Рішення

від 14.05.2025 по справі 305/1824/24

РАХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 305/1824/24

Провадження по справі 2/305/64/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2025 року місто Рахів

Рахівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючого судді Дочинця С.І., при секретарі Веклюк А.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження у судовому засіданні в приміщенні Рахівського районного суду Закарпатської області цивільну справу за первісною позовною заявоюадвоката Мігалі Іляни Василівни, що діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Тячівського районного нотаріального округу Крец Марина Юріївна, про скасування реєстрації права власності та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Мігалі І.В., що діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 , Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Тячівського районного нотаріального округу Крец Марина Юріївна, про скасування реєстрації права власності та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину. Позовні вимоги мотивує тим, що позивач ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 12.02.1985. За період перебування у шлюбі у сторін народилися двоє дітей: син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно договору купівлі-продажу від 29.11.1979 року ОСОБА_4 купив від свого батька ОСОБА_7 житловий будинок АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 чоловік позивачки помер, що стверджується свідоцтвом про смерть, видане виконавчим комітетом Солотвинської селищної ради 10.11.2020 року. Позивач як спадкоємець першої черги прийняла спадщину, яка залишилася після смерті чоловіка, оскільки проживала із останнім за однією адресою до моменту смерті, але спадщину не оформила. У квітні 2024 року позивачка звернулася до приватного нотаріуса із заявою про видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Спадщина за померлим ОСОБА_4 була відкрита за заявою позивача, що стверджується витягом про реєстрації у Спадковому реєстрі від 29.04.2024. ОСОБА_5 та ОСОБА_8 (які являються дітьми померлого ОСОБА_1 ) із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса після смерті батька не зверталися, також не являлися неповнолітніми на час відкриття спадщини (обов`язкової частки у спадщини в них не було). Позивач отримавши від нотаріуса довідки, що вона являється спадкоємцем першої черги після смерті чоловіка подала до державного реєстратора договір купівлі-продажу від 29.11.1979 на житловий будинок АДРЕСА_1 для реєстрації останнього у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Однак, у реєстрації договору Позивачу було відмовлено оскільки право власності на вказаний будинок вже було зареєстроване. Як вбачається з інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.05.2024 житловий будинок за АДРЕСА_2 належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 03.04.2024, видане приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Крец М.Ю. Реєстрація права власності на житловий будинок ( АДРЕСА_2 ) була здійснена на підставі виписки з по-господарської книги № 128 від 21.12.2023. Згідно вказаної виписки ОСОБА_9 (яка проживає по АДРЕСА_3 являється забудовником житлового будинку по АДРЕСА_2 . На підставі цієї виписки державним реєстратором відділу «ЦНАП» Солотвинської селищної ради Йовдій Ю.Ю. здійснено реєстрацію за померлою ОСОБА_9 (яка являється мамою ОСОБА_4 ) та в подальшому відповідачкою ОСОБА_10 отримано у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за законом. Реєстрація права власності на житловий будинок на відповідача ОСОБА_2 , що на даний момент існує у державному реєстрі прав порушує право позивача як спадкоємця оформити спадщину на майно, яке залишилося після смерті чоловіка. Будинок по АДРЕСА_4 Водяне належав ОСОБА_4 , а не його мамі ОСОБА_9 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 29.11.1979. ОСОБА_9 та ОСОБА_11 належав житловий будинок по АДРЕСА_3 , що підтверджується рішенням № 5/21 від 14.03.1980 та № 74 від 27.03.1980.

Враховуючи наведене, представник позивача просила скасувати запис 54582754 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію речових прав на житловий будинок по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2877838521080; визнати недійсним в цілому свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 03.04.2024 приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Крец М.Ю., серія та номер 3859 на ім`я ОСОБА_2 ; стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.

Відповідач ОСОБА_2 29.08.2024 року через канцелярію суду подала відзив на позовну заяву, який обгрунтовано наступним. Позивачка ОСОБА_1 є її рідною матір`ю, яка просить про скасування реєстрації права власності та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, конкретно на житловий будинок по АДРЕСА_4 . Тобто позивач просить скасувати реєстрацію права власності, оскільки нібито цей житловий будинок не належав на праві власності бабусі відповідачки - ОСОБА_9 , за якою відповідачка оформила спадщину, як її рідна онука. Відповідач в свою чергу вважає договір купівлі-продажу від 29.11.1979 року на житловий будинок фіктивним та таким, що уклався формально між сторонами без настання наслідків. Вважає, що її матір, позивачка ОСОБА_1 ні якого відношення до житлового будинку АДРЕСА_1 не має, оскільки вона не є прямим родичом дідуся та бабусі відповідачки, тобто батьків свого чоловіка. Відповідач рахує, що діяла у рамках закону і оформила право власності на вищезазначений житловий будинок та свідоцтво на спадщину у відповідності до вимог законодавства, і ці документи не мають бути скасовані, а вимоги адвоката в інтересах позивачки не підлягають до задоволення.

Разом з тим, від відповідача ОСОБА_2 25.10.2024 надійшла зустрічна позовна заява, яка обгрунтована наступним. Позов ОСОБА_1 грунтується на наявності договору купівлі-продажу від 29.11.1979р., згідно якого ОСОБА_4 нібито купив від свого батька ОСОБА_7 житловий будинок АДРЕСА_1 , відтак набув права власності на зазначений будинок, а тому позивачка має право на спадкування будинку як спадкоємниця першої черги після смерті свого чоловіка ОСОБА_4 . Відповідач аважає вказаний договір купівлі-продажу таким, що підлягає визнанню недійсним. Наявними у матеріалах справи доказами встановлено і достовірно підтверджено, що вказаний житловий будинок АДРЕСА_2 був побудуваний ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , тобто є їх спільною сумісною власністю. Відповідно до записів у погосподарській книзі №6 Середньоводянської сільської ради щодо житлового будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_7 зазначений головою зазначеного дворогосподарства, ОСОБА_12 дружина, ОСОБА_4 син. Поряд з цим, письмова згода ОСОБА_9 на продаж її чоловіком ОСОБА_7 житлового будинку АДРЕСА_1 була відсутня, хоча статтею 23 КпШС УРСР передбачено, що майно, нажите за час шлюбу, подружжя розпоряджається за спільною згодою. У зв`язку з тим, що договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 від 29.11.1979р. був укладений без письмової згоди співвласника спільної сумісної власності ОСОБА_9 , зазначений договір є таким, що не відповідає вимогам закону, а саме вимогам статей 22,23 КПШС УРСР. Крім цього, зазначає, що договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_2 був укладений фіктивно, без наміру створення юридичних наслідків, що ним були передбачені. Відповідно до записів у погосподарських книгах Середньоводянської сільської ради, житловий будинок АДРЕСА_1 , був зареєстрований за головою зазначеного дворогосподарства ОСОБА_7 , як до моменту укладення договору від 29.11.1979р., так і після цього. У тому випадку, якби у дійсності відбувся перехід права власності на житловий будинок до ОСОБА_4 , у відомостях погосподарського обліку відбулися б відповідні зміни. А оскільки такі зміни не були проведені, це прямо вказує про фіктивність договору та відсутність наслідків, які ним були обумовлені. Після укладення договору купівлі-продажу від 29.11.1979р. ОСОБА_7 разом з дружиною ОСОБА_9 продовжували проживати у будинку, нікуди не виїжджали, і будинок своєму синові ОСОБА_4 не передавали. Відповідно до ст.227 ЦК УРСР договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів. Проте, договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_2 у встановленому на той час порядку зареєстрований не був. Договір купівлі-продажу від 29.11.1979р. також є фіктивним договором з тих підстав, що уклався формально між сторонами без настання наслідків, а для того щоб отримати дозвіл на будівництво нового житлового будинку, який призначався для проживання батька відповідачки ОСОБА_1 . Для того, щоб отримати дозвіл на будівництво нового житлового будинку і було вирішено укласти між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 фіктивний договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_2 . Після того, дідусь та бабуся отримали дозвіл на будівництво нового житлового будинку у 1980 році, як мешканці по АДРЕСА_4 на земельній ділянці по АДРЕСА_5 жовтня без вказання номера, рядом із будинком АДРЕСА_2 , тобто на своїй ділянці. Новий будинок побудував батько відповідачки ОСОБА_1 разом зі своїми батьками, дідусем та бабусею відповідачки. Відповідачка зазначає, що цей новий будинок будувався саме для її батька, а не для дідуся та бабусі. Матір відповідачки, позивачка ОСОБА_1 уклала шлюб з батьком відповідачки тільки у 1985 році, і стала проживати тільки у новому житловому будинку разом з чоловіком, де проживає по теперішній час. Відповідачка зазначає, що договором купівлі-продажу житлового будинку від 29.11.1979 р. порушується її законне право на спадкування житлового будинку АДРЕСА_2 Водяне після смерті бабусі ОСОБА_9 , якого вона набула у встановленому законом порядку, оскільки позивачка ОСОБА_1 , використовуючи наявність договору купівлі-продажу житлового будинку від 29.11.1979 р., бажає у незаконний спосіб позбавити її такого права.

На підставі викладеного відповідачка просила зустрічну позовну заяву прийняти до спільного розгляду з первісним позовом, визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку від 29.11.1979 р., укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , посвідчений секретарем виконавчого комітету Середньоводянської сільської ради, зареєстрований в Книзі для запису нотаріальних дій за №179, згідно з яким ОСОБА_7 продав, а ОСОБА_4 купив житловий будинок, розташований по АДРЕСА_4 .Судові витрати покласти на відповідачів.

Представник відповідача за зустрічним позовом, адвокат Мігалі І.В. 04.11.2024 року подала до суду відзив на позовну заяву про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку, яким зазначає наступне. У зустрічному позові позивач ОСОБА_2 зазначає про те, що у 1960-х роках ОСОБА_7 та ОСОБА_9 побудували житловий будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується записами у по-господарських книгах Середньоводянської сільської ради. Також, у 1980 році ОСОБА_7 та ОСОБА_9 побудували житловий будинок АДРЕСА_6 , що підтверджується рішеннями від 14.03.1980, 27.03.1980. Позивачка вважає, що договір купівлі-продажу від 27.11.1979 укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , вчинений з порушенням вимог законодавства, що діяло на момент його укладання, а тому такий договір підлягає визнанню недійсним, оскільки:договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідченим;укладався без письмової згоди-співвласника ОСОБА_9 ;укладений фіктивно, без наміру створення юридичних наслідків, що ним були передбачені (якби відбувся перехід права власності на житловий будинок у відомостях по-господарського обліку відбулися б відповідні зміни);не зареєстрований у передбаченому законом порядку;є недійсним та таким, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей. Позивачка зазначає, що договором купівлі-продажу від 29.11.1979 порушується законне право на спадкування після смерті ОСОБА_9 , якого остання набула у встановленому законом порядку, оскільки ОСОБА_1 бажає у незаконний спосіб позбавити позивача такого права. Згідно договору купівлі-продажу від 29.11.1979 зазначено, що будинок належить продавцю ОСОБА_7 . У договорі зазначено, що він нотаріально посвідчений виконавчим комітетом Середньоводянської сільської ради, зареєстрований в книзі для запису нотаріальних дій під № 179. Належність гр. ОСОБА_7 відчужуваного будинку перевірено. Також, у договорі зазначено, що покупець сплатив повністю продавцю 4 тисячі крб. до підписання цього договору. Позивачем ненадано жоднихдокументів, проте,що будинокза АДРЕСА_1 побудований ОСОБА_7 у шлюбіта являвсяспільною власністюподружжя.Крім того, ОСОБА_9 протягом життяне оскаржуваладоговір купівлі-продажувід 29.11.1979,оскільки булаобізнана проте,що житловийбудинок небув побудованийу шлюбі.Рішенням Середньоводянськоїсільської ради№ 5/21від 14.03.1980затверджено рішенняпро відведенняземельної ділянки0,07га ОСОБА_7 для будівництважитлового будинкув АДРЕСА_5 міжсусідами ОСОБА_1 та ОСОБА_13 . Згідно виписки № 47 від 16.04.2024, наданої гр. ОСОБА_1 , який проживав за адресою АДРЕСА_4 зазначено, що згідно по-господарського обліку власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 являвся ОСОБА_1 . Згідно виписки № 128 від 21.12.2023, наданої гр. ОСОБА_9 , яка проживає за адресою АДРЕСА_3 зазначено, що згідно по-господарського обліку власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 являється також ОСОБА_9 . Довідкою № 855 від 26.12.2023 (яка надана позивачкою для оформлення спадщини) зазначено, що ОСОБА_9 (на день смерті) проживала одна та була зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 . Ці факти спростовуються копією паспорта гр. ОСОБА_9 . Позивачка зазначає, що набула право власність на житловий будинок у законний спосіб. Однак, оформляючи спадщину за ОСОБА_9 позивачка позбавила свого брата ОСОБА_3 права на спадщину, оскільки останній проживав та був приписаний за однією адресою з ОСОБА_9 , та в силу ч. 3 ст. 1268 ЦК України прийняв спадщину (спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї). Позивачка під час оформлення спадщини привласнила собі житловий будинок, який не належав померлій ОСОБА_9 , при тому позбавила права на спадщину свого брата на житловий будинок за АДРЕСА_6 який належав ОСОБА_9 , так як подала до нотаріуса неправдиві довідки про місце проживання та склад сім`ї на момент смерті (необхідні для відкриття спадщини). Договір купівлі-продажу житлового будинку від 29.11.1979 укладений відповідно до законодавства, яке діяло на той час. Обставини, на які посилається позивач у зустрічній заяві є надуманими та такими, що не відповідають дійсності.

У зв`язку з наведеним представник відповідача за зустрічним позовом, адвокат Мігалі І.В. просила у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Солотвинської селищної ради про визначення недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку відмовити.

В подальшому, 27.11.2024 року на електронну адресу суду від відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 надійшло заперечення на відзив на зустрічний позов щодо визнання недійсним договору купіві продажуЩодо твердження представника позивачки за первісним позовом про те, що бабуся ОСОБА_9 з боку батька відповідача ОСОБА_1 , не оскаржила вищевказаний договір купівлі-продажу будинку від 1979 року між її чоловіком ОСОБА_7 та сином ОСОБА_1 , оскільки вона була спільним власником цього житлового будинку зі своїм чоловіком, а договір був укладений тільки від ім`я чоловіка, без її письмової згоди, відповідач зазначає, що бабуся не знала про всі обставини. ОСОБА_14 рахувала будинок за АДРЕСА_1 , як свій будинок, який побудувала разом зі своїм чоловіком ОСОБА_7 , в якому проживала з моменту його побудови до останнього часу свого життя. Крім того, бабуся ОСОБА_15 зі своїм чоловіком, не перейшли для проживання з цього житла в інше житло. Відповідач, повторно зазначає, що договір купівлі-продажу будинку був укладений фіктивно, без настання наслідків для сторін, гроші не були насправді сплачені будинок, не був реально переданий, а договір був укладений формально, для отримання земельної ділянки під будівництво нового житлового будинка свого сина ОСОБА_1 . Щодо твердження представника позивачки за первісним позовом про те, що бабуся ОСОБА_15 не брала участь у будівництві цього, спірного житлового будинку, то відповідачка зазначає, що вказане твердження, теж хибне, оскільки у погосподарських книгах Середньоводянської сільської ради, зазначено про те, що будинок побудований у 1963 році, а бабуся ОСОБА_15 та дідусь ОСОБА_16 уклали шлюб у 1958 році, а її син ОСОБА_17 народився, у 1958 році. Щодо порушення прав брата ОСОБА_17 , про які вказано у відзиві, відповідач зазначає про не залучення позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 свого сина ОСОБА_17 до справи в якості третьої особи з самостійними або без самостійних вимог. Відповідач в своїх запереченнях вкотре наголосила про те, що її бабуся ОСОБА_15 , при житті, пообіцяла, що залишає їй будинок за АДРЕСА_7 , а тому відповідач лиш виконала побажання та волю своєї бабусі щодо спадкукання будинку АДРЕСА_2 . З урахуванням викладеного просила суд залучити до матеріалів справи дане заперечення з додатками, а зустрічний позов задовольнити.

Ухвалою Рахівськогорайонного судуЗакарпатської областівід 30.01.2025до справизалучено третюособу безсамостійних вимогна предметспору ОСОБА_3 .Останній надіславписьмові поясненняпо справі,які обґрунтованінаступним. Щодо позовної заяви про скасування реєстрації права власності та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок по АДРЕСА_2 зазначив, що його мати - ОСОБА_1 мала намір успадкувати будинок АДРЕСА_2 , який належав його батькові ОСОБА_4 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ) на підставі договору купівлі-продажу від 29.11.1979 та в якому вони проживали. Про реєстрацію вказаного будинку ОСОБА_2 йому стало відомо від матері після того, як їй було відмовлено в оформленні спадщини. На житловий будинок АДРЕСА_2 ОСОБА_3 непретендує,із заявоюпро прийняттяспадщини післясмерті батькадо нотаріусавін незвертався.Вважає,що йогосестра ОСОБА_2 оформила насебе вказанийбудинок напідставі недійснихдокументів (виписки),наданих старостоюсела СереднєВодяне,із якоївбачається,що нібитожитловий будинок АДРЕСА_2 належав ОСОБА_9 .Таку самувиписку зпо-господарськоїкниги нажитловий будинок АДРЕСА_2 надано старостоюпро належністьбудинку йогобатькові.Оформляючи спадщинуна житловийбудинок АДРЕСА_2 його сестра- ОСОБА_2 порушила права як спадкоємця після смерті бабусі - ОСОБА_9 , оскільки оформила право власність за собою на цілу частку житлового будинку. Щодо позовної заяви про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку ОСОБА_3 зазначив наступне. Позивач зазустрічним позовомвважає,що договіркупівлі-продажувідукладений міжйого батьком ОСОБА_7 тадідом- ОСОБА_4 єнедійсним зтих підстав,що укладавсябез письмовоїзгоди-співвласника ОСОБА_9 ;укладений фіктивно,без намірустворення юридичнихнаслідків.Проте,жодних доказівпро те,що будинок АДРЕСА_2 належав ОСОБА_7 та ОСОБА_9 ,або будувавсяними спільнов періодперебування ушлюбі позивачемне надавалися.Копії по-господарськихкниг (1964-1966роках),які надавалисодо відповідіна відзивне підтверджуютьфакт належності ОСОБА_7 та ОСОБА_9 спірного будинку,а лишете,що завказаною адресоюостанні булиприписані.Вказаний договір ОСОБА_9 за життяне бувоскаржений,оскільки будинок АДРЕСА_2 був побудованийще дотого якостання зареєструвалашлюб змоїм дідом,та небуло їхньоюспільною власністю. ОСОБА_7 та ОСОБА_9 являлися власникомжитлового будинку АДРЕСА_8 ,що підтверджуєтьсярішеннями від14.03.1980(провиділення їмземельної ділянки)та від27.03.1980. ОСОБА_3 вважає,що вінта його сестра- ОСОБА_2 мають правона спадкуванняяк спадкоємціпершої чергина житловийбудинок АДРЕСА_8 після смерті ОСОБА_9 . Свої спадкові права на житловий будинок за АДРЕСА_8 Водяне ОСОБА_3 збираєтьсяоформляти уприватного нотаріусаКрец М.Ю.(девідкрита спадковасправа)після поверненняв України. У зв`язку з перебуванням за кордоном та неможливістю взяти участь у справі просить суд розглянути справу у його відсутності та врахувати дані пояснення.

Позивач за первісним позовом ОСОБА_1 та її представник Мігалі І.В., про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду даної цивільної справи повідомлені належним чином, шляхом надсилання електронного повідомлення про виклик на номер телефону, вказаний у матеріалах справи. У судове засідання не зявились, разом з тим, через канцелярію суду від представника позивача за первісним позовом надійшла заява про доручення до матеріалів справи оригінал договору купівлі-продажу від 29.11.1979 року. Позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. У задоволенні зустрічного позову просила відмовити у зв`язку з недоведеністю позовних вимог. Справу просила розглянути без їх участі.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 та її представник Дан І.Й. про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду даної цивільної справи повідомлені належним чином, шляхом надсилання електронного повідомлення про виклик на номер телефону, вказаний у матеріалах справи. У судове засідання не з`явилися, разом з тим, на електронну адресу суду представник відповідача за первісним позовом вкотре надіслав заяву про відкладення розгляду справи, аткож клопотання про визнання доказу договору купівлі-продажу житлового будинку недопустимим та неналежним.

Разом з тим, суд звертає увагу, що в судовому засіданні в залі суду, яке відбулося 18.03.2025 року, було узгоджено дату та час наступного судового розгляду, в тому числі і з адвокатом Дан І.Й. Проте, з незрозумілих суду причин, останній на вказане судове засідання не зявився, надіслав заяву, в якій просив перенести розгляд справи. В наступне судове засідання, призначене на 14.05.2025 року, відповідач та її представник адвокат Дан І.Й. також не зявивлися, надіслали заяву про відкладення розгляду справи.

Разом з тим, суд наголошує, що по вказаній справі після вступу представника відповідача ОСОБА_18 було призначено одинадцять судових засідань, на вісім з яких адвокатом Дан І.Й. було надіслано клопотання про перенесення розгляду справи на інший термін. Таким чином суд розцінює ОСОБА_19 як зловживання своїм правом, а дії такими, що спрямовані на затягування судового процесу.

Представник відповідача за первісним позовом Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом надсилання судової повістки про виклик до суду в електронний кабінет. У судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору за первісним позовом приватний нотаріус Тячівського районного нотаріального округу Крец М.Ю. про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином шляхом надсилання судової повістки про виклик до суду в електронний кабінет. У судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила. Клопотань про відкладення розгляду справи чи про свою обов`язкову участь також не подала.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 , про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Суд, дослідивши матеріали справи та додані до неї письмові докази, встановив наступні обставини.

Судом досліджено оригінал договору купівлі-продажу від 29.11.1979 року, відповідно до якого ОСОБА_4 купив від свого батька ОСОБА_7 житловий будинок АДРЕСА_1 . У договорі зазначено, що він нотаріально посвідчений виконавчим комітетом Середньоводянської сільської ради, зареєстрований в книзі для запису нотаріальних дій під № 179.Особа та дієздатність сторін, а також належність гр. ОСОБА_7 відчужуваного будинку перевірено. Також, у договорі зазначено, що покупець сплатив повністю продавцю 4 тисячі крб. до підписання цього договору.

Рішенням Середньоводянської сільської ради № 5/21 від 14.03.1980 затверджено рішення про відведення земельної ділянки 0,07 га ОСОБА_7 для будівництва житлового будинку в АДРЕСА_5 між сусідами ОСОБА_1 та ОСОБА_13 .

ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 12.02.1985.

Згідно свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 від 12.10.1993 та НОМЕР_3 від 12.09.1996 року, за період перебування у шлюбі у ОСОБА_1 та ОСОБА_4 народилося двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дочка ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В подальшому, згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 15.01.2011 року, ОСОБА_20 зареєструвала шлюб з ОСОБА_21 та взяла прізвище чоловіка « ОСОБА_22 ».

Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 10.11.2020, видане виконавчим комітетом Солотвинської селищної ради стверджується, що ІНФОРМАЦІЯ_5 чоловік позивачки ОСОБА_4 помер.

Також померли батьки ОСОБА_4 ОСОБА_7 , згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 23.05.2014 та ОСОБА_9 , згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 від 07.04.2023 року.

Позивач у квітні 2024 звернулася до приватного нотаріуса із заявою про видачі свідоцтва про право на спадщину за законом. Спадщина за померлим ОСОБА_4 була відкрита за заявою позивача, що стверджується витягом про реєстрації у Спадковому реєстрі від 29.04.2024.

Разом з тим, рішенням №72951816 від 03.05.2024 державним реєстратором було відмовлено позивачу у реєстрації права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Як вбачається з інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №377565207 від 08.05.2024, житловий будинок за АДРЕСА_2 належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 03.04.2024, видане приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Крец М.Ю.

На вконання ухвали суду від 23.07.2024 витребувано від приватного нотаріуса Тячівського районного нотаріального округу Крец Марини Юріївни копії всіх документів, на підставі яких була оформлена спадщина ОСОБА_2 .

Відповідно до довідок №№854, 855 від 26.12.2023 року, виданих старостою с. Середнє Водяне, ОСОБА_9 на день сметі проживала в житловому будинку АДРЕСА_9 , на день її смерті ніхто не проживав та не був зареєстрований за вказаною адресою.

Згідно виписки з по-господарської книги № 102 від 14.12.2023, ОСОБА_9 (яка проживає по АДРЕСА_3 являється головою господарства житлового будинку по АДРЕСА_2 в с Середнє Водяне.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав №365439722 від 12.02.2024 державним реєстратором Солотвинської селищної ради Йовдій Ю.Ю. здійснено реєстрацію за померлою ОСОБА_9 права власності на житловий будинок по АДРЕСА_4 .

Згідно, свідоцтва про право на спадщину від 03.04.2024 №3859, виданого приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Крец М.Ю., спадкоємцем майна ОСОБА_9 , а саме житлового будинок за АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 .

Тобто, на підставі вказаних документів було оформлено право на спадщину за ОСОБА_2 .

Як вбачається з Державного реєстру речових прав №365439722 від 12.02.2024, реєстрація права власності на житловий будинок по АДРЕСА_2 була здійснена на підставі виписки з по-господарської книги № 128 від 21.12.2023.

Згідно виписки № 128 від 21.12.2023, наданої гр. ОСОБА_9 , яка проживає за адресою АДРЕСА_3 зазначено, що згідно по-господарського обліку власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 (номер об`єкта по-господарського обліку - 15231) являється ОСОБА_9 .

Разом з тим, згідно виписки № 47 від 16.04.2024, наданої гр. ОСОБА_1 , який проживав за адресою АДРЕСА_4 зазначено, що згідно по-господарського обліку власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 ( номер об`єкта по-господарського обліку - 15221) являвся ОСОБА_1 .

Згідно відповіді на запит адвокату Дану І.Й. на №35 від 30.08.2024 року, наданої Середньоводянським старостинським округом, повідомлено, що Договір купівлі-продажу від 29 листопада 1979 року між ОСОБА_23 та ОСОБА_24 житлового будинку АДРЕСА_1 посвідчений виконавчим комітетом Середньоводянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області за № 179 (копія додається). Згідно по господарської книги № 6 на 1977р., 1978р., 1979р., особовий рахунок № НОМЕР_8 ( по земельній шнурованій книзі № 185) по АДРЕСА_4 зареєстровані ОСОБА_7 , VI- 1933 р.н., ОСОБА_25 , ІІ 1933 р.н., ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , земельна ділянка - 0,26 га., рік забудови 1969 року. По господарській книзі № 6 С. Водянської сільської ради народних депутатів на 1980р., 1981р., 1982p. особовий рахунок № НОМЕР_9 по АДРЕСА_4 зареєстрований ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , земельна ділянка 0,07 га., особовий рахунок № НОМЕР_10 по АДРЕСА_4 зареєстровані ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , земельна ділянка 0,26 га., в по господарській книзі № 6 на 1974р., 1975р., 1976р. особовий рахунок № НОМЕР_11 зареєстровані ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_12 , по АДРЕСА_10 , земельна ділянка 0,26 га. Згідно по господарської книги № 34 на 2011-2015 роки № об`єкта по господарського обліку 1522 1 по АДРЕСА_11 ( ст.162) виправлений на № 216 зареєстровані ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_13 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зем. ділянка 0,07 га., за № об`єкта 1523 1 зареєстровані ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , помер ІНФОРМАЦІЯ_16 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_17 (по паспорту приписана по АДРЕСА_4 ) по АДРЕСА_12 ( ст.216) виправлений на № 162, зем. ділянка 0,25га., номер об`єкта 1507 1 зареєстровані ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , помер ІНФОРМАЦІЯ_19 по АДРЕСА_4 (ст. 144), № об`єкта 1511 1 зареєстровані ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_20 , ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_21 по АДРЕСА_13 ( ст. 216). Інша відповідна документація на житловий будинок по АДРЕСА_14 починаючи з 1980 року відсутня. До вказаного запиту долучено копії вищезазначених по господарських книг.

Також до матеріалів справи адвокатом Мігалі І.В. долучено страхові свідоцтва на ОСОБА_4 за 1980, 1984, 1985, 1986, 1987, 1988, 1992 роках; - страхові свідоцтва на ОСОБА_7 за 1971, 1973, 1974, 1977, 1978, 1984, 1987 роках.

Згідно відповіді від 28.04.2025 №12, наданої адвокату Дану І.Й., наданої старостою Середньоводянського старостинського округу, повідомлено, що дані щодо наявності в архіві Середньоводянського старостинського округу оригіналу другого примірника Договору купівлі-продажу від 29 листопада 1979 року та рішення №5/21 від 14.03.1980 відсутні.

Відповідно до відповідів на запити від 29.04.2025 №56/01-25, 05.05.2025 №05-13/867, від 096.05.2025 №252/01-21, наданих архівним відділом Рахівської районної державної адміністрації, виконавим комітетом Солотвинської селищної ради, Закарпатським обласним державним нотаріальним архівом, примірник Договір купівлі-продажу від 29 листопада 1979 року в даних установах відсутній.

Разом з тим, згідно вищезазначеноївідповіді назапит адвокатуДану І.Й.на №35від 30.08.2024року,наданої Середньоводянськимстаростинським округом,до вказаноївідповіді наданокопію Договору купівлі-продажу від 29 листопада 1979 року, посвідчений виконавчим комітетом Середньоводянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області за № 179.

Вирішуючи позовні вимоги за первісною позовною заявоюадвоката Мігалі І.В., що діє в інтересах ОСОБА_1 про скасування реєстрації права власності та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтями 15,16 ЦКУкраїни, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до положеньстатті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною першоюстатті 1220 ЦК Українипередбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно достатті 1301 ЦК Українисвідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

У ЦК України закріплено можливість пред`явити позовну вимогу про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину. Заявляти вимогу про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину може будь-яка особа, цивільні права чи інтереси якої порушені видачею свідоцтва про право на спадщину. Тобто, оспорювання свідоцтва про право на спадщину відбувається тільки за ініціативою заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимоги про визнання його недійсним (позов про оспорювання свідоцтва).

У пункті 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року N 7 судам роз`яснено, що відповідно достатті 1301 ЦК Українисвідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачою свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо. Свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним лише за рішенням суду.

У постановах Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2- 1316/2227/11, від 14 травня 2018 року у справі № 296/10637/15-ц, від 23 вересня 2020 року у справі № 742/740/17 викладено правові висновки, відповідно до яких свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв`язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

Свідоцтво про право на спадщину - це правовстановлюючий документ, що посвідчує виникнення у спадкоємця права власності на спадкове майно. Видачею свідоцтва про право на спадщину завершується процес оформлення спадкових прав.

Отже, як зазначено у постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі N383/258/21 (провадження N 61-18173св21), «порушення у зв`язку з видачою свідоцтва про право на спадщину прав інших заінтересованих осіб, які в установленому законом порядку прийняли спадщину, є самостійною підставою для визнання свідоцтв про право на спадщину за законом недійсними».

Процедура скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі Державний реєстр прав) здійснюється із дотриманням вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон), Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, а також Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141 (зі змінами).

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостоїстатті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

У постановах Верховного Суду від 03.08.2022 року у справі №645/3067/19, від 17.08.2022 року №450/441/19, від 22.08.2022 року у справі №597/977/21 викладено правовий висновок про те, що визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав є належними способами судового захисту порушених прав та інтересів особи.

Виходячи із вимог Закону, то однією із умов скасування державної реєстрації права власності, обтяження та іншого речового права (далі державна реєстрація прав) є рішення суду, яке набрало законної сили. Законом передбачено, що запис про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень держаними реєстраторами вноситься до Державного реєстру прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; скасування записів про проведену державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Судом встановлено, що в АДРЕСА_15 є два житлові будинки за АДРЕСА_2 та АДРЕСА_8 . Житловий будинок за № 162 належав покійному ОСОБА_1 (чоловік позивачки) згідно договору купівлі-продажу від 29.11.1979 року. В свою чергу житловий будинок за АДРЕСА_8 належав ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , що підтверджується рішенням про виділення з/д ОСОБА_7 для будівництва ж/б від 14.03.1980 року.

Таким чином спірний житловий будинок АДРЕСА_1 на праві власності належав ОСОБА_1 , чоловіку позивачки. Водночас, вказаний будинок не належав на праві власності ОСОБА_9 .

Отже, нотаріус, при видачі свідоцтва про право на спадщину спадкоємцю за законом ОСОБА_2 порушила право на спадщину спадкоємця ОСОБА_1 , у зв`язку з чим відповідне свідоцтво про право на спадщину слід визнати недійсними та скасувати державну реєстрацію права власності. Тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги за зустрічною позовною про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку, суд керується наступним.

Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Судом встановлено, що оскаржуваний договір купівлі продажу було укладено 29.11.1979 року.

З урахуванням часу укладення вказаного договору, до даних правовідносин слід застосовувати положення ЦК Української РСР, норми якого були чинними на момент укладення договору купівлі-продажу.

Відповідно до положень ст.41 ЦК Української РСР, угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов`язків.

Угоди можуть укладатись усно або в письмовій формі (простій чи нотаріальній). (ч.1 ст.42 ЦК УРСР).

Статтею 47 Цивільного кодексу Української РСР (далі Кодекс) зазначено, що нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу.

Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові. Якщо продавець майна не є його власником, покупець набуває права власності лише в тих випадках, коли згідно з статтею 145 цього Кодексу власник не вправі витребувати від нього майно.(ст 225 ЦК УРСР).

Відповідно дост 227ЦК УРСР договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Згідно ст. 3 Закону Української радянської соціалістичної республіки «Про державний нотаріат» у населених пунктах, де немає державних нотаріальних контор, нотаріальні дії, передбачені Законом СРСР «Про державний нотаріат» та цим Законом, вчиняють виконавчі комітети міських, селищних, сільських Рад народних депутатів. Нотаріальні дії у виконавчих комітетах міських, селищних, сільських Рад народних депутатів вчиняють голова, заступник голови або секретар виконавчого Комітету, на яких за рішенням виконавчого комітету відповідної Ради народних депутатів покладено вчинення нотаріальних дій.

Ч. 2 статті 14 вищезазначеного Закону зазначено, що у населених пунктах, де немає державних нотаріальних контор, виконавчі комітети міських, селищних, сільських Рад народних депутатів вчиняють такі нотаріальні дії, зокрема посвідчують інші угоди (договори, довіреності та ін.), крім договорів про надання у безстрокове користування земельних ділянок для спорудження індивідуальних жилих будинків і угод, які стосуються майна, що знаходиться за кордоном, або прав, які мають бути здійснені за кордоном.

У відповідності до статті 34 вказаного Закону державні нотаріуси, службові особи виконавчих комітетів міських, селищних, сільських Рад народних депутатів, які вчиняють нотаріальні дії, посвідчують угоди, для яких законодавством встановлено обов`язкову нотаріальну форму. Державні нотаріуси та інші службові особи, які вчиняють нотаріальні дії, перевіряють, чи відповідає зміст посвідчуваних ними угод вимогам закону та дійсним намірам сторін.

Таким чином, вказаний договір купівлі продажу був посвідчений виконавчим комітетом Середньоводянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області, що відповідало вимогам чинного законодавства того часу.

Щодо посилання сторони відповідача посилається на те, що договір купівлі-продажу жилого будинку укладався без письмової згоди ОСОБА_9 як дружини, суд зазначає наступне.

Згідно п. 53 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затверджена наказом № 45/5 від 31.10.1975, договір про відчуження жилого будинку (частини будинку), квартири в будинку житлово-будівельного колективу індивідуальних забудовників може бути посвідчений без згоди другого з подружжя, якщо з правовстановлюючого документа, свідоцтва про шлюб або інших документів видно, що зазначене майно є не спільною, а особистою власністю одного з подружжя (набуте до реєстрації шлюбу, одержане під час перебування в шлюбі через спадщину або дарування, зроблено поділ майна, набутого під час знаходження в зареєстрованому шлюбі). Про перевірку цієї обставини державний нотаріус робить відмітку на примірнику договору, що залишається в державній нотаріальній конторі, з посиланням на реквізити відповідного документа, якщо останній не приєднується до договору.

Разом з тим, відповідачем жодних доказів про те, що будинок за АДРЕСА_1 був спільною, а не особистою власністю одного з подружжя, суду не надано.

Представник відповідача у зустрічній позовній заяві зазначає також про те, що договір не зареєстрований у передбаченому законом порядку.

Разом з тим, в самому договорі зазначено, що цей договір зареєстровано в книзі для запису нотаріальних дій за №179 у виконавчому комітетом Середньоводянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області.

Водночас, суд критично ставиться до посилання сторони відповідача на записи у погосподарських книгах Середньоводянської сільської ради, оскільки згідно виписки № 128 від 21.12.2023, наданої гр. ОСОБА_9 , зазначено, власником житлового будинку АДРЕСА_2 є ОСОБА_9 , а згідно виписки № 47 від 16.04.2024, власником того ж самого житлового будинку є ОСОБА_1 . Тобто старостою надано 2

виписки за однією адресою № 162, зазначивши при цьому різних власників.

Крім того, згідно страхових свідоцтв за 1980-1987 роки, саме покійний ОСОБА_1 сплачував щорічно страхові внески.

Таким чином вищевказаний договір купівлі продажу від 29.11.1979 року укладений відповідно до законодавства, яке діяло на той час, посвідчений секретарем виконавчого комітету, який мав право посвідчувати договора, зареєстрований у книзі для запису нотаріальних дій за № 179, а тому в задоволенні зустрічної позовної заяви про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду, позивач за первісною позовною заявою поніс судові витрати: 2422,40 гривень судовий збір.

Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за первісною позовною заявою, то сплачені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідача. Таким чином, суд приходить до висновку про стягнення витрат зі сплати судового збору в сумі 2422,40 гривень з відповідача за первісною позовною заявою.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати за зустрічною позовною заявою у зв`язку з відмовою у задоволенні позову залишити за позивачем.

Згідно із ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись ст.2,4, 12, 13, 141, 178, 263-265, ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Первісну позовну заявуадвоката Мігалі Іляни Василівни, що діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Тячівського районного нотаріального округу Крец Марина Юріївна, про скасування реєстрації права власності та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину задовольнити.

Скасувати запис №54582754 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію речових прав на житловий будинок по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2877838521080.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 03.04.2024 приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Крец М.Ю., серія та номер 3859 на ім`я ОСОБА_2 ;

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Солотвинської селищної ради Тячівського району Закарпатської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем за за зустрічною позовною заявою.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_22 , РНОКПП НОМЕР_12 , адреса: АДРЕСА_16 .

Представник позивача: адвокат Мігалі Іляна Василівна, адреса: 90613, вул. Б. Хмельницького, 14, с. Середнє Водяне, Тячівський район, Закарпатська область.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_13 , адреса: АДРЕСА_17 .

Відповідач: Солотвинська селищна рада Тячівського Району Закарпатської області , код ЄДРПОУ 04349691, адреса: 90575, вул. Харківська, 1, смт. Солотвино, Тячівський район, Закарпатська область.

Третя особа, без самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Тячівського районного нотаріального округу Крец Марина Юріївна, РНОКПП НОМЕР_14 , адреса: 90575, вул. Тячівська, 20а, смт. Солотвино, Тячівський район, Закарпатська область.

Третя особа, без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою в АДРЕСА_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Рахівського районного суду

Закарпатської області Дочинець С.І.