Ухвала

від 15.05.2025 по справі 420/31102/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення касаційної скарги

15 травня 2025 року

м. Київ

справа № 420/31102/24

адміністративне провадження № К/990/18259/25

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Кравчука В.М.,

перевіривши касаційну скаргу Одеської міської ради

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року (суддя Тарасишина О.М.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2025 року (колегія у складі суддів: Градовського Ю.М., Турецької І.О., Шевчук О.А.)

у справі № 420/31102/24

за позовом заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси Одеської області

до Одеської міської ради, Департаменту освіти та науки Одеської міської ради

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Одеського закладу дошкільної освіти «Ясла-садок» № 293 Одеської міської ради, Одеського закладу дошкільної освіти «Ясла-садок» № 268 Одеської міської ради, Комунальної установи «Центр фінансування та господарської діяльності закладів та установ системи освіти Пересипського району м. Одеси»,

про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Заступник керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси Одеської області (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Одеської міської ради (далі - ОМР, відповідач, скаржник) та Департаменту освіти та науки Одеської міської ради (далі - Департамент, відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Одеської міської ради відносно не вжиття заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій знаходиться Одеський заклад дошкільної освіти «Ясла-садок» № 293 Одеської міської ради, Одеський заклад дошкільної освіти «Ясла-садок» № 268 Одеської міської ради;

- зобов`язати Одеську міську раду вчинити дії щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій знаходиться Одеський заклад дошкільної освіти «Ясла-садок» №293 ОМР, Одеський заклад дошкільної освіти «Ясла-садок» №268 ОМР;

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту відносно невжиття заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій знаходиться Одеський заклад дошкільної освіти «Ясла-садок» № 293 ОМР, Одеський заклад дошкільної освіти «Ясла-садок» № 268 ОМР;

- зобов`язати Департамент вчинити дії щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій знаходиться Одеський заклад дошкільної освіти «Ясла-садок» № 293 ОМР, Одеський заклад дошкільної освіти «Ясла-садок»№ 268 ОМР.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.12.2024, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2025, позов задоволено.

15.04.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Одеської міської ради, в якій остання з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними приписів процесуального права просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.12.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2025, а натомість прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Підставою касаційного оскарження судових рішень відповідач визначив п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України, вказавши на відсутність висновків Верховного Суду щодо питань застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме: п. 34 ч. 1 ст. 26, ч. 1 ст. 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ч. 2 ст. 80 Закону України «Про освіту» разом з нормами ст. 122, 123 Земельного кодексу України; положень розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 802-р «Про здійснення протягом 2012 і 2013 років заходів, пов`язаних з проведенням землевпорядних робіт, оформленням правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких розміщені дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади»; ч. 1 ст. 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» при вирішення питання наявності або відсутності у міської ради обов`язку вчинити дії стосовно оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки комунальної власності під будівлями закладів освіти комунальної власності. Крім того, скаржник покликався на те, що ця справа має для нього виняткове значення.

Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.

Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.

Частиною 1 ст. 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Нормами ч. 4 ст. 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Також ч. 3 ст. 334 КАС України визначає, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Отже зміст наведених положень процесуального закону свідчить про те, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у ч. 1 ст. 328 КАС України, в касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт ч. 4 ст. 328 зазначеного Кодексу як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Зокрема обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

При цьому саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Крім того, згідно з приписами ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Перевіркою поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що скаржник не навів обов`язкових умов у їх сукупності, передбачених для оскарження судових рішень в касаційному порядку за п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України. Так, відповідач, вказавши на норми права, щодо застосування яких у подібних правовідносинах відсутні висновки Верховного Суду, в той же час не зазначив, як саме мають застосовуватися відповідні нормі права, та які, на його думку, правові висновки повинні бути висловлені у цій справі виходячи зі встановлених судами обставин справи й досліджених доказів. Також відповідач не вказав на підстави необхідності таких висновків у подібних правовідносинах (як то, для усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми тощо).

Натомість зміст касаційної скарги зводиться до опису фактичних обставин справи, цитування норм законодавства з наведенням окремих витягів із постанов Верховного Суду, у поєднанні з незгодою органу місцевого самоврядування із наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, тобто - до їх переоцінки, що не узгоджується із приписами п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України та виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

У взаємозв`язку з цим слід зазначати, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (ч. 3 ст. 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (ч. 1 ст. 341 КАС України).

Разом з тим, Суд враховує, що за правилами норм п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) можуть бути оскарженні в касаційному порядку виключно у наступних випадках:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

Зокрема оцінка винятковості справи для її учасника може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має таке значення. Тому особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.

Проаналізувавши та оцінивши наведені скаржником мотиви, Суд вважає, що такі не є прийнятними в розумінні приписів пп. «в» п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, оскільки відповідач не зазначає обставин, які б вирізняли цю справу з-поміж інших справ даної категорії спорів.

Вказівок на існування інших обставин, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, касаційна скарга не містить

Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.

Керуючись ст.ст. 328, 330, 332, 359 КАС України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Повернути Одеській міській раді касаційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2025 року у справі № 420/31102/24.

2. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не перешкоджає особі, яка її подала, реалізувати право на повторне звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук