Постанова

від 16.05.2025 по справі 916/4136/24

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/4136/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Принцевської Н.М., Філінюка І.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛД С"

на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 09.01.2025 (повний текст складено та підписано 14.01.2025, суддя Гут С.Ф.)

у справі №916/4136/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЗЕРНОІНВЕСТ-ТРАНС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛД С"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1

про стягнення 262600,66 грн шкоди

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРЗЕРНОІНВЕСТ-ТРАНС" (надалі - ТОВ "УКРЗЕРНОІНВЕСТ-ТРАНС", Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛД С" (надалі - ТОВ "ГОЛД С", Відповідач), в якій просило суд стягнути відшкодування майнової шкоди в розмірі 262600,66 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.12.2024 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 189 077,00 грн відшкодування майнової шкоди та 3 028,00 грн витрат зі сплати судового збору, у задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 09.01.2025 по справі №916/4136/24 заяву ТОВ "УКРЗЕРНОІНВЕСТ-ТРАНС" про ухвалення додаткового рішення у справі №916/4136/24 задоволено частково, стягнуто з ТОВ "ГОЛД С" на користь ТОВ "УКРЗЕРНОІНВЕСТ-ТРАНС" 10800,26 грн відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, у задоволенні решти заяви відмовлено.

В мотивах оскаржуваного додаткового рішення місцевий господарський суд дійшов висновку, що заявником надано належні та допустимі докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн.

Разом з цим, враховуючи те, що витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з ТОВ ''ГОЛД С'' 10800,26 грн витрат на професійну правничу допомогу, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також судом першої інстанції зазначено, що за наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених ТОВ "УКРЗЕРНОІНВЕСТ-ТРАНС" на правничу допомогу, через призму критеріїв, встановлених частиною 5 статті 129 ГПК України, суд не вбачає інших підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу до заявлених ТОВ ''ГОЛД С'' 5000,00 грн, оскільки витрати ТОВ "УКРЗЕРНОІНВЕСТ-ТРАНС" у розмірі 10800,26 грн на професійну правничу допомогу адвоката є пов`язаними з даною справою, обґрунтованими та пропорційними до предмета спору, відповідають критеріям реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру.

Не погодившись із вказаним рішенням, до Південно-західного апеляційного господарського суду звернувся відповідач з апеляційною скаргою в якій просить оскаржуване додаткове рішення змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції «стягнуто з відповідача на користь позивача 5000 грн відшкодування витрат на професійну правничу допомогу».

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з огляду на таке:

- позивачем не було надано акту виконаних робіт (наданих послуг) та платіжної інструкції про підтвердження оплати наданих адвокатських послуг;

- заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу у цій справі не відповідає критеріям реальності та розумності, є завищеним та необґрунтованим. В свою чергу, на думку апелянта обґрунтованим та розумним розміром витрат на професійну правничу допомогу понесених позивачем у суді першої інстанції є 5000 грн;

- апелянт наголошує на тому, що у договорі про надання правової допомоги, який укладеного між позивачем та АБ «Юрія Христофорова» відсутнє посилання на відповідний пункт про здійснення саме адвокатом Христофоровим Ю.В. безпосереднього представництва інтересів позивача за цим договором.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від відкрито апеляційне провадження у цій справи та визначено розгляд апеляційної скарги здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.13 ст.8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.7 ст.252 ГПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з ч.2 ст.270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

В ході апеляційного розгляду даної справи Південно-західним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України. Позивач не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції у відповідності до вимог ст.282 ГПК України, зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.

Згідно з ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, якеідлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

У відповідності до ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до приписів статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За положеннями ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Крім того, п. 2 ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

За положеннями ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За змістом статті ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

На підтвердження надання правової допомоги суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №520/9408/18).

Так, наявні матеріали справи свідчать про те, що у позовній заяві ТОВ "УКРЗЕРНОІНВЕСТ-ТРАНС" зазначило детальний опис наданих адвокатом послуг (згідно умов укладеного договору про надання правової допомоги), а саме; 1) ознайомлення з документами, що стосуються стягнення з ТОВ «Голд С» відшкодування майнової шкоди, що була спричинена ТОВ «Укрзерноінвест-Транс» в результаті ДТП, що мало місце 30.04.2023 та їх юридичний аналіз; 2) підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості з ТОВ «Голд С» відшкодування майнової шкоди, що була спричинена ТОВ «Укрзерноінвест-Транс» в результаті ДТП, що мало місце 30.04.2023.

Також позивачем визначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку з розглядом даної справи становить, зокрема на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем було надано до суду першої інстанції договір про надання правової допомоги № 02/08-24 (Договір) від 26 серпня 2024 року укладений між Адвокатським бюро "Юрія Христофорова" (Бюро) та ТОВ "УКРЗЕРНОІНВЕСТ-ТРАНС" (Клієнт) відповідно до пункту 1.1 якого за цим Договором Бюро зобов`язується надати правову допомогу Клієнту щодо стягнення у судовому порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛД С" відшкодування майнової шкоди, яка була спричинена Клієнту в результаті ДТП, що сталась 30.04.2023.

До послуг, що надаються за цим Договором, входить: ознайомлення з документами, що стосуються предмета цього Договору, та їх юридичний аналіз; підготовка позовної заяви; здійснення представництва інтересів в Господарському суді Одеської області (за необхідності) у справі, що визначена п. 1.1 цього Договору; підготовка відповіді на відзив Відповідача (за необхідності) (пункт 1.2).

Для виконання цього Договору Клієнт надає адвокатському бюро права (повноваження), якими він володіє згідно чинного законодавства, зокрема, процесуальним законодавством, в межах якого здійснюється судочинство, без будь-яких обмежень на вчинення окремих процесуальних дій (пункт 1.3).

Цей Договір є оплатним (пункт 2.1).

Клієнт здійснює оплату на користь Бюро у безготівковій формі шляхом перерахування відповідної суми коштів на поточний рахунок Бюро (пункт 2.2).

Клієнт зобов`язується сплатити на користь Бюро гонорар, який є фіксованим та становить 15000,00 (п`ятнадцять тисяч) гривень (пункт 2.3).

Оплата гонорару, який визначений в п. 2.3 цього Договору, сплачується Клієнтом на користь Бюро протягом 10 (десяти) календарних днів з дня ухвалення Господарським судом Одеської області судового рішення у справі, що зазначена в п. 1.1 цього Договору (пункт 2.4).

Цей Договір діє з моменту його укладення та діє до повного його виконання в межах надання правової допомоги, визначеної п. 1.1 цього Договору (пункт 4.1).

З боку Бюро Договір підписано керуючим - Юрієм Христофоровим, з боку Клієнта - директором.

19 грудня 2024 року між Бюро в особі керуючого - Ю. Христофорова та Клієнтом в особі директора підписано без заперечень та/або зауважень акт приймання-передачі наданих послуг, за яким Позивачем прийнято надану Бюро правову допомогу на підстав укладеного Договору на загальну суму 15000,00 грн.

Відповідно до платіжної інструкції Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "УКРГАЗБАНК" від 07.01.2025 № 1 ТОВ "УКРЗЕРНОІНВЕСТ-ТРАНС" перераховано Адвокатському бюро "Юрія Христофорова" 15000,00 грн із призначенням платежу "за правову допомогу згідно Договору про правову допомогу № 02/08-24 від 26.08.2024 без ПДВ".

Отже, позивачем надано належні докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції.

Разом з цим, у відповідності до пункту 3 частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Звертаючись із позовною заявою ТОВ "УКРЗЕРНОІНВЕСТ-ТРАНС" заявлено до стягнення 262600,66 грн завданої майнової шкоди з ТОВ ''ГОЛД С'', втім в процесі розгляду справи судом встановлено наявність у позивача права на стягнення 189077,00 грн, відповідно стягнуто 189077,00 грн відшкодування майнової шкоди (в процентному співвідношенні задоволено 72,00172307% від заявленої суми).

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з ТОВ ''ГОЛД С'' 10800,26 грн витрат на професійну правничу допомогу у справі № 916/4136/24, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Решта витрат на професійну правничу допомогу у справі №916/4136/24 покладається на ТОВ "УКРЗЕРНОІНВЕСТ-ТРАНС".

В свою чергу, відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічну правову позицію викладено зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.09.2021 у справі №918/1045/20).

Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), пункт 7.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 (провадження № 12-43гс22)).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення (пункт 112 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат (пункт 115 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 126 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (пункт 119 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (пункт 120 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Висновки, аналогічні відображеним вище, раніше були викладені і в постановах Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України, які застосовуються за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Аналогічний за змістом правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 08.02.2022 р. у справі № 910/17343/20 та постанові Верховного Суду від 15.06.2022 р. у cправі № 911/2652/17 (911/3581/20).

Таких доказів або підтверджених документально обґрунтувань, у тому числі - розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката, відповідач до справи не надав, у зв`язку з чим суд вбачає, що останнім не доведено у відповідності до ч. 6 ст. 126 ГПК України неспівмірності витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що мала б наслідком їх зменшення до того розміру, який просить відповідач.

Судова колегія також зазначає, що позивачем та Адвокатським бюро "Юрія Христофорова" у договорі про надання правової допомоги було визначено надання адвокатських послуг у формі гонорару у твердій (фіксованій) сумі, а тому вона є незмінною в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

До того ж, колегія суддів зауважує, що апелянтом не надано жодних доказів на підтвердження того, що адвокатом не надавались відповідачеві послуги пов`язані з наданням професійної правничої допомоги у цій справі та/або такі послуги не пов`язані з цією справою.

Колегія суддів також відхиляє твердження апелянта про те, що позивачем не було надано акту виконаних робіт (наданих послуг) та платіжної інструкції про підтвердження оплати наданих адвокатських послуг, оскільки такі твердження спростовуються наявними матеріалами справи. Зокрема, як вже було вказано вище та підтверджується наявними матеріалами справи, 19 грудня 2024 року між Бюро в особі керуючого - Ю. Христофорова та Клієнтом в особі директора підписано без заперечень та/або зауважень акт приймання-передачі наданих послуг. Також, позивачем було надано суду платіжну інструкцію від 07.01.2025 № 1 про перерахування ТОВ "УКРЗЕРНОІНВЕСТ-ТРАНС" на користь Адвокатського бюро "Юрія Христофорова" 15000,00 грн із призначенням платежу "за правову допомогу згідно Договору про правову допомогу № 02/08-24 від 26.08.2024 без ПДВ".

Не заслуговують на увагу й твердження апелянта про те, що у договорі про надання правової допомоги, який укладеного між позивачем та АБ «Юрія Христофорова» відсутнє посилання на відповідний пункт про здійснення саме адвокатом Христофоровим Ю.В. безпосереднього представництва інтересів позивача за цим договором, оскільки зазначення таких відомостей не є обов`язковим. Так, інтереси позивача в суді може представлять будь-який адвокат АБ «Юрія Христофорова» на підставі ордеру.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що доводи за апеляційною скаргою не спростовують висновків суду першої інстанції здійснених під час прийняття оскаржуваного додаткового рішення, а тому відсутні підстави для його скасування.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржником порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 09.01.2025 відсутні, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного додаткового рішення без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 09.01.2025 у справі №916/4136/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено та підписано 16.05.2025.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Принцевська Н.М.

Суддя Філінюк І.Г.