Ухвала

від 15.05.2025 по справі 303/403/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 303/403/22

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.05.2025 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді кримінальне провадження 11-кп/4806/188/23 за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_7 на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.02.2023.

Цим вироком:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України, з середньою освітою, одружений, непрацюючий, несудимий, засуджений:

- ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 03 (три) роки.

На підставі ст. 75, 76 КК України ОСОБА_6 звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком терміном на 02 (два) роки з покладенням на нього обов`язків:періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.08.2021на дві рибальські сітки.

Речові докази: компакт-диск ДВД-Р у паперовому конверті, документи: дозвіл на спеціальне водокористування № 9/ЗК/49д-21 від 02.02.2021, довіреність № 22 від 31.03.2021, довідку № 54 від 11.05.2021, виписку з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Статут ТДВ «Закарпатський рибокомбінат», договір № 589/02-27 від 09.08.2011, які знаходяться на зберіганні в матеріалах кримінального провадження залишено при матеріалах кримінального провадження; 49,9 кг риби, які знаходяться на зберіганні у представника ТДВ «Закарпатський рибокомбінат» ОСОБА_9 - передано ТДВ «Закарпатський рибокомбінат» за належністю; сітки-плутанки, які знаходяться на зберіганні у представника ТДВ «Закарпатський рибокомбінат» ОСОБА_9 знищено.

Згідно вироку ОСОБА_6 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.

ОСОБА_6 о 17 год 30 хв 18.08.2021, діючи умисно, запопередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, відносно яких матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, з метою таємного викрадення чужого майна, за допомогою заздалегідь заготовлених сіток - плутанок, які

-2-

розкинув в озері біля с. Пістрялово Мукачівського району, виловив рибу - короп вагою 49,9 кг вартістю 2744 грн 50 коп., однак свої злочинні дії не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був помічений охоронцем ТДВ «Закарпатського рибокомбінату».

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 просить вирок суду від 09.02.2023 щодо ОСОБА_6 скасувати, а кримінальне провадження закрити на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає про неповноту судового розгляду та постановлення вироку з порушенням норм процесуального права. Зокрема, висновок суду про доведеність вини ОСОБА_6 ґрунтується на фактичних даних окремих недостовірних показань свідків та фактичних даних документів, які є недопустимими доказами. Окрім того, в оскаржуваному вироку не зазначено даних про потерпілу особу та розмір заподіяної шкоди. Вважає, що жодного належного, допустимого та достовірного доказу, який би доводив обставини, встановлені судом, стороною обвинувачення не надано, а висновки суду про доведеність вини ОСОБА_6 ґрунтується на припущеннях. Більш того, як слідує з показань допитаних під час судового розгляду свідків у них наявні суперечності, зокрема свідок ОСОБА_10 увесь час змінював показання, що ставить їх правдивість під сумнів. До того ж показання цих свідків, іншими належними доказами не підтверджені. Судом без достатніх підстав піддано критичній оцінці саме показання свідка ОСОБА_11 . Окрім того, вказує про недопустимість доказу - протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, оскільки при проведенні вказаної слідчої дії, слідчим не дотримано вимог ст. 228 КПК України, не з`ясовано обставин за яких свідок ОСОБА_12 впізнав ОСОБА_6 та не забезпечено безпосередню участь підозрюваної особи. Також вказує на проведення товарознавчої експертизи неналежною особою, оскільки така призначалась слідчим суддею експертам ТОВ «Реаліті-О», натомість виконана оцінювачем ОСОБА_13 , відомості про яку відсутні в Реєстрі атестованих судових експертів, що в свою чергу свідчить про не допустимість висновку товарознавчої експертизи від 08.10.2021. Без оцінки суду залишились доводи сторони захисту про визнання недопустимим доказом протоколу огляду місця події від 18.08.2021, оскільки слідчим не з`ясовано обставин кримінального правопорушення, а саме те, що обстановка самого місця події навмисно змінена, а огляд проводився поблизу автомобіля, а не на місці вилову риби. Також вказує про безпідставне виділення в окреме провадження матеріалів досудового розслідування відносно невстановлених осіб, оскільки свідок ОСОБА_10 в своїх показаннях зазначав про те, що одна особа, яка була разом з ОСОБА_6 йому знайома та її він ідентифікує як мешканця с. Пістрялово на прізвисько « ОСОБА_14 ». Більш того, як прослідковується з показів свідка ОСОБА_10 , на місці події він побачив трьох чоловіків,серед яких мешканець с . Пістрялово на прізвисько « ОСОБА_14 », однак мова про ОСОБА_6 в показаннях свідка взагалі не йде. Просить повторно дослідити показання свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , шляхом допиту вказаних осіб та письмові матеріали протокол огляду місця події від 18.08.2021; висновок експерта від 08.10.2021 про вартістю вилученої риби; протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.11.2021.

Судове провадження розглядається за відсутності представника потерпілого, неявка якого з урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому враховується, що вказана особа належним чином повідомлена про час та місце розгляду апеляційної скарги на вирок суду, а також те, що від неї не надходили заяви чи клопотання про відкладення розгляду судового провадження на інший термін та відомості про поважність причин їх неявки.

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу, промову

-3-

прокурора, яка висловила заперечення щодо задоволення апеляційної скарги захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст. 404 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

За приписами ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що суд першої інстанції під час судового розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_6 вищевказаних вимог кримінального процесуального Закону та Конвенції дотримався.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, за викладених у вироку обставин, відповідають фактичним обставинам та ґрунтуються на зібраних в кримінальному провадженні та досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд першої інстанції дав правильну оцінку.

Допитаний в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав та від дачі показань відмовився.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, на підтвердження його винуватості суд першої інстанції обґрунтовано послався на показання представника потерпілої особи - ТДВ «Закарпатський рибокомбінат» ОСОБА_9 , який ствердив, щоблизько 17 год 50 хв 18.08.2021 йому зателефонував охоронець і повідомив, що на ставку біля озера в с. Пістрялово виявлено автомобіль та викликано оперативну групу поліції. Прибувши на місце вчинення правопорушення, побачив мікроавтобус, біля якого знаходився ОСОБА_6 та сітки з виловленою рибою.

Показаннями свідка ОСОБА_10 встановлено, що 18.08.2021 йому зателефонував охоронець та повідомив, що в озері побачив двох чоловіків. Прибувши на вказане охоронцем місце зі сторони Зубівки на озері між селами Пістрялово- Залужжя побачив трьох чоловіків, серед яких впізнав обвинуваченого ОСОБА_6 , якого і раніше бачив на озері та які за допомогою сіток виловлювали у воді рибу. Побачивши його, чоловіки почали втікати. Про виявлене він повідомив ОСОБА_9 , викликав працівників поліції.

-4-

На місці незаконного вилову виявили білі мішки з виловленою рибою та мікроавтобус білого кольору з відкритими дверцятами, в якому знаходилася вага та ящики з-під овочів. Через деякий час на місце події прийшов ОСОБА_6 зі своєю дружиною та став розповідати нісенітниці про прогулянки біля озера та свою непричетність до вилову риби.

Свідок ОСОБА_15 ствердив, що працює охоронцем наТДВ «Закарпатський рибокомбінат».18.08.2021 йому зателефонував його колега ОСОБА_10 та попросив допомогу, сказавши, що виявив трьох осіб, які незаконно виловлюють рибу. Прийшовши на ставок зі сторони с. Залужжя побачив автомобіль, сітки-путанки та виловлену рибу в мішках.

Показаннями свідка ОСОБА_17 встановлено, що 18.08.2021 він заступив на зміну з ОСОБА_15 , здійснювали контроль території озера. Підтвердив показання свідка ОСОБА_15 та показав, що коли зателефонував ОСОБА_10 , вони з ОСОБА_15 знаходилися у човні на озері зі сторони с. Пістрялово.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні ствердив, що півтора року тому, в літню пору, ОСОБА_10 попросив його почергувати на озері в районі села Пістлялово. Перебуваючи в заростях кущів озера, побачив як з автотраси на грунтову дорогу з`їхав мікроавторбус білого кольору, з якого вийшли троє чоловіків. В бінокль він роздивився чоловіків, серед яких був старший за віком, приблизно 50-ти років та двоє молодих хлопців, які з мішками в руках направилися до озера. Двоє з них зайшли в озеро, а інший став спостерігати за навколишньою обстановкою. Про побачене він повідомив ОСОБА_10 і пішов з місця спостереження. Що відбувалося в подальшому він не знає, однак упевнений в тому, що одним з чоловіків, яких він бачив із засідки, був обвинувачений ОСОБА_6 .

Показання представника потерпілої особи та вказаних свідків об`єктивно узгоджуються з іншими доказами у кримінальному провадженні, які також повністю підтверджують факт вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.15, ч. 2 ст. 185 КК України, за обставин викладених у вироку суду першої інстанції, а саме: рапортом старшого інспектора чергової частини Мукачівського РУП ГУ НП в Закарпатської області від 18.08.2021, яким стверджено факт надходження на службу 102 повідомлення ОСОБА_10 про те, що невідомі особи виловлюють рибу з озера між селами Зубівка та Пістрялово та які залишили свій автомобіль марки «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору біля озера.

Протоколом огляду місця події від 18.08.2021 з відеозаписом встановлено, що об`єктом огляду є відкрита ділянка поблизу с. Пістрялово на відстані 30 метрів від автодороги сполученням «Мукачево-Рогатин» за координатами 48,3705127-22,8241104, в ході якого на грунтовій дорозі виявлено автомобіль марки «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору, біля якого знаходилися зв`язки сіток з виловленою рибою виду короп.

Протоколом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу марки «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_1 , білого кольору.

Висновком експерта від 08.10.2021, яким встановлено, що вартість вилученої риби породи короп вагою 49,9 кілограм становить 2744,50 грн.

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.11.2021, яким встановлено, що свідок ОСОБА_12 вказав на ОСОБА_6 , як на особу яка 18.08.2021 сіткою виловлювала в озері рибу.

Наведені докази перевірені судом першої інстанції з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, відповідно дост. 94 КПК Україниоцінено кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення та їх обґрунтовано покладено в основу вироку.

-5-

Матеріали кримінального провадження свідчать про те, що суд першої інстанції у повному обсязі дослідив усі обставини, які мали значення для прийняття рішення у кримінальному провадженні, повно та всебічно перевірив зібрані на досудовому розслідуванні докази й дав їм у сукупності належну оцінку, на що вказує наведений у вироку аналіз доказів, з яким погоджується і колегія суддів.

Та обставина, що суд по-іншому оцінює наведені у вироку докази порівняно з оцінкою їх обвинуваченим та стороною захисту в апеляційній скарзі, не свідчить про необ`єктивність чи упередженість суду. Тому доводи апеляційної скарги про неправильну оцінку доказів судом у вироку є безпідставними і такі апеляційним судом відхиляються.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 404 КПК України, за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

Тобто для повторного дослідження судом апеляційної інстанції обставин, встановлених під час кримінального провадження, кримінальний процесуальний закон визначає обов`язковою наявність (сукупність) як відповідного процесуального приводу (клопотання учасника судового провадження), так й однієї із закріплених у законі умов (неповнота дослідження зазначених обставин або наявність певних порушень у ході їх дослідження), які також можна розглядати як фактичну підставу для такого дослідження.

В апеляційній скарзі сторона захисту наводить власну оцінку показанням обвинуваченого, свідка ОСОБА_11 на користь невинуватості обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.15, ч. 2 ст. 185 КК України, а також вказує про необхідність повторного дослідження показань всіх свідків та письмових доказів, зокрема: висновку товарознавчої експертизи від 08.10.2021; протоколу огляду місця події від 18.08.2021, протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотографіями від 30.11.2021.

Колегія суддів відхиляє вказане клопотання сторони захисту, оскільки необхідності у дослідженні показань вказаних у клопотанні свідків немає, оскільки такі були безпосередньо допитані в ході судового розгляду кримінального провадження і саме їхні показання, дані в суді першої інстанції були предметом оцінки та покладені в основу обвинувального вироку. Аналогічним чином, відхиляються і вимоги щодо необхідності повторного дослідження ряду письмових доказів, оскільки з матеріалів кримінального провадження вбачається, що відповідно до вимог ст. 22, 26, 404 КПК України, умови для реалізації сторонами їх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків місцевим судом були створенні, ніяких перешкод у збиранні, перевірці доказів під час судового розгляду з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження, судом першої інстанції не створювалось.

Під час перевірки матеріалів кримінального провадження встановлено, що післядопиту обвинуваченого, представника потерпілої особи та всіх свідків, заявлених у кримінальному провадженні та дослідження всіх письмових доказів, обвинуваченим та його захисником не заявлялось жодних клопотань щодо додаткового з`ясування обставин, які мають значення для об`єктивного розгляду кримінального провадження.

Крім того, згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові Великої Палати від 16.10.2019 (провадження № 13-43кс19), під час апеляційного провадження повторне дослідження доказів є правом, а не обов`язком суду.

-6-

Разом з тим, колегія суддів констатує, що сама лише незгода учасника судового провадження з оцінкою певних конкретних доказів не може слугувати підставою для їхнього обов`язкового повторного дослідження (постанова Верховного Суду від 20.01.2022 (провадження № 51-4667 км21).

Таким чином, з матеріалів кримінального провадження та вироку вбачається, що судом першої інстанції були досліджені всі надані сторонами докази в повному обсязі і дана їм належна оцінка у вироку, судом досліджено всі обставини, які могли мати значення для справи, докази, на яких побудовані висновки суду про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є належними, допустимими, достатніми та достовірними, не містять протиріч. Оцінивши їх відповідно до вимог кримінального процесуального закону суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що у діях ОСОБА_6 міститься склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, а саме, незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна, вчинений за порпередньою змовою групою осіб а тому доводи захисника, викладені у поданій апеляційній скарзі щодо невідповідності висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, колегія суддів уважає необґрунтованими і такі відхиляє.

Доводи сторони захисту щодо непричетності ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення під час апеляційного перегляду свого підтвердження не знайшли, та їм була надана належна оцінка і судом першої інстанції.

Таким чином, з матеріалів кримінального провадження та вироку вбачається, що судом першої інстанції були досліджені всі надані сторонами докази в повному обсязі і дана їм належна оцінка у вироку, судом досліджено всі обставини, які могли мати значення для кримінального провадження, докази, на яких побудовані висновки суду про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення є належними, допустимими, достатніми та достовірними, не містять протиріч. Оцінивши їх відповідно до вимог кримінального процесуального закону, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що у діях ОСОБА_6 міститься склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, а саме, у вчиненні незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб,а тому доводи сторони захисту, викладені у поданій апеляційній скарзі щодо невідповідності висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, колегія суддів уважає необґрунтованими і такі відхиляє.

Твердження сторони захисту про відсутність у матеріалах кримінального провадження доказів винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, спростовуються показаннями, зокрема, свідків та наведеними вище письмовими доказами.

Під час дослідження матеріалів кримінального провадження не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що вказані свідки з будь-яких причин обмовили чи могли обмовити обвинуваченого ОСОБА_6 у зазначеному кримінальному правопорушенні, а тому судом показання вказаних свідків обгрунтовано визнано правдивими та такими, що відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

До того ж підстав не довіряти показанням свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , які були попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та приведені до присяги, у суду не було, а під час апеляційного розгляду захисником не наведено доводів, які б давали колегії суддів підстави вважати, що вказані свідки давали показання у суді першої інстанції з метою обмови обвинуваченого ОСОБА_6 .

Разом з тим, судом правомірно дано критичну оцінку показанням свідка ОСОБА_11 , оскільки її показання спростовуються показаннями свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_12

-7-

Колегія суддів звертає увагу на те, що жодних даних та доказів, які б спростовували висновки суду про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, стороною захисту суду не надано, у зв`язку з чим показання обвинуваченого ОСОБА_6 про непричетність до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також дані свідком ОСОБА_11 з цього приводу в судовому засіданні показання, судом обґрунтовано піддано критичній оцінці та вірно розцінено як обраний обвинуваченим спосіб захисту від кримінальної відповідальності за вчинене.

На переконання колегії суддів, матеріали кримінального провадження свідчать про те, що суд першої інстанції у повному обсязі дослідив усі обставини, які мали значення для прийняття рішення у кримінальному провадженні, повно та всебічно перевірив зібрані на досудовому розслідуванні докази й дав їм у сукупності належну оцінку, на що вказує наведений у вироку аналіз доказів, з яким погоджується і колегія суддів.

Оцінюючи викладені у вироку суду висновки про винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,колегія суддів приходить до висновку проте, що такі ґрунтуються на сукупності зібраних у кримінальному провадженні доказів, які досліджені судом першої інстанції у повному обсязі із дотриманням вимог кримінального процесуального закону та є взаємоузгодженими між собою і відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Діяння ОСОБА_6 правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна, вчинений за порпередньою змовою групою осіб.

Доводи захисника-адвоката ОСОБА_7 про недопустимість як доказу протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками через недотримання слідчим під час проведенні вказаної слідчої дії вимог ст. 228 КПК України, колегія суддів суд оцінює критично, виходячи з наступного.

Відповідно до частин шостої статті 228 КПК України за необхідності впізнання може провадитися за фотознімками з додержанням вимог, зазначених у частинах першій і другій цієї статті. Проведення впізнання за фотознімками виключає можливість у подальшому пред`явленні особи для впізнання.

Згідно частини сьомої статті 228 КПК України фотознімок з особою, яка підлягає впізнанню, пред`являється особі, яка впізнає, разом з іншими фотознімками, яких повинно бути не менше трьох. Фотознімки, що пред`являються, не повинні мати різких відмінностей між собою за формою та іншими особливостями, що суттєво впливають на сприйняття зображення. Особи на інших фотознімках повинні бути тієї ж статі і не повинні мати різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі з особою, яка підлягає впізнанню.

Відповідно до ст. 228 КПК України слідчий самостійно визначає, чи проводити впізнання безпосередньо, чи є необхідність провести впізнання за фотознімками. При цьому закон не зобов`язує слідчого в протоколі зазначати про мотиви такого рішення.

Із протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками вбачається, що він оформлений відповідно до приписів ст. 104 КПК України, а зазначену слідчу (розшукову) дію проведено із дотриманням вимог ст. 228 цього Кодексу. Перед пред`явленням для впізнання свідок ОСОБА_12 пояснив, що зможе впізнати особу, вказав про її зовнішній вигляд та описав обставини, за яких він бачив цю особу. В ході проведення пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідок ОСОБА_12 впізнав за фотознімками особу, котра 18.08.2021 за допомогою сітки здійснювала вилов риби в озері, назвавши сукупність ознак, за якими він його впізнає, і цією особою, згідно з довідок, доданих до протоколів, виявився ОСОБА_6

-8-

Крім того, за приписами ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності і уповноважений проводити СРД та НСРД у випадках, встановлених цим Кодексом, з дотримання порядку їх здійснення.

З огляду на те, що закон не встановлює обов`язковості обґрунтування слідчим необхідності проведення впізнання саме за фотознімками, слідчий самостійно, з урахуванням усіх обставин визначає спосіб проведення впізнання особи. Наявність у слідчого реальної можливості провести впізнання особи сама по собі не унеможливлює прийняття та реалізацію слідчим рішення про проведення впізнання за фотознімками.

Аналогічних висновків дійшла об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 25.09.2023 (справа № 208/2160/18).

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції обґрунтовано визнав фактичні дані, отримані за результатами проведення впізнання особи за фотознімками, допустимими доказами у справі, а тому доводи захисника про протилежне є необґрунтованими і такі відхиляються.

Також колегія суддів визнає неспроможними та відхиляє доводи захисника про недопустимість як доказу висновку товарознавчої експертизи від 08.10.2021 з огляду на те, що така проведена неналежними суб`єктами судово-експертної діяльності.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судову експертизу» від 25.02.1994 було визначено, що особа або орган, які призначили судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів, а у випадках, передбачених частиною четвертою статті 7 цього Закону, - іншим фахівцям з відповідних галузей знань.

Після змін,внесеними змінами Законом № 2147-VIIIвід 03.10.2017,вказана норма статті Закону була викладена в такій редакції: особа або орган, які призначають або замовляють судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів, або іншим фахівцям з відповідних галузей знань, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином з аналізу норм законодавства випливає, що на момент проведення експертизивід 08.10.2021, незалежність судового експерта та правильність його висновків забезпечувалося процесуальним порядком призначення судового експерта в редакції Закону, чинній на час її проведення. Крім того, суб`єктами судово-експертної діяльності могли бути експерти, які не були працівниками державних спеціалізованих установ. Особа, або орган, які призначили судову експертизу могли доручити її проведення, крім судових експертів, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів, і іншим фахівцям з відповідних галузей права.

Згідно ч. 1 ст. 242 КПК України, експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбаченихстаттею 244цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Відповідно до ч. 1 ст. 243 КПК України експерт залучається у разі наявності підстав для проведення експертизи за дорученням сторони кримінального провадження. Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов`язкової. Експерт може бути залучений слідчим суддею за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбаченихстаттею 244цього Кодексу.

З матеріалів кримінально провадження вбачається, що слідчим СВ Мукачівського РУП ГУ НП в Закарпатській області 05.10.2021 винесено постанову про призначення

-9-

товарознавчої експертизи, проведення якої доручено експертам ТОВ «Ріалті - О» м. Хуст вул. Карпатської Січі, 28 та яка проведена спеціалістом ОСОБА_13 , яка є фахівцем в галузі оцінки майна та майнових прав.

Вказаний фахівець відповідно до ст. 384 КПК України був попереджений прокримінальну відповідальність за відмову або ухилення від дачі висновку чи дачі завідомо неправдивого висновку про, що свідчить його підпис ( а.к.п. 132). Крім того повноваження спеціаліста ОСОБА_13 , підтверджуються і сертифікатом суб`єкта оціночної діяльності № 40/20 від 31.01.2020, кваліфікаційним свідоцтвом оцінювача МФ від 08.10.2016, свідоцтвом про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 377 від 30.11.2016.

Таким чином підстав вважати, що товарознавча експертиза від 08.10.2021 проведена не суб`єктами судово-експертної діяльності, та з порушенням порядку призначення експертизи у колегії суддів немає. Отже вказаний висновок експерта повністю відповідає критеріям, встановленим ст. 85, 86 КПК України, і обґрунтовано визнаний належним та допустимим доказом у даному кримінальному провадженні.

Доводи про те, що у вироку не зазначено даних про потерпілу особу та розмір заподіяної шкоди не є істотними порушеннями, оскільки матеріалами справи встановлено, що викрадена риба належить ТДВ «Закарпатський рибокомбінат», а розмір збитків визначено на підставі висновку експерта.

До того ж колегія суддів звертає увагу на те, що у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 встановлений розмір викраденого майна не впливає на кримінально-правову кваліфікацію вчиненого, оскільки обвинуваченому не було інкриміновано кваліфікуючих ознак, пов`язаних із розміром викраденого (викрадення у значному, великому чи особливо великому розмірі). Факт того, що розмір викраденого майна дає підстави кваліфікувати вчинене як кримінально-карану крадіжку є очевидним.

Не можуть бути задоволеними і доводи апеляційної скарги про те, що досудове розслідування даного кримінального провадження не було об`єктивним та неупередженим, оскільки мала місце фальсифікація доказів є безпідставним, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні докази на підтвердження фальсифікації наявних у кримінальному провадженні документів, зокрема і протоколу огляду місця події від 18.08.2021 не здобуто таких і в судовому засіданні апеляційного суду.

Також, як вбачається з матеріалів кримінального провадження та вироку суду, покарання обвинуваченому ОСОБА_6 судом першої інстанції призначено відповідно до вимог ст. 50, 65-67 КК України в межах санкції ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

При його призначенні судом першої інстанції були враховано те, що ОСОБА_6 раніше не судимий, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, згідно досудової доповіді уповноваженого органу пробації, ризик вчинення ОСОБА_6 повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінюється як середній. При цьому, судом враховано відсутність як обставин, що пом`якшують, так і обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого.

На переконання колегії суддів, суд першої інстанції в повній мірі встановив та належним чином оцінив і врахував всі обставини, які за законом повинні бути врахованими при призначенні особі покарання та прийшов до обґрунтованого висновку, що виправлення та перевиховання, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень обвинуваченим ОСОБА_6 можливо шляхом обрання покарання в межах санкції ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі та відповідно до ст. 75, 76 цього Кодексу вважав за можливе звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням з покладенням на нього відповідних обов`язків.

-10-

Також колегія суддів при апеляційному розгляді не виявила допущених істотних порушень КПК України чи неправильного застосування кримінального закону, які б тягнули за собою скасування чи зміну даного вироку.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що вирок суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, а тому апеляційна скарга захисника-адвоката ОСОБА_7 задоволенню не підлягає.

При прийнятті рішення колегія суддів також, враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною захисту не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки суду; а також положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.02.2023, щодо ОСОБА_18 ,-без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення й може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді