Рішення

від 05.05.2025 по справі 367/4839/24

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/4839/24

Провадження №2/367/1364/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

05травня 2025року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді - Третяк Я.М.,

за участі секретаря с/з - Люліної О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в містіІрпені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Орендне підприємство «6-й Київський авторемонтний завод», Ірпінська державна нотаріальна контора Київської області про звільнення майна з-під обтяження,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , треті особи: Орендне підприємство «6-й Київський авторемонтний завод», Ірпінська державна нотаріальна контора Київської області про звільнення майна з-під обтяження, в якому просять: звільнити з-під обтяження будинок АДРЕСА_1 , що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і після смерті якої право на частку вказаного будинку перейшло у спадщину до ОСОБА_2 , вилучивши з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відомості щодо заборони на вказаний будинок, внесені 24.06.2004 року за номером 40596.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 02 жовтня 1998 року Ірпінською державною нотаріальною конторою, реєстровий номер 3-5619, на праві власності належить 5/6 частин будинку АДРЕСА_1 . Право власності зареєстроване 06 жовтня 1998 року Ірпінським БТІ за номером 1214. До Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна відомості про право власності не внесені.

Інша 1/6 частина будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 02 жовтня 1998 року Ірпінською державною нотаріальною конторою, реєстровий номер 3-5615, належить на праві власності ОСОБА_5 . Право власності ОСОБА_5 зареєстроване 06 жовтня 1998 року Ірпінським БТІ за номером 1214. До Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна відомості про право власності не внесені.

Як співвласники вказаного будинку ОСОБА_1 та ОСОБА_5 приватизували земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 3210900000:01:054:0151, а ОСОБА_5 належить земельна ділянка з кадастровим номером 3210900000:01:054:0158.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла. Заповіту на своє майно ОСОБА_5 не залишила. Позивач ОСОБА_2 стверджує, що є спадкоємцем першої черги в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 - дочка спадкодавця. У встановлений законодавством строк позивач звернулась до Ірпінської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, у зв`язку з чим заведена спадкова справа № 102 за 2015 рік.

Вказують, що під час звернення ОСОБА_2 до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 від нотаріуса позивачам у справі стало відомо, що будинок АДРЕСА_1 знаходиться під обтяженням у вигляді заборони, тому видати свідоцтво нотаріус не може. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна 24.04.2004 року реєстратором: Ірпінська міська державна нотаріальна контора до Реєстру було внесено обтяження за номером 40596 у вигляді заборони на житловий будинок АДРЕСА_1 , власником якого зазначений ОСОБА_3 . Підставою для внесення обтяження стало повідомлення № 885 від 14.11.1961 року 6-го Київського авторемзаводу.

Позивачі вважають, що відомості про арешт будинку АДРЕСА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна внесені помилково.

Звертають увагу, що у 1961 році будинок АДРЕСА_1 придбала у власність ОСОБА_6 , яка доводиться позивачам бабою. Після смерті ОСОБА_6 будинок перейшов у спадщину до її сина, нашого батька ОСОБА_7 . Документи про право власності на будинок ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не збереглися. ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 і після його смерті право на 5/6 частин будинку на підставі заповіту успадкувала ОСОБА_1 , а право на 1/6 частину будинку - ОСОБА_5 .

Починаючи з 30.09.1961 у вказаному будинку проживали та були прописані: ОСОБА_6 - по день смерті; ОСОБА_9 - по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_8 - по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_10 - по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_11 - по теперішній час; ОСОБА_5 - з 26.12.1976 року по 05.12.2014 року; ОСОБА_12 - з 11.05.1975 року по теперішній час; ОСОБА_13 - з 14.09.1986 року по теперішній час; ОСОБА_14 , ОСОБА_15 - з 11.1994 року по теперішній час.

Позивачі наголошують, що ОСОБА_3 ніколи не мав жодного відношення до будинку: не був його власником, не жив та не був зареєстрований (прописаний) у цьому будинку, в тому числі і станом на час внесення повідомлення про обтяження 14.11.1961 року та внесення відомостей до Реєстру 24.06.2004. До 2024 року позивачі не чули про таку особу, ніколи не були з ним знайомі.

Додають, що для зняття арешту з будинку ОСОБА_2 звернулась із заявою до Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). На заяву ВДВС повідомив, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна наявний арешт на будинок АДРЕСА_1 , підставою обтяження є повідомлення 885, 14.11.1961 року, 6-й Київський авторемзавод - реєстраційний номер обтяження 40596, дата реєстрації 24.06.2004 року. Отриманою пошуковою інформацією з Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що у Відділі на примусовому виконанні не перебувало виконавче провадження у період внесення даного арешту (станом на 24.06.2004 року) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна. Також згідно пошукових даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень відкритих виконавчих проваджень не перебуває.

Для вирішення питання про можливість зняття арешту з будинку АДРЕСА_1 державний нотаріус Ірпінської державної нотаріальної контори зверталась із запитом до Орендного підприємства «6-й Київський авторемонтний завод». Однак запит нотаріуса залишився неврученим, так як за адресою: місто Київ, бульвар Лепсе, 10 вказане підприємство відсутнє.

Позивачі вказують, що тримання будинку АДРЕСА_1 під забороною позбавляє ОСОБА_1 можливості вільно розпоряджатися своєю власністю, а ОСОБА_2 не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/6 частину вказаного будинку, що порушує їх права. У зв`язку з наведеним, позивачі вимушені звернутися до суду, оскільки в інший спосіб, крім скасування обтяження в судовому порядку захистити своє порушене право не можуть.

14 жовтня 2024 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області позовну заяву було залишено без руху з зазначенням недоліків та наданням позивачу строку 10 днів з дня отримання даної ухвали для їх усунення. У визначений судом строк позивачі усунули зазначені недоліки.

Ухвалою суду від 18 листопада 2024 року за вказаним позовом було відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання по справі. Витребувано від Ірпінської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи № 102 за 2015 рік, заведеної до майна ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Витребувано від Київського обласного державного нотаріального архіву належним чином завірені копії документів, на підставі яких Ірпінською державною нотаріальною конторою до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо обтяження об`єкта нерухомого майна 24.06.2004 року були внесені обтяження за номером 40596 щодо об`єкта нерухомого майна - будинку АДРЕСА_1 : повідомлення 885, 14.11.1961 року, 6-й Київський авторемонтний завод щодо власника будинку ОСОБА_3 .

17.12.2025 на виконання ухвали суду від 18 листопада 2024 року від Київського обласного державного нотаріального архіву надійшло повідомлення про те, що згідно Алфавітної книги обліку заборон відчуження нерухомого майна і арештів, накладених на нерухоме майно, а також Реєстру для реєстрації заборон Ірпінської державної нотаріальної контори, існує запис про накладення заборони на ім`я гр. ОСОБА_3 , на підтвердження чого долучено копії Алфавітної книги обліку заборон відчуження нерухомого майна і арештів, накладених на нерухоме майно, а також Реєстру для реєстрації заборон відчуження жилих будинків (частин будинків) та іншого нерухомого майна та арештів, накладених судовими та слідчими органами.

Також, 17.12.2025 на виконання ухвали суду від 18 листопада 2024 року від Ірпінської державної нотаріальної контори надійшла копія спадкової справи № 102/2015, заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

28 січня 2025 року ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивачі у судове засідання не з`явилися. Від представника позивачів, адвоката Шевченко Н.В. до суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомлено, будь-яких клопотань, письмових пояснень/відзиву щодо заявлених позовних вимог від відповідача до суду не надійшло.

Представник Ірпінської державної нотаріальної контори Київської області у судове засідання не з`явився, надіславши до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Представник Орендне підприємство «6-й Київський авторемонтний завод» у судове засідання також не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи підприємство повідомлено належним чином, про причини неявки суд не повідомлено, будь-яких клопотань, письмових пояснень щодо заявлених позовних вимог від третьої особи до суду не надійшло.

Відповідно до ч.ч. 3, 5, 8 ст. 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Враховуючи вимоги даної норми закону, суд вважає повідомлення відповідача про час розгляду справи належним.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно вимог ст. 280 ЦПК України, якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Через відсутність від відповідача клопотань та відзиву на позов, враховуючи відсутність заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ч. 2 ст. 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Частинами 5 та 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить 5/6 частин будинку АДРЕСА_1 . Право власності зареєстроване 06 жовтня 1998 року Ірпінським БТІ за номером 1214, що підтверджується на копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 02 жовтня 1998 року Ірпінською державною нотаріальною конторою, реєстровий номер 3-5619.

Інша 1/6 частина будинку АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_5 . Право власності ОСОБА_5 зареєстроване 06 жовтня 1998 року Ірпінським БТІ за номером 1214, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 02 жовтня 1998 року Ірпінською державною нотаріальною конторою, реєстровий номер 3-5615.

Згідно інформації з Державного реєструречових правна нерухомемайно таРеєстру праввласності нанерухоме майно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктівнерухомого майнащодо об`єктанерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 відомості про право власності не внесені.

Також, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 є власниками земельних ділянок під вказаним житловим будинком. Так, ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 3210900000:01:054:0151, а ОСОБА_5 належить земельна ділянка з кадастровим номером 3210900000:01:054:0158, що підтверджується копіями свідоцтв про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 від 20.05.2013 та № 6364185 від 17.07.2013 відповідно.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 09 грудня 2014 року.

В свою чергу позивач ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є рідною донькою померлої ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 30 травня 1975 року.

З матеріалів спадкової справи № 102/2015, заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , яка надійшла на виконання ухвали суду від 18 листопада 2024 року від Ірпінської державної нотаріальної контори, вбачається, що позивач ОСОБА_2 , як спадкоємець першої черги в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , звернулась до Ірпінської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Позивачі наголошують, що саме під час звернення ОСОБА_2 до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 від нотаріуса, позивачам у справі стало відомо, що будинок АДРЕСА_1 знаходиться під обтяженням у вигляді заборони.

Відповідно до Інформаційної довідки № 379386854 від 21.05.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, а саме - будинку АДРЕСА_1 , вбачається наявність обтяження - заборони (архівний запис), внесений 24.06.2004 року за номером 40596, реєстратором: Ірпінська міська державна нотаріальна контора, підстава: повідомлення 885 від 14.11.1961 6-го Київського авторемзаводу, власник будинку: ОСОБА_3 .

Поряд з цим, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 ніколи не був власником будинку АДРЕСА_1 , та не був зареєстрований за вказаною адресою.

Позивачі зауважують, що громадянин з таким ПІБ їм незнайомий і до 2024 року вони взагалі не чули про таку особу.

У зв`язку з наведеним, позивач ОСОБА_2 звернулася до Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з заявою про зняття арешту з вказаного будинку. Проте, у відповідь на вказану заяву останній було повідомлено, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна наявний арешт на будинок АДРЕСА_1 , підставою обтяження є повідомлення 885, 14.11.1961 року, 6-й Київський авторемзавод - реєстраційний номер обтяження 40596, дата реєстрації 24.06.2004 року. Отриманою пошуковою інформацією з Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що у Відділі на примусовому виконанні не перебувало виконавче провадження у період внесення даного арешту (станом на 24.06.2004 року) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна. Також згідно пошукових даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень відкритих виконавчих проваджень не перебуває, що підтверджується копією відповіді Ірпінського ВДВС від 10.05.2024 року за № 16563. Для зняття арешту позивачу було рекомендовано звернутися до суду.

З матеріалів спадкової справи № 102/2015, заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , також вбачається, що державний нотаріус Ірпінської державної нотаріальної контори зверталась із запитом до Орендного підприємства «6-й Київський авторемонтний завод для вирішення питання про можливість зняття арешту з вказаного будинку. Однак запит нотаріуса залишився неврученим.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

За змістом ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 321 ЦК України закріплено принцип непорушності права власності. Зокрема, встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ від 03.06.2016 № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Отже, суд повинен реалізовувати своє основне завдання (стаття 2 ЦПК України), а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до вимог ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Порядок зняття арешту визначений ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої арешт з майна боржника може бути знятий за рішенням суду.

Згідно з ч. 2 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна, арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» у випадках завершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника (ч. 2 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження»).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Водночас, наявність протягом тривалого часу не скасованого арешту на майно, за умови відсутності виконавчого провадження є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20, та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.10.2022 року № 203/3435/21.

За таких обставин, враховуючи відсутність жодних відомостей щодо наявного виконавчого провадження, а також майнових претензій до позивачів, які є власниками будинку АДРЕСА_1 , накладення обтяження майно гр. ОСОБА_3 , а саме на будинок, власником якого останній не є та ніколи не був, але вказаний суб`єктом обтяження, наявність протягом тривалого часу не скасованого арешту та відсутність підстав для застосування такого арешту, суд приходить до висновку про необхідність зняття арешту та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відомостей щодо заборони на вказаний будинок, внесені 24.06.2004 року за номером 40596.

Вказані висновки узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 01 листопада 2021 року у справі № 21/170-08, від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15-ц (провадження № 61-18160св19) та від 13.07.2022 року у справі №2/0301/806/11 (провадження № 61-3814св22).

За наведених обставин, суд вважає, що вимоги позивачів є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 76, 77, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ,треті особи:Орендне підприємство«6-йКиївський авторемонтнийзавод»,Ірпінська державнанотаріальна контораКиївської областіпро звільненнямайна з-підобтяження- задовольнити.

Звільнити з під обтяження будинок АДРЕСА_1 ,виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна заборону (архівний запис), внесений 24.06.2004 року за номером 40596, реєстратором: Ірпінська міська державна нотаріальна контора, підстава: повідомлення 885 від 14.11.1961 року 6-го Київського авторемзаводу, власник будинку: ОСОБА_3 .

Копію рішення направити сторонам для відому.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України -https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: Я. М. Третяк