Постанова

від 14.05.2025 по справі 910/5335/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2025 р. Справа№ 910/5335/21 (910/12775/24)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Остапенка О.М.

Пантелієнка В.О.

Секретар судового засідання: Басараба К.Ю.

За участю представників учасників справи:

Представники учасників справи у судове засідання не з`явилися.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги розпорядника майна Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.01.2025 у справі № 910/5335/21 (910/12775/24) (суддя Яковенко А.В.)

за позовом розпорядника майна Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Імідж Фінанс»

2) Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна»

про визнання недійсним договорів та витребування майна

в межах справи № 910/5335/21

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будакс»

до Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна»

про відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2025 у справі № 910/5335/21 (910/12775/24) (суддя Яковенко А.В.), зокрема, відмовлено арбітражному керуючому Шиману Євгену Олександровичу у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви; позовну заяву розпорядника майна Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імідж Пікчерз» та Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» про визнання недійсними інвестиційних договорів та витребування об`єктів нерухомого майна та додані до неї документи повернуто заявнику.

Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою, розпорядник майна Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» арбітражний керуючий Шиман Євген Олександрович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.01.2025 у справі № 910/5335/21 (910/12775/24), справу № 910/5335/21 (910/12775/24) направити до Господарського суду міста Києва на стадію вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.01.2025 апеляційну скаргу у справі № 910/5335/21 (910/12775/24) передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Отрюх Б.В., судді: Пантелієнко В.О., Остапенко О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2025 у справі № 910/5335/21 (910/12775/24) витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/5335/21 (910/12775/24) за позовом розпорядника майна Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Імідж Фінанс», 2) Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» про визнання недійсним договорів та витребування майна в межах справи № 910/5335/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будакс» до Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» про відкриття провадження у справі про банкрутство; відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги розпорядника майна Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.01.2025 у справі № 910/5335/21 (910/12775/24) до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду.

20.02.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/5335/21 (910/12775/24).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 у справі № 910/5335/21 (910/12775/24), зокрема, апеляційну скаргу розпорядника майна Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.01.2025 у справі № 910/5335/21 (910/12775/24) залишено без руху.

27.02.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від розпорядника майна Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою суду від 03.03.2025 у справі № 910/5335/21 (910/12775/24), зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою розпорядника майна Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.01.2025 у справі № 910/5335/21 (910/12775/24), розгляд апеляційної скарги розпорядника майна Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.01.2025 у справі № 910/5335/21 (910/12775/24) призначено на 14.05.2025.

14.05.2025 у судове засідання представники учасників справи не з`явилися; про час, місце та дату судового засідання повідомлялися завчасно та належним чином; про причини нез`явлення суд не повідомили.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 «Мороз та інші проти України» та інші).

Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті без представників сторін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення скаржника, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга розпорядника майна ПрАТ «Енергополь-Україна» арбітражного керуючого Шимана Є.О. підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 17.01.2025 у даній справі - скасуванню з направленням справи до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України Господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Як встановлено колегією суддів та вбачається з матеріалів справи, у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/5335/21 про банкрутство ПрАТ «Енергополь-Україна», провадження в якій відкрито ухвалою суду від 28.07.2021 року за заявою ТОВ «Будакс».

У жовтні 2024 року розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Шиман Є.О. звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Імідж Фінанс», Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» про визнання недійсним договорів та витребування майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.2024 року вказану позовну заяву залишено без руху та зобов`язано позивача протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 159 560 грн.

06.01.2025 до Господарського суду міста Києва від розпорядника майна ПрАТ «Енергополь-Україна» арбітражного керуючого Шимана Є.О. надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2025 року у справі № 910/5335/21(910/12775/24) відмовлено арбітражному керуючому Шиману Є.О. у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви та повернуто позовну заяву заявнику, оскільки позивачем не виконано вимоги ухвали суду та не надано доказів сплати судового збору.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, вважає його передчасним та при вирішенні даної апеляційної скарги звертається до висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.10.2023 у справі № 910/10939/22, в якій судом зазначено наступне.

Згідно із частинами четвертою, шостою, сьомою статті 119 ГПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущений строк. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, скаржник має додати до апеляційної скарги докази сплати судового збору. У випадку коли розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника - фізичної особи за попередній календарний рік, він може клопотати про звільнення його від сплати судового збору. Таке клопотання скаржник повинен заявити в апеляційній скарзі. Тобто, строк подання такого клопотання визначений днем подання апеляційної скарги.

У разі пропущення скаржником зазначеного процесуального строку подання клопотання про звільнення його від сплати судового збору він може подати до суду заяву про поновлення такого строку одночасно з клопотанням про звільнення його від сплати судового збору та доказами, що підтверджують таке клопотання.

Якщо суд визнає причини пропуску скаржником указаного строку поважними, він може поновити пропущений строк та розглянути клопотання скаржника про звільнення його від сплати судового збору по суті. В іншому випадку таке клопотання підлягає залишенню без розгляду.

У разі коли суд поновив пропущений строк та розглянув клопотання по суті, він постановляє ухвалу про звільнення скаржника від сплати судового збору або відмову у задоволенні вказаного клопотання.

Якщо апеляційна скарга залишається судом без руху, то скаржнику надається строк для усунення її недоліків. Цей строк встановлюється судом, проте не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, строк для усунення недоліків апеляційної скарги до десяти днів є строком, що встановлюється судом, відповідно може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Разом із тим строк для усунення недоліків апеляційної скарги понад десять днів є строком, встановленим законом, відповідно може бути поновлений судом за заявою учасника, якщо суд визнає причини його пропуску поважними. Строк, встановлений законом, не може бути поновлений судом з власної ініціативи.

У разі коли після постановлення судом ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та надання скаржнику строку на усунення її недоліків, а саме подання доказів сплати судового збору, скаржник звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від сплати судового збору, суд може залишити таке клопотання без розгляду з підстав пропущення строку його подання або за заявою скаржника поновити цей строк та розглянути клопотання по суті.

У випадку залишення судом клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору без розгляду або відмови в задоволенні такого клопотання суд постановляє ухвалу, яку направляє скаржнику.

Отримавши її, скаржник повинен виконати ухвалу суду про залишення апеляційної скарги без руху, а саме подати суду докази сплати судового збору. У випадку якщо скаржник не встигає цього зробити до закінчення строку, наданого судом або встановленого законом на усунення недоліків, він може звернутись до суду із заявою, відповідно, про продовження або поновлення зазначеного строку.

Для цього перед постановленням ухвали про повернення апеляційної скарги з підстави неусунення скаржником її недоліків суд має переконатись, що скаржник отримав ухвалу про залишення без розгляду або відмову в задоволенні його клопотання про звільнення від сплати судового збору та має розумний строк для сплати судового збору і подання заяви про продовження або поновлення строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору. Відповідно до частини шостої статті 260 ГПК України такий строк не повинен перевищувати п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Якщо скаржник звернувся до суду із заявою про продовження або поновлення встановленого судом або законом строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору, то суд може продовжити або поновити пропущений строк, прийняти докази сплати судового збору та відкрити апеляційне провадження, якщо визнає причини його пропуску поважними, або відмовити у продовженні, поновленні пропущеного строку та повернути апеляційну скаргу.

Так, у справі, що наразі переглядається, розпорядник майна боржника звернувся до суду з позовом, однак не доплатив судовий збір та не заявив клопотання про звільнення чи відстрочення від сплати судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2024 року вказану позовну заяву залишено без руху та зобов`язано позивача протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 60 870 грн.

Ухвалу позивач отримав 02.01.2025 року, а отже повинен був усунути недоліки позовної заяви, з урахуванням вихідних днів, до 13.01.2025.

06.01.2025 року, тобто до закінчення встановленому судом строку, позивачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2025 року у справі № 910/5335/21(910/12775/24) розглянуто по суті клопотання про відстрочення сплати судового збору, відмовлено арбітражному керуючому Шиману Є.О. у його задоволенні та повернуто позовну заяву заявнику, оскільки позивачем не виконано вимоги ухвали суду та не надано доказів сплати судового збору.

З наведеного вбачається, що суд першої інстанції одночасно постановив ухвалу про відмову арбітражному керуючому у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та повернення позовної заяви.

Внаслідок цього позивач був позбавлений можливості дізнатись про те, що йому відмовили у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, та відповідно не зміг сплатити судовий збір і усунути недоліки позовної заяви.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд, прийнявши рішення про відмову у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, мав постановити відповідну ухвалу, направити її арбітражному керуючому та переконатись, що він отримав цю ухвалу і має розумний строк для сплати судового збору та подання заяви про продовження або поновлення строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору.

Тобто, реалізація позивачем у даній справі права на подання клопотання про відстрочення сплати судового збору не може у даному випадку оцінюватись судом як невиконання вимог ухвали суду про сплату судового збору і мати наслідком повернення позовної заяви.

В даному випадку, подаючи клопотання про відстрочення сплати судового збору (з огляду на подання його до закінчення строків на усунення недоліків), позивач мав сподівання очікувати щонайменше на вчасний розгляд судом його клопотання з ухваленням відповідного рішення, що, очевидно, надавало б йому підстави або не сплачувати судовий збір, саме при подачі позову або винайти механізми та способи для його сплати в межах строків, встановлених судом, а тому одночасна відмова у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору і повернення позову є невиправданими, оскільки в разі відмови у задоволенні клопотання, суд у процесуальний спосіб мав надати можливість сплатити судовий збір або виконати вимоги, про які йдеться в ухвалі про відмову у задоволенні клопотання.

Отже, суд першої інстанції зробив передчасний висновок про наявність підстав для повернення позовної заяви розпорядника майна ПрАТ «Енергополь-Україна» Шиман Є.О. через те, що ним не усунуто недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд наведених вище фактичних обставин справи, які встановлені судом апеляційної інстанції, не врахував, чим допустив неповне дослідження обставин справи, невірне застосування норм процесуального права, що в свою чергу призвело до ухвалення помилкового рішення про повернення позовної заяви розпорядника майна ПрАТ «Енергополь-Україна» Шиман Є.О. у зв`язку з несплатою ним судового збору за подання такої заяви.

В силу положень процесуального законодавства та численної практики Верховного Суду судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно ст. 280 ГПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Відповідно до ч. 3 ст. 271 ГПК України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

За наведених вище обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвалу господарського суду міста Києва від 17.01.2025 року у справі № 910/5335/21(910/12775/24) прийнято з порушенням норм законодавства, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку, а тому наявні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваної ухвали з направленням справи № 910/5335/21(910/12775/24) до місцевого суду для продовження розгляду.

Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки судом не розглядався спір по суті заявлених вимог, а предметом апеляційного розгляду було процедурне питання, за результатами якого справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду, розподіл судових витрат скаржника по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в даному випадку не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 267-270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу розпорядника майна Приватного акціонерного товариства «Енергополь-Україна» арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.01.2025 у справі № 910/5335/21 (910/12775/24) задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.01.2025 у справі № 910/5335/21 (910/12775/24) скасувати.

3.Справу № 910/5335/21 (910/12775/24) направити до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

4.Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст складено і підписано 19.05.2025.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді О.М. Остапенко

В.О. Пантелієнко