОВ«НАШ 365» санкцію «стягнення штрафу».

Суд звертає увагу, що у справі відсутні докази скасування вказаних рішень у судовому порядку.

Крім того, зафіксовані в рішенні №1328 від 30.09.2021 порушення та визнання наявності розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті у висловлюваннях, які були поширені в ефірі ТОВ «НАШ 365», 22.06.2021, 23.06.2021, 25.06.2021, 26.06.2021, 27.06.2021, 28.06.2021, свідчить про невиконання позивачем рішень Національної ради від 28 квітня 2021 року №483 та від 28 квітня 2021 року №484.

На думку суду, позивач не усунув виявлені порушення після застосування у до нього санкцій у вигляді стягнення штрафу за порушення абзацу четвертого частини другоїстатті 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»щодо не допущення використання телерадіоорганізацій для розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, а продовжив порушувати закон.

Водночас, аналізуючи закони України, які встановлюють відповідальність юридичних осіб за правопорушення у сфері валютних, податкових та інших правовідносин, Конституційний Суд України виходить як із конституційних положень щодо порядку визначення видів правопорушень та відповідальності за їх вчинення, так і з характеру передбаченої цими законами відповідальності.

У пункті 5 мотивувальної частини Рішення Конституційний Суд України дійшов висновку, що притягнення до юридичної відповідальності має здійснюватися у певному порядку, на підставі процесуальних норм, що регламентують провадження у справі про порушення юридичними особами норм законодавства. Його аналіз дає підстави стверджувати, що лише в прийнятих останнім часом законах України, які встановлюють відповідальність юридичних осіб у публічних сферах, зокрема в законах про банки і банківську діяльність, про захист економічної конкуренції, процесуальні норми стали органічною частиною законодавства про юридичну відповідальність.

Отже, Конституційний Суд України підтвердив, що види юридичної відповідальності не обмежуються цивільно-правовою, кримінальною, адміністративною та дисциплінарною, а включають також інші види відповідальності, що застосовуються, зокрема, й до юридичних осіб за порушення у сфері господарювання.

У Розділі V ГК України констатується про впровадження такого виду юридичної відповідальності, як господарсько-правова відповідальність.

Так, відповідно до частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Одним із видів санкцій, що можуть застосовуватися до суб`єктів господарювання є адміністративно-господарські санкції, види та порядок застосування яких визначений Главою 27 «Адміністративно-господарські санкції», що міститься у Розділі V ГК України.

Згідно зі статтею 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Відповідно до частини першої статті 239 ГК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції, зокрема, припинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб`єктом господарювання окремих видів господарської діяльності.

Згідно з пунктом 12 частини дванадцятої статті 16 Закону № № 222-VIII підставою для прийняття органом ліцензування рішення про анулювання ліцензії повністю або частково є, зокрема, судове рішення про припинення дії ліцензії.

Подібні положення також містилися у статтях 37, 72 Закону № 3759-XII (який був чинним на момент звернення Національної ради до суду з позовом про анулювання ліцензії у справі № 640/29022/21).

Отже, одним із видів санкцій, які може застосувати Національна рада до суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність у сфері медіа (телебачення і радіомовлення) є анулювання ліцензії на підставі рішення суду. Вказаний вид санкцій відповідно до статті 239 ГК України належить до адміністративно-господарських санкцій.

Питання правової природи адміністративно-господарських санкцій в аспекті їх віднесення до заходів юридичної відповідальності також досліджував Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду, який у постанові від 22.12.2020 у справі № 260/1743/19 дійшов висновку, що визначення адміністративно-господарських санкцій відповідає розумінню заходів державного примусу, що є наслідком вчинення відповідного правопорушення, та має єдину онтологічну основу із заходами юридичної відповідальності.

Отже, з урахуванням змісту положень статей 238 та 239 ГК України, пункту 12 частини дванадцятої статті 16 Закону № № 222-VIII, статті 37 та частини шостої статті 72 Закону № 3759-XII в контексті юридичної позиції Конституційного Суду України, викладеного у Рішенні від 30.05.2001 № 7-рп/2001, колегія суддів дійшла висновку, що анулювання дії ліцензії є видом адміністративно-господарської санкції, яка за своєю правовою природою належить до заходів юридичної відповідальності, що застосовується до юридичної особи.

За такого правового регулювання суд дійшов висновку, що на час вчинення дій, які є предметом спору у цій справі, були наявні законодавчо визначені підстави для анулювання ліцензії на мовлення, виданої ТОВ «НАШ 365», в судовому порядку.

Водночас у зв`язку із прийняттям Закону України від 13.12.2022 № 2849-IX «Про медіа» (далі - Закон № 2849-IX), яким змінені та процедура анулювання ліцензії, з 31.03.2023 втратив чинність Закон № 3759-XII.

Своєю чергою, вимоги позивача ґрунтується на положеннях Закону № 3759-XII, чинність якого була припинена 31.03.2023.

Так, зокрема, у відповідності до положень частини другої статті 4 Закону № 2849-IX, рішення про анулювання ліцензій у сфері медіа можуть бути встановлені та застосовані лише на підставі закону, якщо це є необхідним у демократичному суспільстві, а відповідне обмеження є пропорційним (ненадмірним) щодо поставленої мети. Обмеження зазначених свобод може здійснюватися лише в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя. При впровадженні обмежень у сфері медіа державні органи, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи застосовують практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

При вирішенні питання зворотної дії закону, який пом`якшує або скасовує відповідальність для юридичних осіб, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Окрім того, Конституційний Суд України у Рішенні від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 зазначив, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб, крім тих випадків, коли про це є спеціальна вказівка в самому Законі або іншому нормативно-правовому акті.

Також в аспекті досліджуваного питання необхідно врахувати правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 15.02.2022 у справі № 160/8569/20, відповідно до якого у випадку прийняття рішення про притягнення до юридичної відповідальності суб`єкт владних повноважень застосовує законодавство, що було чинним на момент виявлення правопорушення суб`єктом, що притягається до відповідальності.

Факт наступного скасування або зміни умов притягнення до відповідальності (складу правопорушення, санкції тощо), може впливати на можливість суб`єкта владних повноважень приймати рішення лише у випадку, якщо така законодавча зміна зумовлена волею суб`єкта нормотворення визнати певні дії такими, що не потребують визнання правопорушенням та, відповідно, притягнення до відповідальності.

Отже, за загальним правилом, прийняття нового Закону № 2849-IX, яким змінено умови та підстави притягнення до юридичної відповідальності суб`єктів, що здійснюють господарську діяльність у сфері медіа, включаючи зміну видів відповідальності, складу правопорушення тощо, не має значення для надання правової оцінки діям суб`єкта господарювання та застосування до нього санкції, крім випадку, якщо у самому Законі № 2849-IX (Перехідних положеннях) визначено зворотну дію у часі деяких положень цього Закону.

У цьому контексті суд також вважає необхідно врахувати правовий висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 26.03.2020 у справі №826/27738/15, від 19.01.2022 у справі № 640/6181/19, відповідно до якого особливістю провадження в адміністративних справах є те, що, за загальним правилом, спір вирішується шляхом оцінювання правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень у певний момент часу (момент прийняття рішення або вчинення дії за зверненням суб`єкта приватного права; у випадку оскарження бездіяльності - остання дата (момент) неприйняття рішення (нездійснення дії), коли існував відповідний обов`язок щодо його прийняття (здійснення дії).

Водночас, зміна законодавчого регулювання обсягу відповідних повноважень суб`єкта владних повноважень або відповідної адміністративної процедури у майбутньому, як правило, не впливає на оцінку судом правомірності дій, рішень або бездіяльності суб`єкта владних повноважень у момент їх фактичного здійснення (прийняття) або нездійснення (неприйняття), незалежно від інстанції, в якій розглядається спір, та тривалості розгляду позову, апеляційної або касаційної скарги.

Своєю чергою, згідно із юридичною позицією Конституційного Суду України про непоширення на юридичних осіб принципу зворотної дії закону у часі, якщо цей закон скасовує чи пом`якшує юридичну відповідальність, а також на підставі вимог КАС України щодо порядку та меж здійснення касаційного розгляду адміністративної справи, суд касаційної інстанції під час перевірки правильності застосування норм матеріального права судами попередніх інстанцій у спорі про анулювання ліцензії суб`єкта господарювання - юридичної особи, для правової оцінки дій учасників застосовує норми закону, який був чинним на час вчинення таким суб`єктом правопорушення, що стало підставою для звернення суб`єкта владних повноважень до суду з позовом про анулювання ліцензії, та на час прийняття рішень судами першої та апеляційної інстанцій, крім випадку, якщо в новому законі визначений інший порядок набрання ним чинності.

Водночас, суд наголошує, що підставою юридичної відповідальності є правопорушення за наявності всіх ознак, які утворюють його склад (об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона), що виступають у нерозривній єдності, тобто як єдине ціле. Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення чи його обов`язкової ознаки виключає можливість притягнення особи до юридичної відповідальності за певне діяння.

Отже, у разі безпосередньої (прямої) дії закону в часі новий нормативний акт поширюється на правовідносини, що виникли після набрання ним чинності, або до набрання ним чинності і тривали на момент набрання актом чинності.

Якщо під час виявлення правопорушення до прийняття остаточного рішення щодо наявності підстав застосування штрафних санкцій було змінено нормативно-правове регулювання, то суд не має законних підстав для притягнення до юридичної відповідальності за діяння щодо якого скасована відповідальність та позбавлений можливості застосувати визначений законом вид відповідальності який діяв на момент вчинення такої дії.

Зазначений підхід в аналогічних правовідносинах був застосований Верховним Судом України у постанові від 18.12.2024 у справі № 600/358/21-а.

За наведеного правового регулювання та встановлених обставин, враховуючи сформований Верховним Судом висновок щодо застосування норм права в аналогічних правовідносинах, суд приходить до висновку про наявність на час вчинення дій, які є предметом спору у цій справі, законодавчо визначених підстав для анулювання ліцензії на мовлення, виданої ТОВ «НАШ 365», в судовому порядку, проте відсутні передбачені законом підстави для прийняття судом рішення про анулювання на момент розгляду справи.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та наданих до матеріалів справи письмових доказів, суд дійшов висновку про наявність сукупності підстав для відмови в задоволенні позову.

З урахуванням положень статті 139 КАС України, у зв`язку з відмовою в задоволенні позову розподіл судових витрат не здійснюється.

Згідно з положеннями абзацу 6 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2825-IX, судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.

Керуючись статтями 2, 5, 7-10, 72, 77, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (01601, м. Київ, вул. Прорізна, 2; код ЄДРПОУ 00063928) до Товариства з обмеженою відповідальністю НАШ 365 (01135, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 101А; код ЄДРПОУ 42590855) про анулювання ліцензії відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 16.05.2025.

Суддя М.О. Семененко