Індустріальний районний суд м.дніпропетровська
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяСправа № 234/21658/19
Провадження № 2/202/286/2025
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 травня 2025 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - Бєсєди Г.В.
за участю секретаря - Голєва А.В.
позивача - ОСОБА_1
представника Департаменту соціального захисту населення Донецької
облдержадміністрації Сіняка Є.В.
представника ОСОБА_2 Захарова С.О.
представника Донецька обласна державна адміністрація - Бикової М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації, заступника начальника управління соціально - трудових відносин та соціального діалогу - начальник відділу моніторингу соціальних програм Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації Бондаренко О.М., - третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору: Донецька обласна державна адміністрація про захист честі, гідності та ділової репутації, -
ВСТАНОВИВ:
До Краматорського міського суду Донецької області звернулась ОСОБА_1 з позовом до Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації, заступника начальника управління соціально - трудових відносин та соціального діалогу - начальник відділу моніторингу соціальних програм Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації Бондаренко О.М., третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору: Донецька обласна державна адміністрація про захист честі, гідності та ділової репутації.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 09 листопада 2023 року прийнято до розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації, заступника начальника управління соціально - трудових відносин та соціального діалогу - начальник відділу моніторингу соціальних програм Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що 4 лютого2019року вона була звільнена з посади завідувача сектору моніторингу провадження процесів децентралізації у сфері соціальної захисту населення відділу моніторингу соціальних програм Департаменту соціальної захисту населення Донецької обласної державної адміністрації. 11.07.2019року рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/3099/19 її було поновлено на посаді завідувача сектору моніторингу впровадження процесів централізації у сфері соціальної захисту населення відділу моніторингу соціальних програм, яке залишено без змін в апеляційній інстанції.
Згідно доповідної записки від 29.07.2019року, заступника начальника управління соціально - трудових відносин та соціального діалогу - начальника відділу моніторингу соціальних програм Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації Бондаренко О.М. доведено до відома керівника Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації, що після поновлення її на посаді частину робочого часу вона використовує для відвідування розважальних сайтів в Інтернеті. Зазначену службову записку було передано двом особам, а саме ОСОБА_3 (начальнику відділу діловодства, контролю, організації прийому та роботи із зверненнями громадян) та ОСОБА_4 (начальнику відділу управління персоналом).
З моменту поновлення позивача на посаді до моменту написання доповідної записки від 29.07.2019року вона не знаходилася поряд з ОСОБА_2 , тому позивачу не відомо яким чином було встановлено, що саме позивач розміщувала інформацію у Facebook. Дана неправдива інформація стала результатом негативного ставлення до неї з боку не тільки керівного складу Департаменту соціальної захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, а й колег, особливо з боку тих, яким доповідна записка від 29.07.2019року була доведена.
Також вважає, що доказом порушення її честі та ділової репутації була характеристика, надана на ім`я позивача - ОСОБА_1 , завідуючого сектору моніторингу впровадження децентралізації у сфері соціальної захисту.
Наказом від 22.10.2018року директором Департаменту соціальної захисту населення Донецької облдержадміністрації N?02-09/94/203-18 було відкрито дисциплінарне провадження щодо невиконання, неналежного виконання своїх посадових обов`язків завідувача сектора моніторингу впровадження процесів децентралізації у сфері соціальної захисту населення відділу моніторингу соціальних програм Бойко Олені Віталіївни.
Дана характеристика є у матеріалах дисциплінарної справи та з нею були ознайомлені всі члени дисциплінарної комісії. Вважає, що наведена в ній інформація є неправдивою.
Зазначала, що вона працювала у системі Пенсійного фонду України майже 18 років, отримувала грамоти та подяки не тільки від органів Пенсійного фонду України, а й місцевого самоврядування, що підтверджується записом у трудовій книжці. Характеристику було надано заступником начальника управління начальником відділу моніторингу соціальних програм ОСОБА_2 при розгляді іншої дисциплінарної справи, порушеної відповідно до наказу Департаменту соціальної захисту населення Донецької обласної державної адміністрації від 10.01.2019року N?02-09/4/203-19.
З урахуванням заяви про зміну позовних вимог просила суд визнати недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу до її честі та ділової репутації, яка розповсюджена Департаментом соціального захисту населення Донецької облдержадмінстрації та заступником начальника управління начальником відділу моніторингу соціальних програм Бондаренко О.М. інформацію, у доповідній записці від 29.07.2019, а саме :«Довожу до відома, що після відновлення на посаді ОСОБА_1 частину робочого часу вона використовує для відвідування розважальних сайтів в інтернеті. Так, тільки за два останні робочі дні25-26липня в робочу годину нею було зроблено 12 публікацій на особистій сторінці сайту facebook.com, не пов`язаних із службовою інформацією».
Просить зобов`язати Департамент соціального захисту населення Донецької облдержадмінстрації та заступника начальника управління начальника відділу моніторингу соціальних програм Бондаренко О.М. спростувати поширену відносно ОСОБА_1 недостовірну інформацію шляхом написання письмової доповідної записки найближчим часом після набрання судовим рішенням у справі, наступного тексту спростування: «29.07.2019рокудоповідною запискою мною, ОСОБА_2 , написано недостовірні та неправдиві відомості щодо ОСОБА_1 , а саме те, що вона після поновлення її на посаді частину робочого часу використовує для відвідування розважальних сайтів в інтернеті та публікує на особистій сторінці сайту facebook.com публікації, що не пов`язані із службовою інформацією».
Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадмінстрації, після спростування недостовірної інформації, направити на ознайомлення спростування ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
Визнати недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу її честі та ділової репутації, інформацію, поширену Департаментом соціального захисту населення Донецької облдержадмінстрації та заступником начальника управління начальником відділу моніторингу соціальних програм ОСОБА_2 в характеристиках, наданих до дисциплінарних справ: «має вищу освіту, у2015році отримала диплом магістра у ДРІДУ НАДУ за спеціальністю «державне управління». З перших днів перебування на посаді ОСОБА_1 показала собі як конфліктний працівник. Висловлювала незгоду зі всталеними методами роботи і намагалася внести зміни до організації роботи за тим сценарієм, до якого вона звикла на попередньому місці роботи. З цього приводу у неї відбувалися конфліктні ситуації з колегами, які вдавалося вирішити лише втручанням керівного складу Департаменту. Безпосереднім керівником з ОСОБА_1 неодноразово проводилися співбесіди щодо дотримання етики державного службовця, після чого манери поведінки на деяку годину покращувалися. Проекти підготовлених інформацій, які потребували виправлення з боку безпосереднього керівника іноді сприймалися ОСОБА_1 невдоволено та з елементами агресії. Схильна до виправдання будь-яких недоліків у своїй роботі об`єктивними причинами, негативно сприймає конструктивну критику, проявляє зневажливе ставлення до вказівок начальників і до службової субординації. Деякі аспекти моралі несумісні з посадою такого рівня. Має схильність критикувати колег по службі та керівного складу Департаменту перед третіми особами, честю колективу не дорожить».
Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадмінстрації та заступнику начальника управління начальником відділу моніторингу соціальних програм ОСОБА_2 після спростування недостовірної інформації у характеристиці позивача, направити на ознайомлення спростування членам Дисциплінарної комісії Донецької облдержадмінстрації.
Стягнути з Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадмінстрації та заступника начальника управління начальником відділу моніторингу соціальних програм Бондаренко О.М. на користь ОСОБА_1 моральну шкоду за розповсюдження недостовірної інформації у розмірі 50 000 грн.
Судові засідання здійснювались за участю позивача, яка підтримала викладені в позові обставини та вимоги, просила позов задовольнити.
У судові засідання з`являвся представник відповідача Бондаренко О.І., який вказував на безпідставність позовних вимог та просив у їх задоволенні відмовити.
Відповідач ОСОБА_2 надала відзив на позов, в якому зазначала, що 25-26липня2019року позивачка, не приховуючи своєї діяльності, користуючись мобільним телефоном, замість виконання посадових обов`язків, проводила час за відвідуванням інтернет сайтів. Даний факт вказував на порушення трудової дисципліни з боку позивача, на що зауважувалось позивачу. Проте, ОСОБА_1 , нехтуючи її зауваження, як безпосереднього керівника, продовжувала проводити час за відвідуванням інтернет - сайтів. Внаслідок чого, 29.07.2019, вона змушена була звернутися до керівника Департаменту соціальної захисту населення обласної державної адміністрації з доповідною запискою з метою прийняття рішення щодо застосування заходів реагування, щодо порушення позивачем трудової дисципліни. Відомості зазначені у доповідній записці відображали ознаки порушення ОСОБА_1 посадових обов`язків та трудової дисципліни.
Окрім цього, наголошували, що зазначена позивачем інформація не є недостовірною, що підтверджується доповідною запискою від 29.07.2019року та скріншотами з соціальної мережі Facebook. Дії з розгляду доповідної записки не мали жодних наслідків для позивача та жодним чином не порушували її честі, гідності та ділової репутації тощо. Дії керівництва були спрямовані на налагодження належних умов роботи та покращення трудової дисципліни.
Вимогу позивачки про відшкодування моральної шкоди, вважає необґрунтованою, оскільки моральна шкода не була завдана.
Представник Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації був присутній у судовому засіданні, просив відмовити у задоволенні позову.
Надав відзив на позову, в якому зазначив, що ОСОБА_2 є безпосереднім керівником завідувача сектору моніторингу впровадження процесів децентралізації у сфері соціальної захисту населення відділу моніторингу соціальних програм Бойко О.В., та ОСОБА_2 здійснює облік робочого часу. Протягом25-26липня2019року ОСОБА_2 виявила, що її підлегла ОСОБА_1 , частину робочого часу використовує для відвідування сайтів у мережі інтернет, про що ОСОБА_1 було зроблено зауваження. На той час робочий комп`ютер позивачки не був підключений до мережі інтернет, тому інтернетом ОСОБА_1 користувалася через мобільний телефон. Оскільки на зауваження керівника ОСОБА_1 не відреагувала, про вищевказаний факт ОСОБА_2 письмово доповіла директору Департаменту ОСОБА_5 .
Стверджували, що написання доповідної записки ОСОБА_2 директору Департаменту не є розповсюдженням інформації, а є службовим документом, яким було проінформовано керівника державної служби. У цьому випадку ОСОБА_2 як безпосередній керівник повинна була доповісти директору Департаменту про той факт, що позивач частину робочого часу використовує для відвідування розважальних сайтів в інтернеті, оскільки саме ОСОБА_2 веде облік робочого часу ОСОБА_1 . Позивач дійсно відвідувала сайт facebook.com 25-26липня2019року, що підтверджується позивачем особисто у доповідній записці від 29.07.2019 і не заперечується факт відвідування сайту.
Особисте немайнове право позивача не порушено, інформація в доповідній записці ОСОБА_2 від 29.07.2019достовірна та не ганьбить гідність, честь чи ділову репутацію позивача. Характеристика, складена ОСОБА_2 щодо позивача містить оціночні судження, що ґрунтуються на її особистому трактуванні та отриманій з різних джерел інформації, а не твердження. Факт складання характеристики ОСОБА_2 , як безпосереднім керівником ОСОБА_1 повністю відповідає чинному законодавству.
Також, звертали увагу, що відповідно до частини третьої пункту 3 статті 69 Закону України «Про державну службу» (у редакції, яка діяла на час складання характеристики ОСОБА_2 ) членами дисциплінарної комісії забороняється передавати та розголошувати інформацію, отриману під час здійснення дисциплінарного провадження. Ця норма унеможливлює розголошення інформації, що міститься в характеристиках ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 надала відповідь на відзив ОСОБА_2 та відповідь на відзив Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадмінстрації.
У відповідях на відзив зазначила, що ОСОБА_2 є членом дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ стосовно державних службовців, та нею було повідомлено про конфлікт інтересів та яка просила її відсторонити від прийняття рішень на час розгляду справи стосовно неї. Вважає, що ОСОБА_2 заявивши про конфлікт інтересів, повідомила членів комісії про упереджене ставлення та особисту зацікавленість у прийнятті рішення, тому її характеристика не могла бути об`єктивною та відповідати дійсності.
ОСОБА_1 наголошувала, що вона є інвалідом 2 групи, тому внаслідок дій відповідачів перебувала на лікуванні з 17.10.2018 по 26.12.2019 в різних закладах м. Краматорська Донецької області.
Зазначала, що ОСОБА_2 не довела доказами обставини, зазначені у відзиві на позов, зокрема доповідна записка не містить інформацію, яким чином було виявлено використання робочого часу для відвідування розважальних сайтів. Не надано документів стосовно повноважень ОСОБА_2 здійснювати перевірку таких фактів, не надано до суду табелю обліку робочого часу з відображенням порушення. На доданих до відзиву скрін-шотах неможливо встановити власника сторінки facebook.com, оскільки на них відсутнє реальне фото, прізвище, а зазначене ім`я досить поширене в Україні.
Зазначала про упереджене ставлення до неї зі сторони відповідачів, особисту їх зацікавленість, бажання знищити її ділову репутацію, підтвердження чого є окрема ухвала Донецького окружного адміністративного суду від 13.12.2019.
ОСОБА_2 надано заперечення на відповідь на відзив та письмові пояснення, в якому остання наголошувала, що викладені у відповіді на відзив аргументи та доводи не відносяться до предмету спору. Відомості у доповідній записці відображали ознаки порушення ОСОБА_6 трудової дисципліни. Заходи з розгляду доповідної записки не мали ніяких наслідків для позивача і ніяким чином не посягали на честь, гідність та ділову репутацію, а були спрямовані на налагодження належних умов роботи та покращення трудової дисципліни. Інформація, про спростування якої пред`явлено вимоги, не підлягає визнанню недостовірною, оскільки така інформація стосується позивача як публічної особи та її професійної діяльності.
У матеріалах справи також міститься письмові пояснення ОСОБА_6 , в яких остання повідомляла про трудові відносини з Департаментом соціального захисту населення Донецької обласної Державної адміністрації, наявність інших спорів, дисциплінарних проваджень тощо.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 січня 2024 року (поставлену в порядку ст. 259 ЦПК України) залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Донецьку обласну Державну адміністрацію.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 лютого 2024 року у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Міністерство соціальної політики України - відмовлено.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07 травня 2024 року
у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів у цивільній справі - відмовлено.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 липня 2024 року у задоволенні клопотання представника заступника начальникауправління соціально-трудовихвідносин тасоціального діалогу ОСОБА_2 адвокатаЗахарова С.О. про витребування доказів - відмовлено
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 серпня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні була допитана як свідок ОСОБА_7 , яка працювала в Департаменті соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, яка надала пояснення щодо посадових обов`язків ОСОБА_6 , їх виконання, трудових та особистих взаємовідносин ОСОБА_6 з ОСОБА_2 та іншими працівниками.
Суд, заслухавши позивача, представників відповідачів, представника третьої особи, дослідивши докази у справі, допитавши свідка, приходить до таких висновків.
ОСОБА_1 наказом директора Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної адмінстрації № 63/03 від 19 жовтня 2017 року була призначена на посаду завідуюча сектором моніторингу з 19.07.2017.
30.01.2019 заступником начальника управління-начальником відділу моніторингу та соціальних програм була складена характеристика на завідуюча сектором моніторингу впровадження децентралізації в сфері соціального захисту населення моніторингу соціальних програм ОСОБА_1 . Характеристика надана для дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ.
Наказом № 02-10/18-ос/205-19 від 14.02.2019 накладено на ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади.
Згідно наказу № 02-09/99/203-19 від 11.07.2019 поновлено ОСОБА_1 на посаді завідуючого сектора моніторингу впровадження процесів децентралізації в сфері соціального захисту населення відділу моніторингу соціальних програм управління соціально-трудових відносин та соціального діалогу Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації.
Наказом № 02-09/111/203-19 від 02.09.2019 внесені зміни до наказу від 11.07.2019 № на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.07.219 у справі № 200/3099/19а та введено в структуру Департаменту посаду завідуючого сектора моніторінгу впровадження процесів децентралізації в сфері соціальних програм управління соціально-трудових відносин та соціального діалогу Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації.
29.07.2019 заступником начальника управління соціального діалогу та соціально-трудових відносин начальником відділу моніторингу соціальних програм Бондаренко О.М. на ім`я директора Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації Токаревої О.А. складена доповідна записка, яка містить такий зміст: «Доводжу до Вашого відома, що після відновлення на посаді ОСОБА_1 частину робочого часу вона використовує для відвідування розважальних сайтів в інтернеті. Так, тільки за два останні робочі дні 25-26 липня в робочий час нею було зроблено 12 публікацій на особистій сторінці сайту facebook.com, не пов`язаних із службовою інформацією. Виходи в інтернет здійснювались за допомогою особистого мобільного телефону, без використання службового обладнання та службового доступу до інтернету».
Позивачем завідуючем сектором моніторингу впровадження процесів децентралізації в сфері соціального захисту населення відділу моніторингу соціальних програм Бойко О.В. 29.07.2019 після ознайомлення із доповідною запискою ОСОБА_2 подана доповідна записка Директору Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації Токаревої О.А.
Матеріали справи містять копію Положення про сектор моніторингу впровадження процесів децентралізації в сфері соціального захисту населення відділу моніторингу соціальних програм управління соціально-трудових відносин та соціального діалогу Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації та копію посадової інструкції завідуючого сектору Бойко Олени Віталіївни.
Завдання та обов`язки ОСОБА_1 визначені в розділі 2 посадової інструкції, затвердженою директором Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації 02.02.2019.
Наказом № 02-10/127-ос/205-20 від 08.12.2020 звільнено ОСОБА_1 з посади завідуюча сектору моніторінгу впровадження процесів децентралізації в сфері соціального захисту населення відділу соціальних програм 11.12.2020 за переведенням до апарату Міністерства молоді та спорту.
Відповідно до статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово абов інший спосіб - на свій вибір.
Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Статтею 201 ЦК України передбачено, що, зокрема, честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
Згідно з частиною першою статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Тлумачення статті 277 ЦК України свідчить, що позов про спростування недостовірної інформації підлягає задоволенню за такої сукупності умов: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особіу будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права; врахування положень статті 10 Конвенції про захист прав людиниі основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини щодо її застосування.
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності.
Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повиннівизначатихарактертакої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Відповідно до статті 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.
Статтею 17 Закону УкраїниПро виконання рішень та застосування практики Європейського судувстановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ст. 10 Конвенції кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.
У своїй практиці Європейський Суд з прав людини розрізняє факти та оціночні судження.
Так, у рішенні у справі Lingens v. Austria, Європейський Суд зазначив, якщо існування фактів може бути підтверджене, правдивість оціночних суджень не піддається доведенню. Вимога довести правдивість оціночних суджень є нездійсненною і порушує свободу висловлення думки як таку, що є фундаментальною частиною права, яке охороняється статтею 10 Конвенції.
Особа, яка висловлює не факти, а власні погляди, критичні висловлювання, припущення, не може бути зобов`язана доводити їх правдивість, оскільки цеє порушенням свободи на власну точку зору, що визнається фундаментальною частиною права, захист якого передбачений статтею 10 Конвенції.
Якщо існування фактів може бути підтверджене, правдивість оціночних суджень не піддається доведенню. Вимога довести правдивість оціночних суджень є нездійсненноюі порушує свободу висловлювання думки як таку, що є фундаментальною частиною права, яке охороняється статтею 10 Конвенції (рішення у справі «Лінгенс проти Австрії» від 08 липня 1986 року).
Згідно з частинами першою, другою статті 30 Закону України «Про інформацію»в чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.
Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18 зроблено правовий висновок про те, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Суд вважає, що викладена в характеристиці заступника начальника управління-начальника відділу моніторингу соціальних програм ОСОБА_2 від 30.01.2019 інформація містить суб`єктивну оцінку поведінки позивача та підпадає під категорію «оціночні судження», що не підлягає спростуванню; ця інформація не містить фактичних даних, що порушують честь та гідність позивача, а лише є узагальненою інформацією про характеристику позивача з боку ОСОБА_2 ; є відображенням оціночних суджень керівництва щодо особистих і ділових якостей позивача, тобто викладені у ній відомості сформульовані на підставі суб`єктивного аналізу ставлення ОСОБА_6 до виконання службових обов`язків та відносин позивача з колективом.
Отже, у даному випадку враховуючи вищезазначене, положення ст. 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів особи, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецендентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст.10 Конвенції.
Відомості, зазначені в характеристиці від 30.01.2019, що ОСОБА_1 має вищу освіту, у 2015 році отримала диплом магістра в ДРІДУ НАДУ за спеціальністю «державне управління», враховуючи надані позивачем інші копії дипломів спеціаліста, є неповними, однак не можуть вважатись такими, що не відповідають дійсності. Згідно копії диплома магістра серії НОМЕР_1 , виданого 27.02.2015, ОСОБА_1 закінчила у 2015 році Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України та отримала вищу освіту за спеціальністю «Державне управління» та здобула кваліфікацію магістра державного управління.
Звертаючись до суду із цим позовом, позивач ОСОБА_1 також просиласуд визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права, недостовірну інформацію, поширену заступником начальника управління соціального діалогу та соціально-трудових відносин начальника відділу моніторингу соціальних програм Бондаренко О.М. у доповідній записці від 29.07.2019.
Згідно матеріалів справи сторони перебували у трудових відносинах, під час перебування у яких заступником начальника управління соціального діалогу та соціального-трудового начальника відділу моніторингу соціальних програм ОСОБА_2 було складено доповідну записку 29.07.2019.
Доповідна записка - службовий документ, у якому інформують керівництво про ситуацію, що склалася, певні факти, виконання роботи тощо.
Інформація, спростування якої вимагає позивач, стосується трудової діяльності, Правовідносини, які склались під час написання доповідної записки від 29.07.2019, мають природу прав та обов`язків працівників та роботодавця, тому не є її розповсюдженням, та не можуть порушувати честь, гідність та ділову репутацію позивача, як учасника трудових відносин.
Щодо інших аргументів позивача.
У справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) ЄСПЛ зазначив, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Так, постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 200/3099/19-а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року визнано протиправним та скасовано наказ директора Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації «Про накладання дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 » від 14.02.2019, та поновлено ОСОБА_1 на посаді, стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу. Судами зазначено, що позивача було звільнено за несумлінне виконання свої службових обов`язків (27.12.2018, 03.01.2019, 09.01.2019), неповаги до прав інших державних службовців Департаменту (03.01.2019, 09.01.2019), недотримання під час своєї діяльності Конституції та інших законів України (наклеп, самовільне залишення робочого місця без повідомлення керівника 03.01.2019), паплюження високого звання державного службовця, неетичний характер розмови з керівництвом та державними службовцями 03.01.2019, що неможливо кваліфікувати як порушення Присяги державного службовця та не є підставою для звільнення позивача на підставі п. 1 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу». Встановлені відповідачем дисциплінарні проступки є окремими дисциплінарними проступками, за вчинення яких передбачено застосування інших видів дисциплінарного стягнення.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2019 року у справі направлено окрему ухвалу про вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що можуть свідчити про порушення Закону України «Про запобігання корупції». Згідно ухвали під час розгляду даної справи судом було встановлені ознаки допущення конфлікту інтересів під час розгляду дисциплінарної справи позивача членами дисциплінарної комісії: головою комісії Романенко Л.М., секретарем комісії Етенко Ю.А., членами комісії ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , оскільки відкриття дисциплінарної справи здійснювалось на підставі складених ними же документів. Означене, в свою чергу, може свідчити про порушення ними вимог ст. ст. 28, 35 Закону України «Про запобігання корупції».
Отже, обставини та підстави звільнення позивача вже були предметом розгляду.
У зв`язку з відмовою у позовних вимогах про захист честі, гідності та ділової репутації, вимога про відшкодування моральної шкоди за розповсюдження недостовірної інформації, як похідна від первісних вимог, також не підлягає задоволенню.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати у справі покладаються на позивача.
Оскільки позивач при зверненні з позовними вимогами на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»звільнений від сплати судового збору, він компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.12,13,81,89,264,293,294,315,316,319 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації, заступника начальника управління соціально - трудових відносин та соціального діалогу - начальника відділу моніторингу соціальних програм Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації Бондаренко О.М., третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору: Донецька обласна державна адміністрація про захист честі, гідності та ділової репутації - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Г.В. Бєсєда
Суд | Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 09.05.2025 |
Оприлюднено | 20.05.2025 |
Номер документу | 127412973 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них про захист честі, гідності та ділової репутації, з них: |
Цивільне
Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська
Бєсєда Г. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні