Ухвала від 14.05.2025 по справі 283/292/25

Справа № 283/292/25

Провадження №2-з/283/14/2025

У Х В А Л А

14 травня 2025 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області у складі головуючої судді Саланди О.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №283/292/25 за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Дмитрієв Артур Ігорович, до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Малинський відділ ДВС у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства України (м. Київ) про звільнення від сплати заборгованості за аліментами,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Малинського районного суду Житомирської області перебуває цивільна справа №283/292/25 за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Дмитрієв Артур Ігорович, до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Малинський відділ ДВС у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства України (м. Київ) про звільнення від сплати заборгованості за аліментами за періоди з 15.07.2022 по 12.08.2022 та з 23.09.2022 по 12.07.2023.

Ухвалою суду від 13.02.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

13.05.2025 представником позивача адвокатом Дмитрієвим А.І. подано заяву про забезпечення позову.

Заяву обґрунтовано тим, що на виконання судового наказу №283/1249/17 від 10.10.2017 року відкрито виконавче провадження №55016799, в межах якого державною виконавчою службою накладено арешт на транспортний засіб ОСОБА_1 - MERCEDES-BENZ ML 350, 2007 року випуску, з метою подальшої реалізації. Заявник просить про зупинення виконавчих дій щодо реалізації транспортного засобу до вирішення судом справи №283/292/25 по суті, посилаючись на наявність підстав для звільнення його від сплати зазначеної заборгованості.

Відповідно до частини першої статті 153 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, повно, об`єктивно та всебічно дослідивши наведені доводи, суд дійшов наступного висновку.

Як передбачено частиною другою статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття відповідних заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення або ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 150 ЦПК України, позов може бути забезпечено шляхом зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно та про зняття з нього арешту.

Заяву про забезпечення позову подано у справі про звільнення від сплати заборгованості по аліментах.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, враховуючи: розумність, обґрунтованість та адекватність вимог щодо забезпечення позову; забезпечення балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу; наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та предметом позовної вимоги, зокрема, чи зможе такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу, у зв`язку із вжиттям таких заходів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Подібні правові висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20 та від 31 січня 2023 року у справі № 295/5244/22.

Як зазначив заявник, на виконання судового наказу №283/1249/17 від 10.10.2017 року відкрито виконавче провадження №55016799, в межах якого державною виконавчою службою накладено арешт на транспортний засіб ОСОБА_1 - MERCEDES-BENZ ML 350, 2007 року випуску, з метою подальшої реалізації.

Відповідно до приписів пункту 9 статті 129 Конституції України обов`язковість судового рішення є однією з засад судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Зупинення виконавчих дій, які здійснюються в межах виконавчого провадження щодо стягнення заборгованості по аліментах на утримання дитини, фактично зупинить виконання судового рішення, яке набрало законної сили, що в свою чергу призведе до порушення гарантованого державою права інших учасників виконавчого провадження на своєчасне виконання рішення суду.

Відповідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» та постанови Верховного Суду від 01.10.2020 року у справі №524/188/18 (провадження № 61-38051св18), недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Аналогічна позиція викладена і в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 серпня 2020 року по справі № 950/2492/19, провадження № 61-11673ск20.

В даному випадку позивач фактично просить зупинити виконання судового рішення (наказу) про стягнення заборгованості по аліментах на утримання дитини, яке набрало законної сили, що суперечить гарантованому Конституцією України принципу обов`язковості судових рішень.

На підставі зазначеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів представника позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заяви про забезпечення позову, зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності таких заходів забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку, що відсутня реальна загроза невиконання судового рішення у випадку прийняття його на користь позивача, тому заявлені вимоги про забезпечення позову задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 150, 151 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів з дня складення її повного тексту до Житомирського апеляційного суду.

Суддя: О. М. Саланда