Ухвала від 28.12.2023 по справі 569/5714/23

Справа № 569/5714/23

1-кс/569/9636/23

УХВАЛА

28 грудня 2023 року м. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

представника заявника адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рівне клопотанняадвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_5 , про скасування арешту, накладеного на майно,

в с т а н о в и в :

Слідчим відділом Головного управління Національної поліції в Рівненській області проводиться досудове розслідування, внесеного до Єдиного державного досудових розслідувань за № 42022181110000135 від 05.12.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України про накладення арешту із забороною права на відчуження, розпорядження та користувань на майно, яке було вилучено 06.04.2023 року в ході проведення санкціонованого обшуку в приміщені квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

19 квітня 2023 року слідчий суддя Рівненського міського суд Рівненської області по справі № 569/5714/23 (1-кс/569/2410/23) у кримінальному провадженні № 42022181110000135 від 05.12.2022 задоволено клопотання слідчого про накладення арешту на майно задволено частково. В задоволенні клопотання про накладення арешту на грошові кошти в сумі 17200 доларів США, 4245 Євро, 3 паспорти для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_6 , свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, ключів від автомобіля відмовлено.

Прокурор у кримінальному провадженні № 42022181110000135 від 05.12.2022 подав апеляційну скаргу на ухвалу сідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області по справі № 569/5714/23 (1-кс/569/2410/23) ?від 19 квітня 2023 року в якій оскаржує рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про накладення арешту на грошові кошти в сумі 17200 доларів США, 4245 Євро, 3 паспорти для виїзду за кордон на імя ОСОБА_6 , свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, ключів від автомобіля. Доводить, що існують підстави для накладення арешту на грошові кошти в сумі 17200 доларів США, 4245 Євро, 3 паспорти для виїзду за кордон на імя ОСОБА_6 , свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, ключів від автомобіля.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 25 травня 2023 року апеляційну скаргу прокурора задоволено, ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 19 квітня 2023 року щодо накладення арешту на майно, вилучене в ході обшуку від 06.04.2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , скасовано. Клопотання органу досудового розслідування про накладення арешту на майно задоволити. Накласти арешту на майно, вилучене в ході обшуку від 06.04.2023 року за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_5 06 січня 2023 року надав довіреність № 66 на ім`я ОСОБА_6 , даною довіреністю ОСОБА_5 уповноважив ОСОБА_6 продати автомобіль Мерседес Бенц реєстраційний номер НОМЕР_1 .

01 квітня 2023 року було укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 6318/23/009983, згідно якого було відчужено автомобіль Мерседес Бенц реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 для ОСОБА_7 , ціна транспортного засобу становила 900 611 грн. (п. 3.1 Договору купівлі-продажу транспортного засобу).

Дані кошти отримані від продажу автомобіля Мерседес Бенц реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ОСОБА_8 обміняв на долари та євро. Вони не належать ОСОБА_6 , а належать ОСОБА_5 .

Враховуючи вищевикладене, той факт, що на даний час у кримінальному провадженні власник арештованого майна ОСОБА_5 не набув жодного процесуального статусу і йому не повідомлено про підозру, такий обмежувальний захід як арешт майна, який застосований 25 травня 2023 року, не дозволяє власнику мирно володіти своїм майном, що не кореспондується з принципом розумності та співмірності обмеження права власності третіх осіб завданням кримінального провадження, адвокат ОСОБА_4 , в інтересах власника майна ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді з даним клопотанням і просить скасувати арешт, накладений на належне ОСОБА_5 майно.

Представник заявника ОСОБА_5 , адвокат ОСОБА_4 , в судовому засіданні клопотання підтримав з мотивів, викладених в самому клопотанні.

Прокурор відділу Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_9 проти задоволення клопотання заперечив, вважає що є необхідні умови для збереження чинності арешту.

Заслухавши пояснення представника заявника ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_4 , думку прокурора ОСОБА_10 , дослідивши матеріали клопотання і матеріали кримінального провадження, приходжу до висновку, що клопотання слід задоволити з наступних підстав.

Слідчим відділом Головного управління Національної поліції в Рівненській області проводиться досудове розслідування, внесеного до Єдиного державного досудових розслідувань за № 42022181110000135 від 05.12.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України про накладення арешту із забороною права на відчуження, розпорядження та користувань на майно, яке було вилучено 06.04.2023 року в ході проведення санкціонованого обшуку в приміщені квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

19 квітня 2023 року слідчий суддя Рівненського міського суд Рівненської області по справі № 569/5714/23 (1-кс/569/2410/23) у кримінальному провадженні № 42022181110000135 від 05.12.2022 задоволено клопотання слідчого про накладення арешту на майно задволено частково. В задоволенні клопотання про накладення арешту на грошові кошти в сумі 17200 доларів США, 4245 Євро, 3 паспорти для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_6 , свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, ключів від автомобіля відмовлено.

Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 25 травня 2023 року апеляційну скаргу прокурора задоволено, ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 19 квітня 2023 року щодо накладення арешту на майно, вилучене в ході обшуку від 06.04.2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , скасовано. Клопотання органу досудового розслідування про накладення арешту на майно задоволити. Накласти арешту на майно, вилучене в ході обшуку від 06.04.2023 року за адресою: АДРЕСА_1 .

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбаченіст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

Згідно чч. 1 та 2ст. 131 КПК Українизаходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Згідно положень ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною 2статті 170 КПК Українипередбачено, що арешт майна допускається з метою:

1)збереження речових доказів;

2)спеціальної конфіскації;

3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно дост. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При цьому, у відповідності до вимогст. 173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2ст. 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пп. 3 та 4 ч. 2ст. 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2ст. 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так, частиною 2статті 168 КПК Українивизначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід`ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.

ОСОБА_5 06 січня 2023 року надав довіреність № 66 на ім`я ОСОБА_6 , даною довіреністю ОСОБА_5 уповноважив ОСОБА_6 продати автомобіль Мерседес Бенц реєстраційний номер НОМЕР_1 .

01 квітня 2023 року було укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 6318/23/009983, згідно якого було відчужено автомобіль Мерседес Бенц реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 для ОСОБА_7 , ціна транспортного засобу становила 900611 грн. (п. 3.1 Договору купівлі-продажу транспортного засобу).

Дані кошти отримані від продажу автомобіля Мерседес Бенц реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ОСОБА_8 обміняв на долари та євро. Вони не належать ОСОБА_6 , а належать ОСОБА_5 .

Отже, вирішуючи питання про дотримання справедливого балансу між правом особи на мирне володіння своїм майном та інтересами суспільства в контексті можливості скасування арешту майна, слідчий суддя, суддя має враховути, наведені доводи кожної із сторін, а також практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, арешт майна в рамках судового розгляду справи зазвичай стосується контролю за використанням майна. Таке втручання повинно бути законним, відповідати загальним інтересам і бути пропорційним, тобто воно повинно досягати «справедливого балансу» між вимогами загальних інтересів спільноти та вимогами захисту основних прав особи. Хоч будь-який арешт і тягне за собою завдання шкоди, фактично завдана шкода не повинна бути більшою, ніж неминуча, а між захистом права власності та вимогами загальних інтересів слід досягати «справедливої рівноваги».

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до вимогст. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу доЄвропейської конвенції з прав людинипередбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Згідно зіст.8 КПК Україникримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до п.9 ч.1ст.7 КПК Українизміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься недоторканість права власності.

Статтею 16 КПК Українивстановлено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) полягає в тому, що будь-яке втручання влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 передбачає позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції (рішення у справах «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно дорішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року, яким встановлено порушення ст.1 Протоколу 1 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Аналіз наявних в розпорядженні слідчого судді матеріалів, свідчить про відсутність обґрунтованих та переконливих даних, які б давали підстави вважати, що існують ризики, на підставі яких прийнято рішення про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна на час розгляду клопотання про скасування арешту майна, а також недоведеність факту використання вказаного майна, як доказу у кримінальному провадженні, в межах якого подано клопотання, а так само, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, та наслідки арешту майна для третіх осіб.

Згідно норм ст. 62 Конституції України, ст.ст. 16, 17 КПК України, фактичне обмеження в праві вільного володіння, користування та розпорядження належним майном в справі, де я навіть не допитаний в якості свідка і не є підозрюваним, не допускається.

Зі змісту мотивувальної частини Ухвали від 25 травня 2023 року, всупереч вимогам ч.2 ст.372 КПК України, не вбачається, які докази дозволили слідчому та суду прийняти рішення (винести постанову) про визнання вилучених коштів як речових доказів по кожній з названих ним ознак :

вони отримані від незаконної діяльності з продажу нерухомого майна,

вони використовуються для вчинення кримінального правопорушення ;

зберегли на собі його сліди.

Дві перші ознаки є взаємовиключними, оскільки кошти або отримані від незаконної діяльності або використовуються для вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст. ст.98,170,171,172,173,174 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ :

Клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_5 про скасування арешту, накладеного на майно, - задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою Рівненського апеляційного суду від 25.05.2023 року в рамках кримінального провадження № 42022181110000135 на грошові кошти в сумі 17200 доларів США, 4245 Євро, які було вилучено 06.04.2023 року в ході проведення санкціонованого обшуку в приміщені квартири за адресою: АДРЕСА_1 у громадянина України ОСОБА_6 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1